Daypolitico

Позначка: прокуратура Києва

  • Понад 20 пострілів у директора клініки: у Києві оголосили спецоперацію та шукають озброєного нападника

    Понад 20 пострілів у директора клініки: у Києві оголосили спецоперацію та шукають озброєного нападника

    У Києві 3 вересня правоохоронці проводять спеціальну операцію з розшуку озброєного чоловіка, якого підозрюють у замаху на директора столичної клініки репродуктології. Напад стався близько 10:00 у Святошинському районі біля входу до медичного закладу. За попередніми даними поліції, стрілець здійснив понад 20 пострілів у 71-річного чоловіка, після чого втік. Потерпілого у тяжкому стані госпіталізували.

    Київська міська прокуратура повідомила додаткові обставини нападу. За версією слідства, озброєний чоловік не з’явився біля медзакладу випадково — він чекав на керівника приватного медичного центру на вулиці. Коли директор припаркував автомобіль і вийшов із салону, нападник підійшов до нього та відкрив вогонь. Після стрілянини зловмисник залишив місце події.

    Поліція попередньо встановила, що у потерпілого стріляли практично біля вхідних дверей клініки. Кількість пострілів — понад два десятки — свідчить про надзвичайно інтенсивний напад, однак тип зброї та точну кількість влучань правоохоронці на момент публікації офіційно не уточнювали. Так само поки не повідомляється, чи був нападник один і чи мав він спільників.

    Після отримання повідомлення про стрілянину у столиці розпочали спеціальну поліцейську операцію. До пошуку підозрюваного залучили додаткові сили, зокрема бійців спецпідрозділу КОРД. Правоохоронці встановлюють маршрут втечі чоловіка, його особу та мотиви нападу. Станом на середину дня 3 вересня офіційного повідомлення про затримання стрільця не було.

    Правоохоронці кваліфікували подію як замах на умисне вбивство — за частиною 2 статті 15 та частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування проводять слідчі Святошинського управління поліції за процесуального керівництва Святошинської окружної прокуратури Києва.

    Ім’я потерпілого офіційно поліція та прокуратура не називають. Водночас «Главком» із посиланням на власні джерела повідомив, що пораненим може бути директор клініки репродуктивної медицини «ІГР» Ігор Ільїн. Оскільки правоохоронні органи цю інформацію публічно не підтвердили, її наразі варто розглядати саме як дані медіа, а не встановлений слідством факт.

    Стан 71-річного чоловіка оцінюється як тяжкий. Після нападу його терміново доправили до лікарні, де йому надають медичну допомогу. Інших постраждалих унаслідок цієї стрілянини правоохоронці наразі не називали.

    Мотив нападу залишається одним із головних питань слідства. Поліція поки не повідомляла, чи могла стрілянина бути пов’язана з професійною діяльністю директора медичного центру, особистим конфліктом, бізнесовими питаннями або іншими обставинами. Правоохоронці прямо зазначають, що мотив злочину встановлюється. Тому будь-які версії щодо причин нападу до появи офіційних даних залишаються припущеннями.

    Спершу інформація про стрілянину поширилася в місцевих Telegram-каналах. Повідомлялося про значну кількість правоохоронців біля медичного закладу та оточену територію. Перші повідомлення не містили інформації ані про потерпілого, ані про обставини конфлікту. Згодом поліція підтвердила, що йдеться про цілеспрямований напад на директора клініки, а прокуратура оприлюднила деталі засідки.

    Таким чином, первинна інформація про «стрілянину біля лікарні на Житомирській» виявилася значно серйознішою подією. За офіційною версією слідства, нападник заздалегідь очікував на конкретного чоловіка, дочекався, поки той вийде з автомобіля, здійснив понад 20 пострілів та зник.

    Характер нападу став підставою для масштабних розшукових заходів у столиці. Залучення КОРДу та додаткових сил поліції пояснюється тим, що підозрюваний може залишатися озброєним. Правоохоронці закликають громадян не намагатися самостійно затримувати людину, яка може бути причетною до злочину, а всю інформацію передавати поліції.

