Daypolitico

Позначка: повітряна атака

  • РФ готує новий масований удар: Зеленський заявив про дані розвідки

    РФ готує новий масований удар: Зеленський заявив про дані розвідки

    Українська розвідка отримала оновлену інформацію про підготовку Росією нового масованого удару по Україні. Про це 6 жовтня повідомив президент Володимир Зеленський після селекторної наради з урядовцями, військовими та представниками ключових служб.

    «Отримали сьогодні оновлену інформацію від розвідки щодо підготовки росіян до масованого удару. Готуємо протидію», — заявив глава держави. Конкретних термінів можливої атаки, кількості ракет чи безпілотників, а також потенційних цілей президент не назвав. 

    За даними Укрінформу, під час наради також обговорювали першочергові заходи у відповідь на російські дії проти української логістики та необхідність додаткового захисту ключової інфраструктури. 

    Попередження пролунало на тлі різкого посилення російських повітряних атак. У ніч проти 6 жовтня РФ запустила по Україні 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 були реактивними. Сили оборони повідомляли про знешкодження 114 повітряних цілей, однак влучання зафіксували на низці локацій.

    Напередодні Зеленський також обговорював із прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном посилення захисту від реактивних «шахедів». За словами президента, значну частину таких дронів вдається перехоплювати за допомогою переданих Україні винищувачів F-16. Сторони говорили і про додаткові засоби для захисту критичної інфраструктури. 

    Крім того, 4 жовтня Зеленський повідомляв, що вже у другій половині жовтня Україна очікує результати нової програми малих ракет для перехоплення реактивних безпілотників. Назви та характеристики систем президент не розкривав. 

    На тлі зростання загрози Україна також посилює підготовку енергетики до зими. 4 жовтня під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом сторони домовилися про 1,3 млрд євро підтримки оборони та енергетичного сектору, зокрема для зміцнення захисту критичної інфраструктури. 

    Водночас це не перше попередження президента про підготовку РФ до великої атаки. У липні Зеленський уже заявляв, що українська розвідка та партнери отримали інформацію про підготовлені Росією ракети для масованого удару. Тоді президент закликав українців особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. 

    Наразі офіційні структури не повідомляють конкретної дати можливої атаки, тому будь-які поширені в соцмережах точні прогнози щодо часу удару, кількості ракет чи переліку цілей варто сприймати лише після підтвердження від Повітряних сил або інших офіційних джерел.

  • Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    У Києві ввечері 1 жовтня зафіксували нове влучання в дорожнє полотно Південного мосту. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко. За його словами, екстрені служби вже прямують на місце.

    Це вже не перший удар по Південному мосту протягом дня. Раніше російські безпілотники двічі влучили поблизу опорної частини переправи, через що рух метро та наземного громадського транспорту мостом тимчасово зупиняли.

    Під час денного удару через міст саме рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу в салон через систему вентиляції, але пасажири та машиніст не постраждали, а конструкції вагона залишилися неушкодженими. Потяг після цього відправили до депо на додатковий огляд.

    Фахівці КП «Київавтошляхміст» після попередніх влучань уже обстежували конструкцію переправи, щоб визначити, чи безпечно відновлювати рух.

    Нове вечірнє повідомлення Кличка про влучання безпосередньо в дорожнє полотно може означати додаткові пошкодження, однак їхній масштаб поки невідомий. Інформації про постраждалих чи можливі обмеження руху після останнього удару на момент повідомлення не було.

    Південний міст — одна з ключових транспортних артерій столиці. Він сполучає правий та лівий береги Дніпра, а через його конструкцію проходить Сирецько-Печерська лінія київського метро. Через це будь-які пошкодження переправи можуть впливати одразу і на автомобільний рух, і на роботу громадського транспорту.

    1 жовтня Київ протягом дня зазнавав повторних атак російських безпілотників. Окрім Південного мосту, удари та падіння уламків фіксували в інших районах столиці. Зокрема, російський дрон влучив у школу, де на момент атаки діти та працівники перебували в укритті. Також у Дніпровському районі уламки БпЛА впали поблизу станції метро, спричинивши займання дерев.

    Reuters також повідомляв, що російська атака 1 жовтня зачепила Південний міст і призвела до тимчасового порушення руху метро, хоча після першої хвилі ударів конструктивні пошкодження переправи оцінювалися як обмежені.

    Тепер ситуацію доведеться оцінювати повторно вже після нового вечірнього влучання.

    На місце прямують екстрені та комунальні служби. Очікується, що після огляду влада уточнить, наскільки серйозно пошкоджене дорожнє покриття, чи постраждали несучі конструкції та коли зможуть повністю відновити рух через міст.

  • РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    Росія, ймовірно, розпочала новий етап масованої кампанії ударів по українській енергетиці перед опалювальним сезоном. Цього разу Москва може намагатися не просто завдати загальних збитків енергосистемі, а системно порушити постачання електроенергії до Києва, ускладнити роботу атомної генерації та бити по промислових регіонах України.

    Таку оцінку наводить американський Інститут вивчення війни після масштабної комбінованої атаки РФ у ніч проти 30 вересня. Саме енергетичну інфраструктуру Києва та області аналітики називають одним із головних напрямків удару.

    У своєму звіті ISW зазначає, що Росія застосувала велику кількість ударних безпілотників та ракет, а атака стала однією з найбільших проти української енергетичної системи за останні місяці. Аналітики пов’язують це з підготовкою Кремля до нової зимової кампанії тиску на Україну.

