Daypolitico

Позначка: ППО Росії

  • Мінус $50 млн і одразу шість «очей» російських дронів: ЗСУ накрили важливі цілі РФ від Луганщини до Курщини

    Мінус $50 млн і одразу шість «очей» російських дронів: ЗСУ накрили важливі цілі РФ від Луганщини до Курщини

    Сили оборони України протягом 10–11 серпня провели серію точкових ударів по російській військовій інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях та безпосередньо в Росії. Серед підтверджених Генеральним штабом цілей — сучасний зенітний ракетний комплекс «Бук-М3», командно-спостережний пункт, склади матеріально-технічного забезпечення та одразу шість пунктів управління російськими безпілотниками. Таким чином українські військові одночасно вдарили по кількох критичних елементах російської бойової системи — протиповітряній обороні, управлінню, логістиці та дронових підрозділах.

    Генеральний штаб повідомив, що 11 серпня одним із найцінніших уражених об’єктів став російський зенітний ракетний комплекс «Бук-М3» у районі населеного пункту Тополі на тимчасово окупованій території Луганської області. У повідомленні Генштабу йдеться саме про ураження комплексу; додаткові дані щодо ступеня його пошкодження наразі не оприлюднені.

    «Бук-М3» належить до найбільш сучасних серійних комплексів середнього радіуса дії, які використовує російська армія. Він призначений для боротьби з літаками, вертольотами, крилатими ракетами та іншими повітряними цілями і є важливим елементом ешелонованої системи ППО російських військ.

    Оцінки вартості одного такого комплексу відрізняються залежно від конфігурації. Українські військові джерела раніше називали орієнтовну ціну $40–50 млн. 23 липня Державна прикордонна служба, повідомляючи про знищення іншого «Бук-М3» на Донеччині, оцінювала його приблизно у $50 млн.

    Той липневий епізод показовий іще з однієї причини: російський комплекс було виявлено під час переміщення в напрямку фронту та уражено українським безпілотником. Фактично відносно дешеві ударні дрони дедалі частіше використовуються для знищення техніки вартістю в десятки мільйонів доларів.

    Ураження чергового «Бук-М3» важливе не тільки через вартість самої машини. Російські системи ППО прикривають командні пункти, артилерію, склади, логістичні маршрути та райони концентрації військ. Тому вибивання таких комплексів потенційно створює більш сприятливі умови для подальшої роботи українських розвідувальних та ударних безпілотників у конкретному районі. Це логічний військовий ефект від послаблення ППО, хоча Генштаб не повідомляв, чи був нинішній удар частиною конкретної багатоступеневої операції.

    Удар по командному пункту вже на території Росії

    Того ж 11 серпня Сили оборони уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Теребрено Бєлгородської області РФ. Генштаб не розкрив, якому саме підрозділу належав об’єкт і якими засобами його атакували. Також поки немає офіційної інформації щодо втрат особового складу.

    Командно-спостережні пункти забезпечують управління підрозділами, збір даних про ситуацію на полі бою, передачу наказів та координацію дій між різними елементами військового угруповання. Тому їх ураження може тимчасово ускладнювати управління російськими силами на відповідній ділянці.

    Водночас українські військові не повідомляють деталі операції — ані тип використаного озброєння, ані відстань запуску, ані конкретні результати всередині командного пункту. Отже, говорити про його повне знищення без додаткового підтвердження наразі не варто.

    У Ровеньках під удар потрапила російська логістика

    Ще однією ціллю стали склади матеріально-технічних засобів у Ровеньках на тимчасово окупованій Луганщині. Їх ураження також офіційно підтвердив Генеральний штаб.

    Матеріально-технічні склади можуть використовуватися для накопичення боєприпасів, пального, запасних частин, спорядження та іншого майна, необхідного російським підрозділам. Водночас Генштаб не уточнював, що саме зберігалося на ураженому об’єкті в Ровеньках, тому конкретний склад запасів або масштаб втрат поки невідомі.

    Загальна логіка подібних ударів полягає в тому, щоб змушувати російські війська відтягувати запаси далі від фронту, дробити склади на менші об’єкти та витрачати більше ресурсів на логістику й захист.

    Одразу шість пунктів управління російськими дронами

    Не менш важливий блок операцій відбувся напередодні, 10 серпня. Сили оборони завдали ударів одразу по шести пунктах управління російськими БпЛА.

    За даними Генерального штабу, цілі були розташовані:

    у районах Шевченка Першого, Комара та Веселого на Донеччині;

    у районі Ходяківки Курської області Росії;

    а також у районах Залізничного та Нестерянки Запорізької області.

    Таким чином удари охопили щонайменше три різні операційні райони — Донеччину, Запоріжжя та прикордонну територію Росії.

    Пункти управління БпЛА стали одними з ключових об’єктів сучасної війни. Саме з них оператори керують розвідувальними та ударними дронами, ведуть спостереження за позиціями, коригують артилерійський вогонь і проводять атаки FPV-безпілотниками.

    Знищення самого дрона часто позбавляє противника лише одного апарата. Удар по пункту управління може мати значно ширший ефект, оскільки одночасно виводить з роботи операторів, антени, ретранслятори, термінали зв’язку та інше обладнання.

    Генштаб заявив, що всі шість зазначених об’єктів були уражені точними ударами, однак не деталізував кількість знищених операторів або обладнання.

    Чому боротьба з дронами стала одним із головних напрямів

    Інтенсивність використання безпілотників на фронті продовжує різко зростати. За ранковим зведенням Генштабу за 10 серпня, російські війська лише протягом однієї доби застосували 10 631 дрон-камікадзе та здійснили понад 3200 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів.

    Ще днем раніше Генштаб повідомляв про понад 6300 дронів-камікадзе протягом доби. Ці цифри охоплюють велику кількість FPV та інших безпілотних систем і демонструють масштаб того, наскільки важливою стала «дронова» складова бойових дій.

