Daypolitico

Позначка: посуха

  • 45 років під водою: Дністер оголив залишки церкви, яку знищили заради будівництва ГЕС

    45 років під водою: Дністер оголив залишки церкви, яку знищили заради будівництва ГЕС

    На Хмельниччині обміління Дністра призвело до несподіваного історичного відкриття. Вперше приблизно за 45 років на поверхні води стали помітними залишки фундаменту старовинної церкви Святого Івана Богослова, яка колись стояла в селі Кривчани. Населений пункт зник із карти після будівництва Дністровської гідроелектростанції, а разом із ним під водою опинилися сліди багатовікової історії місцевої громади.

    Про незвичайну знахідку повідомили на Facebook-сторінці «Грушка – село-ворота до подільських міст». Світлини залишків храму оприлюднив фотограф Ельдар Сарахман.

    Причиною появи фундаменту стало зниження рівня води у Дністрі та його притоках, зокрема річці Жван. Саме в районі колишнього села Кривчани вода відступила настільки, що відкрила кам’яні контури давно зниклої споруди.

    «Через 45 років ми вперше бачимо контури старої церкви давно неіснуючого села», — зазначили автори повідомлення.

    Історія цієї святині сягає щонайменше XVIII століття. За інформацією дослідників, церква Святого Івана Богослова згадується у клірових відомостях із 1725 року. Тоді Кривчани були приписані до парафії села Лисківці.

    Існування храму підтверджують і архівні документи. У Центральному державному історичному архіві України в Києві зберігаються метричні книги церкви Святого Івана Богослова за 1754–1769 та 1782–1797 роки. Вони містять історичні записи про життя місцевої громади.

    Протягом століть храм змінював свій вигляд та неодноразово перебудовувався. Остання споруда була дерев’яною і мала хрещату форму в плані.

    Церкві вдалося пережити 1930-ті роки, коли радянська влада проводила масштабну антирелігійну кампанію та закривала або руйнувала численні храми.

    Однак згодом святиня втратила своє релігійне призначення. Приблизно у 1960–1970-х роках її закрили та переобладнали під складське приміщення.

    Остаточна доля храму вирішилася наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років, коли розпочалася підготовка територій до затоплення у зв’язку з будівництвом Дністровської ГЕС.

    Дерев’яну будівлю церкви розібрали, однак її кам’яний фундамент залишили на місці. Після наповнення водосховища підмурок опинився під водою і залишався прихованим протягом десятиліть.

    Нинішнє відкриття відбулося на тлі серйозного обміління Дністровського водосховища. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про критичне падіння рівня води в Дністрі.

    За наведеними тоді даними «Укргідроенерго», станом на 20 серпня 2026 року рівень водосховища опустився до 112,34 метра за Балтійською системою висот. Це був найнижчий показник для відповідної календарної дати за весь період спостережень.

    Обміління також відкрило інші історичні об’єкти, які тривалий час залишалися під водою. Зокрема, повідомлялося про знахідки на території колишнього села Кормань, де виявили залишки давніх жител, фрагменти кераміки та предмети різних історичних періодів.

    Крім того, на Хмельниччині з-під води показався міст через річку Ушицю, який використовували в часи німецької окупації.

    Відкриття фундаменту церкви Святого Івана Богослова нагадує про населені пункти та історичні пам’ятки, що опинилися під водою внаслідок масштабного гідротехнічного будівництва. Водночас нинішня поява залишків храму є наслідком маловоддя, яке створює проблеми для водозабезпечення та функціонування Дністровського водосховища.

  • Посуха відкрила місто, яке ховалося під водою 3400 років: археологи знайшли сенсаційний архів

    Посуха відкрила місто, яке ховалося під водою 3400 років: археологи знайшли сенсаційний архів

    Екстремальне падіння рівня води в Іраку дозволило археологам знову дослідити стародавнє місто бронзової доби, яке тривалий час перебувало під водами Мосульського водосховища. Під час термінових розкопок німецькі та курдські дослідники виявили масштабні укріплення, багатоповерхову складську будівлю та понад 100 клинописних табличок.

    Пам’ятка Кемуне стала доступною через сильну посуху, яка охопила регіон. Воду з Мосульського водосховища використовують для підтримки сільського господарства, а через критичне падіння її рівня з-під води почали виступати залишки стародавнього міста.

    Археологи вже працювали тут у 2018 році та на початку 2022-го, але щоразу після завершення досліджень територія знову опинялася під водою. Цього разу команда вирішила діяти максимально швидко, оскільки не знала, скільки часу матиме до нового підняття рівня води.

    «Я бачила на супутникових знімках, що рівень води падає, але не було зрозуміло, коли він знову підніметься. Тож у нас був невідомий часовий проміжок», – розповіла німецька археологиня Івана Пульїз.

    До рятувальних розкопок долучилися Пульїз, курдський археолог і директор Курдистанської археологічної організації Хасан Ахмед Касім та професор археології Тюбінгенського університету Петер Пфельцнер. Команда німецьких і курдських фахівців намагалася за короткий час зафіксувати якомога більше інформації про пам’ятку.

    Місто за стіною та величезний склад

    Розкопки дали значно більше результатів, ніж очікували науковці. Археологи виявили масивне укріплення зі стінами та вежами, які оточували частину стародавнього міста. Дослідники також знайшли велику багатоповерхову будівлю, яку, ймовірно, використовували як склад для значних запасів товарів.

