Daypolitico

Позначка: полтава

  • «Тотальне знищення мережі»: після ударів по трьох містах спалахнув «Епіцентр» у Полтаві

    «Тотальне знищення мережі»: після ударів по трьох містах спалахнув «Епіцентр» у Полтаві

    Російські війська 25 жовтня завдали удару безпілотником по торговельному центру «Епіцентр» у Полтаві. Після влучання в будівлі спалахнула пожежа, а 52-річна жінка отримала травми. Атака стала частиною серії ударів по об’єктах відомої української торговельної мережі: менш ніж за добу компанія повідомила про пошкодження своїх магазинів одразу в чотирьох містах — Харкові, Запоріжжі, Вінниці та Полтаві.

    Про наслідки обстрілу повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. Інформацію про удар також підтвердила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    Російський безпілотник атакував місто вранці в неділю, 25 жовтня. Повітряну тривогу в Полтавському районі оголосили приблизно о 09:55, а вже близько 10:01 місцеві жителі почули вибух.

    Спочатку обласна влада повідомила про влучання в будівлю торговельного комплексу без уточнення назви. Згодом Дяківнич підтвердив, що йдеться саме про «Епіцентр».

    Після удару на території торговельного об’єкта виникла пожежа. До ліквідації наслідків залучили рятувальників та інші екстрені служби.

    За попередніми даними, травми отримала 52-річна жінка. Інформацію про її стан, необхідність госпіталізації та характер ушкоджень на момент перших повідомлень не деталізували.

    Масштаби руйнувань будівлі також продовжують уточнювати.

    Про атаку та роботу рятувальників повідомило Суспільне Полтава.

    Однак найгучніша заява пролунала від самої компанії «Епіцентр».

    Керівниця департаменту зі зв’язків із громадськістю Юлія Чудновець повідомила, що протягом менш ніж доби російських атак зазнали торговельні об’єкти мережі у чотирьох українських містах.

    «Харків, Запоріжжя, Вінниця, Полтава. Знову менш ніж за добу», — написала представниця компанії.

    У пресслужбі мережі охарактеризували ситуацію словами «тотальне знищення мережі».

    Про це також повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

    Зокрема, в ніч проти 25 жовтня російські війська атакували торговельний об’єкт у Харкові. На місці удару виникла пожежа, під час ліквідації наслідків постраждали рятувальники.

    У Запоріжжі російський удар також спричинив займання торговельного об’єкта. Рятувальникам вдалося локалізувати пожежу, а за попередніми даними, обійшлося без постраждалих.

    У Вінниці компанія підтвердила пошкодження свого торговельного центру внаслідок нічної атаки.

    За інформацією Суспільного Вінниця, пошкоджень зазнав відділ меблів, а площа пожежі становила приблизно 150 квадратних метрів. Ці відомості видання отримало від джерел у правоохоронних органах.

    Серія ударів стала продовженням атак на торговельну та складську інфраструктуру мережі.

    Раніше російські війська вже неодноразово обстрілювали магазини «Епіцентр» у різних областях України.

    Зокрема, у серпні 2026 року під повторний удар потрапив торговельний центр у Запоріжжі.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», російські безпілотники повторно атакували об’єкт 15 серпня, лише через три дні після попереднього влучання. На території вже пошкодженого торговельного центру знову виникла пожежа.

    Атаки на великі торговельні мережі мають наслідки не лише для власників нерухомості. Пошкодження магазинів і складів порушує постачання товарів, спричиняє втрати обладнання та запасів і створює ризики для працівників та відвідувачів.

    Раніше «Ненька інфо» писала про плани держави надати бізнесу доступ до складських приміщень після російських ударів. Серед компаній, які втрачали логістичну інфраструктуру, згадувався й «Епіцентр».

    Наразі у Полтаві триває ліквідація наслідків удару. Попередньо підтверджено травмування однієї жінки, а остаточну площу пожежі та розміри збитків ще встановлюють.

    Водночас інформація про атаки одразу в чотирьох містах свідчить про масштаб проблем, із якими сьогодні стикається українська торговельна інфраструктура. Чи були ці об’єкти цілеспрямовано обрані як єдина серія цілей, офіційно не встановлено.

  • Росія вдарила по університету в Кременчуці: п’ятий поверх охопив вогонь, 16-річна дитина в лікарні

    Росія вдарила по університету в Кременчуці: п’ятий поверх охопив вогонь, 16-річна дитина в лікарні

    Російські війська ввечері 20 жовтня атакували Кременчук Полтавської області, завдавши удару по території Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Внаслідок влучання безпілотника загорівся п’ятий поверх навчального корпусу. За уточненою інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє людей, серед яких 16-річна дитина. У підлітка діагностували струс головного мозку та контузію, його госпіталізували. Тієї ж ночі під ударами опинилася Полтава, де пожежі виникли в адміністративній будівлі та складському приміщенні.

    Про наслідки російської атаки повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, оприлюднивши фотографії пошкоджених об’єктів.

    За інформацією рятувальників, російський безпілотник влучив в один із навчальних корпусів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

    Після удару на п’ятому поверсі будівлі спалахнула пожежа.

    До ліквідації наслідків залучили підрозділи ДСНС, які працювали на місці влучання.

    Що відомо про постраждалих

    Спочатку надходила інформація про одну травмовану людину, однак згодом кількість постраждалих уточнили.

    Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич повідомив, що внаслідок атаки на університет постраждали двоє людей.

    Одна з них перебуває у стані середньої тяжкості.

    Серед постраждалих також 16-річна дитина.

    За словами керівника ОВА, медики діагностували в підлітка струс головного мозку та контузію.

    Дитину доставили до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.

    Інформацію про стан постраждалих оприлюднили, зокрема, «Кременчуцька газета» та «Українська правда».

    Інших підтверджених подробиць щодо характеру поранень другої людини на момент ранкових повідомлень не було.

    Пожежу в університеті ліквідували

    За уточненням Полтавської ОВА, рятувальникам вдалося ліквідувати пожежу, яка виникла після влучання в навчальний корпус.

    На оприлюднених ДСНС фотографіях видно наслідки руйнувань усередині будівлі та роботу екстрених служб.

    Про це також повідомило місцеве видання «Кременчуцький Телеграф».

    Водночас повний масштаб пошкоджень навчального закладу ще уточнюють.

    Офіційної оцінки вартості відновлення корпусу наразі не оприлюднено.

    Також немає підтвердженої інформації про те, які саме навчальні приміщення втрачено або наскільки довго триватиме відновлення їхньої роботи.

