Daypolitico

Позначка: посилення мобілізації

  • Майже 400 тисяч військовозобов’язаних можуть втратити бронювання, регіони зупиняють підтвердження критичності, а ТЦК посилюють патрулювання

    Майже 400 тисяч військовозобов’язаних можуть втратити бронювання, регіони зупиняють підтвердження критичності, а ТЦК посилюють патрулювання

    30 жовтня спливає термін дії значної кількості бронювань військовозобов’язаних, однак автоматичного продовження ще на 90 днів для майже 400 тисяч людей може не бути. У багатьох регіонах місцеві адміністрації фактично призупинили підтвердження статусу критичності для підприємств, які раніше могли отримувати його без значних труднощів. Водночас із 31 жовтня в Києві, Львові та Одесі планують посилити патрулювання територіальних центрів комплектування. На вихідні до цих міст додатково направляють співробітників ТЦК з інших областей.

    За інформацією джерела, залученого до процесів, посилення мобілізаційних заходів пояснюють необхідністю зменшити корупційні ризики та покращити виконання мобілізаційних завдань. Паралельно Служба безпеки України посилює перевірки військовозобов’язаних, які мають бронювання на підприємствах критичної інфраструктури. За словами співрозмовника, найближчим часом послаблення мобілізаційних заходів не очікується — навпаки, перевірки та вимоги до підприємств можуть стати жорсткішими.

    Ці процеси відбуваються на тлі змін до правил бронювання. 23 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів повідомив про ухвалення відповідних рішень. Зокрема, граничний рівень бронювання для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів знижено зі 100% до 95%. Для збільшення ліміту підприємство може подати обґрунтоване звернення до Координаційного центру. Уряд також оголосив про перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності.

    Центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві й регіональні критерії критичності протягом десяти днів після набрання чинності відповідними змінами. Водночас уряд окремо наголосив, що перегляд критеріїв не означає автоматичного перегляду статусів усіх підприємств: компанії, які відповідають чинним критеріям, збережуть статус критично важливих.

    За даними Міністерства економіки, наприкінці вересня кількість заброньованих військовозобов’язаних становила близько 1,4 млн і продовжувала зростати на десятки тисяч щомісяця. Після попереднього посилення критеріїв улітку приблизно 15% підприємств не змогли підтвердити свій статус, однак загальна кількість бронювань усе одно збільшилася.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький критикував безумовне стовідсоткове бронювання, називаючи його несправедливим щодо військовослужбовців. Він також звертав увагу на появу компаній, фактично створених для отримання бронювань. Як приклад наводив підрядника енергетичної компанії, у якого зі ста заброньованих працівників лише двадцять реально виконували роботи за контрактом.

    Координаційний центр з організації бронювання має консультативно-дорадчий статус. Серед його завдань — узгодження галузевих і регіональних критеріїв, розгляд звернень державних органів і надання рекомендацій щодо скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами. Розгляд звернень може тривати до місяця, а в разі обґрунтованої потреби в невідкладному розгляді — до семи робочих днів.

    Посилення перевірок відбувається в умовах російських атак на енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський публічно наголошував на необхідності захисту енергосистеми від російських ударів і повідомляв про продовження атак на енергетичні та інші критичні об’єкти.

    Для підприємств, які відновлюють електромережі, ремонтують обладнання та забезпечують роботу критичних об’єктів, втрата бронювання ключовими фахівцями потенційно може створити додаткові кадрові ризики напередодні опалювального сезону.

    Уряд пояснює зміни необхідністю усунути зловживання та зробити систему бронювання справедливішою. Водночас поєднання перегляду критеріїв критичності та зміни граничних обсягів бронювання створює для підприємств потребу перевірити відповідність новим вимогам. При цьому офіційні роз’яснення уряду не підтверджують, що всі критично важливі підприємства мають повторно проходити процедуру підтвердження статусу. Однак, як наголошує джерело, очікувати послаблень у мобілізації не варто.

  • Сирський: ЗСУ нарощують сили протидії російським БПЛА у прикордонних районах

    Сирський: ЗСУ нарощують сили протидії російським БПЛА у прикордонних районах

    Командування Збройних сил України ухвалило низку рішень для посилення протиповітряної оборони у прифронтових та прикордонних районах. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, зазначивши, що заходи спрямовані на підвищення здатності виявляти та знищувати ворожі безпілотники.

    За словами Сирського, у вересні під час масованих атак російська армія застосувала майже 6 900 дронів, з яких понад 3 600 були ударного типу Shahed. Росія постійно змінює тактику, активізуючи удари по прифронтових районах, прикордонню, об’єктам критичної інфраструктури та цивільним цілям.

    Серед головних кроків — збільшення кількості екіпажів дронів-перехоплювачів, системне розширення штатів відповідних формувань, інтенсифікація підготовки фахівців і створення додаткових навчальних ресурсів. Сирський підкреслив, що більшість російських ударних БПЛА нині знищується саме за допомогою таких перехоплювачів.