    За словами Пульїз, сам масштаб споруди свідчить про те, що місто мало отримувати великі обсяги продукції з навколишніх територій.

    «Самі розміри цієї будівлі показують, що в ній мала зберігатися величезна кількість товарів. І ці товари спочатку потрібно було виробити та доставити туди», – зазначила археологиня.

    Попередні дослідження дають підстави припускати, що комплекс може бути давнім містом Зачіку – важливим центром держави Мітанні, яка існувала приблизно у 1550–1350 роках до нашої ери та контролювала значну частину північної Месопотамії і Сирії.

    Таблички, які пережили століття під водою

    Однією з найважливіших знахідок стали п’ять керамічних посудин, всередині яких археологи виявили понад 100 глиняних табличок із клинописними написами. Дослідники називають їх своєрідним давнім архівом.

    Особливу цінність знахідці надає стан табличок. Вони виготовлені з необпаленої глини та десятиліттями перебували під водою.

    «Коли ви думаєте, що ці глиняні таблички – які не обпалювали, вони просто з твердої глини – так довго перебували під водою, вижили і, сподіваємося, незабаром їх зможуть прочитати філологи, то це справжня сенсація», – сказала Пульїз.

    Попередньо дослідники датують таблички середньоассирійським періодом. Їх могли створити невдовзі після землетрусу близько 1350 року до нашої ери, який зруйнував місто. Саме цей катаклізм, за припущенням археологів, міг частково сприяти збереженню стін: уламки зруйнованих споруд накрили нижні частини конструкцій і захистили їх від подальшого руйнування.

    Тексти можуть допомогти науковцям краще зрозуміти занепад Мітанні та перехід регіону під контроль Ассирії. Держава Мітанні залишається однією з найменш досліджених великих держав стародавнього Близького Сходу. Її правителі підтримували контакти з Єгиптом та Вавилоном, а сама держава у період розквіту простягалася через значну частину сучасних Сирії та північного Іраку.

    Тепер археологи очікують на розшифрування клинописних текстів. Саме вони можуть розповісти, хто жив у місті, чим торгували його мешканці та що відбувалося в регіоні в період остаточного занепаду Мітанні.

  • Катастрофічне обміління Дунаю загрожує ядерній безпеці: у Румунії рятують атомну станцію від повної зупинки

    Катастрофічне обміління Дунаю загрожує ядерній безпеці: у Румунії рятують атомну станцію від повної зупинки

    Влада Румунії терміново запровадила екстрений комплекс інженерних та гідротехнічних заходів, аби запобігти масштабному збою в охолодженні реакторів атомної електростанції «Чернаводе». Причиною критичної ситуації стало рекордне падіння рівня води в річці Дунай, викликане тривалою аномальною посухою та екстремальною спекою.

    Державні служби розпочали позапланові роботи з масштабного поглиблення річкового дна безпосередньо в районі розміщення станції. Інженери планують звести спеціальну гідротехнічну структуру, яка дозволить штучно перенаправити збільшений потік води до технологічного каналу, з якого ядерний об’єкт здійснює забір для охолодження обладнання.

    Екстрені скиди води та зупинка енергоблоків
    До порятунку атомної станції підключилася найбільша румунська гідроенергетична компанія «Hidroelectrica SA». Підприємство розпочало екстрене скидання запасів води з комплексу водосховищ на річці Олт, яка є лівою притокою Дунаю. Спеціальний режим вивільнення води триватиме протягом п’яти днів, що має забезпечити додатковий приплив та підвищити рівень водної артерії для безпечної експлуатації станції.

    Подібні заходи стали наслідком попередніх технічних зупинок енергетичного гіганта. Наприкінці липня та у серпні фахівці вже були змушені тимчасово вимикати обидва ядерні реактори АЕС «Чернаводе» через гострий дефіцит охолоджувальної води, спричинений кліматичною кризою.

    Удар по європейських реакторах та дефіцит енергії
    Критичне обміління найбільших річок Європи спровокувало масштабні перебої в логістиці, паралізувало річкове судноплавство та призвело до різкого стрибка цін на електрику через падіння обсягів генерації. Проблема нестачі водних ресурсів вийшла за межі однієї держави та охопила сусідні країни регіону.

    Влада Угорщини вже заявила про необхідність термінового будівництва донного порога в руслі Дунаю, аби зберегти мінімально допустимий рівень води для функціонування єдиної в країні АЕС «Пакш». Наразі ця станція, яка за звичайних умов генерує близько третини всієї угорської електроенергії, вимушено скоротила виробництво і працює лише на 10% від своєї потужності.

    Водна криза безпосередньо зачепила й енергетичний сектор Болгарії. Оператор болгарської АЕС «Козлодуй» офіційно оголосив про плани вимушеного скорочення обсягів виробництва електроенергії через аналогічні проблеми з водопостачанням і зниженням дунайського стоку.

  • Критичне маловоддя: рівень Дністровського водосховища опустився до історичного мінімуму

    Критичне маловоддя: рівень Дністровського водосховища опустився до історичного мінімуму

    За даними ПрАТ «Укргідроенерго», станом на 20 серпня рівень води у Дністровському водосховищі знизився до позначки 112,34 м (за Балтійською системою висот), що є найнижчим показником для цієї календарної дати за весь період спостережень.

