Daypolitico

Позначка: повернення в Україну

  • «Є погрози»: Винник пояснив, чому боїться повертатися в Україну

    «Є погрози»: Винник пояснив, чому боїться повертатися в Україну

    Український співак Олег Винник, який від початку повномасштабної війни живе в Німеччині, заявив, що поки не готовий повертатися в Україну навіть для концертних виступів. Артист назвав дві головні причини: страх, що після перетину кордону він не зможе знову виїхати до Європи, а також нібито погрози на адресу нього та його родини.

    Про це виконавець розповів в інтерв’ю блогеру Артему Безкровному, оприлюдненому 12 липня. Винник наголосив, що залишається громадянином України, однак уже понад два десятиліття має статус резидента Німеччини, де живе його сім’я. Деталей щодо погроз співак не навів, не назвав їхніх авторів і не повідомив, чи звертався до правоохоронців.

    Чому Винник боїться українського кордону

    За словами артиста, теоретично він міг би приїхати до України та виступити перед слухачами. Водночас співак побоюється, що після в’їзду йому можуть обмежити можливість повернутися до Німеччини.

    «Я можу приїхати виступити. Мені здається, що я не поїду назад. Я ж українець, але я резидент Німеччини», — пояснив Винник.

    Співак раніше неодноразово заявляв, що з 2000 року не має внутрішнього українського паспорта та користується закордонним документом. Він також стверджував, що багато років офіційно проживає у Німеччині й не вважає свій від’їзд на початку великої війни втечею з України. За його версією, він лише повернувся до країни, де тривалий час мешкала його родина.

    Водночас відсутність внутрішнього паспорта сама по собі не означає втрату українського громадянства. Винник у новому інтерв’ю прямо визнав, що залишається громадянином України. Саме з цим він і пов’язує побоювання щодо можливих обмежень на виїзд під час воєнного стану.

    Публічно підтверджених відомостей про те, що українські органи заборонили артисту в’їзд або виїзд, наразі немає. Так само співак не повідомив про конкретне рішення державного органу, яке унеможливлювало б його повернення до Німеччини. Тому його слова варто розглядати як особисті побоювання, а не як підтверджений юридичний факт.

    Артист заявив про погрози

    Другою причиною небажання повертатися Винник назвав загрозу безпеці своєї сім’ї. Співак заявив, що отримує погрози, але відмовився пояснювати, від кого саме вони надходять і з чим пов’язані.

    «Я не хочу про це багато говорити. Я вже десь казав — є погрози. Я хочу жити спокійно. Щоб моя родина жила спокійно. Просто не хочеться потрапляти в ситуацію, коли мені погрожують. Це якось не по-людськи і незаслужено», — сказав виконавець.

    Винник не уточнив, чи йдеться про повідомлення у соціальних мережах, приватні звернення або реальні спроби завдати шкоди. Він також не повідомив, чи звертався через ці погрози до поліції Німеччини або України.

    Через відсутність конкретних доказів перевірити слова артиста неможливо. Водночас після його тривалої відсутності в українському інформаційному просторі та мовчання на початку повномасштабної війни співак регулярно стикається з гострою критикою в соцмережах.

    Чому українці критикують співака

    До 2022 року Олег Винник був одним із найпопулярніших українських артистів. Він збирав великі концертні майданчики, брав участь у телевізійних проєктах і мав численну аудиторію прихильниць.

    Після початку повномасштабного вторгнення виконавець майже зник із публічного простору. На відміну від багатьох українських артистів, він не виступав регулярно на благодійних концертах в Україні, рідко коментував події війни та довгий час не пояснював причин перебування за кордоном.

    Лише влітку 2023 року Винник дав перше велике інтерв’ю після тривалої паузи. Тоді він повідомив, що мав серйозні проблеми зі здоров’ям, однак точного діагнозу не назвав.

    Згодом артист почав частіше з’являтися у соціальних мережах, випускати пісні та давати концерти за кордоном. Проте його спроби повернутися до публічності супроводжувалися критикою через відсутність в Україні та неоднозначні пояснення свого від’їзду.

