Позначка: ППО України

  • Росія готує новий балістичний удар по Україні: Зеленський повідомив про тривожні дані розвідки

    Росія готує новий балістичний удар по Україні: Зеленський повідомив про тривожні дані розвідки

    Російські війська готуються до нових атак балістичними ракетами по території України. Українська розвідка отримала відповідну інформацію, а президент Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів прискорити рішення щодо посилення протиповітряної оборони. За його словами, для захисту українських міст критично необхідні додаткові ракети-перехоплювачі, передусім для американських систем Patriot.

    Про це глава держави заявив у вечірньому зверненні 29 жовтня.

    Президент наголосив, що російська армія не відмовляється від ракетного терору, а українські військові потребують додаткових засобів для перехоплення балістичних цілей.

    «Зараз є інформація від розвідки про підготовку росіянами нових балістичних ударів. І потрібні сили, щоб збивати все це російське зло. Ми чекаємо на відповідні рішення», — заявив Зеленський.

    Водночас президент не уточнив, які саме міста чи регіони можуть стати цілями наступних атак. Також не було названо конкретних дат можливих ударів.

    Попередження пролунало на тлі посилення російських обстрілів українських міст. Лише 29 жовтня російські війська атакували низку цивільних об’єктів, спричинивши загибель і поранення людей.

    Одним із найтрагічніших епізодів став удар безпілотника по залізничному вокзалу Дніпра, де перебували пасажири. Російська атака призвела до численних жертв серед цивільного населення.

    Того ж дня під обстрілами опинилися Чернігів та Кременчук. Російські удари спричинили руйнування житлових і торговельних об’єктів, а серед постраждалих були діти.

    У своєму зверненні Зеленський наголосив, що Україна очікує від союзників конкретних рішень щодо постачання засобів протиповітряної оборони.

    Насамперед ідеться про ракети для комплексів Patriot, які відіграють важливу роль у протидії російським балістичним ракетам. На відміну від багатьох крилатих ракет і безпілотників, балістичні цілі мають надзвичайно високу швидкість та складну траєкторію польоту, що суттєво ускладнює їх перехоплення.

    Саме тому для ефективного захисту українських міст необхідні спеціалізовані протиракетні системи та достатні запаси боєприпасів до них.

    Раніше президент уже звертав увагу на нестачу ракет-перехоплювачів. Зокрема, 27 жовтня Зеленський повідомив, що за попередні два тижні російські війська випустили понад 100 балістичних ракет по Києву та Київській області.

    За словами глави держави, Україна намагається забезпечити захист енергетичних об’єктів, транспортної інфраструктури та житлових районів, однак інтенсивність російських атак створює значне навантаження на систему ППО.

    Водночас Зеленський розповів і про результати українських операцій проти російських військових об’єктів.

    За його словами, Сили оборони здійснили два ракетні удари, внаслідок яких, за українськими даними, було знищено два російські винищувачі-бомбардувальники Су-34 та уражено пускову установку оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер».

    Раніше Військово-морські сили ЗСУ повідомили про застосування українського ракетного комплексу «Нептун» проти авіабази «Маринівка» у Волгоградській області Росії. Саме там, за даними військових, перебували два Су-34, які вдалося знищити.

    Російська армія використовує ці літаки для ударів керованими авіаційними бомбами по українських позиціях і населених пунктах.

    Ураження пускової установки «Іскандер» також має значення для протидії ракетним атакам, оскільки комплекси цього типу Росія застосовує для запуску балістичних ракет по Україні.

    При цьому президент не уточнив місце розташування ураженої установки та інших подробиць операції.

    Зеленський подякував українським військовим за результати бойової роботи, а міжнародним партнерам — за підтримку обороноздатності України.

    Попри успішні удари по російських військових об’єктах, загроза нових ракетних атак залишається високою. Президент наголосив, що подальше посилення української ППО залежить не лише від роботи військових, а й від швидкості ухвалення рішень міжнародними союзниками.

    Станом на вечір 29 жовтня розвідка попереджає про підготовку Росією нових балістичних ударів, однак конкретні цілі та строки можливих атак публічно не названі.

    Українцям варто уважно стежити за офіційними повідомленнями Повітряних сил ЗСУ та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки час для реагування на балістичну загрозу може бути дуже обмеженим.

