За інформацією наших джерел, 9-го жовтня о 10.00 має розпочатись сесія Київської міської ради на якій будуть розглядатись виключно питання бюджету.
Водночас, за інформацією джерела, після сесії будуть проведені консультації щодо зміни керівництва комісій, посади секретаря Київради та перерозподіл обов’язків заступників голови КМДА.
Як зазначає джерело, “ця ситуація влаштовує Офіс Президента, в результаті чого було знято домашній арешт з екс-секретаря Київради Володимира Бондаренка”.
Урядовий проєкт №13716 передбачає значні зміни у законодавстві щодо Національної поліції, спрямовані на підвищення ефективності службової діяльності та забезпечення доброчесності поліцейських.
Документ встановлює, що поліцейський має проходити службу відповідно до принципу доброчесності, перелік критеріїв якого затверджується Міністерством внутрішніх справ. Крім того, новація стосується конкурсних процедур: їх планують запровадити не лише для кандидатів на посади молодшого складу поліції, але й для призначення на керівні посади, перелік яких також визначатиме МВС.
Важливим нововведенням є обмеження щодо судимості. Поліцейським не зможе стати особа, засуджена за будь-яке кримінальне правопорушення, навіть якщо судимість погашена або знята. Аналогічні обмеження поширюються на тих, хто відбув покарання за діяння, караність якого усунута законом, або щодо кого кримінальне провадження закрито судом у зв’язку зі звільненням від кримінальної відповідальності. Наявність таких вироків стане підставою й для звільнення нинішніх співробітників поліції.
Водночас, для осіб, які мали адміністративні порушення, пов’язані з корупцією, передбачено послаблення: обмеження на службу триватиме лише три роки з дня набрання законної сили судового рішення, тоді як зараз заборона є безстроковою.
Також проєкт передбачає, що атестування поліцейських на керівні посади здійснюватиме комісія, до складу якої не менше 25% складатимуть представники громадськості.
Ці новації мають підвищити прозорість кадрових призначень та запобігти корупційним ризикам у поліції.
Кабінет Міністрів України затвердив перелік посад у сфері освіти та науки, для яких знання англійської мови стане обов’язковим. Вимога почне діяти через чотири роки після припинення або скасування воєнного стану.
Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Рішення ухвалено в межах виконання Закону України «Про застосування англійської мови в Україні».
Відповідно до постанови, володіння англійською мовою буде обов’язковим для працівників на таких посадах:
– у закладах вищої освіти: ректорів, проректорів, деканів, завідувачів кафедр, професорів, керівників міжнародних відділів та підрозділів;
– у коледжах: працівників, які відповідають за міжнародну діяльність, та керівників підрозділів, які працюють з іноземними студентами;
– у професійно-технічних училищах: методистів і представників адміністрації, які координують співпрацю з міжнародними партнерами;
– у наукових установах: завідувачів аспірантури, керівників видавництв, старших наукових співробітників та інших посадовців, причетних до зовнішніх комунікацій.
Нововведення має на меті підвищення конкурентоспроможності української науки й освіти на міжнародному рівні, а також активнішу інтеграцію в європейський академічний простір.
Очікується, що ці зміни стимулюватимуть володіння іноземною мовою серед управлінського та викладацького складу, що, у свою чергу, сприятиме розширенню співпраці з іноземними вишами, грантовими програмами та міжнародними партнерами.
Національне агентство з питань державної служби оприлюднило оновлений дашборд, який демонструє ключові зміни у складі держслужбовців України за перший квартал 2025 року. Загалом у системі державної служби нині працює 156 792 особи — це на 516 більше, ніж було наприкінці 2024-го.
При цьому кількість посад за штатним розписом скоротилася до 191 890, а кількість вакантних місць зменшилась на 665 і становить 30 522. Показники свідчать про деяке скорочення незаповнених посад і часткове зростання фактичного персоналу.