    Слідчі паралельно працюють на місці події, збирають речові докази, встановлюють свідків та перевіряють записи камер відеоспостереження. Конкретних результатів цих слідчих дій поліція наразі не оприлюднювала.

    Важливо також не плутати цей напад зі стріляниною, яка сталася у Києві напередодні, 2 вересня, під час конфлікту за участю представників українських силових структур на Березняках. Станом на 3 вересня жодного офіційного зв’язку між двома інцидентами не встановлено.

    Нинішня стрілянина у Святошинському районі розслідується як окремий замах на життя керівника приватного медичного закладу. Правоохоронці поки не повідомляють ані про політичний, ані про службовий чи кримінальний підтекст події.

    Основним завданням поліції залишається встановлення та затримання нападника. Оскільки він утік зі зброєю, операція в Києві триває, а кількість залучених сил збільшена.

    Після затримання підозрюваного слідство має встановити, що саме стало причиною нападу, чи діяв він самостійно, де отримав зброю та чи готував замах заздалегідь. Наразі ж підтверджено головне: 71-річний директор столичної клініки репродуктології пережив напад із понад 20 пострілами, перебуває у тяжкому стані, а озброєного нападника розшукують.

  • 19 мільйонів на премії: екскерівнику Укрпатенту оголосили підозру

    19 мільйонів на премії: екскерівнику Укрпатенту оголосили підозру

    Колишньому керівнику державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», відомого як «Укрпатент», повідомили про підозру у службовій недбалості. За версією правоохоронців, посадовець протягом більш ніж року погоджував накази про преміювання працівників без належних правових підстав. Загальна сума виплат, які слідство вважає необґрунтованими, перевищила 19 мільйонів гривень.

    Розслідування проводять за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури Києва. Правоохоронці стверджують, що порушення відбувалися з листопада 2022 року до грудня 2023-го. У цей період керівник підприємства підписував документи про нарахування додаткових виплат, не забезпечуючи належної перевірки їхньої законності, відповідності внутрішнім положенням та фінансового обґрунтування.

    Дії посадовця кваліфікували за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки. У разі доведення вини йому загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі, заборона обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю строком до трьох років, а також штраф.

    Водночас повідомлення про підозру не означає визнання людини винною. Остаточне рішення може ухвалити лише суд після розгляду доказів сторін.

    Як нараховували премії

    За матеріалами слідства, окремі працівники підприємства отримували премії у розмірі до 100% посадового окладу. Проблема, за твердженням прокуратури, полягала не в самому факті преміювання, а в тому, що підстави для таких виплат не відповідали внутрішнім документам підприємства.

    Премія є додатковою частиною зарплати, яку можуть нараховувати за конкретні результати роботи, виконання особливо важливих завдань, інтенсивність праці або інші показники, визначені колективним договором і положенням про оплату праці. Керівник державного підприємства повинен перевіряти, чи відповідають подані документи цим правилам і чи має установа законні фінансові підстави для витрат.

    Слідчі вважають, що колишній очільник «Укрпатенту» систематично не виконував цей обов’язок. У результаті протягом приблизно 14 місяців працівникам виплатили понад 19 мільйонів гривень премій, які правоохоронці називають безпідставними.

    У повідомленнях медіа також згадується, що йшлося про виплату підвищених або фактично подвійних премій. Однак точна кількість працівників, які отримували гроші, суми окремих нарахувань та посадові особи, які готували накази, офіційно не розкриваються. Ці обставини мають встановити під час подальшого розслідування.

    Хто керував Укрпатентом у цей період

    У публічному повідомленні прокуратури ім’я підозрюваного не називають. Водночас, за даними відкритих декларацій, у 2022–2023 роках обов’язки генерального директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» виконував Сергій Марченков.

    У декларації перед звільненням зазначено, що він працював виконувачем обов’язків генерального директора «Укрпатенту» до 22 грудня 2023 року. Саме цей період частково збігається з часовими межами, вказаними слідством.