  • Росія почала бити по Україні новою ракетою «Філін»: дальність до 1200 км і китайські компоненти

    Росія почала бити по Україні новою ракетою «Філін»: дальність до 1200 км і китайські компоненти

    Російська армія почала застосовувати для ударів по території України нову крилату ракету «Філін», здатну вражати цілі на відстані до 1200 кілометрів. Окупанти використовують це озброєння з кінця літа 2026 року. Українська розвідка встановила основні технічні характеристики ракети, особливості її конструкції та підприємства, причетні до виробництва.

    Про це 22 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    Що відомо про нову російську ракету

    За даними ГУР, «Філін» є крилатою ракетою наземного базування, яка запускається зі спеціальної пускової установки за допомогою порохового прискорювача.

    Довжина фюзеляжу ракети становить приблизно 3,5 метра, а розмах крил сягає трьох метрів. Вона здатна розвивати швидкість до 800 кілометрів на годину та долати відстань до 1200 кілометрів.

    Залежно від комплектації, ракета може оснащуватися бойовою частиною масою 50 або 100 кілограмів.

    Окремою особливістю нового озброєння є використання технологій 3D-друку для виготовлення деяких конструктивних елементів. Це свідчить про застосування альтернативних виробничих технологій під час складання ракети.

    Також у розвідці зазначили, що «Філін» може виконувати політ на малих висотах. Така особливість крилатих ракет потенційно ускладнює їхнє своєчасне виявлення засобами протиповітряної оборони.

    Китайські компоненти та російські виробники

    Українська розвідка встановила, що для наведення ракети на ціль використовується інерціальна навігаційна система китайського виробництва.

    Крім того, в її обладнанні застосовується 16-канальна система «Комета», призначена для роботи із супутниковими навігаційними сигналами в умовах радіоелектронних перешкод.

    ГУР також оприлюднило інформацію про російські підприємства, які беруть участь у виробництві нового озброєння.

    Зокрема, товариство «ПЛАЗ» відповідає за виготовлення бортового обладнання, тоді як підприємство «Рейнольдс» виробляє двигун R500, який використовується в ракеті.

    Водночас інформації про загальну кількість виготовлених «Філінів» та масштаби їхнього бойового застосування у повідомленні не наведено.

    Росія продовжує нарощувати ракетний арсенал

    Поява нового типу крилатої ракети відбувається на тлі накопичення Росією запасів ракетного озброєння для подальших ударів по Україні.

    За раніше оприлюдненими даними української розвідки, Росія має кілька тисяч крилатих і близько 700 балістичних ракет.

    Крім того, з’являлася інформація про можливі випробування до кінця 2026 року нової балістичної ракети для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер». Її заявлена дальність може становити до 800 кілометрів.

    На тлі цих повідомлень президент Володимир Зеленський також попереджав про наміри Кремля розмістити балістичні ракети на території Білорусі, що створюватиме додаткові загрози для західних областей України.

    Таким чином, застосування «Філіна» свідчить про продовження Росією розробки та використання нових засобів повітряного нападу. Водночас реальна ефективність цієї ракети та масштаби її виробництва залишаються невідомими.

  • Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.

    За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

    Якими ракетами Росія атакувала Україну

    Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.

    За інформацією Повітряних сил, серед них були:

    • Балістичні ракети «Іскандер-М».
    • Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
    • Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
    • Протикорабельні ракети «Онікс».

    Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.

    Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.

    Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.

    Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.

    Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.

    Росія запустила 210 безпілотників

    Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.

    Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.

    За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.

    Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.

    Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.

    Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.

    Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.

    Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

    Скільки російських дронів вдалося знешкодити

    Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.

    Серед них — 87 реактивних дронів.

    Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.

    Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.

    У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.

    До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.

    При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.

    Влучання зафіксували на 32 локаціях

    Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.

    Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.

    Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.

    На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.

    Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.

    Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.

    Київ став головним напрямком російського удару

    За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.

    У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.

    За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.

    Серед потерпілих є діти.

    Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.

    Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.

    Російські удари зачепили й інші регіони

    Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.

    Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.

    За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.

    Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.

    Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.

    Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження

    Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.

    Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.

    Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.

    Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.

    Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.

    Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.

    Що відомо станом на ранок 22 жовтня

    За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.

    Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.

    Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.

    Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.

    Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.

    Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.

