Daypolitico

Позначка: премія

  • 305 тисяч на місяць: зарплати заступниці Кличка і її команди б’ють рекорди

    305 тисяч на місяць: зарплати заступниці Кличка і її команди б’ють рекорди

    У 2025 році заступниця голови Київської міської державної адміністрації Ганна Старостенко стабільно отримує щомісячні виплати, що значно перевищують середні зарплати в столиці. Менше ніж 100 тисяч гривень їй нараховували лише двічі — у січні (63,9 тис. грн) та червні (68 тис. грн). В інші місяці суми суттєво зростали: від 127,9 тис. у березні до рекордних 305,2 тис. у травні.

    Особливо показовим став лютий 2025 року, коли Старостенко отримала 179,3 тис. грн — більше, ніж деякі урядові міністри.

    Згідно з офіційною відповіддю КМДА, у структурі зарплати посадовиці щомісячно передбачені надбавки «за інтенсивність праці» (від 11,3 тис. до 22,6 тис. грн) та премії (від 9,6 тис. до 24,2 тис. грн). Для порівняння: у травні 2024 року їй було нараховано 332,9 тис. грн, а в червні того ж року — 270,8 тис. грн.

    Загалом динаміка росту зарплат Старостенко вражає: у 2022 році вона задекларувала 586,5 тис. грн доходу, у 2023-му — 753,5 тис. грн, а за 2024-й уже 1,7 млн грн. Тобто лише за два роки її заробітки зросли більш ніж удвічі.

    Однак сфери, за які відповідає чиновниця, залишаються проблемними.

    У квітні 2024 року гучного резонансу набула історія з Житнім ринком. Спроба передати його в оренду через аукціон викликала обурення громадськості, яка назвала це «прихованою приватизацією». КМДА довелося зупинити торги, проте ринок і надалі залишається збитковим. Водночас керівник Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Володимир Костіков регулярно отримує премії до зарплати. У 2025 році його доходи коливалися від 57 тис. грн до 117 тис. грн щомісяця.

    Не менш критична ситуація у сфері охорони культурної спадщини. На Подолі зникла історична будівля крамниці Демидова, яка 15 років «значилася на реставрації». Раніше гучний скандал спричинило знесення садиби Зеленських на вулиці Кониського. Усе це відбувалося під наглядом Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який очолює Марина Соловйова. Її зарплати у 2025 році також були високими: від 56,8 тис. грн до 131 тис. грн на місяць.

    Попри гучні провали у сферах підприємництва та культурної спадщини, у КМДА не переглядають розмір надбавок для топпосадовців. Їхні зарплати зростають, тоді як пересічні кияни потерпають від економічних труднощів. У столиці навіть порушується питання про підвищення тарифів на транспорт, хоча мер Віталій Кличко публічно обіцяє не допустити цього під час війни.

    Таким чином, високі зарплати у КМДА різко контрастують із реаліями життя більшості мешканців столиці, створюючи картину розриву між владою та суспільством.

  • Ексдиректорка дитсадка в Івано-Франківську, яка виписала доньці 300 тисяч премій, хоче повернутися на посаду через суд

    Ексдиректорка дитсадка в Івано-Франківську, яка виписала доньці 300 тисяч премій, хоче повернутися на посаду через суд

    Колишня керівниця дошкільного навчального закладу №18 “Зернятко” в Івано-Франківську Тетяна Кузьменко, відома через скандал із преміями для своєї доньки, намагається повернутися до роботи. Вона подала позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду проти Департаменту освіти та науки міськради, вимагаючи визнати її звільнення незаконним, скасувати наказ, відновити на посаді та компенсувати середній заробіток за час вимушеного прогулу.

    У справі як третю особу зазначено директорку департаменту освіти Вікторію Дротянко. Судове засідання призначено на 3 вересня.

    Як раніше повідомлялося, у 2023–2024 роках Тетяна Кузьменко, обіймаючи посаду директорки ДНЗ “Зернятко”, виписала премії своїй доньці-комірниці на загальну суму 301 тисяча гривень.

    Суди визнали Кузьменко винною у порушенні антикорупційного законодавства — за статтею про неподання повідомлення про конфлікт інтересів та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів. Вона отримала штраф у розмірі 15 300 гривень і під час слухань визнала свою вину.

    Після оприлюднення фактів прокуратура ініціювала службову перевірку, а 10 липня Кузьменко внесли до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Того ж дня міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків оголосив про її звільнення. Наказ про припинення трудових відносин набув чинності 11 липня.