    Винник поскаржився на колег

    У розмові з Артемом Безкровним співак також заявив, що частина українських артистів і представників шоу-бізнесу нібито поширює про нього неправдиву інформацію.

    Конкретних імен Винник не назвав. Він лише зазначив, що така поведінка колег його ображає і посилює небажання повертатися в український публічний простір.

    Водночас артист розповів, що зберіг тепле спілкування з народною артисткою України Ольгою Сумською. За його словами, акторка підтримує контакт і «не забувається».

    Це не перша ситуація, коли Винник конфліктує з українськими медіа та публічними особами. Раніше співак погрожував судовими позовами виданням, які, на його думку, неправдиво описували обставини його виїзду або ставлення до війни. Однак про конкретні завершені судові процеси він не повідомляв.

    Що Винник говорив про виїзд

    У попередніх інтерв’ю співак наголошував, що до початку повномасштабного вторгнення жив між Україною та Німеччиною. За його словами, у Німеччині перебувають його дружина та син, а сам він має там постійний статус резидента.

    Винник заперечував звинувачення в незаконному перетині кордону. Він стверджував, що виїхав законно і повернувся до Німеччини, яку вважає своїм місцем постійного проживання.

    Водночас артист не оприлюднював документів, які підтверджували б конкретну дату, підстави та обставини його виїзду. Українські правоохоронні органи також публічно не повідомляли про кримінальне провадження проти Винника через незаконний перетин державного кордону.

    Саме тому називати його виїзд незаконним без офіційного рішення слідства або суду некоректно.

    Суперечка довкола Молдови

    Наприкінці червня 2026 року ім’я Олега Винника з’явилося у списку артистів, виступи яких Міністерство культури Молдови не рекомендувало організаторам культурних заходів.

    Разом із ним у переліку були російські виконавці та артисти з інших пострадянських країн. Молдовські медіа пояснювали, що документ сформували на основі звернень державних культурних установ і організаторів концертів.

    Частина українських видань назвала це внесенням Винника до «чорного списку» або оголошенням персоною нон грата. Проте ці формулювання перебільшують юридичне значення документа.

    Йшлося передусім про рекомендацію не запрошувати зазначених артистів на культурні заходи, а не про автоматичну офіційну заборону на в’їзд до Молдови. У деяких випадках організаторам могли відмовити в дозволі на концерт, але це не тотожне дипломатичному статусу persona non grata.

    Сам Винник публічно детально не пояснював, чому потрапив до цього переліку.

    Чи планує артист повернення на українську сцену

    У новому інтерв’ю Винник не назвав ані конкретної дати повернення, ані умов, за яких готовий знову виступати в Україні.

    Його заява фактично означає, що найближчим часом українських концертів не планується. Артист допускає можливість приїзду, але вважає ризики для себе та сім’ї надто високими.

    Продюсер Михайло Ясинський раніше висловлював сумнів, що Винник зможе повноцінно повернутися в український шоу-бізнес. На його думку, тривала відсутність і реакція суспільства суттєво змінили ставлення аудиторії до співака.

    Водночас Винник досі має відданих прихильників, які чекають на його нові пісні та концерти. Тому остаточне майбутнє його кар’єри залежатиме не лише від юридичної можливості повернутися, а й від того, чи готова українська аудиторія прийняти пояснення артиста.

    Запитань залишилося більше, ніж відповідей

    Нове інтерв’ю дало відповідь на головне питання лише частково. Олег Винник не заперечує можливості приїзду в Україну, однак боїться, що не зможе повернутися до Німеччини. Він також заявляє про погрози, але не наводить жодних деталей.

    Неясно, хто саме йому погрожує, чи звертався співак до правоохоронців і чи існують реальні юридичні перешкоди для його виїзду з України після можливого повернення.