    Проте офіційні органи поки не назвали прізвище підозрюваного у своїх відкритих повідомленнях. Тому ототожнення фігуранта з конкретною людиною ґрунтується на інформації про керівництво підприємства у відповідний період, а не на прямому підтвердженні прокуратури.

    Сергія Марченкова призначили виконувачем обов’язків генерального директора «Укрпатенту» у 2022 році. У цей час в Україні тривало реформування системи управління інтелектуальною власністю та передання частини функцій новоствореному Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій.

    Хто розслідує справу

    Досудове розслідування здійснюють слідчі управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечують співробітники Головного управління Служби безпеки України у Києві та Київській області.

    Чому розслідуванням займається саме поліція в метрополітені, у відкритих повідомленнях не пояснюється. Такі підрозділи можуть розслідувати не лише правопорушення безпосередньо у столичній підземці, якщо провадження передано їм за підслідністю або відповідним рішенням керівництва.

    Прокурори мають встановити, хто готував проєкти наказів, на яких документах ґрунтувалися премії, хто погоджував фінансові виплати та чи могли інші посадові особи бути причетними до можливих порушень.

    Також слідству належить з’ясувати, чи можна повернути кошти державному підприємству. У разі направлення обвинувального акта до суду прокуратура може заявити цивільний позов про відшкодування завданих збитків або ініціювати арешт майна підозрюваного для забезпечення такого відшкодування.

    Що означає службова недбалість

    Службова недбалість передбачає невиконання або неналежне виконання посадовцем своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них. Для кримінальної відповідальності слідство повинно довести не лише сам факт помилки чи неправильного рішення, а й наявність конкретних службових обов’язків, які особа мала виконати.

    Правоохоронцям також необхідно встановити причинний зв’язок між діями або бездіяльністю керівника та збитками у понад 19 мільйонів гривень. Окремо має бути підтверджено, що наслідки справді досягли встановленого законом рівня тяжких.

    Захист підозрюваного може заперечувати розрахунок збитків, стверджувати, що премії були передбачені внутрішніми документами, або доводити, що рішення ухвалювали колегіально та на підставі матеріалів, підготовлених іншими працівниками.

    Саме тому на цьому етапі коректно говорити про версію слідства, а не про доведене незаконне розпорядження коштами.

    Чим займається Укрпатент

    «Український інститут інтелектуальної власності» тривалий час виконував функції, пов’язані з прийманням і розглядом заявок на торговельні марки, винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Підприємство забезпечувало проведення експертизи заявок, ведення відповідних баз даних та підготовку документів щодо правової охорони об’єктів інтелектуальної власності.

    Наприкінці 2022 року функції національного органу інтелектуальної власності передали Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій — IP офісу. Водночас «Укрпатент» не припинив існування миттєво, а проходив процес організаційної трансформації та передання повноважень.

    Саме в цей перехідний період, за версією слідства, відбувалися спірні преміювання. Це може стати важливою частиною справи, оскільки правоохоронці повинні перевірити, які внутрішні документи діяли на підприємстві після зміни його функцій, хто контролював фонд оплати праці та з яких надходжень фінансували виплати.

    Чому сума вважається тяжкими наслідками

    Понад 19 мільйонів гривень — це сукупний розмір премій, які прокуратура вважає виплаченими без достатніх правових підстав. Йдеться не обов’язково про привласнення грошей самим керівником. Склад службової недбалості полягає в тому, що через неналежне виконання ним обов’язків підприємство могло втратити значну суму.

    Це відрізняє справу від проваджень про розтрату чи заволодіння державними коштами, де слідство має довести умисел та особисту зацікавленість підозрюваного або інших учасників. У цьому випадку правоохоронці наразі говорять саме про недбалість, а не про організовану схему привласнення.

    Тому твердження, що екскерівник особисто «роздав» або «вкрав» 19 мільйонів гривень, є спрощенням. За версією прокуратури, він погоджував накази, через які кошти були виплачені працівникам підприємства без належних підстав.

    Що буде далі

    Найближчим часом слідство може звернутися до суду з клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Його вид залежатиме від позиції прокуратури, ризиків впливу на свідків, можливості переховування та інших обставин.