    Саме тому Сили оборони дедалі частіше намагаються бити не лише по окремих апаратах у повітрі, а й по всьому ланцюгу їх застосування: операторах, пунктах управління, складах дронів, антенах, ретрансляторах і транспорті.

    Удари відбуваються на тлі значно ширшої кампанії

    Серія атак 10–11 серпня не обмежилася цілями безпосередньо біля фронту.

    У ніч проти 11 серпня українська сторона також повідомила про ураження НПЗ «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області Росії. Об’єкт розташований приблизно за 1500 км від українського кордону.

    Напередодні, 10 серпня, Генеральний штаб підтверджував ще один далекобійний удар — по нафтохімічному комплексу в Тобольську Тюменської області. Ціль знаходиться більш ніж за дві тисячі кілометрів від України.

    Тобто українські удари зараз одночасно спрямовані на кілька рівнів російської військової системи: безпосередньо фронтові цілі, тилові склади та командні центри, протиповітряну оборону, дронову інфраструктуру і стратегічні підприємства далеко в російському тилу.

    У Генштабі прямо пояснюють таку тактику необхідністю послідовно знижувати здатність Росії вести бойові дії та забезпечувати функціонування її військових угруповань.

    «Бук-М3» уже не вперше стає ціллю

    Сучасні російські системи сімейства «Бук» регулярно стають пріоритетними цілями українських підрозділів.

    Наприкінці липня підрозділ «Фенікс» Держприкордонслужби повідомляв про знищення іншого «Бук-М3» на Донеччині. Система рухалася в бік фронту й була виявлена українською розвідкою. Її орієнтовну вартість тоді оцінювали у $50 млн.

    За кілька днів до нинішньої атаки також повідомлялося про знищення ще одного комплексу «Бук-М3», вартість якого окремі українські джерела оцінювали приблизно у $45 млн.

    Такі втрати особливо відчутні через складність виробництва сучасних систем ППО. На відміну від звичайної бронетехніки, комплекс потребує складної радіолокаційної електроніки, ракет, систем наведення та підготовленого екіпажу.

    Водночас на підставі відкритих повідомлень не можна достовірно визначити, скільки боєздатних «Бук-М3» наразі має Росія: актуальний склад її парку ППО не розкривається.

    Одночасний удар по кількох «нервах» російської армії

    У нинішній серії атак найбільш показовою є саме комбінація цілей.

    «Бук-М3» відповідає за захист російських сил від повітряних загроз. Командно-спостережний пункт — за управління. Склади — за постачання. Пункти управління БпЛА — за одну з найбільш активних ударно-розвідувальних складових сучасного фронту.

    Ураження всіх цих елементів протягом короткого проміжку часу створює комплексний ефект: противнику необхідно одночасно відновлювати ППО, логістику, зв’язок та дронові підрозділи.

    Сам Генеральний штаб підсумував, що робота по ключових цілях продовжується, а Сили оборони нарощують результативність і намагаються послаблювати наступальний потенціал російських військ.

    При цьому щодо більшості об’єктів поки використовується саме формулювання «уражено», а не «знищено». Це важлива різниця: ступінь пошкодження «Бук-М3», командного пункту та складів ще потребує додаткового підтвердження. Натомість Генштаб уже підтверджує сам факт успішних ударів по всіх зазначених цілях.

  • ГУР завдало нового удару по ППО РФ у Криму: уражено дві пускові С-400 та антену «Оріона»

    ГУР завдало нового удару по ППО РФ у Криму: уражено дві пускові С-400 та антену «Оріона»

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про чергову успішну операцію на території тимчасово окупованого Криму. На початку серпня оператори спецпідрозділу Group 13 завдали удару по елементах російської системи протиповітряної оборони та інфраструктурі безпілотної авіації. За даними розвідки, було уражено дві пускові установки зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф», а також антену управління російськими безпілотниками «Оріон».

    Про результати операції ГУР повідомило, оприлюднивши відео бойової роботи. На кадрах зафіксовано застосування новітніх багатоцільових морських платформ Magura, які виступали носіями FPV-дронів. Саме за допомогою цих безпілотників українські розвідники завдали ударів по російських військових об’єктах на півострові.

    У розвідці зазначили, що під час операції були уражені дві пускові установки С-400 та антена, яка використовувалася для управління російськими ударно-розвідувальними безпілотниками «Оріон». Офіційної інформації про ступінь пошкодження комплексів або їхнє повне знищення наразі не оприлюднено. Також ГУР не розкриває точного місця проведення операції з міркувань безпеки.

    У повідомленні української розвідки наголошується, що орієнтовні втрати російської армії внаслідок цієї операції можуть сягати десятків мільйонів доларів. Така оцінка пов’язана з високою вартістю сучасних засобів протиповітряної оборони та обладнання для керування безпілотними комплексами.

    Особливістю операції стало використання нового підходу до застосування морських безпілотників. Якщо раніше платформи Magura переважно використовувалися як ударні морські дрони проти кораблів або для атак безпосередньо власною бойовою частиною, то цього разу вони виконували роль мобільних платформ для запуску FPV-дронів. Це дозволило значно розширити можливості українських морських безпілотних систем і збільшити дальність ураження наземних цілей.

    Система С-400 «Тріумф» є одним із найсучасніших російських зенітних ракетних комплексів великої дальності. Вона призначена для боротьби з літаками, крилатими та балістичними ракетами, а також безпілотниками. Один дивізіон С-400 складається з кількох пускових установок, радіолокаційних станцій та командного пункту. Саме тому навіть ураження окремих пускових установок може суттєво знизити бойові можливості комплексу до моменту їхньої заміни або ремонту.

    Не менш важливою ціллю стала антена управління безпілотними літальними апаратами «Оріон». Ці російські БпЛА належать до класу середньовисотних ударно-розвідувальних безпілотників тривалого польоту та використовуються для ведення розвідки, коригування артилерійського вогню й нанесення ударів керованими боєприпасами. Пошкодження елементів системи управління може тимчасово обмежити можливості їхнього застосування на окремій ділянці.