    Поки ці питання залишаються без відповідей, слова Винника навряд чи припинять дискусії навколо нього. Для одних прихильників артист залишається жертвою несправедливої критики, для інших — публічною людиною, яка досі не дала переконливого пояснення своєї поведінки після 24 лютого 2022 року.

    Сам виконавець, схоже, зробив свій вибір: залишатися в Німеччині, дбати про безпеку родини та не повертатися до України, доки не почуватиметься впевнено. Конкретного терміну цього повернення він не назвав.

  • Скандальний екс-міністр оборони Олексій Резніков повертається в публічне поле

    Скандальний екс-міністр оборони Олексій Резніков повертається в публічне поле

    Фігурант низки корупційних скандалів екс-міністр оборони Олексій Резніков намагається повернутись в політику.

    Зокрема, нещодавно Олексій Резніков виступив на полях конференції з безпеки GLOBSEC у Празі, де фігурант “скандалу яйця по 17” розмірковував про переломні моменти великої війни та розвиток українського ВПК. Водночас, велике комплементарне інтерв’ю з Олексієм Резніковим публікує видання Радіо Свобода, що може свідчити про наміри Резнікова повернутись у велику гру.

    Інтерв’ю на Радіо Свобода, не перша спроба екс-міністра відмежуватись від корупційних скандалів на українській оборонці.

    Напередодні видання Апостроф опублікували матеріал з елементами “джинси”, де зазначається, що Резніков перебуває в Україні, не планує виїжджати за кордон та не має жодного процесуального статусу у кримінальних справах відкритих правоохоронцями за фактах корупції в МО, а проходить лише “як свідок”.

    Водночас, на фоні охолодження відносин між Україною та Польщею, з’являються нові факти про корупцію в Міноборони до якої причетний Олексій Резніков.

    Зокрема, стало відомо, що через польську компанію-прокладку із статутним фондом в розмірі трохи більше 1 000 Євро  PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках відмивалися гроші Міноборони та ГУР, а до корупції через цю компанію може бути причетний особисто екс-міністр оборони Олексій Резніков.

    Також через компанію PS8 Sp. z o.o. могли здійснюватися операції з продажу на Африканський континент техніки, яка була передана американцями для України на безоплатній основі.

    До такого роду операцій міг бути дотичний екс-міністр оборони Олексій Резніков, Кирило Буданов та окремі представники Демпартії США, про що відомо адміністрації Дональда Трампа.

    За інформацією інсайдерів, найближчим часом довкола польської прокладки PS8 Sp. z o.o. може виникнути гучний міжнародний скандал, який вдарить в першу чергу по Олексію Резнікову, та в результаті якого екс-міністр може стати фігурантом нового, уже міжнародного корупційного скандалу.

    Нагадаємо, ситуація довкола дотичності Олексія Резнікова до роботи польської прокладки PS8 Sp. z o.o. розвивається на фоні репутації Резнікова як міністра, який обкрадав українську армію під час війни.

    “Яйця по 17 гривень”: скандал, який підірвав довіру

    У січні 2023 року журналістське розслідування оприлюднило контракти Міністерства оборони на закупівлю харчів для військових. Документи свідчили про ціни, що суттєво перевищували ринкові. Найбільш символічним прикладом стали яйця, вартість яких у документах становила 17 гривень за одиницю. НАБУ і САП оголосили підозру посадовцю Міноборони та постачальникам у справі про розкрадання 733 млн грн на закупівлях продуктів для ЗСУ у 2022-2023 роках.

    Скандал миттєво став національною темою. Поки українці збирали останні кошти на дрони та автомобілі для фронту, суспільство побачило ознаки того, що сотні мільйонів бюджетних гривень могли витрачатися за схемами, характерними для довоєнної корупційної епохи.

    В даному контексті показовою виявилась реакція самого Олексія Резнікова, який назвав публікації “маніпуляцією та помилкою в документах”. Нагадаємо, пізніше інформація про масштабні розкрадання на харчах для ВСУ повністю підтвердилась.

