Позначка: природні ресурси

  • Пов’язана з оточенням Трампа компанія готується бурити нафту в Гренландії без дозволу влади

    Пов’язана з оточенням Трампа компанія готується бурити нафту в Гренландії без дозволу влади

    Американська нафтова компанія Greenland Energy, яку пов’язують з оточенням президента США Дональда Трампа, готується розпочати розвідувальне буріння в Гренландії, попри те, що місцева влада поки не надала компанії відповідного дозволу. Частину обладнання вже доставили на східне узбережжя острова, через що уряд Гренландії виступив із жорстким попередженням і наголосив на необхідності погоджувати всі логістичні операції з Управлінням мінеральних ресурсів.

    Про це повідомляє The Guardian.

    За інформацією видання, Greenland Energy планує проводити пошукові роботи в районі Джеймсон-Ленд на сході Гренландії. Компанія вважає, що під цією територією можуть розташовуватися значні поклади нафти. За оцінками керівництва Greenland Energy, потенційна вартість ресурсів у цьому районі може сягати близько 1 трлн доларів.

    Для перевірки наявності запасів компанія планує здійснити розвідувальне буріння. На реалізацію першого етапу проєкту, який передбачає буріння двох свердловин, Greenland Energy має намір витратити близько 60 млн доларів.

    Однак початок робіт опинився під питанням через відсутність необхідного дозволу з боку влади Гренландії. Попри це, частину обладнання компанія вже доправила до району майбутніх робіт. Такий крок викликав реакцію уряду острова, який заявив, що дозвіл на висадку обладнання на цій території не надавався.

    У гренландському уряді наголосили, що будь-які подальші логістичні операції повинні бути заздалегідь погоджені з відповідними органами.

    «Усі майбутні логістичні питання мають бути узгоджені та схвалені Управлінням мінеральних ресурсів до їхнього здійснення», — заявили представники влади Гренландії.

    Водночас уряд острова наразі не вимагає негайно вивезти обладнання, яке вже було доставлено. За оцінкою влади, така вимога на цьому етапі була б непропорційною.

    Попри відсутність остаточного дозволу, Greenland Energy вже готується до масштабної логістичної операції. Представник компанії повідомив, що судно приблизно з 300 контейнерами бурового обладнання має вирушити з Канади 12 вересня. Якщо необхідні погодження будуть отримані, перше розвідувальне буріння планують розпочати вже у жовтні.

    Заявка компанії на отримання дозволу на проведення робіт наразі перебуває на розгляді гренландської влади. Саме від рішення місцевих органів залежатиме, чи зможе Greenland Energy перейти від підготовчих заходів безпосередньо до буріння.

    Ситуацію додатково ускладнює екологічний аспект проєкту. За даними The Guardian, ділянки, де можуть бути розташовані заплановані свердловини, можуть частково перебувати в межах природоохоронної території. Вона має захист відповідно до Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя.

    Це означає, що компанії доведеться враховувати не лише вимоги щодо видобутку корисних копалин, а й міжнародні природоохоронні зобов’язання. Будь-які роботи в такій зоні можуть вимагати додаткових екологічних оцінок та погоджень.

    Гренландія вже кілька років проводить політику обмеження нафтової розвідки. У 2021 році місцева влада оголосила про припинення видачі нових ліцензій на розвідку та видобуток нафти. Причиною такого рішення називали, зокрема, екологічні ризики та необхідність захисту унікальної природи острова.

    Водночас раніше британська компанія 80 Mile отримала права на проведення розвідки саме в районі Джеймсон-Ленд. Саме цей факт став важливим для нинішнього проєкту Greenland Energy.

    Згідно з корпоративними документами, американська компанія планує отримати контрольну частку в проєкті в обмін на фінансування розвідувальних робіт. Таким чином, Greenland Energy може отримати значний вплив на майбутню розробку родовища, якщо розвідка підтвердить наявність комерційно привабливих запасів нафти.

    Однак для безпосереднього початку буріння компанії все одно необхідно отримати дозвіл гренландської влади. Саме це питання зараз залишається одним із головних факторів невизначеності навколо проєкту.

    Особливу увагу до Greenland Energy привертає її зв’язок із людьми з оточення Дональда Трампа. Компанія була створена в американському штаті Техас у 2025 році. До реалізації проєкту вона залучила Філа Макгроу, більш відомого як Dr Phil. Раніше він працював у комісії Трампа з питань релігійної свободи.

    До ради директорів Greenland Energy також увійшов ветеран Військово-морських сил США, який працює над американською системою протиракетної оборони Golden Dome.

    Ці зв’язки привертають особливу увагу на тлі заяв самого Дональда Трампа про стратегічне значення Гренландії для Сполучених Штатів. Американський президент неодноразово говорив про необхідність посилення контролю США над островом, називаючи його важливим для національної безпеки Сполучених Штатів.

    Водночас керівництво Greenland Energy заперечує будь-який політичний зв’язок між нафтовим проєктом і планами американської адміністрації щодо Гренландії. Голова компанії Ларрі Суетс заявляв, що діяльність Greenland Energy не пов’язана з можливими планами США щодо анексії острова.

    Попри це, ситуація навколо майбутнього буріння має очевидний політичний контекст. Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія, а питання її можливого майбутнього статусу стало одним із найбільш чутливих у відносинах між США та Данією.

    Вашингтон останніми роками дедалі активніше говорить про стратегічне значення Гренландії. Острів має важливе географічне розташування в Арктиці, багатий на природні ресурси та розташований поблизу важливих морських і військових маршрутів.

