Daypolitico

Позначка: посол

  • «Не думайте тягнути далі»: Чалий висунув жорсткий ультиматум владі та назвав ідеального посла України у США

    «Не думайте тягнути далі»: Чалий висунув жорсткий ультиматум владі та назвав ідеального посла України у США

    Колишній посол України в Сполучених Штатах Америки Валерій Чалий публічно закликав українську владу негайно вирішити питання призначення нового очільника дипломатичної місії у Вашингтоні. Під час розлогого інтерв’ю досвідчений дипломат безапеляційно заявив, що найоптимальнішою кандидатурою на цю надважливу посаду є чинний постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Сергій Кислиця.

    Чалий наголосив, що політична ситуація за океаном вимагає присутності у Вашингтоні фігури з колосальним досвідом та бездоганним розумінням американських внутрішніх процесів. На його переконання, Сергій Кислиця володіє необхідним авторитетом, жорсткістю та дипломатичною майстерністю, щоб ефективно відстоювати українські інтереси у період політичної турбулентності. Відсутність повноцінного посла у такий критичний момент, коли вирішуються питання подальшої військової та фінансової підтримки, створює загрозливий вакуум у двосторонніх відносинах.

    «І не думайте тягнути далі з цим призначенням», – заявив Валерій Чалий, коментуючи повільні темпи ротації дипломатичного корпусу та натякаючи на неприпустимість затримок в умовах масштабної війни.

    Посада надзвичайного і повноважного посла у Сполучених Штатах традиційно вважається ключовою для української зовнішньої політики. Враховуючи безпрецедентну залежність Києва від американської збройної допомоги, супутникових розвідданих та економічних траншів, кожна дипломатична пауза сприймається у Вашингтоні як ознака інституційної слабкості. Наразі американський політикум перебуває у стані гострої передвиборної боротьби, де питання підтримки України часто стає предметом жорстких маніпуляцій з боку різних політичних таборів. Саме тому українське посольство має очолити не просто політичний призначенець, а професійний кар’єрний дипломат вищого рангу.

    Сергій Кислиця, який роками тримає дипломатичний фронт на майданчику Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН, зарекомендував себе як безкомпромісний переговірник. Його гострі, саркастичні та юридично бездоганні виступи проти російських представників зробили його впізнаваною фігурою далеко за межами дипломатичних кулуарів. Переведення такого фахівця на вашингтонський напрямок могло б суттєво посилити позиції Києва, особливо на тлі скандалів щодо блокування розвідданих та штучних обмежень на використання далекобійної зброї.

    Валерій Чалий, який сам успішно очолював посольство в період з 2015 по 2019 роки, чудово усвідомлює всі приховані механізми роботи з американським істеблішментом. Він неодноразово критикував згубну практику, коли стратегічно важливі вакансії місяцями залишаються без повноцінних керівників. Його публічний заклик є чітким сигналом для центральної влади: час кулуарних роздумів остаточно вичерпано, і Сполучені Штати очікують на призначення сильного представника, здатного вести результативний діалог на найвищому рівні.

    Відсутність системних кроків з боку влади щодо кандидатури нового посла викликає обґрунтоване занепокоєння не лише серед вітчизняних аналітиків, але й у колах західних союзників. Правила взаємодії на рівні стратегічних партнерів вимагають постійного та безперебійного контакту. Тому пропозиція делегувати у Вашингтон саме Сергія Кислицю виглядає як спроба експертної спільноти запропонувати безпрограшний варіант, який не потребуватиме тривалої адаптації до складних американських політичних реалій.

