Daypolitico

Позначка: проїзд у Києві

  • Не згоріли: «Київ Цифровий» почав повертати кошти за невикористані поїздки

    Не згоріли: «Київ Цифровий» почав повертати кошти за невикористані поїздки

    У Києві розпочався поетапний перерахунок коштів за невикористані поїздки у громадському транспорті, які пасажири купували ще за старими тарифами. Суми поступово з’являються у транспортних картках у застосунку «Київ Цифровий», однак у частини користувачів поки може відображатися лише частина грошей. У міській владі пояснюють: це не помилка — процес відбувається поетапно, а завершити основний перерахунок планують найближчими днями.

    Йдеться про поїздки, придбані до підвищення тарифів у липні, але не використані до завершення перехідного періоду 14 вересня. Міська влада ще під час зміни вартості проїзду пообіцяла, що такі поїздки не анулюють. Їхню фактичну вартість мають автоматично перевести у грошовий еквівалент і зарахувати до розділу «Мій Гаманець» транспортної картки.

    Наприклад, якщо у пасажира залишилося десять поїздок, кожна з яких була придбана за 6,5 грн, у гаманець мають повернути 65 грн. Саме суму, яку користувач фактично заплатив, а не вартість такої самої кількості поїздок за новим тарифом.

    Це важливий нюанс, адже після підвищення тарифу 65 грн уже не дорівнюють десяти новим поїздкам.

    Чому гроші можуть приходити частинами

    У КМДА пояснили, що повернення відбувається не одним платежем для всіх користувачів одночасно.

    Якщо транспортну картку поповнювали кілька разів, то система може опрацьовувати кожне поповнення окремо. Через це спочатку в «Моєму Гаманці» може з’явитися лише частина очікуваної суми, а решта — пізніше.

    Саме тому пасажирам радять не панікувати, якщо баланс поки не збігається з їхніми підрахунками.

    Міська влада ще 15 вересня офіційно повідомляла, що автоматичний перерахунок триватиме протягом тижня. Тобто всі операції не мали відбутися одномоментно у перший день після завершення дії старих поїздок.

    У повідомленнях 17 вересня уточнюється, що гроші вже почали надходити на картки поступово.

    Що сталося 15 вересня

    Перший день перерахунку пройшов не без проблем.

    Уранці 15 вересня частина користувачів «Київ Цифровий» зіткнулася з труднощами при роботі з транспортними картками. Люди скаржилися, що не бачать баланс, не можуть зайти у відповідний розділ або перевірити залишок.

    Проблеми виникли саме в той день, коли мала розпочатися конвертація невикористаних старих поїздок у кошти.

    У Головному інформаційно-обчислювальному центрі тоді пояснювали, що система переживає значне навантаження через масовий перерахунок транспортного ресурсу.

    Водночас сам проїзд у транспорті не був повністю паралізований.

    Що змінилося після 14 вересня

    До 14 вересня включно пасажири ще могли використовувати поїздки, придбані за старими тарифами.

    Після цієї дати вони втратили статус окремих поїздок і мали бути автоматично конвертовані у гривні.

    Таке правило було закладене ще в офіційному розпорядженні КМДА про нові тарифи. Документ прямо передбачав, що всі поїздки, куплені до 14 липня 2026 року, діятимуть до 14 вересня, після чого їхню невикористану вартість переведуть у грошовий баланс транспортної картки.

    Тобто нинішній перерахунок — не нова компенсаційна програма, а частина механізму переходу на нові тарифи.

    Як тепер можна використати повернені гроші

    Після появи коштів у «Моєму Гаманці» їх можна використовувати для оплати проїзду за новими тарифами.

    У застосунку для цього потрібно відкрити транспортну картку, перейти до розділу «Мій Гаманець» і придбати необхідну кількість поїздок.

    Є й другий варіант.

    Якщо на транспортній картці немає попередньо придбаних поїздок, валідатор може списати кошти безпосередньо з Гаманця. Вартість такої разової поїздки становить 30 грн.

    Механізм працює як із фізичною, так і з цифровою транспортною карткою.