    Окрім дронів-перехоплювачів, ЗСУ розвивають застосування ударних гелікоптерів і легкомоторної авіації для знищення ворожих безпілотників на більших висотах. Паралельно триває спільна робота військових і вітчизняних виробників над удосконаленням і впровадженням нових типів перехоплювачів. Формується командування безпілотних систем протиповітряної оборони у складі Повітряних сил.

    Головнокомандувач доручив усім задіяним структурам підвищити ефективність ураження ворожих БПЛА та розгорнути нові підрозділи, оснащені відповідними засобами, аби випередити технологічні вдосконалення противника.

  • Мобілізація в Україні може посилитися

    Мобілізація в Україні може посилитися

    Наші джерела в силових структурах повідомляють, що Офіс президента України дав чітку вказівку посилити мобілізацію та жорстко реагувати на будь-які протестні настрої у суспільстві. Це означає, що в нинішніх реаліях говорити про мирні ініціативи – ризиковано, а будь-які спроби публічного обговорення альтернативи війні можуть зустріти активну протидію з боку державних органів.

    За даними джерел, нові хвилі мобілізації стануть ще жорсткішими. Влада прагне максимально закрити питання з комплектуванням ЗСУ, використовуючи всі можливі ресурси. Посилений контроль, жорсткі санкції проти ухилянтів та розширення категорій осіб, що підлягають призову, можуть стати реальністю найближчим часом.

    Згідно з отриманою інформацією, Служба безпеки України активно працює над тим, щоб нейтралізувати політиків, громадських активістів та журналістів, які відкрито висловлюються за необхідність термінових переговорів. Фокус на боротьбі з “антивоєнними” виступами, ймовірно, пояснюється бажанням влади уникнути поширення альтернативної точки зору, яка може вплинути на суспільні настрої.

    З огляду на ці тенденції, можна очікувати подальшого закручування гайок у сфері політичних свобод та громадської активності. Українців, які виступають за будь-яку форму мирного врегулювання, можуть прирівняти до “ворогів держави”, що лише посилить напруження всередині країни.

  • В Україні посилюються мобілізаційні заходи: 170 тисяч осіб планують мобілізувати до початку жовтня (Джерела)

    В Україні посилюються мобілізаційні заходи: 170 тисяч осіб планують мобілізувати до початку жовтня (Джерела)

    Як повідомляють наші джерела в Генштабі, найближчим часом в Україні очікується посилення мобілізаційних заходів: до 1 жовтня мають мобілізувати 170 тисяч осіб.

    В рамках посилення мобілізаційних заходів в деяких містах уже розпочали встановлення додаткових блокпостів. До прикладу, місцеві ЗМІ повідомляють про збільшення кількості блокпостів в Івано-Франківську. Інформацію підтвердив мер Івано-Франківська: “Думаю, декілька тижнів точно буде (посилення заходів – ред.), зважаючи на ті показники, які є сьогодні в Івано-Франківській області. Є потреба”, – сказав Руслан Марцінків.

    Нагадаємо, народний депутат Дмитро Наталуха заявив, що в Україні налічується близько 11,1 млн чоловіків від 25 до 60 років, які потенційно підлягають мобілізації.

     

  • В Раді відповіли, чи з’являться електронні повістки у “Резерв+”

    В Раді відповіли, чи з’являться електронні повістки у “Резерв+”

    Наше джерело в ОП розповіло, що Генштаб наполягає на електронних повістках і питання вирішили порушити в липні, коли будуть зрозумілі результати мобілізації.

    Українці вносять зміни у свої військові дані через застосунок “Резерв+”. З’ясовано, чи планується використовувати його для розсилання повісток та направлень на ВЛК.

    Член комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський, поділився інформацією про можливе використання електронних повісток та направлень на ВЛК у контексті посилення мобілізації в Україні.

    Веніславський підкреслив, що не планується впроваджувати електронні повістки через застосунок “Резерв+”. Він пояснив це рішенням, прийнятим під час обговорення законопроєкту про мобілізацію. Ідея електронних повісток не знайшла підтримки серед учасників дискусії, тому вона не буде реалізована.

    Щодо направлень на медичну комісію, Веніславський уточнив, що закон про мобілізацію не передбачає можливості використовувати електронні засоби комунікації для цієї цілі. Таким чином, через застосунок “Резерв+” не будуть надсилатися направлення на ВЛК згідно з чинним законодавством.

  • Виїзд за кордон для військовозобов’язаних: що змінюється з 18 травня

    Виїзд за кордон для військовозобов’язаних: що змінюється з 18 травня

    З 18 травня українські військовозобов’язані, які мають намір виїхати за кордон, повинні будуть продемонструвати прикордонникам військово-облікові документи. Така нова норма закладена в законі про посилення мобілізації, який набуває чинності.

    Повинні будуть показати військово-обліковий документ для перевірки:

    – заброньовані на період мобілізації та на воєнний час;
    – визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії непридатними до військової служби за станом здоров’я;
    – особи, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
    – які самостійно виховують дитину;
    – які мають дитину (дітей) віком до 18 років та чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби;
    – а також інші категорії осіб, визначені ст.23 закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

    Не повинні будуть показати документ:

    – особи з інвалідністю;
    – ті, які супроводжують осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю;
    – водії, які здійснюють перевезення медичних вантажів і гуманітарної допомоги, здійснюють міжнародні перевезення вантажів і пасажирів;
    – певні особи за окремими посадами та державною службою, працівники підприємств залізничного транспорту та ті, що належать до морської та авіаційної галузі тощо.