Окрема увага — мобілізованим. З початку повномасштабного вторгнення до лав ЗСУ або територіальної оборони було залучено 4401 державного службовця, з яких 793 — жінки. За останній квартал цей показник зріс на 85 осіб.
Трагічна статистика: за час війни загинуло 145 держслужбовців, які були призвані на фронт або загинули внаслідок бойових дій.
Інформація представлена у форматі публічного дашборду — аналітичної панелі з відкритими даними, що дозволяє будь-кому відслідковувати динаміку державної служби. Оновлення даних відбувається щокварталу, і це один із прикладів прозорості в роботі НАДС.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) виявили і припинили серйозну спробу корупції, пов’язану зі спробою за підкуп встановити осіб на керівні посади в територіальних органах Державної митної служби України. Група осіб намагалася організувати корупційні схеми через ці посади.
За посади пропонували від 1млн до 200 тисяч доларів.
Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.
За даними слідства, 1 млн доларів пропонували за посаду керівника Львівської митниці, а посади голів Волинської та Чернівецької митниць оцінили в 500 тис. доларів і 200 тис. доларів відповідно.
Крім того, учасники групи розраховували на те, що керівництво Держмитслужби не помічатиме корупційні схеми на цих митницях в обмін на половину незаконно отриманих доходів.
Двом особам повідомили про підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 і ч. 4 ст. 369 КК України, ініціатора злочину затримано на підставі ст. 208 КПК України.
У четвер, 4 липня 2024 року, Національне антикорупційне бюро оголосило про підозру Назару Шептицькому у кримінальному провадженні щодо торгівлі керівними посадами у Державній митній службі. За даними слідства, Шептицький спільно з кількома впливовими особами змовлявся щодо надання й отримання хабарів за призначення “необхідних” кандидатів на ключові посади. Планувалося, що вони разом отримуватимуть незаконні прибутки від підконтрольного підрозділу митниці. Цю інформацію оприлюднив Bihus.Info, посилаючись на текст підозри, який був доступний редакції.
Шептицькому пред’явлено звинувачення за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити своїх людей на високі посади в митниці через підкуп тимчасового виконуючого обов’язки голови Держмитслужби. Для цього він залучив Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого у 2023 році через корупційні скандали, як посередника. Черкаський мав передати пропозицію щодо хабаря на посади у західних областях, зокрема за мільйон доларів за керівництво Львівською митницею.
За словами детективів, Шептицький планував разом із спільником Олегом Гаталяком фінансувати ці призначення та визначати кандидатів, які підходять для різних посад. Гаталяк також мав контролювати та розподіляти хабарі в майбутньому підконтрольному підрозділі митниці, наприклад, плануючи отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця з Волинської митниці.
Шептицький зустрічався з Черкаським кілька разів для обговорення плану, залучаючи до розмов Гаталяка. Під час цих зустрічей обговорювались не лише вартість посад на різних підрозділах митниці, а й деталі схеми оплати. Наприклад, за призначення на посаду керівника Львівської митниці обговорювалась сума півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч. Згідно з змістом розмов, це був “перший платіж” за саме призначення, після чого планувалась регулярна виплата з частки незаконних прибутків щомісячно.
Згідно з текстом підозри, план Шептицького зазнав неуспіху через обставини, які не залежали від нього. Проте у списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський передав на розгляд очільнику Держмитслужби, особисто відзначено кандидатуру Юрія Герасимова, колишнього голови Харківської митниці, якого справді призначено керівником Чернівецької митниці у січні 2024 року.
Нагадаємо, що Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, голови КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розкривали сумнівне походження статків родини Рувіна в контексті конфлікту інтересів та скандальних експертиз.