    У Полтаві після обстрілу загорілися цивільні будівлі

    Кременчук був не єдиним містом області, яке постраждало від російських ударів.

    За повідомленням ДСНС, у Полтаві внаслідок обстрілу виникли пожежі в адміністративній будівлі та складському приміщенні.

    На місцях подій працювали рятувальники.

    Фахівці ліквідовували наслідки загорянь та перевіряли пошкоджені об’єкти.

    Станом на ранкові повідомлення 21 жовтня детальної інформації про масштаби руйнувань цих двох будівель не було.

    Окремо уточнювалися дані щодо всіх наслідків атаки на Полтавщину.

    Росія не вперше атакує Полтавщину

    Полтавська область регулярно зазнає російських ударів із використанням ракет та безпілотників.

    Під загрозою опиняються промислові підприємства, енергетична інфраструктура, складські приміщення та цивільні будівлі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про комбіновану атаку Росії, під час якої були уражені промислові підприємства у Кременчуцькому районі та енергетичний об’єкт у Миргородському районі.

    Тоді через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання тимчасово залишилися споживачі семи населених пунктів.

    Удари по навчальних закладах створюють особливу загрозу для цивільного населення, оскільки пошкодження будівель може позбавляти студентів і викладачів можливості продовжувати освітній процес у звичних умовах.

    Водночас наразі немає підтверджених даних про те, що саме університет був заздалегідь обраною ціллю російських військових. Підтвердженим є факт влучання та його наслідки.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    За уточненими даними Полтавської ОВА, після російського удару по Кременчуцькому національному університету постраждали двоє людей.

    Серед них — 16-річна дитина, яку госпіталізували зі струсом головного мозку та контузією.

    Пожежу на п’ятому поверсі навчального корпусу ліквідували.

    У Полтаві після обстрілів також виникли загоряння в адміністративній будівлі та на складі.

    Наразі відповідальні служби продовжують уточнювати наслідки російських ударів по Полтавщині. Інформації про підтверджених загиблих унаслідок атаки на університет у перевірених ранкових повідомленнях не було.

    Мешканцям регіону нагадують про необхідність реагувати на сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до повідомлення про відбій.

  • Автогаз уже понад 52 гривні, дизель перевалив за 100: де українцям заправитися дешевше

    Автогаз уже понад 52 гривні, дизель перевалив за 100: де українцям заправитися дешевше

    В Україні продовжують стрімко зростати ціни на автомобільне пальне. Станом на 21 жовтня 2026 року середня вартість автогазу досягла 52,08 гривні за літр, дизельного пального — 102,86 гривні, а бензину А-95 — 90,64 гривні. Найбільше за добу подорожчав саме автогаз, який додав 68 копійок. Водночас на окремих автозаправних станціях водії ще можуть придбати пальне дешевше за середні показники. Різниця між цінами в різних мережах дозволяє заощадити кілька сотень гривень на повному баку.

    Про це повідомляє «Апостроф» із посиланням на щоденний моніторинг спеціалізованого порталу «НафтоРинок».

    За оприлюдненими даними, лише за останню добу середня вартість дизельного пального збільшилася на 48 копійок, а бензину А-95 — на 17 копійок.

    Ціна бензину А-92 залишилася без змін — 86,38 гривні за літр.

    Де найдешевший автогаз в Україні

    Попри загальне подорожчання, на українських АЗС зберігається помітна різниця у вартості скрапленого автомобільного газу.

    За даними моніторингу, одна з найнижчих зафіксованих цін становить 49,99 гривні за літр.

    За такою вартістю автогаз пропонували на окремих заправках мережі БРСМ-Нафта у Львові та Полтаві.

    Водночас в інших містах і мережах ціни можуть перевищувати 52 гривні.

    Наприклад, у Дніпрі мережа VostokGaz підвищила вартість автогазу на одну гривню — до 51,99 гривні за літр.

    Натомість Neftek у тому самому місті знизила ціну на гривню — до 52,90 гривні.

    Таким чином, навіть у межах одного міста ціни на пальне можуть суттєво відрізнятися.

    Дизель подорожчав до майже 103 гривень

    Найвищою серед основних видів автомобільного пального залишається середня вартість дизеля.

    Станом на 21 жовтня вона досягла 102,86 гривні за літр.

    Водночас водії можуть знайти дешевші пропозиції.

    За інформацією «НафтоРинку», найнижчу ціну на дизельне пальне — 99,90 гривні за літр — зафіксували на окремих АЗС мережі UKRNAFTA в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі та Полтаві.

    У Дніпрі мережа Neftek знизила вартість дизеля на 50 копійок — до 104,50 гривні.

    Натомість VostokGaz підвищила ціну на дві гривні — до 102 гривень за літр.

    Отже, ціни змінюються не лише залежно від мережі, а й від конкретного населеного пункту та заправної станції.

    Скільки коштує бензин А-95

    Середня ціна популярного бензину А-95 становить 90,64 гривні за літр.

    Проте найнижча зафіксована вартість — 87,99 гривні.

    За такою ціною, відповідно до моніторингу, бензин А-95 продають на окремих заправках БРСМ-Нафта в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі та Полтаві.

    У Дніпрі Neftek знизила ціну на А-95 одразу на дві гривні — до 90 гривень за літр.

    Також на дві гривні подешевшав бензин А-92 — до 84 гривень.

    Водночас VostokGaz у Дніпрі підвищила ціни на обидві марки бензину на дві гривні.

    Після зміни вартості А-95 там коштує 89,99 гривні за літр, а А-92 — 84,49 гривні.

    Скільки доведеться заплатити за повний бак

    Подорожчання стає особливо відчутним для власників автомобілів, які регулярно долають великі відстані.

    Наприклад, за середньою ціною 52,08 гривні за літр заправка 40 літрів автогазу обійдеться у 2083,20 гривні.

    За мінімальною зафіксованою ціною 49,99 гривні такий самий обсяг коштуватиме 1999,60 гривні.

    Різниця становить 83,60 гривні.

    Ще більшими можуть бути витрати на дизель.

    Заправка 50-літрового бака за середньою ціною 102,86 гривні обійдеться у 5143 гривні.

    Якщо знайти дизель по 99,90 гривні, доведеться заплатити 4995 гривень.

    Таким чином, лише на одній заправці можна заощадити 148 гривень.

    Для бензину А-95 різниця також відчутна.

    50 літрів за середньою ціною коштуватимуть 4532 гривні, а за мінімальною зафіксованою ціною — 4399,50 гривні.

    Економія становитиме 132,50 гривні.

    Чому ціни на автогаз зростають

    Подорожчання LPG триває не перший тиждень.