    Скільки тепер коштує проїзд

    З 15 липня вартість разової поїздки у метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері становить 30 грн.

    Водночас для тих, хто купує більше поїздок за один раз, діє система знижок.

    За офіційними тарифами:

    • 1–9 поїздок — 30 грн за одну;
    • 10–19 — 28,9 грн;
    • 20–29 — 27,8 грн;
    • 30–39 — 26,6 грн;
    • 40–49 — 25,5 грн;
    • 50 поїздок — 25 грн.

    Таким чином, найбільша знижка доступна тим, хто одразу купує максимальний пакет.

    Саме через різницю між старими та новими тарифами після повернення грошей кількість доступних поїздок у більшості випадків буде меншою.

    Наприклад, 65 грн за десять старих поїздок тепер вистачить лише на дві разові поїздки по 30 грн, а 5 грн залишаться у Гаманці.

    Чому тариф у Києві так різко зріс

    Міська влада пояснювала підвищення вартості проїзду зростанням витрат транспортних підприємств.

    У тарифних розрахунках враховували фактичні витрати «Київського метрополітену» та «Київпастрансу» за попередній рік, подорожчання електроенергії, пального, обслуговування рухомого складу та зростання витрат на оплату праці.

    Разом із підвищенням тарифу місто також запустило систему знижок для тих, хто регулярно користується транспортом, і нові формати квитків.

    Зокрема, з 1 серпня у столиці з’явився пересадковий квиток, який дає можливість здійснювати кілька пересадок протягом обмеженого часу.

    Подорожчав і Kyiv City Express

    Зростання транспортних витрат цього літа торкнулося не лише метро та наземного комунального транспорту.

    Раніше Nenka.info писала, що з 22 липня подорожчав проїзд у Київській кільцевій електричці — Kyiv City Express.

    Там тариф тепер залежить від способу придбання квитка. Найдешевший варіант — 30 грн у застосунках «Укрзалізниця» або «Київ Цифровий», а при інших способах оплати ціна може сягати 37 грн.

    Детальніше — у матеріалі «Київська кільцева електричка змінює ціни: скільки доведеться платити пасажирам».

    «Київ Цифровий» дедалі більше інтегрується у транспортну систему

    Застосунок сьогодні виконує значно більше функцій, ніж лише поповнення транспортної картки.

    Через нього можна оплачувати проїзд, паркування, штрафи та окремі послуги міста. Сама транспортна картка фактично стала центральним цифровим інструментом для користування міським транспортом.

    Крім того, через «Київ Цифровий» можна купувати квитки на Kyiv City Express.

    Раніше Nenka.info також писала про нові нічні автобусні маршрути від Центрального вокзалу, які запустили для пасажирів у періоди, коли звичайне транспортне сполучення обмежене.

    Що робити, якщо гроші поки не з’явилися

    Найголовніше — не поспішати вважати кошти втраченими.

    Оскільки місто з самого початку оголосило, що перерахунок триватиме приблизно тиждень, відсутність повної суми 17 вересня ще не означає проблему з конкретною карткою.

    Користувачам варто перевіряти саме розділ «Мій Гаманець», а не лише кількість поїздок.

    Якщо картку поповнювали кілька разів, гроші можуть з’явитися кількома окремими зарахуваннями.

    Якщо ж після завершення заявленого терміну сума так і не відобразиться або буде очевидно неправильною, тоді вже варто звертатися до підтримки «Київ Цифровий».

    Головне на цей момент: старі поїздки не анулювали без компенсації. Їх переводять у гривні за фактичною старою вартістю, після чого ці гроші можна знову витратити на транспорт — уже за чинними тарифами.

  • «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    У Києві розгорілася дискусія через появу гігантських 3D-фігур котів на дахах зупинок громадського транспорту. Незвичні інсталяції швидко привернули увагу мешканців столиці та стали однією з найобговорюваніших тем у соцмережах. Частина киян називає їх оригінальною рекламою та «антистресом», тоді як інші вважають недоречними в умовах війни, коли місто досі потребує безпечних укриттів для пасажирів.