    За даними української сторони, в ніч проти 30 вересня Росія застосувала майже 190 ударних безпілотників і балістичні ракети, а основний удар припав на Київ та область.

    Після атаки в Київському регіоні були зафіксовані пошкодження енергетичних об’єктів. Зокрема, у матеріалі йдеться про пошкодження Трипільської ТЕС, після чого енергетикам довелося застосовувати аварійні відключення.

    Водночас російське Міноборони заявляло про удари по Київській ГЕС, енергетичних підстанціях та об’єктах накопичення електроенергії. Ці заяви походять із російської сторони і не означають незалежного підтвердження результативності всіх заявлених ударів.

    У чому полягає нова тактика

    За оцінкою ISW, нинішня кампанія може відрізнятися від попередніх зимових атак тим, що Росія прагнутиме системніше бити по конкретних елементах енергосистеми, а не лише створювати масштабні пошкодження окремими хвилями.

    У матеріалі виділяються три можливі напрямки такого тиску: спроби ускладнити видачу потужності українських АЕС у загальну мережу, порушити зовнішнє електропостачання Києва та завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі промислових регіонів на сході країни.

    Це не означає, що Росія здатна гарантовано реалізувати такий сценарій. Йдеться саме про оцінку намірів і характеру російської кампанії, зроблену аналітиками на основі вибору цілей та структури останніх ударів.

    Особливої уваги привертає Київ. Столиця споживає значні обсяги електроенергії й залежить не лише від місцевої генерації, а й від передачі струму з інших регіонів. Тому удари одночасно по генерації, підстанціях та високовольтних лініях можуть створювати складнішу ситуацію, ніж пошкодження одного окремого енергооб’єкта.

    Саме тому формулювання про спробу «відрізати Київ» стосується насамперед можливого порушення зовнішніх каналів живлення столиці, а не буквального й гарантованого повного відключення міста від електроенергії.

    Росія розширює перелік цілей

    Останні російські атаки вже не обмежуються традиційними ударами по ТЕС, підстанціях чи високовольтних мережах.

    Наприкінці вересня ISW окремо звертав увагу, що РФ значно активізувала удари по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України. За оцінкою інституту, метою може бути порушення роботи не лише інтернету, а й банківських сервісів, платіжних систем, бізнесу, державних електронних послуг і частини військової інфраструктури.

    Таким чином Москва потенційно намагається тиснути одразу на кілька критичних систем — електроенергію, зв’язок, цифрову інфраструктуру та логістику.

    У вересні Росія також посилила удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі. ISW фіксував, що лише одна з атак на об’єкти «Укрнафти» у Києві стала вже шостим ударом по інфраструктурі компанії за кілька тижнів.

    Під загрозою — опалювальний сезон

    Особливе значення нинішньої кампанії має через наближення холодів.

    У матеріалі зазначається, що українські посадовці вже попереджають про складний опалювальний сезон. Міністр економіки Олександр Кравченко, зокрема, говорив, що зима може стати однією з найважчих за весь час повномасштабної війни через інтенсивність російських атак.

    Основна проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні енергетичних об’єктів. Росія намагається змушувати Україну постійно витрачати дефіцитні ракети ППО, ремонтувати трансформатори, підстанції та генерацію, а також створювати необхідність у резервних схемах живлення.

    При повторних ударах по вже пошкоджених об’єктах ремонт може тривати довше, оскільки запас великих трансформаторів та іншого спеціалізованого обладнання обмежений.

    Україна готується до нової хвилі атак

    Українська влада ще до останніх масованих обстрілів готувалася до складного зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня обговорював із міжнародними партнерами додатковий захист генерації та необхідність посилення ППО.

    Окремим викликом стали реактивні «Шахеди». Зеленський раніше повідомляв про рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів та прискорення створення дронів-перехоплювачів, здатних боротися зі швидкісними російськими безпілотниками.

    Україна також продовжує шукати додаткові ракети для Patriot, оскільки саме ці комплекси залишаються одним із головних засобів боротьби з російською балістикою. Президент обговорював постачання перехоплювачів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте після попередніх серій балістичних ударів по Києву.

    Енергетичні удари можуть тривати всю зиму

    ISW раніше неодноразово оцінював зимові атаки по енергетичній інфраструктурі як частину російської стратегії тиску на українське населення та економіку. У вересні інститут також зазначав, що Москва не погодилася на пропозиції щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.

    Тому атака 30 вересня може бути не окремим епізодом, а початком тривалої серії ударів, під час яких Росія намагатиметься виявляти слабкі місця української енергосистеми та повторно атакувати ключові вузли.

    Остаточно визначити масштаб і тривалість цієї кампанії зараз неможливо. Проте вибір цілей наприкінці вересня свідчить, що енергетика знову стала одним із пріоритетних напрямків російських ударів.

    І якщо оцінка ISW підтвердиться подальшими атаками, цієї зими головним завданням РФ може стати не просто створення тимчасових блекаутів, а системне порушення зв’язків між генерацією, мережами передачі та великими центрами споживання — передусім Києвом.

  • В Україні вводять жовтий і червоний рівні тривоги: кому дозволять працювати під час атак «Шахедів»

    В Україні вводять жовтий і червоний рівні тривоги: кому дозволять працювати під час атак «Шахедів»

    В Україні змінюють систему реагування на повітряні тривоги. Замість однакового алгоритму для всіх типів загроз запроваджують два рівні — жовтий і червоний. За жовтого рівня, який базово стосуватиметься атак безпілотників, бізнес зможе продовжувати роботу за умови дотримання вимог безпеки. Червоний рівень означатиме підвищену ракетну або комбіновану загрозу і передбачатиме зупинку роботи та обов’язковий перехід людей в укриття.

