Daypolitico

Позначка: питна вода

  • «Змушені пити власну сечу»: бійці 121-ї бригади заявили про чотири місяці без ротації на Запоріжжі

    «Змушені пити власну сечу»: бійці 121-ї бригади заявили про чотири місяці без ротації на Запоріжжі

    Військовослужбовці 121-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ публічно заявили про критичні проблеми із забезпеченням на одній із позицій на Запорізькому напрямку. За словами командира взводу вогневої підтримки Анатолія Сащука, його підрозділ перебуває на бойових позиціях із квітня 2026 року, хоча спочатку військовим нібито повідомляли, що відрядження триватиме близько місяця. Бійці стверджують, що воду й продукти іноді не вдається отримати по кілька діб, а в окремих випадках ситуація була настільки критичною, що військовим доводилося шукати екстремальні способи уникнути зневоднення. Командування 121-ї бригади підтвердило складність логістики, однак заявило, що забезпечення здійснюється, а ротацію проведуть, щойно переміщення стане достатньо безпечним.

    Відеозвернення Анатолій Сащук оприлюднив 9 серпня. У ньому військовий представився командиром взводу вогневої підтримки військової частини А7049 та повідомив, що його бійці зараз виконують завдання на Запорізькому напрямку. Ім’я військового також підтверджує «Суспільне Кропивницький», яке називає його командиром взводу вогневої підтримки частини А7049 з Кіровоградщини.

    За словами офіцера, його підрозділ прибув на позиції у квітні, щоб замінити сімох військових, які, як він стверджує, до цього провели там близько восьми місяців без ротації. Новій групі, за його словами, повідомляли, що вона залишатиметься там приблизно місяць.

    Однак станом на серпень військові залишаються на позиціях уже близько чотирьох місяців.

    Сащук також заявив, що перед відправленням військовим повідомляли про підготовлені основні та резервні позиції та налагоджену систему логістики, зокрема доставку вантажів безпілотниками. Уже після прибуття, за його версією, частина цих умов не відповідала тому, що бійці побачили безпосередньо на місці.

    За словами лейтенанта, частина обладнаних позицій була зруйнована, а його групі довелося розміщуватися у знайденому укритті. Найгострішою проблемою він назвав постачання води, їжі та медикаментів.

    Військові та їхні родичі стверджують, що питна вода може не надходити від трьох до семи днів, а одного разу затримка постачання нібито тривала до 12 діб. Аналогічні проблеми, за їхніми словами, виникали з харчами: продукти доставляли з великими інтервалами, а частина отриманої їжі могла бути зіпсованою.

    Найбільш резонансною стала заява Сащука про те, що в умовах критичної нестачі питної води військові були змушені пити власну сечу. Це твердження належить безпосередньо військовослужбовцю; незалежного підтвердження конкретних випадків наразі немає.

    За інформацією, яку поширили самі військові та члени їхніх родин, із проблемою вони вже двічі зверталися до Міністерства оборони. У відповідях їм повідомляли, що в умовах бойових дій логістика дійсно є складною, однак військова частина А7049 вживає доступних заходів для забезпечення особового складу. Бійці заявили, що реальна ситуація на їхніх позиціях, на їхню думку, відрізняється від цієї офіційної картини.

    Командир заявив про можливий вихід із позицій

    Окремою частиною звернення стала заява Сащука щодо подальшого перебування його людей на позиціях.

    Військовий повідомив, що через виснаження особового складу розглядає вихід із позицій у разі появи сприятливих умов, навіть якщо заміна до того моменту не прибуде. При цьому він наголосив, що військові не відмовляються від служби як такої.

    Сащук попросив забезпечити безпечний коридор та транспорт для евакуації особового складу.

    Ця заява особливо чутлива з військового погляду, тому важливо відокремлювати її від уже здійснених дій: у відкритих джерелах немає підтвердження, що підрозділ самовільно залишив позиції. Йдеться саме про озвучений у відеозверненні намір у разі подальшої критичної ситуації.

    Командування 121-ї бригади відповіло

    Після поширення відео командування 121-ї окремої бригади територіальної оборони оприлюднило власну позицію.

    У бригаді підтвердили, що військовослужбовці зі звернення виконують бойові завдання, перебуваючи в оперативному підпорядкуванні одного з підрозділів Сил оборони. Командування заявило, що продовжує вживати заходів для забезпечення бійців усім необхідним.

    За офіційними даними бригади, продовольство, медикаменти та інші вантажі на важкодоступні позиції доставляють за допомогою безпілотників.