    “Золоті куртки” для армії

    Не встиг вщухнути скандал із харчами для українських військових, як журналісти оприлюднили нові факти щодо корупції на закупівлях зимового одягу для військових.

    Розслідувачі заявили про можливе багаторазове завищення вартості курток, закуплених через іноземних посередників. За версією журналістів, одяг, який декларувався як дешевий товар, після перетину кордону раптово зростав у ціні в кілька разів.

    Олексій Резніков, як і в кейсі “яйця по 17” вчергове відкинув усі звинувачення, але репутаційні втрати для відомства виявилися колосальними.

    Водночас, кожне нове розслідування корупції при закупівлях для ВСУ ставило дедалі гостріше питання: чи міг міністр не знати про процеси, що відбувалися в одному з ключових департаментів його відомства?

    До літа 2023 року скандали навколо Міноборони стали постійним джерелом іміджевих втрат для влади. Західні партнери дедалі частіше наголошували на необхідності посилення антикорупційних механізмів навіть в умовах війни.

    У вересні 2023 року Президент Володимир Зеленський оголосив про заміну міністра оборони. Формально це пояснювалося необхідністю “нових підходів”, однак для більшості політичних спостерігачів було очевидно: серія корупційних скандалів стала вирішальним фактором відставки Олексія Резнікова з посту міністра оборони.

    В контексті серії ранніх корупційних скандалів та можливого резонансу довкола корупційних кейсів за участі польської прокладки PS8 Sp. z o.o. намагання Олексія Резнікова повернутись в медіаполе може стати черговим іміджевим ударом по Україні, що негативно скажеться на отримані міжнародної допомоги в боротьбі з агресором.

     

  • Депортації українців із США та ЄС: що відбувається і чи можуть їх мобілізувати після повернення

    Депортації українців із США та ЄС: що відбувається і чи можуть їх мобілізувати після повернення

    Окремі країни Європейського Союзу та Сполучені Штати почали депортувати українських громадян, які порушили місцеве законодавство. Після повернення в Україну такі особи проходять перевірки та можуть потрапити під дію мобілізаційних процедур. Про це в ефірі Вечір.LIVE розповів нардеп від “Слуги народу” Руслан Горбенко.

    За його словами, йдеться не про масову тенденцію, а про поодинокі випадки, які вже фіксуються в різних країнах. Найчастіше депортації стосуються чоловіків, які перебували за кордоном і порушили правила перебування або інші норми законодавства.

    «Практика повернення вже існує. Українців, які порушили закони США чи країн ЄС, депортують і передають на кордоні українським службам», — зазначив Руслан Горбенко.

    Після повернення в Україну таких громадян зустрічають представники правоохоронних органів і територіальних центрів комплектування. Далі вони проходять процедури, передбачені законодавством, зокрема військово-лікарську комісію (ВЛК). Якщо підстав для кримінальної відповідальності немає, їм можуть вручити повістку.

    За оцінками депутата, кількість таких випадків наразі обмежена — йдеться про десятки осіб, а не сотні. Зокрема, лише зі США, за його інформацією, зафіксовано понад десять подібних випадків.

    Ситуація відбувається на тлі посилення міграційної політики у США. Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про жорсткі заходи щодо нелегальної міграції, що впливає і на іноземців, які перебувають у країні з порушенням правил.

    У країнах Європейського Союзу також спостерігається тенденція до більш суворого контролю за мігрантами. Водночас питання українських біженців має особливий статус через війну, однак це не звільняє від дотримання місцевих законів.

    Паралельно з цим у Європі тривають дискусії щодо перебування українських чоловіків призовного віку за кордоном. Зокрема, канцлер Фрідріх Мерц заявляв, що Німеччина співпрацюватиме з Україною у питаннях повернення таких громадян.

    Президент України Володимир Зеленський також наголошував, що чоловіки призовного віку мають брати участь у захисті країни. Ця позиція неодноразово звучала під час міжнародних зустрічей і переговорів.