    Відповідне рішення уряд ухвалив 3 вересня. Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснив його необхідністю адаптувати роботу держави, бізнесу та інфраструктури до зміненої тактики російських повітряних атак.

    Логіка нової системи полягає в тому, що не кожна повітряна загроза матиме однаковий рівень небезпеки. Жовтий рівень базово оголошуватимуть під час нальоту дронів, тоді як червоний застосовуватиметься у випадку ракетної небезпеки, загрози балістичних ударів або масованих комбінованих атак. Конкретні критерії мають регулярно визначати Генеральний штаб, Повітряні сили, уряд, Міноборони, МВС та ДСНС.

    Для бізнесу найбільша зміна стосується саме жовтого рівня. Підприємства, магазини, заклади сфери послуг та інші установи зможуть не припиняти роботу автоматично через кожну дронову атаку. Водночас це не означає скасування вимог безпеки.

    Уряд наголошує: персонал і відвідувачі повинні мати доступ до укриття. Там, де такого доступу досі немає, бізнесу та відповідальним установам дали три місяці, щоб вирішити це питання.

    Корецький пояснив, що держава прагне уникнути ситуації, коли багатогодинні дронові атаки фактично паралізують економічне життя в містах, навіть якщо безпосередньої ракетної загрози немає.

    За червоного рівня правила будуть значно жорсткішими: роботу необхідно буде зупинити, а працівники та відвідувачі мають перейти в укриття. Таким чином влада хоче розвести в часі різні типи загроз і зробити реакцію на них більш пропорційною.

    Президент Володимир Зеленський ще 2 вересня повідомляв, що паралельно змінюватимуть і саму систему оповіщення. За його словами, звукові сигнали мають стати більш чіткими та відрізнятися залежно від жовтого чи червоного рівня. Крім того, влада працює над точнішою географічною локалізацією тривог, щоб сигнал оголошувався саме в тій частині регіону, де реально існує загроза.

    Окремий блок змін стосується Києва. Уряд рекомендував дозволити повноцінну роботу столичного метро під час жовтого рівня тривоги. За необхідності місто також має збільшувати кількість наземного транспорту, щоб люди могли дістатися до роботи, лікарень та станцій метро.

    Йдеться про суттєву зміну нинішньої моделі, коли тривалі повітряні тривоги можуть серйозно впливати на транспортне сполучення. У Києві вже готують додаткові автобуси та зміни організації руху, щоб місто не зупинялося під час тривалих дронових атак.

    Уряд також рекомендує переглянути застосування комендантської години в столиці. Зокрема, місцевій владі запропоновано встановити її в межах з 01:00 до 05:00. Передбачається також спростити пересування транзитного вантажного транспорту та організувати перевезення пасажирів до і від залізничних вокзалів.

    Водночас важливо, що це поки саме рекомендації для місцевої влади, а не автоматична зміна режиму для всіх громад України. Конкретні рішення щодо транспорту й комендантської години мають ухвалюватися на місцевому рівні.

    Ще одна частина рішення — пришвидшення встановлення мобільних укриттів у громадах. Їх розглядають як додатковий захист насамперед від уламків у тих місцях, де немає можливості швидко дістатися до капітального сховища.

    Зміни пов’язані з тим, що Росія дедалі активніше використовує тривалі дронові атаки для виснаження української ППО, населення та економіки. За словами Зеленського, саме нова тактика застосування дронів стала причиною перегляду системи оповіщення та правил роботи під час тривог.

    Водночас нова система не означає, що атака «Шахедів» вважатиметься безпечною. Навіть за жовтого рівня існує ризик прямого влучання, падіння уламків або зміни маршруту дрона. Тому дозвіл продовжувати роботу буде пов’язаний із можливістю швидко перейти до укриття та виконанням інших визначених вимог безпеки.

    Очікується, що нові правила дадуть бізнесу та громадянам зрозуміліший алгоритм: жовтий рівень — підвищена готовність і можливість продовжувати роботу, червоний — негайне припинення роботи та укриття.

    Влада також обіцяє постійно переглядати критерії відповідно до того, як змінюється тактика російських атак. Тобто правила можуть надалі уточнюватися залежно від нових типів дронів, ракет та характеру ударів.

    Фактично Україна переходить від принципу «одна тривога — однакові обмеження» до системи, де реакція залежатиме від конкретного виду повітряної загрози. Уряд пояснює це необхідністю одночасно зберігати безпеку людей і не дозволяти Росії тривалими атаками безпілотників повністю зупиняти роботу міст та економіки.

  • Росія вдарила по висотці в Одесі: 17 постраждалих, серед них троє дітей

    Росія вдарила по висотці в Одесі: 17 постраждалих, серед них троє дітей

    Російські війська в ніч на 3 вересня знову атакували Одесу ударними безпілотниками. Один із ударів припав на багатоповерховий житловий будинок. Кількість постраждалих унаслідок атаки станом на ранок зросла до 17 людей, серед них троє дітей. Пошкодження отримали квартири одразу на кількох поверхах висотки, автомобілі біля будинку, а на місці продовжують працювати рятувальники, комунальні служби та міська влада.

    Перші повідомлення про наслідки удару з’явилися ще вночі. Спочатку начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомляв про вісьмох постраждалих. Згодом, після роботи медиків і уточнення інформації, кількість потерпілих збільшилася більш ніж удвічі.

    Станом на 07:00 було відомо вже про 17 постраждалих. Серед них — троє дітей. Усім потерпілим надають необхідну медичну допомогу.

