Daypolitico

Позначка: повітряний простір

  • Дрон РФ залетів у Молдову і вибухнув біля Кишинева

    Дрон РФ залетів у Молдову і вибухнув біля Кишинева

    У Молдові ввечері 30 вересня зафіксували чергове порушення повітряного простору безпілотником на тлі масованих російських атак по Україні. Один із апаратів зник із систем спостереження в районі села Бренешти Оргіївського району, приблизно за 50 кілометрів від Кишинева. Згодом поліція виявила неподалік об’єкт, який, за попередніми даними, впав і вибухнув.

    За інформацією Міністерства оборони Молдови, повітряну ціль зафіксували о 20:45. Вона перетнула кордон із боку України, після чого рухалася через територію Молдови у напрямку населеного пункту Ципова. В районі Бренешти об’єкт зник із систем моніторингу. Через інцидент влада тимчасово закривала повітряний простір у центральній частині країни, але о 21:07 його знову відкрили.

    Дрон РФ залетів у Молдову і вибухнув біля Кишинева

    Пізніше молдовська поліція повідомила, що біля траси Іванча — Бренешти почули сильний звук, схожий на вибух. На місці правоохоронці знайшли уламки безпілотника. Попередній огляд показав, що апарат має характерні елементи дрона типу Geran із турбореактивним двигуном. За версією експертів, він зіткнувся з деревами, впав на землю та вибухнув. Moldpres

    Правоохоронці продовжують встановлювати точний тип апарата, його маршрут та обставини падіння. Інформації про постраждалих унаслідок цього епізоду наразі немає.

    Це був уже не перший подібний випадок у Молдові протягом доби. Вранці 30 вересня ще один безпілотник проник у повітряний простір країни та близько 05:43 впав поблизу села Хирбовець в Аненій-Нойському районі, де вибухнув. Міністерство оборони Молдови офіційно підтвердило цей інцидент.

    Поліція згодом повідомила, що дрон у Хирбовці врізався в цивільну антену зв’язку й вибухнув приблизно на висоті 40 метрів над землею. Уламки розлетілися в радіусі близько 265 метрів. При цьому робота телекомунікаційної інфраструктури не була порушена.

    Ще один безпілотник того ж дня було зафіксовано о 10:26 у районі Дубоссар. Він пройшов через центральну частину країни в напрямку півночі та зник із систем моніторингу поблизу села Аріонешти. Через його політ влада також тимчасово закривала частину повітряного простору.

    Таким чином, лише 30 вересня молдовські військові зафіксували кілька випадків проникнення безпілотників у повітряний простір країни на тлі російських ударів по Україні. Один із них вибухнув у районі Хирбовця, ще один — поблизу Бренешти, неподалік від Кишинева.

    Крім того, молдовські служби виявили уламки безпілотника типу Geran поблизу Джурджулешт. На місці знайшли два кратери від вибухів, фрагменти двигуна та частини бойової частини.

    Інциденти відбуваються на тлі масштабних російських атак по Україні, зокрема по Одеській області. Молдова неодноразово повідомляла про порушення свого повітряного простору ракетами та безпілотниками під час російських обстрілів української території.

    Водночас щодо саме вечірнього дрона біля Бренешти офіційні молдовські джерела наразі підтверджують факт порушення повітряного простору, падіння та вибуху апарата з ознаками типу Geran. Точне походження конкретного дрона та всі деталі його маршруту ще встановлюють фахівці.

  • НАТО вперше за ніч відкрив вогонь над Латвією: винищувач збив невідомий дрон біля кордону РФ

    НАТО вперше за ніч відкрив вогонь над Латвією: винищувач збив невідомий дрон біля кордону РФ

    У ніч проти 14 серпня над територією Латвії стався новий небезпечний інцидент із безпілотником: невідомий дрон увійшов у повітряний простір країни НАТО і був знищений винищувачем союзників. На перехоплення підняли одразу кілька бойових літаків, а безпосередній удар по цілі завдав італійський Eurofighter, який виконував завдання в межах місії НАТО з охорони повітряного простору Балтії. Про це повідомляє портал Delfi.

    За даними Reuters, інцидент стався поблизу села Ругайї у Балвському краї — приблизно за 35 кілометрів від російського кордону. Після знищення дрона латвійські військові та Національна гвардія розпочали пошук уламків, які могли розлетітися на значній території через висоту, на якій було здійснено перехоплення.

    Перші попередження про повітряну загрозу мешканці східних районів Латвії отримали незадовго до 04:00. Помаранчеві повідомлення були надіслані жителям Балвського, Резекненського, Прейльського та Аугшдаугавського країв. Згодом окреме попередження отримали й мешканці Алуксненського краю.

    Для перехоплення невідомої цілі НАТО підняло бойову авіацію.