    Перші фотографії котів-велетнів опублікували користувачі Facebook. Авторка одного з найпоширеніших дописів Віра Козирева висловила обурення тим, що на тлі війни та постійних повітряних тривог у столиці з’являються декоративні конструкції, тоді як багато зупинок залишаються звичайними скляними павільйонами без належного захисту.

    Публікація швидко викликала жваву дискусію. Одні користувачі підтримали критику, наголошуючи, що міська влада має зосередитися на облаштуванні мобільних укриттів та безпеці людей, а не на декоративних елементах. Інші, навпаки, зазначають, що коти є частиною рекламної кампанії приватної компанії, а не проєктом, профінансованим із міського бюджету. За їхніми словами, подібні інсталяції створюють позитивний настрій та особливо подобаються дітям.

    У Департаменті транспортної інфраструктури КМДА заявили, що не мають жодного стосунку до встановлення фігур котів. Там пояснили, що не замовляли ці конструкції та не витрачали бюджетні кошти на їх монтаж. У департаменті нагадали, що частина зупинок перебуває на балансі КП «Київпастранс», а інша частина була облаштована інвесторами відповідно до укладених договорів. За попередньою інформацією, йдеться про елемент рекламного оформлення павільйонів.

    У КМДА також наголосили, що питання погодження та контролю за розміщенням зовнішньої реклами належить до компетенції Управління з питань реклами, а не транспортного департаменту.

    В Управлінні з питань реклами пояснили, що законодавство розмежовує засоби зовнішньої реклами та декоративні малі архітектурні форми. За словами начальниці управління Оксани Поліщук, самі по собі об’ємні декоративні фігури не обов’язково є рекламними конструкціями, а тому не завжди підпадають під повноваження відомства.

    Водночас у Києві дозволено розміщувати рекламу на зупинкових комплексах. Правила передбачають можливість брендування павільйонів, однак дозволи видаються саме на рекламний носій, а не на конкретний рекламний сюжет. Хто саме встановив котів, скільки таких інсталяцій уже з’явилося в місті та як довго вони залишатимуться на зупинках, в Управлінні повідомити не змогли.

    Суперечки навколо інсталяцій виникли також на тлі нещодавнього підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Києва з 8 до 30 гривень. Частина містян пов’язує ці дві події, хоча міська влада наголошує, що декоративні конструкції не фінансувалися за бюджетні кошти.

    Поява котів-велетнів вкотре порушила питання безпеки пасажирів під час повітряних тривог. Останніми місяцями у столиці неодноразово обговорювали необхідність встановлення захисних зупинок або мобільних укриттів, подібних до тих, що вже працюють у низці українських міст. Саме тому декоративні фігури на дахах павільйонів для багатьох стали символом дискусії про пріоритети міського простору в умовах війни.

    Попри неоднозначну реакцію, гігантські коти вже стали новою міською атракцією: одні фотографуються поруч із ними, інші вважають їх недоречними. Дискусія навколо незвичайних інсталяцій триває, а питання щодо їхнього походження, кількості та строків розміщення поки що залишається без офіційної відповіді.

  • Проїзд у Києві злетить до 30 грн: названо дату та нові ціни

    Проїзд у Києві злетить до 30 грн: названо дату та нові ціни

    У Києві остаточно затвердили різке підвищення вартості проїзду в комунальному громадському транспорті. Від середи, 15 липня 2026 року, одна разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі або фунікулері коштуватиме 30 гривень замість нинішніх восьми. Таким чином, базовий тариф зросте одразу у 3,75 раза.

    Відповідне розпорядження №145 від 7 липня оприлюднили на офіційному порталі Києва. У КМДА заявили, що документ пройшов передбачені законодавством процедури, включно з консультаціями з громадськістю та профспілками. Нові правила поширюватимуться на комунальний транспорт столиці, який працює у звичайному режимі руху.

    Найбільше подорожчання відчують пасажири, які купують разові квитки або поповнюють транспортну картку лише на кілька поїздок. За одну поїздку доведеться віддати 30 гривень. Для людей, які регулярно користуються столичним транспортом і завантажують на картку більше поїздок, запроваджують систему поступових знижок.

