Позначка: потяги

  • Залізниця стала: через атаки балістики та реактивних шахедів потяги затримуються на 13,5 годин

    Залізниця стала: через атаки балістики та реактивних шахедів потяги затримуються на 13,5 годин

    Акціонерне товариство «Укрзалізниця» ухвалило рішення відкрити безплатний доступ до всіх платних залів очікування на залізничних вокзалах країни для пасажирів, які очікують на свій транспорт. Як повідомили у пресслужбі компанії, такі заходи діятимуть до ранку п’ятниці, 28 серпня 2026 року, через масштабні затримки руху поїздів у четвер.

    Зміни в графіках руху та серйозні запізнення рейсів стали наслідком масованих ворожих атак із використанням балістичних ракет та модернізованих реактивних ударних безпілотників типу «шахед», які спричинили повітряні тривоги та змусили обмежувати рух на ключових залізничних напрямках.

    «Всі платні зали очікування на вокзалах доступні безплатно для всіх пасажирів, у тому числі для сімей з дітьми, людей старшого віку і кожного, хто змушений чекати свій поїзд», – зазначили в Укрзалізниці.

    Для громадян на вокзалах організували базові умови перебування: пасажири можуть скористатися питною водою, гарячим чаєм, а також працюють облаштовані пункти незламності, де є можливість підзарядити мобільні пристрої та перечекати небезпеку в безпечних умовах.

    За даними офіційного сервісу моніторингу затримок, станом на вечір четверга відхилення від графіка на окремих маршрутах досягло рекордних показників. Зокрема, потяг №21/22 сполученням Харків – Львів затримується на 13 годин 30 хвилин. Рейс №93/94 Харків – Хелм відстає від розкладу на 12 годин 23 хвилини, а в зворотному напрямку – на 9 годин 14 хвилин. Поїзд №7/8 Харків – Одеса спізнюється на 10 годин 50 хвилин, №43/44 Івано-Франковськ – Дніпр – на 9 годин 25 хвилин, а №83/84 Дніпр – Мукачево – на 9 годин 5 хвилин.

    Загалом через триваючі бойові дії та безпекові обмеження з різним часом затримки рухаються кілька десятків пасажирських поїздів по всій країні. Представники компанії закликають пасажирів стежити за офіційними оновленнями та обіцяють робити все можливе для безпечного доставлення людей до пунктів призначення.

     

  • Залізничний колапс після ударів РФ: понад 90 потягів вибилися з графіка, один запізнюється більш ніж на 17 годин

    Залізничний колапс після ударів РФ: понад 90 потягів вибилися з графіка, один запізнюється більш ніж на 17 годин

    В Україні 27 серпня після чергової масованої російської атаки виникли масштабні збої у русі пасажирських поїздів. Станом на середину дня із запізненням прямували понад 90 рейсів «Укрзалізниці», а найбільша затримка перевищила 17 годин. Частина пасажирських поїздів запізнюється на 6–11 годин, а приміські рейси Київського вузла також масово вибилися з графіка.

    Найскладніша ситуація станом на 12:43–12:45 була з поїздом №775/776 Суми — Київ-Пасажирський: його затримка сягнула 17 годин 15 хвилин. Поїзд №93/94 Харків — Хелм відставав від графіка на 11 годин 30 хвилин. Таким чином, для частини пасажирів запланована ранкова або денна поїздка фактично перетворилася на багатогодинне очікування.

    Серед інших найбільш проблемних рейсів — №21/22 Харків — Львів із затримкою понад дев’ять годин, №7/8 Харків — Одеса із відставанням приблизно на 7 годин 46 хвилин, №75/76 Кривий Ріг — Київ — на понад 7,5 години, №147/148 Житомир — Одеса — більш ніж на сім годин. Приблизно на такий же час від графіка відстають поїзди із Запоріжжя до Львова, Ясіні та Києва.