    Reuters уточнює, що на реагування були спрямовані два італійські Eurofighter, які базуються в Литві, а також два турецькі F-16 з Естонії. Один з італійських винищувачів зрештою знищив безпілотник.

    О 04:42 латвійські Національні збройні сили повідомили, що безпосередня загроза минула.

    Дрон збили неподалік російського кордону

    Місцем перехоплення став район Ругайї у східній частині Латвії.

    Цей район розташований неподалік кордону з Росією, що робить інцидент особливо чутливим на тлі регулярних атак українських далекобійних безпілотників на російські об’єкти в Ленінградській та інших прикордонних областях.

    Водночас станом на 14 серпня латвійська сторона офіційно не назвала походження саме цього дрона.

    Reuters прямо зазначає, що ані НАТО, ані Латвія поки не підтвердили, кому належав безпілотник.

    Тому називати його російським або українським без додаткових доказів наразі некоректно.

    Версія про російську РЕБ

    Водночас латвійські військові раніше пояснювали схожі інциденти впливом російських систем радіоелектронної боротьби.

    Йдеться про ситуації, коли безпілотники, які летять у напрямку російських цілей, можуть втрачати навігацію або змінювати маршрут через глушіння GPS, спуфінг чи інші види електронного впливу. Внаслідок цього вони інколи потрапляють у повітряний простір сусідніх держав НАТО.

    Reuters у своєму огляді інцидентів на Балтійському напрямку зазначає, що протягом 2026 року вже було зафіксовано кілька випадків, коли українські або ймовірно українські дрони після перетину території Росії опинялися над країнами Балтії. Українська сторона у попередніх випадках заявляла, що причиною були російські засоби РЕБ.

    У травні речник МЗС України Георгій Тихий після одного з інцидентів в Естонії прямо заявив, що Росія перенаправляє українські безпілотники в напрямку Балтії за допомогою радіоелектронної боротьби. Київ тоді перепросив перед Естонією та іншими балтійськими союзниками за ненавмисне порушення їхнього повітряного простору.

    Проте щодо дрона, збитого 14 серпня над Латвією, така версія ще не підтверджена остаточно.

    Це вже не перший такий випадок

    2026 рік став для країн Балтії періодом різкого зростання кількості інцидентів із безпілотниками.

    За хронологією Reuters, 25 березня два українські військові дрони потрапили до повітряного простору Естонії та Латвії через територію Росії. Один із них врізався в димар електростанції Auvere в Естонії, інший аварійно приземлився у Латвії.

    19 травня румунський винищувач, який виконував місію НАТО, збив над Естонією ймовірно український дрон. Україна тоді заявила, що апарат був перенаправлений російською РЕБ.

    20 травня вже Литва оголосила повітряну тривогу через появу дрона у своєму повітряному просторі. У Вільнюсі тимчасово призупиняли роботу аеропорту, залізничного сполучення, а депутатів парламенту переводили в укриття.

    21 травня повітряну загрозу оголошували у Латвії.

    8 червня французький винищувач НАТО вже збивав безпілотник у латвійському повітряному просторі. Тобто нинішній випадок 14 серпня — не перше застосування бойової авіації Альянсу проти дрона над Латвією.

    НАТО посилило східний фланг

    Після серії порушень повітряного простору НАТО суттєво наростило спостереження та патрулювання у Балтійському регіоні.

    У вересні 2025 року після численних випадків проникнення російських дронів і літаків у повітряний простір Польщі, Естонії, Латвії, Литви та інших держав Альянс запустив посилену операцію Eastern Sentry.

    До патрулювання східного флангу залучені винищувачі різних держав НАТО, системи ППО, наземні радари та літаки далекого радіолокаційного виявлення AWACS.

    НАТО зазначає, що AWACS регулярно патрулюють Балтійський регіон і здатні відстежувати літаки, ракети та великі безпілотники на значній відстані.

    Саме в межах цієї посиленої системи оборони діють і союзницькі винищувачі, які цього разу піднялися на перехоплення в Латвії.

    Паралельно тривала масштабна атака на Росію

    Інцидент над Латвією стався тієї ж ночі, коли масштабної атаки дронів зазнали Москва та Ленінградська область Росії.

    Особливо сильний удар припав на район порту Усть-Луга, розташованого на Балтійському морі неподалік від кордонів країн НАТО.

    Російська влада заявляла про десятки знищених безпілотників, а в районі порту Усть-Луга після атаки виникла пожежа.

    Саме через близькість російської енергетичної інфраструктури до кордонів Балтії такі атаки створюють додаткові ризики для сусідніх держав.

    Reuters прямо пов’язує нинішню хвилю інцидентів із тим, що Україна наростила далекобійні удари по російських портах та інших об’єктах у Балтійському регіоні, а російські засоби РЕБ активно намагаються перехоплювати або відхиляти ці дрони від курсу.

    Фінляндія також обмежила повітряний простір

    Паралельно із подіями у Латвії Фінляндія запровадила тимчасові обмеження для авіації та судноплавства у східній частині Фінської затоки.