    Вартість однієї поїздки залежатиме від розміру придбаного пакета:

    • від 1 до 9 поїздок — 30 гривень;
    • від 10 до 19 — 28,90 гривні;
    • від 20 до 29 — 27,80 гривні;
    • від 30 до 39 — 26,60 гривні;
    • від 40 до 49 — 25,50 гривні;
    • 50 поїздок — 25 гривень.

    Отже, навіть за максимальної знижки поїздка коштуватиме більш ніж утричі дорожче за чинний тариф. Максимально на транспортну картку можна буде одночасно завантажити 50 поїздок, а загальний ліміт поповнення становитиме 100 поїздок.

    Скільки коштуватимуть місячні проїзні

    Для пасажирів, які щодня їздять на роботу або навчання, залишають місячні проїзні з фіксованою кількістю поїздок. У такому разі фактична ціна однієї поїздки буде нижчою, ніж при звичайному поповненні транспортної картки.

    Проїзні коштуватимуть:

    • 46 поїздок — 1088 гривень, або близько 23,65 гривні за одну;
    • 62 поїздки — 1463 гривні, або близько 23,60 гривні;
    • 92 поїздки — 2156 гривень, або близько 23,43 гривні;
    • 124 поїздки — 2888 гривень, або близько 23,29 гривні.

    Під час громадського обговорення міська влада також переглянула ціну безлімітного місячного квитка. Спочатку його пропонували продавати за 4875 гривень, однак остаточну вартість зменшили на 25% — до 3656 гривень. Цей квиток діятиме в метро, автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері без обмеження кількості поїздок.

    Для гостей Києва запровадять окремі короткострокові безлімітні квитки. Проїзний на 24 години коштуватиме 375 гривень, на 48 годин — 563 гривні, а на 72 години — 750 гривень.

    Що буде зі старими поїздками по 8 гривень

    Кияни ще мають можливість придбати поїздки за старою ціною. Усі поїздки, завантажені на транспортну картку до 14 липня включно, можна буде використовувати до 14 вересня 2026 року.

    Після цієї дати невикористані поїздки не згорять. Їхню вартість автоматично переведуть у грошовий еквівалент і зарахують на баланс транспортної картки. Надалі ці кошти можна буде витрачати на оплату проїзду вже за новими тарифами.

    Це означає, що пасажири можуть завчасно поповнити картку за чинною ціною, однак фактично скористатися такими поїздками зможуть лише протягом двох місяців після запровадження нового тарифу.

    Коли з’явиться пересадковий квиток

    Ще одним нововведенням стане єдиний пересадковий квиток. Його планують запровадити орієнтовно з 1 серпня. Він коштуватиме 60 гривень і дозволятиме протягом 90 хвилин необмежену кількість разів пересідати між різними видами комунального громадського транспорту.

    Наприклад, пасажир зможе скористатися автобусом, потім метро, а далі трамваєм, не купуючи окремий квиток на кожну пересадку. Головна умова — вкластися у 90 хвилин після першої валідації.

    Водночас для людей, які роблять лише одну або дві короткі поїздки, такий квиток може виявитися невигідним, адже його ціна дорівнює вартості двох разових поїздок.

    Які пільги залишаться

    У КМДА запевняють, що право на пільговий проїзд для визначених категорій населення збережеться. Безкоштовно продовжать їздити, зокрема, пенсіонери, учасники бойових дій, люди з інвалідністю та інші категорії, передбачені законодавством і міськими програмами.

    Студенти оплачуватимуть 50% вартості місячних проїзних. Для школярів безкоштовний проїзд діятиме протягом навчального року. Під час літніх канікул учні сплачуватимуть 25% повної вартості. За даними міської влади, пільговим проїздом у столиці можуть користуватися близько 1,1 мільйона жителів.

    Чому проїзд дорожчає так різко

    У КМДА пояснюють підвищення тим, що тариф у Києві не переглядали з 2018 року. За цей період суттєво зросли витрати транспортних підприємств на електроенергію, дизельне пальне, заробітні плати, запчастини, ремонт рухомого складу та обслуговування інфраструктури.

