Позначка: православний календар

  • Яке свято відзначають 16 березня: церковні традиції, народні прикмети і міжнародні дати

    Яке свято відзначають 16 березня: церковні традиції, народні прикмети і міжнародні дати

    16 березня має одразу кілька значень у календарі — цього дня відзначають міжнародні події, вшановують православних святих і згадують народні традиції, які сформувалися ще в давнину.

    У світі 16 березня відзначають Всесвітній день квілінгу — мистецтва створення декоративних композицій зі скручених паперових смужок. Прихильники цього виду рукоділля часто організовують виставки, майстер-класи та демонструють свої роботи. Окрім цього, на цю дату припадають День без селфі, День свободи інформації, День панд, а також День губ і День локонів.

    У православному календарі цього дня вшановують Собор отців Києво-Печерських — усіх святих, пов’язаних із Києво-Печерською лаврою. Також згадують святителя Григорія Паламу — відомого богослова XIV століття. У молитвах до нього звертаються з проханнями про мудрість, душевний спокій та допомогу у складних життєвих ситуаціях. За старим церковним стилем цього дня також вшановують мучеників Євтропія, Василіска та Клеоніка.

    У народному календарі 16 березня пов’язували з підготовкою до весняних польових робіт. Наші предки вважали, що саме в середині березня господарі повинні оглянути та полагодити транспорт і сільськогосподарський інвентар. Перед початком посівної перевіряли вози, лагодили колеса та готували все необхідне для роботи в полі.

    Існували й народні прикмети цього дня. Вважалося, що якщо середина березня тепла, то й літо буде таким самим. Грім у цей день віщує гарний урожай ягід. Якщо хмари рухаються швидко, то незабаром настане відлига. Набряклі бруньки на вербі вважали знаком, що час починати пророщувати картоплю для майбутньої посадки.

    Також день вважали сприятливим для покупок, але за однієї умови: куплена річ не повинна була коштувати дорожче за суму грошей, яку людина має із собою. Інакше, за народними віруваннями, це могло призвести до фінансових труднощів.

    У народі також існували певні застереження. Зокрема, не радили сваритися чи влаштовувати конфлікти, адже це могло принести неспокій і тривоги. Крім того, небажано було давати гроші або особисті речі в борг, щоб уникнути проблем із фінансами. У деяких регіонах також уникали винесення сміття з дому цього дня.

  • Церковне свято 8 березня: традиції, заборони і народні прикмети дня

    Церковне свято 8 березня: традиції, заборони і народні прикмети дня

    У неділю, 8 березня, православні віряни вшановують святителя Григорія Паламу, архієпископа Солунського, а також відзначають Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських. У церковному календарі ця дата присвячена пам’яті видатних духовних подвижників, які залишили помітний слід в історії православ’я.

    Святитель Григорій Палама народився у 1296 році в Малій Азії. Після турецької навали його родина переїхала до Константинополя, де майбутній святитель здобув освіту. Йому пророкували успішну державну кар’єру, однак у 20 років він обрав чернече життя і вирушив на Афон, до монастиря Ватопед.

    Святий став прихильником ісихазму — духовної практики, що поєднує безперервну молитву, мовчання та усамітнення. Пізніше він активно захищав це вчення під час богословських суперечок у Константинополі. Його опонент Варлаам вважав ісихазм єрессю, однак Григорій Палама зумів довести православність цієї традиції. Згодом він став архієпископом Солунським, а його вчення було офіційно підтверджене церковним собором.

    Також 8 березня вшановують Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських. Цей день присвячений святим подвижникам Києво-Печерської лаври, одного з найдавніших монастирів України. Засновником обителі був преподобний Антоній Печерський, який спочатку жив у печерах поблизу Києва. Згодом до нього почали приєднуватися інші ченці, і так виникла відома Печерська обитель.

    У сонмі Києво-Печерських святих прославлено близько 120 подвижників. Їхній духовний подвиг і сьогодні вважається важливою частиною православної традиції.

    Крім того, цього дня за новим церковним календарем згадують преподобного Феофілакта, єпископа Нікомедійського, апостола Єрма, священномученика Феодорита та преподобного Дометія.