    Спецпідрозділ Group 13 уже неодноразово проводив успішні операції проти російських військових об’єктів у Чорному морі та Криму. Саме цей підрозділ став відомим завдяки застосуванню морських дронів Magura проти кораблів Чорноморського флоту РФ, а також завдяки першому в історії знищенню повітряної цілі за допомогою морського безпілотника. За даними ГУР, за три роки діяльності підрозділ уразив понад два десятки російських військових цілей, включаючи кораблі, літаки та вертольоти.

    Це вже не перший успішний удар української розвідки по російських системах протиповітряної оборони у Криму. На початку серпня ГУР повідомляло про ураження двох російських радіолокаційних станцій за допомогою новітніх морських платформ Magura, оснащених FPV-дронами. Такі операції демонструють еволюцію українських безекіпажних морських систем, які дедалі частіше використовуються не лише проти кораблів, а й для високоточних ударів по наземних військових об’єктах.

    Офіційних коментарів Міністерства оборони Росії щодо заяви української розвідки на момент публікації не було. Також російська сторона не підтверджувала інформацію про втрати елементів комплексу С-400 або антени управління безпілотниками.

    Україна систематично завдає ударів по військовій інфраструктурі в тимчасово окупованому Криму, розглядаючи півострів як важливий логістичний та військовий плацдарм Росії. Основними цілями таких операцій залишаються системи протиповітряної оборони, аеродроми, склади боєприпасів, командні пункти та інші об’єкти, які забезпечують діяльність російських військ на південному напрямку. Остання операція Group 13 свідчить про подальший розвиток тактики застосування морських безпілотних платформ та їх інтеграції з FPV-дронами для ураження високовартісних військових цілей.

  • Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем ЗСУ протягом доби 7 серпня уразили три одиниці російського флоту. Загалом за цей період українські військові заявили про ураження або знищення 1716 цілей противника.

    Про це йдеться у звіті Сил безпілотних систем ЗСУ.

    У категорії «Флот» у звіті зазначено три уражені об’єкти. Крім того, українські військові за добу уразили 12 артилерійських систем, два російські танки, 74 одиниці автомобільної та спеціальної техніки, а також інші цілі російських військ.

    «Протягом доби підрозділами угруповання Сил безпілотних систем уражено/знищено 1716 цілей противника», — повідомили у СБС ЗСУ.

    Окремо про результати операцій на морі розповів командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр». За його словами, протягом 1–8 серпня українські підрозділи в межах операції СБС «МоЛоЧКа» уразили 12 суден із залишків російського так званого тіньового флоту в Чорному та Азовському морях.

    Бровді зазначив, що від початку операції «МоЛоЧКа», яка триває з 6 липня, українські безпілотні системи результативно відпрацювали по 218 плавзасобах. Із них 134 перебували в Азовському морі, а ще 84 — у Чорному.

    «За час дії операції СБС “МоЛоЧКа” (06 липня–08 серпня 2026) Птахами результативно відпрацьовано 218 одиниць плавзасобів, з котрих у Азовському морі — 134, у Чорному морі — 84», — заявив командувач СБС.

    Бровді також опублікував відео, на якому, за його словами, зафіксовано один із епізодів ураження російських суден. Він заявив, що біля Геленджика українським силам вдалося уразити судно так званого тіньового флоту попри застосування росіянами засобів протиповітряної оборони.

    «Три керовані ракети ЗРГК “Панцир-С1” махом по Птаху, але лохань тіньового флоту в р-ні Геленджика таки впольовано», — написав Бровді.

    Інформацію про ураження суден поблизу російського узбережжя також поширювали OSINT-аналітики. Зокрема, OSINT-аналітик Dnipro Osint повідомив, що ввечері 7 серпня Сили оборони могли уразити танкери неподалік Новоросійська.

    Аналітик оприлюднив супутниковий знімок, на якому, за його словами, видно один із танкерів, охоплений вогнем. Водночас точний статус судна, характер пошкоджень та обставини його ураження незалежно не підтверджені.

    Раніше ввечері 7 серпня про ураження трьох суден поблизу Геленджика повідомляв також моніторинговий канал Exilenova+. Автори каналу заявляли про пожежу на одному з кораблів після прильоту.

    Офіційні російські відомства на момент публікації не надали повної інформації про можливі пошкодження суден у районі Новоросійська та Геленджика.

    Успішні атаки на російські судна відбуваються на тлі системної роботи українських Сил безпілотних систем у Чорному та Азовському морях. Одним із напрямків цієї діяльності є протидія російській військовій та логістичній інфраструктурі, а також суднам, які можуть використовуватися для обходу міжнародних санкцій.

    Так званий тіньовий флот Росії складається з великої кількості суден, які використовуються для транспортування російської нафти та нафтопродуктів в умовах санкційних обмежень. Частина таких танкерів пов’язана з непрозорими схемами власності та страхування, що дозволяє Москві підтримувати експорт енергоносіїв попри санкції.

    Удар по таким суднам має не лише військове, а й економічне значення, оскільки може ускладнювати російську логістику та транспортування енергоносіїв.

    Зазначимо, що це не перший випадок масштабного застосування українських безпілотних систем проти російських морських об’єктів. Раніше СБС повідомляли про ураження бази російських морських безекіпажних катерів у Криму, чотирьох танкерів у Чорному та Азовському морях, п’яти елементів російської протиповітряної оборони та майданчика запуску ударних безпілотників «Шахед» у районі Донецького аеропорту.

    Таким чином, протягом 7 серпня українські сили заявили про ураження одразу трьох російських морських цілей, а загальна кількість результативно уражених плавзасобів у межах операції «МоЛоЧКа» з 6 липня до 8 серпня, за даними СБС, сягнула 218.