    За даними міської військової адміністрації, внаслідок атаки пошкоджені квартири з 10-го по 17-й поверхи 21-поверхового житлового будинку. Також пошкоджено автомобілі, припарковані поруч. Масштаби руйнувань продовжують фіксувати.

    На місці удару розгорнули оперативні штаби. Мешканці пошкодженого будинку можуть звернутися туди по допомогу та консультації. Паралельно триває ліквідація наслідків атаки, працюють комунальні й екстрені служби.

    Нічний удар по Одесі був частиною значно масштабнішої повітряної атаки Росії проти України.

    За інформацією Повітряних сил ЗСУ, із 18:00 2 вересня російські війська застосували 163 ударні безпілотники різних типів. Серед них були Shahed, причому, за даними військових, приблизно половину становили реактивні дрони. Також противник використовував безпілотники S8000 «Бандероль», «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».

    Запуски здійснювалися з районів Міллерового та Орла на території Росії, а також із тимчасово окупованих Донецька та Гвардійського в Криму.

    Українська протиповітряна оборона станом на 08:30 збила або подавила 135 повітряних цілей. Однак повністю уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили зафіксували влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на чотирьох локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Одеса стала одним із міст, де атака спричинила серйозні наслідки для цивільного населення.

    Ніч на 3 вересня загалом виявилася неспокійною для багатьох регіонів України. Російські дрони атакували не лише південь, а й Київщину, західні регіони та інші області. Повідомлення про вибухи та роботу протиповітряної оборони надходили протягом кількох годин.

    Для Одеси ця атака стала продовженням серії інтенсивних російських ударів, які відбуваються буквально кілька днів поспіль.

    У ніч на 2 вересня російські війська також завдали масованого удару по місту. Тоді внаслідок атаки були зруйновані квартири на верхніх поверхах 24-поверхового житлового будинку. Також пошкодження отримали два ліцеї та бізнес-центр. Постраждали вісім людей, серед них п’ятирічна дитина.

    Ще раніше російські війська атакували цивільні й енергетичні об’єкти Одещини. Дані українських ЗМІ та місцевої влади свідчать про систематичні удари по житловій, енергетичній, транспортній і комерційній інфраструктурі регіону.

    Одеська область залишається однією з ключових цілей російських повітряних атак через розташування портів, логістичної інфраструктури та об’єктів енергетики. Водночас унаслідок таких ударів регулярно пошкоджуються житлові будинки та інші цивільні об’єкти.

    Лише останнім часом у регіоні фіксували удари по енергетичній інфраструктурі, логістичних об’єктах і підприємствах. За повідомленнями українських джерел, 2 вересня через російські удари без електроенергії залишалися близько 350 тисяч домогосподарств Одещини.

    Черговий удар по житловій висотці демонструє і складність протидії новим типам російських безпілотників. Повітряні сили окремо звернули увагу, що під час атаки в ніч на 3 вересня приблизно половину запущених Shahed становили реактивні дрони. Такі апарати мають вищу швидкість, ніж традиційні ударні безпілотники, що скорочує час реагування української ППО.

    При цьому російська армія одночасно використовує кілька різних типів безпілотників, включно з імітаторами. Їхнє завдання — перевантажувати систему протиповітряної оборони та змушувати українські сили витрачати ресурси на виявлення великої кількості повітряних цілей.

    Попри те, що з 163 російських дронів українська ППО збила або подавила 135, решта змогли досягти своїх цілей або спричинити руйнування. Загалом зафіксовані влучання на 15 локаціях по Україні.

    В Одесі основний удар припав на житлову забудову. На оприлюднених після атаки фото видно пошкодження фасаду багатоповерхового будинку та квартир на верхніх поверхах. Частина вікон вибита, пошкоджені конструкції та майно мешканців.

    Станом на ранок інформації про загиблих унаслідок саме цього удару по Одесі не надходило. Водночас 17 людей отримали поранення або інші ушкодження, а серед постраждалих є троє дітей.

    Міська влада повідомляє, що ліквідація наслідків триває. Фахівці обстежують будинок, визначають рівень пошкоджень конструкцій та фіксують збитки. Паралельно мешканцям надають консультації щодо подальшої допомоги.

    Черговий нічний удар також показує, що Одеса фактично залишається під постійною загрозою повторних атак. Протягом останніх днів російські сили неодноразово застосовували проти регіону ударні дрони та інші засоби ураження, а цивільне населення щоночі змушене реагувати на повітряні тривоги.

    Ситуація в місті після удару 3 вересня залишається під контролем екстрених служб. Остаточні масштаби руйнувань ще встановлюються, тому кількість пошкоджених квартир, автомобілів та інших об’єктів може уточнюватися.

    На цей момент головним наслідком атаки залишається удар по 21-поверховому житловому будинку та 17 постраждалих людей. Троє з них — діти. І все це стало частиною масованої нічної атаки, під час якої Росія запустила по Україні 163 безпілотники, а українська ППО знешкодила 135 із них.

  • Росія запустила по Україні майже 150 дронів: десятки БпЛА прорвалися до цілей

    Росія запустила по Україні майже 150 дронів: десятки БпЛА прорвалися до цілей

    У ніч проти 7 серпня Росія здійснила чергову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 147 безпілотників різних типів. Сили протиповітряної оборони знешкодили 114 ворожих цілей, однак зафіксовано влучання 29 ударних дронів одразу на 15 локаціях.

    Про це вранці 7 серпня повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

    Російська атака розпочалася ще близько 18:00 четверга, 6 серпня, і тривала протягом усієї ночі та ранку. Для удару противник використав одразу декілька типів безпілотних літальних апаратів.