    Ключові деталі та ситуація з водозабезпеченням

    • Аномальний дефіцит припливу: За оцінкою Українського гідрометеорологічного центру, природний приплив води до водосховища становить лише близько 20% від серпневої норми (32–37 м³/с замість нормативних 256 м³/с).
    • Причини обміління: Основною причиною критичного маловоддя стала тривала спека та відсутність опадів у басейні річки Дністер й українських Карпатах, де вона бере свій початок.
    • Зміна пріоритетів ГЕС: Виробництво електроенергії на Дністровській ГЕС повністю підпорядкували режиму збереження та заощадження водних ресурсів.
    • Забезпечення населення: Головним завданням визначено збереження питного водопостачання для населених пунктів України, підтримку роботи комунальних водозаборів і забезпечення необхідного протоку річки нижче за течією (зокрема для потреб Молдови).

     

  • Угорщина топить баржі заради порятунку АЕС: Дунай обмілів до критичного рівня

    Угорщина топить баржі заради порятунку АЕС: Дунай обмілів до критичного рівня

    Угорщина вдалася до незвичайної екстреної операції, щоб не допустити повної зупинки атомної електростанції «Пакш» через рекордне обміління Дунаю. Влада вирішила затопити дві великі баржі поблизу станції, аби штучно підняти рівень води та зберегти можливість її забору для систем охолодження. Паралельно на дні річки споруджують спеціальний підводний бар’єр. Ситуація настільки серйозна, що АЕС, яка за нормальних умов є одним із головних джерел електроенергії країни, зараз працює приблизно на чверть своєї потужності. Про це повідомляє Bloomberg.

    Причиною кризи стала тривала посуха та надзвичайно низький рівень Дунаю. Проблема охопила значну частину басейну річки та вже вдарила по енергетиці одразу кількох держав Центральної та Східної Європи. Угорська АЕС «Пакш» використовує воду Дунаю для охолодження, тому подальше падіння рівня річки безпосередньо загрожує можливості експлуатації енергоблоків.

    Ще наприкінці липня ситуація стала критичною. За даними World Nuclear News, рівень Дунаю поблизу станції опустився на 28 сантиметрів нижче попереднього антирекорду 2018 року. Оператор наголошував, що проблема полягає не в тому, що в річці взагалі немає достатнього об’єму води для відведення тепла, а в тому, що рівень води став занадто низьким для нормальної роботи насосного обладнання.

    Через це виробництво електроенергії на «Пакші» різко скоротили. За останніми даними, станція працює приблизно на 25% своєї номінальної потужності. Ситуація може погіршитися вже найближчим часом: якщо вода продовжить відступати, під загрозою опиниться одна з двох турбін, які ще залишаються в роботі.

    У Дунай вирішили затопити дві 80-метрові баржі

    Для порятунку станції угорська влада вдалася до екстраординарного рішення — затоплення двох барж завдовжки приблизно 80 метрів кожна. Їх мають використати як тимчасову перешкоду для течії, щоб локально підняти рівень води поблизу водозабору АЕС.

    За даними Reuters, розрахунок полягає на тому, що така конструкція дозволить підняти воду приблизно на 20 сантиметрів і виграти критично важливий час для роботи станції.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що після початку робіт рівень води біля насосної станції вже збільшився приблизно на сантиметр.

    Проте затоплені баржі — лише тимчасове рішення. Паралельно фахівці споруджують на дні Дунаю спеціальний поріг, який має сповільнити потік і створити необхідний підпір води. Для будівництва планують використовувати тисячі тонн каміння.

    За інформацією Reuters, завершення повноцінної підводної конструкції може зайняти кілька тижнів. У перспективі вона має бути значно ефективнішою за баржі та дозволити підвищити рівень води біля станції приблизно на метр. Саме тому затоплення суден розглядають насамперед як аварійний захід, який повинен допомогти АЕС протриматися до завершення основних робіт.

    «Пакш» забезпечує значну частину електроенергії Угорщини

    Можлива зупинка станції стала б серйозним ударом для угорської енергосистеми. Номінальна потужність АЕС становить близько 2 ГВт, і за нормальної роботи вона забезпечує близько половини внутрішнього виробництва електроенергії Угорщини.

    Зараз виробництво скоротилося приблизно до 485–500 МВт, тобто станція фактично втратила близько трьох чвертей своєї звичайної потужності.

    Особливо небезпечним для енергосистеми може стати вечірній період, коли виробництво сонячних електростанцій різко падає, а споживання залишається високим. У разі повного відключення «Пакша» Будапешту доведеться значно збільшувати імпорт електроенергії.

    При цьому сусідні держави також потерпають від посухи, тому можливості регіонального енергетичного ринку не безмежні.

    Румунії вже не вдалося врятувати свою АЕС

    Наскільки серйозною може стати проблема, демонструє ситуація нижче за течією Дунаю — у Румунії.

    Там через рекордно низький рівень води довелося повністю зупинити атомну електростанцію «Чернавода». Перший реактор станції відключили ще наприкінці липня, а в середині серпня почалося контрольоване відключення другого. Таким чином країна втратила АЕС, яка зазвичай забезпечує приблизно 20% її електроенергії.

