Daypolitico

Позначка: пшениця

  • Зерновий колапс: експорт української пшениці став тотально збитковим через блокаду портів та наддорогу логістику

    Зерновий колапс: експорт української пшениці став тотально збитковим через блокаду портів та наддорогу логістику

    Український аграрний сектор опинився на межі масштабної фінансової кризи. Через тривалу блокаду традиційних морських шляхів та екстремально високу вартість альтернативних логістичних маршрутів експорт вітчизняної пшениці повністю втратив рентабельність. Витрати фермерів на вирощування та доставку зерна за кордон більше не покриваються кінцевою ринковою ціною продажу. Про таку критичну ситуацію в галузі офіційно повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, наголосивши на серйозних загрозах для майбутніх посівних кампаній.

    Економічна математика вирощування зернових сьогодні працює категорично проти українського фермера. За найсприятливішого сценарію та максимальної економії ресурсів собівартість вирощування однієї тонни пшениці становить орієнтовно 150 доларів. Ще на початку липня поточного року сільгоспвиробники мали змогу реалізовувати тонну зерна з відвантаженням через глибоководні порти Великої Одеси за ціною 205 доларів. Ця сума розраховувалася без урахування додаткових витрат на фрахт суден, проте дозволяла аграріям отримувати бодай мінімальний прибуток для підтримання операційної діяльності, закупівлі паливно-мастильних матеріалів, обслуговування техніки та виплати заробітних плат працівникам сільськогосподарських підприємств.

    Станом на початок вересня глобальна ринкова кон’юнктура формально дещо змінилася, і ціна на пшеницю на світових біржах зросла до 275 доларів за одну тонну. Однак цей ціновий стрибок для українських компаній був повністю нівельований логістичним колапсом. Транспортування збіжжя альтернативним маршрутом через порти річки Дунай з подальшим виходом до акваторії Чорного моря виявилося надзвичайно дорогим і складним інфраструктурним викликом. Лише ці додаткові логістичні витрати, пов’язані з перевалкою, зберіганням та транспортуванням малотоннажним флотом, з’їдають понад 100 доларів на кожній тонні відправленого вантажу.

    «Якщо врахувати й інші витрати виробника, виходить, що експорт пшениці сьогодні є збитковим», – констатував Тарас Висоцький.

    Гострота проблеми полягає в історичній експортній орієнтованості вітчизняного агропромислового комплексу. Україна традиційно вирощує колосальні обсяги зернових культур, які в рази перевищують внутрішні потреби держави. Середній щорічний урожай пшениці сягає позначки у 24 мільйони тонн. Натомість для забезпечення повноцінного внутрішнього споживання країні вистачає лише 6 мільйонів тонн на рік. З цієї кількості безпосередньо на продовольчі потреби, тобто на випікання хліба, виготовлення макаронних виробів та загальне забезпечення харчової безпеки для населення, спрямовується від 3 до 3,5 мільйона тонн.

    Величезний надлишок критично необхідно продавати на зовнішніх ринках, інакше галузь просто захлинеться у власній продукції, а елеватори будуть переповнені. Проте через поточну фінансову нерентабельність експорту фахівці вже зараз прогнозують катастрофічні наслідки для наступного аграрного сезону. Фермери, які сьогодні рахують збитки від реалізації цьогорічного врожаю, будуть змушені масово відмовлятися від посіву озимих культур. У наступному році загальна площа сільськогосподарських угідь, відведених під пшеницю, може кардинально скоротитися, що вдарить по валютній виручці держави.

    «Адже який сенс продавати продукцію собі у збиток», – сказав міністр.

     

  • Паливна криза в Росії вдарила по аграріях: Reuters повідомило про нові проблеми із зерном

    Паливна криза в Росії вдарила по аграріях: Reuters повідомило про нові проблеми із зерном

    Загальнонаціональна паливна криза в Росії, яка загострилася після серії ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах та ускладнення судноплавства в Азовському морі, почала суттєво впливати на роботу аграрного сектору. Найгостріше ситуацію відчувають фермери південних регіонів країни, які стикаються з дефіцитом дизельного пального, зростанням витрат і проблемами зі збутом зерна.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією агентства, місяці атак на російську нафтопереробну інфраструктуру призвели до скорочення виробництва пального та різкого подорожчання дизеля, який є критично важливим для роботи сільськогосподарської техніки під час жнив.