    Фінські військові пояснили ці заходи саме загрозою можливого проникнення безпілотників.

    Подібні обмеження Фінляндія вже вводила у липні — тоді військові пояснювали, що це потрібно для забезпечення свободи дій сил оборони у випадку появи дронів поблизу російського кордону.

    Місце падіння уламків ще обстежують

    Після знищення дрона латвійські військові почали масштабні пошуки уламків.

    На фото Reuters видно військовослужбовців Національної гвардії Латвії, які обстежують поля поблизу Ругайї.

    Саме аналіз уламків має допомогти встановити тип безпілотника, його походження, можливе бойове оснащення та маршрут польоту.

    До завершення цієї роботи офіційна позиція залишається максимально обережною: над Латвією був збитий іноземний невстановлений безпілотник.

    Інцидент водночас демонструє, що війна Росії проти України дедалі частіше створює безпосередні ризики для повітряного простору країн НАТО.

    Цього разу Альянс не обмежився спостереженням або супроводом цілі: італійський Eurofighter отримав команду на ураження і успішно знищив дрон.

    Остаточну відповідь на питання, кому саме належав безпілотник і чому він опинився над Латвією, мають дати дослідження знайдених уламків та дані військових систем спостереження.

  • У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    Безпілотник, який 8 серпня залетів у повітряний простір Болгарії та згодом вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, міг опинитися на території країни через вплив засобів радіоелектронної боротьби. Болгарські військові наразі вважають, що йдеться про український дрон-приманку «Мая». Водночас у Генеральному штабі Болгарії не бачать ознак того, що інцидент був навмисною атакою проти країни.

    Про це заявив начальник Генерального штабу Болгарії адмірал Еміл Ефтімов, повідомляє BGNES.

    За його словами, безпілотник міг змінити траєкторію польоту під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Через це апарат, який використовувався під час війни Росії проти України, міг втратити початковий курс та опинитися за межами району, де мав виконувати своє завдання.

    Ефтімов наголосив, що наразі немає ознак того, що дрон був спрямований до Болгарії навмисно. За його оцінкою, інцидент є побічним наслідком бойових дій, які відбуваються неподалік болгарських кордонів.

    «Питання стояло про те, чи це “Шахед” чи ні — з’ясувалось, що ні. Цей інцидент — наслідок ведення бойових дій неподалік наших кордонів. Ми пристосовуємось, адаптуємось і розвиваємо необхідні спроможності», — заявив начальник болгарського Генштабу.

    Він також зазначив, що безпілотники такого типу можуть використовуватися як приманки для перевантаження або відволікання систем протиповітряної оборони. За словами адмірала, «Мая» може нести до 5 кг вибухової речовини.

    Ефтімов повідомив, що особисто перебував на місці вибуху безпілотника. За його словами, вибух не спричинив шкоди.

    Наразі болгарська сторона розглядає версію, що апарат є саме українським дроном-приманкою «Мая». Такі безпілотники можуть використовуватися для виконання допоміжних завдань під час повітряних атак, зокрема для створення додаткового навантаження на російську протиповітряну оборону.

    Інцидент стався вранці 8 серпня. Невідомий безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії. Після перетину кордону він вибухнув неподалік міжнародного газопроводу.

    Місце падіння дрона привернуло особливу увагу через близькість до енергетичної інфраструктури. Міжнародні газопроводи мають стратегічне значення для енергетичної безпеки регіону, тому будь-які вибухи або падіння безпілотників поблизу таких об’єктів розглядаються болгарською владою як потенційно небезпечні інциденти.

    Водночас болгарське Міністерство оборони після аналізу апарата заявило, що він міг бути пов’язаний саме з українською приманкою «Мая». Це дозволяє розглядати подію не як навмисний удар по Болгарії, а як можливий наслідок застосування безпілотників у війні Росії проти України.

    Важливим фактором у цій ситуації є використання засобів радіоелектронної боротьби. РЕБ може впливати на роботу навігаційних систем безпілотників, перешкоджати передачі сигналів або змушувати апарат змінювати траєкторію польоту. У разі втрати точного управління безпілотник може відхилитися від запланованого маршруту та опинитися на території іншої держави.

    Саме таку версію зараз розглядають болгарські військові. За словами Ефтімова, жодних ознак навмисних дій саме проти Болгарії наразі не виявлено.

    Інцидент також показує, як війна в Україні створює додаткові безпекові ризики для сусідніх країн НАТО. Навіть якщо безпілотник не був спрямований проти конкретної держави, його технічні можливості, вплив РЕБ або інші фактори можуть призвести до перетину кордонів і появи небезпечних ситуацій.

    Для Болгарії це особливо актуально через її розташування на узбережжі Чорного моря та близькість до району бойових дій. Країна є членом НАТО, а її повітряний простір та інфраструктура потребують постійного контролю на тлі регулярного застосування Росією безпілотників і ракет у війні проти України.