    Румунська влада також намагалася буквально змінити рух Дунаю, щоб врятувати станцію. Серед заходів були днопоглиблювальні роботи, перенаправлення водного потоку, вибухові роботи та використання навантажених камінням барж. Однак цього виявилося недостатньо.

    Після зупинки «Чернаводи» Румунія змушена активніше покладатися на імпорт електроенергії та інші джерела генерації. Влада також закликала населення та бізнес скорочувати споживання в години пікового навантаження.

    Посуха перетворюється на проблему для атомної енергетики Європи

    Ситуація на Дунаї демонструє вразливість великих теплових та атомних електростанцій до тривалих періодів посухи. Реактори можуть залишатися технічно справними, однак для стабільної роботи станцій необхідний достатній обсяг води для систем охолодження та конденсації пари.

    У випадку «Пакша» проблема наразі пов’язана насамперед із можливістю забору води через надзвичайно низький рівень річки. Саме тому Угорщина фактично намагається локально перебудувати русло Дунаю, щоб не допустити першої повної зупинки станції через обміління річки.

    І Угорщина, і Румунія зараз зіткнулися з однією проблемою: тривала спека та дефіцит опадів різко скоротили стік Дунаю. Причому наслідки вже виходять далеко за межі атомної енергетики — низький рівень води створює проблеми для судноплавства, сільського господарства та інших галузей, залежних від найбільшої річкової системи Центральної Європи.

    Для Угорщини найближчі дні стануть вирішальними. Якщо затоплення барж та спорудження тимчасового бар’єра дадуть необхідний ефект, «Пакш» зможе продовжити роботу хоча б на обмеженій потужності. Якщо ж рівень Дунаю знову опуститься нижче критичної позначки, країна може повторити румунський сценарій — із повною зупинкою атомної генерації та різким зростанням залежності від імпортної електроенергії.

  • На Одещині критично обміліло водосховище: воду довелося закачувати примусово

    На Одещині критично обміліло водосховище: воду довелося закачувати примусово

    В Одеській області через критичне зниження рівня води розпочали примусове наповнення водосховища Катлабух — одного з ключових водних об’єктів українського Придунав’я. Для подачі води задіяли головну насосну станцію Суворівської зрошувальної системи.

    Роботи стартували 10 серпня. Причиною стало суттєве падіння рівнів води як у самому водосховищі, так і в Дунаї, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Ситуація навколо Катлабуха важлива не лише з екологічного погляду. Водосховище забезпечує водою території півдня Одеської області та має значення для аграрного сектору, зрошення і підтримання місцевих екосистем.

    Чому Катлабух довелося наповнювати насосами

    Катлабух розташований в Ізмаїльському районі Одеської області та належить до групи придунайських озер і водосховищ. Його водний режим безпосередньо залежить від ситуації на Дунаї.

    У нормальних умовах поповнення запасів води значною мірою забезпечується завдяки зв’язку з річковою системою. Однак за низького рівня Дунаю природного надходження води недостатньо.

    Саме така ситуація склалася влітку 2026 року. Через тривалий дефіцит опадів та високі температури рівні води в басейні Дунаю суттєво знизилися.

    Щоб не допустити подальшого обміління Катлабуха, фахівці запустили головну насосну станцію Суворівської зрошувальної системи Ізмаїльського управління водного господарства. Вода з Дунаю тепер подається до водосховища примусово.

    Навіщо рятують Катлабух

    У міністерстві називають Катлабух критично важливим водним об’єктом для всього Придунав’я.

    Від достатнього рівня води залежить одразу кілька напрямів — забезпечення потреб населення, робота аграрного сектору, зрошення земель та стан природних екосистем.

    Надмірне обміління таких водойм може спричинити цілий комплекс проблем. Зменшення об’єму води призводить до її швидшого прогрівання, погіршення кисневого режиму та якості води, а також створює додаткові ризики для риби та інших водних організмів.

    Примусове наповнення має стабілізувати ситуацію та не допустити подальшого критичного падіння рівня води.

    Однак у відомстві визнають: саме лише включення насосів не розв’язує проблему на роки вперед. Для стабільного водозабезпечення регіону необхідні модернізація системи водоподачі та комплексне управління водними ресурсами.

    Роботи проводять у межах державної програми

    Наповнення Катлабуха відбувається в межах Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій.

    Програму затверджено урядом у травні 2026 року. Вона розрахована до 2030 року та передбачає реалізацію проєктів, необхідних для стабільного забезпечення населення водою, відновлення й будівництва відповідної інфраструктури та підвищення стійкості систем водопостачання.

    Проблема особливо актуальна для південних регіонів України, де дефіцит опадів поєднується з високими температурами та значним навантаженням на водні ресурси.

    Проблема не обмежується Одещиною

    Маловоддя влітку 2026 року фіксують не лише на півдні України. Через спекотну погоду та недостатню кількість опадів рівні води знижуються в багатьох українських річках.

    На окремих водних об’єктах показники наблизилися до історичних мінімумів.

    Схожа ситуація спостерігається й у Європі. У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства зазначають, що на окремих ділянках Дунаю в європейських країнах рівень води опустився до рекордно низьких позначок.