    За юліанським календарем 8 березня вшановують священномученика Полікарпа, єпископа Смирнського.

    У цей день віруючі звертаються до святих із молитвами про зміцнення віри, духовну підтримку та мир для своїх родин. Оскільки триває Великий піст, церква закликає утримуватися від сварок, злості, заздрості та лінощів.

    У народній традиції цей день називають Вербоносицею. Вважалося, що саме в цей час на вербі починають розпускатися бруньки. За звичаєм у дім приносили гілочки верби — їх ставили на видному місці як символ захисту від негараздів і хвороб.

    Також із цим днем пов’язані численні погодні прикмети. Вважалося, що якщо прилетіли жайворонки — весна буде теплою. Туман у цей день віщує можливі заморозки, а швидкий рух хмар по небу обіцяє гарну погоду.

    У народі говорили: «Верба розпустилася — весна до літа спорядилася».

  • 7 березня велике церковне свято: що категорично не можна робити сьогодні

    7 березня велике церковне свято: що категорично не можна робити сьогодні

    7 березня за новим церковним календарем православні віряни вшановують ікону Божої Матері “Споручниця грішних”. Цей образ вважається чудотворним, а до Богородиці в цей день звертаються з молитвами про захист, зцілення від хвороб і позбавлення від відчаю.

    Крім того, цього дня у храмах проходить батьківська субота другого тижня Великого посту — особливий день для поминання померлих родичів і близьких.

    Яке церковне свято 7 березня за новим стилем

    У церковному календарі 7 березня присвячене вшануванню ікони Божої Матері “Споручниця грішних”. Слово “споручниця” означає поручительку — ту, що заступається перед Богом за людей і просить прощення для тих, хто кається.

    Історія цього образу оповита таємницею. Відомо, що перші згадки про ікону з’явилися в середині XIX століття, коли вона перебувала в каплиці Одрино-Миколаївського чоловічого монастиря. Ікона була дуже старою і довгий час залишалася майже непомітною для парафіян.

    Згодом кільком людям почали снитися сни, у яких говорилося про чудодійну силу образу. Після цього святиню перенесли до храму, і біля неї почали фіксувати випадки зцілення — зокрема під час епідемії холери.

    В Україні особливо шанують Корецьку ікону Божої Матері “Споручниця грішних”, яка зберігається у Корецькому Свято-Троїцькому монастирі на Рівненщині. Віряни вважають її джерелом духовної підтримки та допомоги у складних життєвих обставинах.

    Також у цей день за новим календарем вшановують священномучеників Василія, Єфрема, Капітона та інших єпископів Херсонеських, преподобного Павла Препростого, святителя Павла — єпископа Прусіадського, а також преподобного Еміліана Італійського.

    Батьківська субота другого тижня Великого посту

    У 2026 році 7 березня припадає на батьківську суботу другого тижня Великого посту. Це день, коли віряни моляться за упокій душ померлих родичів і близьких.

    За традицією люди відвідують храм, ставлять свічки за померлих і замовляють поминальні богослужіння. Дехто також відвідує кладовище, щоб вшанувати пам’ять рідних.

    У такі дні прийнято приносити до храму пісні продукти на помин — хліб, фрукти, цукор або рослинну олію. Водночас священнослужителі наголошують, що головне у цей день — молитва.

    Яке свято за старим стилем

    За юліанським календарем 7 березня православна церква вшановує мученика Маврикія та 70 воїнів, які постраждали за християнську віру у IV столітті.

    Що можна і що не можна робити 7 березня

    У цей день віряни моляться перед іконою “Споручниця грішних”, просячи Богородицю про захист від хвороб, відчаю, скорботи та життєвих негараздів.

    Церква радить провести цей день у спокої та молитві, особливо зважаючи на те, що триває Великий піст.

    У цей день не рекомендується:

    • сваритися, лаятися та бажати комусь зла;

    • пліткувати або відмовляти в допомозі;

    • влаштовувати гучні застілля;

    • впадати у зневіру.

    Також у народі вважається небажаним пересаджувати квіти або щось садити — за повір’ями, рослини можуть не прижитися.