    Ще 6 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про нову хвилю підвищення цін на автогаз.

    Тоді вартість пального збільшили одразу кілька великих мереж.

    Зокрема, WOG підняла ціну на 1,40 гривні за літр, KLO — на 50 копійок, а SOCAR — на 40 копійок.

    У середині жовтня подорожчання продовжилося і в гуртовому сегменті.

    За даними «НафтоРинку» від 15 жовтня, середня гуртова ціна скрапленого газу на умовах самовивозу досягла 86 750 гривень за тонну.

    Це відповідало приблизно 46,85 гривні за літр і стало найвищим показником із початку 2026 року.

    Підвищення гуртових цін створює додатковий тиск на роздрібний ринок.

    Однак на кінцеву вартість пального також впливають закупівельні умови конкретних операторів, логістичні витрати, конкуренція та інші чинники.

    Чи продовжиться подорожчання пального

    Наразі підтвердженого прогнозу, за яким автогаз, бензин або дизель обов’язково досягнуть певної нової цінової позначки найближчими днями, немає.

    Водночас щоденний моніторинг засвідчує, що роздрібні ціни на автогаз і дизель продовжують зростати.

    За таких умов водіям варто порівнювати пропозиції різних мереж і перевіряти актуальну вартість безпосередньо перед заправкою.

    Станом на 21 жовтня найдешевший автогаз у наведеній вибірці коштує 49,99 гривні за літр, бензин А-95 — 87,99 гривні, а дизель — 99,90 гривні. Проте фактичні цінники можуть змінюватися навіть протягом дня.

    Різниця між середньою ціною та дешевшими пропозиціями залишається одним із найпростіших способів скоротити витрати на пальне без зміни автомобіля чи звичного режиму поїздок.

  • Світло вимикатимуть до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 18 жовтня

    Світло вимикатимуть до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 18 жовтня

    У неділю, 18 жовтня 2026 року, в Україні продовжують діяти обмеження електропостачання через наслідки масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру. Для промисловості та бізнесу графіки обмеження потужності запроваджені в усіх регіонах країни, а в частині областей застосовують погодинні відключення для населення. Найскладніша ситуація залишається в регіонах, де російські удари пошкодили об’єкти генерації та передачі електроенергії. Енергетики попереджають, що графіки можуть змінюватися протягом дня, а в разі погіршення стану енергосистеми можливе застосування аварійних обмежень.

    Про це повідомила НЕК «Укренерго», оприлюднивши інформацію щодо обмежень на 18 жовтня.

    Відповідно до розпорядження диспетчерського центру, з 06:00 до 23:59 для підприємств та бізнесу в усіх регіонах діятимуть графіки обмеження потужності.

    Водночас погодинні відключення електроенергії для побутових споживачів передбачені не по всій Україні, а лише в окремих областях.

    Їхній обсяг становить від 0,5 до 1,5 черги залежно від часу доби та ситуації в енергосистемі.

    В «Укренерго» наголосили, що через можливі нові російські удари та складну ситуацію в енергосистемі розклад відключень може змінюватися без попереднього довгострокового анонсування.

    Київ та Київська область: діють стабілізаційні графіки

    У Києві та Київській області 18 жовтня запроваджені погодинні відключення електроенергії.

    Про це повідомляє компанія ДТЕК.

    Столиця та прилеглі райони залишаються серед територій, де енергетична інфраструктура зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Для різних груп споживачів діють окремі часові проміжки відсутності електроенергії.

    Водночас розклад залежить від конкретної адреси та черги, до якої належить будинок.

    Перевірити актуальний час можливого відключення можна на офіційному сайті ДТЕК Київські електромережі.

    Для жителів Київщини інформація доступна на сайті ДТЕК Київські регіональні електромережі.

    Важливо враховувати, що під час екстрених відключень раніше оприлюднені погодинні графіки можуть тимчасово не діяти.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження екстрених відключень у столиці та області після російських ударів.

    Черкаська область: відключення протягом усього дня

    На Черкащині графіки погодинних відключень застосовують із 06:00 до 24:00.

    За оприлюдненим розкладом для різних підчерг передбачено такі періоди відсутності електроенергії.

    Для підчерги 1.1 — з 06:00 до 08:00 та з 16:00 до 18:00. Для 1.2 — з 16:00 до 18:00 та з 22:00 до 24:00.

    Підчерги 2.1 і 2.2 можуть залишатися без електроенергії з 14:00 до 16:00.

    Для підчерги 3.1 передбачений проміжок з 12:00 до 14:00, а для 3.2 — також із 20:00 до 22:00.

    Споживачів підчерг 4.1 і 4.2 планують відключати з 10:00 до 12:00 та з 20:00 до 22:00.

    Для підчерг 5.1 і 5.2 обмеження передбачені з 08:00 до 10:00 та з 18:00 до 20:00.

    Підчерга 6.1 — з 16:00 до 18:00. Підчерга 6.2 — з 18:00 до 20:00 та з 22:00 до 24:00.

    Крім того, для промисловості та бізнесу регіону діють графіки обмеження потужності.

    Актуальну інформацію про черги можна перевіряти на сайті «Черкасиобленерго».

    Полтавщина: найбільші обмеження у вечірні години

    У Полтавській області на 18 жовтня затверджено графіки погодинних відключень зі змінним обсягом обмежень.

    За інформацією «Полтаваобленерго», з 06:00 до 08:00 передбачено 0,5 черги.

    З 08:00 до 16:00 застосовується одна черга відключень.

    У вечірній період із 16:00 до 22:00 обсяг обмежень збільшується до 1,5 черги.

    Після 22:00 і до завершення доби заплановано одну чергу.

    Таким чином, найбільше навантаження на енергосистему регіону очікується у вечірні години, коли громадяни активніше користуються побутовими електроприладами.

    Водночас кількість черг не означає кількість годин без світла для кожної квартири.

    Точна тривалість відключення визначається графіком відповідної підчерги.

    Сумська та Чернігівська області: можливі зміни графіків

    На Сумщині 18 жовтня також застосовуються погодинні відключення.

    Місцевий оператор системи розподілу повідомляв про коригування обсягів обмежень відповідно до розпоряджень НЕК «Укренерго».

    Тому споживачам необхідно перевіряти останні оновлення на сайті «Сумиобленерго».

    На Чернігівщині також діють погодинні графіки.

    Енергетики попереджають, що внаслідок нових атак або пошкоджень обладнання можливі зміни розкладу.

    Оперативна інформація доступна на сайті «Чернігівобленерго».

    Запоріжжя, Вінниччина та Тернопільщина: що з відключеннями

    У Запорізькій області 18 жовтня запроваджено графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу.