    Серед них були ударні Shahed, зокрема їхні реактивні модифікації, БпЛА типу «Гербера» та «Італмас», а також дрони-імітатори «Пародія». Використання різних за характеристиками апаратів дозволяє противнику одночасно створювати додаткове навантаження на українську систему ППО та намагатися прорвати оборону окремими ударними безпілотниками.

    Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків. Повітряні сили зафіксували польоти російських дронів із районів Орла, Курська та Приморсько-Ахтарська на території РФ. Також безпілотники запускали з окупованого Донецька та району Гвардійського у тимчасово окупованому Криму.

    До відбиття масованого удару залучили практично всі доступні компоненти української протиповітряної оборони. По ворожих цілях працювали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони.

    За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, вдалося збити або подавити 114 російських безпілотників типів Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших моделей.

    Ворожі цілі знешкоджували на півночі, півдні та сході України.

    Водночас повністю відбити атаку не вдалося. Військові підтвердили влучання 29 ударних безпілотників на 15 локаціях. Ще на чотирьох локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Таким чином, приблизно 78% від загальної кількості запущених уночі безпілотників були збиті або подавлені українською ППО та іншими засобами протидії. Водночас Повітряні сили не повідомляють у ранковому зведенні детального переліку об’єктів, по яких припали влучання.

    Станом на момент публікації ранкового повідомлення повітряна атака також ще не була повністю завершена. У повітряному просторі України залишалися російські безпілотники, тому військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях у разі загрози.

    Нова атака відбувається на тлі активного пошуку Україною додаткових засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Напередодні президент Володимир Зеленський провів окрему нараду щодо розвитку української балістичної та антибалістичної програми FREYJA. Київ паралельно веде переговори із союзниками про отримання додаткових ракет для наявних систем ППО, передусім Patriot.

    Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга 6 серпня заявив, що Україна фактично «б’ється за кожну ракету» PAC-3 для Patriot. За його словами, обмежені світові виробничі можливості та високий попит на такі боєприпаси, зокрема через загострення ситуації на Близькому Сході, значно ускладнюють їх отримання.

    На цьому тлі Росія продовжує масштабувати використання ударних безпілотників і комбінувати різні їхні типи під час одного нальоту. Окрім класичних Shahed, у російських атаках дедалі частіше використовуються дешевші дрони та апарати-імітатори. Їхнім завданням може бути не лише безпосередній удар, а й перевантаження систем виявлення та змушування української ППО витрачати ресурси на визначення реальних загроз.

    Особливу небезпеку становить і використання реактивних безпілотників. Через значно більшу швидкість вони скорочують час, який мають українські підрозділи для виявлення, супроводу та знищення повітряної цілі.

    Саме тому Україна паралельно розвиває дешевші засоби перехоплення, включно з дронами-перехоплювачами, мобільними вогневими групами та системами РЕБ. Використовувати дорогі зенітні ракети проти кожного російського БпЛА економічно та технологічно неможливо, особливо за умов постійного нарощування масштабів атак.

    Нічний удар 7 серпня вкотре показав цю проблему. Росія одночасно запустила 147 апаратів кількох типів із п’яти основних районів, розташованих як на території РФ, так і на окупованих українських землях.

    Попри знешкодження більшості цілей, 29 ударних БпЛА змогли досягти 15 локацій, що демонструє: навіть високий відсоток роботи ППО не гарантує відсутності руйнувань під час настільки масованих нальотів.

    Повітряні сили наголошують, що інформація про результати атаки є попередньою. Оскільки на момент ранкового зведення ворожі безпілотники ще перебували в українському повітряному просторі, остаточні показники можуть бути уточнені.

  • Росія вдарила по «Новій пошті» на Вінниччині: восьмеро поранених, один постраждалий у тяжкому стані

    Росія вдарила по «Новій пошті» на Вінниччині: восьмеро поранених, один постраждалий у тяжкому стані

    Російські війська 31 липня завдали удару по відділенню «Нової пошти» у Вінницькій області. Унаслідок атаки постраждали щонайменше восьмеро людей, троє з яких були госпіталізовані до реанімаційного відділення. Один із поранених перебуває у тяжкому стані.

    Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна. На місці влучання працюють рятувальники, медики, правоохоронці та інші екстрені служби.

    Інформація щодо обставин удару, типу застосованого російськими військами озброєння та остаточного масштабу руйнувань продовжує уточнюватися. Влада наразі не називає населений пункт, де було розташоване уражене відділення, і не розкриває його номер із міркувань безпеки.

    Кількість постраждалих зросла протягом ранку

    Перші повідомлення про наслідки російської атаки з’явилися вранці 31 липня. Спочатку обласна влада інформувала про влучання в об’єкт цивільної інфраструктури та одну постраждалу людину. Згодом стало відомо, що під ударом опинилося саме відділення «Нової пошти».

    Пізніше кількість поранених збільшилася до п’яти. Серед них був 19-річний хлопець, стан якого медики оцінювали як середньої тяжкості. Ще четверо людей на той момент мали легкі травми.

    Після обстеження людей та завершення першочергових рятувальних заходів начальниця Вінницької ОВА уточнила, що загальна кількість постраждалих зросла до восьми.

    Троє поранених перебувають у реанімації. Один із них отримав тяжкі травми, стан ще двох офіційно детально не уточнювався. П’ятеро інших постраждалих мають легші ушкодження.

    Інформації про загиблих станом на момент підготовки матеріалу не надходило.

