Daypolitico

Позначка: полонені ЗСУ

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує затягувати та частково зривати виконання домовленостей щодо масштабного обміну військовополоненими, однак найближчим часом Україна може повернути додому нову групу своїх захисників.

    Про це він повідомив під час безпекового форуму «Архітектура безпеки», коментуючи ситуацію навколо домовленостей між Києвом та Москвою щодо обміну полоненими, передає hromadske.

    За словами Буданова, практика невиконання або часткового виконання домовленостей давно стала звичною для російської сторони.

    «Не перший раз домовленості не виконуються або виконуються не в повному обсязі. Мені здається, це вже для всіх звична історія. Я точно до цього звик. Щодо обмінів — думаю, найближчим часом ви побачите ще обмін військовополоненими», — заявив очільник української воєнної розвідки.

    Попри складнощі переговорного процесу, українська влада продовжує працювати над поверненням військових та цивільних громадян, які перебувають у російському полоні або незаконному ув’язненні на тимчасово окупованих територіях.

    Окремо Буданов звернув увагу на проблему повернення цивільних заручників. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із найскладніших у перемовинах із Росією.

    «Щодо цивільних — це важке питання, бо міняти цивільних на військових навіть трохи неправильно. У нас немає такої кількості цивільних, як є в заручниках у РФ, зі зрозумілих причин. Але потроху їх повертаємо. Так, не в тій кількості, як хотілося б, але вони повертаються», — наголосив керівник ГУР.

    Проблема цивільних заручників залишається однією з найбільш болючих у відносинах між Україною та Росією. За даними української влади, тисячі цивільних громадян перебувають у російських місцях несвободи або утримуються на окупованих територіях без офіційних звинувачень і без доступу до міжнародних гуманітарних організацій.

    Тема обміну полоненими набула особливої актуальності після домовленостей, досягнутих навесні цього року. На початку травня 2026 року Україна та Росія за посередництва міжнародних партнерів погодили проведення масштабного обміну за формулою «1000 на 1000». Ця домовленість стала однією з найбільших потенційних гуманітарних операцій від початку повномасштабної війни.

    Перший етап реалізації домовленостей відбувся 15 травня. Тоді Україна повернула з російського полону 205 громадян, серед яких були військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони.

    Втім, подальше просування процесу зіткнулося із серйозними труднощами. Українська сторона неодноразово заявляла про навмисне затягування переговорів з боку Російської Федерації.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що російська сторона свідомо гальмує реалізацію домовленостей щодо наступних етапів обміну. За його словами, Москва використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску.

    Подібну позицію озвучував і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Там наголошували, що Росія регулярно запускає інформаційні кампанії та маніпуляції навколо теми обмінів, намагаючись впливати на громадську думку та створювати додаткову напругу серед родин військовополонених.

    Попри це українська влада продовжує переговорний процес. За словами представників Коордштабу, обмінний механізм залишається одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між сторонами війни, тому робота над поверненням українців триває щоденно.

    Питання звільнення полонених залишається одним із головних пріоритетів для України. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що повернення кожного українця додому є стратегічним завданням держави.

    Від початку повномасштабного вторгнення вдалося повернути тисячі українських військових і цивільних. Водночас значна кількість захисників і мирних громадян досі перебуває у російському полоні.

    Заява Кирила Буданова про можливий новий обмін дає надію родинам військовополонених, які вже понад три роки чекають повернення своїх близьких. Однак остаточні терміни та кількість осіб, яких можуть повернути найближчим часом, поки що не розголошуються з міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.

  • Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Масштабний обмін військовополоненими між Україною та Росією у форматі “1000 на 1000”, який раніше анонсували за посередництва США, досі не відбувся через позицію російської сторони. Україна вже давно передала всі необхідні списки та продовжує наполягати на поверненні важкопоранених, тяжкохворих і тих захисників, які перебувають у полоні ще з 2022 року.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    За словами омбудсмена, українська сторона виконала свою частину роботи ще раніше, однак Москва продовжує затягувати процес та паралельно намагається перекласти відповідальність за затримку на Київ.

    “Коли ти навіть про щось домовився з російською стороною — ти ніколи не можеш бути на 100% впевнений, що це буде дотримано російською стороною. Робота не зупинилася. Кожного дня відбуваються робочі процеси, перемовні процеси”, — наголосив Лубінець.

    Він уточнив, що особисто бере участь у перемовинах та підтримує контакт із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою.

    Ідея масштабного обміну у форматі “1000 на 1000” вперше публічно прозвучала 8 травня після заяви президента США Дональд Трамп. Тоді американський лідер оголосив про триденне “перемир’я” між Україною та Росією на 9–11 травня та повідомив, що сторони погодили великий гуманітарний обмін полоненими.

    Пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив, що домовленості були досягнуті за посередництва американської сторони, а український Координаційний штаб уже передав Росії списки для обміну.

    “Обмін полонених тисячу на тисячу готується, має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці”, — заявив Зеленський у вечірньому зверненні.

    Радник Кремля Юрій Ушаков також підтверджував готовність Росії до обміну, заявляючи, що процес може відбутися “доволі швидко”, якщо будуть погоджені списки.

    Однак уже за кілька днів після цих заяв стало зрозуміло, що домовленості фактично зависли. Українська сторона стверджує, що всі списки давно сформовані та передані, тоді як Росія продовжує затягувати процедури.

