Daypolitico

Позначка: правозахисники

  • Пряма загроза життю: правозахисники повідомили про критичне погіршення здоров’я кримських політв’язнів

    Пряма загроза життю: правозахисники повідомили про критичне погіршення здоров’я кримських політв’язнів

    Правозахисна організація КримSOS оприлюднила результати аналізу стану здоров’я 25 кримськотатарських та українських політв’язнів із найтяжчими діагнозами, яких росіяни незаконно затримали та засудили у період з 2016 по 2024 рік.

    За даними моніторингу, умови тримання у російських колоніях і в’язницях суттєво погіршують стан бранців Кремля, створюючи безпосередню загрозу їхньому життю через систематичне ненадання належної медичної допомоги.

    Головні деталі звіту КримSOS:

    • Загроза життю: Із 25 досліджених випадків 12 віднесено до категорії прямої загрози життю, а ще 13 — до категорії високого ризику.
    • Важкі діагнози та умови: Серед задокументованих правозахисниками хвороб і ускладнень — онкологічні захворювання, перенесені інсульти, критична втрата ваги, а також випадки зараження гепатитом C безпосередньо в місцях несвободи.
    • Системний характер катувань: Відмова у наданні ліків, неналежні санітарні умови та психологічний тиск розцінюються як свідома політика катувань і повільного знищення бранців у російській пенітенціарній системі.

     

  • Російським призовникам закрили виїзд навіть через Білорусь

    Російським призовникам закрили виїзд навіть через Білорусь

    Громадяни Російської Федерації, які отримали обмеження на виїзд із країни через вручення повісток або перебування у статусі призовників, фактично не можуть залишити територію РФ навіть через Білорусь. Про це заявили у Державному прикордонному комітеті Білорусі.

    У білоруському прикордонному відомстві зазначили, що між Росією та Білоруссю діє система обміну даними щодо осіб, які перебувають на військовому обліку або мають заборону на виїзд. Це означає, що навіть спроба перетнути кордон через Білорусь не дозволяє обійти обмеження, накладені російською стороною.

    У Державному прикордонному комітеті Республіки Білорусь підкреслили, що прикордонники діють у межах доступної інформації та спільних баз даних. У відомстві наголосили, що відповідальність за заборону виїзду повністю лежить на Російській Федерації. У Білорусі це сформулювали коротко: якщо виїзд заборонений, усі питання слід адресувати російській стороні.

    Підставою для обговорення ситуації став випадок, про який повідомили російські правозахисники з ініціативи «Рух свідомих відмовників». За їхніми даними, молодий чоловік із міста Saint Petersburg, який мав обмеження на виїзд через призовний статус, намагався залишити Росію через територію Білорусі.

    Спочатку, 23 квітня, йому відмовили у посадці на рейс із Мінська до Тбілісі. Згодом, 25 квітня, йому також відмовили у виїзді до Єревану, причому як і в попередньому випадку, письмових пояснень причин відмови надано не було.

    Правозахисники вважають, що подібні випадки можуть свідчити про поступове впровадження спільної системи перевірки даних між Росією та Білоруссю. Йдеться про можливу інтеграцію електронних реєстрів військового обліку та баз даних, які містять інформацію про повістки, призовний статус і заборони на виїзд.

    Якщо такі системи справді працюють у повному обсязі, це означає, що громадяни Росії можуть бути перевірені вже на території Білорусі, навіть якщо формально вони залишили РФ. Це фактично унеможливлює використання Білорусі як транзитного шляху для обходу обмежень.

    Офіційно деталі роботи таких баз даних не розкриваються, однак обидві сторони підтверджують координацію між прикордонними службами. Росія і Білорусь входять до союзних інтеграційних структур і мають тісну співпрацю у сфері безпеки та прикордонного контролю.

    У цьому контексті останні повідомлення про блокування виїзду призовників через Білорусь можуть свідчити про подальше посилення контролю за переміщенням громадян, які підлягають військовому обліку. Це також вказує на зменшення можливостей для обходу російських обмежень на виїзд і на більш жорстку координацію між двома державами у сфері безпеки та мобілізаційного контролю.

  • США розширюють методи смертної кари

    США розширюють методи смертної кари

    Міністерство юстиції США готує перегляд федеральних правил застосування смертної кари та розглядає розширення методів її виконання. Про це повідомляє Reuters.

    За попередніми даними, у рамках нових підходів до виконання смертних вироків у США можуть бути дозволені альтернативні методи замість традиційних смертельних ін’єкцій. Серед них називають розстріл, застосування електричного стільця та газові методи страти.

    Смертельні ін’єкції залишаються основним способом виконання вироків у США, однак останніми роками їх застосування ускладнилося. Фармацевтичні компанії дедалі частіше відмовляються постачати препарати, що використовуються для страти, через етичні та юридичні обмеження.

    У Міністерстві юстиції вважають, що розширення переліку методів дозволить забезпечити виконання вироків навіть у разі дефіциту необхідних препаратів.