  • Дипломатичний демарш у Сеулі: МЗС Південної Кореї викликало українського посла через скандал довкола полонених бійців КНДР

    Дипломатичний демарш у Сеулі: МЗС Південної Кореї викликало українського посла через скандал довкола полонених бійців КНДР

    Дипломатичні взаємини між Києвом та Сеулом зазнали нового випробування на міцність, перейшовши у фазу відкритої демаршної кризи. Міністерство закордонних справ Республіки Корея офіційно викликало виконувача обов’язків посла України Андрія Вєшкіна через публічне оприлюднення факту передачі Сеулу двох військовополонених бійців із Корейської Народно-Демократичної Республіки. Перший заступник міністра закордонних справ Південної Кореї Пак Юн Джу провів із українським дипломатом надзвичайно напружену розмову, довівши до його відома категоричну позицію свого уряду. Головною причиною обурення азійської сторони стала не лише сама поява цієї інформації у публічному полі, але й демонстративне заперечення українськими високопосадовцями факту існування попередніх домовленостей про збереження суворої конфіденційності. У південнокорейському відомстві наголосили, що такі односторонні публічні кроки підривають фундамент взаємної довіри між державами та завдають серйозної шкоди дружнім відносинам. Від української сторони зажадали офіційних роз’яснень і вибачень, тоді як дипломатичний представник пообіцяв докладно передати всі претензії до столиці.

    Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон та його адміністрація наполягають, що збереження абсолютної таємниці навколо переміщення полонених військових мало захистити самих солдатів від смертельної небезпеки, спираючись на базові норми міжнародного гуманітарного права. Обидва північнокорейські бійці, яких українські захисники захопили в полон на теренах Курщини ще на початку дві тисячі двадцять п’ятого року, заздалегідь висловили бажання виїхати до Республіки Корея у спеціальних листах. За конституційними нормами Південної Кореї всі мешканці півночі автоматично визнаються її повноправними громадянами, через що Сеул зобов’язаний надати їм прихисток. Проте корейська влада свідомо уникала будь-якого підтвердження прибуття цих військових, добре усвідомлюючи, що зайва публічність загрожує неминучими репресіями проти їхніх рідних і близьких, які залишаються заручниками тоталітарного пхеньянського режиму.

    Зі свого боку українське керівництво категорично відкидає наявність будь-яких кулуарних табу, вважаючи відкритість у цьому питанні принциповою моральною та інформаційною зброєю. Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що жодних секретних домовленостей про приховування факту передачі не існувало, а намагання замовчувати подальшу долю військовополонених є хибною практикою під час відкритої війни. Оприлюднення інформації про передачу бранців стало потужним публічним аргументом під час виступу на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, де всьому світу продемонстрували прямі докази участі армії Кім Чен Ина в агресії проти України, зокрема й той показовий факт, що один із захоплених корейських вояків під час потрапляння в полон відчайдушно намагався вчинити самогубство.

    Нинішнє загострення дипломатичного діалогу оголює суттєву суперечність у підходах двох країн, кожна з яких захищає власні стратегічні інтереси. Для України надважливо фіксувати глобальний характер ворожої коаліції перед міжнародною спільнотою задля отримання ширшої оборонної підтримки та посилення санкційного тиску на авторитарні режими. Водночас для Сеула на першому місці перебувають внутрішня безпека, стабільність на півострові та гуманітарні наслідки для перебіжчиків. Попри гостроту риторики та вимоги вибачень, обидві держави залишаються зацікавленими у збереженні конструктивного партнерства, тому подальші консультації вимагатимуть пошуку тонкого балансу між дипломатичною тишею та публічною правдою про злочини диктатур.

  • У Києві під час атаки РФ пошкоджено резиденцію посла Саудівської Аравії

    У Києві під час атаки РФ пошкоджено резиденцію посла Саудівської Аравії

    У Києві внаслідок російських атак було пошкоджено будинок, який використовується як резиденція посла Саудівської Аравії. Про це 27 вересня повідомив президент Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки нової хвилі ударів по Україні.

    За його словами, від 26 вересня Росія застосувала 277 ударних безпілотників різних типів, причому 155 із них були реактивними. Президент заявив, що лише в Києві під удари потрапили два дитячі садочки, дві школи, житловий будинок, СТО, складські приміщення та об’єкти зв’язку.

