У Польщі розгорівся новий скандал навколо одного з найсуперечливіших політиків країни — лідера «Конфедерації польської корони» та депутата Європарламенту Гжегожа Брауна. Політик оприлюднив відео, на якому особисто завдає ударів металевим інструментом по пам’ятнику членам Української повстанської армії в урочищі Бялисток у гміні Долгобичув поблизу польсько-українського кордону. На тому самому записі схожі дії виконує Марчин «Борис» Мікша, пов’язаний із партією Брауна. Тим часом місцева поліція вже розслідує пошкодження цього меморіалу, а опублікований політиком матеріал може стати частиною доказової бази.
На відео Браун стоїть біля гранітного обеліска та кілька разів б’є по ньому важким металевим інструментом. Політик не приховує мети своїх дій і прямо заявляє, що пам’ятник, на його думку, має бути демонтований. У дописі до відео він назвав обеліск таким, що «ображає пам’ять жертв українського геноциду проти поляків», і вимагав його ліквідації.
Pomnik UPA w gminie Dołhobyczów w powiecie hrubieszowskim do likwidacji❗️
Obelisk obrażający pamięć ofiar ukraińskiego Ludobójstwa na Polakach powinien zostać usunięty profesjonalnymi narzędziami natychmiast po udokumentowaniu przestępstwa banderyzmu!#StopBanderyzacjiPolski… pic.twitter.com/8Q4QZ2z5vJ
— Grzegorz Braun (@GrzegorzBraun_) September 10, 2026
Сам Браун стверджує, що меморіал є незаконним і прославляє УПА. Він також заявив, що споруду мали демонтувати державні або місцеві служби ще після її виявлення. Водночас політик не навів рішення суду чи іншого документа, який би надавав йому особисто право пошкоджувати об’єкт.
Саме ця обставина тепер може мати юридичне значення. Команда повітової поліції в Грубешові вже веде провадження щодо пошкодження пам’ятника. Правоохоронці перевіряють можливі ознаки наруги над пам’ятником і місцем поховання, пошкодження майна та дій, пов’язаних із ненавистю за національною ознакою. Справу контролює районна прокуратура в Грубешові. За даними польського регіонального видання Lublin112, за окремі правопорушення, які перевіряють слідчі, може загрожувати до п’яти років позбавлення волі.
Водночас важливо не змішувати кілька різних епізодів. Ще 6 вересня поліція зафіксувала нове пошкодження написів на цьому ж обеліску і тоді повідомляла про невідомих осіб. До публікації відео Брауна правоохоронці не заявляли, що саме він або його соратники є авторами всіх пошкоджень. Польські медіа наголошують: сам факт появи політика на записі з молотом не доводить автоматично, що всі ушкодження, які вже розслідує поліція, були завдані саме під час зафіксованого епізоду. Це мають встановити слідчі.
Однак відео може серйозно вплинути на розслідування. Правоохоронці збирають докази, опитують свідків та мають встановити, які саме пошкодження з’явилися під час дій, зафіксованих на відео. До того ж після вихідних Браун сам повідомляв, що перебував у цьому районі та відвідував, зокрема, Долгобичув і Бялисток.
Сам меморіал має складну історію. В урочищі Бялисток поблизу села Ліски поховані 41 член УПА, які загинули у лютому 1946 року під час бою з підрозділом радянського НКВС. За даними польських історичних джерел, перше невелике вшанування на цьому місці з’явилося орієнтовно у 1996–1997 роках. У 2019 році на могилі встановили великий гранітний камінь із гербом України, написом та даними похованих.
На обеліску зазначено, що він присвячений «полеглим солдатам УПА за волю України» 26 лютого 1946 року. Також на камені викарбувані імена, псевдоніми, роки народження та місця походження похованих. Польські видання зазначають, що меморіал стоїть безпосередньо на місці поховання.
Водночас правовий статус об’єкта справді залишається предметом суперечок. Люблінське воєводське управління раніше повідомляло, що могила членів УПА в гміні Долгобичув не внесена до офіційного реєстру військових могил і кладовищ, який веде воєвода. Ще у листопаді 2025 року депутат польського Сейму Анджей Запаловський направив до Міністерства культури парламентський запит щодо того, хто і на якій правовій підставі встановив цей пам’ятник та чи відповідає він польському законодавству.
Але відсутність об’єкта у такому реєстрі сама по собі не означає автоматичного права громадян його руйнувати. Польські правоохоронці саме тому окремо перевіряють факт пошкодження майна та наруги над місцем поховання.
Обеліск уже неодноразово ставав мішенню вандалів. Наприкінці липня 2026 року невідомі розмалювали його фарбою та відрізали декоративну металеву арку. На місці тоді знайшли балончик із фарбою, пляшку з-під алкоголю, футболку, а у кущах — відрізаний фрагмент конструкції. Посольство України в Польщі засудило той інцидент і закликало залишати місця поховання поза політичними конфліктами незалежно від складних сторінок польсько-української історії.
У вересні пам’ятник пошкодили знову. 6 вересня невідомі зіпсували написи на камені, після чого поліція почала чергове розслідування. На той момент нікого не затримали.
Історичний контекст додатково ускладнює ситуацію. УПА залишається однією з найбільш конфліктних тем у відносинах України та Польщі через масові вбивства польського цивільного населення на Волині та в Галичині під час Другої світової війни. Польський парламент і державні інституції використовують щодо цих злочинів визначення «геноцид». Водночас конкретне поховання біля Лісків стосується членів УПА, загиблих у 1946 році у бою з НКВС, уже після завершення Другої світової.
У польській політиці ця тема останніми роками дедалі частіше стає частиною гострої внутрішньої боротьби. Браун будує значну частину власної політичної кампанії на різкій антиукраїнській риториці. Його «Конфедерація польської корони» офіційно очолюється ним, а сам політик є депутатом Європарламенту.
Причому називати Брауна абсолютно маргінальним політиком уже складно. На президентських виборах 2025 року він отримав 1 242 917 голосів, або 6,34%, посівши четверте місце в першому турі. Це офіційні дані польської Національної виборчої комісії.
Браун і раніше неодноразово опинявся в центрі гучних скандалів. У грудні 2023 року він використав вогнегасник, щоб загасити ханукальні свічки в будівлі польського Сейму. Reuters також нагадував про його попередні проросійські заяви, демонстративне знищення символіки ЄС та України й інші провокаційні акції.
У 2025 році Браун також заявив, що газові камери в Аушвіц-Біркенау нібито були «фейком», після чого польська прокуратура почала розслідування за фактом заперечення нацистських злочинів. У березні 2026 року Європарламент погодився зняти з нього депутатський імунітет у рамках відповідного провадження. Європейський парламент окремо наголосив, що не знайшов ознак того, що кримінальна справа має на меті політичне переслідування Брауна.
Тепер до цього переліку може додатися справа про пам’ятник у Бялистоку. Поки що офіційних повідомлень про висунення Брауну нових обвинувачень саме через відео з молотом немає. Поліція та прокуратура продовжують встановлювати обставини пошкодження меморіалу.
Але ситуація вже виглядає нетипово навіть для звичних скандалів навколо політика: цього разу Браун не просто зробив різку заяву, а сам оприлюднив кадри, на яких видно його фізичні дії щодо об’єкта, який уже перебуває в центрі поліцейського розслідування. Тепер оцінку тому, чи були ці дії злочином, мають дати польські слідчі та прокуратура.