    Після повернення до Білого дому президент Дональд Трамп скасував мораторій на федеральні страти, запроваджений попередньою адміністрацією Джо Байден.

    Виконувач обов’язків генерального прокурора Тодд Бланш заявив, що попередній мораторій «підірвав систему правосуддя» і фактично унеможливив покарання для найнебезпечніших злочинців, включно з терористами та серійними вбивцями.

    Окрім цього, Мін’юст скасував частину обмежень часів Байдена та відновив розгляд десятків федеральних справ, у яких може бути застосована смертна кара.

    Питання смертної кари залишається одним із найбільш суперечливих у США. За соціологічними опитуваннями, підтримка цього виду покарання поступово знижується: близько половини американців виступають за її застосування у випадках вбивств, тоді як значна частина суспільства — проти.

    Правозахисні організації критикують можливе розширення методів страти, наголошуючи, що це може призвести до посилення страждань засуджених і суперечить сучасним гуманітарним стандартам. Частина політиків також називає смертну кару «жорстокою» та «неприйнятною для сучасного правосуддя».

    Дискусії навколо смертної кари активізувалися на тлі гучних кримінальних справ. Зокрема, у справі вбивства української біженки Ірина Заруцька у місті Шарлотт (штат Північна Кароліна) обвинувачений Декарлос Браун-молодший може постати перед судом із можливістю призначення смертної кари.

    Справу ускладнює рішення суду про його недієздатність, що фактично затягує розгляд. Адвокати домоглися відтермінування процесу, а остаточне рішення щодо участі обвинуваченого у суді ще не ухвалене.

    Після трагедії президент Трамп публічно заявив, що наполягає на найвищій мірі покарання для обвинуваченого, що додатково підсилило політичний та суспільний резонанс справи.

    Очікується, що оновлені правила Міністерства юстиції США можуть бути оприлюднені після завершення внутрішнього перегляду процедур. Водночас експерти прогнозують подальше загострення суспільної дискусії щодо меж застосування смертної кари та допустимих методів її виконання у сучасному правосудді США.

  • Мобілізація в Україні: що робити, якщо вам за 60 і ви отримали повістку

    Мобілізація в Україні: що робити, якщо вам за 60 і ви отримали повістку

    В Україні триває мобілізація, яка охоплює чоловіків віком від 25 до 60 років. Однак інколи повістки отримують і ті, хто вже перетнув цей віковий рубіж. Чи законно це, і що робити в такій ситуації, пояснила адвокатка Тетяна Савченко.

    Згідно зі статтею 22 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”, 60 років – це граничний вік мобілізації для рядових, сержантів та офіцерів нижчої ланки. Після досягнення цього віку чоловік вже не вважається військовозобов’язаним і не підлягає призову.

    “У 59 років ще можуть призвати, а в 60 — вже ні”, — наголошує юристка.

    Досягнувши 60-річного віку, потрібно самостійно звернутися до територіального центру комплектування (ТЦК), надати необхідні документи та написати заяву про зняття з військового обліку. Лише після цього військові зобов’язання офіційно припиняються, і повістки більше не мають права вручати.

    Якщо ж особу після 60 років мобілізували, вона може подати рапорт на звільнення за статтею 26 того ж закону. У такому разі військова частина повинна звільнити її зі служби.

    Чоловіків після 50 років можуть мобілізувати, якщо вони придатні до служби. Для офіцерів високого рангу граничний вік мобілізації становить 65 років. Також військовослужбовці з високою кваліфікацією можуть за власним бажанням продовжити службу до цього віку.

    Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що у 2025 році зросла кількість звернень щодо порушень прав людини з боку ТЦК. Йдеться, зокрема, про випадки незаконного вручення повісток і неправомірну мобілізацію.

    З огляду на це, правозахисники радять ретельно стежити за дотриманням законодавства, особливо у випадках, коли повістки отримують люди, які не підлягають мобілізації.

  • Українські правозахисники та організації закликають Верховну Раду не приймати законопроєкт, який обмежить доступ до судового реєстру

    Українські правозахисники та організації закликають Верховну Раду не приймати законопроєкт, який обмежить доступ до судового реєстру

    Українські правозахисники, юридичні та антикорупційні організації виступили з закликом до Верховної Ради не ухвалювати законопроєкт, який може обмежити доступ до судового реєстру. Зокрема, законопроект передбачає закриття рішень за позовами людей до ТЦК.

    Звернення, підписане багатьма організаціями, публікує Центр з прав людини ZMINA.

    Вони вважають, що таке обмеження є “непропорційним” і “не відповідає запиту суспільства”.

    “Ухвалення законопроєкту №7033-д обмежить право громадськості вільно отримувати доступ до інформації з судового реєстру та здійснювати контроль за судовими провадженнями, зокрема такими, що мають значний суспільний резонанс”, – ідеться в повідомленні.

    Раніше ми наводили думку юристів, що депутати хочуть закрити реєстр, щоб не було видно, що люди масово виграють справи проти ТЦК за новим законом про мобілізацію.