    Проблеми охопили практично всю мережу: у списку затриманих є маршрути між Києвом, Харковом, Дніпром, Запоріжжям, Одесою, Львовом, Мукачевом, Ужгородом, Чернівцями, Раховом, Кривим Рогом, Сумами, а також міжнародні поїзди до Хелма та Перемишля. Частина рейсів відстає від графіка на дві-три години, але навіть ці затримки створюють ланцюговий ефект для наступних оборотних рейсів.

    Що сталося із залізницею

    Масштабний збій відбувається на тлі систематичних російських ударів по українській залізничній інфраструктурі та тривалих повітряних тривог. Офіційний сервіс «Укрзалізниці» у графі причин затримок прямо зазначає для низки рейсів «вплив бойових дій». Компанія також попереджає, що прогнозований час прибуття та відправлення є орієнтовним і може змінюватися.

    Ситуація погіршується тим, що російська армія протягом останніх тижнів посилила атаки безпосередньо на залізничну інфраструктуру, локомотиви та рухомий склад.

    Ще 11 серпня «Укрзалізниця» була змушена тимчасово призупинити продаж квитків на окремі дати та напрямки саме починаючи з 27 серпня. У компанії тоді пояснювали, що після серії російських атак необхідно перебудовувати логістику і графіки через пошкодження та знищення локомотивів, вагонів і елементів інфраструктури, а також через загибель працівників.

    Тобто нинішній транспортний збій виник не на порожньому місці: залізниця вже кілька тижнів працює в умовах посиленого тиску та постійної необхідності змінювати логістику.

    Росія дедалі частіше б’є безпосередньо по поїздах

    Масштаб нинішньої проблеми особливо помітний на тлі серії нещодавніх атак.

    За даними «Укрзалізниці», лише за п’ять днів на початку серпня Росія 41 раз атакувала залізницю. Внаслідок цих ударів загинули шестеро працівників, ще 17 людей отримали поранення. Також було пошкоджено 11 локомотивів, а через небезпеку атак пасажирів доводилося сотні разів евакуйовувати з поїздів.

    Один із найбільш резонансних випадків стався на Одещині, де реактивний російський дрон атакував пасажирський поїзд. Російські удари також пошкоджували залізничні вокзали, локомотиви та іншу критичну інфраструктуру.

    22 серпня російські війська завдали балістичного удару по одному із залізничних підприємств у Дарницькому районі Києва. Внаслідок атаки загинув працівник «Укрзалізниці».

    Ці удари мають не лише локальні наслідки. Якщо пошкоджується вузлова станція, локомотивне депо, електропостачання або ключова ділянка колії, затримка одного рейсу може автоматично впливати на десятки наступних.

    Поїзди в Україні часто використовують один і той самий склад у зворотному напрямку. Якщо рейс прибув із запізненням на шість-сім годин, залізничникам залишається набагато менше часу на технічне обслуговування, прибирання, підготовку вагонів і формування наступного маршруту. В результаті виникає своєрідна «ланцюгова реакція» запізнень.

    Проблеми не лише з далекими рейсами

    На Київщині 27 серпня через безпекову ситуацію та тривалі повітряні тривоги затримуються також приміські електропоїзди.

    Наприклад, рейс №6905 Ніжин — Київ-Волинський відставав від графіка приблизно на 3 години 50 хвилин, №6903 того ж напрямку — на 3 години 35 хвилин, а №6002 Фастів — Київ-Пасажирський — більш ніж на три години.

    «Укрзалізниця» окремо попереджає пасажирів про правила безпеки. Під час повітряної тривоги компанія просить не чекати поїздів просто на платформах, а переходити в укриття або відходити на безпечну відстань від залізничної інфраструктури.

    У разі підвищеної небезпеки поїзди можуть тимчасово зупинятися. Це також безпосередньо впливає на графік, але у компанії наголошують, що пріоритетом залишається безпека пасажирів та працівників.

    Затримки можуть змінюватися протягом дня

    Важливо враховувати, що дані про запізнення не є сталими.

    На офіційному сервісі «Укрзалізниці» час затримки оновлюється залежно від проходження поїздом маршруту. Так, зранку 27 серпня поїзд Суми — Київ мав близько 14 годин відставання, тоді як уже опівдні його затримка збільшилася до 17 годин 15 хвилин.

