Позначка: правоохоронці

  • Почесний голова НОК Київщини потрапив у скандал: блогери заявили про катування

    Почесний голова НОК Київщини потрапив у скандал: блогери заявили про катування

    В Україні спалахнув скандал навколо Михайла Уварова, якого регіональне відділення Національного олімпійського комітету України в Київській області раніше представляло як свого почесного голову. У соціальних мережах поширили відео, на якому видно закривавленого та напівоголеного чоловіка. Відомі українські блогери звинуватили Уварова у можливому катуванні людей та закликали спортивну організацію відреагувати. Сам фігурант скандалу заперечив звинувачення, назвавши відеозаписи постановочними.

    Про ситуацію 17 жовтня повідомило hromadske, яке проаналізувало публікації в соціальних мережах та заяви самого Уварова.

    Що показали на скандальному відео

    За інформацією журналістів, раніше в Instagram Уварова з’явилися відеоматеріали, на яких можна побачити чоловіка зі слідами крові та частково оголеним тілом.

    Ці кадри привернули увагу громадських діячів і блогерів Сергія Стерненка та Ігоря Лаченкова.

    Вони поширили фрагменти записів і публічно поставили питання щодо можливого насильства над людьми.

    Найбільший резонанс викликав не лише зміст відео, а й публічний зв’язок Уварова з Національним олімпійським комітетом України.

    Блогери звернули увагу, що особа, яку офіційно представляли як почесного голову регіонального відділення НОК, опинилася в центрі звинувачень, пов’язаних із можливими катуваннями.

    Вони закликали керівництво спортивної організації надати оцінку ситуації.

    При цьому обставини запису відео, особу зображеного чоловіка, можливі травми та характер дій на кадрах незалежно не встановлено.

    Як відреагував Михайло Уваров

    Після поширення відеоматеріалів Уваров опублікував пояснення у своїх Instagram Stories.

    Він заявив, що відео були постановочними та не відображають реального катування людей.

    У своїй відповіді чоловік використав різкі висловлювання на адресу тих, хто сприйняв записи як свідчення насильства.

    Крім того, Уваров наголосив, що не є офіційним представником жодної громадської організації.

    За його словами, благодійною діяльністю він займається на основі особистих і дружніх зв’язків, а не в межах офіційної посади.

    Водночас Уваров не надав у процитованому журналістами поясненні незалежних доказів того, що всі поширені відеозаписи справді були інсценуванням.

    Тому його версія залишається заявою учасника скандалу, яку необхідно оцінювати разом з іншими матеріалами.

    Як Уваров пов’язаний із НОК

    Попри заяву про відсутність офіційних посад, зв’язок Уварова з олімпійською організацією раніше демонструвався публічно.

    У квітні 2026 року відділення НОК України в Київській області опублікувало на своїй офіційній Facebook-сторінці привітання Михайла Уварова з днем народження.

    У дописі його назвали почесним головою відділення, меценатом і людиною, яка підтримує розвиток спорту та молодіжних ініціатив.

    Крім того, за інформацією hromadske, протягом останніх місяців Instagram-акаунт регіонального відділення НОК публікував спільні дописи з Уваровим.

    Це свідчить про публічні контакти між ним і регіональною спортивною організацією.

    Водночас почесний статус не обов’язково означає наявність управлінських повноважень, трудових відносин або права представляти НОК у юридичних питаннях.

    Точний характер такого статусу, порядок його надання та чинність на момент скандалу потребують окремого офіційного роз’яснення.

    Що відомо про попередні згадки Уварова

    Після появи відео в медіа знову почали обговорювати попередні публікації про Михайла Уварова.

    Зокрема, видання ZN.UA повідомило, що у 2019 році харківські правоохоронці оголошували його в розшук за підозрою у злочині, пов’язаному з майном.

    Однак ці історичні повідомлення самі собою не підтверджують винуватості особи. Для визначення правового статусу необхідні актуальні відомості про перебіг відповідного провадження та наявність судових рішень.

    Так само твердження окремих медіа про можливі зв’язки Уварова з кримінальним середовищем потребують незалежного документального підтвердження.

    Не можна використовувати такі публікації як доказ причетності до дій, які обговорюють у нинішньому скандалі.

    Чи розпочали правоохоронці перевірку

    Станом на час підготовки матеріалу в перевірених відкритих джерелах не знайдено офіційного повідомлення про відкриття кримінального провадження саме за фактом поширених відеозаписів.

    Також немає підтвердженої інформації про встановлення особи чоловіка на відео, проведення судово-медичної експертизи або повідомлення Михайлу Уварову про підозру у зв’язку з цим інцидентом.

    Відсутність таких підтверджень не означає, що перевірки не проводяться, однак підстав називати Уварова винним у катуванні людей наразі немає.

    Публічні звинувачення потребують перевірки, зокрема встановлення справжності записів, часу й місця зйомки та обставин можливого насильства.

    Яких відповідей очікують від НОК

    Скандал порушив питання репутаційної відповідальності спортивних організацій за осіб, яких вони публічно відзначають або підтримують.

    Наразі важливо з’ясувати, чи зберігає Уваров статус почесного голови, які повноваження він передбачає та чи планує регіональне відділення НОК оцінювати ситуацію.

    Окремої уваги потребують походження відеозаписів і можливість встановлення їхніх учасників.

    Таким чином, ключовими питаннями залишаються справжні обставини появи скандальних кадрів та офіційна реакція правоохоронців і спортивної організації.