    Тобто ситуація з Катлабухом є частиною значно масштабнішої проблеми, пов’язаної з дефіцитом водних ресурсів у басейні Дунаю.

    Україна ініціює спільні дії країн басейну Дунаю

    У 2026 році Україна головує у Міжнародній комісії із захисту річки Дунай. На тлі маловоддя українська сторона ініціювала підготовку спільного огляду ситуації в країнах басейну.

    Також планується напрацювати спільні підходи до оцінювання посух і дефіциту води. Це важливо, оскільки Дунай проходить або формує кордони одразу кількох європейських держав, тому зміни його водності мають транскордонні наслідки.

    Україна вже стикалася з періодами критичного обміління придунайських водойм. Тривалі посушливі періоди особливо небезпечні для озер і водосховищ, водообмін яких залежить від рівня Дунаю.

    Чим небезпечне тривале маловоддя

    Якщо посушливі умови зберігатимуться, наслідки можуть виходити далеко за межі одного водосховища.

    Низька водність річок ускладнює забір води для населення та промисловості, зменшує можливості зрошення сільськогосподарських земель, погіршує стан водних екосистем і створює проблеми для судноплавства.

    Для Одеської області питання особливо важливе через значення зрошення для сільського господарства півдня регіону.

    Саме тому запуск насосної станції на Катлабусі є передусім оперативним заходом. Він має виграти час і стабілізувати водний баланс, поки природний приплив води залишається недостатнім.

    Водночас ситуація показує необхідність довгострокової модернізації водогосподарської інфраструктури українського Придунав’я. За умов дедалі частіших періодів спеки та дефіциту опадів залежність лише від природного наповнення водойм стає дедалі ризикованішою.

  • Дністер стрімко міліє: Молдова вже використовує стратегічний запас води

    Дністер стрімко міліє: Молдова вже використовує стратегічний запас води

    Молдова зіткнулася з однією з найсерйозніших гідрологічних криз за останні роки. Через різке обміління Дністра та критичне зниження рівня води у Новодністровському водосховищі країна вже почала використовувати стратегічний запас води для забезпечення населення. Влада попереджає, що резерви не є безмежними, а подальше погіршення ситуації може вплинути на водопостачання столиці.

    Про це повідомляє молдовське видання ziar.md із посиланням на заяву міністра охорони навколишнього середовища Молдови Георге Хайдера. Посадовець записав відеозвернення безпосередньо біля Новодністровського водосховища в Україні, яке є одним із ключових джерел живлення Дністра.

    За словами Хайдера, нинішня ситуація є критичною. Якщо торік у цей період середній рівень води у водосховищі становив 117 метрів, то зараз він опустився до 112,9 метра. Таким чином, за рік водойма втратила понад чотири метри води, а її запаси скоротилися майже наполовину.

    Міністр пояснив, що основною причиною стало різке зменшення притоку води. Останніми днями до водосховища надходило лише близько 30 кубометрів води за секунду, тоді як для підтримки водопостачання нижче за течією доводиться скидати приблизно 85 кубометрів щосекунди. Через такий дисбаланс країна вже використовує накопичені стратегічні резерви.

    Георге Хайдер наголосив, що уряд робить усе можливе для забезпечення населення водою, однак закликав громадян ощадливо використовувати водні ресурси та не піддаватися паніці. Він підкреслив, що жоден резерв не може забезпечувати потреби країни необмежений час, якщо природний притік залишатиметься на нинішньому рівні.

    Для зменшення ризиків уряд Молдови посилює технічні можливості системи водопостачання. Комунальному підприємству Apa-Canal Chișinău передали ще чотири потужні мотопомпи, збільшивши їхню загальну кількість до п’яти. Обладнання здатне перекачувати до чотирьох тисяч кубометрів води на годину та використовуватиметься для транспортування води на великі відстані у разі подальшого загострення ситуації.

    Особливе занепокоєння викликає стан водозабірної станції Вадул-луй-Воде, яка є основним джерелом питної води для Кишинева. Якщо обсяги скидання води з Новодністровського водосховища скоротяться ще більше, робота станції може бути ускладнена. Щоб мінімізувати ризики перебоїв, біля об’єкта вже спорудили штучну дамбу, яка допомагає підтримувати необхідний рівень води для безперебійного забору.

    Проблема нестачі води вже вийшла за межі екологічної площини та стала предметом політичних дискусій у Молдові. Раніше мер Кишинева Іон Чебан звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом особисто долучитися до вирішення ситуації навколо Дністра, заявивши, що не довіряє діям центральної влади своєї країни. На тлі посухи та стрімкого обміління річки молдовська влада також була змушена запровадити обмеження на споживання електроенергії, що ще раз підкреслює масштаб викликів, із якими нині стикається країна.

  • Румунію рятує українська електроенергія: через посуху зупинився блок АЕС «Чернаводе»

    Румунію рятує українська електроенергія: через посуху зупинився блок АЕС «Чернаводе»

    Румунська державна атомна компанія Nuclearelectrica почала закуповувати електроенергію українського походження, щоб компенсувати дефіцит, який виник після вимушеної зупинки першого енергоблока АЕС «Чернаводе». Електроенергія надходить через молдовську державну компанію Energocom, яка виступає посередником у транскордонній торгівлі. Причиною аварійного для енергоринку сценарію стала не технічна несправність реактора, а рекордне обміління Дунаю через тривалу посуху.