    Відповідно до повідомлення «Запоріжжяобленерго», обмеження діють із 06:00 до 24:00 у повному обсязі — п’ять черг.

    Водночас на момент відповідного повідомлення розпоряджень щодо погодинних відключень для населення Запорізької області не надходило.

    На Вінниччині також передбачені обмеження потужності для непобутових споживачів.

    Вінницяобленерго закликало підприємства дотримуватися визначених лімітів електроспоживання.

    На Тернопільщині від 06:00 до 24:00 діють обмеження для промислових підприємств та бізнесу.

    При цьому «Тернопільобленерго» уточнило, що відповідні планові обмеження не стосуються населення.

    Однак після нових російських ударів ситуація може змінюватися.

    Зокрема, 17 жовтня внаслідок атаки по енергетичній інфраструктурі Тернопільщини без електропостачання залишалася частина споживачів Кременецького району.

    Чому відключення тривають навіть у вихідний

    Причиною нових обмежень залишаються пошкодження української енергосистеми після російських атак.

    Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що під час одного з останніх масованих ударів Росія атакувала понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії.

    Пошкодження зафіксовані в різних регіонах країни.

    Ремонтні роботи тривають, однак не всі об’єкти можна швидко повернути до повноцінної роботи.

    Навіть у неділю енергосистема повинна забезпечувати роботу транспорту, лікарень, водоканалів, підприємств і житлових будинків.

    За нестачі доступної потужності диспетчери змушені застосовувати обмеження, щоб зберегти стабільність мережі.

    Чим погодинні відключення відрізняються від аварійних

    Погодинні відключення відбуваються за попередньо визначеним розкладом.

    Споживачі можуть дізнатися свою чергу та орієнтовний час, коли електроенергії не буде.

    Аварійні або екстрені відключення запроваджують тоді, коли потрібно терміново зменшити навантаження на мережі чи ліквідувати наслідки пошкоджень.

    У таких випадках графіки можуть не діяти, а час відновлення електропостачання залежить від конкретної ситуації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про повернення погодинних графіків у Києві та області на початку жовтня.

    Також видання писало про посилення обмежень у частині регіонів 14 жовтня.

    Де перевіряти актуальний графік

    Енергетики рекомендують орієнтуватися насамперед на офіційні повідомлення обленерго та операторів систем розподілу.

    Саме вони публікують графіки для конкретних адрес і повідомляють про оперативні зміни.

    Крім того, «Укренерго» закликає громадян ощадливо споживати електроенергію, особливо у вечірні години з 16:00 до 22:00.

    Зокрема, варто за можливості не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів.

    Станом на 18 жовтня загальноукраїнський план передбачає обмеження потужності для бізнесу в усіх регіонах та погодинні відключення для населення лише в частині областей.

    Втім графіки можуть змінюватися залежно від стану енергосистеми, тому перед плануванням дня необхідно перевірити інформацію саме для своєї адреси.

  • Шанс на виправлення: суд дозволив кулеметнику повернутися на фронт після року самовільного залишення частини

    Шанс на виправлення: суд дозволив кулеметнику повернутися на фронт після року самовільного залишення частини

    Проблема самовільного залишення військової частини залишається одним із найскладніших викликів для підтримання дисципліни в лавах збройних сил під час тривалого збройного протистояння. Проте вітчизняна судова система демонструє гнучкий та прагматичний підхід до військовослужбовців, які усвідомили свою провину та виявили щире бажання повернутися до захисту держави. Показовим прикладом такого правосуддя стало рішення Київського районного суду міста Полтави, який звільнив від кримінальної відповідальності кулеметника, що понад рік переховувався від служби, але зрештою добровільно вирішив стати до зброї. Цей прецедент яскраво ілюструє дію нових законодавчих механізмів, спрямованих на повернення мотивованих бійців на фронт замість їхнього ув’язнення в тилу.

    Матеріали кримінального провадження розкривають непросту історію військовослужбовця, який ще двадцять першого серпня минулого року самовільно покинув місце тимчасової дислокації свого підрозділу. Боєць залишив позиції без жодного дозволу командування та за відсутності будь-яких поважних причин, фактично відсторонившись від виконання свого конституційного обов’язку. Понад рік чоловік переховувався та не брав участі в бойових діях, однак згодом його внутрішня мотивація змінилася. Двадцять п’ятого серпня поточного року втікач добровільно з’явився до відділення Державного бюро розслідувань у прифронтовому Краматорську, де офіційно заявив про своє тверде бажання продовжити військову службу та спокутувати провину перед суспільством.

    Під час судового розгляду, який завершився чотирнадцятого вересня, обвинувачений надав докази того, що він не просто планує повернутися до армії, а вже отримав офіційну згоду від командування однієї з військових частин Національної гвардії України на зарахування до їхніх лав. Дослідивши всі обставини справи, судді врахували низку ключових пом’якшувальних факторів. Вирішальним аргументом стало те, що чоловік раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності за подібні правопорушення чи дезертирство, а його рішення повернутися було абсолютно добровільним. Зважаючи на ці факти, суд постановив закрити кримінальне провадження, зобов’язавши відповідних командирів поновити бійця на службі та офіційно перевести його до лав Нацгвардії для подальшого виконання бойових завдань.

    Водночас судова практика щодо військових правопорушень знає і більш абсурдні випадки порушення дисципліни, які також завершуються випробувальними термінами. Зокрема, на Чернігівщині нещодавно винесли вирок іншому військовослужбовцю, який примудрився без поважних причин пропустити понад триста днів служби протягом п’яти років. Попри таке систематичне ухилення від виконання своїх безпосередніх обов’язків, чоловік якимось чином незаконно отримав понад чотириста сімнадцять тисяч гривень державного грошового забезпечення. За цей фінансовий та дисциплінарний проступок суд призначив йому два роки іспитового строку. Подібні інциденти трапляються і за участю цивільних осіб, коли емоційна напруга переростає у відкриті конфлікти з правоохоронцями. Так, у тому ж регіоні місцевій жительці призначили умовне покарання за те, що під час похорону загиблого воїна вона накинулася на поліцейського та вкусила його, намагаючись у такий радикальний спосіб висловити протест проти законного затримання свого чоловіка. Усі ці справи демонструють, що правосуддя в умовах воєнного стану намагається балансувати між суворістю закону та необхідністю збереження людського ресурсу для подальшої оборони країни.