    Поки ці обставини не встановлені, твердження про катування залишаються публічними звинуваченнями, які Михайло Уваров заперечує.

  • Glovo перевіряє інформацію про росіян-кур’єрів у Києві після заяви бійця 425-го полку

    Glovo перевіряє інформацію про росіян-кур’єрів у Києві після заяви бійця 425-го полку

    Боєць 425-го окремого штурмового полку з позивним «Киянин» заявив, що двоє громадян РФ нібито змогли перетнути лінію бойових дій у Сумській області, дістатися до Києва та протягом кількох місяців працювати кур’єрами служби доставки. Офіційного підтвердження цієї історії від правоохоронних органів наразі немає.

    За словами військового, чоловіки начебто не мали ані документів, ані грошей, однак попутками доїхали до столиці. Після цього вони, за його версією, влаштувалися кур’єрами та близько трьох місяців вільно пересувалися Києвом. Згодом чоловіки нібито заробили гроші, придбали телефони та спробували виїхати з України в напрямку Білорусі, де їх і затримали.

    Окремо «Киянин» розповів ще про один випадок: росіянин нібито безперешкодно пересувався електричкою у Дніпропетровській області, а увагу до себе привернув лише під час спроби розрахуватися карткою російського Сбербанку. Військовий використав ці історії як аргумент для критики контролю в тилових регіонах.

    Після розголосу у Glovo відреагували на заяви військовослужбовця. У компанії наголосили, що станом на зараз жодних підтверджень озвученим твердженням немає. Водночас сервіс заявив про готовність співпрацювати з правоохоронцями для встановлення всіх обставин.

    У Glovo також зазначили, що залучення кур’єрів передбачає перевірку документів. За інформацією компанії, кандидат повинен завантажити паспорт або ID-картку, а документи додатково перевіряють під час очної співбесіди. Виплати кур’єрам здійснюють на рахунки в українських банках.

    Водночас Національна поліція станом на момент публікації окремо цю історію не підтверджувала. Тому твердження про те, що затримані чоловіки справді були російськими військовими і працювали саме кур’єрами Glovo, поки залишається заявою військовослужбовця, а не встановленим правоохоронцями фактом.

    Історія викликала резонанс саме через те, що кур’єрська робота передбачає постійне пересування містом і доступ до великої кількості адрес. Однак до появи офіційних результатів перевірки робити висновки про реальний масштаб інциденту передчасно.

     

  • Пенсійний борг перевалив за 100 млрд: держава програє суди, але платити нічим

    Пенсійний борг перевалив за 100 млрд: держава програє суди, але платити нічим

    Заборгованість держави за невиконаними судовими рішеннями у пенсійних спорах перевищила психологічну позначку у 100 млрд грн. Станом на 1 вересня 2026 року Пенсійний фонд обліковував уже 101,52 млрд грн боргу — удвічі більше, ніж три роки тому, коли сума становила близько 50 млрд грн.

    Основна частина таких спорів пов’язана зі спеціальними пенсіями, які регулюються окремими законами. Йдеться, зокрема, про колишніх військових і правоохоронців, прокурорів, суддів, а також осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Для цих категорій законодавство передбачає вигідніші умови виходу на пенсію та розрахунку виплат, ніж для більшості українців.

    Механізм накопичення боргу виглядає так: пенсіонер через суд домагається перерахунку виплат. Пенсійний фонд починає платити підвищену суму, але суд також часто зобов’язує компенсувати недоплачені кошти за попередні роки. Саме ця ретроспективна частина рішень часто залишається невиплаченою через відсутність достатнього фінансування, тому борг накопичується.

    Масштаб проблеми видно і за співвідношенням боргу та закладених коштів. У бюджеті Міністерства соціальної політики на 2026 рік на виконання судових рішень передбачили лише 100 млн грн, тоді як тільки за 2025 рік заборгованість Пенсійного фонду зросла на 7,3 млрд грн.

    У серпні уряд затвердив окремий порядок виплат за рішеннями судів. Постанова №1046 передбачає, що кошти розподілятимуть пропорційно між усіма отримувачами, включеними до відповідного переліку Пенсійного фонду, але лише в межах наявних бюджетних асигнувань.

    Особливо гострою залишається ситуація зі спецпенсіями. За даними Пенсійного фонду, в липні 2026 року 29,5 тис. осіб отримували понад 30 тис. грн на місяць, хоча загальний максимальний розмір пенсії формально обмежений десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб — у 2026 році це 25,95 тис. грн. У багатьох випадках вищі виплати забезпечуються саме через рішення судів.

    Найчисельніша група отримувачів спеціальних пенсій — колишні кадрові військові та правоохоронці. Виплати за профільним законом отримують понад пів мільйона людей, а їхній розмір може становити 50–70% грошового забезпечення чинного працівника на аналогічній посаді.

    Окремі пільгові правила діють для прокурорів і суддів. Прокурори за певних умов можуть через суд домагатися перерахунку пенсій за старими нормами, які передбачали виплати до 90% зарплати. У матеріалі також наведений приклад 36-річного прокурора, який на початку 2026 року отримував пенсію 156 тис. грн на місяць.

    Ще одна велика категорія судових спорів — так звані чорнобильські надбавки. Хоча чинне законодавство не передбачає частину таких доплат, пенсіонери продовжують домагатися їх через суди. За даними матеріалу, з 2022 року кількість отримувачів відповідних надбавок за один рік зросла у 13 разів — до понад 130 тисяч осіб.