    Народні прикмети на 7 березня

    У народному календарі цей день називають Павло Капельник. Назва пов’язана з тим, що на початку березня з дахів починає активно капати тала вода.

    Наші предки вірили, що саме цього дня можна передбачити погоду на весну.

    Основні прикмети такі:

    • сонячний день — до теплої погоди найближчі 40 днів;

    • холодна погода — ще можливі тривалі весняні морози;

    • швидкі високі хмари — до гарної погоди;

    • якщо прилетіли жайворонки — весна буде теплою;

    • чим більше бурульок на дахах, тим кращим буде врожай.

    Попри прихід весни, у народі казали: “З дахів капає, а за ніс дряпає”, натякаючи, що холоди ще можуть повернутися.

  • Свято 6 березня: історія знайдення Хреста Господнього, традиції та прикмети

    Свято 6 березня: історія знайдення Хреста Господнього, традиції та прикмети

    6 березня за новим церковним стилем православні віряни вшановують знайдення чесного Хреста Господнього і цвяхів святою рівноапостольною царицею Оленою в Єрусалимі. Цей день має особливе значення для християн, адже пов’язаний із віднайденням однієї з головних святинь християнського світу.

    За церковним переданням, у 326 році цариця Олена — мати римського імператора Костянтина — вирушила до Єрусалиму, щоб відшукати хрест, на якому був розп’ятий Ісус Христос. За її наказом на місці язичницького храму, збудованого на честь богині Венери, розпочали розкопки.

    Під час пошуків було знайдено три хрести та табличку з написом «Ісус Назарянин, Цар Іудейський». Щоб визначити, який саме хрест є справжнім, їх прикладали до померлої людини. За переказами, коли приклали третій хрест, сталося диво — людина ожила. Саме так, за церковною традицією, і було знайдено Хрест Господній.

    Окрім знайдення Хреста Господнього, 6 березня за новим стилем також згадують:

    42 аморейських мучеників — Костянтина, Аетія, Феофіла та інших;
    преподобномученика Конона та його сина Конона;
    преподобного Аркадія Кіпрського.

    Також цього дня вшановують кілька відомих ікон Богородиці, зокрема Ченстоховську, Шестковську та «Благодатне небо».

    Православні, які дотримуються юліанського календаря, 6 березня вшановують Козельщанську ікону Божої Матері — одну з шанованих святинь православної традиції.

    У цей день віряни звертаються з молитвами до святої цариці Олени, просячи миру, мудрості, духовної сили та зцілення від хвороб. Також моляться за терпіння для тих, хто переживає труднощі, та за Божу справедливість.

    У народі цей день називали Костянтинові кола. Назва пов’язана зі звичаєм утоптувати сніг навколо колодязів, щоб запобігти потраплянню до них талої та брудної води. Люди обходили колодязь колами, а перше коло традиційно робив хлопчик на ім’я Костянтин.

    Існувало й повір’я, що після заходу сонця варто набрати колодязної води та випити її — вважалося, що така вода додає сил і захищає від негараздів. Також у цей день рекомендували сходити до лазні або прийняти купіль, щоб очиститися тілом і душею.

    Церква закликає цього дня уникати сварок, лихослів’я, пліток і лінощів. Важливо не відмовляти людям у допомозі та не проявляти заздрості чи жадібності. Оскільки триває Великий піст, віряни намагаються дотримуватися духовної стриманості та молитви.

    За прикметами цього дня люди намагалися передбачити погоду та майбутню весну:

    високі та швидкі хмари віщують гарну погоду;
    якщо дятел активно стукає по дереву — весна буде холодною і затяжною;
    морозний день обіцяє швидку весну та сухе тепле літо.

    Також вважалося доброю прикметою, якщо цього дня прилітають ластівки або білі лелеки — це символізує потепління, удачу та початок нового життєвого етапу.

  • Свято 3 березня: що обіцяє погода і як правильно провести цей день

    Свято 3 березня: що обіцяє погода і як правильно провести цей день

    3 березня за новоюліанським календарем православні вшановують пам’ять трьох святих мучеників Амасійських — Євтропій Амасійський, Клеонік Амасійський та Василіск Амасійський, які постраждали за віру на початку IV століття. За старим стилем їхній день припадає на 16 березня.