  • Учителя вивезли за понад 100 км — покарань немає: Гончаренко розкритикував перевірку ТЦК

    Учителя вивезли за понад 100 км — покарань немає: Гончаренко розкритикував перевірку ТЦК

    Кременчуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки завершив службове розслідування щодо ситуації з учителем Володимиром Кирдієм, якого, за словами народного депутата Олексія Гончаренка, вивезли з Полтави на відстань понад 100 кілометрів. Депутат заявив, що за результатами перевірки жодного військовослужбовця не притягнули до дисциплінарної відповідальності. Натомість у РТЦК вирішили провести заняття з правової підготовки. Про це 15 вересня повідомив «Апостроф», посилаючись на допис парламентаря.

    За оприлюдненою інформацією, службове розслідування стосувалося низки можливих порушень під час поводження з педагогом. Зокрема, мали перевірити, чи застосовували представники районного ТЦК кайданки, фізичну силу або побиття. Окремі питання стосувалися можливого вилучення телефону та документів учителя, а також пошкодження чи знищення довідки про відстрочку. Сам факт включення цих обставин до предмета перевірки не означає, що кожну з них установили та підтвердили.

    Гончаренко розкритикував передусім результат розслідування. За його словами, дисциплінарних стягнень до військовослужбовців не застосували. Проведення занять із правової підготовки він представив як захід, обраний після завершення перевірки. Водночас у наведеному матеріалі немає докладного викладу мотивів, на підставі яких ухвалили рішення не притягувати конкретних осіб до відповідальності. Не зазначено й того, які пояснення та документи стали визначальними для такого висновку.

    Однією з головних претензій депутата стало питання переміщення вчителя між містами. Гончаренко наголосив, що Кирдія вивезли саме з Полтави, тоді як перевірку проводив Кременчуцький РТЦК. За твердженням парламентаря, чоловіка перевозили областю, а відстань від Полтави перевищувала 100 кілометрів. Він поставив під сумнів повноту розслідування, оскільки, за його словами, обставини такого переміщення в ньому навіть не розглядалися.

    При цьому точного маршруту, дати та тривалості поїздки в наведеній публікації немає. Так само вона не містить пояснення представників ТЦК, чому вчителя доправляли за межі Полтави та якими підставами це обґрунтовували. Отже, питання, на якому акцентував депутат, залишається без відповіді в доступному викладі цієї історії. Визначати правомірність переміщення лише за відстанню або за коротким переказом конфлікту було б передчасно.

    Інша претензія Гончаренка стосується способу проведення перевірки. Парламентар заявив, що розслідування фактично обмежилося опитуванням людей, чиї дії могли бути предметом скарги. Саме такий підхід він назвав «фарсом». Водночас це оцінка депутата: повний перелік опитаних осіб, досліджених матеріалів і проведених перевірочних дій у тексті публікації не наведений. Тому незалежно встановити, чи справді розслідування зводилося лише до цих опитувань, за наданими відомостями неможливо.

    Сам факт проведення службового розслідування Гончаренко оцінив позитивно, проте наголосив, що не погоджується з його результатами. Таким чином, його критика стосується не відсутності реакції установи як такої, а повноти перевірки та відсутності дисциплінарних наслідків. Оприлюднене повідомлення не містить інформації про призначення повторного розслідування або перегляд уже ухвалених висновків. Про подальші рішення щодо цього випадку в ньому також не йдеться.

    Окремої уваги в цій історії потребує згадка про довідку щодо відстрочки. За словами депутата, перевірка мала охопити можливе пошкодження або знищення цього документа. Проте у публікації немає даних про строк його дії, підставу оформлення чи результати перевірки саме цього епізоду. Тож із наведеного тексту не можна зробити висновок ані про підтверджене знищення довідки, ані про встановлений статус відстрочки на момент події.

    Аналогічна невизначеність залишається щодо можливого застосування сили та вилучення особистих речей. Повідомлення називає ці обставини серед питань, які мали дослідити, але не пояснює, які докази підтвердили або спростували кожну з них. У матеріалі немає викладу медичних документів, свідчень очевидців чи відеозаписів. Це не доводить, що таких матеріалів узагалі не існує, однак не дозволяє посилатися на них як на відомі докази.

    Відсутність дисциплінарного покарання також не варто автоматично переказувати як остаточне встановлення відсутності будь-яких порушень. Із повідомлення депутата випливає конкретний результат: після службового розслідування військовослужбовців не притягнули до дисциплінарної відповідальності. Які саме обставини визнали доведеними, які відхилили та як сформулювали висновки щодо кожного епізоду, у текстовому викладі не розкрито. Саме тому точніше говорити про завершення перевірки без стягнень, посилаючись на Гончаренка.

    Наразі публічна інформація про цей випадок ґрунтується переважно на повідомленні парламентаря та його оцінці відповіді РТЦК. У наданому матеріалі немає окремої розгорнутої позиції самого Володимира Кирдія, а також коментаря установи у відповідь на нову критику. Центральними невирішеними питаннями залишаються підстави вивезення педагога з Полтави, повнота дослідження його скарг і мотиви рішення не застосовувати дисциплінарні стягнення.

  • «Шекспір після важкого понеділка»: новий пам’ятник у Полтаві миттєво став мемом

    «Шекспір після важкого понеділка»: новий пам’ятник у Полтаві миттєво став мемом

    У Полтаві відкрили пам’ятник Вільяму Шекспіру, який майже одразу після появи став героєм соцмереж. Погруддя англійського драматурга встановили 2 вересня у Ботанічному саду Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. За словами ініціаторів, це перший в Україні монумент, присвячений Шекспіру.

    Втім, увагу користувачів привернув не лише сам факт появи пам’ятника, а й його зовнішній вигляд. У соцмережах почали жартувати, що скульптура мало нагадує звичні портрети автора «Гамлета» та «Ромео і Джульєтти». Дехто побачив у погрудді риси голлівудського актора Джека Ніколсона, інші — зовсім інших відомих людей.

    Через вираз обличчя скульптури у мережі з’явилися жарти на кшталт «Шекспір після важкого понеділка» та порівняння з типовим виразом обличчя людини, яка вже надто багато бачила в житті. Саме ця незворушна і дещо втомлена міміка зробила пам’ятник вірусним далеко за межами Полтави.

    Автором роботи став полтавський скульптор Ярослав Шкарупа. Він пояснював, що створювати образ Шекспіра було непросто, адже достеменно невідомо, який вигляд драматург мав за життя. Для роботи майстер використав кілька різних зображень письменника — у деяких повідомленнях ідеться про п’ять ескізів.

    «Шекспір після важкого понеділка»: новий пам’ятник у Полтаві миттєво став мемом

    Саму скульптуру, за словами автора, він створив приблизно за сім днів. Шкарупа також жартував, що зазвичай отримує значно простіші замовлення — декоративні фігурки на кшталт гномів, ящірок чи слоників, тому робота над образом Шекспіра стала для нього незвичним проєктом.