    Окремо Зеленський повідомив про пошкодження резиденції саудівського дипломата. Даних про постраждалих серед працівників дипломатичної місії президент у своєму повідомленні не навів.

    Атаки зачепили й інші регіони. За словами Зеленського, на Дніпропетровщині було пошкоджено спортивну школу, а в Сумській області — будівлю обласного будинку дитини.

    Президент пов’язав масштаб ударів із відсутністю ознак деескалації з боку Москви та заявив, що Київ очікує подальшого посилення міжнародного тиску на Росію. Це є позицією українського президента щодо мотивів і дипломатичної поведінки Кремля.

    Тема масованих атак по цивільній інфраструктурі останніми днями вже неодноразово з’являлася у матеріалах «Ненька інфо». Зокрема, видання сьогодні повідомляло про падіння російського дрона просто на дорогу у Вишневому, де загинула людина, троє постраждали та було пошкоджено п’ять автомобілів.

    Також «Ненька інфо» раніше писала про масовану атаку на Київ 17 вересня, коли наслідки ударів і падіння уламків фіксували на обох берегах столиці, а кількість постраждалих зросла до 18.

    Ще одним епізодом ударів по цивільних і гуманітарних об’єктах стало знищення складу Фундації Олени Зеленської у Києві, де зберігали генератори, ноутбуки, медичне обладнання та іншу допомогу для дітей, лікарень і родин.

    На тлі нової хвилі атак Україна також прискорює роботу над засобами протидії реактивним дронам. Офіс президента повідомляв, що вже є кілька ефективних прототипів перехоплювачів, які застосовуються в бойових умовах.

    Атака 27 вересня стала черговим епізодом ударів не лише по житловій та комерційній інфраструктурі, а й по об’єкту, пов’язаному з іноземною дипломатичною присутністю в Києві.

  • Залужного хочуть прибрати з посади посла у Британії, але побоюються його повернення та політичної кампанії

    Залужного хочуть прибрати з посади посла у Британії, але побоюються його повернення та політичної кампанії

    У Лондоні Валерій Залужний продовжує виконувати обов’язки посла України у Великій Британії. Призначення, що відбулося у травні 2024 року, формально залишає йому ще значний термін на цій посаді. Водночас у політичних колах Києва обговорюється можливість дострокового завершення його дипломатичної місії.

    Відомості, що надійшли від джерела, знайомого з настроями у вищих ешелонах влади, вказують на бажання прибрати Залужного з Лондона. Водночас ті самі кола оцінюють ризик, пов’язаний із його можливим поверненням в Україну. Генерал, який зберігає високий рівень суспільної довіри, може перейти до відкритої політичної діяльності.

    За відкритими даними, Залужний залишається однією з найбільш авторитетних фігур у країні. Опитування липня–серпня 2026 року стабільно ставлять його в лідери рейтингів довіри — близько 70 відсотків респондентів висловлюють йому довіру, випереджаючи чинного президента. Ще в липні «Українська правда» з посиланням на джерела, близькі до учасників зустрічі, повідомила, що під час візиту до Києва президент безпосередньо запитав колишнього головнокомандувача, чи готовий той брати участь у виборах, якщо вони відбудуться восени. Відповідь, за словами тих самих джерел, була однозначною: «Так. Буду».

    Призначення до Лондона у 2024 році багато спостерігачів тоді інтерпретували як спосіб дистанціювати популярного воєначальника від внутрішньої політики. Два роки потому конструкція виглядає менш стійкою. Залужний публічно уникає прямих заяв про свої політичні плани, наголошуючи, що будь-які розмови про особисте майбутнє можливі лише після завершення воєнного стану. Водночас його регулярні виступи з питань стратегії, НАТО та майбутнього української оборони продовжують утримувати його в центрі суспільної уваги.