    При цьому частина інформації про конкретні уражені судна наразі базується на повідомленнях українських військових, OSINT-аналітиків та моніторингових каналів. Остаточний характер пошкоджень і подальший стан кожного із суден потребують додаткового підтвердження.

  • Росія різко змінила тактику в небі: майже весь парк А-50У повернули до бойових чергувань після ударів України

    Росія різко змінила тактику в небі: майже весь парк А-50У повернули до бойових чергувань після ударів України

    Росія суттєво активізувала використання літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50У, які є одним із ключових елементів системи контролю повітряного простору та протидії українським крилатим ракетам. Після тривалого періоду майже повної відсутності таких польотів у першій половині червня російська армія повернула ці літаки до регулярного бойового чергування та розосередила їх на кількох тилових аеродромах.

    Про це повідомляє “Мілітарний” із посиланням на результати аналізу проєкту “КіберБорошно”.

    За даними аналітиків, із початку червня літаки А-50У практично не залучалися до чергувань поблизу українського напрямку. У період із 4 по 22 червня було зафіксовано лише поодинокі польоти, серед яких введення в експлуатацію після ремонту літака з бортовим номером “47 червоний” та його переліт за маршрутом Воркута – Оленья.

    Однак уже після 23 червня ситуація кардинально змінилася. Один із літаків А-50У почав регулярно виконувати нічні бойові чергування над тиловими районами Росії, переважно в повітряному просторі Ульяновської та Самарської областей. Така активність зберігалася до завершення досліджуваного періоду. Загалом аналітики зафіксували близько 60 польотів цих літаків.

    У матеріалі зазначається, що 4 липня літак А-50У відіграв важливу роль під час відбиття атаки українських крилатих ракет. Завдяки своїм можливостям він забезпечує раннє виявлення повітряних цілей, координує роботу засобів протиповітряної оборони та передає інформацію винищувальній авіації, що значно підсилює ефективність російської системи повітряної оборони.

    Аналітики також звернули увагу на зміну підходу Росії до базування цих літаків. Якщо раніше основними аеродромами для А-50У були “Іваново” та “Ульяновськ”, то згодом російське командування почало розосереджувати їх значно глибше в тилу. Тепер літаки активно використовуються з аеродромів “Большое Савино” у Пермі, “Оренбург-2” та “Челябінськ”. Такий крок, імовірно, пов’язаний із прагненням зменшити ризики для дорогої авіаційної техніки після серії українських ударів по військових об’єктах на території РФ.

    Показовим став і випадок 7 липня, коли Росія одночасно підняла в повітря чотири літаки А-50У. За оцінками експертів, це майже весь боєздатний парк літаків такого типу, який наразі перебуває у розпорядженні російської армії. Така концентрація сил свідчить про зростання ролі літаків далекого радіолокаційного виявлення в системі захисту повітряного простору країни.

    Фахівці наголошують, що за короткий проміжок часу Росія перейшла від майже повної відсутності активності А-50У до їхнього систематичного використання. На думку аналітиків, це може бути реакцією на збільшення інтенсивності українських ударів по військових і логістичних об’єктах у глибокому тилу РФ. Літаки А-50У здатні виявляти повітряні цілі на великих відстанях, супроводжувати десятки об’єктів одночасно та передавати інформацію засобам ППО й бойовій авіації, залишаючись одним із найважливіших компонентів російської системи управління повітряними операціями.

    Останнім часом Сили оборони України суттєво наростили кількість ударів по об’єктах у глибокому російському тилу. Зокрема, протягом останніх тижнів українські безпілотники регулярно атакували логістичну інфраструктуру найбільшого російського маркетплейса Wildberries. Крім того, у ніч на 2 серпня українські військові завдали ударів по Саратовському нафтопереробному заводу, аеродрому “Енгельс”, нафтобазі в Калузькій області та інших важливих об’єктах, що, ймовірно, також вплинуло на рішення російського командування посилити контроль повітряного простору.

  • «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    «Кримський рубильник — off»: дрони Мадяра розтрощили енергоміст із Росією та пускову С-400

    Підрозділи Сил безпілотних систем Збройних сил України протягом 12–13 липня провели серію масштабних ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії на тимчасово окупованих територіях. Серед головних цілей опинилися стратегічний пункт перетоку електроенергії енергомосту «Кубань — Крим», електричні підстанції та російські комплекси протиповітряної оборони, зокрема пускова установка зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф».

    Про результати операцій повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним Мадяр. Він назвав кампанію проти російської енергетики та ППО «Кримський рубильник off» і «ППОпадом», наголосивши, що українські підрозділи послідовно працюють над ослабленням військового потенціалу окупантів на півострові.

    За словами Бровді, протягом двох діб ударні дрони уразили загалом 11 енергетичних об’єктів різної потужності на окупованих територіях. До цього переліку ввійшли дев’ять електропідстанцій, пункт перетоку електроенергії енергомосту «Кубань — Крим» та газоперекачувальна станція.

    Окремо командувач СБС повідомив про ураження п’яти елементів російської системи протиповітряної оборони. Йдеться про пускову установку С-400 «Тріумф», зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1», зенітний ракетний комплекс «Тор-М2» та дві радіолокаційні станції «Небо-У».

    Водночас у самому окупованому Криму зафіксовано ураження чотирьох елементів ППО: пускової установки С-400 у районі Керчі, комплексу «Панцир-С1» поблизу села Осовини, а також двох РЛС «Небо-У» у Керчі та районі Мелек-Чесме. Комплекс «Тор-М2», за даними Мадяра, був уражений біля Валер’янівки на тимчасово окупованій території Донеччини.

    Однією з найважливіших цілей став стратегічний пункт прийому та перетоку електроенергії, яка надходить до Криму з території Росії через енергоміст «Кубань — Крим». За інформацією командування СБС, цей об’єкт був атакований удруге протягом 48 годин.