    Експерти зазначають, що депортація — це стандартна юридична процедура, яка застосовується до іноземців у разі порушення законів країни перебування. Вона не є спеціальною політикою щодо українців, однак у контексті війни її наслідки можуть мати додатковий вимір.

    Після повернення до України громадяни підпадають під дію національного законодавства. Це означає, що чоловіки призовного віку можуть бути перевірені на предмет військового обліку та придатності до служби.

    Водночас юристи підкреслюють, що кожен випадок розглядається індивідуально. Наявність депортації не означає автоматичну мобілізацію — рішення залежить від стану здоров’я, віку, військової спеціальності та інших факторів.

    Окремо варто зазначити, що більшість українців за кордоном перебувають легально і користуються тимчасовим захистом. За даними європейських інституцій, мільйони українців отримали цей статус після початку повномасштабної війни, що дозволяє їм працювати, навчатися та проживати в країнах ЄС.

    Проте порушення законодавства — навіть незначні — можуть призвести до втрати цього статусу і подальшої депортації. Саме тому українські дипломатичні установи регулярно закликають громадян дотримуватися правил перебування в інших країнах.

    Аналітики також звертають увагу на соціальний аспект проблеми. Повернення українців з-за кордону може впливати на ринок праці, систему мобілізації та загальну демографічну ситуацію в країні.

    Депортації українців зі США та ЄС наразі мають поодинокий характер, але вони демонструють нову тенденцію — посилення контролю за дотриманням законів мігрантами. Для України це означає додатковий виклик, пов’язаний із поверненням громадян і їх інтеграцією в умовах війни.

    Влада наголошує: головне — діяти в межах закону як за кордоном, так і після повернення в Україну. Адже саме правовий статус визначає подальші кроки — від перевірок до можливого проходження військової служби.

  • До €10 000 за повернення в Україну: в Ірландії змінюють підхід до українських біженців

    До €10 000 за повернення в Україну: в Ірландії змінюють підхід до українських біженців

    Уряд Ірландії розглядає суттєві зміни у підході до підтримки українських біженців, зокрема запровадження фінансових стимулів для добровільного повернення на батьківщину. Йдеться про можливість отримання до 10 тисяч євро на сім’ю, що має стати частиною нової міграційної стратегії країни.

    Ідея не є новою: ще раніше уряд Ірландії обговорював механізм добровільного повернення, який передбачає виплати до 2500 євро на одну особу або до 10 000 євро на родину. Такий підхід розглядається як альтернатива складним і дорогим процедурам примусового видворення мігрантів . Водночас у 2026 році ця ініціатива набуває нового значення на тлі загального перегляду політики щодо українців.

    Причиною змін стало зростаюче навантаження на соціальну систему країни. Ірландія прийняла десятки тисяч українців після початку повномасштабної війни, і держава витратила сотні мільйонів євро на їх підтримку. Лише програма компенсацій для сімей, які надають житло, охопила десятки тисяч домогосподарств і стала одним із ключових інструментів інтеграції.

    Однак тепер уряд переходить до іншої моделі. Зокрема, планується поступове згортання програми Accommodation Recognition Payment (ARP), яка передбачає виплати власникам житла. Цю допомогу вже скоротили з 800 до 600 євро, а надалі її можуть знизити до 400 євро на місяць . Крім того, влада має намір поступово відмовитися від розміщення українців у готелях та інших тимчасових об’єктах.

    Уряд пояснює ці кроки кількома факторами. По-перше, значна частина українців уже інтегрувалася в ірландське суспільство та почала самостійно орендувати житло. По-друге, програма виплат вплинула на ринок нерухомості: у деяких випадках власникам було вигідніше брати участь у державній програмі, ніж здавати житло в оренду .

    На цьому тлі фінансові стимули для повернення розглядаються як інструмент балансування системи. Влада наголошує, що йдеться виключно про добровільний механізм, який дозволить людям самостійно ухвалити рішення. Виплати мають покривати витрати на переїзд, адаптацію та перші кроки після повернення — наприклад, навчання або започаткування власної справи .