    Святі жили в місті Амасія (нині територія Туреччини) та були відданими християнами. Євтропій і Клеонік були рідними братами, а Василіск — їхнім близьким другом. Вони стали послідовниками мученика Феодор Тирон, якого раніше стратили за відмову зректися віри.

    За переказами, друзів заарештували та ув’язнили. Навіть у темниці вони продовжували проповідувати християнство. Коли їх привели на суд і змушували принести жертву язичницьким богам, Євтропій почав молитися. Легенда розповідає, що в цей момент стався землетрус, який зруйнував язичницьке капище. Попри це, мучеників стратили. Згодом на місці зруйнованого храму збудували християнську церкву.

    Окрім цього, за новим календарем сьогодні також вшановують пам’ять преподобної Піами та святителів Зинона і Зоїла.

    За юліанським календарем 3 березня православні згадують святителя Агапіт Синадський, єпископа Синадського, відомого своїм благочестивим життям і духовним служінням.

    У цей день віряни звертаються до святих із проханнями про зміцнення віри, терпіння, допомогу в складних обставинах. Вважається важливим проявляти милосердя — подати милостиню або підтримати тих, хто цього потребує.

    У народній традиції день називали Євтропіїв. Існував обряд «на сонце»: господарі обходили город або подвір’я хрест-навхрест, просячи сонце розтопити сніг і вберегти посіви від заморозків та негоди. Також побутував звичай для збереження молодості — напередодні ввечері у воду клали срібний предмет, а зранку вмивалися нею.

    Оскільки триває Великий піст, цього дня радять особливо стежити за словами й вчинками, уникати сварок, образ, лихослів’я. Тим, хто постує, слід утримуватися від м’яса, молочних продуктів та яєць (за винятком дозволених днів).

    У народі існували й застереження: після заходу сонця не виносили сміття та не позичали хліб чи гроші, щоб «не винести» з дому достаток. Також не радили йти до лісу — за повір’ями, у цей час прокидається ведмідь.

    За погодними прикметами визначали, якою буде весна:

    якщо синиці голосно щебечуть — незабаром потеплішає;
    птахи літають низько — до мілководдя;
    прилетіли дикі гуси — чекати паводків;
    шпаки повернулися — буде врожай зерна;
    дзвінкий грім віщує ясні дні, глухий — негоду.

    З першим весняним громом пов’язували й особливі повір’я: якщо притулитися спиною до дерева — не болітиме спина протягом року, а якщо вибігти на вулицю під час грому — рік буде прибутковим.

  • 27 лютого: яке свято сьогодні відзначають в Україні та світі

    27 лютого: яке свято сьогодні відзначають в Україні та світі

    27 лютого поєднує одразу кілька важливих подій — церковних і міжнародних. Цього дня віряни вшановують пам’ять Прокопій Декаполіт, а у світі говорять про захист полярних ведмедів, протидію булінгу та роль неурядових організацій у суспільстві.

    У православному календарі 27 лютого — день пам’яті преподобного ісповідника Прокопія Декаполіта, який жив у VIII столітті. Він був ченцем, відомим суворою аскезою, глибокою молитвою та вірністю християнському вченню. Під час іконоборчих гонінь за імператора Лев III Ісавр святий відкрито виступив на захист шанування ікон. За це його ув’язнили та піддали переслідуванням. Після звільнення він продовжив чернече життя і, згідно з переданням, мирно відійшов до Господа. В православній традиції ісповідниками називають тих, хто зазнав страждань за віру, але не прийняв мученицької смерті.

    Також 27 лютого відзначають Міжнародний день полярного ведмедя. Ця дата покликана привернути увагу до збереження популяції полярних ведмедів, які є символом Арктики та водночас індикатором кліматичних змін. Через глобальне потепління арктичний лід тане швидше і формується пізніше, що скорочує період полювання тварин на тюленів. У результаті ведмеді виснажуються, змушені наближатися до людських поселень і опиняються під загрозою виживання.

