Позначка: поляки

  • Опитування показало несподіване ставлення поляків до позиції Зеленського

    Опитування показало несподіване ставлення поляків до позиції Зеленського

    Відносини між Україною та Польщею переживають один із найскладніших періодів за останні роки. На тлі гучних політичних суперечок, історичних дискусій та скандалу навколо позбавлення президента України Володимира Зеленського польського ордена Білого Орла нове соціологічне дослідження продемонструвало суттєве погіршення сприйняття українського лідера серед польського суспільства.

    Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною компанією Uniter Surveys на замовлення польського видання Wirtualna Polska, більшість громадян Польщі переконані, що Володимир Зеленський негативно ставиться до Польщі та її громадян.

    Дослідження, результати якого оприлюднили польські медіа, засвідчило доволі показову тенденцію. Загалом 58,3% опитаних поляків вважають, що президент України демонструє негативне ставлення до Польщі. Водночас лише 30,1% респондентів переконані у протилежному та оцінюють його ставлення як позитивне. Ще 11,6% учасників опитування не змогли визначитися зі своєю позицією.

    Серед тих, хто висловив негативну оцінку, 33,7% респондентів обрали варіант «скоріше негативне ставлення», тоді як 24,6% заявили про «однозначно негативне» ставлення президента України до Польщі.

    У групі прихильників позитивної оцінки ситуація виглядає менш переконливо. Лише 2,7% опитаних заявили, що Зеленський має «безумовно позитивне» ставлення до Польщі, тоді як ще 27,4% обрали варіант «скоріше позитивне».

    Соціологи також зафіксували суттєві відмінності залежно від політичних симпатій польських громадян. Серед прихильників правлячої коаліції оцінки виявилися значно більш збалансованими. У цій групі 41% респондентів вважають ставлення Зеленського позитивним, тоді як 39% дотримуються протилежної думки.

    Натомість серед виборців опозиційних партій, зокрема представників консервативного табору та правих політичних сил, переважає різко критичне ставлення. За результатами опитування, 83% прихильників опозиції переконані, що український президент ставиться до Польщі негативно.

    Опитування було оприлюднене на тлі чергового загострення українсько-польських відносин, яке розгорнулося після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла.

    Своє рішення Навроцький пояснив тим, що, на його думку, «поріг болю польського суспільства був перевищений». Польський президент пов’язав цей крок із рішенням української сторони присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування на честь Героїв УПА.

    Саме питання історичної пам’яті останніми тижнями стало одним із головних подразників у двосторонніх відносинах. Частина польських політиків та громадських діячів розкритикували Київ за кроки, які, на їхню думку, недостатньо враховують чутливість польського суспільства щодо подій Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.

    У відповідь в Україні наголошують, що питання історичної пам’яті не повинно ставати інструментом політичного тиску або руйнувати стратегічне партнерство між двома державами, які залишаються ключовими союзниками у протистоянні російській агресії.

    Скандал навколо ордена Білого Орла набув додаткового резонансу після того, як від своїх польських нагород почали відмовлятися відомі українські політики та посадовці. Зокрема, про таке рішення заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко, п’ятий президент Петро Порошенко, а також міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України у Польщі Василь Боднар.

    Попри політичні суперечки, експерти наголошують, що польсько-українські відносини залишаються стратегічно важливими для обох країн. Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала одним із головних союзників України, прийнявши мільйони українських біженців та забезпечивши масштабну військову, гуманітарну й політичну підтримку.

    Однак останні соціологічні дослідження свідчать про поступове зростання втоми частини польського суспільства від української тематики та активізацію політичних сил, які використовують історичні суперечки для мобілізації власного електорату.

    Аналітики звертають увагу, що результати опитування не обов’язково відображають реальне ставлення поляків до України загалом, а радше демонструють вплив гострої політичної дискусії, яка останнім часом домінує в польському інформаційному просторі.

    Водночас соціологи наголошують, що громадська думка залишається динамічною та може змінюватися залежно від розвитку подій як усередині Польщі, так і на міжнародній арені. Особливо важливими можуть стати подальші кроки політичного керівництва обох держав щодо врегулювання історичних суперечностей та збереження партнерських відносин.

    На тлі війни Росії проти України польсько-українське партнерство залишається одним із ключових факторів безпеки у Центрально-Східній Європі. Саме тому результати нового опитування можуть стати сигналом для політиків обох країн про необхідність активнішого діалогу та пошуку компромісів у питаннях, які дедалі частіше стають предметом гострих суспільних дискусій.