    Протягом одного місяця підрозділу, за інформацією командування, доставили 27 пакунків, кожен вагою приблизно дев’ять кілограмів. Таким чином, сумарно йдеться приблизно про 243 кг вантажів за цей період, однак бригада не деталізувала співвідношення води, їжі, медикаментів та інших речей у цих пакунках.

    Командування водночас не заперечує, що з доставкою виникають проблеми.

    У бригаді пояснили, що район виконання завдань залишається вкрай складним. Роботі логістики, за їхніми словами, заважають бойові дії противника, погодні умови та російські засоби радіоелектронної боротьби. Через це дрони не завжди можуть своєчасно доправити вантаж, а частина пакунків може бути втрачена або пошкоджена.

    Саме це є одним із ключових моментів у конфлікті двох версій. Військові говорять про фактичну відсутність найнеобхіднішого протягом кількох діб, тоді як командування наводить статистику регулярних відправлень. Однак сама кількість відправлених пакунків не обов’язково свідчить, що кожен із них успішно дістався адресатів — і бригада прямо визнає, що ворожий РЕБ та обстановка можуть перешкоджати доставці.

    У 121-й бригаді заявили, що оприлюднена військовими інформація «не відображає всіх обставин». Водночас командування повідомило, що командир бригади особисто спілкується з бійцями та знає про ситуацію.

    Ротацію обіцяють, але назвати дату не можуть

    Щодо головної вимоги військових — заміни після багатомісячного перебування на позиціях — командування підтвердило намір провести ротацію.

    У бригаді заявили, що її організують «найближчим часом», але лише тоді, коли переміщення особового складу не створюватиме додаткової загрози життю військових. Конкретної дати ротації в оприлюдненому повідомленні немає.

    Це пояснення відповідає одній із головних проблем нинішньої лінії фронту: сама заміна людей на позиціях може бути небезпечнішою за перебування в укриттях. Переміщення груп, транспорту та особового складу в зоні постійного спостереження дронів створює ризик ударів FPV, артилерії та інших засобів ураження.

    Втім, ця загальна військова реальність не спростовує заяв самих бійців про фізичне виснаження та дефіцит води. Тому наразі публічно існують дві частково різні картини ситуації: військові наполягають, що забезпечення фактично не відповідає їхнім базовим потребам, тоді як командування стверджує, що постачання організоване, але його стабільності заважає складна оперативна обстановка.

    Що відомо про 121-шу бригаду

    121-ша окрема бригада територіальної оборони сформована на Кіровоградщині та входить до Сил територіальної оборони ЗСУ. Військова частина має номер А7049. Після початку повномасштабної війни її підрозділи брали участь у бойових діях на півдні України, зокрема на Херсонщині, а надалі виконували завдання і на інших напрямках.

    У нинішній історії йдеться не про всю бригаду, а про конкретних військовослужбовців, які перебувають у відрядженні та, за заявою командування, оперативно підпорядковані іншому підрозділу Сил оборони. Це важлива деталь, оскільки система забезпечення в такій ситуації може залежати не лише від штабу самої 121-ї бригади, а й від підрозділу, в чиєму оперативному підпорядкуванні перебувають військові.

    Наразі немає інформації про окрему офіційну перевірку заяв щодо фактичної тривалості перебування без води, якості продуктів або тверджень про необхідність пити сечу. Так само публічно не повідомлялося про рішення вищого військового командування щодо звернення Сащука.

    Тому найважливіші деталі поки залишаються предметом двох сторін: бійці говорять про чотири місяці на позиціях, критичний дефіцит води та їжі й виснаження; командування визнає складність логістики, але заявляє про регулярні спроби доставки вантажів дронами та підготовку ротації.

    І саме подальша ротація може стати першим практичним показником того, як ситуацію вдалося врегулювати. Поки ж військові залишаються на бойових позиціях, а командування не називає конкретного дня їхньої заміни.

  • У Криму почали екстрено збирати воду: мешканці повідомляють про гуманітарні проблеми

    У Криму почали екстрено збирати воду: мешканці повідомляють про гуманітарні проблеми

    На півночі тимчасово окупованого Криму розпочався екстрений збір гуманітарної допомоги для місцевих жителів. Найбільша потреба, за словами волонтерів та організаторів ініціатив, нині існує у питній воді. Причиною стали тривалі перебої з водопостачанням та електроенергією, які, за повідомленнями російських і місцевих джерел, посилилися після українських ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі півострова.

    Про це повідомляє Telegram-канал “Агентство. Новини”.