    Болгарські військові наголошують, що саме тому країна продовжує адаптувати свої оборонні можливості до нових загроз. Йдеться, зокрема, про вдосконалення систем спостереження, виявлення безпілотників та реагування на потенційні порушення повітряного простору.

    Українська сторона зі свого боку заперечує будь-які навмисні дії проти Болгарії. У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Київ нічого навмисно не спрямовував у бік болгарської території.

    Таким чином, наразі основною версією залишається випадкове потрапляння безпілотника на територію Болгарії після можливої втрати курсу під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Вибух поблизу газопроводу не призвів до пошкоджень, а болгарські військові не вбачають у ньому ознак цілеспрямованої атаки на країну.

    Водночас інцидент демонструє, що наслідки війни можуть виходити далеко за межі безпосередньої зони бойових дій. Порушення повітряного простору, падіння безпілотників та ризики для критичної інфраструктури змушують сусідні з Україною держави посилювати контроль за повітряним простором і готуватися до нестандартних сценаріїв.

  • Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    У Болгарії вранці 8 серпня стався інцидент із невідомим безпілотником, який увійшов у повітряний простір країни з боку Румунії та невдовзі вибухнув неподалік важливої газової інфраструктури. Безпілотник не вдалося ідентифікувати під час польоту, а його походження наразі встановлюють.

    Про інцидент повідомив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв, передає Associated Press.

    За його словами, подія сталася невдовзі після 5:00 ранку поблизу кордону Болгарії та Румунії. Безпілотник перетнув кордон із боку Румунії, після чого вибухнув на території Болгарії.

    Місце вибуху розташоване приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції Трансбалканського газопроводу. Вибух стався у відкритій місцевості, а внаслідок інциденту, за попередніми даними, ніхто не постраждав. Пошкоджень будівель або газової інфраструктури також не зафіксували.

    Радєв заявив, що місце події одразу оточили, а відповідні служби розпочали перевірку обставин інциденту. Болгарська влада також планує посилити спостереження за повітряним простором та захист стратегічних об’єктів.

    Особливу увагу привертає те, що безпілотник не був виявлений системами протиповітряної оборони Болгарії та Румунії під час польоту. За словами болгарської влади, невеликі розміри дрона та низька висота польоту могли ускладнити його виявлення.

    Міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов заявив, що характер вибуху може свідчити про наявність на борту безпілотника значної кількості вибухової речовини. На це, за його словами, вказували сила вибуху та великий стовп чорного диму, який утворився після детонації.

    Водночас остаточно встановити тип безпілотника, його вантаж і призначення можна буде лише після завершення роботи експертів на місці події.

    Наразі болгарська влада не заявляла, що безпілотник був російським або українським. Його маршрут дозволяє припускати, що він потрапив до Болгарії з території Румунії, однак це саме по собі не означає, що апарат був запущений із Румунії. Походження дрона та обставини його польоту ще належить встановити.

    Болгарський прем’єр також наголосив на необхідності посилення заходів безпеки на кордонах і біля стратегічних об’єктів. Після інциденту планується передислокація частини прикордонної поліції, відповідальної за виявлення безпілотників і реагування на подібні загрози.

    Подія вже привернула увагу болгарського військового керівництва через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу.

    Міністр оборони Дімітар Стоянов заявив, що Болгарія має намір порушити питання про інцидент на засіданні Північноатлантичної ради на початку наступного тижня.

    Для Альянсу ситуація є чутливою з огляду на війну Росії проти України та численні випадки, коли безпілотники наближалися до повітряного простору або території країн НАТО. Водночас сам факт появи невідомого дрона в Болгарії наразі не дає підстав говорити про навмисну атаку на країну НАТО.

    Раніше Болгарія та інші держави Альянсу вже посилювали увагу до захисту критичної інфраструктури на тлі зростання кількості інцидентів із безпілотниками в Європі.

    Дрон вибухнув неподалік Трансбалканського газопроводу — важливої частини регіональної газотранспортної інфраструктури. Система має стратегічне значення для постачання газу в Південно-Східній та Центрально-Східній Європі, а її можливості використовуються і для зміни напрямків транспортування газу залежно від потреб регіону.

    Тому навіть відсутність пошкоджень унаслідок вибуху привернула особливу увагу болгарської влади. Вибух стався поблизу компресорних станцій, які є важливими елементами роботи газотранспортної системи.

    За попередніми даними, сам газопровід та пов’язані з ним об’єкти не постраждали. Водночас влада має встановити, чи був вибір місця вибуху випадковим, чи безпілотник міг прямувати саме до об’єкта енергетичної інфраструктури. Наразі жодних офіційних висновків про цілеспрямовану атаку немає.

