Позначка: припинення допомоги

  • ЄС заморозив частину допомоги Україні

    ЄС заморозив частину допомоги Україні

    Європейський Союз вирішив утримати 1,5 мільярда євро з фонду допомоги Україні, пояснивши це невиконанням кількох ключових умов, пов’язаних із реформами, верховенством права та боротьбою з корупцією. Про це пише The New York Times, посилаючись на офіційні джерела в Єврокомісії.

    Ідеться про частину з 4,5 мільярда євро в межах ширшого пакету допомоги на суму 50 мільярдів євро, який ЄС пообіцяв Україні на трирічний період. Утримані кошти не можуть бути використані на військові цілі і прив’язані до виконання «контрольних показників» належного врядування. Втім, остаточне рішення ще не ухвалено — гроші можуть бути розблоковані, якщо Україна продемонструє прогрес.

    Україна подала заявку на виділення чергового траншу в червні, хоча, за словами представника Єврокомісії Гійома Мерсьє, не виконала три з 16 обов’язкових пунктів. Серед невиконаних — відсутність призначення суддів до Вищого антикорупційного суду, небажання уряду призначити обраного комісією керівника підрозділу з боротьби з фінзлочинами Бюро економічної безпеки, а також загострення конфліктів між Офісом президента і незалежними антикорупційними органами.

    The New York Times зазначає, що в західних урядах усе більше зростає невдоволення внутрішньою політикою Банкової. Один з експертів, Джеймс Вассерстром, заявив: «Сяйво, безумовно, тьмяніє. У спільноті донорів панує невдоволення Зеленським».

    Навіть новообраний прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, за даними джерел, звертався до Зеленського з зауваженнями щодо впливу на антикорупційні відомства.

    Відмова уряду Зеленського призначити Олександра Цивінського, обраного керівником ключового підрозділу в Бюро економічної безпеки, може поставити під загрозу й програму Міжнародного валютного фонду обсягом 15,6 млрд доларів. Заповнення цієї посади до четверга є формальною умовою продовження траншів.

    Зеленський наразі веде перемовини з лідерами ЄС та США, закликаючи підтримати підвищення зарплат українським військовим, що, за його словами, критично необхідно для мотивації новобранців і підтримки боєздатності ЗСУ. У перемовинах беруть участь Урсула фон дер Ляєн, Марк Рютте, Еммануель Макрон, Кір Стармер, а також американські представники.

    Попри мовчання Банкової щодо рішення ЄС, ситуація засвідчує зростання недовіри з боку західних партнерів до внутрішньої антикорупційної політики України.

  • Українська журналістка Соколова висловилася про припинення міжнародної допомоги

    Українська журналістка Соколова висловилася про припинення міжнародної допомоги

    Журналістка та ведуча Яніна Соколова не змогла стримати емоцій, відреагувавши на заяву народного депутата від “Слуги народу” Мар’яна Заблоцького, який виступив із критикою щодо діяльності USAID в Україні та запропонував згортання деяких програм, що фінансуються цією організацією. Соколова назвала його позицію “гидкою”, наголошуючи на важливості цих ініціатив для України та підкреслюючи, що їх припинення може мати серйозні наслідки для освіти, медицини, культурних проєктів та антикорупційних медіа в країні.

    У своїй реакції Соколова зазначила, що закриття програм USAID завдасть удару по найбільш уразливим секторам, таким як освіта, медицина, гуманітарна допомога прифронтовим містам та підтримка культурних та антикорупційних ініціатив. Вона наголосила, що завдяки цим проєктам Україна отримувала важливу допомогу у розвитку громадянського суспільства та зміцненні інфраструктури. В особливості, журналістка зазначила, що програми допомагали підтримувати школи, університети та лікарні, а також надавали гуманітарну допомогу прифронтовим містечкам.

    “Зі згортанням програми USAID Україна ми втратимо підтримку шкіл, університетів, лікарень, прифронтових містечок з гуманітарними проблемами. Мовчу про цілий пласт культурного контенту, вільних медіа та антикорупційних редакцій. Всі вони рухали країну вперед. Тепер під загрозою,” — зазначила Яніна Соколова у своєму пості.

    Зі свого боку, Мар’ян Заблоцький підтримав проведення аудиту програм USAID, підкресливши, що багато з них є неефективними, а частина фінансів йде на прибуток приватних компаній в США, замість того, щоб ефективно сприяти розвитку України. Як приклад, він навів 297 мільйонів доларів, які були витрачені на комунікаційні проєкти, серед яких підтримка музичних гуртів, створення ток-шоу, резиденцій електронної музики та реаліті-шоу.

    “Я також не маю претензій до митців як виконавців. Але у жодному світі навіть на всі мислимі і немислимі такі проекти неможливо з чистою совістю потратити $ 297 млн! Більшість коштів осідає як чистий прибуток однієї приватної компанії в США,” — зазначив Заблоцький у своєму коментарі.

    Політик також виступив за реформування міжнародної допомоги, зокрема пропонував витрачати кошти безпосередньо в Україні через прозорі механізми та тендери, щоб уникнути надмірних витрат на неефективні проєкти та максимізувати користь для країни.

    Конфлікт між Соколовою та Заблоцьким викликає питання про ефективність використання міжнародної допомоги в Україні, а також про те, наскільки важливими є ці програми для розвитку країни в умовах війни. Проте єдиним фактом, який не підлягає сумніву, є те, що програми USAID справді підтримують значну частину важливих інфраструктурних та соціальних ініціатив в Україні. Тим часом, запит на прозорість використання коштів та ефективність цих проєктів справді існує, і його варто ретельно розглянути на рівні урядів та міжнародних партнерів.

  • Чехія припинить надавати захист українським біженцям

    Чехія припинить надавати захист українським біженцям

    Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан заявив, що після припинення бойових дій в Україні, Чехія припинить надання тимчасового захисту українським біженцям. Це рішення передбачає заміну тимчасового захисту стандартними механізмами, які застосовуються до громадян інших країн, котрі хочуть отримати дозвіл на проживання в Чехії.

    Чеська влада має на меті реалізувати це рішення під час головування Польщі в Раді Європейського Союзу. За словами Ракушана, зміни потребують міжнародної підтримки та мають бути узгоджені на європейському рівні. Очікується, що цей процес завершиться в першій половині 2024 року.

    Згідно з пропозицією чеського уряду, українці, які наразі перебувають у Чехії під тимчасовим захистом, отримають своєрідний мораторій на припинення захисту. Це дозволить людям ще певний час залишатися на території країни, однак згодом вони мають пройти процедуру отримання дозволу на проживання, як це передбачено для громадян інших національностей.

    Такі зміни можуть суттєво вплинути на статус українців у Чехії, адже після завершення війни вони повинні будуть переходити на стандартні механізми, що передбачають оформлення документів для довгострокового перебування або надання інших видів на проживання. Це буде мати значні наслідки для тих, хто планує залишатися в країні після завершення тимчасового захисту.