    Ідея встановити пам’ятник англійському драматургу виникла значно раніше. Ініціаторкою проєкту стала доцентка кафедри романо-германської філології Наталія Криницька. За її словами, задум з’явився ще у 2010 році, тобто шлях від ідеї до відкриття тривав понад 15 років.

    Пам’ятник встановили не випадково саме в ботанічному саду університету. Там облаштований так званий Шекспірівський сад — простір, пов’язаний із творчістю драматурга. Поруч із погруддям також встановили сонячний годинник.

    Організатори наголошують, що проєкт має не лише декоративну, а й культурну та іміджеву мету. Ідея полягала в тому, щоб створити у Полтаві нову точку тяжіння для студентів, туристів і містян, а також нагадати про значення Шекспіра для світової культури.

    Однак поки що саме гумористичний ефект виявився найсильнішим. Після оприлюднення перших фотографій користувачі соцмереж почали активно створювати меми та шукати, на кого ще схожа скульптура.

     

    Переглянути в Threads

     

    Одні порівнюють погруддя з Джеком Ніколсоном, інші бачать у ньому радше суворого героя старого кіно, ніж англійського драматурга XVI–XVII століть. У коментарях також жартують, що автору вдалося передати не стільки конкретного Шекспіра, скільки «збірний образ людини, яка пережила дуже складний тиждень».

    Такий ефект частково пояснюється і тим, що зовнішність самого Шекспіра досі є предметом дискусій. Не існує фотографій чи абсолютно достовірного реалістичного портрета, зробленого з натури в сучасному розумінні. Саме тому художники та скульптори часто спираються на кілька історичних зображень, кожне з яких дещо відрізняється.

    Тож полтавський автор фактично створив власну інтерпретацію образу драматурга. І хоча вона виявилася далекою від того Шекспіра, якого більшість людей звикла бачити в підручниках, саме це й забезпечило скульптурі несподівану популярність.

    За лічені дні новий монумент став одним із найбільш обговорюваних об’єктів міста. Фото погруддя поширюють у Threads, Facebook та інших соцмережах, а користувачі вигадують нові порівняння та підписи.

    У підсумку Полтава отримала не просто пам’ятник Шекспіру, а вже фактично локальний мем. І якщо метою проєкту було привернути увагу до Шекспірівського саду та зробити його впізнаванішим, то перші результати перевершили очікування — щоправда, дещо неочікуваним шляхом.

  • Неоголошений візит зірки: Анджеліну Джолі помітили в Полтаві під час третьої гуманітарної поїздки до України

    Неоголошений візит зірки: Анджеліну Джолі помітили в Полтаві під час третьої гуманітарної поїздки до України

    Американська акторка, режисерка та посол доброї волі ЮНІСЕФ Анджеліна Джолі вже втретє прибула до України з гуманітарною місією. Під час своєї поїздки знаменитість проїжджала через Полтаву та зупинилася в одному з місцевих закладів харчування при готелі. Інформацію про перебування голлівудської зірки в місті підтвердили джерела «Суспільного».

    Неанонсований маршрут та підтримка українців

    Про прибуття акторки повідомили також на офіційній сторінці Світового конгресу українців. Організатори наголосили, що подорож традиційно не анонсувалася публічно задля безпеки: «Джолі відвідує українські міста, спілкується з людьми та знайомиться із ситуацією в країні, яка продовжує протистояти російській агресії». Сама знаменитість поки що не робила офіційних заяв у медіа чи соціальних мережах щодо деталей свого візиту.

    Водночас користувачі в мережі повідомляють про можливі переміщення акторки іншими регіонами: зокрема, з’являлися дані про її появу у Тернополі, Львові, Кременчуці та Харкові.

    Хронологія візитів солідарності

    Нинішня поїздка стала вже третім візитом Джолі до охопленої війною держави. Уперше вона приїхала до України навесні 2022 року, відвідавши Львів із приватною гуманітарною місією для підтримки вимушених переселенців та дітей. У 2025 році акторка вирушила до прифронтового Херсона, де ознайомилася з роботою дитячої та обласної лікарень і поспілкувалася з медиками та пацієнтами.

  • Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Олександр Богодистий оприлюднив декларацію за 2025 рік. Документ виявився значно цікавішим, ніж просто згадка про отриману його дружиною державну «Зимову підтримку»: чиновник задекларував доходи одразу з кількох джерел, пенсію, нерухомість і два легковики, тоді як у розділі грошових активів у нього та дружини немає задекларованих коштів.

    Щорічну декларацію Богодистий подав 16 березня 2026 року. В офіційному реєстрі НАЗК він вказаний як перший заступник начальника ГУ ПФУ у Київській області. Його посада належить до державної служби категорії «Б».

    Якщо скласти всі зазначені в декларації за 2025 рік грошові доходи Олександра Богодистого та його дружини Світлани, без урахування негрошового подарунка, виходить понад 1,262 млн гривень.

    Найбільшим джерелом доходу самого посадовця стала зарплата в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області — 597 089 гривень. Ще 277 511 гривень він отримав як заробітну плату в Київському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Крім того, Богодистий задекларував 47 400 гривень пенсії, отриманої через ГУ ПФУ в Полтавській області. Також у декларації є негрошовий подарунок від Київської обласної державної адміністрації вартістю 155 гривень.

    Дружина чиновника Світлана Богодиста у 2025 році отримала 339 156 гривень заробітної плати в гімназії №8 імені Панаса Мирного Полтавської міської ради.

    Але окрему увагу привертає ще один запис: у декларації дружини посадовця зазначена 1 000 гривень «Зимової підтримки».

    Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Водночас сам факт отримання цієї виплати не свідчить про порушення або неправомірне отримання допомоги. Урядова програма «Зимова підтримка» у 2025 році була масовою, а не адресною лише для малозабезпечених. Кабмін прямо повідомляв, що одноразові 1 000 гривень могли отримати громадяни України, які перебували в країні, незалежно від віку. Для програми передбачили 11 млрд гривень, а уряд очікував охопити понад 11 млн людей. Заявки почали приймати 15 листопада 2025 року.

    Масштаб програми зрештою виявився ще більшим: станом на 22 грудня уряд повідомляв уже про 13,7 млн українців, які отримали «зимову тисячу». Тож запис про виплату в декларації Богодистої важливий насамперед як частина структури доходів родини, а не як свідчення порушення правил програми.