  • У Польщі більшість громадян вперше підтримали завершення війни в Україні шляхом територіальних поступок

    У Польщі більшість громадян вперше підтримали завершення війни в Україні шляхом територіальних поступок

    Вперше за час війни в Україні більшість поляків висловилися за закінчення конфлікту, навіть якщо це передбачає територіальні поступки з боку України. Такі дані опублікувало Польське радіо, посилаючись на результати опитування, проведеного Польським центром дослідження громадської думки (CBOS).

    Зокрема опитування показало, що 55% респондентів підтримали думку, що для припинення війни Україна має пожертвувати територією. У вересні 2024 року це підтримувало лише 39% опитуваних, а у квітні всього 26%.

    Своєю чергою у CBOS наголосили, що ця зміна показує зростаючу втому від довготривалої війни, адже раніше громадяни Польщі підтримували те, аби Україна продовжувала свою боротьбу.

    Також опитування показало, що молодь Польщі, а саме люди віком від 18 до 24 років, жителі менших міст, люди з нижчим рівнем освіти та поляки з консервативнішими поглядами переважно підтримують мир шляхом перемовин.

    Водночас українці думають по-іншому. Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що майже дві третини українців готові терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”. Такий показник трохи знизився з 73% наприкінці 2023 року до 63% у жовтні 2024 року, проте більшість досі рішуче відкидає територіальні поступки.

    Можливість переговорів з РФ – останні новини

    Раніше радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк заявив, що переговори між Україною та Росією станом на сьогодні неможливі. За його словами, Російська Федерація може сісти за стіл переговорів лише через інструменти примусу.

    Також голова Офісу президента Андрій Єрмак наголосив, що переговори про мир почнуться лише тоді, коли РФ не матиме ресурсів для ведення війни. Він зазначив, що через це “попереду неймовірно велика робота”.

  • Розсипане зерно на кордоні: у ЦПД пояснили, хто стоїть за цим вчинком

    Розсипане зерно на кордоні: у ЦПД пояснили, хто стоїть за цим вчинком

    Українське посольство та генконсульство в місті Люблін звернулися до поліції у зв’язку з інцидентом, що стався на кордоні, коли зерно з української вантажівки було розсипане. Про це повідомив посол України в Польщі, Василь Зварич.

    Відео з акції протесту на кордоні між Польщею та Україною з’явилося в мережі 11 лютого. На ньому можна побачити людей, що висипають зерно з вантажівки. За даними посольства, це зерно було призначене для транзиту до Литви. Цей випадок викликав обурення серед українських користувачів соціальних мереж. Посол Василь Зварич зазначив, що польська поліція відкрила справу у зв’язку з цим інцидентом.

    “Такі методи протесту не можна терпіти в цивілізованій країні Європи, не кажучи вже про моральний аспект цієї провокації. Тому ми настоюємо на тому, щоб винних притягли до відповідальності. Польські владні органи повинні рішуче реагувати на цей образливий для українців і більшості поляків інцидент і не дозволяти подібних варварських дій у майбутньому”, – підкреслив посол.

    12 лютого ще два пункти на кордоні з Україною, “Устилуг” та “Угринів”, були заблоковані у Польщі. Польські протестувальники, 11 лютого, зупинили кілька українських вантажівок з українським зерном на під’їзді до пункту пропуску “Дорогуськ” та висипали вантаж з напівпричепів. Організатором цієї акції був Рафал Меклер, повідомляє Центр протидії дезінформації.

    Центр протидії дезінформації пояснив, що Меклер відомий у Польщі як голова місцевого осередку євроскептичної партії “Конфедерація свободи й незалежності”. Він також є одним з організаторів протестів на кордоні між Польщею та Україною та керівником однієї з місцевих логістичних компаній.

    Партія “Конфедерація” не має значного попиту серед поляків, оскільки вона підтримує ідею виходу Польщі з Євросоюзу та наближення до Москви.

    “Ця дія Меклера очевидно відповідає інтересам Росії, яка зацікавлена у конфлікті між українцями та поляками та у зменшенні підтримки України з боку Європейського Союзу. Крім того, ця акція стала вигідною напівкримінальним польським групам, яких підозрюють у рейдерських схемах на ринку перевезень в Європейському Союзі”, – повідомляє Центр протидії дезінформації.