Daypolitico

Позначка: посол України

  • Вашингтон залишився без посла: Зеленський не може знайти потрібну людину — Politico

    Вашингтон залишився без посла: Зеленський не може знайти потрібну людину — Politico

    Президент України Володимир Зеленський зіткнувся з непростим кадровим питанням після звільнення Ольги Стефанішиної з посади посла України у Сполучених Штатах. Києву потрібен новий представник у Вашингтоні в один із найбільш чутливих періодів відносин із адміністрацією Дональда Трампа, однак кандидатуру потрібного політичного рівня поки знайти не вдалося.

    Про це пише Politico, посилаючись на двох колишніх високопосадовців у Києві та чотирьох депутатів Верховної Ради. У матеріалі йдеться не стільки про відсутність охочих отримати дипломатичну посаду, скільки про дефіцит людей, які одночасно користувалися б довірою Зеленського, мали достатню політичну вагу та могли б ефективно працювати з нинішньою адміністрацією США.

    Один із колишніх українських дипломатів, який говорив із журналістами на умовах анонімності, прямо застеріг від спрощеного трактування ситуації.

    За його словами, неправильно говорити, що ніхто не хоче їхати до Вашингтона. Люди, які зацікавлені в посаді, є, однак серед них поки немає людини, яка, на думку Банкової, повністю відповідала б масштабу завдання. Саме тому Зеленському важко заповнити вакансію.

    Цей нюанс важливий, оскільки в українських медіа матеріал Politico вже почали переказувати формулюванням «ніхто не хоче бути послом». Першоджерело описує ситуацію дещо інакше: охочі є, але немає очевидного кандидата потрібного рівня.

    Стефанішину звільнили 3 серпня

    Ольгу Стефанішину було звільнено з посади посла України у США указом президента 3 серпня 2026 року. Вона пропрацювала у Вашингтоні трохи менше року — Зеленський призначив її на цю посаду 27 серпня 2025 року.

    Після відставки Стефанішина заявила, що рішення залишити дипломатичну посаду було її власним і пояснювалося особистими обставинами. Вона також наголосила, що під час її роботи Україні вдалося збільшити постачання американського озброєння та зберегти підтримку США в період, коли політичне середовище у Вашингтоні змінювалося не на користь Києва.

    Тому пов’язувати саме її звільнення безпосередньо з корупційною справою як із уже встановленою причиною було б некоректно.

    Через кілька днів після відставки українські антикорупційні органи повідомили про підозру колишній високопосадовиці в незаконному збагаченні та недекларуванні активів. Reuters ідентифікував фігурантку як Стефанішину. Йшлося, зокрема, про дві квартири та інше майно загальною вартістю приблизно 310 тисяч доларів, походження якого перевіряють слідчі. Сама Стефанішина заперечила будь-які порушення.

    Отже, коректніше говорити, що її відставка відбулася на тлі повідомлень про давні антикорупційні перевірки, але сама Стефанішина пояснювала рішення особистими обставинами.

    Зеленський хотів відправити до Вашингтона Свириденко

    Після кадрових перестановок найбільш очевидною кандидаткою на посаду посла вважали Юлію Свириденко.

    Ще 12 липня Зеленський оголосив про намір змінити прем’єр-міністра і заявив, що запропонував Свириденко «новий і важливий напрям відносин із ключовим партнером». Reuters тоді повідомляв, що йдеться саме про можливе призначення послом України у США.

    Свириденко мала очевидну перевагу для такої роботи.

    Вона добре відома у Вашингтоні, брала безпосередню участь у ключових економічних переговорах зі Сполученими Штатами та була однією з центральних українських посадовиць під час роботи над угодою щодо корисних копалин.

    Однак послом вона зрештою не стала.

    За даними Politico, Свириденко відмовилася від пропозиції очолити українське посольство у Вашингтоні.

    Важливо й правильно називати її нинішній статус: Юлія Свириденко вже не є прем’єр-міністеркою України. Верховна Рада прийняла її відставку 14 липня, а 16 липня призначила новим главою уряду колишнього керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького. За його кандидатуру проголосували 289 народних депутатів.

    Зеленському потрібен політичний «важковаговик»

    Пошук нового посла ускладнює те, що президент, судячи з попередніх заяв, не хоче відправляти до Вашингтона звичайного кар’єрного дипломата.