    Не лише два автомобілі: що є в декларації

    У первинній публікації увагу звернули на два автомобілі Олександра Богодистого. Однак перевірка безпосередньо декларації НАЗК показує, що транспортний розділ ширший.

    Чиновник задекларував Daewoo FSO Lanos TF69Y 2007 року випуску, право власності на який набув у травні 2013 року, та Skoda Superb 2005 року, придбану в січні 2015-го. Вартість машин у декларації не зазначена.

    Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Крім двох легкових автомобілів, у реєстрі є ще причіп КрАЗ 8138 1995 року випуску, яким Богодистий володіє з 2006 року.

    Ще цікавішим є розділ нерухомості. Зокрема, у власності посадовця вказана квартира площею 85 квадратних метрів у Полтаві, право на яку він набув ще 1996 року, а також гараж площею 17,5 квадратного метра.

    У декларації також фігурує житловий будинок площею 31 кв. м, що належить Богодистому, та земельна ділянка площею 33 126 кв. м, якою він користується на правах оренди. Це понад 3,3 гектара землі.

    Окремо вказаний житловий будинок у Полтаві площею 145,6 кв. м, який належить дружині посадовця, а для самого Богодистого зазначене право користування як місцем реєстрації.

    Є в декларації й нерухомість, придбана родиною відносно недавно. Дружина чиновника володіє житловим будинком у Зінькові Полтавської області площею 110 квадратних метрів. Право власності було набуте 15 серпня 2024 року, а вартість на дату набуття в декларації зазначена на рівні 80 тисяч гривень. Також у неї є земельна ділянка площею 1 000 кв. м у Зінькові, набута тієї ж дати, із задекларованою вартістю 20 тисяч гривень.

    Є банківські рахунки, але немає задекларованих грошових активів

    Ще одна деталь декларації стосується заощаджень.

    У розділі «Грошові активи» зазначено, що у суб’єкта декларування та членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування. Водночас це не означає, що в родини взагалі немає банківських рахунків.

    Навпаки, декларація містить інформацію про відкриті рахунки: Олександр Богодистий має рахунок у ПриватБанку, а його дружина — рахунки у ПриватБанку та Укргазбанку. Однак суми коштів, які підлягали б декларуванню в розділі грошових активів, у документі не зазначені.

    Так само в декларації немає цінних паперів, корпоративних прав та задекларованих фінансових зобов’язань. Не вказані й видатки або правочини чиновника, які підлягали б декларуванню у відповідному розділі.

    До ПФУ Богодистий очолював інший державний фонд

    Цікавим є й порівняння з попереднім роком.

    У декларації за 2024 рік Богодистий вказував інше основне місце роботи — він був керівником Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. За той рік він отримав там 689 773 гривні зарплати, а його дружина — 360 696 гривень зарплати від Департаменту освіти Полтавської міської ради. Пенсія самого Богодистого становила 34 800 гривень.

    У 2025 році посадовець перейшов на керівну посаду в системі Пенсійного фонду. На офіційному сайті ПФУ його сторінка як першого заступника начальника ГУ ПФУ у Київській області була оприлюднена 14 липня 2025 року. Пенсійний фонд також повідомляв про його численні робочі поїздки до сервісних центрів Київщини — зокрема до Вишгорода, Яготина, Броварів, Славутича, Борисполя та Переяслава.

    Крім того, офіційний сайт ПФУ містить інформацію про проходження щодо Богодистого перевірки, передбаченої Законом «Про очищення влади»: у відповідному переліку він зазначений саме як перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

    Таким чином, декларація чиновника показує дещо ширшу картину, ніж може здатися з першого погляду. У 2025 році родина задекларувала понад 1,26 млн гривень грошових доходів, кілька об’єктів нерухомості та транспорт, але не вказала грошових активів, що підлягали декларуванню. А резонансна «зимова тисяча» дружини становила лише невелику частину сукупних доходів сім’ї та була отримана в межах загальнодоступної державної програми.

  • «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» почала перебудовувати модель сортування та обробки відправлень через різке зростання воєнних ризиків для логістичної інфраструктури. Компанія переходить до децентралізованої системи та створює резервні можливості для обробки посилок, щоб втрата або пошкодження окремого великого об’єкта не паралізували доставку в регіоні. Рішення ухвалене після серії російських ударів по терміналах, відділеннях і сортувальних центрах компанії в різних областях України.

    Детальну архітектуру нової логістичної системи оператор свідомо не розкриває. Йдеться насамперед про розташування резервних об’єктів, маршрути перенаправлення вантажів та принципи роботи дублюючих сортувальних потужностей. У компанії пояснюють це безпекою працівників, клієнтів і самої логістичної мережі в умовах війни.

    Фактично «Нова пошта» намагається знизити залежність від окремих великих вузлів, через які традиційно проходять значні обсяги відправлень. Якщо один із таких центрів тимчасово випадає з мережі внаслідок удару, частину навантаження мають отримати інші точки системи.

    Для клієнтів компанія наразі не анонсує принципових змін у звичному процесі відправлення або отримання посилок. Мережа продовжує працювати по Україні, а статус конкретного відправлення можна перевіряти через застосунок. Сам оператор формулює головне завдання максимально просто — зберегти швидкість доставки навіть тоді, коли окремі логістичні об’єкти пошкоджуються або знищуються.

    Серія ударів прискорила перебудову логістики

    Рішення з’явилося на тлі особливо важкого для української складської та логістичної інфраструктури літа 2026 року.

    Лише від початку липня Росія знищила або пошкодила понад 400 000 кв. м складських та логістичних площ українського бізнесу, підраховував Forbes Ukraine. Серед цілей були об’єкти великих торговельних мереж, дистриб’юторів і логістичних операторів.

    «Нова пошта» опинилася серед компаній, які регулярно зазнають таких атак.

    25 липня російські війська вдарили по сортувальному терміналу компанії в Сумах. Унаслідок атаки загинули троє водіїв компаній-партнерів, які виконували перевезення для оператора. Працівники самого терміналу під час удару перебували в укритті.

    До цього, 24 липня, російські керовані авіабомби влучили у вантажне відділення «Нової пошти» в Ізюмі Харківської області.

    Уже 30 липня чергової атаки зазнав сортувальний термінал компанії в Полтаві. Удар пошкодив логістичну інфраструктуру в момент, коли український бізнес і без того працював в умовах дедалі складніших маршрутів та постійної необхідності створювати резерви.

    31 липня російська атака пошкодила об’єкт «Нової пошти» на Вінниччині. Там постраждали восьмеро людей.

    3 серпня було знищено вантажне відділення компанії у Прилуках Чернігівської області.