    Уряд намагається стримувати подальше зростання видатків через щорічні закони про держбюджет. З 2024 року там регулярно з’являються норми, які обмежують виплати понад встановлений максимум спеціальними коефіцієнтами. У проєкті бюджету на 2027 рік також запропоновано захистити посадовців ПФУ від штрафів за невиконання судових рішень у випадку, якщо на це немає бюджетних асигнувань.

    Паралельно Мінсоцполітики працює над більш системною реформою. Вона передбачає заміну частини спецпенсій окремим рівнем професійних пенсій, фінансування яких планують пов’язати з підвищеним ЄСВ для відповідних професійних груп. Поки ця модель перебуває на етапі обговорення.

    Таким чином, проблема вже давно вийшла за межі окремих судових справ. Держава одночасно має виконувати остаточні рішення судів, утримувати Пенсійний фонд у фінансовій рівновазі та шукати спосіб реформувати систему спецпенсій так, щоб нові борги не накопичувалися ще швидше.

  • Гучний скандал у міністерстві: обшуки через можливу “торгівлю” санкціями

    Гучний скандал у міністерстві: обшуки через можливу “торгівлю” санкціями

    У Міністерстві розвитку громад та територій України вранці 23 вересня правоохоронці проводять слідчі дії щодо директора Департаменту політики відновлення. За інформацією самого відомства, розслідування стосується можливого отримання неправомірної вигоди за зняття санкцій із суб’єктів господарювання під час роботи посадовця на попередньому місці.

    Міністерство наголошує, що обставини справи не пов’язані з його нинішньою роботою у відомстві. Водночас там заявили, що через характер підозр не можуть ігнорувати можливі ризики й уже 23 вересня планують відсторонити посадовця від виконання обов’язків. Паралельно у міністерстві триває внутрішній аудит процесів.

    За даними «Цензор.НЕТ», посаду директора Департаменту політики відновлення нині обіймає Віктор Стеблиненко. Видання також зазначає, що слідчі дії проходять безпосередньо в офісі міністерства.

    У відомстві повідомили, що надають правоохоронцям необхідну інформацію та сприяють розслідуванню. Після завершення перевірок і слідства обіцяють ухвалити кадрові рішення відповідно до законодавства.

    Наразі правоохоронні органи публічно не повідомляли про оголошення підозри, суму ймовірної неправомірної вигоди чи конкретних суб’єктів господарювання, з яких могли знімати санкції. Тому ці деталі поки залишаються невідомими.

  • Вибух біля ТЦК на Львівщині: поранено військового, шукають причетних

    Вибух біля ТЦК на Львівщині: поранено військового, шукають причетних

    У місті Миколаїв Львівської області 17 вересня стався вибух біля входу до будівлі територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Унаслідок інциденту поранення отримав військовослужбовець, якого госпіталізували. Правоохоронці зараз встановлюють, хто саме міг підкинути невідомий пристрій та що стало причиною його детонації.

    За даними Львівського обласного ТЦК та СП, вибух стався приблизно о 16:30 біля входу до другого відділу Стрийського районного ТЦК та СП. Попередньо повідомляється, що невстановлені особи могли підкинути вибуховий пристрій з боку вулиці.

    Військового госпіталізували

    Унаслідок вибуху постраждав військовослужбовець другого відділу Стрийського РТЦК та СП.

    Його доставили до Миколаївської центральної районної лікарні. За інформацією ТЦК, медики оцінюють його стан як середньої тяжкості.

    Інформації про інших постраждалих станом на перші повідомлення немає.

    Також наразі офіційно не повідомлялося, який саме пристрій вибухнув. Тому називати його гранатою, саморобною вибухівкою чи іншим конкретним типом боєприпасу поки передчасно.

    На місці працюють правоохоронці

    Після вибуху територію біля будівлі ТЦК оглянули правоохоронці та слідчо-оперативна група.

    Фахівці проводять першочергові слідчі дії, збирають речові докази та встановлюють усі обставини події.

    Одним із головних завдань слідства стане встановлення людей, які могли залишити пристрій біля входу.

    На момент перших повідомлень поліція Львівщини ще не оприлюднила окремої детальної заяви із правовою кваліфікацією інциденту.

    Це означає, що поки зарано говорити, чи розглядатиметься справа як хуліганство, незаконне поводження з вибуховими речовинами, замах на життя військовослужбовця або за іншою статтею Кримінального кодексу.

    На Львівщині це не перший напад на військових ТЦК

    Інцидент у Миколаєві відбувається на тлі серії конфліктів і нападів за участю працівників територіальних центрів комплектування в області.

    Нещодавно у Львові стався особливо тяжкий випадок: під час перевірки документів чоловік завдав ножового поранення військовослужбовцю ТЦК. Постраждалий згодом помер.

    Про цей випадок Nenka.info писала у матеріалі «Вбивство у Львові: під час перевірки документів нападник смертельно поранив військовослужбовця ТЦК». За даними поліції, напад стався під час виконання військовим службових обов’язків.

    Поліція Львівщини пізніше повідомила, що справу передали до суду. Обвинуваченому інкримінували, зокрема, умисне тяжке тілесне ушкодження та незаконне поводження зі зброєю або іншими небезпечними предметами.

    Раніше до ТЦК на Львівщині вже намагалися прорватися

    Ще один резонансний інцидент стався у квітні.

    Тоді, за даними Львівського обласного ТЦК, троє людей увірвалися до приміщення Яворівського районного ТЦК та СП і намагалися напасти на військовослужбовців охорони.