    Зеленський уже давав зрозуміти, що кандидат повинен бути політиком дуже високого рівня — колишнім прем’єром, віцепрем’єром або міністром.

    Причина зрозуміла: сьогодні український посол у США виконує значно ширшу функцію, ніж класичний дипломатичний представник.

    Вашингтон залишається критично важливим для постачання зброї, протиповітряної оборони, обміну розвідувальною інформацією, фінансової допомоги та міжнародного тиску на Росію. Одночасно адміністрація Дональда Трампа проводить власну політику щодо завершення війни, яка далеко не завжди збігається з баченням Києва.

    Politico звертає увагу й на те, що Білий дім найближчим часом може спробувати знову активізувати переговори про завершення війни. У такій ситуації представник України у Вашингтоні має мати можливість не просто підтримувати контакти з Держдепартаментом, а безпосередньо виходити на найвищий політичний рівень.

    Чому знайти таку людину складно

    Народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе, яку цитує Politico, пов’язує проблему з кадровою політикою президентської команди.

    На її думку, серед людей, яким Зеленський повністю довіряє, обмежене коло тих, хто одночасно володіє необхідним дипломатичним досвідом, політичною самостійністю та авторитетом для роботи у Вашингтоні.

    Саме поєднання цих характеристик і створює проблему.

    Посол у США повинен мати доступ до президента України та можливість швидко узгоджувати позицію Києва. Одночасно він має вибудовувати власні контакти не лише з адміністрацією Трампа, але й з обома партіями в Конгресі, Пентагоном, Держдепартаментом, американськими військовими виробниками, експертним середовищем та впливовими медіа.

    Додаткову складність створює персоналізований стиль американської політики за Дональда Трампа. Для Києва важливо мати у Вашингтоні людину, здатну підтримувати прямий контакт із найближчим оточенням американського президента.

    Саме тому призначити на посаду просто досвідченого кадрового дипломата може бути недостатньо.

    Вашингтон для України став значно складнішим

    Зміна посла відбувається після року суттєвої трансформації українсько-американських відносин.

    Коли Стефанішину призначали у серпні 2025 року, Зеленський прямо говорив, що перед нею стоятиме завдання активізувати роботу посольства та забезпечити реалізацію домовленостей, досягнутих із президентом Трампом, передусім у сфері оборони.

    За час її роботи між Києвом і Вашингтоном виникали й складні епізоди.

    У лютому 2026 року Стефанішина підтверджувала Reuters, що Держдепартамент США зробив Україні офіційний демарш після удару по російському Новоросійську, оскільки атака зачепила американські та казахстанські економічні інтереси. Водночас вона наголошувала, що США не висловлювали загальної заборони на українські удари по російській військовій чи енергетичній інфраструктурі.

    Цей приклад демонструє, наскільки складною стала робота посла: він одночасно має відстоювати українські військові інтереси та не допустити погіршення відносин із ключовим партнером.

    Посада поки залишається вакантною

    Станом на 14 серпня офіційного указу Зеленського про призначення нового посла України в США немає.

    Цікаво, що на окремих сторінках сайту МЗС та посольства Стефанішина все ще може відображатися як керівник дипустанови, однак це вже застаріла інформація: указ про її звільнення був оприлюднений 3 серпня.

    Імен людей, із якими Банкова зараз реально веде переговори про призначення, Politico публічно не називає.

    Тому будь-які заяви про те, що наступним послом уже погоджений той чи інший український політик, наразі залишаються спекуляціями.

    Підтвердженим є інше: Зеленський шукає кандидата дуже високого політичного рівня, Юлія Свириденко, за інформацією Politico, від пропозиції відмовилася, а очевидної альтернативи поки немає.

    У ситуації, коли Вашингтон залишається одним із головних центрів ухвалення рішень щодо військової підтримки України та майбутніх переговорів із Росією, затягування з призначенням створює для Києва додаткову дипломатичну проблему.

    Саме тому питання нового посла фактично виходить далеко за межі звичайної кадрової ротації. Україні потрібна людина, яка матиме довіру Зеленського, достатню політичну вагу у Вашингтоні й здатність працювати безпосередньо з адміністрацією Трампа.