    Тому пасажирам варто перевіряти не лише початковий час відправлення за квитком, а й актуальний статус свого поїзда безпосередньо перед виїздом на вокзал.

    Для цього «Укрзалізниця» має окремий онлайн-сервіс «Що з потягами?», де можна знайти конкретний номер рейсу та побачити поточну затримку, прогнозований час прибуття і причину зміни графіка.

    У компанії також попереджають, що прогноз може коригуватися, оскільки ситуація залежить від безпекової обстановки, тривалості повітряних тривог, стану колій та можливості оперативно пропускати поїзди альтернативними маршрутами.

    Залізниця працює в умовах системного тиску

    Для України залізничний транспорт залишається критично важливим не лише для цивільних перевезень, а й для евакуації людей із прифронтових територій, міжнародного пасажирського сполучення та функціонування економіки.

    Саме тому посилення атак по локомотивах, станціях, депо, коліях та енергетичному обладнанню створює значно ширшу проблему, ніж запізнення окремого поїзда.

    У серпні залізничникам уже доводилося перебудовувати маршрути, використовувати резервні локомотиви та змінювати технологію руху. «Укрзалізниця» зазначала, що має резервні сценарії та комбіновані трансфери для збереження сполучення навіть після атак.

    Станом на середину дня 27 серпня рух пасажирських поїздів не зупинено, однак масштаб затримок залишається надзвичайно великим. Для окремих рейсів йдеться вже не про кілька десятків хвилин чи навіть дві-три години, а про фактичне зміщення поїздки майже на добу.

    Найпоказовішим став маршрут Суми — Київ із затримкою понад 17 годин. Водночас десятки інших поїздів продовжують рух із багатогодинним відставанням, а ситуація може змінюватися до кінця дня залежно від нових повітряних тривог та темпів відновлення пошкодженої інфраструктури.

  • Німеччина терміново застерегла своїх громадян в Україні: просять не їздити потягами напередодні 24 серпня

    Німеччина терміново застерегла своїх громадян в Україні: просять не їздити потягами напередодні 24 серпня

    Напередодні Дня Незалежності України німецька влада посилила попередження для своїх громадян щодо перебування в країні та окремо звернула увагу на небезпеку пересування залізницею. У Берліні не виключають, що Росія може активізувати удари по українській інфраструктурі та цивільних об’єктах у період навколо 24 серпня. Особливе занепокоєння викликає залізнична мережа, яка останнім часом дедалі частіше стає ціллю російських атак.

    Актуальні рекомендації оприлюднені Міністерством закордонних справ Німеччини. На офіційній сторінці відомства щодо безпеки в Україні прямо зазначається, що навколо 24 серпня 2026 року не можна виключати посилення атак як на інфраструктуру — зокрема енергетичні об’єкти та транспортні вузли, — так і на цивільні цілі.

    Німецька сторона звернула особливу увагу на залізничний транспорт. Причиною стали не лише загальні ризики воєнного часу, а й конкретна тенденція останніх місяців: російські війська дедалі частіше атакують залізничну інфраструктуру, рухомий склад і безпосередньо пасажирські потяги.

    За повідомленням DPA, посольство Німеччини в Києві наголосило, що українська залізнична інфраструктура та оператори залізничного транспорту залишаються цілями російських повітряних атак. Саме тому громадянам ФРН рекомендують уникати поїздок залізницею.

    Застереження з’явилося практично одразу після однієї з найрезонансніших атак останнього часу — удару російського безпілотника по пасажирському потягу в Одеській області 13 серпня.

    Реактивний ударний дрон поцілив у локомотив пасажирського поїзда. Внаслідок атаки загинули машиніст і його помічник. У потязі на момент удару перебували близько 340 пасажирів. За повідомленнями української сторони, пасажири не постраждали та були евакуйовані.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи атаку, також повідомляв про 340 людей у поїзді. Удар припав саме на локомотив.