    Лубінець наголосив, що Київ постійно наполягає на поверненні найуразливіших категорій полонених — важкопоранених військових, тяжкохворих та тих, хто перебуває у російському полоні понад чотири роки.

    “Списки давно передані, і ми постійно наполягаємо на пріоритетних групах, які ми в першу чергу пропонуємо, щоб поверталися”, — пояснив омбудсмен.

    Тема обміну полоненими залишається однією з найчутливіших у російсько-українській війні. За час повномасштабного вторгнення Україна провела десятки обмінів, у межах яких вдалося повернути тисячі військових та цивільних. Водночас сотні українців досі залишаються у російських колоніях, СІЗО та на тимчасово окупованих територіях.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія систематично використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску. Київ також звинувачує Москву у порушенні Женевських конвенцій через неналежне поводження з військовополоненими.

    Після анонсу обміну “1000 на 1000” у суспільстві з’явилися очікування, що це може стати найбільшим одночасним поверненням українських військових за весь час війни. Однак поки що процес фактично заблокований.

    Водночас у Кремлі продовжують робити суперечливі заяви. Російська сторона періодично стверджує, що нібито саме Україна затягує домовленості або “не готова” до обміну. Київ це категорично заперечує.

    На тлі цього американська адміністрація поки офіційно не коментувала причини затримки реалізації домовленостей, хоча саме Вашингтон був основним посередником під час травневих переговорів.

    Аналітики звертають увагу, що Кремль традиційно використовує гуманітарні теми як елемент переговорної гри. Росія неодноразово затягувала обміни, змінювала списки або висувала додаткові умови вже після досягнення попередніх домовленостей.

    Попри це українська сторона заявляє, що переговорний процес триває щодня. Лубінець підкреслив: робота над поверненням полонених не припиняється ні на день, навіть якщо публічно складається враження паузи.

    Тим часом родини українських військовополонених продовжують проводити акції та звернення з вимогою прискорити обміни та повернути захисників додому. Особливу увагу зараз приділяють військовим, які перебувають у полоні ще з початку повномасштабного вторгнення та мають тяжкі поранення або серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Україна наполягає, що гуманітарні питання мають залишатися поза політичними маніпуляціями. Однак останні події вкотре демонструють: навіть після публічних домовленостей із Кремлем немає жодних гарантій їхнього виконання.

  • В Україні шахраї вигадали новий спосіб виманювання грошей у сімей полонених військовослужбовців ЗСУ

    В Україні шахраї вигадали новий спосіб виманювання грошей у сімей полонених військовослужбовців ЗСУ

    В Україні з’явився новий вид шахрайства, спрямований на родичів військовослужбовців Збройних Сил України, які потрапили в полон до російських окупантів. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець попередив громадян через свою сторінку у Facebook про цей небезпечний спосіб виманювання коштів у сімей українських військових.

    За його словами, шахраї, дізнавшись про те, що Україна здійснила новий обмін полоненими з країною-агресором, створюють облікові записи в соціальних мережах. Вони позиціонують себе нібито звільненими військовополоненими або колишніми військовополоненими, які вже несуть службу, та обіцяють надати інформацію про солдатів й офіцерів, яких вони “бачили в полоні” або “мають про них інформацію”. При цьому зловмисники просять гроші собі чи “особам, які цим займаються”.

    Лубінець повідомив, що шахраї у месенджері Telegram створюють спеціальні канали, щоб виманювати гроші та персональні дані у членів сімей українських військовополонених. Люди, стурбовані долею своїх близьких, не помічають обману та готові платити шахраям гроші.

    Омбудсмен закликав українців довіряти лише офіційній інформації про військовослужбовців, які потрапили в полон до окупантів. Не можна пересилати гроші, оскільки обіцянка нібито надати інформацію чи допомогти зі звільненням – це обман.

    З питань обміну військовополонених слід спілкуватися лише з уповноваженими органами державної влади. Достовірну інформацію про розшук своїх зниклих родичів можна отримати в Управлінні з питань осіб, які зникли безвісти за особливих обставин (телефон “гарячої лінії” 1698).

    Шахраї вигадали новий спосіб виманювати гроші у сімей полонених українських військовослужбовців

    Під час війни шахраї дзвонять та надсилають текстові повідомлення громадянам, пропонуючи свої послуги з нібито звільнення військовополонених. Зловмисники називають себе волонтерами, журналістами чи представниками країни-агресора. За свої послуги вони просять переслати їм на карту гроші. Також вони виманюють у довірливих громадян персональні дані військовослужбовця, який зник безвісти.

    Так, у грудні 2024 року правоохоронці затримали мешканку Київської області, яка виманила майже 1 млн грн у дружини полоненого захисника “Азовсталі”. Шахрайка переконала потерпілу, що має нібито власні зв’язки з адміністрацією російської в’язниці, де утримують українського військовослужбовця. За грошову винагороду вона обіцяла “допомогти прискорити” процес повернення полоненого військовослужбовця додому. Шахрайка залякувала потерпілу тим, що якщо не передати гроші, то для полоненого будуть дуже погані наслідки.

    За цим фактом правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України (Шахрайство). Зловмисниці загрожує від 3 до 8 років позбавлення волі.