  • 22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    У ніч проти 17 жовтня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети морського та повітряного базування, а також 332 безпілотники різних типів. Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 293 повітряні цілі, однак повністю уникнути наслідків обстрілу не вдалося. Зафіксовано влучання на 22 локаціях, а у Запоріжжі та Кривому Розі повідомили про пошкодження будівель і постраждалих.

    Про результати відбиття атаки повідомили Повітряні сили Збройних сил України. За даними військових, російський повітряний напад розпочався ще о 18:00 16 жовтня та тривав протягом усієї ночі.

    Окупанти використали одразу кілька типів ракетного озброєння. Балістичні ракети «Іскандер-М» та KN-23 запускали з Воронезької й Ростовської областей РФ, а також із тимчасово окупованого Криму.

    Крилаті ракети Х-22/32 противник застосував із повітряного простору окупованого півострова. Ще чотири ракети морського базування «Калібр» запустили з району Новоросійська.

    Особливістю нічного удару стала велика кількість безпілотників — 332 апарати різних типів.

    Серед них були ударні Shahed, реактивні дрони, S-8000 «Бандероль», «Гербера» та безпілотники-імітатори «Пародія».

    За даними Повітряних сил, 31 із запущених безпілотників належав до реактивних модифікацій.

    Пуски здійснювали з районів Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Така географія запусків свідчить про масштабність атаки та необхідність одночасної роботи української протиповітряної оборони на кількох напрямках.

    Скільки ворожих цілей вдалося знищити

    За попередніми даними станом на 08:00, українська ППО збила або подавила 293 повітряні цілі.

    Зокрема, захисники неба знешкодили всі чотири крилаті ракети «Калібр» та 289 безпілотників різних типів.

    Серед знешкоджених БпЛА було 23 реактивні апарати.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Водночас військові повідомили про влучання засобів повітряного нападу противника на 22 локаціях. Ще на трьох зафіксували падіння уламків збитих цілей.

    У ранковому зведенні не зазначено точної кількості балістичних ракет та ракет Х-22/32, які Росія застосувала під час атаки. Тому наведені цифри не дозволяють визначити повну кількість усіх запущених ракет або остаточну ефективність їх перехоплення.

    Запоріжжя та Кривий Ріг опинилися під ракетними ударами

    Одними з міст, які зазнали ударів під ранок 17 жовтня, стали Запоріжжя та Кривий Ріг.

    У Запоріжжі внаслідок ракетної атаки пошкоджено житлові будинки. За попередньою інформацією місцевої влади, щонайменше двоє людей постраждали, їм надавали медичну допомогу.

    У Кривому Розі також зафіксували наслідки російського удару. Повідомлялося про пошкодження підприємства та цивільної інфраструктури.

    Інформація про масштаби руйнувань і кількість постраждалих уточнюється.

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак

    Застосування одночасно балістичних ракет, крилатих ракет та значної кількості дронів створює додаткове навантаження на українську систему ППО.

    Особливу увагу військові експерти звертають на реактивні безпілотники, швидкість яких суттєво перевищує показники звичайних Shahed.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нову російську ракету S-8000 «Бандероль», здатну розвивати швидкість приблизно до 650 км/год.

    За оцінками експертів, використання таких засобів ураження в комбінованих атаках може ускладнювати роботу мобільних вогневих груп та інших елементів протиповітряної оборони.

    Водночас Росія продовжує застосовувати дешевші дрони-імітатори для створення додаткових повітряних цілей.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини накопичення Росією ракет перед масштабними ударами. Військові оглядачі припускали, що перерви між великими атаками можуть бути пов’язані з необхідністю накопичувати боєприпаси та готувати нові комбіновані удари.

    Крім того, 6 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку 137 безпілотниками, під час якої влучання зафіксували на 17 локаціях.

    Нова атака 17 жовтня виявилася значно масштабнішою за кількістю застосованих дронів.

    Повітряна загроза зберігалася навіть після ранкового зведення

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 бойова робота ще тривала, а в повітряному просторі України залишалися кілька ворожих безпілотників.

    Тому ранкові показники є попередніми й можуть змінюватися після завершення атаки та уточнення інформації.

    Військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Масована атака 17 жовтня вкотре продемонструвала, що навіть за успішного знешкодження сотень російських цілей загроза для українських міст залишається високою. Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння, намагаючись завдати ударів по території України, тоді як українські Сили оборони протидіють одночасно ракетним і безпілотним загрозам.

  • Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Попри поступове скорочення залежності України від американського фінансування, Сполучені Штати залишаються важливим партнером у трьох критичних сферах оборони. Йдеться про розвідувальну інформацію, ракети-перехоплювачі для систем Patriot та постачання американського озброєння, яке закуповують європейські союзники. На тлі напружених відносин між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським ці напрямки можуть стати інструментами політичного тиску на Київ.

    Про це йдеться в аналізі британського видання The Telegraph.

    За оцінкою журналістів, адміністрація Трампа зберігає суттєвий вплив на військові спроможності України, хоча пряма фінансова допомога США вже не відіграє тієї ролі, що на початку повномасштабного вторгнення.

    Нині значну частину американського озброєння для України оплачують європейські держави. Однак сам факт фінансування з боку Європи не усуває залежності від рішень Вашингтона щодо продажу та передачі військової техніки.

    Перший важіль — американська розвідка

    Однією з найважливіших складових співпраці залишається передача розвідувальної інформації.

    Американські супутникові системи та інші засоби спостереження допомагають Україні отримувати відомості про військові об’єкти противника, переміщення техніки й підготовку ракетних атак.

    За інформацією The Telegraph, американські розвідувальні структури, зокрема ЦРУ, також відігравали важливу роль у наданні даних для планування українських далекобійних операцій.

    Особливе значення має можливість завчасно отримувати попередження про запуски балістичних ракет.

    Після російського удару по Києву ввечері 12 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що Україна не отримала завчасного попередження від міжнародних партнерів.

    Однак відсутність інформації про конкретний запуск не означає припинення всієї розвідувальної співпраці.

    13 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від Сполучених Штатів.

    Другий важіль — ракети для Patriot

    Ще одна критично важлива сфера — постачання ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    Ці системи відіграють ключову роль у захисті українських міст від російських балістичних ракет.

    На відміну від багатьох ударних безпілотників і крилатих ракет, балістичні цілі значно складніше перехоплювати через особливості їхньої швидкості та траєкторії.

    Україна використовує також інші системи протиповітряної оборони, однак можливості Patriot залишаються особливо важливими саме для протидії балістиці.

    Проблема полягає не лише в кількості пускових установок, а й у постійному забезпеченні їх відповідними боєприпасами.

    Навіть за наявності достатньої кількості комплексів обмеження поставок ракет-перехоплювачів може вплинути на здатність протиповітряної оборони відбивати масовані удари.

    Європейські країни поступово збільшують оборонне виробництво, однак швидко замінити весь обсяг американських поставок складно.

    Третій важіль — програма НАТО PURL

    Третім напрямком The Telegraph називає механізм Prioritised Ukraine Requirements List (PURL).

    Він дозволяє європейським союзникам закуповувати американське озброєння для України.

    Таким чином, фінансування забезпечують європейські держави, але постачання все одно залежить від американської сторони.

    За повідомленнями західних медіа, під час переговорів у Маямі представники адміністрації Трампа порушували питання можливого обмеження військової співпраці, якщо Україна не припинить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Йдеться про повідомлення журналістів із посиланням на джерела, а не про офіційно оголошене рішення щодо зупинення програми.

    Водночас сам механізм PURL демонструє, що навіть значне фінансове залучення Європи не забезпечує повної незалежності від Вашингтона.

    Чому відносини між Києвом і Вашингтоном загострилися

    Нова хвиля суперечностей виникла після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Американський президент пояснив послаблення санкцій необхідністю стримувати ціни на паливо на світовому ринку.

    Натомість українське керівництво розкритикувало рішення, наголосивши, що експортні доходи допомагають Росії фінансувати продовження війни.

    Окремою причиною напруженості стали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах.

    Вашингтон висловлював занепокоєння їхнім впливом на паливний ринок, тоді як Україна розглядає удари по об’єктах, які забезпечують військовий потенціал РФ, як один з інструментів послаблення агресора.

    На цьому тлі з’явилися повідомлення про можливі обмеження американської військової допомоги та передачі розвідувальної інформації.

    Втім, станом на 13 жовтня підтвердження повного припинення цих механізмів немає.