    Особливо складною є ситуація в Ростовській області — одному з ключових аграрних регіонів Росії. Працівники місцевих господарств змушені годинами чекати на автозаправних станціях, щоб отримати пальне. За словами співрозмовників Reuters, інколи люди проводять у чергах пів дня лише для того, щоб заправити автомобілі та дістатися до місця роботи.

    Додаткових труднощів аграріям завдали проблеми з морською логістикою. Азовське море традиційно є одним із головних маршрутів для експорту зерна з Ростовської області. Проте через бойові дії та обмеження судноплавства кількість покупців різко скоротилася, а можливості експорту значно звузилися.

    У Reuters зазначають, що нинішня ситуація демонструє масштаб економічних наслідків для російського аграрного сектору, який є одним із найбільших постачальників пшениці на світовий ринок. Поєднання дефіциту пального, зростання логістичних витрат і труднощів із морськими перевезеннями створює серйозний фінансовий тиск на виробників зерна.

    У Міністерстві сільського господарства Росії заявили, що загалом очікують хороший урожай цього року. Водночас у відомстві визнали наявність проблем із забезпеченням паливом у різних регіонах країни та запевнили, що уряд працює над стабілізацією постачань дизеля для сільськогосподарських підприємств.

    Водночас аналітики дослідницької компанії SovEcon попереджають, що негативний вплив може виявитися значно масштабнішим. За їхніми оцінками, якщо ситуація з блокуванням Азовського моря не зміниться протягом більшої частини другого півріччя, Росія може недопоставити на світовий ринок від 5 до 10 мільйонів тонн пшениці.

    Для порівняння, у 2025 році Росія експортувала понад 61 мільйон тонн зернових культур, із яких близько 46 мільйонів тонн припало саме на пшеницю. Зменшення поставок такого масштабу потенційно може вплинути не лише на російський аграрний сектор, а й на світові ціни на зерно.

    За оцінками експертів, фермери вже втрачають приблизно 1000 рублів із кожної тонни зерна через зростання вартості дизельного пального. Через труднощі з експортом через Азовське море ці втрати фактично подвоюються. У таких умовах багато виробників можуть переглянути плани щодо майбутніх посівних кампаній та скоротити площі під зерновими культурами. За словами аналітиків, ця тенденція спостерігається ще з 2022 року, однак нинішня ситуація може її посилити.

    Наслідки проблем із російською паливною інфраструктурою вже виходять за межі країни. За інформацією Axios, зростання цін на пальне, пов’язане зі скороченням виробництва в Росії після атак на НПЗ, відчувається і на міжнародних енергетичних ринках, зокрема у США.

    Президент Росії Володимир Путін раніше також визнав, що атаки українських безпілотників створили для країни «певні проблеми з нафтопродуктами», хоча водночас заявив, що ситуацію нібито вдається контролювати.

    Попри такі заяви, за оцінками, російські нафтопереробні заводи наразі забезпечують лише близько 65% сезонної потреби країни в бензині. Експерти пов’язують це зі значними пошкодженнями низки великих НПЗ унаслідок регулярних ударів українських дронів, що призвело до скорочення виробничих потужностей і посилення дефіциту пального.

  • Елеватор за ціною кварталу квартир: у Кропивницькому продають аграрний комплекс за $950 тисяч

    Елеватор за ціною кварталу квартир: у Кропивницькому продають аграрний комплекс за $950 тисяч

    У Кропивницькому на продаж виставили великий елеваторний комплекс із повним циклом обробки та зберігання зерна. Об’єкт площею понад 5 тисяч квадратних метрів, який включає зерносховища, сушильне господарство, млин, комбікормовий цех та власну електропідстанцію, оцінили у 950 тисяч доларів. Пропозиція вже привернула увагу представників аграрного бізнесу та інвесторів, адже йдеться про готовий виробничий майданчик у центрі одного з найважливіших аграрних регіонів України.

    Інформацію про продаж оприлюднила інвестиційна компанія InVenture. Комплекс розташований у промисловій зоні Кропивницького на проспекті Інженерів і займає земельну ділянку площею 2,84 гектара. Земля перебуває в оренді до 2035 року, що дозволяє новому власнику одразу розпочати роботу без додаткових земельних процедур.