    Будь-яке рішення про дострокове відкликання посла з Великої Британії неминуче буде прочитане крізь призму цих рейтингів. Повернення до Києва людини, яку значна частина суспільства досі сприймає як символ військового спротиву перших років повномасштабного вторгнення, здатне змінити баланс сил усередині політичного класу. Водночас воно створює ризик ескалації конкуренції, якої частина оточення президента, судячи з усього, воліє уникати.

    Офіційних заяв ані від Офісу президента, ані від Міністерства закордонних справ із цього приводу не надходило. Сам Залужний та його представники раніше спростовували чутки про швидку відставку, наголошуючи, що він продовжує роботу. Водночас сам факт обговорення варіантів виведення генерала з Лондона показує, наскільки чутливою залишається тема його можливого політичного повернення.

    Ситуація навколо посла у Великій Британії відображає ширшу дилему української влади, як управляти фігурами, чия популярність зросла в умовах війни і яких уже неможливо повністю контролювати адміністративними призначеннями.

     

  • Росія відкликала посла з Вірменії на тлі загострення відносин

    Росія відкликала посла з Вірменії на тлі загострення відносин

    Російська Федерація відкликала свого посла у Вірменії для проведення консультацій у Москві на тлі подальшого загострення політичних відносин між двома країнами та посилення курсу Єревана на зближення із Європейським Союзом і західними партнерами. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Росії.

    Рішення про виклик дипломата в Москву в російському зовнішньополітичному відомстві пояснили необхідністю «обговорення кроків вірменського керівництва», які, за твердженням РФ, спрямовані на переорієнтацію зовнішньої політики країни.

    У МЗС Росії заявили, що дії Єревана, пов’язані з активізацією співпраці з Європейським Союзом, нібито «підривають взаємодію в рамках Євразійського економічного союзу» та створюють ризики для вже сформованих економічних і політичних механізмів співпраці на пострадянському просторі. Російська сторона традиційно розглядає участь Вірменії в ЄАЕС як один із ключових елементів свого впливу в регіоні, тому будь-які кроки Єревана в бік ЄС викликають різку реакцію Москви.

    Рішення про відкликання посла стало черговим етапом ескалації у відносинах між Росією та Вірменією, які останніми роками поступово погіршуються. Вірменське керівництво на чолі з прем’єр-міністром Ніколою Пашиняном дедалі активніше переглядає традиційні зовнішньополітичні орієнтири країни, зокрема в частині безпекового партнерства з Росією. Єреван усе частіше заявляє про необхідність диверсифікації союзів, посилює контакти з Європейським Союзом, США та окремими європейськими державами, а також демонструє дистанціювання від російських інтеграційних структур.

    Напруження між країнами особливо посилилося після подій у Нагірному Карабаху, коли Вірменія публічно висловила невдоволення діями Росії як гаранта безпеки в регіоні. У Єревані заявляли, що союзницькі зобов’язання Москви не були виконані належним чином, що підірвало довіру до традиційної системи безпеки, яка роками базувалася на військово-політичній співпраці з РФ. Відтоді процес дистанціювання Вірменії від російського впливу значно прискорився.

    На тлі цих змін Росія почала застосовувати не лише дипломатичні, а й економічні важелі впливу. За останніми повідомленнями, Москва попереджала Єреван про можливі ризики скорочення або ускладнення постачання енергоносіїв на пільгових умовах, зокрема природного газу, який традиційно мав важливе значення для вірменської економіки. Окрім цього, російські регуляторні органи запроваджували обмеження на імпорт окремих вірменських товарів, включно із сільськогосподарською продукцією та традиційною експортною продукцією країни — фруктами, овочами, квітами та алкогольними напоями, зокрема коньяком. Такі заходи в Єревані розглядають як елемент політичного тиску.

    У самому російському політичному дискурсі дедалі частіше лунають заяви про «необхідність збереження союзницької дисципліни» в межах ЄАЕС та інших структур під егідою Москви. Водночас вірменська сторона наголошує на своєму суверенному праві формувати багатовекторну зовнішню політику та розвивати відносини з тими партнерами, які відповідають національним інтересам країни.