    Енергоміст має критичне значення для забезпечення окупованого півострова електроенергією з Краснодарського краю Росії. Водночас українська сторона підкреслює, що удари спрямовані насамперед на інфраструктуру, яка забезпечує діяльність російських військових угруповань, систем зв’язку, логістичних вузлів, об’єктів ППО та інших елементів окупаційної армії.

    У СБС також показали відео ураження енергомосту та низки інших цілей. На оприлюднених кадрах, за твердженням українського командування, зафіксовані влучання у військові та енергетичні об’єкти противника. Незалежно перевірити повний масштаб пошкоджень усіх заявлених цілей в умовах бойових дій наразі неможливо.

    Серед кримських енергооб’єктів, які потрапили під удари 12–13 липня, названо підстанцію 220 кВ «Комиш-Бурун» у Керчі, підстанції 110 кВ «Ковильне» та «Зимине», а також підстанцію 330 кВ «Зоря». Суспільне Крим із посиланням на Мадяра повідомляло, що ці об’єкти були атаковані разом із пунктом перетоку енергомосту.

    До операцій залучили кілька підрозділів Сил безпілотних систем. За інформацією Бровді, бойову роботу виконували 414-та окрема бригада безпілотних систем «Птахи Мадяра», 413-й окремий полк безпілотних систем «Рейд», 20-та окрема бригада безпілотних систем «К-2», група «Фенікс» та 1-й окремий центр СБС.

    Удари не обмежувалися лише Кримом. Під атаки потрапили електричні підстанції на тимчасово окупованих територіях Луганської, Донецької та Запорізької областей. Таким чином, операція охопила значну частину тилової інфраструктури російських військ — від енергетики та газопостачання до протиповітряної оборони.

    Паралельно Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що в ніч проти 13 липня Сили оборони завдали ударів по радіолокаційній станції «Небо-У» та пусковій установці С-400 у районі Керчі. У Генштабі зазначили, що ступінь пошкодження та остаточні результати ураження уточнюються.

    Російський комплекс С-400 «Тріумф» є одним із ключових компонентів далекобійної протиповітряної оборони РФ. Він призначений для виявлення й ураження літаків, крилатих ракет та інших повітряних цілей. Знищення або пошкодження пускових установок, радарів і допоміжних елементів С-400 може створювати прогалини в системі ППО та полегшувати подальші удари по військових об’єктах.

    РЛС «Небо-У» використовується для далекого виявлення повітряних цілей і передачі даних іншим комплексам протиповітряної оборони. Саме тому одночасне ураження радіолокаційних станцій і пускових установок може свідчити про комплексний підхід Сил оборони: спочатку позбавити противника можливості своєчасно виявляти дрони, а потім завдавати ударів по енергетиці, логістиці та інших тилових об’єктах.

    Під час цих самих операцій українські військові атакували й морську логістику Росії в Азовському морі. Генштаб повідомив про ураження семи танкерів, п’яти суховантажних суден, двох буксирів та одного порома. За даними українського командування, частина цих суден використовувалася для перевезення нафти, нафтопродуктів, військових вантажів, техніки та матеріально-технічних засобів.

    Крім того, оператори 413-го полку «Рейд» оприлюднили відео ударів по трьох поромах, які перебували в акваторії Керченського порту та біля поромної переправи. Така серія атак свідчить про спробу одночасно послабити одразу кілька складових російського забезпечення Криму — енергопостачання, морську логістику та протиповітряну оборону.

    Нинішня хвиля ударів є продовженням масштабної кампанії СБС проти енергетичної інфраструктури окупованого півострова. На початку липня Бровді повідомляв про ураження десятків енерговузлів на півдні України. Лише протягом 1–5 липня, за його даними, дрони СБС атакували 37 енергетичних об’єктів, а за останні 48 годин того періоду — ще 16 підстанцій і трансформаторних вузлів.

    Зокрема, 3 липня українські дрони уразили газову компресорну станцію «Ключі» та вісім кримських електропідстанцій, серед яких «Білогірськ», «Саки», «Старий Крим» і «Західно-Кримська». У попередні дні під ударами також перебували підстанції «Озерненська», «Родникове», «Донузлав», «Феодосійська» та інші об’єкти.

    Мадяр заявляє, що кінцевою метою таких операцій є системне ослаблення російської військової присутності на півострові — через ураження енергетики, логістики, засобів зв’язку, паливної інфраструктури та ППО.

    «Ми встоїмо. Москва ляже. Крим відгодуємо та відбудуємо», — підсумував командувач Сил безпілотних систем.

    Україна неодноразово наголошувала, що Крим є її тимчасово окупованою територією, а російські військові об’єкти на півострові є законними цілями для Сил оборони. Остаточні масштаби руйнувань після ударів 12–13 липня наразі уточнюються.

  • ЗСУ спалили С-400, з якої могли бити по Києву: оприлюднено відео удару

    ЗСУ спалили С-400, з якої могли бити по Києву: оприлюднено відео удару

    Українські оператори Сил безпілотних систем заявили про успішне знищення російського зенітного ракетного комплексу С-400 у Брянській області РФ. За інформацією 413-го полку СБС «Рейд», саме з цього району російські війська регулярно здійснювали пуски балістичних ракет у напрямку Києва та інших українських міст. Відео бойової операції вже оприлюднили військові.

    Про успішне ураження повідомив 413-й полк Сил безпілотних систем «Рейд». За словами військових, оператори безпілотників виявили пускову установку російського зенітного ракетного комплексу С-400, після чого завдали по ній точного удару. Опубліковані кадри демонструють влучання дронів та подальшу потужну пожежу на місці розташування комплексу.

    ЗРК С-400 (росЗМІ)

    У підрозділі зазначили, що Брянська область є одним із районів, звідки російська армія здійснює пуски балістичних ракет по українській столиці. Саме тому знищення такого комплексу, на думку військових, безпосередньо впливає на безпеку цивільного населення України.