    Nuclearelectrica ще 27 липня офіційно повідомила інвесторам, що енергоблок №1 буде контрольовано зупинений і від’єднаний від національної енергосистеми Румунії вранці 28 липня. Компанія прямо пов’язала рішення з «дуже низьким, безпрецедентним рівнем Дунаю», спричиненим сильною посухою. Зупинку провели відповідно до процедур АЕС для ситуацій із критично низьким рівнем води.

    Для атомної станції вода Дунаю має принципове значення — вона використовується у системах охолодження. Коли річковий рівень опускається нижче безпечних параметрів, оператор не може просто продовжувати виробництво на повній потужності, оскільки це створювало б ризик для роботи обладнання. У Nuclearelectrica наголошували, що рішення було превентивним і не означало проблем із ядерною безпекою, персоналом або довкіллям.

    Ситуація стала особливо болючою для румунської енергосистеми через те, що АЕС «Чернаводе» є одним із головних джерел базової генерації країни. Станція має два реактори типу CANDU, кожен потужністю приблизно 700 МВт. За нормальних умов Nuclearelectrica забезпечує близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії. Тому навіть тимчасова втрата одного блоку одразу створює помітний дефіцит, який доводиться компенсувати іншою генерацією або імпортом.

    На цьому тлі Nuclearelectrica залучила електроенергію з України через Energocom. У румунській компанії пояснили, що нинішня взаємодія спирається на партнерство, яке сторони розвивають із 2023 року. Тоді було підписано меморандум про взаєморозуміння, спрямований на зміцнення регіональної енергетичної стійкості. Тепер механізм фактично запрацював у зворотному напрямку: раніше Румунія допомагала підтримувати енергетичну безпеку Молдови, а нині українська електроенергія через молдовського трейдера допомагає самій Румунії.

    Важливе уточнення: формулювання про прямий імпорт Nuclearelectrica «з України» дещо спрощує схему. За даними міжнародних та румунських медіа, закупівлю організовано через державну молдовську компанію Energocom, яка забезпечує передачу української електроенергії до румунського ринку. Тобто Україна є джерелом електроенергії, а Energocom — торговельною ланкою в угоді.

    Проблеми Румунії не обмежилися лише одним реактором. Екстремальна спека і посуха змусили уряд терміново шукати способи знизити споживання. Прем’єр Іліє Боложан закликав великих промислових споживачів переносити частину роботи на години, коли виробництво сонячної електроенергії є максимальним. На тлі дефіциту автомобільні виробники Dacia та Ford тимчасово скорочували або зупиняли частину виробничих операцій, щоб полегшити навантаження на систему.

    Ситуація стала настільки серйозною, що румунські військові та інженери вдалися до нестандартного рішення. 2–3 серпня на Дунаї провели контрольовані підривні роботи: частину скельної породи видалили, щоб перенаправити більше води до водозабору АЕС «Чернаводе» та забезпечити роботу реактора, який залишався в експлуатації. Reuters повідомляв, що паралельно споруджувалася тимчасова дамба для підтримання необхідного рівня води.

    Це вже не локальна проблема Румунії. Нинішня посуха охопила значну частину Центральної та Південно-Східної Європи і створила проблеми одразу для кількох енергосистем. У Сербії низький рівень Дунаю скоротив виробіток гідроелектростанцій та обмежив судноплавство. В Угорщині АЕС «Пакш», яка зазвичай забезпечує близько половини електроенергії країни, також була змушена різко знизити потужність через проблеми з водою.

    Саме тому нинішній експорт української електроенергії до Румунії має символічне значення. Протягом попередніх років ситуація переважно виглядала навпаки: після масштабних російських атак на українські ТЕС, ГЕС, підстанції та мережі Україна сама була змушена збільшувати імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови.

    Тепер інтеграція української енергосистеми з континентальною Європою дозволяє працювати в обидва боки. Після синхронізації української та молдовської енергосистем із мережею ENTSO-E у березні 2022 року технічні можливості транскордонної торгівлі поступово розширювалися. Завдяки цьому Україна може імпортувати електроенергію в моменти власного дефіциту, але водночас продавати її сусідам, коли у системі є доступний профіцит.

    Це важливо і з економічної точки зору. Експорт електроенергії створює додатковий дохід для української енергетики, яка за роки війни зазнала багатомільярдних збитків. Водночас такі поставки можливі лише тоді, коли вони не ставлять під загрозу внутрішнє забезпечення українських споживачів.

    Сама Румунія поки не очікує швидкого повернення до звичного режиму. Стан Дунаю залишається критичним, а погодні прогнози не гарантують швидкого відновлення його рівня. Румунський уряд попереджав, що обмежені можливості імпорту та низька гідрогенерація можуть підтримувати напруження на ринку ще певний час.

    Ситуація навколо «Чернаводе» водночас показує дедалі серйозніший виклик для європейської атомної енергетики. Атомні електростанції вважаються стабільним джерелом низьковуглецевої базової генерації, однак частина з них залежить від великих річок для охолодження. Тривалі посухи, рекордні температури води та падіння річкових рівнів можуть дедалі частіше змушувати операторів обмежувати виробництво саме в ті періоди, коли через спеку попит на електроенергію особливо високий.