    Двох учасників правоохоронці затримали. Детальніше про це Nenka.info писала у матеріалі «На Львівщині до ТЦК увірвалися троє осіб і напали на військових — двох затримано».

    Були й випадки з вибухівкою

    Схожі за характером інциденти відбувалися й в інших регіонах України.

    Наприклад, у Білій Церкві навесні чоловіка підозрювали у тому, що він перекинув через огорожу ТЦК гранату РГД-5. Боєприпас здетонував на території установи, однак тоді обійшлося без постраждалих.

    Про цей випадок Nenka.info писала у матеріалі «У Білій Церкві чоловік кинув гранату в ТЦК».

    Водночас проводити прямі паралелі з нинішнім вибухом у Миколаєві поки не можна: тип пристрою у Львівській області ще офіційно не встановлений.

    На Львівщині вже був і теракт із вибуховими пристроями

    У лютому 2026 року у Львові сталася інша резонансна історія з вибухівкою.

    Тоді після виклику поліції до магазину спрацювали два вибухові пристрої. Загинула 23-річна поліцейська, ще 24 людини отримали поранення.

    Поліція кваліфікувала подію як теракт, а досудове розслідування здійснювало управління СБУ у Львівській області.

    Цей випадок не пов’язаний із нинішнім вибухом біля ТЦК, але показує, чому правоохоронці особливо серйозно реагують на будь-які підозрілі предмети біля адміністративних чи силових установ.

    Поліція закликає не торкатися підозрілих предметів

    Правоохоронці Львівщини неодноразово нагадували: якщо людина помітила підозрілий предмет, залишену сумку, коробку чи невідомий пристрій, не можна наближатися до нього або намагатися самостійно його пересунути.

    Необхідно відійти на безпечну відстань і повідомити поліцію за номером 102.

    Такі рекомендації поліція регулярно повторює саме через ризик вибухонебезпечних предметів та диверсій.

    Що відомо на цей момент

    Станом на вечір 17 вересня підтверджено, що вибух стався біля другого відділу Стрийського районного ТЦК та СП у Миколаєві Львівської області близько 16:30.

    Поранений один військовослужбовець. Він перебуває в лікарні, стан оцінюють як середньої тяжкості.

    За попередньою версією ТЦК, пристрій могли підкинути з вулиці невстановлені особи.

    Хто саме це зробив, який тип вибухового пристрою використовували та яким був мотив, правоохоронці ще встановлюють.

    До офіційного завершення первинних слідчих дій будь-які версії про замовників, організаторів чи характер атаки залишаються припущеннями.

  • Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко

    Редакцію нашого видання зацікавила історія ймовірно неправомірного збагачення суддів Обухівського районного суду разом з прокурором Київській обласної прокуратури, чоловік якої воює за Росію та брав участь у катуванні українських воїнів.

    Так, згідно даних декларацій, судді Обухівського райсуда Потабенко Лариса Вікторівна, Кравченко Максим Володимирович та Зінченко Олександр Миколайович у 06.10.2011 році синхронно отримали у власність ділянки землі у Київській області площею 10 000 м2.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко

    Варто відзначити, що судді отримали ці земельні ділянки в той час, коли чоловік судді Лариси Потабенко – Потабенко Юрій Миколайович обіймав керівну посаду в Обухівській районній державній адміністрації на територіальній юрисдикції якої саме і знаходяться ці ділянки.

    Що цікаво, вищезгадані судді в своїх корупційних кейсах часто мають справу з силовиками з вкрай сумнівною репутацією.

    До прикладу, при розгляді справи про екстрадицію громадянина України Кошового А.Ю. № 12021111050000020 від 11.02.2021 року, яка має явно замовний характер та корупційну складову, судді Обухівського райсуда увійшли у змову з прокуроршою Київської обласної прокуратури Валерією Володимирівною Васечко.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Прокурор Київської обласної прокуратури Васечко Валерія Володимирівна

    Зокрема, редакції нашого видання стало відомо, що відносно прокурора Валерії Васечко та суддів Обухівського райсуду Потабенко, Кравченко та Зінченко було зареєстроване ЄРДР за фактом певних протиправних дій передбачених ч. 3 ст. 255 КК України “Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній”.

    Прокурорша Валерія Володимирівна Васечко родом з Горлівки, що само по собі не являється злочином. З початку 2025 року перевелась до Київської обласної прокуратури, до цього часу працювала в Броварській прокуратурі.

    А що цікаво, так це той факт, що чоловік прокурорші Валерії Васечко – також уроженець Горлівки Васечко Денис Олександрович 21.06.1984 року народження, який був довіреною особою нині ліквідованого колаборанта Армена Саркисяна та разом з ним організував незаконне збройне формування “АрБАТ” бійці якого не тільки воювали проти України, але й були причетні до катування наших воїнів з 2025 року занесений на сайт Миротворець.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Чоловік прокурора Валерії Васечко засновник батальйону АрБАТ

    Так, відповідно до матеріалів справи Nº42023000000001936 від 01.12.2023 чоловік української прокурорші Валерії Васечко, як права рука Армена Саркисяна (Армена Горлівского) допомагав йому у створенні воєнізованого формування батальойн “АрБАТ”, за що отримав підозру 23.07.2025 року.

    Зокрема, в матеріалах справи також зазначено, що Денис Васечко займався підшукуванням та залученням осіб, готових за грошову винагороду надавати їм інформацію про місця розташування обʼєктів критичної інфраструктури, військових обʼєктів, місць дислокації військовослужбовців ЗСУ, представників Сил оборони України, співробітників правоохоронних органів України, військовослужбовців військових формувань України.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Скріншот матеріалів справи Nº42023000000001936

    Як встановило слідство Денис Васечко займався організацією батальйону АрБАТ не пізніше вересня 2022 року, будучи в офіційному шлюбі з прокуроршою Валерією Васечко.

