Daypolitico

Позначка: Пишний

  • Долар по 48 грн уже в листопаді, бюджетний дефіцит посилює тиск на НБУ та Пишного

    Долар по 48 грн уже в листопаді, бюджетний дефіцит посилює тиск на НБУ та Пишного

    Уже в листопаді курс долара може наблизитися до 48 грн через нестачу гривневих коштів для покриття бюджетного дефіциту. Уряду потрібно більше доходів у національній валюті, тоді як Нацбанк стримує темпи девальвації. За інформацією учасників ринку, опір регулятора може стати однією з причин відставки його голови Андрія Пишного. Водночас НБУ вже допускає поступове зростання курсу. Банкіри попереджають, що якщо ослаблення гривні прискориться, долар може швидше, ніж очікується, подолати позначку в 50 грн, після чого можливості стримувати його подорожчання звузяться. Це також призведе до зростання цін на імпортне пальне та інші товари.

    Станом на 28 жовтня офіційний курс долара сягнув 45,60 грн, оновлюючи історичні максимуми третій тиждень поспіль. За січень–вересень імпорт товарів становив 75,1 млрд доларів проти 29,6 млрд доларів експорту. Щоб задовольнити попит на валюту, у вересні Нацбанк продав на міжбанківському ринку 5,45 млрд доларів. У жовтні, за тижневою статистикою, яку медіа цитують зі сторінки інтервенцій НБУ, обсяги продажів тримаються на рівні близько 1,2 млрд доларів на тиждень. Міжнародні резерви станом на 1 жовтня становили 47,1 млрд доларів — приблизно на 10 млрд менше, ніж на початку року.

    Бюджетні потреби посилюють тиск на курс. За словами президента, які наводять українські медіа зі спілкування з журналістами, на кінець року залишався дефіцит фінансування приблизно у 3,5 млрд євро. Прем’єр-міністр раніше називав загальну потребу на ведення війни у 2026 році на рівні 155 млрд доларів. У проєкті бюджету на 2027 рік закладено середньорічний курс 47,1 грн за долар і 48,3 грн на кінець року. Слабша гривня дає змогу отримувати більше коштів у національній валюті під час конвертації зовнішньої допомоги. Нацбанк намагається обмежувати цей процес за допомогою валютних інтервенцій та облікової ставки на рівні 16%.

    Додаткову увагу до регулятора привернули обшуки НАБУ і САП, проведені 21 жовтня в приміщеннях НБУ та за місцем проживання одного з його співробітників. Пишний заявив, що розслідування не стосується діяльності Нацбанку чи його рішень як голови регулятора, а також повідомив, що не виявлено обставин, які свідчили б про правопорушення з його боку або з боку працівників банку. Він продовжує виконувати свої обов’язки. НБУ також спростував інформацію про подану заяву про відставку.

    Наслідки подальшого ослаблення гривні передусім позначаться на вартості імпортного пального. За даними моніторингу Мінфіну (консалтингова група «А-95»), наприкінці жовтня середня ціна бензину А-95 трималася близько 90 грн за літр, а дизельного пального перевищувала 103 грн. У найбільших мережах АЗС (OKKO, WOG, SOCAR, «Укрнафта», UPG) роздрібні ціни на А-95 коливалися приблизно від 89 до 96 грн, а на дизель — від 101 до 111 грн за літр, згідно з зведеннями цін на стелах. Подорожчання імпорту збільшить транспортні та логістичні витрати, що створить додатковий тиск на ціни інших товарів.

    Найближчі тижні покажуть, чи продовжить Нацбанк утримувати темпи ослаблення гривні в межах кількох десятків копійок на тиждень, чи бюджетний тиск змусить його допустити швидший рух курсу. Від цього залежить, наскільки швидко долар наблизиться до 48 грн і чи стане позначка в 50 грн наступним рубежем.

     

  • Валютні правила Пишного можуть зіграти проти України: бізнес попереджає про ризик нової офшоризації

    Валютні правила Пишного можуть зіграти проти України: бізнес попереджає про ризик нової офшоризації

    Чинні валютні обмеження Національного банку України можуть створювати парадоксальну ситуацію: компанії, які зберігають власників і центр ухвалення рішень в Україні, мають менше можливостей для міжнародної експансії, ніж бізнес із зареєстрованою за кордоном холдинговою структурою. Таку проблему порушує аналіз українського валютного регулювання, де пропонується дозволити контрольовані закордонні інвестиції за рахунок власної валютної виручки підприємств.