    І саме такого кандидата, за даними Politico, Банкова поки не знайшла.

  • Зеленський не полишає спроб переконати Свириденко очолити посольство України у США

    Зеленський не полишає спроб переконати Свириденко очолити посольство України у США

    Президент України Володимир Зеленський продовжує шукати нового посла України у Сполучених Штатах і, за даними джерел, не відмовився від наміру призначити на цю посаду колишню прем’єр-міністерку Юлію Свириденко. Попри те, що вона вже відхилила відповідну пропозицію, глава держави нібито й надалі намагається переконати її погодитися на дипломатичну місію у Вашингтоні.

    Про це повідомляє Financial Times .

    За інформацією видання, після кадрових змін в уряді Зеленський продовжує пошук кандидата, який представлятиме Україну у США. Головною претенденткою на цю посаду, як і раніше, залишається Юлія Свириденко, яка цього тижня залишила посаду прем’єр-міністра.

    За словами співрозмовників Financial Times, Свириденко вже відмовилася від пропозиції очолити українське посольство у Вашингтоні, однак президент не припинив спроб змінити її рішення.

    «Він усе ще намагається переконати її обійняти цю посаду, яка припадає на вирішальний момент війни та у відносинах з адміністрацією Трампа», — цитує видання джерела, обізнані з ситуацією.

    Журналісти зазначають, що призначення нового посла у США має особливе значення для України з огляду на триваючу війну з Росією, а також необхідність підтримувати активний політичний діалог із Вашингтоном. Саме тому пошук кандидата на цю посаду залишається одним із важливих кадрових питань для української влади.

    Нагадаємо, 14 липня Юлія Свириденко подала заяву про відставку з посади прем’єр-міністра України після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Вона пояснила своє рішення необхідністю оновлення уряду.

    Того ж дня Верховна Рада підтримала її відставку. Відповідно до законодавства, звільнення прем’єр-міністра автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів.

    Вже 16 липня парламент призначив новим прем’єр-міністром України Сергія Корецького. Після цього Верховна Рада також підтримала призначення нового складу уряду, затвердивши керівників більшості міністерств.

    Попри завершення роботи на посаді глави уряду, Свириденко ще провела фінальне засідання Кабінету Міністрів, під час якого, за її словами, було ухвалено механізм використання 40 мільярдів гривень на підготовку країни до осінньо-зимового періоду в межах Планів стійкості.

    На тлі цих кадрових змін у медіа також з’явилася інформація про можливу зміну керівника української дипломатичної місії у США. За даними ЗМІ, чинна посол України у Вашингтоні Ольга Стефанішина нібито найближчим часом може залишити свою посаду. Повідомлялося, що рішення про звільнення вона ухвалила з власної ініціативи.

    Водночас офіційного підтвердження можливого призначення Юлії Свириденко послом України у США наразі немає. Також немає офіційних коментарів щодо інформації про її відмову чи подальші спроби президента переконати її погодитися на цю посаду. Опубліковані дані ґрунтуються на інформації, отриманій Financial Times від джерел, близьких до глави держави.

  • Валерій Залужний може залишити пост посла, через скандал з підривом “Північних потоків”

    Валерій Залужний може залишити пост посла, через скандал з підривом “Північних потоків”

    За інформацією наших джерел, заарештованого в Італії у справі про підрив “Північних потоків” українця Сергія Кузнєцова все-таки екстрадують до Німеччини, де він дасть свідчення проти екс-головнокомандуючого ЗСУ Валерія Залужного.

    Як уточнює джерело, Сергій Кузнєцов в Німеччині дасть свідчення, що Валерій Залужний особисто санкціонував операцію з підриву Північних потоків.

    Надалі цей скандал буде “розкручуватись”  і, швидше за все, Валерій Залужний втратить посаду посла, а західні партнери не будуть робити на нього ставку як на кандидата в президенти.

    “Проти Залужного починається масова кампанія, вибори президента все ближче. Оптимальна дата — весна 2026 року. Парламентські та місцеві вибори — осінь 2026 року” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Апеляційний суд Болоньї наказав передати Верховному касаційному суду Німеччини колишнього капітана української армії Сергія Кузнєцова, заарештованого за європейським ордером у районі Ріміні 21 серпня за звинуваченням у саботажі газопроводів “Північний потік 1” і “Північний потік 2” у вересні 2022 року.