    За даними міської влади, витрати метрополітену на оплату праці зросли на 61,7%, а на електроенергію — на 66,9%. У «Київпастрансу» витрати на паливо збільшилися на 74,8%, а на ремонт і технічне обслуговування — на 63,3%. Одночасно пасажиропотік комунального транспорту зменшився приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час попереднього перегляду тарифів.

    У КМДА стверджують, що економічно обґрунтована вартість поїздки у 2026 році є ще вищою: 64,60 гривні в метро та 44,14 гривні в наземному транспорті. Тариф у 30 гривень міська влада називає компромісним і таким, що лише частково покриває реальні витрати транспортних підприємств.

    Посадовці попереджають, що збереження ціни на рівні восьми гривень вимагало б значного збільшення бюджетних дотацій. За версією КМДА, це могло б зменшити фінансування відновлення енергетичної інфраструктури, підготовки міста до опалювального сезону, ремонту транспорту та підвищення зарплат працівникам галузі.

    Рішення вже викликало обурення

    Плани підвищити тариф спричинили гостру реакцію частини містян, активістів і депутатів Київради. Петиція проти подорожчання швидко зібрала необхідні для розгляду шість тисяч підписів. Критики рішення заявляють, що настільки різке зростання ціни стане серйозним навантаженням для родин, які щодня користуються кількома видами транспорту.

    Для пасажира, який здійснює дві разові поїздки щодня протягом 22 робочих днів, місячні витрати зростуть із 352 до 1320 гривень. За умови купівлі проїзного на 46 поїздок витрати становитимуть 1088 гривень. Тобто навіть найдоступніший регулярний варіант обійдеться приблизно утричі дорожче, ніж за старого тарифу.

    Попри критику, рішення вже оприлюднене, а нова вартість проїзду має почати діяти з 15 липня. Тож у киян залишилося лише кілька днів, щоб поповнити транспортні картки за старою ціною та переглянути, який із нових пакетів або проїзних буде найвигіднішим.

  • Кияни масово виступили проти тарифу в 30 гривень: 96% учасників обговорення відкинули плани КМДА

    Кияни масово виступили проти тарифу в 30 гривень: 96% учасників обговорення відкинули плани КМДА

    Переважна більшість учасників громадського обговорення не підтримала плани Київської міської державної адміністрації щодо підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті столиці. За результатами консультацій, які тривали майже два тижні, 96% учасників висловилися проти запропонованого підвищення тарифів. Водночас у КМДА наголошують, що результати обговорення мають консультативний характер і не є обов’язковими для ухвалення остаточного рішення.

    Публічне обговорення проєкту рішення щодо зміни тарифів на проїзд у громадському транспорті Києва стартувало 18 травня та завершилося 1 червня. Згідно з даними, оприлюдненими на офіційному порталі міської влади, за час обговорення лише 44 особи підтримали ініціативу підвищення тарифів, тоді як 1317 учасників проголосували проти. Таким чином, частка противників нових тарифів сягнула 96%.

    Крім голосування, мешканці столиці активно надсилали власні пропозиції та зауваження. Загалом до проєкту надійшло 307 альтернативних редакцій та пропозицій, які стосуються як механізму формування тарифів, так і підходів до фінансування громадського транспорту.

    Однією з найобговорюваніших альтернатив стала пропозиція громадської організації «Пасажири Києва». Активісти запропонували запровадити нову тарифну модель, яка передбачає оплату за час користування транспортом. Зокрема, базовий квиток на 45 хвилин коштував би 20 гривень, квиток на 90 хвилин — 30 гривень, добовий проїзний — 80 гривень, а місячний абонемент — 1000 гривень. На думку авторів ініціативи, така система є більш справедливою та зручною для пасажирів, які користуються пересадками між різними видами транспорту.

    Питання підвищення тарифів викликало широкий суспільний резонанс після того, як КМДА офіційно повідомила про намір збільшити вартість проїзду з 15 липня 2026 року. Згідно з проєктом рішення, разова поїздка у метро, автобусах, тролейбусах та трамваях коштуватиме 30 гривень. Також планується перегляд вартості проїзних квитків. Зокрема, пакет на 46 поїздок коштуватиме 1088 гривень, а безлімітний місячний проїзний — 4875 гривень.