    Попри внесення до реєстру корупціонерів та рішення суду про штрафи, Кузьменко намагається відновитися у посаді, що може стати прецедентом у системі освіти. Чи зможе вона повернутися до керівництва садочком після резонансного скандалу, вирішуватиме суд.

  • Ексдиректор Оператора ГТС вимагає премію в 10,5 млн грн

    Ексдиректор Оператора ГТС вимагає премію в 10,5 млн грн

    Колишній генеральний директор Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон подав позов до Верховного суду України, вимагаючи виплати премії у розмірі 10,53 млн грн. Після звільнення з державної компанії Макогон уже двічі програв у судах, але тепер сподівається на перегляд справи в найвищій судовій інстанції.

    Макогон почав судитися з державою ще в лютому 2022 року. У 2024 році суди першої та апеляційної інстанцій визнали його претензії необґрунтованими. Зокрема, 16 липня Київський апеляційний суд не лише відхилив його позов, а й зобов’язав компенсувати державній компанії 60 тис. грн судових витрат.

    У вересні 2024 року Верховний суд відкрив провадження за цим позовом. Однак дата наступного засідання поки не призначена.

    Відомо, що екскерівник виїхав з України у вересні 2023 року і наразі проживає в Канаді. На судові засідання він особисто не з’являється — його інтереси представляють адвокати.

    Перебуваючи в Канаді, Макогон активно коментує ситуацію в українському енергетичному секторі у соціальних мережах. Він критикує українських енергетиків, зокрема через запроваджені графіки відключень електроенергії.

  • Роза Тапанова, членкиня наглядових рад двох впливових українських установ, с початку 2024 року отримала майже 7 млн. гривень

    Роза Тапанова, членкиня наглядових рад двох впливових українських установ, с початку 2024 року отримала майже 7 млн. гривень

    На початку 2024 року Роза Тапанова, член наглядових рад двох впливових українських установ — найбільшої нафтовидобувної компанії “Укрнафта” та Ощадбанку, заявила про значні доходи від цих установ на суму понад 6,9 мільйонів гривень. Це включає гонорари та премії, що складають більше 1 мільйона гривень щомісяця.

    Зокрема, Тапанова з початку року задекларувала 2,373 млн гривень гонорарів від Укрнафти і 3,95 млн гривень гонорарів від Ощадбанку.

    Також у січні вона задекларувала 593 тис. страхової премії від Ощадбанку.

    За 2023 рік Тапанова задекларувала 692 тис. гривень гонорарів від Укрнафти, 4,2 млн гривень гонорарів і страхової премії від Ощадбанку і 144 тис. гривень зарплати від Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

    З квітня 2021 року Тапанова обіймає посаду члена наглядової ради Ощадбанку, а з листопада 2022 року – ще й члена наглядової ради Укрнафти.

    Також вона працює директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

    Раніше Тапанова працювала в юридичній фірмі ТОВ «Міжнародна юридична компанія» глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Крім того, пізніше Єрмак і Тапанова заснували однойменне адвокатське об’єднання, як партнери.

  • У харківському університеті 11 років працювали і отримували зарплати “мертві душі”

    У харківському університеті 11 років працювали і отримували зарплати “мертві душі”

    Система вищої освіти в Україні потрапила під удар корупційних схем через розкриття скандальних випадків фіктивних працівників у одному з харківських університетів. За даними розслідування, яке здійснили правоохоронні органи, протягом 11 років зарплати та премії сплачувалися “мертвим душам” – особам, які фактично не працювали на університеті.

    У 2012 році один із підозрюваних, який обіймав на той момент посаду проректора університету з науково-педагогічної роботи, підтримував товариські стосунки з директором місцевої фірми, яка тривалий час виконувала підрядні ремонтні роботи вишу. Проректор запропонував директору компанії підібрати на посади фіктивних працівників вишу, які не повинні були перебувати на робочих місцях і дотримуватися інструкцій відповідно до займаних посад. Керівник фірми погодився і залучив до реалізації плану виконроба, який допомагав підшукувати фіктивних працівників.

    З 2012 по 2023 роки на роботу в університет було прийнято дев’ять осіб на посади працівників з обслуговування приміщень, серед яких були родичі та знайомі організаторів протиправної оборудки. Вони не перебували на робочих місцях і не виконували функціональні обов’язки, проте їм щомісяця нараховували заробітну плату та премії. Надалі фігуранти знімали нараховані суми із зарплатних банківських карток фіктивних працівників вишу та привласнювали ці гроші.

    Загальна сума необґрунтовано нарахованих і виплачених заробітних плат і премій становить близько 14,3 млн грн.

    Прізвища підрозрюваних і назву вишу не повідомляють.