    Ситуацію додатково ускладнює й міжнародний контекст. За повідомленнями з дипломатичних джерел, президент США Дональд Трамп публічно висловив підтримку прем’єр-міністру Вірменії Ніколі Пашиняну напередодні виборчих процесів у країні. Така позиція Вашингтона може розглядатися як сигнал посилення уваги Заходу до Південного Кавказу та додатковий фактор геополітичної конкуренції в регіоні.

    Аналітики відзначають, що відкликання російського посла є не лише технічним дипломатичним кроком, а й політичним сигналом про подальше погіршення відносин між Москвою та Єреваном. У ширшому контексті це відображає трансформацію балансу сил на Південному Кавказі, де Вірменія поступово відходить від виключної орієнтації на Росію та намагається вибудовувати більш багатовекторну зовнішню політику.

    Таким чином, останні події навколо дипломатичного скандалу між Росією та Вірменією свідчать про глибшу кризу у двосторонніх відносинах, яка виходить за межі окремих заяв чи технічних рішень і формує нову геополітичну реальність у регіоні.

  • Ольга Стефанішина стала послом України у США попри корупційні підозри в минулому

    Ольга Стефанішина стала послом України у США попри корупційні підозри в минулому

    Ольга Стефанішина призначена новим послом України у США — країні, яка залишається ключовим стратегічним партнером Києва. Проте за її політичною кар’єрою тягнеться низка корупційних скандалів, що створює серйозні репутаційні ризики як для самої дипломатки, так і для держави.

    Ще на початку 2010-х років журналістські розслідування фіксували участь Стефанішиної у сумнівних проєктах Мін’юсту. Зокрема, йшлося про аналітичні документи, створені під її кураторством у 2015 році: вартість кожної сторінки таких звітів доходила до 4,5 тисяч гривень.

    У 2019 році Стефанішині було оголошено підозру у корупційній діяльності. Однак справа роками залишалася без руху і лише у 2024 році дійшла до Вищого антикорупційного суду. Засідання так і не призвели до реальних рішень, а підозрювана продовжувала впливати на державні органи.

    Паралельно навколо її імені спливали скандали з рейдерством. Один із найбільш відомих випадків стосується захоплення громадської організації «НОН-СТОП», яке було узгоджене на рівні Мін’юсту. Попри звернення до правоохоронців та антирейдерської комісії, справа зависла.

    Ще більш серйозні підозри стосуються діяльності АРМА. У 2024 році там почала працювати схема, яка дозволяла афілійованим до Стефанішиної структурам отримувати арештоване майно через фіктивні конкурси. У центрі — консорціум «УК “КАМпарітет”», який вигравав тендери, пропонуючи символічні ціни, що фактично блокувало чесну конкуренцію.

    Призначення Стефанішиної послом у США відбувається на тлі міжнародної уваги до української боротьби з корупцією. Для Києва це може стати додатковим викликом: дипломатка має представляти країну у Вашингтоні, тоді як за її спиною накопичені корупційні досьє, що можуть стати предметом критики у ЗМІ та серед партнерів.

  • Посол України в США впевнена у сильній позиції Америки на переговорах з Росією

    Посол України в США впевнена у сильній позиції Америки на переговорах з Росією

    Посол України в США Оксана Маркарова висловила впевненість, що Сполучені Штати будуть вести переговори з Росією з позиції сили, що сприятиме пошуку спільного рішення для припинення війни в Україні. Про це вона заявила в ефірі CBS News, підкресливши важливість сильної позиції США у врегулюванні конфлікту.

    Маркарова наголосила, що лінія фронту на сході та півдні України – це умовна межа між добром і злом, і ключове питання в тому, де саме вона пройде: чи на українській території, чи в Європі. Вона висловила переконання, що разом із США Україна знайде спосіб зупинити російську агресію.