    Водночас важливо зазначити, що С-400 «Тріумф» за своїм основним призначенням є зенітним ракетним комплексом великої дальності, створеним для ураження літаків, крилатих і балістичних ракет. Однак під час повномасштабної війни Росія неодноразово застосовувала ракети комплексу С-400 для ударів по наземних цілях в Україні. Саме про таке використання комплексу повідомляли українські військові та міжнародні аналітичні центри.

    За інформацією бійців «Рейду», під час останньої масованої атаки Росії по Україні комплекс перебував у районі, звідки здійснювалися ракетні пуски. У підрозділі наголосили, що успішне ураження установки могло зірвати або ускладнити подальше застосування балістичних засобів ураження проти українських міст.

    Офіційного підтвердження з боку Міністерства оборони Росії щодо втрати комплексу С-400 станом на момент публікації немає. Російська сторона традиційно не коментує або заперечує інформацію про втрати стратегічних систем ППО.

    С-400 «Тріумф» вважається одним із найдорожчих елементів російської протиповітряної оборони. До складу одного дивізіону входять командний пункт, радіолокаційні станції, пускові установки та транспортно-заряджальні машини. Комплекс здатний одночасно супроводжувати десятки повітряних цілей і застосовувати кілька типів ракет залежно від дальності та характеру загрози.

    З початку повномасштабного вторгнення українські Сили оборони неодноразово демонстрували здатність уражати російські системи ППО як на тимчасово окупованих територіях, так і безпосередньо в прикордонних регіонах РФ. Втрата таких комплексів не лише знижує можливості російської протиповітряної оборони, а й відкриває додаткові можливості для роботи українських далекобійних безпілотників.

    Останніми місяцями 413-й полк СБС «Рейд» регулярно повідомляє про успішні удари по військовій інфраструктурі противника. Раніше оператори підрозділу заявляли про ураження локомотивів, які забезпечували військову логістику окупантів у Брянській області, а також інших важливих військових об’єктів.

    Українське командування систематично наголошує, що пріоритетними цілями залишаються засоби протиповітряної оборони, радіолокаційні станції, логістичні вузли та інші військові об’єкти, які забезпечують російські удари по території України.

  • Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Російське керівництво після серії успішних ударів Сил оборони України було змушене терміново перекидати додаткові системи протиповітряної оборони до Москви та району Керченського мосту. Такі дії фактично послабили захист інших регіонів Росії та тимчасово окупованих територій України.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після отримання доповіді від керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

    За словами глави держави, українська розвідка отримала внутрішні документи російської влади, які містять реальну оцінку наслідків українських далекобійних ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі РФ.

    Зеленський наголосив, що Кремль змушений переглядати власну систему безпеки через дедалі більшу кількість успішних атак українських сил по об’єктах у глибокому тилу Росії.

    “Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки”, – заявив президент.

    За оцінками експертів, Керченський міст залишається одним із найважливіших логістичних об’єктів для російської армії. Через нього здійснюється перекидання військової техніки, боєприпасів, пального та особового складу до окупованого Криму та південних напрямків фронту.

    Водночас Москва традиційно залишається головним політичним центром Росії, тому її захист має для Кремля не лише військове, а й символічне значення.

    Президент також розповів про результати останніх українських ударів по військових об’єктах країни-агресора. Одним із найбільш болючих для РФ ударів стало знищення великого арсеналу Балтійського флоту поблизу Санкт-Петербурга.

    За словами Зеленського, внаслідок атаки було ліквідовано понад 60 тисяч тонн боєприпасів.

    Крім того, українські сили продовжують завдавати ударів по підприємствах російського військово-промислового комплексу, які виробляють радіоелектроніку, системи зв’язку та інші критично важливі компоненти для армії РФ.

    Останніми тижнями українські безпілотники та далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають об’єктів у центральних та західних регіонах Росії. Зокрема, 16 червня українські дрони атакували Московський нафтопереробний завод компанії “Газпром нафта”, після чого підприємство було змушене призупинити роботу.

    Також Сили оборони України завдали удару по Центру космічного зв’язку у Московській області, який забезпечує роботу супутникових систем та використовується в інтересах російських силових структур.

    Паралельно триває кампанія зі знищення російської військової інфраструктури в тимчасово окупованому Криму. За останні дні українські сили уразили об’єкти протиповітряної оборони, військові аеродроми та енергетичну інфраструктуру півострова.

    На цьому тлі російське командування змушене перерозподіляти обмежені ресурси ППО між різними напрямками, що створює додаткові вразливості в оборонній системі РФ.

    Зеленський також заслухав окрему доповідь щодо стану російського ракетного виробництва та стратегічної авіації. За його словами, Україна продовжує готувати нові рішення у відповідь на затягування війни з боку Кремля та постійні удари по українських містах.

    Президент підкреслив, що Росія досі відмовляється від реальних дипломатичних кроків і продовжує робити ставку на військову ескалацію.

    “Важливо, щоб до якнайбільшої кількості росіян дійшло розуміння, що війну затягує саме відмова російського керівництва від дипломатії”, – зазначив Зеленський.

    На думку аналітиків, перекидання систем ППО до Москви та Керченського мосту може свідчити про зростаючу стурбованість Кремля безпекою стратегічно важливих об’єктів. Водночас таке рішення неминуче знижує рівень захисту інших регіонів, що потенційно відкриває нові можливості для українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Останні події демонструють, що війна дедалі більше переноситься на територію самої Росії, а українські сили поступово розширюють можливості ураження цілей на значній відстані від лінії фронту. Саме це, за оцінками експертів, змушує Кремль переглядати пріоритети оборони та концентрувати ресурси навколо найбільш чутливих об’єктів.

  • Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Українські спецпризначенці продовжують методично знищувати ключові військові об’єкти російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Цього разу під удар потрапили системи протиповітряної оборони, які прикривають Керченську протоку, а також інфраструктура двох стратегічно важливих військових аеродромів. Про успішну спецоперацію повідомила Служба безпеки України.