    Загальна площа будівель та споруд становить 5186 квадратних метрів. Основна спеціалізація підприємства — приймання, очищення, сушіння, зберігання та часткова переробка зернових, зернобобових та олійних культур. Комплекс свого часу будувався як багатофункціональний аграрний об’єкт і може забезпечувати практично весь виробничий цикл роботи із сільськогосподарською продукцією.

    Однією з головних переваг об’єкта є його логістичне розташування. Кропивницький традиційно вважається одним із центрів українського аграрного виробництва. Кіровоградська область входить до числа регіонів-лідерів за вирощуванням зернових та олійних культур, а також має розвинену мережу автомобільних та залізничних шляхів. Саме тому елеваторна інфраструктура в області залишається стратегічно важливою навіть в умовах воєнного часу.

    До складу комплексу входять зерносховища та складські приміщення загальним об’ємом понад 9 тисяч кубічних метрів. Потужності дозволяють одночасно зберігати до 15 тисяч тонн пшениці або близько 7 тисяч тонн соняшнику. Для аграрного сектору це досить суттєвий показник, особливо з огляду на постійний попит на послуги зі зберігання зерна.

    На території також працює сушильний комплекс із двома зерносушарками продуктивністю до 32 та 50 тонн на годину. Це дозволяє швидко підготувати врожай до тривалого зберігання або реалізації. Додатково встановлено обладнання для очищення та сепарації зерна, що дає можливість доводити продукцію до необхідних стандартів якості.

    Логістичний блок підприємства включає приймальні навіси, авторозвантажувачі, ваговий комплекс та систему внутрішнього транспортування зерна. Така інфраструктура дозволяє оперативно обслуговувати великі партії сільськогосподарської продукції під час сезону збору врожаю.

    Окрім елеваторної частини, на території розташовані млинний комплекс та комбікормовий цех. Це відкриває для потенційного інвестора додаткові можливості для диверсифікації бізнесу та створення виробництва з більшою доданою вартістю. Також на майданчику є ремонтні майстерні, гаражі та допоміжні приміщення для обслуговування вантажного транспорту.

    Важливою перевагою є наявність власної трансформаторної підстанції потужністю 400 кВА. В умовах високих тарифів та потреби в безперебійному електропостачанні для аграрних підприємств така інфраструктура має значну цінність.

    Продаж об’єкта відбувається на тлі зростання інтересу до українського аграрного сектору. Незважаючи на війну, агропромисловий комплекс залишається одним із ключових драйверів української економіки. За даними Міністерства аграрної політики, аграрна продукція забезпечує значну частину валютних надходжень держави, а попит на зернову логістику та елеваторні потужності залишається стабільним.

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що вартість у 950 тисяч доларів для подібного об’єкта виглядає конкурентною. Для порівняння, будівництво нового елеватора із подібними потужностями сьогодні може коштувати у декілька разів дорожче через зростання цін на металоконструкції, обладнання та будівельні роботи.

    Водночас покупець має враховувати необхідність модернізації окремих виробничих потужностей та оновлення частини обладнання. Саме тому продавець позиціонує комплекс не лише як готовий елеватор, а й як перспективний майданчик для розвитку зернової логістики, агропереробки або створення великого складського центру.

    На тлі активної приватизації державних активів та пожвавлення інвестиційного ринку в Україні подібні пропозиції викликають дедалі більший інтерес серед українських і міжнародних інвесторів. Особливо це стосується аграрної інфраструктури, яка залишається одним із найстабільніших сегментів економіки навіть під час війни.

    Таким чином, елеваторний комплекс у Кропивницькому може стати не лише черговим об’єктом нерухомості на ринку, а й важливим інвестиційним активом для компаній, які планують розширювати свою присутність в аграрному секторі України. З огляду на масштаби інфраструктури, вигідне розташування та готовність до роботи, об’єкт уже називають однією з найцікавіших аграрних пропозицій літа 2026 року.

  • Урожай пшениці в Україні буде найгіршим за останні роки

    Урожай пшениці в Україні буде найгіршим за останні роки

    Урожай пшениці в Україні цього року може скласти лише 17,9 млн тонн. Це на 23% менше, ніж торік, і найнижчий показник за останні 13 років.

    Такі дані оприлюднило агентство Reuters із посиланням на прогноз Міністерства сільського господарства США (USDA).

    Основні причини падіння врожайності — надзвичайно суха земля під час посівної кампанії та низька рентабельність виробництва, що призвело до скорочення посівних площ.