    Для Румунії українська електроенергія стала одним із інструментів, що дозволяє пройти цей період без різкого порушення балансу системи. Для України ж ситуація демонструє, наскільки змінилася роль її енергосистеми після приєднання до європейської мережі: навіть під час повномасштабної війни вона здатна не тільки отримувати допомогу від сусідів, а й за сприятливого балансу сама підтримувати країни ЄС у кризовий момент.

  • Дунай стрімко міліє: у Сербії судноплавство опинилося на межі зупинки

    Дунай стрімко міліє: у Сербії судноплавство опинилося на межі зупинки

    Рівень води в Дунаї на території Сербії продовжує падати, створюючи дедалі серйозніші проблеми для вантажного та пасажирського судноплавства. Ситуація вже вийшла за межі звичайного сезонного маловоддя: на окремих ділянках показники опустилися нижче історичних мінімумів, а баржі змушені перевозити лише близько чверті або третини звичайного вантажу. Сербські фахівці попереджають, що за подальшого падіння рівня води частина торговельного руху може фактично зупинитися.

    Капітан річкового судноплавства Владиця Здравкович заявив сербському телеканалу K1, що рівень Дунаю продовжує знижуватися, а найбільш проблемними ділянками стали Богоєво, Бездан, Апатін, Новий Сад, Прахово та сектор нижче гідровузла Джердап. За його словами, нинішні значення вже перевершили історичні антирекорди, а прогнози поки не дають підстав очікувати швидкого покращення.

    Ще 24 липня сербська компанія Yu Agent повідомляла, що на гідрологічному посту Бездан рівень води становив близько 102 сантиметрів і продовжував падати. Для порівняння, у 1909 році там було зафіксовано історичний мінімум на рівні близько мінус 146 сантиметрів від умовної нульової позначки. Тоді сербські фахівці вже попереджали, що судна працюють лише на 25–30% від нормальної вантажомісткості.

    Здравкович пояснив, що стандартна баржа, яка за нормальних умов може перевозити близько 1600 тонн вантажу, нині бере лише 400–500 тонн. Осадку довелося зменшити приблизно з 2,2 до 1,2 метра. Якщо рівень Дунаю продовжить падати, навіть така завантаженість може стати небезпечною.

    Це означає, що один і той самий обсяг вантажу тепер доводиться перевозити значно більшою кількістю рейсів. У результаті зростає вартість транспортування, збільшуються строки доставки, а частина компаній починає переорієнтовувати вантажі на автомобільний та залізничний транспорт.

    Проблема в тому, що такі альтернативи суттєво дорожчі.

    Саме річковий транспорт традиційно є одним із найдешевших способів перевезення великих партій зерна, металу, палива, будівельних матеріалів та іншої масової продукції. Якщо баржі можуть завантажуватися лише на чверть чи третину, економічна перевага Дунайського коридору різко скорочується.

    У Сербії вже фіксують і прямі обмеження руху. За словами Здравковича, окремі компанії фактично призупинили навігацію з міркувань безпеки. Поблизу Белграда ситуація дещо краща завдяки більшій глибині, однак за межами столиці ризики значно зростають.

    Нещодавно на мілину сів пасажирський корабель, після чого на окремих маршрутах пасажирські перевезення довелося зупинити.

    Проблеми на Дунаї не є локальною сербською історією. Європа влітку 2026 року переживає масштабне маловоддя, яке одночасно б’є по кількох ключових річкових артеріях континенту. Reuters повідомляв, що низькі рівні води на Дунаї, Рейні та інших великих річках вже обмежують промислове виробництво, транспорт і енергетику.

    На Рейні ситуація також наближається до критичної. Низький рівень води змушує судна різко скорочувати завантаження, через що ускладнюються поставки пального, хімічної продукції та промислової сировини. В окремих районах Німеччини та Нідерландів вантажні судна можуть перевозити лише близько 20–25% стандартного обсягу.

    У Нідерландах на посту Лобіт у середині липня середній стік Рейну впав до 771 кубометра на секунду — це найнижчий липневий показник за весь період спостережень і нижче рівнів, зафіксованих у знаменитий посушливий 1976 рік.

    Водночас низька вода створює проблеми не лише для транспорту.

    На Дунаї вона напряму впливає на енергетику, оскільки річкову воду використовують для охолодження атомних та теплових електростанцій. У Центральній та Східній Європі вже виникали ситуації, коли через високі температури води або недостатню її кількість доводилося знижувати потужність енергоблоків.

    The Guardian повідомляв, що цього літа низький рівень Дунаю та спека вже змусили окремі країни скорочувати виробництво електроенергії, а в Сербії сотні човнів залишилися фактично заблокованими.

    Причини нинішньої ситуації пов’язані з поєднанням тривалої спеки, дефіциту опадів та загального висушування Центральної й Східної Європи. Дані Copernicus свідчать, що ще навесні 2026 року нижчі за норму рівні річкового стоку фіксувалися на значній частині басейнів Дунаю, Вісли та Балтійського регіону.

    Нові кліматичні дослідження також вказують, що літнє висушування Європи посилюється через зміни атмосферної циркуляції та підвищення температури, яке збільшує випаровування вологи з ґрунтів і водойм.