    За даними СБУ, воїни Центру спеціальних операцій «Альфа» завдали серії точкових ударів по російських військових об’єктах на півострові. Основною ціллю стали засоби протиповітряної оборони окупантів у районі Керчі та інфраструктура військових аеродромів «Саки» і «Гвардійське».

    У спецслужбі повідомили, що внаслідок операції на військовому аеродромі «Саки» було уражено чотири ангари, які використовувалися для розміщення та обслуговування авіаційної техніки російських військ. Саме цей аеродром вважається одним із ключових об’єктів російської військової авіації в окупованому Криму. Звідти регулярно здійснюються вильоти літаків, які беруть участь у війні проти України.

    Крім того, під удар потрапили елементи однієї з найсучасніших російських систем протиповітряної оборони. За попередньою інформацією, поблизу Керченської протоки було уражено дві одиниці озброєння зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф». Також українські спецпризначенці знищили два зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С1», які забезпечували ближній захист російської ППО.

    У Службі безпеки наголосили, що це вже четвертий комплекс «Панцир-С1», уражений підрозділами ЦСО «Альфа» в районі Керченської протоки за останній час. Такі втрати суттєво послаблюють можливості російської армії контролювати повітряний простір над окупованим півостровом.

    «Російські окупанти втрачають контроль над небом Криму. Кожен знищений комплекс ППО та кожен уражений військовий аеродром відкриває нові можливості для подальших ударів України по військовій інфраструктурі ворога. СБУ й надалі методично перетворюватиме Крим на територію постійних втрат для російської армії, допоки вона не покине український півострів», – заявили у спецслужбі.

    Операція відбулася на тлі серії потужних ударів по російській інфраструктурі в окупованому Криму. У ніч проти 24 червня на півострові сталася масштабна аварія в енергосистемі після атак безпілотників. У результаті без електропостачання залишилися Севастополь, Сімферополь, Ялта, Алушта та низка інших населених пунктів.

    За повідомленнями місцевої окупаційної влади, через аварію довелося запроваджувати графіки аварійних відключень електроенергії. Також тимчасово були обмежені окремі транспортні маршрути та робота частини соціальної інфраструктури.

    Останніми днями Крим стикається одразу з кількома серйозними проблемами. Крім перебоїв з електропостачанням, на півострові фіксують дефіцит пального та труднощі з логістикою. Російські телеграм-канали та місцеві жителі повідомляють про черги на автозаправних станціях і затримки постачання окремих товарів.

    Українські Сили оборони останнім часом значно активізували удари по військових, логістичних та паливних об’єктах окупантів. Під атаки потрапляють склади боєприпасів, системи ППО, військові аеродроми, енергетична інфраструктура та транспортні вузли, які забезпечують російське угруповання на півострові.

    Раніше повідомлялося про удари по військових об’єктах у районах Керчі, Феодосії та Севастополя. Також українські військові завдавали ударів по мостах і логістичних маршрутах, які використовуються для перекидання техніки та забезпечення окупаційних військ.

    Військові експерти зазначають, що знищення систем ППО має особливе значення для подальших операцій України. Комплекси С-400 та «Панцир-С1» є ключовими елементами багаторівневої російської системи протиповітряної оборони в Криму. Їхня втрата знижує здатність окупантів захищати важливі військові об’єкти від ударів дронів і ракет.

    Особливо важливим є район Керченської протоки, де зосереджені численні військові об’єкти, системи спостереження та логістичні маршрути, які з’єднують Росію з окупованим Кримом. Саме тому російське командування приділяє особливу увагу захисту цього напрямку.

    На думку аналітиків, останні успішні удари свідчать про системний підхід України до послаблення російського військового потенціалу на півострові. Руйнування елементів ППО, ураження військових аеродромів та створення проблем з енергетикою і логістикою поступово ускладнюють можливості окупаційних військ утримувати контроль над регіоном.

    Попри спроби російської влади запевнити населення у повному контролі над ситуацією, останні події демонструють дедалі більшу вразливість військової інфраструктури окупованого Криму. А успішна операція СБУ стала ще одним ударом по оборонних можливостях російської армії на півострові.

  • Вибухи у Воронежі: під удар міг потрапити ключовий оборонний завод РФ

    Вибухи у Воронежі: під удар міг потрапити ключовий оборонний завод РФ

    У російському Воронежі 22 червня вдень пролунала серія потужних вибухів, після яких у місті виникла пожежа на території одного з промислових об’єктів і почалося масштабне задимлення. Інцидент стався близько 12:00 за місцевим часом і спричинив паніку серед жителів кількох районів міста, які повідомляли про гучні звуки вибухів, вібрацію та роботу систем протиповітряної оборони. Про подію масово писали російські Telegram-канали, публікуючи відео з густими стовпами диму, що піднімалися над промисловою зоною.

    За даними російських пабліків, під удар міг потрапити Воронезький завод напівпровідникових приладів «Сборка», який є одним із підприємств, що працюють у сфері електронної промисловості. У повідомленнях із соцмереж зазначається, що саме в районі цього об’єкта було зафіксовано найбільше задимлення та роботу екстрених служб. Водночас офіційного підтвердження конкретного ураженого об’єкта російська влада не надала, обмежившись загальними формулюваннями про пошкодження «одного з підприємств» у регіоні.

    Російські джерела також повідомляють, що у небі над Воронезькою областю нібито працювали системи ППО, які збивали «високошвидкісні повітряні цілі». При цьому частина місцевих каналів припускає, що по місту могли бути застосовані ракети далекого радіусу дії, зокрема Storm Shadow, однак ці твердження не підтверджені жодними офіційними структурами і базуються виключно на неперевірених повідомленнях у соціальних мережах.

    Губернатор Воронезької області підтвердив сам факт атаки та заявив, що над регіоном нібито було знищено кілька повітряних цілей. За його словами, внаслідок події постраждали троє людей, яким надається медична допомога. Водночас він не уточнив, який саме об’єкт зазнав пошкоджень, і не надав детальної інформації про масштаби руйнувань, що лише посилило невизначеність навколо інциденту.