    Ще одна подія цього дня — Міжнародний день протидії булінгу. Він спрямований на боротьбу з цькуванням у школах, на роботі та в онлайн-середовищі. Булінг проявляється у формі систематичного приниження, агресії або ізоляції людини та може мати серйозні психологічні наслідки. Фахівці наголошують, що ключовими інструментами протидії є підтримка, відкритий діалог і нульова толерантність до насильства.

    Окрім цього, 27 лютого відзначається Всесвітній день неурядових організацій. Його започаткували у 2010 році, а міжнародного визнання він набув у 2014 році на рівні Ради держав Балтійського моря. Мета дня — підкреслити роль громадських об’єднань у розвитку суспільства. Саме неурядові організації активно працюють у сферах захисту прав людини, освіти, медицини, культури, екології та гуманітарної допомоги, часто першими реагуючи на кризові ситуації та підтримуючи постраждалих.

    Таким чином, 27 лютого об’єднує духовну спадщину, екологічні виклики та суспільні ініціативи, нагадуючи про важливість віри, відповідальності та солідарності.

  • Прощена неділя 22 лютого: традиції, заборони та прикмети

    Прощена неділя 22 лютого: традиції, заборони та прикмети

    Сьогодні за новим церковним календарем православні віряни вшановують пам’ять мучеників Апамейських — Маврикія та 70 воїнів, які постраждали за християнську віру у IV столітті. Цього року на цю дату також припадає Сиропусна, або Прощена неділя — особливий день напередодні Великого посту, коли прийнято просити пробачення та примирятися з ближніми.

    Православне свято за новим стилем

    Святий Маврикій жив на межі III–IV століть у сирійському місті Апамея. Він був воєначальником і таємно сповідував християнство. Під час гонінь на християн його разом із сином викликали на суд і вимагали зректися віри. Маврикій відмовився, як і 70 воїнів, які підтримали свого командира.

    За церковним переданням, мучеників піддали жорстоким тортурам, а згодом залишили на болоті, прирікши на тяжкі страждання. Після смерті їх поховали з почестями. Частки мощей святих нині зберігаються на Кіпрі.

    Також цього дня вшановують священномученика Папія, єпископа Іерапольського, преподобних Фаласія, Лімнія і Варадата, а також преподобного Афанасія, сповідника.

    Прощена неділя та початок Великого посту

    Цьогоріч 22 лютого припадає на Сиропусну неділю — останній день перед Великим постом. У цей день згадують вигнання Адама з раю та звертаються один до одного зі словами пробачення. Традиція примирення має глибокий духовний зміст: віряни прагнуть очистити душу від образ і вступити у піст із чистим серцем.

    Великий піст розпочинається вже наступного дня та триватиме до Великодня.

    Церковне свято за старим стилем

    За юліанським календарем цього дня вшановують мученика Никифора Антіохійського.

    Традиції та заборони дня

    У день пам’яті мучеників віряни моляться про силу духу, терпіння, здоров’я та благополуччя родини. Прощена неділя закликає до примирення з усіма, з ким були конфлікти. Вважається, що прощення полегшує душу та сприяє духовному оновленню.

    У народі 22 лютого називали Маврикіїв день. Колись господарі готувалися до весняних польових робіт — навіть узимку вивозили на поля добрива. День вважається сприятливим для прибирання оселі та наведення порядку.

    Церква застерігає від лихослів’я, пліток, заздрості, жадібності та відмови в допомозі нужденним. За народними повір’ями, цього дня не рекомендують шити, в’язати чи розпочинати важливі фінансові справи.

    Народні прикмети 22 лютого

    За погодою цього дня визначали, якими будуть наступні пори року:

    • холодна погода — до дощового літа;

    • сонячний день — до теплого року;

    • суха погода — до погожої осені;

    • хуртовина — до затяжної весни;

    • високі кучеві хмари — до ясних днів найближчим часом.

    Особливо доброю прикметою вважається ранній приліт граків — це означає, що зима невдовзі відступить.

  • Що не можна робити 18 лютого: традиції та заборони

    Що не можна робити 18 лютого: традиції та заборони

    У середу, 18 лютого 2026 року, віряни вшановують пам’ять святого Льва Великого, папи Римського. Також цього дня відзначають День Плутона, Міжнародний день батарейки та жартівливий День вдячності великому пальцю. До Нового року залишається 317 днів. В Україні триває 1455-й день повномасштабної війни.