    Інцидент у Болгарії стався на тлі кількох інших випадків із невідомими безпілотниками в Європі.

    У ніч на 8 серпня в німецькому місті Мехерніх повідомляли про проліт дронів над важливим логістичним об’єктом Бундесверу, де, за наявною інформацією, ремонтують системи протиповітряної оборони Patriot.

    Ще один інцидент стався 5 серпня в аеропорту Лейпцига. Там тимчасово призупиняли польоти після того, як неподалік злітно-посадкової смуги та українського транспортного літака Ан-124 виявили безпілотник. Згодом повідомлялося, що він міг містити вибухівку, а літак перевозив боєприпаси.

    Серія таких випадків привертає дедалі більше уваги європейських урядів, оскільки невеликі безпілотники складно своєчасно виявляти та ідентифікувати. Особливе занепокоєння викликають польоти поблизу військових об’єктів, аеропортів, енергетичної та іншої критичної інфраструктури.

    Водночас у кожному з цих випадків необхідно окремо встановлювати походження безпілотників і мету їхнього використання. Поки що болгарська влада не має підтверджень, що дрон, який вибухнув біля Трансбалканського газопроводу, був пов’язаний із Росією чи Україною.

    Розслідування триває. Болгарські служби мають встановити тип безпілотника, його маршрут, характер вибухового пристрою та обставини, за яких він зміг непоміченим перетнути повітряний простір Румунії та увійти до Болгарії.

  • Росія різко змінила тактику в небі: майже весь парк А-50У повернули до бойових чергувань після ударів України

    Росія різко змінила тактику в небі: майже весь парк А-50У повернули до бойових чергувань після ударів України

    Росія суттєво активізувала використання літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50У, які є одним із ключових елементів системи контролю повітряного простору та протидії українським крилатим ракетам. Після тривалого періоду майже повної відсутності таких польотів у першій половині червня російська армія повернула ці літаки до регулярного бойового чергування та розосередила їх на кількох тилових аеродромах.

    Про це повідомляє “Мілітарний” із посиланням на результати аналізу проєкту “КіберБорошно”.

    За даними аналітиків, із початку червня літаки А-50У практично не залучалися до чергувань поблизу українського напрямку. У період із 4 по 22 червня було зафіксовано лише поодинокі польоти, серед яких введення в експлуатацію після ремонту літака з бортовим номером “47 червоний” та його переліт за маршрутом Воркута – Оленья.

    Однак уже після 23 червня ситуація кардинально змінилася. Один із літаків А-50У почав регулярно виконувати нічні бойові чергування над тиловими районами Росії, переважно в повітряному просторі Ульяновської та Самарської областей. Така активність зберігалася до завершення досліджуваного періоду. Загалом аналітики зафіксували близько 60 польотів цих літаків.

    У матеріалі зазначається, що 4 липня літак А-50У відіграв важливу роль під час відбиття атаки українських крилатих ракет. Завдяки своїм можливостям він забезпечує раннє виявлення повітряних цілей, координує роботу засобів протиповітряної оборони та передає інформацію винищувальній авіації, що значно підсилює ефективність російської системи повітряної оборони.

    Аналітики також звернули увагу на зміну підходу Росії до базування цих літаків. Якщо раніше основними аеродромами для А-50У були “Іваново” та “Ульяновськ”, то згодом російське командування почало розосереджувати їх значно глибше в тилу. Тепер літаки активно використовуються з аеродромів “Большое Савино” у Пермі, “Оренбург-2” та “Челябінськ”. Такий крок, імовірно, пов’язаний із прагненням зменшити ризики для дорогої авіаційної техніки після серії українських ударів по військових об’єктах на території РФ.

    Показовим став і випадок 7 липня, коли Росія одночасно підняла в повітря чотири літаки А-50У. За оцінками експертів, це майже весь боєздатний парк літаків такого типу, який наразі перебуває у розпорядженні російської армії. Така концентрація сил свідчить про зростання ролі літаків далекого радіолокаційного виявлення в системі захисту повітряного простору країни.

    Фахівці наголошують, що за короткий проміжок часу Росія перейшла від майже повної відсутності активності А-50У до їхнього систематичного використання. На думку аналітиків, це може бути реакцією на збільшення інтенсивності українських ударів по військових і логістичних об’єктах у глибокому тилу РФ. Літаки А-50У здатні виявляти повітряні цілі на великих відстанях, супроводжувати десятки об’єктів одночасно та передавати інформацію засобам ППО й бойовій авіації, залишаючись одним із найважливіших компонентів російської системи управління повітряними операціями.

    Останнім часом Сили оборони України суттєво наростили кількість ударів по об’єктах у глибокому російському тилу. Зокрема, протягом останніх тижнів українські безпілотники регулярно атакували логістичну інфраструктуру найбільшого російського маркетплейса Wildberries. Крім того, у ніч на 2 серпня українські військові завдали ударів по Саратовському нафтопереробному заводу, аеродрому “Енгельс”, нафтобазі в Калузькій області та інших важливих об’єктах, що, ймовірно, також вплинуло на рішення російського командування посилити контроль повітряного простору.

