Позначка: приватність

  • Ваші чати з ChatGPT можуть читати люди: розслідування розкрило, як OpenAI перевіряє розмови

    Ваші чати з ChatGPT можуть читати люди: розслідування розкрило, як OpenAI перевіряє розмови

    Розмови з ChatGPT, які користувачі часто сприймають як приватний діалог із програмою, у певних випадках можуть потрапляти на перегляд до людей. За даними розслідування 404 Media, сотні зовнішніх підрядників працюють із реальними розмовами користувачів OpenAI, оцінюючи відповіді чатбота, шукаючи проблеми у його поведінці та допомагаючи покращувати майбутні версії моделей.

    Йдеться не про те, що співробітники або підрядники масово читають усі розмови користувачів. OpenAI офіційно зазначає, що доступ до контенту має обмежена кількість уповноважених працівників і довірених постачальників послуг та лише за визначених умов. Однак розслідування показує, що серед матеріалів, які потрапляють до рецензентів для покращення моделей, можуть бути реальні чати, зокрема такі, де люди діляться особистими або чутливими даними.

    За інформацією 404 Media, внутрішній проєкт отримав назву Project Lily. Підрядники мають оцінювати не лише правильність відповідей ChatGPT, а й те, наскільки модель дотримується бажаної манери спілкування.

    Зокрема, рецензенти повинні допомагати боротися із двома проблемами, які давно обговорюють розробники мовних моделей: надмірною підлабузливістю та антропоморфізацією, коли чатбот говорить або поводиться так, ніби має власні почуття, свідомість чи особисті стосунки з користувачем.

    Робота виглядає приблизно так: людина отримує фрагмент реальної взаємодії користувача з ChatGPT, визначає, чого той намагався досягти, оцінює відповідь моделі та описує її недоліки. За даними публікацій, які переказують розслідування 404 Media, відповіді можуть оцінювати за шкалою від одного до семи.

    Окремо рецензентів просять звертати увагу на фактичні помилки та на відсутність джерел у відповідях на чутливі теми, зокрема медичні, юридичні та фінансові питання.

    Знайдений журналістами підрядник розповів, що працює у Північній Америці й отримує понад $50 за годину. Роботу він знайшов через рекрутингову компанію Crossing Hurdles, а сама оплата, за даними розслідування, проходить через платформу Mercor.

    Відкриті вакансії Crossing Hurdles справді підтверджують характер такого роду роботи. Компанія шукає фахівців, які мають аналізувати й анотувати дані, оцінювати відповіді штучного інтелекту, перевіряти їхню релевантність і точність та надавати письмовий фідбек. У низці вакансій заявлена ставка від $50 до $90 за годину, а в окремих спеціалізованих ролях — і вище.

    Найбільш чутливим питанням є те, що саме бачать такі рецензенти.

    OpenAI заявляє, що перед використанням даних для покращення моделей вживає заходів для зменшення обсягу персональної інформації. У своєму офіційному FAQ компанія зазначає, що окремі частини контенту можуть передаватися довіреним постачальникам послуг для анотації даних і забезпечення безпеки. Такі постачальники мають дотримуватися вимог щодо конфіденційності й захисту інформації.

    Водночас повністю автоматично видалити всі можливі особисті дані складно.

    404 Media повідомляє, що OpenAI використовує фільтри для очищення матеріалів перед передачею рецензентам, але сама система може пропускати нетипові ідентифікатори, географічні дані або інформацію, яку алгоритм не розпізнав як приватну. Саме тому в окремих випадках люди, які перевіряють чати, можуть побачити чутливі подробиці.

    При цьому підрядникам, за повідомленнями журналістів, не показують ім’я власника акаунта як частину звичайного процесу рецензування.

    Однак навіть без імені сам текст розмови іноді здатен містити достатньо інформації, щоб розкрити багато про людину: місце роботи, проблеми у стосунках, стан здоров’я, фінансові питання, службові документи або інші персональні обставини.

    Саме це й робить ситуацію чутливою з погляду конфіденційності.

