Daypolitico

Позначка: продуктові ярмарки

  • Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Міські ярмарки в Києві цього тижня знову розставили намети в кількох районах. Для столиці це звична літня рутина. Для частини чиновників — уже не лише сезонний канал збуту для фермерів, а запасний контур на випадок, якщо великі мережі не втримають звичний ритм постачання.

    Після серпневих ударів по розподільчих центрах центральна влада публічно тримає одну лінію: системного дефіциту продуктів немає, базові товари залишаться в магазинах, зміниться логістика. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький 28 серпня заявив, що знищено «умовно кажучи, 90%» логістики продуктових мереж, але «загрози голоду та системного фізичного дефіциту» немає.

    Комплексного пакету допомоги самим мережам від уряду при цьому не готують. Питання підтримки ритейлу і резервного забезпечення міст продуктами фактично повертають на рівень місцевої влади — за логікою перших місяців повномасштабного вторгнення, коли громади самі шукали склади, транспорт і постачальників. Про такий розподіл відповідальності розповів співрозмовник, обізнаний із внутрішніми обговореннями в органах влади.

    У великих містах місцевим адміністраціям належить провести окремі наради з двох треків. Перший — як утримати мережі: приміщення, маршрути, пріоритетний доступ до площ, координація з виробниками. Другий — що робити з продовольством для населення, якщо логістика великих мереж у конкретному місті зірветься. Це вже не розмова про «порожні полиці на тиждень», а про сценарій колапсу розподілу.

    Київ розглядає розширення ярмарків і допуск туди не лише фермерів. Офіційно столиця і так щотижня публікує адреси сезонних ярмарок: овочі, фрукти, м’ясо «безпосередньо від виробників». Розширення формату означало б інше: ярмарок як резервний ринок збуту для переробників і постачальників, яким великі мережі стали дорожчими й ризикованішими партнерами. Наскільки далеко зайде ця зміна і чи буде вона закріплена рішенням міської влади, публічно не оголошено.

    На заході країни полиці поки виглядають інакше, ніж у Києві після ночі 5 серпня. Частина асортименту там тримається в тому числі на європейських постачальниках і сухопутних коридорах. Ця схема працювала з 2022 року, коли морські маршрути обірвалися, а західні області стали і тилом, і логістичним вікном. Вразливість тут інша: удар по прикордонних переходах або чергах на кордоні може швидко зрізати той самий «західний» буфер, який зараз виглядає відносно стабільним.

    Центр уже показував, що вміє зібрати нараду і пообіцяти інструменти. 5 серпня прем’єр Сергій Корецький зустрівся з ритейлерами й логістами після масованої атаки. Уряд говорив про пріоритетний доступ бізнесу до державних приміщень для розосередження складів, про кредитну підтримку, страхування воєнних ризиків і «децентралізацію міжнародної логістики». Перелік площ мали підготувати за три дні Мінекономіки, АРМА і Фонд держмайна. Окремої програми компенсацій мережам за знищені хаби після цього так і не з’явилося.

    Це змінює баланс сил усередині продовольчого ланцюга. Великі мережі залишаються головним каналом для споживача, але втрачають роль єдиного ефективного розподільника. Місцева влада знову стає оператором резервного контуру — як у березні 2022-го, тільки тепер на тлі вже відбудованої, а потім знову розбитої складської системи. Виробник отримує стимул шукати коротші й швидші канали: локальні мережі, прямий збут, ярмарки. Місто отримує політичну відповідальність за полиці, не маючи ні флоту фур, ні власних розподільчих центрів.

    Для покупця це, найімовірніше, означатиме не зникнення хліба, олії чи крупи, а іншу ціну вибору. Дорожча «логістика з коліс», оренда дрібних складів і обхідні маршрути не залишаються витратами мережі. Наскільки швидко це дійде до цінника, залежить від того, чи вдарить наступна хвиля по кордону так само прицільно, як серпень ударив по складах Київщини.

  • Недоотримання доходів і санітарні порушення: як ярмарки в Оболоні перетворились на загрозу

    Недоотримання доходів і санітарні порушення: як ярмарки в Оболоні перетворились на загрозу

    Під гаслом підтримки малого бізнесу ярмаркова торгівля в Оболонському районі Києва дедалі більше нагадує прикриття для схем, які завдають шкоди бюджету та здоров’ю мешканців. Замість ефективного інструменту підтримки місцевих підприємців, вона дедалі частіше стає джерелом зловживань.

    За даними з відкритих джерел, у першому кварталі 2025 року реальне завантаження ярмаркових майданчиків становило лише 54,8%. З-поміж 2 400 доступних торговельних місць було використано лише 1 314. Це свідчить про серйозні прорахунки в організації роботи.

    Ще більш показовою є фінансова картина. Доходи від ярмаркової діяльності становили менше половини від можливих — районний бюджет недоотримав 458 475,84 грн. Подібне співвідношення вказує або на халатність організаторів, або на існування штучних обмежень для підприємців, за якими можуть стояти конкретні посадовці, зацікавлені у контролі за грошовими потоками та “розподілом” місць.

    Крім економічних втрат, є й пряма загроза здоров’ю населення. Зафіксовано численні випадки грубого порушення санітарних норм. Продукти — м’ясо, риба, молочна продукція — часто продаються без холодильного обладнання, із порушенням температурного режиму, прямо з машин чи причепів. Також зафіксовано відсутність документів про походження продукції й епізоотичну безпеку. Розміщення товарів часто хаотичне: свіжа зелень — поряд із консервацією та ковбасними виробами.