    Удар припав на цивільний об’єкт

    Опубліковані обласною владою фотографії свідчать про значні пошкодження поштового відділення. На кадрах видно зруйновану частину будівлі, вибиті вікна, пошкоджені конструкції та розкидані уламки.

    Поблизу місця удару перебували автомобілі та працівники поштового оператора. Точна кількість людей, які в момент атаки були безпосередньо у приміщенні або поруч із ним, поки не повідомляється.

    «Нова пошта» є цивільним логістичним оператором, відділення якого використовуються для приймання, сортування та видачі посилок. Компанія також перевозить документи, гуманітарні вантажі, медикаменти й особисті речі громадян.

    Удар по відділенню став черговою атакою Росії на українську цивільну логістичну інфраструктуру. Від початку повномасштабного вторгнення російські ракети, авіабомби та безпілотники неодноразово влучали у відділення, сортувальні депо й термінали поштового оператора в різних регіонах України.

    Що відомо про атаку на Вінниччину

    Перед повідомленням про влучання Наталя Заболотна попереджала, що Вінницька область перебуває під повітряною атакою. Згодом вона заявила про ураження цивільної інфраструктури та роботу всіх необхідних служб на місці.

    Яким саме озброєнням російські війська атакували поштове відділення, офіційно не повідомлялося. Тому стверджувати, що йшлося саме про ракету або певний тип безпілотника, наразі немає підстав.

    Повітряні сили та місцева влада можуть оприлюднити додаткові подробиці після завершення першочергових заходів і перевірки уламків. Водночас точне місце влучання та характеристики пошкоджень можуть не розголошуватися одразу, щоб не допомагати російським військам оцінювати результати атаки.

    На території поштового відділення триває ліквідація наслідків. Фахівці обстежують пошкоджені конструкції, перевіряють, чи немає під уламками людей, а також усувають потенційні загрози для працівників і місцевих жителів.

    Постраждалим надають медичну допомогу

    Найбільше занепокоєння викликає стан одного з трьох пацієнтів, госпіталізованих до реанімації. Обласна влада повідомила, що він перебуває у тяжкому стані.

    Лікарі проводять необхідні обстеження та надають постраждалим допомогу. Деталі щодо характеру поранень не розголошуються. Також поки не уточнено, скільки серед постраждалих працівників «Нової пошти», клієнтів відділення або випадкових перехожих.

    Відомо лише, що серед поранених є 19-річний хлопець. У перших повідомленнях його стан оцінювали як середньої тяжкості.

    Обласна влада пообіцяла інформувати про зміни у стані поранених та перебіг ліквідації наслідків атаки.

    Росія систематично атакує поштову інфраструктуру

    Відділення та логістичні центри «Нової пошти» неодноразово зазнавали російських ударів у різних областях України. Під час таких атак гинули й отримували поранення працівники компанії та цивільні, які перебували поруч.

    Зокрема, 3 липня 2026 року російський FPV-дрон атакував відділення «Нової пошти» у Запоріжжі. Унаслідок влучання загинув 50-річний працівник компанії, який працював водієм.

    Російські війська також атакували сортувальні депо, вантажні відділення та термінали оператора у прифронтових і тилових регіонах. Після таких ударів компанія зазвичай евакуює персонал, переносить обслуговування клієнтів до найближчих відділень та уточнює інформацію про пошкоджені відправлення.

    У разі знищення або пошкодження посилок «Нова пошта» повідомляє клієнтів про подальші дії окремо. Місце перебування відправлення можна перевірити через офіційний трекінг або мобільний застосунок компанії.

    Водночас на момент публікації офіційної інформації про кількість знищених посилок у відділенні на Вінниччині, можливу компенсацію або перенесення його роботи не було.

    Удар стався далеко від лінії фронту

    Вінницька область розташована в центральній частині України та не межує з територіями, де безпосередньо ведуться бойові дії. Попри це регіон регулярно перебуває під загрозою російських ракетних і дронових атак.

    Росія застосовує далекобійне озброєння для ударів по об’єктах у глибині української території. Під загрозою опиняються енергетичні підприємства, промислові об’єкти, транспортна та логістична інфраструктура, житлові будинки й інші цивільні споруди.

    Атака на поштове відділення вкотре демонструє, що небезпека зберігається не лише у прифронтових громадах. Під час повітряної тривоги влада закликає жителів усіх регіонів прямувати до найближчих укриттів і залишатися там до офіційного відбою.

    Остаточні наслідки ще встановлюють

    Станом на останнє офіційне повідомлення відомо про вісьмох постраждалих. Троє з них перебувають у реанімації, зокрема одна людина — у тяжкому стані. Ще п’ятеро отримали легкі травми.

    Усі екстрені служби продовжують працювати на місці удару. Територію обстежують рятувальники та правоохоронці, медики надають допомогу пораненим, а слідчі документують наслідки російської атаки.

    Остаточний масштаб руйнувань, тип застосованого озброєння та можливі пошкодження сусідніх будівель або автомобілів встановлюються. Вінницька ОВА закликала громадян стежити за офіційними повідомленнями та не публікувати точне місце влучання чи переміщення екстрених служб.

  • Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Кількість постраждалих унаслідок нічної російської балістичної атаки на Київ зросла до 15 осіб. Про оновлені дані повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків масованого удару, а аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на кількох локаціях столиці.

    У ДСНС зазначили, що після уточнення інформації кількість травмованих збільшилася до 15 людей. Водночас раніше було підтверджено загибель однієї людини. Інформація про наслідки російського обстрілу продовжує уточнюватися.