    Водночас важливо, що сама можливість людського перегляду не була повністю прихованою політикою OpenAI. На офіційному сайті компанії зараз прямо зазначено: обмежена кількість уповноважених працівників OpenAI та довірених постачальників може отримувати доступ до контенту користувачів для розслідування зловживань, підтримки, юридичних питань або покращення моделей — якщо користувач не відмовився від такого використання даних.

    Ключове значення тут має налаштування Improve the model for everyone — «Покращувати модель для всіх».

    У персональних версіях ChatGPT контент може використовуватися для навчання і вдосконалення моделей. Користувач може вимкнути цю функцію у Settings → Data Controls → Improve the model for everyone. Після вимкнення нові розмови залишатимуться в історії, однак OpenAI заявляє, що не використовуватиме їх для навчання моделей.

    Важлива деталь: відмова стосується нових розмов після зміни налаштування. Тобто вона не є ретроактивною для контенту, який раніше вже міг бути використаний у процесах покращення моделей.

    Крім того, є виняток щодо добровільного фідбеку. Навіть якщо користувач вимкнув навчання на своїх чатах, але натискає «подобається» або «не подобається» під конкретною відповіддю і надсилає відгук, пов’язана з ним розмова може використовуватися для вдосконалення системи.

    Для більш чутливих тем OpenAI також пропонує Temporary Chat.

    Такі розмови не з’являються в історії, не використовують і не створюють пам’ять та, за офіційною інформацією компанії, не використовуються для навчання моделей. OpenAI окремо позиціонує Temporary Chat як варіант для ситуацій, коли користувач не хоче зберігати розмову.

    Інші правила діють для бізнес-клієнтів.

    OpenAI заявляє, що за замовчуванням не використовує для навчання моделі дані ChatGPT Business, ChatGPT Enterprise та API. Такі клієнти можуть окремо погодитися на передачу даних, але стандартно вони виключені з навчального процесу.

    У FAQ також зазначені користувачі освітніх корпоративних продуктів: для Business, Enterprise та Edu діють додаткові обмеження щодо використання даних для тренування.

    Розслідування 404 Media звернуло увагу ще на одну проблему — психологічне сприйняття чатботів.

    Користувач бачить текстове поле та отримує миттєву відповідь від ШІ, через що легко виникає відчуття розмови «один на один». Деякі люди прямо пишуть ChatGPT, що інформація є секретною або просять його «нікому не розповідати».

    Однак подібна фраза в чаті сама по собі не створює технічного режиму конфіденційності й не змінює політику обробки даних.

    Тобто написати чатботу «це між нами» недостатньо, щоб заборонити використання розмови відповідно до налаштувань акаунта.

    З погляду користувача це одна з найважливіших деталей усієї історії.

    OpenAI прямо рекомендує не передавати в ChatGPT інформацію, яку користувач не хотів би, щоб переглядали або використовували сторонні особи. На офіційних сторінках компанії також зазначено, що дані можуть використовуватися для вдосконалення моделей залежно від налаштувань користувача.

    Подібна практика не є унікальною для OpenAI.

    За даними 404 Media, Anthropic підтвердила використання людських рецензентів для вдосконалення Claude, однак компанія заявила, що це стосується користувачів, які погодилися допомагати покращувати модель. Перед передачею розмов на перевірку Anthropic, за її словами, видаляє ідентифікатори акаунта, зокрема email.

    Отже, сенсаційне формулювання про те, що «підрядники OpenAI читають приватні чати», потребує важливого уточнення.

    Немає підтверджень, що підрядникам надають необмежений доступ до акаунтів або що хтось довільно відкриває будь-які розмови користувачів. Йдеться про відібрані матеріали, які використовують у процесах оцінювання та вдосконалення систем, із технічними й організаційними обмеженнями доступу.

    Але водночас головний висновок розслідування залишається незручним для користувачів: реальну розмову з ChatGPT за певних умов дійсно може побачити людина, і автоматичне приховування персональної інформації не гарантує, що жодна чутлива деталь ніколи не потрапить до рецензента. Цю саму можливість зараз підтверджує й офіційна документація OpenAI.