    Попри очевидні порушення, жодних серйозних перевірок і санкцій не спостерігається. За інформацією наших джерел, голова Оболонської РДА Кирило Фесик і начальник районної поліції Віктор Михайленко не вживають жодних заходів для припинення цієї ситуації. Їхня бездіяльність сприяє тому, що порушення залишаються системними.

    Ми вже подали офіційну скаргу з вимогою перевірити діяльність керівництва Оболонської РДА та КП «Світоч». Вона має на меті з’ясувати, чому комунальна інфраструктура використовується наполовину, чому бюджет втрачає сотні тисяч гривень і хто блокує доступ підприємців до ярмаркових майданчиків.

    Якщо ситуація не зміниться, ярмарки в Оболоні залишатимуться не майданчиком підтримки місцевого бізнесу, а інструментом тіньових схем.

  • Санітарні порушення та корупція: що стоїть за ярмарками у Києві

    Санітарні порушення та корупція: що стоїть за ярмарками у Києві

    Офіційно проведення ярмарків у Деснянському районі Києва виглядає впорядкованим — заходи організовують Деснянська районна державна адміністрація та КП «Київська спадщина» відповідно до затверджених розпоряджень та графіків. Проте реальна ситуація вказує на ознаки закритості та корупційного контролю.

    За даними звітності, у І кварталі 2025 року в районі провели 36 сільськогосподарських та 23 сезонних ярмарки, проте в них взяли участь лише 1 948 підприємців. Для району з сотнями тисяч мешканців це надто низький показник, що може свідчити про створення штучних бар’єрів та обмеження доступу до участі для незалежних торговців.

    Надходження від ярмарків склали лише 770 100 грн, що явно не відповідає економічному потенціалу району та реальним витратам на використання міського простору. Усе це може вказувати на монополізацію торгових місць вузьким колом осіб, наближених до організаторів.

    Крім того, під час перевірок зафіксовано масові порушення санітарно-гігієнічних норм. М’ясо, риба, молочні вироби та кулінарія продаються без холодильного обладнання та сертифікатів, що створює реальні ризики харчових отруєнь та поширення інфекцій.

    За даними перевірених джерел, відповідальність за ситуацію лежить на голові Деснянської РДА Максимові Бахматову та начальнику Дарницького управління поліції Михайлу Пелиху. Їм закидають не лише бездіяльність, а й створення умов для того, щоб ярмарки стали інструментом заробітку для «своїх» структур.

    Ця ситуація потребує термінової уваги з боку антикорупційних органів і контролюючих служб, адже на кону — як безпека мешканців району, так і прозорість використання міського простору.

  • Київрада планує віддати організацію ярмарків приватним операторам

    Київрада планує віддати організацію ярмарків приватним операторам

    Через інтриги депутатів Київради Дмитра Білоцерковця та Вагана Товмасяна  кияни лишаться доступу до дешевих фермерських продуктів на столичних продуктових ярмарках.

    Як повідомляє наше джерело в КМДА, “ударовець” Дмитро Білоцерковець підготував проект рішення Київради щодо функціонування продуктових сільськогосподарських ярмарків у столиці. Ідея на перший погляд “благородна” – продавати місця для пересувної торгівлі (на ярмарках) приватним операторам, щоб вони вже наповнювали ярмарки продавцями.

    За інформацією джерела, Дмитро Білоцерковець запевнив Віталія Кличка, що “це буде прозора схема, яка дасть гроші в бюджет”.  Але є нюанс.

    Продавати місця на ярмарках Білоцерковець пропонує через КП “Київ.Прозоро”, яке формально підпорядковується Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, але реально депутату Київради Михайлу Буділову, який в свою чергу підконтрольний Дмитру Білоцерковцю.

    Директором КП “Київ.Прозоро” є Ігор Горобець, якого відносять до групи впливу депутата від фракції “Єдність” Вагана Товмасяна. Ваган Товмасян контролює більшість ринків і “торгових історій” у столиці. Саме Товмасян був одним з ініціаторів зняття Володимира Бондаренка з посади секретаря Київради, так як Бондаренко “обнуляв” ініціативи “Єдності”, як “партнерів” екс-мера Києва Леоніда Черновецького.

    За інформацією джерела, Дмитро Білоцерковець домовився з Ваганом Товмасяном, що  ярмарки перейдуть під контроль “перекупів” у кращому випадку.

    Технологія проста: “викупити ярмарок” і встановити свою ціну на торгове місце для подальшого продажу фермерам. В такому випадку, навіть якщо залишиться соціальна ціна, то завжди є інструмент не пустити такого фермера через “якість товару” або інші адміністративні важелі.

    Таким чином нівелюється вся ідея роботи продуктових сільськогосподарських ярмарків у столиці, яка із самого початку передбачала забезпечення киян прямим доступом до дешевих фермерських продуктів.

    За інформацією джерела, “договорняк по ярмарках Білоцерківця і Товмасяна за спиною Кличка – це фактичний переділ ринку торгівлі, включно з кіосками, ну і можливість для Дмитра Білоцерківця збити людину Артура Палатного – директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Володимира Костікова”.

    Нагадаємо, нещодавно ДБР провела обшуки в оселі Дмитра Білоцерковця в результаті яких були виявлені активи на $30 млн у криптовалюті, які, за оперативною інформацією, перебувають під його контролем.