    Коментуючи майбутню зустріч президента США Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним, посол сказала, що Україна сподівається на ефективність переговорів і на значні результати. Україна готова до будь-яких форматів припинення вогню – повного чи часткового.

    Маркарова також відзначила, що президент Володимир Зеленський від початку війни послідовно виступає за мир і готовий брати участь у відповідних міжнародних зустрічах для врегулювання конфлікту. Вона нагадала про важливість санкцій та їхній вплив на те, щоб змусити Росію припинити агресію.

    Дипломатка застерегла від ідей щодо створення буферних зон чи поділу України, назвавши такі пропозиції застарілими і неприйнятними, оскільки вони суперечать суверенітету країни.

  • Кандидатка в посли з корупційним шлейфом: що приховує Стефанішина

    Кандидатка в посли з корупційним шлейфом: що приховує Стефанішина

    Ольга Стефанішина, яку раніше обвинувачували у справі про корупцію, подала декларацію кандидата на посаду посла України в США. У 2024 році вона працювала в господарсько-фінансовому департаменті Секретаріату Кабміну, а вже у 2025 претендує на одну з ключових дипломатичних посад країни.

    У своїй декларації Стефанішина зазначила, що має двох дітей — Анастасію та Даниїла, які проживають у Києві. Вона задекларувала чотири квартири (переважно в Одесі), одну земельну ділянку й автомобіль Toyota RAV4 2009 року випуску.

    Нерухомість за заниженими цінами

    У документах вказано, що майно переважно належить їй спільно з матір’ю — Надією Кравець. Наприклад, квартира в Одесі площею майже 106 кв. м, придбана у 2008 році, була оцінена лише в 21,8 тис. грн. Ще дві квартири — 76,1 і 38,9 кв. м — також оформлені на Стефанішину та її матір.

    Окремо фігурує квартира в Києві площею 74 кв. м, якою володіє матір Стефанішиної з 2000 року. Вартість цієї нерухомості в декларації — майже 923 тис. грн. Однак журналісти hromadske раніше з’ясували, що мати чиновниці придбала у 2023 році трикімнатну квартиру у столичному ЖК «Львівська площа» майже вчетверо дешевше за ринкову ціну — за 3,04 млн грн замість приблизно 12 млн грн.

    Це ж житло, за словами сусідів і джерел журналістів, використовує сама Стефанішина, хоч офіційно вона декларує іншу квартиру матері — ймовірно, ту, що була продана ще у 2018 році.

    Фінансові надходження та готівка

    У 2024 році Стефанішина отримала 1,16 млн грн зарплати від Секретаріату КМУ. Її діти отримали ще 220 тис. грн аліментів від Михайла Стефанішина. У декларації також зазначено готівку: 280 тис. грн, 3 тис. доларів та 5 тис. євро.

    Водночас її батько, ймовірно Віталій Кравець, минулого року придбав у тому ж елітному ЖК паркомісце та два нежитлові приміщення за 650 тис. грн, хоча лише вартість паркомісця на ринку — від 37 тис. доларів.

    Проблемна репутація — почесна відзнака

    Попри корупційні підозри й численні питання до походження майна, у 2023 році Володимир Зеленський нагородив Стефанішину орденом «За заслуги» ІІ ступеня. Тепер вона може отримати одну з найвпливовіших дипломатичних посад України — у Вашингтоні.

    Заплутаність у декларації, занижені ціни на нерухомість та непрозоре користування житлом викликають обґрунтовані сумніви.

  • Більшість українців у Польщі готові повернутися після війни — Боднар

    Більшість українців у Польщі готові повернутися після війни — Боднар

    Попри війну, втрату домівок і життя в еміграції, переважна більшість українців, які знайшли тимчасовий прихисток у Польщі, мріють повернутися додому. Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю «Радіо Свобода».