    Нагадаємо, в декларації за 2022 рік Валерія Васечко не просто вказує чоловіка Дениса Васечко в Декларації, але й декларує дохід від його зарплати, тобто підтверджує спільне проживання та спільний побут із найближчим засновником незаконного збройного формування “АрБАТ”.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Скріншот декларації прокурора Валерії Васечко

    Також цікавий нюанс, згідно даних офіційної декларації поданої Валерією Васечко, в 2019 році вони разом з чоловіком стали власником квартири 69,7 м2, якраз в той час коли Денис Васечко активно співпрацював з Арменом Саркисяном і можливо за отримані від нього гроші.

    Варто відзначити, що в декларації Валерії Васечко за 2023 рік інформація про чоловіка колаборанта повністю відсутня.

    Водночас, за інформацією наших джерел, Валерія Васечко до цього часу продовжує спілкування та періодично сумісне проживання з екс-чоловіком коллаборантом.

    Улюбленим місцем зустрічі української прокурорші Валерії Васечко та російського  бойовика Дениса Васечка стала Туреччина, яку після 2022 року Валерія регулярно відвідує.

    Часті вояжі прокурорші Валерії Васечко до “традиційного місця зустрічі російських спецслужб зі своїми агентами”  викликали інтерес в українських спецслужб, які під час чергового відвідування Валерією Васечко Туреччини зафіксували сумісне проживання та близькі контакти між нею та її екс-чоловіком.

    З урахуванням підривного характеру діяльності Дениса Васечко та його участь у зборі даних про військові та стратегічні об’єкти на території України у відношенні прокурорші Валерії Васечко було розпочате внутрішнє розслідування.

    За інформацією джерел нашого видання, свої зустрічі з екс-чоловіком та бойовиком російського терористичного угрупування “АрБАТ” Денисом Васечко прокурорша Валерія Васечко обгрунтувала фразою “він батько моїх дітей”.

    Варто відзначити, що любі зафіксовані контакти такого роду з представниками російських терористичних військових угрупувань для громадян України мали б закінчитись підозрою по статті 111 (державна зрада), але з якоїсь невідомої причини навіть внутрішнє розслідування по прокурорші Васечко було закрите.

    Варто відзначити, що суддів Обухівського райсуда Потабенко Ларису Вікторівну, Кравченко Максима Володимировича та Зінченко Олександра Миколайовича разом з прокуроршою Валерією Васечко зібрав в одному кейсі інший відомий силовик з корупційним шлейфом – Кукос Євгеній Володимирович.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Євгеній Кукос відмовляється воювати за Україну на Донбасі

    Євгеній Кукос став фігурантом ряду журналістських після того, як журналісти знайшли в нього незадекларованої нерухомості на мільйони гривень.

    Наразі Євгеній Кукос займає посаду Начальника відділу в Управлінні карного розшуку міста Києва, який займається розслідуванням диверсій РФ на території Києва.

    Що цікаво, за інформацією наших джерел, в Управлінні карного розшуку новопризначеного начальника не те щоб “не люблять”, а серед рядових співробітників Управління поширена думка, що “Кукос з незрозумілих причин блокує їх роботу”.

    “Новий начальник з нами навіть пити не сідає, не тому що не любить, а тому що розуміє що хлопці можуть не витримати та дійде до фізичного насилля” – зазначає джерело в Управлінні.

    Також показово, що більшість співробітників Управлінні карного розшуку міста Києва були командировані на фронт на Донецький напрямок та отримали статус УБД, крім Євгенія Кукоса, який навідріз відмовляється воювати за Україну на Донбасі.

    Водночас, поведінка Євгена Кукоса повністю логічна в контексті його зв’язків з прокуроршою Валерією Васечко і, відповідно, її чоловіком засновником батальйону АрБАТ Денисом Васечко.

     

     

  • Стрілянина біля лікарні у Києві: район Житомирської оточила поліція, на місці багато крові

    Стрілянина біля лікарні у Києві: район Житомирської оточила поліція, на місці багато крові

    У Києві в районі Житомирської вранці 3 вересня сталася стрілянина поблизу однієї з лікарень. На місце прибули правоохоронці, територію оточили. На оприлюднених місцевими каналами кадрах і за повідомленнями очевидців на місці події видно значну кількість крові. Водночас інформація про кількість потерпілих, їхній стан, а також обставини, за яких пролунали постріли, наразі офіційно не розкрита.

    Перші повідомлення про надзвичайну подію почали поширювати київські Telegram-канали. Згодом інформацію підхопили онлайн-медіа. За наявними даними, стрілянина сталася біля однієї з лікарень у районі Житомирської. Правоохоронці після прибуття обмежили доступ до території та почали працювати на місці.

    Очевидці звернули увагу на сліди крові, однак робити з цього висновки про кількість поранених чи тяжкість їхнього стану наразі передчасно. Офіційної інформації про загиблих або госпіталізованих на момент підготовки матеріалу немає. Так само невідомо, скільки людей могли брати участь у конфлікті та скільки пострілів було зроблено.

    Не повідомляється і про те, чи вдалося правоохоронцям затримати можливого стрільця або стрільців. У відкритих офіційних повідомленнях поліції Києва станом на момент перевірки не було детального релізу, який би пояснював мотив події, кількість учасників чи тип використаної зброї.