    Для них порядок виїзду залишається незмінним.

  • Прийняття Радою закону про посилення мобілізації: основні положення

    Прийняття Радою закону про посилення мобілізації: основні положення

    Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт щодо посилення мобілізації, який отримав номер №10449. Цей крок української влади визнається як надзвичайно важливий для протистояння російській агресії, але зазнає критики з боку опозиції через відсутність конкретних термінів демобілізації та суворі норми покарання для ухилянтів.

    Проєкт було підтримано 283 голосами депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).

    Основні зміни, внесені до законопроєкту, передбачаються наступним чином: початкову версію проєкту, яку було ухвалено у першому читанні 7 лютого, значно перероблено після внесення понад чотирьох тисяч поправок від депутатів. Профільний комітет з національної безпеки працював над цими поправками майже два місяці.

    Початковий проєкт щодо мобілізації було внесено в парламент наприкінці 2023 року, але після критики з боку Міністерства оборони він був відкликаний. Після цього Міністерство підготувало нову версію.

    Посилення мобілізації, за словами влади, необхідне для максимального забезпечення військового складу та поповнення втрат, зазначених під час понад двохрічної війни з Росією.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв про плани мобілізувати в цьому році приблизно 450-500 тисяч новобранців. Проте головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський вказав, що цю кількість можуть зменшити після оцінки внутрішніх можливостей та уточнення складу ЗСУ.

    Під час голосування за закон про мобілізацію головний командувач ЗСУ та міністр оборони присутні були у залі, але не виступали перед депутатами. На попередньому засіданні більшість парламентарів підтримала ідею вислухати військове керівництво.

    Єдиний, хто виступив під час засідання, це командувач Об’єднаних сил генерал Юрій Содоль, який підкреслив критичну ситуацію на фронті та зазначив, що оборона тримається на межі можливостей.

    Закон спрямований на оновлення даних щодо військовозобов’язаних та їх облік. Це полегшить процес мобілізації для влади, оскільки територіальні центри комплектування (ТЦК) матимуть актуальну інформацію про потенційних новобранців.

    Громадяни повинні особисто звертатися до військкоматів для отримання військово-облікових документів, уникнувши таким чином “виловування” їх співробітниками ТЦК на вулицях.

    Чоловіки у віці від 18 до 60 років мають 60 днів на оновлення своїх облікових даних у військкоматі, центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронний кабінет призовника.

    Також вони повинні мати та носити при собі військово-облікові документи, які можуть бути вимагані поліцією чи працівниками ТЦК. Без таких документів українці за кордоном не матимуть доступу до оформлення паспорта чи консульських послуг.

    Місцеві державні органи мають активно сприяти мобілізації.

    Громадяни, які знаходяться на військовому обліку, можуть добровільно зареєструвати свій електронний кабінет.

    Відстрочка від служби для аспірантів, які навчаються на контракті, та для осіб, які отримують наступну освіту, не вищу за попередню, скасовується.

    Закон встановлює “базову військову підготовку” замість строкової служби для громадян. Її можна пройти під час навчання у вищих навчальних закладах або у тренувальних центрах Збройних сил України з 1 вересня 2025 року.

    Ухилянтів від мобілізації чекають проблеми із законом, включаючи позбавлення водійських прав через суд за вимогою ТЦК. Також їх очікує значне збільшення штрафів.

    Військкомат може звертатися в поліцію з проханням затримати ухилянта. Якщо це неможливо, то ТЦК може надіслати громадянину рекомендований лист з вимогою з’явитися у військкоматі. Цей лист вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала. Якщо після цього вона добровільно протягом 10 календарних днів не з’явиться у військкоматі, то військкомат має право звернутися до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.

    Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції.

    Проєкт закону передбачає низку винятків з обов’язкової мобілізації для певних категорій громадян.

    Ці винятки стосуються осіб з інвалідністю, батьків трьох або більше неповнолітніх дітей (за винятком тих, хто має заборгованість із сплати аліментів), одиноких батьків, що самостійно виховують неповнолітню дитину.

    Також від мобілізації звільняються усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю або недієздатних осіб, громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти.

    Відстрочку від мобілізації можуть отримати також співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їх помічники (не більше двох), керівники міністерств і їх заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, а також члени Рахункової палати.

    Закон також не передбачає призову на військову службу для студентів, які здобувають професійну або вищу освіту за денною або дуальною формою навчання, і які отримують рівень освіти вищий за попередній. Також винятково звільняються від мобілізації наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють не менше як на 0,75 ставки.

    Лише за бажанням можуть бути мобілізовані громадяни з інвалідністю, бійців, звільнених з полону, а також особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку.

    Закон також визначає, що всі мобілізовані мають пройти військову підготовку і мають право самостійно звернутися до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК.

    Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, яка була включена до першої версії проєкту закону, в останній момент була виключена з документа. Цю правку підтримали 227 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).