    Крім того, фахівці прогнозують скорочення світової пропозиції пшениці у сезоні 2025/26 через зниження врожаю в Україні та росії, на які разом припадає близько 30% світового експорту зернових.

    Наразі російські джерела оцінюють свій урожай на рівні 79,7–82,5 млн тонн, що майже відповідає минулорічному показнику. Водночас в Україні ситуація виглядає тривожною.

    Експерти зазначають, що сприятлива погода ще може покращити стан посівів, однак перші оцінки свідчать про серйозне падіння обсягів виробництва. За прогнозами USDA, експорт української пшениці у 2025/26 маркетинговому році може зменшитися більш ніж удвічі порівняно з рекордними роками.

  • Найсухіша зима за 7 років: як засуха вплине на зерновий ринок України

    Найсухіша зима за 7 років: як засуха вплине на зерновий ринок України

    За останні сім сезонів Україна зіткнулася з найнижчим рівнем вологості ґрунту, що створює серйозні ризики для врожаю 2025 року. Як повідомляє Reuters, протягом листопада-січня випало лише 79,6 мм опадів, тоді як середній багаторічний показник становить 117 мм.

    Через брак опадів більшість українських полів залишалася без зволоження під час осінньої сівби. Фермери, змушені садити насіння в сухий ґрунт, покладали великі надії на зимові сніги, які мали б поповнити запаси вологи. Однак ці очікування не справдилися.

    Особливо тривожним є той факт, що низька забезпеченість озимих культур вологою фіксується вперше за останні сім років. Це може негативно вплинути на врожайність основних зернових культур, таких як пшениця та ячмінь.

    За словами державних синоптиків, більшість озимих культур, висіяних у 2024 році, перебувають у критичному стані. Майже всі сходи є недорозвиненими, що ставить під загрозу їх виживання та розвиток навесні.

    Аналітики також застерігають, що дефіцит опадів узимку може призвести до зниження врожайності, а отже, до суттєвих економічних втрат для аграрного сектору України.

    Україна є одним із провідних світових експортерів зернових, і потенційне зниження врожаю може мати глобальні наслідки. Ситуація ставить фермерів перед складним вибором: чи варто інвестувати у весняну сівбу за таких несприятливих умов.

    Якщо погодні умови не покращаться найближчим часом, уряду, аграріям та міжнародним партнерам доведеться шукати рішення, щоб мінімізувати вплив кризи на продовольчу безпеку країни та її роль на світовому ринку.

  • Посуха та війна загрожує пшениці в Україні

    Посуха та війна загрожує пшениці в Україні

    Посуха в Україні ставить під загрозу посіви пшениці під урожай наступного року, що додає нових проблем для фермерів, які вже постраждали від погодних негараздів і війни. Видання Bloomberg повідомляє, що хоча у фермерів ще є час, щоб покращити умови і надолужити згаяне, проблеми можуть скоротити строки посіву озимих культур, які складають більшу частину річного виробництва.

    Незважаючи на те, що ціни на пшеницю наразі значно нижчі за пікові показники після вторгнення Москви в Україну, останніми тижнями вони зросли частково через проблеми з поставками через Чорне море. В обсязі виробництва пшениці в Україні спостерігається зниження приблизно на третину від довоєнного рівня через втрату земель внаслідок вторгнення.

    Посівні площі в Україні зменшилися приблизно вдвічі порівняно з минулим роком. Спека та посуха призвели до того, що деякі поля стали занадто сухими для таких культур, як ріпак. Міністерство сільського господарства США зазначає, що температура на 7℃ вища за норму в Україні в другий тиждень вересня “посилила посуху” для посівів озимих культур.

    Складна ситуація для фермерів ускладнюється погодними умовами та війною. Регіони, які наразі окуповані Москвою, були значними виробниками сільськогосподарської продукції, в той час як фермери в інших регіонах України стикаються з проблемами через забруднену мінами землю та брак робочої сили через мобілізацію.

    За словами синоптиків, дощі цього тижня можуть трохи підвищити вологість ґрунту для чорноморської пшениці, але для значного поліпшення ситуації необхідні набагато більші опади, щоб послабити побоювання з приводу посухи. Проте у фермерів ще є час до жовтня або листопада, щоб надолужити згаяне, якщо погода покращиться.