    Але на цьому атаки на залізницю Одещини того дня не завершилися. Уже пізніше російський безпілотник удруге протягом 13 серпня атакував локомотив “Укрзалізниці” в області. Цього разу під удар потрапив тепловоз, який виконував маневрові роботи.

    Ці події стали черговим підтвердженням того, що українська залізниця перетворилася на одну з систематичних цілей російських ударів.

    За оприлюдненими навесні даними “Укрзалізниці”, лише протягом 2025 року та першого кварталу 2026-го внаслідок російських атак були пошкоджені 209 локомотивів, 239 пасажирських вагонів і 371 вантажний вагон. Крім того, пошкоджень зазнали 86 залізничних мостів та 50 станцій. На той момент повідомлялося, що лише за два попередні місяці Росія здійснила 352 удари по об’єктах залізничної інфраструктури.

    Масштаби атак продовжили збільшуватися. За даними, які наводила медична гуманітарна організація UK-Med, уже станом на кінець квітня протягом 2026 року було зафіксовано понад 600 атак на залізничну інфраструктуру, а пошкодження отримали понад 40 пасажирських вагонів.

    У червні аналітики Texty.org.ua також звертали увагу на зміну російської тактики. За їхніми підрахунками, протягом кількох попередніх місяців російські війська здійснили понад сотню атак на залізничну інфраструктуру та рухомий склад. Причому географія ударів розширилася: цілями ставали об’єкти не лише поблизу фронту, а й у різних регіонах України.

    Ще наприкінці 2025 року віцепрем’єр з відновлення Олексій Кулеба повідомляв про триразове збільшення кількості атак на українську залізничну систему від липня того року. За його оцінкою на той момент, завдані залізниці від початку 2025 року збитки сягали приблизно $1 млрд.

    Залізниця має особливе значення для України в умовах повномасштабної війни. Після закриття цивільного авіаційного простору саме автомобільний та залізничний транспорт залишаються основними способами міжнародних пасажирських перевезень. “Укрзалізниця” забезпечує внутрішнє сполучення, міжнародні маршрути, евакуацію населення та інші критично важливі перевезення.

    У 2025–2026 роках компанія, навпаки, розширювала міжнародне сполучення з Європою. Зокрема, було оголошено про синхронізацію маршрутів із Польщею та Німеччиною, щоб пасажири могли діставатися німецьких міст із меншою кількістю пересадок.

    Тепер саме на тлі зростання кількості атак Німеччина вирішила окремо акцентувати увагу своїх громадян на ризиках використання цього виду транспорту.

    При цьому попередження Берліна не означає, що небезпека обмежується лише залізницею. Німецьке МЗС загалом зберігає попередження проти поїздок до України, а громадян ФРН закликає уважно стежити за безпековою ситуацією та виконувати вказівки українських органів влади.

    Окреме занепокоєння зараз пов’язане саме з наближенням 24 серпня — Дня Незалежності України. Німецька сторона вказує на можливість посилення атак у цей період, причому серед потенційних цілей називаються транспортні вузли, енергетична інфраструктура та цивільні об’єкти.

    Подібні попередження напередодні українських державних свят західні дипломатичні представництва робили й раніше. Наприклад, перед Днем Незалежності 2024 року посольство США в Києві попереджало про підвищений ризик російських ракетних і безпілотних атак по всій Україні. Тоді американським громадянам радили стежити за повідомленнями, заздалегідь знати розташування найближчих укриттів і негайно прямувати до них після оголошення повітряної тривоги.

    Нинішнє німецьке застереження, однак, з’являється на тлі вже реалізованих ударів безпосередньо по пасажирських потягах. Смертельна атака на Одещині продемонструвала, що ризик стосується не тільки вокзалів, депо чи залізничних вузлів, а й рухомого складу з пасажирами.

    Саме тому найближчі дні перед 24 серпня розглядаються дипломатичними службами як період підвищеної небезпеки. Водночас тверджень про те, що Німеччина має інформацію про конкретний запланований російський удар або визначену ціль, у перевірених офіційних повідомленнях немає. Йдеться саме про посилене безпекове застереження на тлі російських атак, їхньої останньої динаміки та наближення Дня Незалежності України.