    Найскладніша ситуація залишається у Шевченківському районі Києва, де рятувальники локалізували пожежі в нежитлових будівлях та на відкритій території. Тут тривають аварійно-рятувальні роботи та обстеження пошкоджених об’єктів.

    У Солом’янському районі підрозділи ДСНС працюють на місці пошкодження п’ятиповерхового житлового будинку, який зазнав руйнувань унаслідок російської атаки. Водночас у Деснянському районі та на одній із локацій у Солом’янському районі пожежі вже вдалося повністю ліквідувати.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня російські війська завдали по Києву удару балістичними ракетами. Влучання та падіння уламків були зафіксовані у п’яти районах столиці — Шевченківському, Солом’янському, Дніпровському, Деснянському та Святошинському.

    Найбільших руйнувань зазнали житлові будинки у Шевченківському та Солом’янському районах. Також внаслідок атаки виникли пожежі в офісних і нежитлових будівлях, супермаркеті, гуртожитку та приватному будинку. Крім того, в різних районах столиці загорілися автомобілі. На місцях продовжують працювати рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби, які ліквідовують наслідки чергового російського удару по цивільній інфраструктурі Києва.

  • Після нічної атаки РФ у Києві змінили маршрути громадського транспорту

    Після нічної атаки РФ у Києві змінили маршрути громадського транспорту

    У Києві після чергової масованої російської атаки в ніч на 11 липня тимчасово змінили роботу громадського транспорту. Через пошкодження інфраструктури та проведення аварійно-відновлювальних робіт частину маршрутів трамваїв, тролейбусів і автобусів було скориговано, а для забезпечення перевезення пасажирів міська влада запустила додатковий тимчасовий автобусний маршрут. Комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки російського обстрілу, тому транспортна ситуація в столиці може змінюватися залежно від перебігу ремонтних робіт.

    Про це повідомила Київська міська державна адміністрація.

    У міській адміністрації зазначили, що тимчасові зміни запроваджено через наслідки масштабної комбінованої атаки Росії, яка сталася вночі 11 липня.

    «Унаслідок масованої атаки в ніч на 11 липня громадський транспорт курсує зі змінами», – йдеться у повідомленні КМДА.

    Найбільших змін зазнало трамвайне сполучення. Через пошкодження інфраструктури рух трамваїв маршруту №8 повністю призупинили. Для того щоб мешканці не залишилися без транспортного сполучення, місто оперативно організувало тимчасовий автобусний маршрут №8Т. Автобуси курсують між станцією метро «Позняки» та вулицею Ялтинською, дублюючи основну частину трамвайного маршруту.

    Також тимчасово змінено схему руху трамваїв маршруту №25. Наразі вони здійснюють перевезення пасажирів лише до станції метро «Бориспільська», не доїжджаючи до кінцевої зупинки.

    Коригування торкнулися й тролейбусного сполучення. Тролейбуси маршруту №27 тимчасово курсують від станції метро «Почайна» до Індустріального шляхопроводу.

    Змінено також роботу автобусних маршрутів №2 та №25. На період ліквідації наслідків атаки вони здійснюють рух лише до вулиці Новопольової.

    У КМДА закликали киян та гостей міста уважно стежити за офіційними повідомленнями щодо роботи транспорту, враховувати тимчасові зміни під час планування поїздок та за можливості заздалегідь перевіряти актуальні маршрути.

    У міській владі наголошують, що рух транспорту буде повністю відновлено після завершення необхідних ремонтних робіт, перевірки технічного стану контактної мережі, колій та іншої транспортної інфраструктури, яка могла зазнати пошкоджень внаслідок російського удару.

    Зміни в роботі громадського транспорту стали прямим наслідком чергової масштабної атаки Росії на українську столицю.

    У ніч на 11 липня російські війська вкотре здійснили комбінований удар по Києву, застосувавши, за попередньою інформацією, балістичне озброєння. Повітряна тривога в столиці тривала тривалий час, а сили протиповітряної оборони працювали по ворожих цілях.

    Попри роботу ППО, у кількох районах міста були зафіксовані влучання та падіння уламків, що призвело до руйнувань цивільної інфраструктури, виникнення пожеж та пошкодження об’єктів енергетики.

    За останніми даними, внаслідок нічної атаки постраждали щонайменше десять людей. Серед поранених є дитина. Усіх потерпілих оглянули медики, їм надається необхідна допомога. Інформація про стан постраждалих та можливе збільшення кількості потерпілих уточнюється.

    Одним із найбільш постраждалих став Святошинський район столиці. Там, за попередньою інформацією, сталося влучання у нежитлову будівлю. Внаслідок удару виникли руйнування, на місці працюють рятувальники, вибухотехніки, поліцейські та комунальні служби.

    У Дарницькому районі внаслідок атаки виникла пожежа на трансформаторній підстанції. Енергетики оперативно приступили до ліквідації аварії та відновлення електропостачання, щоб мінімізувати можливі перебої для мешканців району.

    У Солом’янському районі російська атака спричинила займання триповерхової офісної будівлі. Пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС оперативно прибули на місце, локалізували займання та проводять остаточну ліквідацію наслідків.

    У Дніпровському районі було зафіксовано сильне задимлення на території нежитлової забудови. Фахівці встановлюють причини виникнення пожежі та оцінюють масштаби пошкоджень.

    Після завершення повітряної тривоги в усіх районах міста до роботи приступили аварійно-відновлювальні служби. Комунальники очищають проїжджу частину від уламків, прибирають пошкоджені конструкції, перевіряють стан дорожнього покриття, контактної мережі громадського транспорту, електромереж та інших елементів міської інфраструктури.