    Чи зможе Європа замінити США

    The Telegraph звертає увагу, що європейські союзники вже взяли на себе більшу частину фінансової відповідальності за підтримку України.

    Водночас Європа стикається з обмеженнями власних виробничих потужностей.

    Збільшення оборонних бюджетів Німеччини, Польщі та інших держав означає зростання попиту на озброєння як для України, так і для власних армій.

    За оцінкою британського видання, європейські країни можуть поступово розвивати альтернативні канали постачання зброї та боєприпасів.

    Проте заміна американських розвідувальних можливостей є складнішим завданням, яке потребуватиме значного часу й інвестицій.

    Отже, три головні сфери залежності України від США залишаються незмінними: розвідка, протиракетна оборона та доступ до американського озброєння.

    The Telegraph оцінює ці напрямки як потенційні важелі Вашингтона у відносинах із Києвом.

    Водночас фактична співпраця між державами продовжується, а повідомлення про можливі обмеження не слід ототожнювати з рішеннями, які вже набрали чинності.

  • Російські дрони пошкодили лікарню на Хмельниччині: четверо пацієнтів отримали травми

    Російські дрони пошкодили лікарню на Хмельниччині: четверо пацієнтів отримали травми

    Російські війська знову атакували Хмельницьку область ударними безпілотниками. Внаслідок одного з обстрілів пошкоджено медичний заклад, у якому перебували пацієнти. Четверо людей отримали незначні травми. Крім будівлі лікарні, вибуховою хвилею пошкодило автомобілі, припарковані поруч.

    Про це 13 жовтня повідомив начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.

    За його словами, протягом попередньої доби російська армія неодноразово спрямовувала ударні безпілотники на територію регіону.

    Під час атак працювали сили протиповітряної оборони. За попередньою інформацією, є збиті ворожі повітряні цілі.

    Однак одна з атак призвела до пошкоджень медичної інфраструктури.

    У медзакладі вибуховою хвилею пошкодило вікна та вхідну групу будівлі. Також постраждали автомобілі, які стояли неподалік.

    У момент атаки всередині закладу перебували люди, які проходили лікування.

    За офіційними даними, четверо пацієнтів отримали незначні травми. Медичні працівники надали їм необхідну допомогу.

    Інформації про загиблих не надходило.

    Назву та точне місце розташування пошкодженого медичного закладу обласна влада у першому повідомленні не уточнила.

    Відомо, що вночі та вранці Повітряні сили ЗСУ неодноразово попереджали про рух російських ударних безпілотників у напрямку Хмельницької області.

    Зокрема, повідомлялося про реактивні дрони, які рухалися з боку Вінниччини. Пізніше повітряні цілі фіксували поблизу Летичева.

    Водночас наразі немає підтвердження, що саме ці безпілотники спричинили пошкодження медичного закладу.

    Це не перший випадок, коли російські атаки пошкоджують українську медичну інфраструктуру.

    Лікарні та інші заклади охорони здоров’я неодноразово зазнавали руйнувань унаслідок ракетних і дронових ударів. Такі атаки створюють додаткову небезпеку для пацієнтів, які можуть бути не здатні швидко самостійно залишити приміщення.

    Станом на ранок 13 жовтня підтверджено чотирьох травмованих пацієнтів. Остаточні наслідки російських атак на Хмельниччину місцева влада продовжує уточнювати.

  • Росія готує нові ракетні удари: Зеленський попередив про особливу загрозу найближчими днями

    Росія готує нові ракетні удари: Зеленський попередив про особливу загрозу найближчими днями

    Президент України Володимир Зеленський попередив про підвищену загрозу нових російських ракетних ударів найближчими днями. На тлі чергової балістичної атаки на Київ глава держави провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном, під час якої обговорив необхідність термінового посилення української протиповітряної оборони та збереження санкційного тиску на Росію.

    Про це Зеленський повідомив 10 жовтня у своєму Telegram-каналі. Деталі переговорів також оприлюднили на офіційному сайті президента України.

    За словами глави держави, розмова з французьким лідером відбувалася безпосередньо під час російської балістичної атаки на українську столицю.

    Зеленський подякував Макрону за підтримку та наголосив, що Україна потребує додаткових систем протиповітряної оборони, здатних захищати міста від ракетних ударів.