Щодо Назара Шептицького вдалося встановити, що він володів значною кількістю дорогоцінної нерухомості та розкішних автомобілів, які не відповідали його офіційним доходам. Наприклад, серед них був Range Rover, вартістю близько 3,5 мільйона гривень, квартира в ЖК “Французький квартал” приблизно на 150 тисяч доларів, а також квартира у ЖК “Липська вежа” в урядовому кварталі Києва, оренда якої коштувала 8 тисяч доларів на місяць. Протягом декількох років також спостерігалася присутність Шептицького на автомобілях, зареєстрованих на інших осіб, які мали довіреності на його пасинка, Олександра Рувіна. Серед цих автомобілів були Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 і Aston Martin DB9. Загальна орієнтовна вартість цих автомобілів становила приблизно 9 мільйонів гривень.
Володимир Маркевич, колишній голова Служби безпеки України в Тернопільській області, став предметом уваги через своє нове призначення в місті Южне, що на Одеській області. За інформацією, що стала відома, Маркевич отримав нову “хлібну” посаду та вже придбав житло в цьому місті.
Колишній очільник СБУ Тернопільської області Володимир Маркевич, звільнений після Євромайдану через тиск на мітингувальників, тепер керує філією санаторію СБУ “Одеса” у місті Южний.
Про це повідомляє Telegram-канал Absolution Leaks.
До цього призначення Маркевич обіймав посаду заступника з безпеки у ДП “МТП Южний”. Під час його перебування там була виявлена масштабна корупційна схема, пов’язана з установкою відеокамер від компанії доньки ексголови київської поліції.
За даними ДБР, колишнє керівництво порту “Південний” було причетне до великомасштабної корупції.
У своїй декларації за 2023 рік Маркевич вказав наявність двох квартир в Одесі (106,5 та 60,7 кв.м) та однієї в Жидачеві (45 кв.м), але не зазначив їхню вартість. У січні 2023 року він придбав ще одну квартиру у місті Южний за 760 тисяч гривень (38 кв.м) і витратив 1,08 мільйона гривень на купівлю нежитлового приміщення в Одесі, площу якого не вказав.
Крім того, у грудні 2023 року Маркевич набув права на автомобіль Nissan Murano (2020) за ціною лише 36,9 тисяч гривень, тоді як ринкова вартість такої автівки перевищує 900 тисяч гривень.
Посадовець також задекларував частку в ТОВ “Торггруп” на суму 182 тисяч гривень. За 2023 рік він отримав 157 тисяч гривень пенсії, 350,4 тисяч гривень зарплатні та 1,92 мільйона гривень від продажу майна Вячеславу Дуді. Маркевич зберігає 80 тисяч доларів та 2,96 мільйона гривень готівкою.
Скандал в українському правоохоронному середовищі розгортається навколо трьох колишніх детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), які після років розслідування корупційних схем в “Укрзалізниці” влаштувалися працювати в цю державну компанію. Ще більше обурення викликає той факт, що один з них отримав акції підприємств, щодо яких НАБУ проводило перевірку.
Про це, з посиланням на юриста Богдана Устименка, пишуть “Українські новини”.
Тарас Лікунов, Богдан Бровко та Олександр Риковцев працювали в НАБУ з 2015 року, фактично з моменту його заснування. Дослужилися до посад керівника відділу детективів, його заступника і старшого детектива.
Вони звільнилися один за одним у період останніх 9 місяців і невдовзі уклали трудові договори з УЗ. Іноді з різницею в лічені дні, хоча законом це заборонено протягом року.
При цьому, як заявляє юрист, Лікунов особисто сприяв, щоб колишньому заступнику директора УЗ з безпеки Олександру Шевченку колеги-детективи вручили підозру. Шевченка звільнили, після чого Лікунов обійняв його посаду.
Крім того, у Риковцева в декларації звідкись з’явилася криптовалюта на суму близько 870 тис. доларів і нерухомість. А його тестя призначили на керівну посаду в одеській філії “Укрзалізниці”.
А Лікунов отримав у власність акції найбільших компаній, таких як “Феррекспо” і “Миронівський хлібопродукт” (МХП), щодо яких НАБУ також розслідувало кримінальні справи.