    Разом із тим ініціатива викликає неоднозначну реакцію. Деякі правозахисні організації критикують підхід, вважаючи, що фінансові стимули можуть створювати непрямий тиск на вразливі групи населення. Вони наголошують, що рішення про повернення має базуватися насамперед на безпековій ситуації в Україні, а не на економічних факторах.

    У ширшому контексті ці зміни відображають загальноєвропейську тенденцію. Країни ЄС поступово переходять від екстреної гуманітарної підтримки до більш структурованої міграційної політики. Це означає посилення контролю, скорочення витрат і пошук довгострокових рішень.

    Зокрема, в багатьох державах уже обговорюється можливість обмеження соціальних виплат, запровадження додаткових вимог до працевлаштування або навчання, а також стимулювання добровільного повернення. Ірландія стала однією з перших країн, яка відкрито пропонує фінансову модель такого повернення.

    Для України ці процеси мають подвійне значення. З одного боку, повернення громадян може сприяти відновленню економіки та ринку праці. З іншого — масове повернення без належних умов може створити додаткове навантаження на соціальну сферу.

    Експерти зазначають, що багато українців уже інтегрувалися в європейські країни, мають роботу, навчаються або ведуть бізнес. Тому навіть значні фінансові стимули не гарантують масового повернення. Рішення залежатиме від безпекової ситуації, економічних можливостей і особистих обставин кожної родини.

    Очікується, що остаточні параметри програми в Ірландії будуть сформовані найближчим часом. Поки що йдеться про підготовчий етап і обговорення механізмів реалізації.

    Таким чином, ініціатива з виплатами до 10 тисяч євро є частиною більшого процесу трансформації міграційної політики в Європі. Вона демонструє прагнення держав знайти баланс між гуманітарною підтримкою та економічною доцільністю, водночас залишаючи ключове рішення — повертатися чи ні — за самими українцями.

  • Після війни в Україну можуть повернутися до 3,5 млн біженців

    Після війни в Україну можуть повернутися до 3,5 млн біженців

    Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона біженців. Водночас ця цифра не є сталою і безпосередньо залежить від того, як довго триватимуть бойові дії. Про це заявила представниця Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт під час брифінгу для іноземних дипломатів, присвяченого прогнозуванню повернення біженців та наслідкам для відновлення країни.

    За її словами, затягування війни суттєво зменшує готовність людей повертатися додому. Це стосується як українців, які перебувають за кордоном, так і внутрішньо переміщених осіб. Чим довше люди живуть у країнах, що надали прихисток, тим нижчою стає ймовірність їхнього повернення.

    За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

    Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

    Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

    В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

    На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

    За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

    В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.

  • У першому півріччі 2025 року 250 тисяч українців залишили Україну

    У першому півріччі 2025 року 250 тисяч українців залишили Україну

    За перше півріччя 2025 року українці здійснили понад 14 мільйонів перетинів державного кордону. Такі дані оприлюднила платформа Opendatabot з посиланням на Державну прикордонну службу. Загальна кількість перетинів – 16,47 мільйона, з яких 85% припадає саме на громадян України.

    Найбільш помітна тенденція – зниження кількості тих, хто виїхав з країни і не повернувся. За шість місяців 2025 року таких громадян нарахували 250 тисяч. Це на 1,6 раза менше, ніж у аналогічному періоді 2024 року, коли різниця між виїздами і поверненнями становила 404 тисячі осіб.

    За офіційними даними, з січня по червень 2025 року з України виїхали 7,17 мільйона осіб, а повернулися – 6,92 мільйона. Таким чином, поточне сальдо становить 250 тисяч на користь виїзду.

    Загальна кількість перетинів кордону зросла на 4% у порівнянні з першим півріччям 2024 року. Середньомісячний показник становить 2,35 мільйона перетинів. Найменше руху зафіксовано в лютому – 1,78 мільйона, а найбільше – в червні, коли зафіксували 3,13 мільйона перетинів. Саме літні місяці традиційно є піковими для міграційної активності, на них припадає близько третини всіх річних виїздів та повернень.