  • Росія могла навмисно запустити ракету в Польщу: журналіст пояснив, чому це не схоже на випадковість

    Росія могла навмисно запустити ракету в Польщу: журналіст пояснив, чому це не схоже на випадковість

    Заліт російської крилатої ракети Х-101 більш ніж на 100 кілометрів углиб території Польщі міг бути не випадковою помилкою, а навмисною провокацією з боку Росії. Таку думку висловив журналіст-міжнародник, редактор Радіо Свобода Ростислав Хотин, коментуючи інцидент, що стався під час масованої російської атаки на Україну в ніч на 30 липня.

    Водночас він наголосив, що остаточні висновки мають зробити компетентні органи після завершення розслідування, а його оцінка є експертною думкою, а не встановленим фактом.

    Чому виникла версія про навмисну провокацію

    За словами Хотина, масштаб порушення польського повітряного простору змушує сумніватися у версії про випадкове відхилення ракети від курсу.

    Він зазначив, що йдеться не про кілька кілометрів, а про понад 100 кілометрів польоту над територією Польщі.

    «Коли ракета залітає на 100 кілометрів, це не випадковий заліт на 2–5 чи 10 кілометрів. Багато хто говорить, і про це пишуть медіа, що це могла бути свідома провокація з боку Росії», – сказав журналіст.

    Водночас жодних офіційних заяв польської влади про навмисний характер дій Росії наразі немає. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше заявив, що поки немає підстав вважати, що саме Польща була ціллю російської атаки.

    Потужний вибух і великий кратер

    Хотин звернув увагу на масштаби вибуху після падіння ракети.

    За його словами, за попередніми даними, утворився кратер близько 10 метрів у діаметрі та до 5 метрів завглибшки, а уламки розлетілися приблизно на 200 метрів.

    На думку журналіста, такі наслідки свідчать про значну потужність бойової частини ракети Х-101.

    Водночас польські слідчі ще проводять експертизи, які мають остаточно встановити обставини інциденту та характеристики боєприпасу.

    Політичний контекст

    Хотин також звернув увагу на події, що передували російській атаці.

    За день до масованого удару президент України Володимир Зеленський зустрівся у Любліні з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском і попередив польську сторону про підготовку Росією масштабної повітряної атаки.

    У ніч на 30 липня Росія дійсно здійснила один із найбільших комбінованих ударів по Україні, застосувавши десятки крилатих ракет та ударних безпілотників. Під час цієї атаки одна з крилатих ракет Х-101 перетнула державний кордон Польщі та впала на території Люблінського воєводства.

    Що відомо про інцидент

    Після виявлення ракети польські військові підняли в повітря винищувачі та привели сили протиповітряної оборони у повну бойову готовність.

    Місце падіння було виявлено в населеному пункті Тарнава-Колонія Білґорайського повіту. На місці працюють військова жандармерія, поліція та експерти, які досліджують уламки ракети.

    Прем’єр-міністр Дональд Туск повідомив, що наявні дані свідчать про падіння саме російської крилатої ракети Х-101. За його словами, жертв і значних руйнувань вдалося уникнути.

    До розслідування також долучено українського експерта. Польська сторона очікує, що результати технічної експертизи допоможуть встановити точну траєкторію польоту ракети та з’ясувати, чи було порушення повітряного простору наслідком помилки, чи мало інший характер.

    Наразі офіційного підтвердження того, що Росія навмисно спрямувала ракету на територію Польщі, немає. Польська влада наголошує, що остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення розслідування.

  • Румунія вдруге за два дні збила російський дрон у своєму повітряному просторі

    Румунія вдруге за два дні збила російський дрон у своєму повітряному просторі

    Військово-повітряні сили Румунії вранці 25 липня вдруге за останні два дні знищили безпілотник, який порушив повітряний простір країни під час чергової російської атаки на Україну. Про це повідомив президент Румунії Нікушор Дан.

    За словами глави держави, близько 08:30 безпілотник був збитий у повітряному просторі Румунії. Операцію виконав пілот винищувача F-16.

    «Цього ранку о 8:30 знову було збито безпілотник у румунському повітряному просторі», — заявив Нікушор Дан.

    Президент уточнив, що ціль була уражена приблизно за 10 кілометрів на захід від міста Сфинту-Георге. Інших подробиць щодо типу дрона чи його походження наразі не оприлюднено.

    Це вже другий подібний інцидент за останні два дні. Нагадаємо, 24 липня румунський винищувач F-16 також збив безпілотник, який незаконно увійшов у повітряний простір країни. Тоді Нікушор Дан повідомив, що дрон перебував над незаселеною місцевістю, тому пілот мав змогу застосувати зброю без ризику для цивільного населення.