    Жорсткі валютні правила НБУ були запроваджені на початку повномасштабної війни як антикризовий захід для захисту резервів і фінансової стабільності. Постанова Правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року визначила систему обмежень на транскордонні операції, яка згодом неодноразово змінювалася та доповнювалася винятками. Сам регулятор наголошує, що валютна лібералізація має відбуватися поступово з урахуванням ситуації на фінансовому ринку.

    Проблема, яку критикують представники бізнесу, полягає у різниці між українською компанією та аналогічним підприємством, власником якого є іноземний холдинг.

    Наприклад, український виробник може мати валютну виручку та хотіти інвестувати 300 тисяч євро у склад, сервісний центр або торговельну компанію в Європі. Однак саме переказ власних коштів для такої інвестиції залишається суттєво обмеженим. Водночас компанія з іноземною материнською структурою може використовувати механізми виплати дивідендів або інше доступне фінансування для подальшого інвестування за межами України.

    У такій конструкції різниця виникає не через діяльність підприємств, кількість працівників чи сплачені податки, а через структуру власності.

    НБУ поступово послаблює правила, але не відкриває інвестиції

    Національний банк протягом останніх років поступово розширював перелік дозволених валютних операцій. Зокрема, регулятор запроваджував механізми, які дають бізнесу можливість проводити окремі транскордонні операції залежно від походження коштів та конкретної мети платежу. У 2026 році НБУ продовжив пом’якшення валютних правил, залишаючи при цьому загальну модель контрольованого руху капіталу.

    Водночас сама можливість українського бізнесу інвестувати за кордон для створення експортної інфраструктури залишається окремим питанням валютної лібералізації.

    Критики нинішньої моделі наголошують: не кожен переказ коштів за кордон є «втечею капіталу». Придбання нерухомості для власників або іноземних фінансових активів справді може створювати тиск на валютний ринок. Однак інвестиція у склад, сервісний центр, логістику, сертифікацію чи дистрибуцію української продукції має іншу економічну мету – збільшити майбутню виручку та присутність компанії на зовнішніх ринках.

    Саме тому пропонується створити окремий «ліміт міжнародної експансії» для українських підприємств. Його суть – дозволити інвестувати за кордон лише власну валюту, яка вже надійшла на рахунки компанії в Україні. Серед запропонованих критеріїв – ліміт до 1 млн євро на рік або 10% валютної виручки за попередні 12 місяців.

    Кошти при цьому пропонується дозволяти лише для чітко визначених бізнес-цілей, а операції вимагати підтвердження банком. Житлова нерухомість, портфельні активи та непрозоре фінансування пов’язаних компаній мають залишатися забороненими.

    Такий підхід, на думку авторів пропозиції, міг би прибрати парадокс, за якого українському бізнесу іноді вигідніше мати власника за кордоном. Закон України «Про валюту і валютні операції» закріплює свободу валютних операцій як загальний принцип, а валютні обмеження мають бути обґрунтованими та пропорційними визначеним цілям.

    Таким чином, питання полягає не у повному відкритті руху капіталу під час війни, а у створенні контрольованого механізму, який дозволить українським компаніям розширювати експорт без створення додаткового попиту на валюту. Інакше обмеження, покликані захищати економіку, потенційно можуть стимулювати бізнес переносити власність за кордон.

  • НБУ готує нові правила доступу до банківської таємниці після скандалу з monobank

    НБУ готує нові правила доступу до банківської таємниці після скандалу з monobank

    Національний банк України готує зміни до законодавства, які визначатимуть нові правила доступу до банківської таємниці через суд. Ініціатива з’явилася на тлі суспільного резонансу довкола ситуації з monobank та його співвласником Олегом Гороховським, а також у межах виконання міжнародних зобов’язань України.

    Йдеться про законопроєкт, який має врегулювати процедури отримання судового доступу до інформації, що становить банківську таємницю, зокрема тієї, яка надходить до НБУ від європейських фінансових регуляторів. Документ передбачає внесення змін до Цивільного та Господарського процесуальних кодексів.

    Як зазначають у Нацбанку, нові правила застосовуватимуться виключно в межах цивільного та господарського судочинства. Вони не стосуватимуться кримінальних чи адміністративних проваджень, де вже діють окремі механізми доступу до фінансової інформації.

    Окремо підкреслюється, що розкриття банківської таємниці, отриманої від європейських партнерів, можливе лише за погодженням із відповідними іноземними регуляторами. Такий підхід відповідає вимогам європейського законодавства і є частиною зобов’язань України у процесі інтеграції до ЄС.