    Президент попередив, що найближчими днями зберігається особлива загроза повторних атак із застосуванням ракетного озброєння.

    Водночас конкретні дати, можливі напрямки ударів або перелік потенційних цілей президент не назвав.

    Українська влада продовжує працювати з міжнародними партнерами над отриманням додаткових пакетів ППО.

    Особливого значення це питання набуло після посилення російських атак на енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру.

    Лише протягом 10 жовтня російські війська завдали ударів по кількох українських регіонах. У Запоріжжі керовані авіабомби влучили в житлову забудову, спричинивши численні жертви серед мирного населення.

    Водночас столиця знову опинилася під балістичною атакою. За повідомленнями українських посадовців, сили ППО змогли перехопити частину російських ракет.

    На цьому тлі Зеленський наголосив, що підтримка партнерів залишається критично важливою для захисту українських міст.

    Під час переговорів із Макроном порушили й питання міжнародних санкцій проти Росії.

    Зокрема, лідери обговорили наслідки послаблення американських обмежень щодо торгівлі російськими нафтопродуктами.

    Напередодні президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального. Це рішення викликало критику з боку української влади та низки європейських політиків.

    Київ вважає, що додаткові доходи від продажу енергоносіїв можуть збільшити економічні можливості Росії для продовження війни.

    Водночас Франція залишається одним із ключових європейських партнерів України у питаннях оборонної підтримки та дипломатичного тиску на Кремль.

    За словами Зеленського, українська та французька сторони продовжать координувати подальші дії та готувати нові міжнародні зустрічі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку на Київ, яка спричинила пожежі у житловій багатоповерхівці та складській будівлі.

    Також видання писало про ураження території Інституту ядерних досліджень НАН України під час одного з попередніх російських ударів по столиці.

    Наразі Зеленський закликає міжнародних партнерів не лише прискорити постачання засобів ППО, а й посилити економічний тиск на Москву.

    Президент наголосив, що Росія має втратити можливості для подальшого затягування війни, а спільні рішення України та союзників повинні бути достатньо рішучими.

    Водночас попередження про підвищену загрозу не означає, що точний час або місце наступного удару вже встановлені. Українцям необхідно орієнтуватися на офіційні повідомлення Повітряних сил та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

  • Росія запустила по Україні 160 дронів: понад сотня реактивних, зафіксовано влучання на 14 локаціях

    Росія запустила по Україні 160 дронів: понад сотня реактивних, зафіксовано влучання на 14 локаціях

    У ніч проти 10 жовтня російські війська здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши 160 безпілотників, із яких 110 були реактивними. Сили протиповітряної оборони знешкодили 117 ворожих дронів, однак уникнути влучань не вдалося.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    Росія атакувала Україну ударними безпілотниками типу Shahed, «Гербера» та дронами-імітаторами «Пародія». Запуски здійснювалися з території РФ — Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донецька й Криму.

    За попередніми даними, станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 117 безпілотників, зокрема 82 реактивні.

    Водночас зафіксовано влучання на 14 локаціях, а падіння уламків збитих дронів — ще на 10.

    Вранці під атакою опинилися західні регіони України. У Львові та Івано-Франківську пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Крім того, російські війська атакували Запоріжжя, де удар припав на п’ятиповерховий житловий будинок. Повідомляється про загиблих і поранених, рятувальники продовжували пошукові роботи.

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 09:00 атака ще тривала: у повітряному просторі України залишалися кілька ворожих безпілотників. Дані про наслідки можуть уточнюватися.

  • Захід України під атакою дронів: у Львові та Франківську гримлять вибухи, працює ППО

    Захід України під атакою дронів: у Львові та Франківську гримлять вибухи, працює ППО

    Вранці 10 жовтня російські війська атакували західні області України ударними безпілотниками. Вибухи пролунали у Львові та Івано-Франківську, де сили протиповітряної оборони відбивали повітряну атаку. Місцева влада попередила мешканців про небезпеку та закликала залишатися в укриттях.

    Про це повідомляють міський голова Львова Андрій Садовий та мер Івано-Франківська Руслана Марцінківа.

    За інформацією місцевої влади, ворожі безпілотники рухалися в напрямку обласних центрів. Зокрема, Андрій Садовий попереджав про наближення російського дрона до Львова. Невдовзі в місті пролунали вибухи.