    Для судноплавства це створює довгострокову проблему.

    У березні 2026 року Дунайська комісія вже проводила окрему експертну нараду щодо дедалі триваліших періодів низької води. Фахівці прямо заявляли, що подібні гідрологічні умови перестають бути винятком і дедалі більше стають новою реальністю для транспортної системи Дунаю. Серед можливих рішень обговорюються регулярне поглиблення фарватеру, покращення гідрологічного моніторингу, модернізація суден та перебудова логістики.

    Для Сербії проблема особливо чутлива, оскільки Дунай є одним із ключових зовнішньоторговельних маршрутів країни. Через нього перевозять аграрну продукцію, паливо, металургійну сировину та інші вантажі в напрямку Центральної Європи та Чорного моря.

    Якщо навігація буде серйозно обмежена або тимчасово зупинена, компаніям доведеться масово переводити вантажі на залізницю та автошляхи. Це означатиме додатковий тиск на транспортну інфраструктуру і потенційне зростання цін.

    Поки сербська влада не оголошувала надзвичайного режиму. Фахівці також закликають не панікувати, однак визнають, що тенденція залишається негативною.

    Ключовим питанням тепер стають опади у верхній частині басейну Дунаю. Без тривалих дощів в Австрії, Німеччині, Словаччині та Угорщині рівень води нижче за течією швидко не відновиться.

    Тому нинішня ситуація в Сербії може стати лише одним із епізодів ширшої європейської логістичної кризи. Якщо посуха триватиме, проблема торкнеться не лише судноплавних компаній — через дорожчу логістику вона може поступово перейти в ціни на паливо, продовольство, сировину та інші товари.

  • Угорщина на межі енергетичної кризи: через обміління Дунаю вперше за понад 40 років зупиняється АЕС “Пакш”

    Угорщина на межі енергетичної кризи: через обміління Дунаю вперше за понад 40 років зупиняється АЕС “Пакш”

    Угорщина зіткнулася з безпрецедентною енергетичною ситуацією через рекордне обміління Дунаю. Вперше за понад чотири десятиліття роботи єдина атомна електростанція країни “Пакш” змушена практично припинити виробництво електроенергії через критичне зниження рівня води, яка використовується для охолодження реакторів. Влада попереджає, що найближчі кілька днів стануть вирішальними для енергосистеми країни.

    Про це повідомляє Reuters.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що країну очікують п’ять особливо складних днів, адже саме на цей період синоптики прогнозують найвищі температури повітря, які можуть сягати 40 градусів за Цельсієм.

    За словами глави уряду, вже найближчим часом атомна електростанція “Пакш” фактично припинить виробництво електроенергії, що створить додаткове навантаження на національну енергосистему.

    “Попереду нас чекають найкритичніші п’ять днів. Завтра електростанція “Пакш” не вироблятиме електроенергію, тоді як попереду найспекотніші дні з температурою 40 градусів. Електромережа, наші комунальні служби та ми самі опинимося під величезним навантаженням”, – заявив Мадяр у відеозверненні.

    Він також не виключив, що через несприятливі погодні умови електростанція може не працювати протягом кількох тижнів.

    АЕС “Пакш” є єдиною атомною електростанцією Угорщини та забезпечує значну частину внутрішнього виробництва електроенергії. На станції експлуатуються чотири енергоблоки російського виробництва загальною потужністю близько 2 гігаватів.

    Станом на неділю електростанція працювала лише трохи більш як на 10% своєї номінальної потужності. Причиною стало критичне падіння рівня води в Дунаї, яка використовується для охолодження реакторів. За прогнозами угорського управління водних ресурсів, найближчими днями рівень річки може знизитися ще більше.

    Критична ситуація стала наслідком тривалої хвилі спеки та посухи, яка охопила значну частину Європи. Через нестачу опадів різко впали рівні води у великих річках, що негативно впливає не лише на енергетику, а й на судноплавство, водопостачання та сільське господарство.

    В Угорщині вже фіксують перебої в роботі річкового транспорту та туристичної галузі. Крім того, більш ніж у 100 містах і селах, зокрема в передмістях Будапешта, запроваджено обмеження на використання водних ресурсів.

    Уряд також закликав населення, підприємства, органи місцевого самоврядування та державні установи максимально скоротити споживання електроенергії або перенести його на години поза вечірнім піком навантаження — з 17:00 до 22:00.

    За словами Мадяра, вже найближчим часом уряд ухвалить рішення щодо можливого запровадження обов’язкових обмежень на споживання електроенергії для великих промислових підприємств.

    Економічні наслідки ситуації також можуть виявитися значними. Заступник голови партії “Тіса” Марк Раднай заявив, що через необхідність імпортувати дорожчу електроенергію криза може коштувати Угорщині від 100 до 200 мільярдів форинтів, що еквівалентно приблизно 315–630 мільйонам доларів.

    Нинішня ситуація стала ще одним підтвердженням того, що тривалі періоди екстремальної спеки дедалі сильніше впливають на критичну інфраструктуру європейських країн. Раніше аналітики повідомляли, що червнева спека вже завдала серйозних збитків аграрному сектору Європи, знизивши вартість урожаю зернових більш ніж на 2 мільярди євро. Одними з найбільш постраждалих країн стали Франція та Угорщина.