    У міській владі пояснюють необхідність такого кроку стрімким зростанням витрат на утримання транспортної системи. За словами мера Києва Віталія Кличка, нинішні тарифи вже давно не покривають реальної вартості перевезень. За оцінками міста, собівартість однієї поїздки у метро становить близько 60 гривень, тоді як у наземному транспорті — приблизно 50 гривень. Навіть після можливого підвищення до 30 гривень громадський транспорт столиці залишатиметься дотаційним.

    Мер наголосив, що щороку з міського бюджету виділяються значні кошти для підтримки роботи транспортної інфраструктури. Лише у 2025 році дотації транспортній галузі обчислювалися мільярдами гривень. У КМДА переконані, що без перегляду тарифів підтримувати стабільну роботу метро, автобусів, тролейбусів і трамваїв буде дедалі складніше.

    Водночас критики підвищення наголошують, що рішення ухвалюється на тлі складної економічної ситуації для багатьох мешканців столиці. На їхню думку, збільшення вартості проїзду одразу до 30 гривень може суттєво вдарити по сімейних бюджетах, особливо тих киян, які щодня користуються громадським транспортом для поїздок на роботу чи навчання.

    Окремо експерти звертають увагу на необхідність підвищення ефективності використання коштів транспортними підприємствами. Представники громадських організацій вважають, що перед підняттям тарифів влада повинна провести аудит витрат, оптимізувати роботу підприємств та забезпечити прозорість використання бюджетних дотацій.

    Попри значний рівень суспільного несприйняття, остаточне рішення щодо нових тарифів залишається за міською владою. Згідно із законодавством, результати громадського обговорення не мають обов’язкової юридичної сили та виконують дорадчу функцію. Проте така майже одностайна позиція киян може стати важливим політичним сигналом для керівництва столиці.

    Наразі у КМДА аналізують результати обговорення та отримані пропозиції. Після цього проєкт має пройти подальші етапи погодження та бути винесений на остаточний розгляд. Якщо рішення буде ухвалене без змін, нові тарифи можуть набути чинності вже з 15 липня 2026 року.

    Дискусія навколо вартості проїзду у Києві продовжує набирати обертів. З одного боку, міська влада наполягає на економічній необхідності підвищення тарифів через зростання витрат і потребу підтримувати роботу транспортної системи. З іншого — переважна більшість мешканців столиці вважає запропоновані ціни надто високими та закликає шукати альтернативні шляхи фінансування громадського транспорту.

  • КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    Київська міська влада оприлюднила детальне пояснення причин запланованого підвищення вартості проїзду у комунальному громадському транспорті столиці. У Київській міській державній адміністрації заявили, що тариф у 30 гривень за разову поїздку сформований на основі фактичних витрат транспортних підприємств у 2025 році та навіть після підвищення залишатиметься нижчим за економічно обґрунтований рівень.

    За даними міської адміністрації, необхідність перегляду тарифів виникла через стрімке зростання витрат на функціонування столичного транспорту, яке накопичувалося протягом останніх років. У КМДА наголошують, що чинна ціна у 8 гривень не покриває навіть базових витрат транспортних підприємств, а різниця компенсується з міського бюджету.

    У мерії пояснюють, що після останнього перегляду тарифів у 2018 році економічна ситуація в країні кардинально змінилася. За цей період суттєво зросли ціни на електроенергію, пальне, ремонтні роботи, запчастини та зарплати працівників транспортної сфери.

    Зокрема, індекс споживчих цін за 2018–2025 роки, за офіційними розрахунками, становив 212,5%, а з урахуванням прогнозів на 2026 рік — уже 233,5%. Це означає, що загальний рівень цін у країні більш ніж подвоївся з часу попереднього підвищення тарифів.

    Одним із найболючіших факторів для комунального транспорту у КМДА називають різке подорожчання електроенергії. Якщо у 2018 році транспортні підприємства сплачували 2,25 грн за кВт·год, то у 2026 році тариф уже сягнув 14,93 грн. Таким чином вартість електроенергії для міського транспорту зросла у 6,6 раза.