    Рішення ухвалили після слухання 9 вересня. Адвокат захисту Нікола Канестріні оголосив, що має намір оскаржити рішення про екстрадицію та подати апеляцію до Верховного касаційного суду.

    Підозрюваний, 49-річний громадянин України, затриманий за європейським ордером на арешт, виданим Німеччиною, заперечує свою участь у підриві газопроводів. Раніше Кузнєцов, якого заарештували в Італії та звинуватили у нібито підриві газопроводу “Північний потік”, заявив на суді, що у день, коли стався інцидент, він перебував в Україні.

    Вважається, що Сергій Кузнєцов нібито перебував на борту яхти Andromeda, однак не входив до числа водолазів-підривників, а виконував важливу координаційну роль. У Німеччині його розшукують за підозрою в антиконституційній диверсії.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • “Ми відстаємо — і треба про це чесно говорити”: тривожна заява екс-главкома ЗСУ

    “Ми відстаємо — і треба про це чесно говорити”: тривожна заява екс-главкома ЗСУ

    Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив про технологічне відставання України від Росії у війні. Виступаючи на оборонному форумі, Залужний прямо визнав: «Ворог нас уже обігнав і ми відстаємо – і про це треба чесно говорити».

    Хоча дипломат не деталізував, у яких саме сферах йдеться про програш, очевидно, що маються на увазі безпілотні системи. За останні місяці Росія суттєво просунулась у розробці та серійному виробництві дронів, тоді як Україні складно підтримувати безперервну генерацію і масштабування інновацій навіть у тих напрямках, де раніше вона випереджала агресора.

    Залужний зазначив, що попри наявні технологічні досягнення, вони мають «досить обмежений, секторальний характер» і не здатні покривати увесь спектр потреб, необхідний для реалізації стратегії виживання. Водночас Україна залишається критично залежною від зовнішньої допомоги — як фінансової, так і технічної.

    Посол також вказав на інші проблеми: дефіцит людських ресурсів і критичний стан економіки. У таких умовах Росія, за його словами, веде війну на виснаження, і Києву слід будувати відповідь на цьому рівні — шляхом підриву економіки та соціальної стабільності РФ, щоб не дозволити їй розвивати науку і технології, а також спровокувати дезінтеграційні процеси.

    Що саме мало б стати інструментами такого тиску, Залужний не уточнив, але наголосив, що ставка має робитися на високотехнологічні рішення.

    Окрему увагу викликала ще одна теза колишнього головнокомандувача. Залужний заявив, що мета України — змусити РФ відмовитися від продовження війни і погодитися на припинення бойових дій «на наших умовах». Однак він також зазначив, що повернення до кордонів 1991 або навіть 2022 року наразі виглядає нереалістичним, що фактично означає перегляд початкових цілей Києва у війні.

    Його виступ викликав широку дискусію, зокрема щодо того, чи варто публічно визнавати технологічне відставання та неможливість звільнення всіх окупованих територій. Та попри це, заяви Залужного позначають зсув у стратегічному мисленні української влади — від наступального оптимізму до прагматизму виживання.

  • Посол у Ізраїлі не задекларував 40 мільйонів гривень: перевірка НАЗК

    Посол у Ізраїлі не задекларував 40 мільйонів гривень: перевірка НАЗК

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило численні порушення в декларації надзвичайного і повноважного посла України в Ізраїлі Євгена Корнійчука за 2021 рік. Йдеться як про недостовірні дані, так і про ймовірно незаконні активи, зокрема, тіньові грошові кошти на суму близько 40 мільйонів гривень.

    Перевірка НАЗК встановила, що дипломат некоректно вказав свою посаду, зазначивши «державна служба» замість «дипломатична посада». Також він задекларував відсутність закордонних документів у себе та дітей, хоча в реальності вони мали чинні паспорти.

    Одним із ключових порушень стало приховування фактів проживання в двох резиденціях в Ізраїлі, якими у 2021 році користувалися сам посол і його син. Обидві квартири орендувалися за договорами, одна з яких передбачала аванс на шість місяців. Проте ці об’єкти не були відображені в декларації. Сам Корнійчук пояснив це помилкою та заявив, що житло орендувалося посольством. НАЗК відкинуло це пояснення.