    Через це низка версій, які можуть поширюватися в соціальних мережах, поки не може вважатися підтвердженою. Зокрема, немає перевірених даних про те, чи був інцидент наслідком побутового конфлікту, замаху, сутички між кількома людьми або іншої події.

    Так само немає підтвердження, що стрілянина відбулася безпосередньо всередині медичного закладу. У повідомленнях, які вдалося знайти, йдеться саме про територію біля лікарні в районі Житомирської.

    Це уточнення важливе, оскільки в перші хвилини після резонансних подій у Telegram часто з’являються неповні або неточні формулювання. Тому до появи повідомлення Національної поліції або інших компетентних органів достеменно говорити можна лише про сам факт повідомлень щодо стрілянини, присутність правоохоронців і оточення місця події.

    Правоохоронці в таких випадках, як правило, мають встановити особи всіх учасників, опитати очевидців, вилучити записи камер відеоспостереження та знайти речові докази. Якщо застосовувалася вогнепальна зброя, на місці також працюють криміналісти, які можуть встановити кількість пострілів, тип боєприпасів та приблизний напрямок стрільби. Однак інформації про результати таких дій щодо нинішнього інциденту поки немає.

    Особливу увагу привертає те, що подія сталася лише наступного дня після іншого резонансного збройного інциденту у столиці. 2 вересня на Березняках у Києві сталася стрілянина за участю представників силових структур. У поліції тоді заявили журналістам, що інцидент перебуває в компетенції спецслужб. Згодом СБУ повідомила про збройний напад на своїх співробітників із боку одного з підрозділів Сил оборони. За даними «Української правди», йшлося про представників ГУР, однак офіційного підтвердження саме цієї деталі на момент перших повідомлень не було. Внаслідок того інциденту були поранені.

    При цьому жодних даних, які б пов’язували вчорашню стрілянину на Березняках із нинішньою подією біля лікарні в районі Житомирської, немає. Це два окремі інциденти, і проводити між ними причинний зв’язок без доказів неправильно.

    Саме тому нинішня ситуація потребує особливо обережного висвітлення. У повідомленні про «багато крові» немає інформації, кому вона належить і скільки людей могли отримати поранення. Також невідомо, чи перебувають потерпілі в лікарні, біля якої сталася подія, або їх доправили до іншого медичного закладу.

    Поки що не встановлено публічно і час, коли саме пролунали постріли. Відомо лише, що інформація про подію почала активно поширюватися вранці 3 вересня.

    Окремо варто наголосити, що відсутність негайного офіційного повідомлення не означає, що правоохоронці не працюють над справою. На оприлюднених матеріалах і в повідомленнях місцевих каналів зазначається, що територію оточили поліцейські, а доступ сторонніх обмежений.

    Для слідства перші години після застосування зброї є ключовими. Правоохоронцям необхідно не лише встановити обставини конфлікту, а й з’ясувати походження зброї, якщо її знайдуть, перевірити можливих свідків і проаналізувати відеозаписи з навколишніх будівель, закладів та автомобілів.

    Також лише після первинних слідчих дій може бути визначена кримінально-правова кваліфікація події. Залежно від встановлених обставин і наслідків це можуть бути різні статті Кримінального кодексу — від хуліганства із застосуванням зброї до замаху на вбивство чи інших тяжких злочинів. Але щодо конкретної стрілянини на Житомирській правоохоронці такої кваліфікації поки публічно не називали, тому припускати її передчасно.

    Так само не варто поширювати непідтверджені фотографії можливих учасників або називати конкретних осіб причетними до стрілянини без заяви слідства.

    На цей момент підтверджена публічно картина залишається короткою: у Києві біля однієї з лікарень у районі Житомирської повідомили про стрілянину; на місце прибули правоохоронці; територія оточена; очевидці та місцеві канали повідомляють про значну кількість крові.

    Кількість потерпілих, їхній стан, можливі затримання, мотив стрілянини та особи учасників залишаються невідомими. Саме ці деталі мають стати ключовими після першої офіційної заяви поліції.

    Інформація про подію оперативно оновлюється. До появи підтверджених даних від правоохоронців будь-які твердження про причину стрілянини або конкретних учасників варто сприймати лише як неперевірені версії.

  • Понад 400 обшуків і 94 ліквідовані call-центри: правоохоронці викрили масштабну мережу шахраїв

    Понад 400 обшуків і 94 ліквідовані call-центри: правоохоронці викрили масштабну мережу шахраїв

    Правоохоронці провели масштабну операцію проти шахрайських call-центрів, які виманювали гроші в українців та іноземців під приводом інвестицій, банківських операцій і повернення раніше втрачених коштів. У результаті спецоперації припинено діяльність 94 таких call-центрів, а правоохоронці провели 411 обшуків.

    Про це повідомила Національна поліція України.

    До операції були залучені співробітники Нацполіції, Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора. Загалом правоохоронці відпрацювали 867 адрес, за якими могла функціонувати шахрайська інфраструктура.

    Під час обшуків правоохоронці виявили 1794 повністю обладнані робочі місця. За даними слідства, вони використовувалися операторами, адміністраторами та іншими учасниками злочинних схем для масових телефонних контактів із потенційними жертвами.

    У межах проведених слідчих дій вилучили 3336 одиниць комп’ютерної техніки, 1346 мобільних телефонів, понад 5200 SIM-карток, 90 банківських карток та засоби доступу до 20 криптовалютних гаманців. Також правоохоронці вилучили 22 автомобілі.

