Позначка: публічні закупівлі

  • Тендер на 121 млн: хто стоїть за модернізацією сирен у Черкащині

    Тендер на 121 млн: хто стоїть за модернізацією сирен у Черкащині

    У Черкаській області стартувала нова хвиля закупівель із модернізації систем централізованого оповіщення — департамент цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами оголосив тендер на суму близько 121 мільйона гривень. Паралельно з анонсом про початок робіт з автоматизації запуску сирен виникли запитання до технічної документації та до компаній, які вже традиційно опиняються в ролі підрядників таких проєктів. Про це пише видання 18000.

    Проєктно-кошторисну документацію для Черкащини замовили ще в жовтні 2024 року, і, як повідомляють місцеві медіа, її виготовила київська фірма «Укрзалізничавтоматика» за приблизно мільйон гривень. У тексті тендерної документації йдеться про переоснащення наявної системи «Сигнал-ВО», облаштування блока керування, монтаж безперебійного живлення, антенно-фідерних систем, грозозахисту, гучномовців та виконання пуско-налагоджувальних робіт на 74 об’єктах по області — переважно у державних адміністраціях та територіальних громадах. Загальна вартість проєкту, згідно з оприлюдненими підрахунками, становить близько 123 мільйонів гривень, з яких на обладнання заплановано приблизно 77 мільйонів, а на будівельно-монтажні роботи — понад 16 мільйонів.

    Однак уже на етапі оприлюднення тендеру на платформі «Прозорро» з’явилися зауваження: технічні вимоги, мовиться у скаргах, «прописані» під конкретну систему та конкретного постачальника. Йдеться про обладнання польської компанії Digitex і, зокрема, модель гучномовця DSE-300S потужністю 300 ватів з радіусом оповіщення до кілометра. Саме «Укрзалізничавтоматика» виступає в Україні дистриб’ютором пристроїв Digitex, і в ряді регіонів вона спочатку розробляла проєктно-кошторисну документацію, а потім ставала єдиним учасником тендерів на виконання робіт.

    Історія активного просування ідеї масової автоматизації сирен у регіонах пов’язується з публічною ініціативою народного депутата Сергія Шахова. У листі до прем’єр-міністра від 20 лютого 2023 року Шахов апелював до необхідності термінової модернізації систем оповіщення після трагічних випадків, коли несвоєчасні сповіщення призводили до людських втрат, і наводив приклади ударів по Краматорську та Чаплиному. У тому документі він оцінював вартість масштабної програми модернізації на період до 2029 року в 150 мільярдів гривень, одночасно пропонуючи фінансування на 2023 рік у сумі 150 мільйонів доларів та називаючи й інші орієнтовні показники — зокрема, пропозицію передбачити на 2023 рік шість мільярдів гривень. Після цього, починаючи з літа 2023 року, у різних областях почали з’являтися замовлення на проєктування і модернізацію систем оповіщення.

    Роль у розгортанні ринку належить саме «Укрзалізничавтоматиці». Компанія, зареєстрована у 2010 році, до великої питаючої хвилі мала лише поодинокі договори, але влітку 2023 року компанія почала отримувати підряди на розробку проєктів і подальше виконання робіт. Укриття контрактів у Миколаївській, Вінницькій та інших областях свідчить про масштабний вихід фірми на ринок: у публічних реєстрах згадуються договори на десятки мільйонів гривень, серед яких Миколаївська ОДА — близько 86 мільйонів, Вінниця — 49 мільйонів, Кам’янка — 24 мільйони, Луцьк — 14 мільйонів. Аналітика порталу clarity.project фіксує майже 200 мільйонів гривень уже підписаних договорів для компанії та додаткові очікувані контракти на суму близько 154 мільйонів.

    У публікаціях журналістів також звертають увагу на кадрові і бізнес-зв’язки, які супроводжували початок цього масштабного розгортання. Як пишуть розслідувальні видання, ініціативи з модернізації систем оповіщення пов’язують із політичними зверненнями народного депутата, а в колі тих, хто лобіював окремі постачання, згадують радника з бізнес-біографією у Росії, який нібито мав паспорт РФ із 2007 року. Цей радник, пишуть журналісти, політично наближений до певних фігур і нібито мав участь у проєктах, пов’язаних із системами оповіщення за межами України; у відкритих джерелах також є згадки про його попередню діяльність у Молдові та про спростування ним деяких тверджень щодо громадянства.

    Замовники модернізації підкреслюють: автоматизація процесу запуску сирен потрібна для оперативності й ефективності цивільного захисту, і в Черкаській області планують завершити перехід із ручного запуску на автоматичний до кінця 2026 року. Водночас учасники ринку, незалежні експерти та громадські активісти вимагають від замовника відкрити повний пакет документів, оприлюднити обґрунтування вибору технічних рішень, надати порівняльну оцінку альтернативних систем та результати незалежних експертиз, щоб виключити звуження конкуренції й уникнути конфлікту інтересів.

    Тендер на 121 мільйон має відбутися 7 жовтня, і наразі триває період подання пропозицій. Документи, що стосуються проєктно-кошторисної документації та умов закупівлі, вже доступні у відкритих системах, тож остаточні рішення щодо підрядника та подальшої реалізації робіт залежатимуть від ходу конкурсної процедури й від пильної уваги громадськості та контролюючих органів.