    Також в декларації посол зазначив шість дорогих наручних годинників – брендів Omega, Rolex і Patek Philippe, – однак не вказав їх вартість. Відсутні й документи, що підтверджують їх придбання.

    Особливої уваги заслуговує інформація про заснування Корнійчуком у 2007 році фонду Corino Foundation у Ліхтенштейні з корпоративними правами на суму 30 тисяч швейцарських франків. У 2021 році він не задекларував цей актив, а ліквідував фонд лише в лютому 2024 року — вже після початку перевірки.

    Найбільші розбіжності виникли в частині грошових активів. Дипломат задекларував 4,8 млн доларів на рахунках і ще 3,5 млн готівкою. НАЗК встановило, що сукупні доходи Корнійчука за 1998–2020 роки становили 28 млн грн, натомість його витрати на квартири в Туреччині та інші потреби перевищили 80 млн грн. У 2021 році він задекларував ще 122 млн грн доходу, однак розрахунки показали, що його реальні заощадження могли становити максимум 98 млн грн, тоді як у декларації — 138 млн. Різниця в 40 млн грн не має підтвердженого походження.

    Крім цього, в декларації містяться інші неточності: посол не вказав членство в Національній асоціації адвокатів України, хоча володів свідоцтвом про адвокатську діяльність; задекларував компенсаційні виплати та витрати на освіту дітей, які не підлягають декларуванню; а також участь у громадській організації, де він формально не значиться засновником.

    За висновками НАЗК, виявлені порушення можуть свідчити про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу — декларування недостовірної інформації в особливо великих розмірах.

  • Зеленський змінив посла України в Німеччині

    Зеленський змінив посла України в Німеччині

    Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про зміну посла України в Німеччині. За інформацією видання BILD, яке посилається на джерела в дипломатичних колах, нинішній посол Олексій Макєєв, який обіймає посаду з вересня 2022 року, буде замінений на Євгена Корнійчука, нинішнього посла України в Ізраїлі.

    Хоча офіційною причиною зміни є регулярна ротація дипломатів, експерти зазначають, що це рішення могло бути викликане тиском та критикою з боку Андрія Мельника, попередника Макєєва.

    Андрій Мельник, який очолював українське посольство в Німеччині протягом 8 років, неодноразово публічно звинувачував Макєєва в недостатній активності та вважав його зусилля в роботі недостатніми. Зокрема, Мельник дорікав наступнику за нібито уповільнення допомоги з боку Німеччини.

    Попри критику, перебування Олексія Макєєва на посаді супроводжувалося суттєвою військовою підтримкою з боку Німеччини. За час його роботи Україна отримала:

    • 121 бойовий танк;
    • 140 бойових машин піхоти;
    • іншу військову техніку.

    Макєєв залишатиметься в Берліні до лютого 2025 року, аби завершити свої дипломатичні обов’язки та забезпечити передачу посади.

    Євген Корнійчук, який замінить Макєєва, наразі обіймає посаду посла України в Ізраїлі. За його плечима – багаторічний досвід у дипломатії та успішна робота у складному регіоні Близького Сходу. Очікується, що Корнійчук продовжить зміцнення україно-німецьких відносин, зокрема у військовій та економічній сферах.

    Зміна посла у ключовій для України державі ЄС відбувається в момент активних дипломатичних і військових викликів. Хоча офіційно все пояснюється звичайною ротацією, цей крок може стати новим етапом у налагодженні партнерства між Україною та Німеччиною.

  • Ірина Венедіктова продовжує займатись фінансовими схемами в інтересах Банкової, прикриваючись дипстатусом

    Ірина Венедіктова продовжує займатись фінансовими схемами в інтересах Банкової, прикриваючись дипстатусом

    Призначення Ірини Венедіктової Послом України в Швейцарській Конфедерації та в Князівстві Ліхтенштейн має досить умовне відношення до дипломатичної служби як такої. За інформацією наших джерел, основними завданням Венедиктової в Швейцарії є підтримка неформальних контактів в банківському секторі, задля проведення фінансових схем в інтересах Банкової.