    Окремо слідчі зафіксували значні обсяги готівки та цінностей. Йдеться приблизно про 2 мільйони доларів США, 64 тисячі євро, готівкові кошти у гривнях, кілограм банківського золота у злитках та ювелірні вироби.

    У межах розслідування вже встановлено 67 фінансових інструментів, які могли використовуватися для вчинення кримінальних правопорушень. Серед них 40 банківських карток або рахунків, 12 криптовалютних гаманців та 15 осіб, яких слідство відносить до так званих дропів.

    За даними правоохоронців, шахрайські call-центри мали розгалужену структуру та працювали за заздалегідь підготовленими сценаріями. Оператори отримували бази потенційних потерпілих, після чого телефонували їм і під різними приводами намагалися заволодіти грошима або отримати доступ до банківських рахунків.

    В одному з поширених сценаріїв зловмисники представлялися працівниками банків. Вони повідомляли людині про нібито підозрілу операцію, спробу списання коштів або загрозу блокування рахунку. Після цього жертву переконували повідомити реквізити картки, коди підтвердження або виконати певні дії у банківському застосунку.

    Інша схема була пов’язана з фіктивними інвестиціями. Оператори видавали себе за брокерів та переконували людей вкладати гроші у неіснуючі інвестиційні або криптовалютні платформи. Потерпілим могли демонструвати підроблену інформацію про нібито прибуток, щоб спонукати їх переказувати нові кошти.

    Ще одним способом обману було так зване повернення втрачених грошей. Шахраї знаходили людей, які вже стали жертвами інших афер, і пропонували їм за винагороду допомогти повернути кошти. Насправді це був лише новий етап шахрайства, під час якого з потерпілих намагалися отримати додаткові гроші або банківські дані.

    За інформацією слідства, жертв також могли переконувати оформлювати кредити, переказувати кошти на підконтрольні рахунки або встановлювати на телефони та комп’ютери програми віддаленого доступу. Такий доступ давав зловмисникам можливість контролювати пристрій потерпілого та здійснювати операції з його рахунками.

    Окремі call-центри спеціалізувалися на потенційних інвесторах. Контактні дані людей, які цікавилися інвестиціями, збирали до баз, після чого використовували для здійснення дзвінків або передавали іншим учасникам шахрайської мережі.

    Правоохоронці також виявили call-центри, які працювали з громадянами країн Європейського Союзу. Потенційним потерпілим пропонували інвестувати через фіктивні брокерські платформи, а після встановлення програм віддаленого доступу отримували можливість керувати їхніми пристроями. Викрадені кошти, за даними слідства, надалі могли переводити через криптовалютні біржі на підконтрольні рахунки та електронні гаманці.

    Серед виявлених схем була й діяльність із продажу біологічно активних добавок. Оператори пропонували їх громадянам як засоби для лікування різних захворювань, хоча такі товари не мали відповідного медичного призначення.

    Наразі 26 фігурантам уже повідомили про підозру. Правоохоронці продовжують аналізувати вилучену техніку, банківські операції та криптовалютні транзакції. Також встановлюються організатори схем, інші учасники мережі, потерпілі та остаточний розмір завданих збитків.

    Дії фігурантів кваліфікують, зокрема, як шахрайство та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Залежно від обставин і доведених епізодів фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Таким чином, правоохоронці заявляють про масштабне викриття інфраструктури, яка могла системно виманювати кошти у громадян за допомогою телефонного шахрайства, фіктивних інвестицій та незаконного отримання доступу до банківських рахунків.

  • ICE готує закупівлю електрошокових рукавичок на $20 млн: що задумали в США

    ICE готує закупівлю електрошокових рукавичок на $20 млн: що задумали в США

    Американська імміграційна та митна служба США (ICE) готується до масштабної закупівлі спеціального спорядження для своїх співробітників. Йдеться про тисячі електрошокових рукавичок, які зовні виглядають як звичайне патрульне спорядження, але можуть використовуватися для завдання електричного імпульсу під час затримань.

    Про це повідомляє The Guardian.

    За інформацією видання, ICE планує витратити до 20 млн доларів на закупівлю таких рукавичок у американської компанії Compliant Technologies LLC. Йдеться про спеціальний пристрій, інтегрований у рукавичку, який дозволяє співробітнику застосувати електричний імпульс без використання традиційного електрошокера.

    За задумом виробника, рукавичка має залишатися звичайним елементом екіпірування доти, доки співробітник не активує спеціальний режим. Для передачі електричного імпульсу пристрій необхідно безпосередньо притиснути до шкіри людини.

    Виробник стверджує, що електричний імпульс викликає біль і в багатьох випадках дозволяє домогтися виконання вимог менш ніж за три секунди. При цьому компанія позиціонує технологію не як засіб покарання, а як інструмент деескалації, який нібито має допомагати співробітникам швидше завершувати фізичне протистояння.

    Compliant Technologies також заявляє, що після використання пристрій не повинен залишати опіків, шрамів або інших видимих слідів на шкірі. Водночас саме можливість непомітного застосування електричного впливу стала однією з причин занепокоєння правозахисників.

    Американський союз громадянських свобод (ACLU) виступив із критикою плану ICE. Представники організації наголошують, що імміграційна служба вже перебуває під пильною увагою через випадки застосування сили під час операцій із затримання людей.

    Заступниця директора проєкту ACLU з питань поліційної діяльності Дженна Ролнік Борчетта заявила, що особливе занепокоєння викликає можливість активувати електрошок натисканням кнопки. За її словами, на відміну від традиційних засобів, використання такого пристрою може бути значно менш помітним для сторонніх спостерігачів.