    Для тих, хто регулярно обговорює з ChatGPT особисті, медичні, юридичні, фінансові або корпоративні питання, висновок доволі практичний: варто перевірити налаштування Data Controls, вимкнути використання нових чатів для покращення моделі, якщо це важливо, а для особливо чутливих розмов користуватися Temporary Chat і не вставляти без потреби паролі, номери документів, банківські дані чи конфіденційні робочі матеріали.

    Історія Project Lily показує головне: за сучасними системами ШІ стоять не лише алгоритми, дата-центри та програмісти. Значну частину того, що користувач сприймає як «розумну поведінку» чатбота, досі формують люди, які оцінюють відповіді, виправляють помилки та навчають модель поводитися краще.

    І саме на перетині цієї людської участі та величезного обсягу особистої інформації виникає нова дискусія про те, наскільки приватною насправді може бути розмова зі штучним інтелектом.

  • Хакери маскуються під підтримку Signal і крадуть ключі резервних копій

    Хакери маскуються під підтримку Signal і крадуть ключі резервних копій

  • Signal відмовляється від впровадження ШІ, щоб зберегти приватність користувачів

    Signal відмовляється від впровадження ШІ, щоб зберегти приватність користувачів

    Месенджер Signal не планує інтегрувати функції штучного інтелекту, зосереджуючись натомість на захисті конфіденційності користувачів. Про це заявила президентка компанії Мередіт Віттакер під час виступу на конференції FIBE-2026.

     

  • У безоплатному ChatGPT з’явиться реклама

    У безоплатному ChatGPT з’явиться реклама

    У безоплатній версії ChatGPT та моделі Go незабаром з’явиться реклама. Користувачі платних підписок продовжать користуватися сервісом без рекламного контенту.

    Представники OpenAI запевняють, що реклама не вплине на якість відповідей чат-бота. Також компанія наголосила, що рекламодавці не отримають доступ до листування користувачів із системою, тож приватність особистих даних залишиться непорушною.

    Впровадження реклами має на меті зробити безоплатну версію більш доступною для широкого кола користувачів, зберігаючи при цьому комерційний стимул для розвитку платних підписок.

    Представники OpenAI зазначили, що формат рекламного контенту буде обмеженим і не буде втручатися у функціонал чат-бота, а користувачі зможуть продовжувати отримувати корисні відповіді й рекомендації без додаткових обмежень.

  • Чому користувачі довіряють смартфонам більше, ніж ноутбукам

    Чому користувачі довіряють смартфонам більше, ніж ноутбукам

    У світі, де приватність стає дедалі більшою розкішшю, багато користувачів намагаються захиститися від потенційного онлайн-стеження. Найпоширеніший спосіб — заклеїти камеру ноутбука. Але при цьому більшість людей спокійно користуються смартфоном із відкритим об’єктивом. Чому так і чи дійсно ноутбук становить більшу небезпеку?

    Камера ноутбука: постійне «вікно у дім»

    Заклеювання вебкамери — простий і ефективний метод убезпечити себе від стороннього нагляду. Хакери неодноразово отримували доступ до камер користувачів через трояни, фішингові листи чи вразливості системи, знімаючи людей без їхнього відома.

    Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

    Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

    Смартфон здається безпечнішим

    На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

    До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

    «Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

    Мікрофон — слабке місце, яке складно заглушити

    Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

    Як реагують українці

    За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

    Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

    Як убезпечити себе

    • Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

    • Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

    • Не завантажуйте підозрілі програми.

    • Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

    • Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

    Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.

  • Ознаки, що за вашим смартфоном стежать: як вчасно розпізнати загрозу

    Ознаки, що за вашим смартфоном стежать: як вчасно розпізнати загрозу

    Смартфон став основним носієм нашої особистої інформації — від приватного листування до банківських операцій. Саме тому його злам або приховане стеження може становити серйозну загрозу безпеці. Важливо вміти розпізнати ознаки, що пристрій використовують без вашої згоди.