    Варто зауважити, що йдеться лише про офіційні перетини. Нелегальні способи залишити країну, зокрема перехід через гірські стежки чи виїзд через тимчасово окуповані території, статистично не фіксуються.

    Загалом з початку повномасштабного вторгнення понад 3 мільйони українців виїхали з країни і досі не повернулися.

  • Більшість українців у Польщі готові повернутися після війни — Боднар

    Більшість українців у Польщі готові повернутися після війни — Боднар

    Попри війну, втрату домівок і життя в еміграції, переважна більшість українців, які знайшли тимчасовий прихисток у Польщі, мріють повернутися додому. Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю «Радіо Свобода».

    За його словами, приблизно 70% українців, які змушені були виїхати за кордон через повномасштабне вторгнення Росії, декларують готовність повернутися в Україну, щойно з’являться відповідні умови.

    «Ви силою не повернете цих людей. Це їхнє рішення. Питання створення умов», — наголосив дипломат.

    Дипломат зазначив, що більшість людей виїхали не з власної волі, а через воєнні обставини — обстріли, втрату роботи, загрозу життю дітей. Вони не полишають думки про повернення, але для цього потрібні реальні зміни — безпека, житло, економічні перспективи.

    Однак Боднар визнає, що 15–20% українців, імовірно, залишаться у Польщі назавжди. Ці люди вже адаптувалися, влаштували побут, оформили документи або подали заявки на польське громадянство.

    «Більшість інших наших людей кажуть: “Якщо завтра припиняється війна, ми їдемо додому”», — підсумував посол.

    Ці слова звучать особливо актуально на тлі дискусій в українському суспільстві про те, чи повертатимуться біженці після війни. Вони ще раз підтверджують, що еміграція для більшості — тимчасовий вимушений крок, а не остаточний вибір.

  • Масове повернення українців скасовується

    Масове повернення українців скасовується

    Кількість українських біженців, які планують повернутися додому, стрімко знижується. Якщо у 2022 році 74% з них висловлювали намір повернутися, то тепер цей показник упав до 43%. Такі дані наводить Центр економічної стратегії, а їх цитує The Economist.

    Головною причиною відмови від повернення залишається війна та невизначеність щодо майбутнього України. Загроза нового вторгнення, а також можливість замороженого конфлікту без інтеграції в НАТО та ЄС змушують багатьох українців остаточно облаштовуватися за кордоном.

    Раніше вважалося, що більшість жінок, які виїхали, після закінчення війни повернуться додому. Однак сьогодні експерти зазначають, що реальність змінилася. Інтеграція українців у європейські суспільства, адаптація дітей до місцевих шкіл та отримання робочих місць змушують багатьох біженців обирати життя за кордоном, навіть якщо бойові дії припиняться.

    Попри те, що нині виїзд за кордон для чоловіків призовного віку суттєво обмежений, після завершення воєнного стану ситуація може різко змінитися. За оцінками CES, понад 500 тисяч українських чоловіків можуть залишити країну, щойно обмеження на виїзд будуть скасовані. Це може спричинити нову хвилю еміграції, яка суттєво вдарить по демографічному майбутньому України.

    Таким чином, якщо раніше головним викликом було повернення жінок та дітей, то зараз дедалі більше експертів звертають увагу на ризик масового відтоку чоловіків після війни. Це може призвести до ще більшого скорочення населення країни та ускладнити її економічне відновлення.

    Україна стикається з безпрецедентним демографічним викликом. Якщо країна не створить умов для повернення своїх громадян, включно з безпековими гарантіями, економічними перспективами та чіткою інтеграцією в європейські структури, еміграція може стати ще більшою проблемою, ніж війна. Питання залишається відкритим: чи зможе Україна утримати своїх громадян після завершення конфлікту, чи ж її чекає довготривалий відтік населення?

  • Репер Потап оголосив про намір повернутися до України: фінансові труднощі чи патріотизм?