    Ірина Венедиктова прийшла у велику політику в команді Володимира Зеленського, обралась у Верховну Раду, отримавши третій номер у списку партії “Слуга народу”. Всього за декілька років зробила карколомну кар’єру від викладача кафедри цивільно-правових дисциплін у Харкові до в.о. директора Державного бюро розслідувань, стала першою жінкою Генеральним прокурором та врешті решт перейшла на дипломатичну службу після призначення послом в Швейцарії.

    Секрет стрімкого злету “викладачки права з Харкова” пояснюється тими функціями, які Ірина Венедіктова виконує для команди Володимира Зеленського – це зв’язки із  зарубіжними банками та організація схем по виведенню грошей. Простіше кажучи – Венедіктова спеціалізується на відмиванні коштів в глобальних масштабах.

    Варто відзначити, що ази легалізації коштів Венедіктова отримала під час навчання міжнародному комерційному арбітражу, де здобула перші навички “як ховати і виводити гроші. Основні шляхи та схеми”. Надалі Ірина Венедіктова, разом з братом Сергієм Венедіктовим обслуговували інтереси харківської еліти. Зокрема консультували структури Арсена Авакова та його бізнес-партнера Ігоря Котвіцького. З урахуванням об’ємів чорного налу, який потрібно було легалізовувати для Авакова-Котвіцького, можна сказати що родинний підряд Венедіктових отримав і хорошу практику,  і відповідну репутацію у “вузьких колах”.

    ФОТО: Сергій Венедіктов працював в структурах Арсена Авакова та Ігоря Котвіцького

    У Харкові Ірина Венедиктова також відома співпрацею з кланом Кернеса-Добкіна.  Тісний зв’язок Кернеса і Венедиктової тягнеться ще з тих часів, коли Геннадій Адольфович лобіював призначення чоловіка Ірини Валентинівни – Колесника Дениса на різні керівні посади в органах внутрішніх справ і, в подальшому, в органах національної поліції Харківської області (Управління внутрішньої безпеки, Слобожанське управління кіберполіції).

    Саме завдяки роботі з екс-депутатом від Партії Регіонів Михайлом Добкіним, Ірина Венедіктова налагодила хороші контакти з Олегом Татаровим та Андрієм Портновим. Власне кажучи Портнов і рекомендував Веденіктову Андрію Богдану.

    Для Слуг Народу Ірина Венедіктова з самого початку була людиною, яка мала доступ до західних банків, можливості з обходу фінмоніторингу та виведенню значних  сум за кордон. Схожа функція, по роботі з офшорами покладалась на іншого члена зеленої команди Івана Баканова, що стало широко відомо завдяки витоку Pandora Papers.

    За інформацією наших джерел, Іван Баканов й досі має доступ до тих рахунків, які йому допомогли відкрити за кордоном. Загалом виводом активів в офшори на даний момент в команді Володимира Зеленського займається його давній друг та бізнес партнер – Сергій Шефір. Функціонал Ірини Венекдіктової трохи інший, пов’язаний з банківською системою.

    В даному контексті варто згадати дипломатичний скандал із затриманням у Швейцарії громадянина України з дипломатичним статусом, під час спроби проведення фінансових операцій за депозитними рахунками колишнього Credit Suisse (нині під контролем UBS Group AG), на які накладено фінансовий моніторинг Міністерства фінансів США. Затриманого було передано уповноваженим представникам посольства США, а скандал зам’яли.

    Власне кажучи, все стає на свої місця, якщо врахувати, що саме такого роду оборудки є основною роботою Ірини Венедіктової статусі Посла.

    Інших “досягнень” Венедіктової на диплужбі немає: напередодні Саміту миру стався дипломатичний провал України у Верхній палаті швейцарського парламенту, коли на початку червня було відхилено виділення Україні допомоги в $5,58 млрд, які планували передати на відновлення зруйнованої інфраструктури.

    Також була провалена робота по підготовці самого Саміту миру, де із початково запланованих 10 тез “формули миру”  Володимира Зеленського були озвучені тільки 3, та відсутні представники Китаю.

    Така недбалість Ірини Венедіктової в статусі Посла, викликала широкий резонанс у Верховній Раді та дискусії з приводу необхідності її відкликання.

    Водночас, Ірина Венедіктова залишається на дипслужбі незважаючи на серію провалів та явну некомпетентність. Ймовірно, з основним своїм завданням по легалізації коштів для Банкової Венедіктова повністю справляється.