    У НБУ наголошують, що запропоновані зміни не спрямовані на послаблення захисту банківської таємниці, а навпаки — мають встановити чіткі та прозорі правила її розкриття. Голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що нововведення покликані посилити гарантії захисту даних клієнтів у відповідності до європейських стандартів.

    Розробка законопроєкту також передбачена домовленостями з Міжнародним валютним фондом і є частиною ширшого пакета реформ у фінансовому секторі.

    Контекстом для посилення уваги до теми банківської таємниці стала ситуація навколо monobank. Після публікації Олегом Гороховським фотографії клієнтки у соцмережах у суспільстві виникла дискусія щодо меж допустимого розкриття інформації про клієнтів банків. У зв’язку з цим Верховна Рада викликала голову НБУ для надання пояснень.

    Очікується, що нові правила мають не лише врегулювати спірні питання, а й підвищити довіру до банківської системи на тлі євроінтеграційних процесів.

  • Верховний Суд відхилив касаційну скаргу Коломойського щодо ПриватБанку

    Верховний Суд відхилив касаційну скаргу Коломойського щодо ПриватБанку

    Верховний Суд України відхилив касаційну скаргу Ігоря Коломойського щодо повернення йому ПриватБанку. Це рішення є остаточним і підтверджує законність націоналізації фінустанови у 2016 році.

    Остаточне рішення суду

    Як повідомляє Національний банк України (НБУ), Верховний Суд залишив без задоволення позов Коломойського та підтвердив неможливість повернення ПриватБанку колишнім власникам. Таким чином, націоналізація банку, яка відбулася у грудні 2016 року, залишається чинною та законною.

    26 лютого 2025 року суд залишив без задоволення касаційну скаргу колишнього співвласника ПриватБанку Ігоря Коломойського та залишив в силі рішення суду апеляційної інстанції, яким було закрито провадження у справі про оскарження рішень органів державної влади про виведення ПриватБанку з ринку за участю держави. Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

    – повідомили у НБУ.

    Національний банк привітав рішення Верховного Суду, яке назвав свідченням утвердження принципу верховенства права в Україні.

    Як вказали у НБУ, Верховний Суд підтвердив законність закриття провадження у справі на підставі норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності” № 590-ІХ.

    “Наголошую, що рішення про виведення неплатоспроможного ПриватБанку за участю держави приймалося відповідно до норм чинного законодавства, було підтримане РНБО та урядом з метою забезпечення фінансової стабільності та збереження коштів громадян. (…) Отже, вчергове в судовому порядку підтверджено неможливість повернення ПриватБанку у власність колишнім акціонерам. Також слід констатувати, що всі рішення державних органів щодо націоналізації ПриватБанку є чинними”, – пропокоментував голова Національного банку Андрій Пишний.

  • Голова НБУ дав прогноз стосовно банківської системи України

    Голова НБУ дав прогноз стосовно банківської системи України

    Голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” висловив сподівання на відновлення інвестицій у банківському секторі в 2025 році. Він підкреслив, що ключовими факторами для цього є збереження макрофінансової стабільності, продумана фіскальна політика та, що особливо важливо, зниження ризиків безпеки.

    Пишний зазначив, що ухвалений парламентом законопроект про приватизацію державних банків створює нові можливості для залучення приватних інвесторів. Згідно з меморандумом з МВФ, Сенс Банк та Укргазбанк визначені як пріоритетні для початку процесу приватизації. “Сподіваюся, 2025 рік принесе хороші новини”, — зазначив він.

    Оцінка стійкості, проведена НБУ, показала, що всі банки відповідають нормативним вимогам. Пишний підкреслив, що банківська система має операційний прибуток та зростаючий апетит до кредитування, що відображає позитивні зміни в структурі доходів.

    Проте існують серйозні перешкоди на шляху до інвестицій, зокрема затяжна війна та нестабільна податкова політика. “Підвищення податку на прибуток банків до 50% є надзвичайним заходом, але його повторення ускладнює комунікацію з інвесторами”, — пояснив Пишний.

    Голова НБУ також прокоментував зменшення кількості учасників фінансового ринку з 67 до 62 за останні два роки. Відхід банків пов’язаний з різними факторами, такими як неплатоспроможність та системні порушення вимог фінансового моніторингу. Пишний зазначив, що деякі банки самостійно вирішили відмовитися від ліцензії після оцінки свого стану.