    Правоохоронці також мають провести фінансові експертизи, допитати працівників і колишніх посадовців підприємства, дослідити накази про преміювання, табелі, розрахункові документи та положення про оплату праці.

    Після завершення слідства прокурори вирішуватимуть, чи достатньо доказів для передання справи до суду. Якщо обвинувальний акт буде направлений, суд повинен встановити, чи справді премії були незаконними, чи мав керівник можливість запобігти виплатам та чи спричинили його рішення тяжкі наслідки.

    Наразі екскерівник «Укрпатенту» має статус підозрюваного і, відповідно до презумпції невинуватості, не може вважатися винним, доки його провину не підтвердить обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.

  • Через аптечні мережі в Україні відмили понад 2 млрд грн — прокуратура

    Через аптечні мережі в Україні відмили понад 2 млрд грн — прокуратура

    В Україні припинили багаторічну схему відмивання коштів, до якої були залучені аптечні мережі по всій країні. Підприємства штучно занижували податок на прибуток, внаслідок чого в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

    Про викриття схеми повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. Розслідування здійснюють прокуратура міста Києва спільно з Державною податковою службою.

    За даними слідства, організатор схеми ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень і боротьбу з гризунами за допомогою ультразвукового випромінювання. Надалі ці патенти стали ключовим елементом податкових маніпуляцій.

    Упродовж 2022–2025 років до схеми залучили близько десяти аптечних мереж, які об’єднують 183 підприємства по всій території України. Компанії системно перераховували кошти на користь іноземного представництва під виглядом сплати роялті за користування патентами.

    У прокуратурі наголошують, що такі платежі не мали жодного реального економічного змісту. Йшлося про фіктивні послуги, зокрема інструкції з дезінфекції приміщень у спосіб, який фактично не існує. Жодних реальних господарських операцій або наданих послуг слідство не встановило.

    Для легалізації фіктивних операцій організатор залучив підконтрольних осіб, призначив лояльних директора та головного бухгалтера, укладав фіктивні ліцензійні договори і підписував акти «наданих послуг», достеменно знаючи, що ці послуги не виконувалися.

    За результатами досудового розслідування та податкових досліджень правоохоронці встановили, що лише у 2022–2025 роках завдяки цій схемі в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

    Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони вже надали покази слідству. Організатору схеми оголошено підозру за фактами службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Досудове розслідування триває.

  • Син екс-прокурора Лівочка претендує на суддівську посаду

    Син екс-прокурора Лівочка претендує на суддівську посаду

    Максим Олександрович Лівочка, син колишнього прокурора, до вересня 2017 року працював у прокуратурі Києва, після чого подав декларацію про звільнення та різко змінив кар’єру, ставши адвокатом. Наразі він є кандидатом на посаду судді місцевого суду.

    Сім’я Лівочки — дружина Інна Ігорівна та двоє синів, Іван і Артем — зареєстровані та проживають у Києві. Згідно з декларацією кандидата, Лівочка володіє чотирма об’єктами нерухомості:

    • Квартира в Києві, 21 м² (2021) — вартість 1,05 млн грн, належить Лівочці.

    • Квартира в Києві, 27,9 м² (2020) — вартість 990 тис. грн, належить дружині.

    • Квартира в Донецьку, 26,4 м² (2004) — 50% власності дружини та 50% Надії Бакун, вартість 5 грн.

    • Квартира в Києві, 91,8 м² (2016) — власність дідуся Василя Лівочки, сім’я має право користування, вартість 939 тис. грн.

    Автомобіль у родині лише один — Honda CR-V (2013) дружини, оцінений у 350 тис. грн.

    За офіційними даними, зарплата Максима Лівочки становила 338 тис. грн від КП «Київтеплоенерго», тоді як дружина отримала 10,3 тис. грн як ВПО. Це викликає підозри у приховуванні майна та видатків від НАЗК.

    Цікаво, що раніше в жодній декларації Лівочки не фігурувало житло в Києві. Подібно до ситуації з батьком, це може свідчити про спроби приховати свої статки.