  • Житомиробленерго підписало контракт на 585 млн грн з маловідомою фірмою «Енергостаб»

    Житомиробленерго підписало контракт на 585 млн грн з маловідомою фірмою «Енергостаб»

    АТ «Житомиробленерго» офіційно підписало контракт із ТОВ «Енергостаб» на суму 585,12 мільйона гривень для постачання електроенергії з метою покриття технологічних втрат підприємства, повідомляє Bankova Mail. Угода була проведена через систему Prozorro під кодом UA-2025-08-26-010465-a-c1 і, за даними порталу, стала найбільшим державним контрактом серед закупівель минулого тижня.

    ТОВ «Енергостаб» зареєстроване в Києві, і в офіційних даних фігурує Максим Філіппов як власник та директор компанії. Незважаючи на значну суму поточної угоди, фірма залишається маловідомою гравчинею на ринку постачання електроенергії, одночасно згадується, що вона вже отримала понад 1,2 мільярда гривень від інших обленерго — зокрема від Рівнеобленерго та Кіровоградобленерго — без проведення відкритих конкурентних торгів, як вказують джерела у відкритих реєстрах та аналітичних порталах.

    У публікаціях також звертають увагу на наявність кримінального провадження ДБР під номером 62024100110000119, в якому фігурує «Енергостаб» у контексті підробки документів, пов’язаних із бронюванням для ухилянтів; при цьому у відкритих повідомленнях наголошується, що офіційних звинувачень компанії наразі не висунуто. Цей факт у поєднанні з невеликою публічною присутністю підприємства на ринку спричинив додаткові запитання щодо обґрунтованості вибору постачальника.

    Експерти з державних закупівель і представники аналітичних спільнот наголошують, що великі договори з відносно новими або маловідомими компаніями мають супроводжуватися підвищеним рівнем прозорості, щоб виключити ризики нецільового використання коштів та забезпечити довіру споживачів і регуляторів. Вони радять перевіряти повноту конкурсних процедур, наявність технічної й фінансової спроможності постачальника, а також історію виконання аналогічних контрактів.

    У Житомиробленерго та у «Енергостаб» офіційних коментарів про деталі договору, строки постачання та гарантійні механізми на момент публікації не надходило. Ми направили запити до обох компаній з проханням роз’яснити підстави вибору постачальника, джерело попередніх надходжень і стан кримінального провадження, і оновимо матеріал, щойно отримаємо відповіді.

  • Київ витратив у серпні 5,6 мільярда: найбільший контракт уклали зі словенською компанією з російським слідом

    Київ витратив у серпні 5,6 мільярда: найбільший контракт уклали зі словенською компанією з російським слідом

    У серпні 2025 року Київ уклав понад 5,6 тисяч договорів на загальну суму 5,67 млрд грн. Найбільшими статтями витрат стали будівництво та ремонти, закупівля обладнання для комунальних підприємств, а також електроенергія для транспорту. Водночас найдорожчим контрактом місяця стало придбання телекомунікаційного обладнання для метрополітену у словенської компанії, яку нещодавно запідозрили в обхідних поставках до росії.

    Основними витратами Києва вже шостий місяць поспіль залишаються будівельні й ремонтні роботи. У серпні на них спрямували 3,15 млрд грн (55% від усіх закупівель). Серед найбільших проектів — будівництво укриття в школі №186 (195,86 млн грн), реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації (147,07 млн грн), встановлення когенераційної установки на об’єкті КП “Київтеплоенерго” (118,91 млн грн).

    Окремо понад 380 млн грн витратили на ремонт дорожньої інфраструктури — від дощової каналізації на вул. Братиславській до протиаварійних заходів на Південному мосту та реконструкції трамвайного шляхопроводу через проспект Шухевича.

    Друга позиція серед найбільших видатків — телекомунікаційне та електротехнічне обладнання (760,82 млн грн). З них понад 316 млн грн скерували на договір із компанією Kontron, d.o.o. на постачання систем для київського метро. Це обладнання необхідне для резервування і розширення систем зв’язку та передачі даних у підземці.

    Саме ця угода стала найбільшою закупівлею серпня. Проте вона викликала питання: договір підписали без конкурсу, а раніше подібні замовлення Київ оформлював з іншими постачальниками. Державні аудитори вже зацікавилися, чому “Київський метрополітен” обрав саме Kontron як «єдиного виробника».

    У травні цього року видання Politico повідомило, що Kontron могла постачати до Росії телекомунікаційні платформи подвійного призначення, які здатні відстежувати й перехоплювати комунікаційний трафік. Словенський підрозділ компанії, за даними журналістів, експортував до РФ продукцію на понад 3,5 млн євро у 2023 році.

    На третьому місці за видатками — електроенергія для КП “Київпастранс” (256,44 млн грн). Також серед замовлень серпня — 12 самоскидів для “Київавтодору” (145,44 млн грн), система томографії для міського онкоцентру (80 млн грн), харчування школярів (81 млн грн), а також оцифрування документів щодо права власності на нерухомість (11,16 млн грн).

    Серед замовників лідером стало КП “Київтеплоенерго”, яке підписало 354 угоди на майже 660 млн грн. Найбільші витрати — встановлення когенераційних установок і реконструкція котельні на Кудрявському узвозі.

    Таким чином, серпневі видатки столиці вкотре підтвердили: основні кошти йдуть на ремонти, транспортну інфраструктуру та комунальні послуги. Водночас найбільша закупівля у компанії з неоднозначною репутацією може стати предметом окремих перевірок.