    А вже 5 серпня Росія знищила сортувальний центр «Нової пошти» у Києві. Цей удар став одним із найтяжчих за останній час: загинули троє людей, ще восьмеро отримали поранення.

    Таким чином, менш ніж за два тижні компанія зіткнулася одразу з кількома ударами по різних елементах своєї мережі.

    Збитки вже обчислювалися сотнями мільйонів

    Причому ця серія атак стала продовженням значно довшої тенденції.

    За перші чотири місяці 2026 року «Нова пошта» оцінювала втрати від російських обстрілів у 325 млн грн. І ця оцінка була зроблена ще до липнево-серпневої хвилі ударів по Сумах, Полтаві, Вінниччині, Прилуках і Києву.

    У червні російська атака, зокрема, пошкодила сортувальний хаб компанії на Сумщині. Тоді будівлю було зруйновано і виникла пожежа. За даними Forbes, на момент атаки всередині перебували відправлення клієнтів загальною оголошеною вартістю понад 42 млн грн. Люди в тому випадку не загинули.

    Саме така повторюваність ударів створює для логістичного бізнесу принципово нову проблему. Звичайного ремонту пошкодженого терміналу вже недостатньо, якщо існує ризик, що через кілька тижнів або місяців може бути атакований інший великий вузол.

    Тому бізнес змушений змінювати не лише фізичний захист об’єктів, а й саму логіку роботи мережі.

    Що означає децентралізація для «Нової пошти»

    Точну схему компанія не оприлюднює, тому стверджувати, які саме термінали отримають додаткові потужності або куди будуть перенаправлені конкретні маршрути, наразі неможливо.

    Однак сама ідея децентралізованої моделі полягає в тому, що критично важлива функція не концентрується в одному місці.

    У класичній логістиці великі автоматизовані сортувальні хаби дають суттєвий економічний ефект: величезна кількість посилок швидко надходить до одного центру, автоматично розподіляється за напрямками та їде далі.

    Але під час війни концентрація має й очевидний мінус. Ураження одного великого вузла може одразу вплинути на десятки маршрутів і значний обсяг відправлень.

    У децентралізованій системі частину операцій можна перекинути між кількома резервними центрами. Навіть якщо один об’єкт перестає працювати, інші мають підхопити його функції.

    Саме це і має зробити логістику стійкішою до воєнних ризиків.

    Подібний принцип український бізнес дедалі активніше застосовує й поза поштовою галуззю. Після масових ударів по складах компанії розосереджують товарні запаси, створюють резервні майданчики, змінюють маршрути поставок і намагаються не концентрувати критичні запаси в одному великому комплексі. Forbes зазначав, що російські атаки фактично змушують компанії переглядати саме поняття великого централізованого складу як безпечного активу.

    Чому «Нова пошта» може дозволити собі розосередження

    Однією з переваг оператора є вже дуже розгалужена мережа.

    Станом на серпень «Нова пошта» повідомляє про понад 56 000 точок сервісу, до яких входять відділення та поштомати. Паралельно працює кур’єрська доставка.

    Це означає, що компанія давно не залежить лише від великих класичних відділень у містах. Розвиток поштоматів і компактних форматів дозволив значно розширити географію сервісу.

    У липні Forbes також повідомляв, що компанія продовжує інвестувати у відділення самообслуговування — лише в один із таких напрямів було вкладено 30,5 млн грн, а мережу планували розширювати далі.

    Водночас основна технологічна проблема залишається саме «за лаштунками»: клієнт може віднести посилку в невелике відділення чи покласти її в поштомат, але далі відправлення все одно має пройти через транспортну та сортувальну систему.

    Саме цю непомітну для клієнта частину компанія тепер і намагається зробити менш вразливою.

    Обсяги роботи продовжують зростати навіть під час атак

    Ще один фактор — масштаб самого бізнесу.

    За перше півріччя 2026 року «Нова пошта» збільшила кількість доставлених відправлень на 11,5% — до 254,4 млн посилок. Із них 17,9 млн припало на міжнародні доставки. Виторг компанії за цей самий період зріс на 32%.

    Тобто компанія одночасно має дві протилежні тенденції: потік відправлень зростає, але фізичні об’єкти, які цей потік забезпечують, систематично опиняються під російськими ударами.

    За таких умов резервна логістика стає вже не додатковим страховим механізмом, а частиною базової операційної моделі.

    Росія намагається бити не лише по військовій, а й по економічній логістиці

    Серія атак на склади та сортувальні комплекси стосується далеко не лише «Нової пошти».

    За підрахунками Forbes Ukraine, від початку липня серед пошкоджених або знищених об’єктів були логістичний центр Novus, комплекси «Епіцентру», інфраструктура Fozzy Group та інших великих компаній.

    Для економіки це особливо небезпечно, адже склад або сортувальний хаб — це не просто нерухомість. У ньому одночасно можуть перебувати товари на десятки чи сотні мільйонів гривень, обладнання, автомобілі та продукція тисяч постачальників.

    Втрата такого об’єкта може порушити ланцюги постачання далеко за межами одного підприємства.

    У випадку «Нової пошти» ризик ще ширший: компанія обслуговує величезну кількість малого та середнього бізнесу, інтернет-магазинів і приватних клієнтів. Тому стабільність її логістики безпосередньо впливає на електронну торгівлю та рух товарів усередині країни.

    Що буде з доставкою

    Поки що компанія не попереджає про системне погіршення термінів доставки через перехід на нову модель.

    Навпаки, головне завдання перебудови — створити систему, за якої знищення одного терміналу не повинно призводити до тривалого збою всієї мережі.

    «Нова пошта» наголошує, що продовжує працювати по всій країні, а клієнти можуть у реальному часі стежити за рухом своїх відправлень у застосунку.

    Компанія не повідомляє, скільки резервних сортувальних центрів планує створити, де вони розташовуватимуться та якою буде їхня потужність. І це, з огляду на системні атаки по логістичних об’єктах, виглядає свідомою політикою нерозголошення.

    Але сам перехід до децентралізації показує, як війна змінює одну з найбільших логістичних мереж України. Якщо раніше головною конкурентною перевагою були максимально великі, технологічні й автоматизовані сортувальні центри, то тепер до швидкості додається ще одна вимога — здатність продовжувати роботу після втрати окремої ланки мережі.

    Для «Нової пошти» це вже не теоретичний ризик. Після Сум, Полтави, Вінниччини, Прилук і Києва компанія фактично отримала практичне підтвердження того, що великі логістичні об’єкти можуть один за одним ставати цілями російських атак. Тому нова модель має зробити так, щоб навіть удар по великому терміналу більше не означав удар по всьому маршруту доставки.