    Одним із головних попереджувальних сигналів є різке збільшення споживання заряду батареї чи мобільного трафіку. Якщо телефон швидко розряджається без активного використання або ви помічаєте підозрілі стрибки інтернету, це може бути результатом роботи шпигунського ПЗ у фоновому режимі.

    Особливу увагу слід звернути на самовільну активацію камери чи мікрофона. Якщо під час дзвінків чути сторонні шуми, клацання або ехо, це може свідчити про прослуховування. Не менш тривожно, коли камера активується без вашої участі або з’являються ознаки запису.

    Поява невідомих програм — ще один серйозний сигнал. Шкідливе ПЗ часто маскується під системні служби або «оновлення ОС». Якщо такі додатки неможливо видалити, а телефон починає зависати, перегріватися або самостійно перезавантажуватися, варто негайно перевірити пристрій на віруси та шпигунські модулі.

    Щоб знизити ризики, встановлюйте додатки лише з офіційних магазинів, уважно контролюйте надані дозволи й регулярно оновлюйте операційну систему. Використання антивірусного ПЗ та періодичний аналіз витрат батареї та трафіку допоможуть вчасно виявити небезпеку.

    Пильність — головний захист від стеження. Регулярно перевіряйте роботу свого смартфона та не ігноруйте навіть дрібні відхилення. Саме увага до деталей допоможе зберегти конфіденційність і захистити особисті дані.

  • Закон про відеоспостереження: загроза тотального стеження за українцями?

    Закон про відеоспостереження: загроза тотального стеження за українцями?

    Україна опинилася в центрі дискусій навколо нового законопроєкту про відеоспостереження в громадських місцях. Політичні експерти й правозахисники висловлюють серйозні побоювання щодо можливих наслідків цього закону для приватності громадян та захисту їхніх прав. Зокрема, політичний експерт Володимир Яворський стверджує, що цей законопроєкт більше нагадує стандарти Китаю та Росії, де масове спостереження за населенням є частиною державної політики контролю.

    Так ми в ЄС не потрапимо ніколи. МВС через народних депутатів подало законопроєкт №11031 про відеоспостереження в громадських місцях. Він втілює всі стандарти Китаю та РФ і жодного стандарту щодо захисту прав людини, відсилаючи до загальних норм.

    Це насправді велика рідкість останнім часом, щоб проєкт закону взагалі не брав до уваги стандарти з прав людини. Зазвичай, хоч щось врахують. А тут — повний нуль. Навіть найбазовіші стандарти.

    Проєкт створює систему тотального стеження за всіма громадянами, оскільки дозволяє не тільки відеоспостереження, а й ідентифікацію осіб за біометричними даними, автоматичне звірення даних з іншими реєстрами. Фактично можна за короткий час зібрати інформацію про пересування будь-якої людини публічними просторами й усе це передивлятися, коли потрібно. Це можна використовувати проти політичних опонентів, бізнес-конкурентів, пошуку компромату тощо.

    Висновок парламентського Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу: проєкт закону суперечить цілям Угоди про асоціацію та міжнародно-правовим зобов’язанням України, а також acquis (правова система. — Ф.) ЄС.

    Фінансового обґрунтування немає взагалі. Але це окрема історія, дуже раджу для розслідування журналістам. Ще за кілька років до війни МВС розпочинає експериментальний проєкт, за яким на багато мільйонів доларів закуповує китайське обладнання для відеоспостереження. Журналісти “Схем” раніше згадували й про те, що використовувалося і російське обладнання. Тобто, вони закуповують китайські камери та обладнання, які, наприклад, у США заборонено закуповувати через загрозу національній безпеці. Упевнений, що в цих процедурах щодо обладнання можна знайти багато цікавого й, можливо, навіть корупційного, це не сприяє національній безпеці. І кожного наступного року ми будемо платити мільйони на реалізацію цієї системи.

    Попри все це, заступник міністра МВС Леонід Тимченко публічно виступає і просуває законопроєкт. Як на мене, то є великі питання до професійної придатності людей, які не просто це розробили, а й зареєстрували в парламенті, а тепер просувають, бо це існування абсолютно на іншій планеті та в іншій системі цінностей.