    Репер Потап оголосив про намір повернутися до України: фінансові труднощі чи патріотизм?

    Відомий український репер Олексій Потапенко, більш знаний під псевдонімом Потап, заявив про своє рішення повернутися до України після майже трьох років проживання за кордоном. Проте це оголошення викликало чимало запитань у суспільстві, адже повернення відбулося на тлі чуток про фінансові труднощі артиста.

    Про це з посиланням на власні джерела український блогер Богдан Беспалов повідомив на своєму YouTube-каналі.

    За інформацією Беспалова, Потап активно шукає нові джерела доходів для фінансування свого повернення та організації життя в Україні. Зокрема, він звернувся до Анни Буткевич, доньки засновника популярної мережі супермаркетів, з пропозицією співпраці. Репер запропонував написати для неї кілька пісень, розробити репертуар і зайнятися просуванням її творчості.

    Беспалов зазначив, що Потап розраховує, що цей проєкт допоможе йому заробити необхідні кошти для реалізації своїх планів.

    Окрім фінансових питань, Потап активно працює над створенням нової команди, яка допоможе йому “відбілити” репутацію, зіпсовану тривалою відсутністю та пасивною позицією щодо війни.

    За словами блогера, репер вже планує організувати масштабний концерт в Україні, сподіваючись, що його тепло приймуть українські шанувальники.

    Нагадаємо, Потап залишив Україну у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії. За цей час він проживав у різних країнах, зокрема в Європі, Америці та Африці. Попри регулярне оновлення соціальних мереж, артист рідко коментував війну та її наслідки.

    Раніше Потап був однією з головних фігур музичного лейбла Mozgi, який нині працює під новою назвою – Pomitni. Від справ лейблу репер відійшов, однак тепер намагається знайти новий творчий напрям і повернути собі місце в українському шоубізнесі.

  • Дьомін розповів чому Олег Винник боїться повернутися в Україну

    Дьомін розповів чому Олег Винник боїться повернутися в Україну

    Олег Винник, колись один із найпопулярніших співаків України, несподівано анонсував свій перший концерт після тривалої відсутності. Подія, яку артист вирішив провести не в Україні, а у Варшаві, викликала бурхливу реакцію в суспільстві. Одним із перших на новину відреагував український радіоведучий Слава Дьомін, який не залишив каменя на камені від такого “повернення”.

    У своїх Insta-stories Дьомін саркастично зауважив, що основною причиною повернення Винника на сцену стали фінансові труднощі:

    “Коли гроші закінчились і ти везеш “ковток свіжого повітря” до Варшави. Але не до України. Бо в Україні ти боїшся зʼявлятись. Раптом ще ТЦК зупинить…”, – іронічно зазначив він.

    Ведучий також поділився думкою, що в сучасному українському шоубізнесі сформувалася ціла когорта артистів, які під час війни обрали залишатися за кордоном. На думку Дьоміна, Винник опинився серед таких “вигнанців”:

    “Є такі артисти, які, будучи за кордоном весь цей час, перетворились на вигнанців в Україні (у творчому розумінні) і тепер у них один шлях – гастролювати по містах за кордоном і збирати крихти з тих українців, які за кордоном жили або вже живуть”.

    Дьомін іронізує, що такі виконавці продовжують висловлювати “щиру любов” до України виключно з-за її меж:

    “Бо там легше навішати лапшу на вуха… А приїхати до Чернігова, Сум, Харкова, Херсона і посидіти в укритті трохи сцикотно”.

    Попри всю критику, концерт Олега Винника у Варшаві, ймовірно, збере чимало шанувальників. Особливо це стосується українців, які зараз проживають у Польщі. Проте залишається питання: чи зможе артист відновити свій статус на батьківщині?

    У той час як країна переживає одну з найважчих сторінок своєї історії, відсутність Винника в українському медійному та культурному просторі не залишилася непоміченою. Повернути довіру аудиторії може бути складніше, ніж просто знову вийти на сцену.