    Паралельно у мережі з’являється інформація про можливу атаку на підприємство, яке може бути пов’язане з виробництвом електронних компонентів, зокрема транзисторів, діодів, інтегральних мікросхем і силових модулів. Такі компоненти у відкритих джерелах пов’язують із використанням у російській оборонній промисловості, включно з системами управління ракетами, радіолокаційними комплексами та засобами протиповітряної оборони. Однак ці дані походять із відкритих довідкових матеріалів і не є підтвердженням фактичного ураження саме цього виробництва під час інциденту.

    Очевидці також повідомляють про значну кількість пожежної техніки та екстрених служб, які прибули до району вибухів. У деяких районах міста спостерігалися перебої у роботі зв’язку та підвищена активність силових структур. Місцеві жителі зазначають, що вибухи були настільки потужними, що їх було чутно на значній відстані від епіцентру події.

    Наразі ситуація у Воронежі залишається напруженою, офіційні структури продовжують уточнювати інформацію щодо характеру пошкоджень і причин вибухів. Дані про масштаб руйнувань, тип використаних засобів ураження та точний об’єкт атаки залишаються непідтвердженими і можуть змінюватися у міру надходження нової інформації.

  • “Гаазькі конвенції більше не потрібні”: Мєдвєдєв виступив із заявою після атаки на Москву

    “Гаазькі конвенції більше не потрібні”: Мєдвєдєв виступив із заявою після атаки на Москву

    Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації та колишній президент РФ Дмитро Мєдвєдєв виступив із черговою резонансною заявою на тлі масштабних атак українських безпілотників по території Росії. Російський політик заявив, що після ударів по Москві та інших російських містах для Кремля нібито «більше не існує жодних правил щодо Києва», а також поставив під сумнів актуальність міжнародних норм ведення війни.

    Слова Мєдвєдєва пролунали після однієї з наймасштабніших атак безпілотників на Москву та Московську область за останні роки. Зокрема, під ударом опинилися об’єкти критичної інфраструктури, включаючи Московський нафтопереробний завод у Капотні, який відіграє важливу роль у забезпеченні російської столиці паливом.

    У своєму дописі в російському месенджері Мєдвєдєв заявив, що Росія більше не повинна керуватися попередніми обмеженнями у ставленні до України. За його словами, після регулярних атак на російські міста Москва більше не бачить підстав дотримуватися будь-яких «правил гри». Водночас він зробив застереження, що єдиним винятком залишається навмисне знищення цивільного населення.

    Особливу увагу привернули слова російського посадовця щодо міжнародного гуманітарного права. Мєдвєдєв фактично поставив під сумнів необхідність Гаазьких конвенцій — міжнародних документів, які визначають правила та звичаї ведення війни, захищають цивільне населення, культурні цінності, а також регулюють поводження з військовополоненими.

    Подібні заяви викликали широкий резонанс серед міжнародних спостерігачів, адже Гаазькі конвенції є однією з основ сучасного міжнародного права. Вони були ухвалені ще наприкінці XIX та на початку XX століття і залишаються фундаментом правового регулювання збройних конфліктів. Саме на них спираються міжнародні суди під час розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

    Заява Мєдвєдєва пролунала на тлі загострення ситуації навколо Москви. За останні дні українські безпілотники завдали низки ударів по військових та інфраструктурних об’єктах у російській столиці та навколишніх регіонах. Особливий резонанс викликало ураження Московського НПЗ, який розташований приблизно за 12 кілометрів від Кремля.

    За інформацією українського Генерального штабу та низки міжнародних ЗМІ, внаслідок атак було пошкоджено установки первинної переробки нафти, резервуари для зберігання пального та інше технологічне обладнання підприємства. Після ударів завод був змушений частково або повністю призупинити роботу, що стало одним із найсерйозніших ударів по паливній інфраструктурі Росії за весь період повномасштабної війни.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що удари по об’єктах у Москві є відповіддю на російські атаки проти українських міст. Зокрема, глава держави нагадав про масований обстріл Києва, внаслідок якого загинули мирні мешканці, а також було пошкоджено об’єкти культурної та історичної спадщини.

    Останніми місяцями Дмитро Мєдвєдєв регулярно виступає з різкими та агресивними заявами щодо України, Заходу та міжнародних організацій. Багато його висловлювань уже викликали критику навіть серед окремих російських експертів через надмірну радикальність та погрози застосування сили.

    Водночас аналітики зазначають, що подібна риторика може бути частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на мобілізацію російського суспільства та виправдання подальшої ескалації війни. Після успішних ударів українських дронів по території РФ російська влада дедалі частіше намагається пояснити власному населенню причини нездатності систем протиповітряної оборони повністю захистити столицю та стратегічні об’єкти.

    На цьому тлі міжнародні правозахисні організації наголошують, що жодні політичні заяви не можуть скасувати дію міжнародного гуманітарного права. Усі сторони збройного конфлікту зобов’язані дотримуватися норм міжнародних конвенцій незалежно від розвитку бойових дій.

    Експерти також звертають увагу, що заяви про відмову від міжнародних правил війни можуть посилити занепокоєння світової спільноти щодо подальшої поведінки Росії у війні проти України. Особливо це актуально на тлі постійних звинувачень Москви у порушенні міжнародного права та численних розслідувань воєнних злочинів.

    Наразі офіційної реакції міжнародних організацій на останні заяви Мєдвєдєва ще не оприлюднено. Однак його слова вже стали черговим свідченням жорсткої риторики російського керівництва після серії болючих ударів по військових та інфраструктурних об’єктах на території Росії.

    Тим часом українські Сили оборони продовжують операції зі знищення логістичних вузлів, нафтопереробних підприємств, систем ППО та інших об’єктів, які забезпечують ведення війни проти України. Саме ці удари останніми тижнями дедалі частіше стають причиною різких заяв російських чиновників та представників Кремля.