    Окрему увагу приділяють перевірці стану трамвайних колій, контактних мереж та тягових підстанцій, оскільки навіть незначні пошкодження можуть становити загрозу для безпечного руху електротранспорту.

    У КМДА наголошують, що тимчасові обмеження є вимушеним заходом, спрямованим насамперед на забезпечення безпеки пасажирів та працівників транспортної галузі. Після завершення всіх технічних перевірок і відновлення пошкодженої інфраструктури маршрути поступово повернуть до звичайної схеми руху.

    Міська влада також закликає киян уважно стежити за сигналами повітряної тривоги та під час їх оголошення негайно прямувати до найближчих укриттів, адже загроза нових російських ударів по столиці залишається високою. Тим часом екстрені служби продовжують працювати в посиленому режимі, ліквідовуючи наслідки нічної атаки та забезпечуючи безперервну роботу критично важливої міської інфраструктури.

  • «Шахеди» полюють на залізницю: другий день поспіль РФ вбиває працівників Укрзалізниці на Сумщині

    «Шахеди» полюють на залізницю: другий день поспіль РФ вбиває працівників Укрзалізниці на Сумщині

    Російські ударні безпілотники в ніч на 12 червня завдали нового масованого удару по залізничній інфраструктурі Сумської області. Під атакою опинилися станції, вокзали, пости електросигналізації та тягові підстанції. Внаслідок обстрілу загинула працівниця «Укрзалізниці», ще одна залізничниця отримала важкі поранення. Це вже другий день поспіль, коли російські удари забирають життя працівників залізниці на Сумщині.

    За даними Сумської обласної військової адміністрації, головний удар припав по Шосткинській громаді. Російські війська застосували ударні дрони типу Shahed для атаки на об’єкт цивільної інфраструктури. У результаті удару загинула 44-річна жінка, ще одна постраждала – 33-річна мешканка громади – зазнала тяжких поранень і була госпіталізована. Також серйозно пошкоджено триповерхову нежитлову будівлю, масштаби руйнувань уточнюються.

    Голова правління Укрзалізниці Олександр Перцовський повідомив, що загибла працювала оператором на одній із залізничних станцій регіону. За його словами, ворог цілеспрямовано атакував об’єкти залізничної інфраструктури.

    «Ворог спрямував шахеди на станції, вокзали, пости електричної сигналізації та підстанції», – зазначив Перцовський, наголосивши, що на об’єктах були встановлені мобільні укриття, а персонал завчасно отримував попередження про повітряну небезпеку. Однак навіть ці заходи не змогли повністю убезпечити людей від наслідків удару.

    Ще одна працівниця залізниці, яка чергувала на станції під час атаки, отримала поранення. Їй уже провели операцію, і, за словами керівництва компанії, загрози її життю наразі немає.

    Другий день трагедій для Укрзалізниці

    Нинішня атака стала продовженням серії ударів по залізничній інфраструктурі Сумської області. Лише напередодні, 11 червня, російські війська атакували Конотоп. Тоді під удар потрапило локомотивне депо. Внаслідок обстрілу загинула працівниця залізниці, яка прямувала до укриття під час повітряної тривоги. Ще кілька співробітників отримали поранення. Після атаки частина міста залишилася без електропостачання та води.

    Упродовж останніх тижнів залізнична інфраструктура Сумщини стала однією з ключових цілей російських атак. Наприкінці травня російські війська прямими влучаннями десятків дронів фактично знищили будівлю вокзалу у Шостці та пошкодили інфраструктуру станції. Тоді, завдяки перебуванню працівників і пасажирів в укриттях, вдалося уникнути жертв.

    Фото: наслідки ворожої атаки на Сумщині (t.me/Sumy_news_ODA)

    У самій Укрзалізниці після тих ударів наголосили, що вокзал у Шостці був виключно цивільним об’єктом і щоденно обслуговував сотні мешканців регіону. Компанія тоді іронічно назвала його «типовим центром прийняття рішень», реагуючи на традиційні російські спроби виправдати удари по цивільній інфраструктурі.

    Залізниця під постійним вогнем

    Починаючи з весни 2026 року, Сумська область регулярно опиняється під масованими атаками дронів та ракет. Російські війська завдають ударів по енергетичній інфраструктурі, транспортних вузлах, цивільних підприємствах і житлових кварталах. Лише протягом останнього тижня в регіоні фіксувалися удари по енергетичних об’єктах, автозаправних станціях, поштовому транспорту та медичних закладах. Через атаки неодноразово виникали перебої з електропостачанням у різних громадах області.

    Показовим став і удар по залізничному вокзалу в Сумах 10 червня. Тоді українська ППО збила російський дрон над вокзалом, однак його уламки впали на пасажирський поїзд №143 сполученням Суми – Рахів. Унаслідок падіння уламків загорівся дах одного з вагонів. На щастя, пасажири та поїзна бригада перебували в укритті та не постраждали.

    Попри постійні удари, залізничники продовжують забезпечувати рух поїздів та роботу транспортної системи навіть у прифронтових регіонах. В Укрзалізниці неодноразово наголошували, що залізнична інфраструктура стала однією з головних мішеней російських атак через її критичне значення для евакуації населення, перевезення гуманітарних вантажів і забезпечення стабільної роботи регіонів.

    Нічна атака 12 червня вкотре продемонструвала, що ворог продовжує цілеспрямовану кампанію проти цивільної транспортної інфраструктури України. Ціною роботи залізничників дедалі частіше стають людські життя.