    Після цього НАТО підняло в повітря чотири винищувачі — два румунські F-16 та два італійські Eurofighter — для моніторингу ситуації після появи невідомого безпілотника над територією країни.

    Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат раніше не виключав, що Росія може навмисно спрямовувати окремі безпілотники в бік країн НАТО під час масованих атак на Україну, щоб створювати додаткові ризики та провокувати напруженість у регіоні.

  • Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    За інформацією наших джерел, підтверджених даними сервісу Flightradar, 25 травня з одного з прикордонних аеродромів України вилетів військово-транспортний літак Іл-76 з невійськовим вантажем.

    “Це був Іл-76, і його посадку для дозаправки в Кишиневі зафіксував відомий сайт Flightradar.

    Літак був “не порожній”, але що і для кого він вивозив – невідомо.

    Версія про те, що літак здали в оренду, відпадає – жодна з українських компаній не здавала свої літаки комусь.

    Після історії із затриманням української машини з валютою та золотом в Угорщині ходили чутки, що тепер для транспортування готівки необхідний інший надійний канал” – зазначає джерело.

  • Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія може вдатися до одного з найжорсткіших дипломатичних кроків у відносинах із Росією після серії інцидентів із російськими ударними безпілотниками, які порушують її повітряний простір під час атак на Україну. Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що офіційний Бухарест не виключає вислання російського посла, якщо подібні випадки повторюватимуться.

    Про це глава румунської держави повідомив в інтерв’ю BBC, коментуючи наслідки резонансного інциденту в місті Галац, де російський ударний дрон врізався у житлову багатоповерхівку та вибухнув.

    За словами президента, Румунія вже здійснила низку дипломатичних кроків у відповідь на дії Росії. Зокрема, раніше було закрито російське консульство в Констанці та вислано одного з російських дипломатів. Водночас, якщо небезпечні інциденти триватимуть, країна готова перейти до більш жорстких заходів.

    «Я сподіваюся, що вони зупиняться. Якщо ж ні — існують інші заходи, які можуть бути вжиті. Наприклад, вислання російського посла. Існує певна ієрархія дипломатичних заходів», — наголосив Нікушор Дан.

    Заява пролунала на тлі безпрецедентного випадку, який стався в ніч на 29 травня. Тоді російський безпілотник типу «Герань-2», який є російською версією іранського дрона Shahed, під час масованої атаки на Україну залетів на територію Румунії та влучив у житловий будинок у місті Галац.

    Безпілотник пробив дах багатоповерхівки та вибухнув усередині конструкції будинку. Внаслідок детонації виникла пожежа в коридорі квартири на верхньому поверсі. Постраждали двоє людей — жінка та дитина, яких госпіталізували до медичного закладу. Саме цей інцидент став найсерйознішим випадком порушення румунської території російськими ударними безпілотниками від початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Президент Румунії повідомив, що фахівці вже завершили попередню експертизу уламків дрона. За його словами, жодних сумнівів щодо походження апарата не існує.

    Румунські експерти змогли порівняти знайдені фрагменти із безпілотником аналогічного типу, який кількома тижнями раніше впав на території країни, але не вибухнув. Саме завдяки цьому вдалося остаточно підтвердити, що йдеться про російський ударний дрон «Герань-2».

    Крім того, слідство встановило, що безпілотник ніс щонайменше 30 кілограмів вибухової речовини. Саме тому наслідки могли бути значно трагічнішими, якби вибух стався в іншій частині будівлі або у момент більшого скупчення людей.

    Після завершення роботи рятувальників та відновлення електропостачання мешканцям будинку дозволили повернутися до своїх квартир. Водночас постраждалі жінка та дитина продовжують перебувати під наглядом медиків.

    Останніми місяцями випадки потрапляння російських безпілотників на територію країн НАТО почастішали. Найчастіше інциденти фіксуються в прикордонних районах Румунії поблизу українських портів на Дунаї, які регулярно стають цілями російських атак.

    У Бухаресті дедалі частіше наголошують, що навіть випадкові порушення повітряного простору створюють загрозу життю цивільного населення та становлять серйозний виклик для безпеки країни.

    Після інциденту в Галаці Міністерство закордонних справ Румунії вже зверталося до партнерів по НАТО із закликом прискорити посилення систем протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу. У країні також активізували дискусію щодо додаткового розміщення засобів ППО в прикордонних регіонах.

    Водночас офіційний Бухарест наголошує, що не розглядає інцидент як навмисну атаку Росії на територію Румунії. Однак повторення подібних випадків може суттєво погіршити дипломатичні відносини між країнами та спровокувати нові санкційні або політичні рішення.

    Експерти зазначають, що вислання посла є одним із найсерйозніших дипломатичних сигналів, який держава може надіслати іншій країні без розриву дипломатичних відносин. Такий крок означав би подальше загострення відносин між Бухарестом і Москвою та став би черговим свідченням зростання напруги між Росією та країнами НАТО.