    Особливо сильно це вдарило по роботі столичного метро, яке є одним із найбільших споживачів електроенергії у місті. У КМДА зазначають, що лише витрати на електроенергію в метро зросли на 66,9%.

    Крім того, на 61,7% збільшилися витрати на оплату праці працівників метрополітену. У міській владі пояснюють це необхідністю втримувати кваліфікованих працівників на тлі дефіциту кадрів, інфляції та загального зростання зарплат у столиці.

    Не менш серйозно подорожчала робота наземного транспорту. За даними КМДА, у КП «Київпастранс» витрати на паливно-мастильні матеріали зросли на 74,8%, а витрати на ремонт і технічне обслуговування рухомого складу та інфраструктури — на 63,3%.

    Міська влада також наводить дані щодо стрімкого зростання цін на дизельне пальне. Якщо у 2018 році літр дизеля для транспортного підприємства коштував у середньому 24,26 грн, то у квітні 2026 року — вже 89,42 грн. Таким чином вартість пального для громадського транспорту збільшилася майже у чотири рази.

    Додатковим фактором фінансових труднощів стало суттєве скорочення пасажиропотоку. У КМДА зазначають, що після пандемії COVID-19, а також через повномасштабну війну та зміну структури пересування містян кількість перевезень у комунальному транспорті впала приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час встановлення нинішнього тарифу у 2018 році.

    У мерії наголошують, що за нинішніх умов транспортні підприємства працюють зі значними збитками, а підтримка системи громадського транспорту дедалі більше навантажує бюджет Києва.

    За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтована вартість проїзду у 2026 році мала б бути значно вищою за запропоновані 30 гривень. Зокрема, собівартість однієї поїздки у метро оцінюється у 64,60 грн, а в автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері — у 44,14 грн.

    Втім, у КМДА підкреслюють, що повне перенесення цих витрат на пасажирів є соціально неприйнятним, особливо в умовах війни та складної економічної ситуації. Саме тому влада вирішила застосувати компромісний підхід і встановити тариф нижче за фактичну собівартість перевезень.

    «Таким чином запропонований тариф на разовий проїзд у 30 грн є лише наближенням до економічно обґрунтованого, оскільки він є нижчим за повний розрахунковий рівень», — заявили у міській адміністрації.

    Згідно з планами влади, нові тарифи можуть почати діяти вже з 15 липня 2026 року. При цьому для постійних користувачів громадського транспорту обіцяють систему знижок та оновлені проїзні квитки.

    У КМДА зазначають, що за умови купівлі місячного проїзного фактична вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн, що має частково пом’якшити фінансове навантаження на пасажирів.

    Водночас ідея різкого підвищення вартості проїзду вже викликала значний суспільний резонанс. Петиція на сайті Київради із вимогою відкласти підвищення тарифів до завершення воєнного стану менш ніж за добу набрала необхідну кількість голосів для офіційного розгляду.

    Автори петиції наголошують, що різке подорожчання проїзду в умовах війни стане додатковим ударом для мешканців столиці, багато з яких уже стикаються зі зниженням доходів, високими цінами та економічною нестабільністю.

    Свою альтернативу запропонувала й громадська організація «Пасажири Києва». Активісти вважають економічно та соціально обґрунтованішим тариф на рівні 20 гривень за поїздку. Вони також закликають владу до більшої прозорості у фінансуванні транспортної системи та ефективнішого використання бюджетних коштів.

    На тлі дискусії про тарифи експерти звертають увагу, що проблема фінансування громадського транспорту актуальна для багатьох великих міст Європи. У більшості мегаполісів транспорт частково дотується з бюджетів, оскільки повне покриття витрат за рахунок пасажирів часто робить проїзд надто дорогим для населення.

    Попри це, у Києві нинішня дискусія вже стала однією з найрезонансніших соціально-економічних тем останніх місяців, а остаточне рішення щодо тарифів може викликати нову хвилю суспільних суперечок.