    Правозахисники побоюються, що це може ускладнити контроль за застосуванням сили співробітниками ICE. Якщо електричний імпульс можна активувати безпосередньо під час фізичного контакту, стороннім людям може бути складніше зрозуміти, що саме відбулося під час затримання.

    Водночас виробник пристрою встановлює низку обмежень щодо його застосування. Зокрема, Compliant Technologies не рекомендує використовувати електрошокові рукавички як покарання за словесну непокору або агресивну поведінку, якщо така поведінка не супроводжується безпосередньою фізичною загрозою.

    Також компанія застерігає від використання пристрою щодо дітей, вагітних жінок, людей похилого віку та осіб з інвалідністю.

    Попри заяви виробника про деескалаційний характер технології, правозахисники наголошують на ризиках її широкого застосування. На їхню думку, сам факт доступності електрошокового механізму безпосередньо в рукавичці може вплинути на те, як співробітники ICE використовуватимуть силу під час затримань.

    План закупівлі також необхідно розглядати у ширшому контексті імміграційної політики адміністрації президента США Дональда Трампа. У 2026 році американська влада продовжує курс на масштабне посилення боротьби з нелегальною імміграцією.

    Трамп раніше заявляв про розширення імміграційних операцій по всій території США. Серед запланованих заходів — збільшення кількості співробітників ICE та прикордонної служби, проведення масштабніших рейдів на робочих місцях і розширення мережі центрів утримання під вартою.

    На цьому тлі закупівля нового спеціального спорядження може стати частиною ширшого переоснащення американських імміграційних служб. ICE отримує більше ресурсів для проведення операцій, а правоохоронні структури шукають нові засоби, які дозволяють контролювати затриманих без застосування традиційної вогнепальної зброї.

    Водночас остаточний масштаб закупівлі та умови її реалізації можуть залежати від процедур федеральних закупівель. Заплановані витрати у розмірі до 20 млн доларів означають, що йдеться не про тестування невеликої партії, а про потенційне масове оснащення співробітників ICE.

    Сама поява таких технологій демонструє, як змінюються підходи американських правоохоронних структур до контролю під час затримань. Приховані або інтегровані в одяг засоби впливу потенційно дозволяють діяти швидше, однак одночасно породжують питання щодо прозорості, контролю та відповідальності за застосування сили.

    На цьому етапі залишається невідомим, наскільки широко електрошокові рукавички фактично використовуватимуться співробітниками ICE та скільки агентів отримають таке спорядження. Водночас сам намір витратити на його закупівлю до 20 млн доларів свідчить про серйозність планів американської імміграційної служби.

  • ФБР налагоджує співпрацю з Китаєм і Росією: Reuters розкрило нові деталі

    ФБР налагоджує співпрацю з Китаєм і Росією: Reuters розкрило нові деталі

    Федеральне бюро розслідувань США розширює взаємодію з правоохоронними органами Китаю та Росії для боротьби з транснаціональною злочинністю. Водночас така зміна підходу викликала занепокоєння серед колишніх американських співробітників спецслужб, які вбачають у ній потенційні ризики для національної безпеки.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, директор ФБР Каш Патель заявив, що протягом останнього року американське відомство встановило нові канали співпраці з правоохоронцями Китаю та Росії. За його словами, взаємодія обмежується окремими напрямками боротьби з міжнародною злочинністю.

    Йдеться, зокрема, про протидію незаконному обігу фентанілу, кіберзлочинності, фінансовому шахрайству та мережам сексуальної експлуатації дітей.

    Як зазначають у ФБР, співпраця вже вийшла за межі традиційного обміну інформацією. Зокрема, представники китайських правоохоронних органів відвідали США, агенти ФБР працювали в Китаї над окремими розслідуваннями, сторони обмінювалися оперативною інформацією, а також проводили спільні спецоперації та затримання.

    Крім того, у ФБР підтвердили, що наприкінці липня Каш Патель відвідав Пекін, а вже на жовтень заплановано його робочий візит до Росії.

    Водночас новий формат співпраці викликав критику серед колишніх співробітників американської контррозвідки. Вони вважають, що розширення контактів із Китаєм і Росією може створити додаткові можливості для збору розвідувальної інформації та становити загрозу для безпеки США.

    “Китай і Росія — наші вороги, і крапка… Вони активно намагаються завдати шкоди нашій країні у фізичному, економічному та військовому плані”, — заявив колишній старший агент ФБР Джефф Крокер.

    За його словами, офіційні контакти можуть використовуватися представниками Москви та Пекіна як прикриття для діяльності, що суперечить інтересам Сполучених Штатів.

    У відповідь Каш Патель наголосив, що взаємодія має виключно вибірковий характер і не поширюється на питання національної безпеки чи розвідувальної діяльності. За його словами, співпраця з так званими “нетрадиційними партнерами” стосується лише конкретних видів транснаціональної злочинності й може застосовуватися до інших держав залежно від обставин.

    Нагадаємо, Дональд Трамп висунув кандидатуру Каша Пателя на посаду директора ФБР наприкінці 2024 року, заявивши, що той має реформувати бюро та посилити боротьбу зі злочинністю. Згодом його кандидатуру схвалив профільний комітет Сенату, після чого Сенат США остаточно затвердив Пателя на посаді директора Федерального бюро розслідувань. Наразі одним із продовжень нового курсу ФБР має стати запланований на жовтень візит Пателя до Росії.