    За його словами, приблизно 70% українців, які змушені були виїхати за кордон через повномасштабне вторгнення Росії, декларують готовність повернутися в Україну, щойно з’являться відповідні умови.

    «Ви силою не повернете цих людей. Це їхнє рішення. Питання створення умов», — наголосив дипломат.

    Дипломат зазначив, що більшість людей виїхали не з власної волі, а через воєнні обставини — обстріли, втрату роботи, загрозу життю дітей. Вони не полишають думки про повернення, але для цього потрібні реальні зміни — безпека, житло, економічні перспективи.

    Однак Боднар визнає, що 15–20% українців, імовірно, залишаться у Польщі назавжди. Ці люди вже адаптувалися, влаштували побут, оформили документи або подали заявки на польське громадянство.

    «Більшість інших наших людей кажуть: “Якщо завтра припиняється війна, ми їдемо додому”», — підсумував посол.

    Ці слова звучать особливо актуально на тлі дискусій в українському суспільстві про те, чи повертатимуться біженці після війни. Вони ще раз підтверджують, що еміграція для більшості — тимчасовий вимушений крок, а не остаточний вибір.

  • Дружина новопризначеного українського дипломата купила квартиру в ОАЕ за 13 мільйонів гривень

    Дружина новопризначеного українського дипломата купила квартиру в ОАЕ за 13 мільйонів гривень

    Новопризначений посол України в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ), колишній заступник міністра оборони Олександр Балануца задекларував у своїй майновій декларації нерухомість і статки на мільйони гривень. Найдорожчою покупкою стала квартира його дружини в Дубаї вартістю понад 13 млн грн.

    За даними міжнародного детективного агентства Absolution, дружина дипломата Ольга Мельник у 2023 році придбала квартиру площею 78 м² в ОАЕ за 13,34 млн грн. Ще одна квартира в Дубаї, площею 117 м², перебуває на етапі будівництва, її вартість у декларації не зазначена.

    Окрім цього, у власності подружжя — ще кілька об’єктів нерухомості:

    • квартира в Поляниці на Івано-Франківщині (61,2 м²) – придбана у 2022 році за 734 тис. грн;

    • три квартири в Києві загальною площею понад 140 м² – придбані з 2019 по 2022 роки, задекларована вартість — близько 2,7 млн грн;

    • квартира в Борисполі (105 м²), яка належить самому Балануці з 2011 року, без зазначеної вартості.

    Задекларований транспорт — лише один автомобіль Nissan X-Terra 2023 року, придбаний у травні 2024 року за 1,17 млн грн і оформлений на дружину дипломата.

    У декларації також вказано доходи родини за звітний період:
    Загальна сума — понад 17 млн грн, з яких лише 1,2 млн грн отримав сам Балануца, а все інше — його дружина.

    Зокрема, Олександр Балануца отримав:

    • 514 тис. грн від МЗС;

    • 636 тис. грн компенсацій за закордонні відрядження;

    • 663 тис. грн — від Міноборони;

    • 14 тис. грн соціальної допомоги при народженні дитини.

    Водночас Ольга Мельник заробила:

    • 966 тис. грн як підприємець;

    • 932 тис. грн від оренди майна;

    • 14,42 млн грн — дохід від продажу нерухомості;

    • 2,41 млн грн — зарплата від компанії Gravitas Group в ОАЕ.

    На банківських рахунках подружжя теж значні суми:
    Балануца зберігає 78 тис. доларів і понад 600 тис. грн, а його дружина має близько 500 тис. доларів у банках ОАЕ та України.

    Хоча формально місце проживання дружини зареєстроване в Одесі, фактично вона живе в ОАЕ, де й володіє нерухомістю та отримує зарплату.

    У контексті війни, економічної нестабільності та потреб української армії, такі декларації викликають чимало запитань у суспільства — особливо щодо походження мільйонних доходів, зароблених у сфері, яку важко назвати надприбутковою.