    На цьому тлі Румунія продовжує підтримувати Україну та посилювати заходи безпеки вздовж свого кордону. Уряд країни наголошує, що безпека громадян залишається головним пріоритетом, а будь-які нові інциденти з російськими безпілотниками отримають жорстку реакцію як на національному, так і на міжнародному рівні.

  • Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав європейські країни та союзників по НАТО значно серйозніше ставитися до заяв і дій російського керівництва на тлі чергових погроз з боку заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Свою заяву польський прем’єр оприлюднив у соцмережі X, коментуючи як риторику російських посадовців, так і інцидент із російським безпілотником у Румунії, який стався в районі міста Галац.

    Реакція Туска стала відповіддю на нові різкі висловлювання Медведєва, який після інциденту з дроном у Румунії заявив, що країни ЄС мають готуватися до повторення подібних випадків. Російський посадовець фактично визнав, що війна проти України матиме наслідки для безпеки європейських держав, і дозволив собі різкі формулювання, заявивши, що громадяни ЄС «не зможуть спати спокійно», а також використавши агресивні вислови на адресу Заходу.

    Інцидент у Румунії, де російський безпілотник влучив у житловий будинок, став одним із чергових випадків фіксації уламків або апаратів, пов’язаних із війною Росії проти України, на території держав-членів НАТО. Це викликало занепокоєння в європейських столицях, оскільки такі події дедалі частіше розглядаються як потенційна загроза розширення зони ризику за межі українського кордону.

    У своїй заяві Дональд Туск наголосив, що подібні висловлювання російських політиків не можна ігнорувати або сприймати як елемент пропаганди без практичних наслідків. Він підкреслив, що останні місяці демонструють зростання кількості провокацій і інцидентів, пов’язаних із російськими дронами, ракетами та військовою активністю, які так чи інакше зачіпають території або повітряний простір країн НАТО.

    Польський прем’єр звернув увагу, що заява Медведєва про «кінець спокійного сну громадян ЄС» має розглядатися як сигнал про зміну рівня загроз у Європі. На його думку, такі слова слід оцінювати не лише як політичну риторику, а як частину ширшої стратегії психологічного тиску та залякування європейських суспільств.

    Туск підкреслив, що країни НАТО мають адаптуватися до нової реальності, у якій війна Росії проти України має прямі або опосередковані наслідки для безпеки всього регіону. Він наголосив, що Альянс повинен посилювати координацію, систему раннього реагування та протиповітряну оборону на східному фланзі, щоб запобігати можливим інцидентам або мінімізувати їх наслідки.

    Окрему увагу в Європі викликає той факт, що подібні заяви пролунали на тлі реальних інцидентів із російськими безпілотниками в прикордонних регіонах. Випадок у румунському місті Галац, де дрон влучив у житлову багатоповерхівку, став одним із найрезонансніших, оскільки він зачепив цивільну інфраструктуру держави-члена НАТО і викликав обговорення щодо рівня готовності Альянсу до подібних загроз.

    У відповідь на зростання напруги низка європейських політиків почала публічно закликати до посилення тиску на Росію. Серед них міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, який заявив, що НАТО має реагувати рішучіше та посилювати як політичні, так і військові заходи стримування. Він наголосив, що інциденти з російськими безпілотниками більше не можуть розглядатися як поодинокі випадки.

    Паралельно з цим у Румунії заявили про необхідність консультацій із союзниками в межах 4-ї статті Північноатлантичного договору. Ця стаття передбачає обговорення ситуацій, коли одна з країн Альянсу вважає, що її безпеці загрожує потенційна небезпека. Також Бухарест закликав партнерів посилити системи протидії безпілотникам і зміцнити повітряну оборону в регіоні.

    Європейські експерти зазначають, що подібні інциденти та заяви російських посадовців формують новий рівень напруги між Росією та НАТО, який виходить за межі інформаційної війни і поступово наближається до практичних викликів у сфері безпеки. Вони підкреслюють, що навіть якщо окремі інциденти є випадковими або пов’язаними з бойовими діями в Україні, їх наслідки вже відчуваються на території країн ЄС.

    У цьому контексті заява Дональда Туска є частиною ширшої дискусії в Європі щодо необхідності перегляду підходів до безпеки на східному фланзі НАТО. Союзники дедалі частіше говорять про потребу зміцнення протиповітряної оборони, розширення моніторингу повітряного простору та підвищення готовності до швидкого реагування на можливі інциденти.

    Таким чином, реакція польського прем’єра відображає загальну тенденцію в європейській політиці — перехід від сприйняття російських заяв як риторики до розгляду їх як елементу реальної безпекової загрози, що потребує системної та скоординованої відповіді з боку НАТО і ЄС.