    Яке церковне свято 18 лютого

    За новим церковним календарем цього дня православні християни згадують Лев I Великий — папу Римського, який відіграв важливу роль у формуванні християнського богослов’я.

    Святий народився близько 390 року, ймовірно в Тоскані. За папи Целестин I обіймав посаду архідиякона Римської Церкви. 21 вересня 440 року після смерті Сикст III його було обрано єпископом Рима.

    Понтифікат Льва припав на період глибоких богословських суперечок. У 449 році він написав «Томос до Флавіана», де виклав учення про дві природи Ісуса Христа — божественну і людську, поєднані в одній Особі. Це формулювання було урочисто зачитане на Халкидонський собор у 451 році та стало основою християнської догматики.

    Також Лев Великий відомий своєю дипломатичною місією: у 452 році він зустрівся з гунським вождем Аттіла, переконавши його відступити від Рима. Святий помер 10 листопада 461 року, похований у базиліці святого Петра в Римі.

    День Плутона

    18 лютого 1930 року американський астроном Клайд Томбо відкрив Плутон — на той час дев’яту планету Сонячної системи. У 2006 році його перекласифікували як карликову планету, однак він і надалі залишається важливим об’єктом досліджень.

    Міжнародний день батарейки

    Цю дату приурочено до дня народження італійського фізика Алессандро Вольта, який у 1800 році створив першу хімічну батарею — «вольтів стовп». Одиницю електричної напруги назвали на його честь — вольт. День також нагадує про необхідність правильної утилізації батарейок через їхній вплив на довкілля.

    День вдячності великому пальцю

    Неофіційне свято присвячене анатомічній особливості людини — здатності протиставляти великий палець іншим. Саме ця риса дозволяє користуватися інструментами, писати та працювати з сучасними гаджетами.

    Народні прикмети 18 лютого

    Якщо мороз уранці посилюється — зима ще затримається.
    Північний вітер віщує подальші морози.
    Птахи тримаються ближче до осель — чекайте на похолодання.

    Що не можна робити

    За народними віруваннями, цього дня не варто впадати у зневіру, сумувати чи лінуватися. Також радили уникати темного одягу.

    Що можна робити

    До святого Льва звертаються з молитвами про духовну підтримку, силу та зцілення.

    День ангела 18 лютого

    Іменини святкують Антон, Феодосій, Михайло, Олександра, Василина та Агата. Вважається, що цього дня між людиною та її небесним покровителем встановлюється особливий духовний зв’язок.

  • 15 лютого: яке церковне свято відзначають та що заборонено робити

    15 лютого: яке церковне свято відзначають та що заборонено робити

    15 лютого за новим церковним календарем православні в Україні вшановують пам’ять святого Онисима — одного з 70 апостолів Христа. У народній традиції цей день має особливі звичаї, прикмети та застереження.

    Святий Онисим жив у I столітті. Він був рабом християнина Филимона в місті Колоси, але після втечі опинився в Римі, де зустрів апостола Павло. Завдяки його заступництву Филимон пробачив Онисима і дарував йому свободу.

    Згодом Онисим прийняв хрещення, став ревним проповідником Євангелія, а пізніше — єпископом Ефеса. За правління імператора Траян він загинув мученицькою смертю.

    Також цього дня вшановують преподобного Пафнутія Києво-Печерського, преподобного Пафнутія з дочкою Євфросинією, преподобного Євсевія Сирійського, а також Віленську та Далматську ікони Богородиці.

    Третя неділя підготовчого періоду до Великого посту має назву М’ясопусна або Тиждень про Страшний суд. Це останній день перед Сирною седмицею, коли дозволяється споживати м’ясо. У храмах згадують євангельську притчу про Страшний суд як нагадування про відповідальність людини за свої вчинки.

    За юліанським календарем 15 лютого відзначають одне з найбільших дванадесятих свят — Стрітення Господнє. Воно символізує зустріч немовляти Ісуса Христа зі старцем Симеоном у Єрусалимському храмі.

