Позначка: протиправні дії

  • Рішення ЄСПЛ проти України: Суд ухвалив вироки у справах щодо пенсій переселенців та мешканців окупованих територій

    Рішення ЄСПЛ проти України: Суд ухвалив вироки у справах щодо пенсій переселенців та мешканців окупованих територій

    Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив два важливі рішення у справах проти України, які стосуються обмеження та зупинення виплати пенсій громадянам на тлі збройного конфлікту. Обидві постанови стосуються ситуацій, коли держава обмежувала соціальні виплати підзаконними актами уряду (постановами Кабміну), а не прямими нормами закону.

    Головні деталі рішень ЄСПЛ:

    • «Боровик і Топоркова проти України»: Справи стосуються літніх жительок Донецька та Вуглегірська (1935 та 1947 років народження), які через важкий стан здоров’я (онкологія та параліч) не могли виїхати на підконтрольну територію та зареєструватися як внутрішньо переміщені особи (ВПО), чого вимагали для отримання пенсій. Обидві жінки померли, не дочекавшись виплат (у 2019 та 2024 роках), після чого справу продовжили їхні родичі. ЄСПЛ встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном), зазначивши, що вимога обов’язкового переїзду для малорухливих пенсіонерів була непропорційною, а держава не запропонувала ефективних альтернативних механізмів.
    • «Черкасов і Кузін проти України»: Справа стосується внутрішньо переміщених осіб, яким зупиняли пенсійні виплати через невиконання вимог відкриття рахунків у конкретному банку (Ощадбанку) на підставі урядових постанов, що також було визнано обмеженням прав.
    • Правові висновки Суду: ЄСПЛ підкреслив, що хоча цілі держави щодо захисту бюджету та неможливості здійснювати виплати на непідконтрольних територіях були законними, самі обмеження запроваджувалися не на рівні законів, а через постанови Кабміну, що створювало непропорційний тягар для найбільш вразливих категорій пенсіонерів. Суд присудив компенсації моральної та майнової шкоди спадкоємцям заявників.
  • Як розпізнати протиправні дії ТЦК

    Як розпізнати протиправні дії ТЦК

    Наразі, в умовах загальної мобілізації в Україні, співробітники терцентрів комплектування (ТЦК) та військових комісаріатів  відіграють ключову роль у формуванні військових формувань для захисту країни. Їхня діяльність пов’язана з набором військовозобов’язаних, реєстрацією та організацією призовного процесу. Проте, для того щоб зрозуміти, які дії цих працівників є правомірними, а які можуть бути вважені незаконними, необхідно розглянути конкретні аспекти їхньої роботи та правову базу.

    Юристи безплатної правової допомоги пояснили, які дії представників терцентрів чи поліції є законними.

    • Здійснення оповіщення про мобілізаційні заходи;
    • вручення повісток;
    • перевірка документів призовників, військовозобов’язаних, резервістів та військовослужбовців;
    • зйомка перевірки документів на фото чи відео;
    • пропозиція прослідувати до ТЦК для постановки на облік, проходження ВЛК, уточнення персональних даних.

    Зокрема вручати повістки можуть цілодобово за місцем проживання, на роботі, в громадських місцях, в ТЦК, на блокпостах та пунктах пропуску.

    Які дії є незаконними

    • Перешкоджання спілкування з родичами.
    • Вилучення особистих речей.
    • Конфіскація авто.
    • Затримка людини.

    Проте представники ТЦК та СП можуть запропонувати людині пройти, або проїхати в ТЦК, щоб уточнити облікові дані.

    “Якщо ж людина відмовляється, явно ухиляється від призову, то працівники ТЦК можуть викликати поліцію”, – пояснили юристи.

    Зазначено, що якщо поліцейський входить до складу групи оповіщення, то він може проводити адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру. Це регламентується статтями 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Наголошується: на це мають право працівники поліції, але не представники ТЦК.

    Додаткова інформація

    До того ж якщо військовозобов’язана особа відмовляється надати свої документи (зокрема військово-облікові) чи намагається втекти від представників ТЦК та поліції, то їй загрожує адміністративна або навіть кримінальна відповідальність.

    Якщо справа буде розглядатись як порушення законодавства про мобілізацію, то громадянина можуть оштрафувати до 25,5 тисяч гривень.

    Але якщо людину притягнуть до кримінальної відповідальності в частині ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, то можливе позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

    “Якщо військовозобов’язаний відмовляється отримувати повістку, представник ТЦК має скласти акт відмови, який підписують не менше 2 членів груп оповіщення. Далі цей акт реєструють у центрі комплектування”, – додали фахівці.

    Експерти також відзначили, що поліцейський, який входить до групи оповіщення, може затримати громадянина та доставити його до ТЦК.