    Крім того, глобальне потепління та поступове відкриття нових арктичних маршрутів підвищують стратегічну цінність регіону. Саме тому до Гренландії проявляють інтерес не лише Сполучені Штати, а й інші великі держави.

    На цьому тлі поява американської компанії, пов’язаної з людьми з орбіти Трампа, та її плани щодо масштабної нафтової розвідки можуть привернути додаткову увагу. Особливо якщо компанія спробує розпочати активні роботи до остаточного рішення гренландської влади щодо відповідного дозволу.

    Наразі Greenland Energy очікує на рішення щодо заявки. Компанія планує продовжити підготовку до робіт і вже визначила орієнтовні строки доставки основного обладнання. Судно з приблизно 300 контейнерами бурового обладнання має вирушити з Канади 12 вересня, а безпосередній початок буріння запланований на жовтень.

    Водночас остаточна реалізація планів залежатиме від отримання необхідних дозволів та дотримання екологічних вимог. Гренландська влада вже дала зрозуміти, що не дозволить проводити логістичні операції без відповідного погодження.

    Таким чином, нафтовий проєкт Greenland Energy опинився на перетині одразу кількох важливих питань — енергетичних інтересів, екологічних обмежень, стратегічного значення Арктики та політики адміністрації Дональда Трампа щодо Гренландії. Поки американська компанія готується до можливого буріння, місцева влада має вирішити, чи відповідатиме цей проєкт її правилам та екологічним вимогам.

  • В Україні можуть закрити доступ до водойм: екологи б’ють на сполох

    В Україні можуть закрити доступ до водойм: екологи б’ють на сполох

    У Верховній Раді планують розглянути законопроєкт №12384 «Про стимулювання економічного розвитку рибного господарства», який, за словами експертів і екологів, може призвести до обмеження доступу громадян до водойм та створити ризики для довкілля.

    Ініціаторами законопроєкту виступили голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, його заступник Андрій Мотовиловець, голова аграрного комітету Олександр Гайду та ще кілька народних депутатів. Документ парламент має розглянути 10 березня.

    Раніше схожий законопроєкт уже був ухвалений парламентом, однак президент наклав на нього вето. Нинішня версія документа подана повторно, і для її ухвалення буде достатньо простої більшості голосів — 226 депутатів.

    Документ передбачає створення нових умов для інвестування у рибне господарство. Зокрема, йдеться про можливість надання підприємцям у користування водних об’єктів і прилеглих земельних ділянок для розвитку рибництва та пов’язаної інфраструктури.

    Разом з тим екологи звертають увагу, що законопроєкт може скасувати чинну заборону на передачу в оренду водойм, які використовуються для питних потреб населення.

    Фахівчиня з питань природно-заповідного фонду Української природоохоронної групи Катерина Філюта зазначає, що вирощування риби передбачає використання кормів, які можуть негативно впливати на якість води.

    За її словами, штучне збільшення популяції риби у водоймах може змінити природний баланс екосистеми та створити ризики для видів риб, які традиційно мешкають у цих водоймах.

    Критичні зауваження до законопроєкту висловили і представники Національної академії наук України. Науковці пропонують доопрацювати документ, оскільки він може створювати додаткові екологічні ризики.

    Подібну позицію озвучила і Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу генерального прокурора. Там вважають, що запропоновані зміни не враховують чинних природоохоронних механізмів і можуть призвести до погіршення стану довкілля.

    Зокрема, у разі передачі у користування водойм, які використовуються для питного водопостачання, існує ризик погіршення якості води. При цьому законопроєкт не встановлює чіткої системи контролю за її станом.

    Окрім того, документ не передбачає можливості розірвання договору користування водним об’єктом у разі порушення природоохоронного законодавства.

    Ще одним дискусійним положенням законопроєкту є можливість розміщення тимчасових споруд у прибережних захисних смугах.

    Йдеться про невеликі земельні ділянки площею до 0,1 гектара, які можуть надаватися для облаштування виробничої інфраструктури — причалів, сортувальних майданчиків або пунктів прийому риби.

    Втім експерти звертають увагу, що закон не обмежує кількість таких ділянок. У результаті вздовж берегової лінії може з’явитися значна кількість об’єктів або навіть огорож, що фактично ускладнить доступ громадян до води.

    Крім того, законопроєкт не передбачає проведення оцінки впливу на довкілля або громадських слухань перед реалізацією таких проєктів.

    Екологи наголошують, що документ фактично дозволяє обмежувати право загального водокористування. Це може стосуватися купання, катання на човнах, забору води або любительського рибальства.

    На думку експертів, такі обмеження можуть використовуватися для легалізації вже існуючих випадків незаконного перекриття доступу до водойм.

    У висновку Головного юридичного управління Верховної Ради також зазначено, що законопроєкт може суперечити Конституції України та не враховує позицію Конституційного Суду щодо права громадян на вільний доступ до водних об’єктів.

    Зауваження до документа висловили й кілька міністерств. Зокрема, Міністерство фінансів пропонує доопрацювати законопроєкт, а Міністерство економіки, Міністерство довкілля та Міністерство аграрної політики висловили власні застереження.

    Таким чином, ініціатива, яка декларується як механізм залучення інвестицій у рибне господарство, викликає серйозну дискусію серед екологів, науковців та юристів щодо можливих наслідків для довкілля та доступу громадян до природних ресурсів.