    У народі день називають Онисим-вівчарник. Святого вважають покровителем овець і пастухів, тому йому молилися про здоров’я худоби та щедрий приплід. Вівчарі ввечері виходили надвір, кланялися на всі чотири сторони та просили небесного благословення для отар.

    Господині мали власний обряд: насіння для посіву тричі виставляли на ранковий мороз, вважаючи, що це зміцнить зерно і забезпечить добрий урожай.

    Також у цей день прийнято накривати щедрий стіл, запрошувати родичів і допомагати нужденним. Вважалося, що щедрість 15 лютого притягує достаток на весь рік.

    Церква закликає уникати сварок, заздрості, обману та жадібності. Не рекомендується відмовляти у допомозі чи милостині.

    За народними повір’ями, не варто ділитися планами, давати або брати гроші в борг, а також починати важливі довготривалі справи. Вважалося, що обіцянки цього дня можуть не справдитися.

    Погодні спостереження на Онисима вважали провісниками весни та врожаю:

    бурульки на дахах — весна буде затяжною;
    активне танення снігу — до багатого сінокосу;
    ясне небо і яскравий місяць — морози триматимуться довше;
    червоний захід сонця — до хуртовини.

    У народі казали: якою буде погода на Онисима, таким очікується й вересень.

  • Церковне свято 11 лютого: кому моляться, що можна і не можна робити

    Церковне свято 11 лютого: кому моляться, що можна і не можна робити

    11 лютого за новим церковним календарем Православна церква України вшановує пам’ять священномученика Власія, єпископа Севастійського. У народі цей день здавна вважається особливим: із ним пов’язують молитви за здоров’я, турботу про домашніх тварин, родинні традиції та численні прикмети про погоду.

    Яке церковне свято 11 лютого за новим стилем

    Святий Власій жив у III–IV століттях у місті Севастія (територія сучасної Туреччини). З молодих років він вирізнявся побожністю та праведним життям, а згодом став єпископом місцевої християнської громади.

    У період гонінь на християн за імператора Діоклетіана Власій не залишив служіння: підтримував в’язнів, допомагав мученикам і, за переказами, зцілював хворих. Рятуючись від переслідувань, він оселився в печері на горі Аргеос. Легенди розповідають, що до нього приходили навіть дикі звірі, які знаходили біля святого спокій і зцілення.

    Згодом Власія схопили, піддали тортурам і вимагали зректися віри, однак він залишився непохитним і прийняв мученицьку смерть. У християнській традиції його вважають заступником людей і покровителем домашньої худоби, а також молитовником при хворобах горла.

    Цього ж дня згадують благовірного князя Всеволода Мстиславовича та праведну Феодору, імператрицю Візантійську.

    Яке свято за старим календарем

    За юліанським стилем 11 лютого вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського.

    Традиції та звичаї Власієвого дня

    У народі свято називають Власів день. Його радять проводити в колі родини, у спокої та злагоді. Господарі наводять лад у домі, готують щедрий стіл, щоб увесь рік був достаток.

    Особлива увага приділяється тваринам. Вважається, що цього дня потрібно добре нагодувати худобу й домашніх улюбленців, не перевантажувати їх роботою та проявити турботу. Люди вірять, що це принесе здоров’я господарству.

    Також день вважають сприятливим для торгівлі, покупок і важливих домовленостей.

    Що не рекомендується робити 11 лютого

    Церква і народні звичаї радять уникати сварок, образ, пліток, лінощів і заздрості. Не варто відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, чи погано ставитися до тварин.

    Існують і побутові заборони:
    не сваритися з рідними, щоб конфлікти не затягнулися надовго
    не залишати худобу голодною
    не тримати на столі ножі та брудний або порожній посуд, щоб не накликати негаразди

    Прикмети погоди на цей день

    У народному календарі цей період називають власіївськими морозами — останніми сильними холодами перед весною. За погодою судять про майбутній сезон:

    багато снігу — до ранньої та теплої весни
    відлига — сильних морозів більше не буде
    іній на деревах — холоди ще повернуться
    морози короткочасні — весна близько

    У народі кажуть, що після Власія зима поступово відступає, поступаючись місцем теплу.