    Майже одночасно про роботу протиповітряної оборони повідомили в Івано-Франківську.

    Руслан Марцінків підтвердив, що місто знову опинилося під атакою російських безпілотників. За повідомленням «Суспільного», цього разу противник застосував реактивні БпЛА, які становлять додаткову небезпеку через високу швидкість польоту.

    Мешканці Івано-Франківська чули серію потужних вибухів. У цей час у регіоні тривала повітряна тривога.

    Станом на 07:39 офіційної інформації про влучання, руйнування або постраждалих у Львові та Івано-Франківську не надходило. Наслідки атаки уточнюються.

    Водночас російські війська вранці 10 жовтня завдали ударів і по Запоріжжю. Там керовані авіабомби влучили у житлову п’ятиповерхівку, спричинивши часткове руйнування під’їзду.

    За повідомленням РБК-Україна станом на 07:39, унаслідок атаки загинули четверо людей, ще троє отримали поранення. Під завалами міг залишатися ще один мешканець. Рятувальники продовжували пошукові роботи.

    Таким чином, ранок 10 жовтня розпочався для України з нової хвилі російських повітряних атак, які охопили як західні, так і південно-східні регіони.

    Остаточні дані про кількість запущених і збитих безпілотників, а також наслідки ударів очікуються після офіційного зведення Повітряних сил ЗСУ.

    Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в безпечних місцях до офіційного повідомлення про відбій.

  • Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція не готові передавати Україні додаткові ракети для комплексів Patriot, частина яких наближається до завершення строку експлуатації, пише The Telegraph. Однак у випадку з Афінами йдеться не про раптову відмову. Наша редакція ще 14 вересня повідомляла, що питання передачі грецьких ракет фактично закрите через позицію країни щодо Туреччини.

    За даними, які раніше отримала редакція, грецька сторона ще під час перших переговорів дала зрозуміти, що не погодиться передавати ракети без гарантій власної безпеки на турецькому напрямку. Таких гарантій Афіни не отримали. Тому подальші обговорення можливої поставки, зокрема через Норвегію, не означали, що Греція справді готова віддати свої боєприпаси.

    Влітку 2026 року Київ запросив у Греції до 200 ракет PAC-2. Як писала Kathimerini 17 липня, союзники по НАТО та ЄС обговорювали варіант, за якого Афіни продали б боєприпаси Норвегії, а та передала б їх Україні. Це дозволило б Греції уникнути прямої передачі озброєння. Однак навіть така схема не усунула головної перешкоди. Ракети залишаються частиною грецької системи протиповітряної оборони, яку країна вважає необхідною для стримування Туреччини.

    За даними The Telegraph, йдеться приблизно про 200 грецьких ракет PAC-2, які перебувають на озброєнні близько 23 років і наближаються до завершення розрахункового строку служби. Водночас вік боєприпасів сам по собі не означає, що вони непридатні до використання. Для цього необхідно враховувати їхній технічний стан і можливість продовження ресурсу.

    Щодо Іспанії, то в березні Мадрид заявляв про готовність передати Україні п’ять ракет Patriot, про що повідомляло El País із посиланням на джерела в іспанському уряді. Водночас 8 вересня міністерка оборони країни Маргарита Роблес повідомила, що з лютого Іспанія вже передала Україні понад 70 зенітних ракет різних типів, зокрема для Patriot. Однак попередні поставки не означають згоди на нову передачу. Публічного підтвердження того, що Мадрид погодився передати додаткові ракети на нинішній запит, немає. Точна кількість ракет Patriot, які залишаються в іспанських запасах, також невідома.

    У результаті Київ не може розраховувати на ці запаси як на гарантоване джерело поповнення ППО перед зимою. Ані обговорення передачі грецьких ракет через Норвегію, ані попередні іспанські поставки не означають, що Україна отримає додаткові боєприпаси Patriot у потрібні строки.

    Для України це питання особливо важливе напередодні зими, коли захист енергетичної інфраструктури від російських ракетних ударів стає одним із ключових завдань ППО. Водночас європейські запаси Patriot обмежені, а нові боєприпаси неможливо отримати миттєво. Виробництво залежить від потужностей американських підприємств і вже сформованої черги замовлень.