    За інформацією видання, ініціативи зі збору гуманітарної допомоги почали активно з’являтися у соціальних мережах ще з початку тижня. До них долучилися волонтерські організації, благодійні фонди, місцеві підприємці та небайдужі мешканці. У більшості оголошень людей просять насамперед приносити бутильовану питну воду, оскільки саме вона стала найдефіцитнішим ресурсом у постраждалих районах.

    Однією з перших про початок збору повідомила організація “Ми разом – Севастополь”. Волонтери наголосили, що ситуація на півночі Криму залишається складною, а звичайна питна вода нині є найнеобхіднішою допомогою для місцевого населення.

    Згодом до ініціативи приєднався благодійний фонд “Ачикъ юреклер” (“Відкриті серця”). Представники організації заявили, що для багатьох родин звичайна склянка чистої води стала справжньою цінністю через тривалі перебої з комунальними послугами.

    Про масштаби проблеми свідчать і розповіді волонтерів, які вже доставляли гуманітарну допомогу до населених пунктів північного Криму. Тренер Федерації кіокушин Денис Трачук повідомив, що привіз до Джанкоя близько однієї тонни питної води — приблизно 200 п’ятилітрових пляшок. За його словами, увесь запас роздали менш ніж за двадцять хвилин.

    Він розповів, що зупинив автомобіль біля одного із супермаркетів, після чого запропонував воду кільком перехожим. Інформація швидко поширилася серед місцевих жителів, і невдовзі біля машини утворилася черга. Люди брали воду переважно для своїх сімей — по дві пляшки, хоча окремі просили більше через великі родини. Волонтер зазначив, що вже готує наступну поїздку, під час якої планує доставити півтори тонни питної води.

    Про критичну ситуацію також повідомляють самі мешканці окупованого півострова. У соціальних мережах поширюється відео, на якому жителька Красноперекопська розповідає, що місто вже другий тиждень залишається без стабільного електропостачання та води. За її словами, люди змушені шукати альтернативні джерела водозабезпечення та покладатися на допомогу волонтерів.

    Як зазначає “Агентство. Новини”, інформації про масштабну централізовану гуманітарну допомогу з боку окупаційної адміністрації наразі не оприлюднювали. Єдиним винятком стали повідомлення Російського Червоного Хреста про підтримку окремих категорій населення, зокрема людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.

    За даними видання, проблеми з водопостачанням на півночі Криму фіксуються ще з 8 липня, тоді як перебої з електропостачанням тривають понад тиждень. У низці населених пунктів ситуація залишається нестабільною, що ускладнює забезпечення населення базовими ресурсами.

    На цьому тлі українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по військових та енергетичних об’єктах, які використовуються російськими окупаційними силами. Зокрема, у ніч на 14 липня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій України спільно з підпіллям Руху опору, за попередніми даними, атакували Балаклавську теплоелектростанцію в окупованому Севастополі. Повідомлялося про пошкодження машинного залу та системи охолодження однієї з газових турбін, що могло вплинути на стабільність енергопостачання окремих районів півострова.

  • Повернення питної води на Миколаївщину перетворили на бізнес для чиновників

    Повернення питної води на Миколаївщину перетворили на бізнес для чиновників

    Після трьох років життя без питної води, коли в крани мешканців Миколаєва надходила лише солона технічна рідина, нарешті з’явилася надія: вже за два тижні новий магістральний водогін запрацює на повну. Влада обіцяє, що прісна вода потече в усі системи міста.

    Та за цим проривом ховається й інша сторона історії — фінансова. Проєкт, який подавався як невідкладний і життєво необхідний, швидко перетворився на корупційну схему із завищеними цінами, непрозорими закупівлями та підрядниками «потрібних людей».

    Спочатку вартість будівництва оцінювали у 3 мільярди гривень. Проте вже за кілька місяців цифра зросла майже втричі — до 8,8 мільярда. Аналіз кошторисів показав завищені ціни на матеріали та роботи, а тендери віддали у руки компаній ТОВ «Укртрансмост» та ТОВ «Ростдорстрой».

    Закритий характер закупівель викликав закономірні підозри: вартість будівництва зростала не через інфляцію чи логістику, а через «договорняки» чиновників і бізнесу.

    Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження № 72025161020000025 за ч. 1 ст. 212 КК України. Йдеться про можливе ухилення від сплати податків та фінансові махінації.

    Проте поки слідчі розбираються у схемах, мешканці Миколаєва з полегшенням чекають на повернення прісної води. Для них це не політика і не великі гроші, а елементарне право на життя в гідних умовах.

    Історія з водогоном стала символом подвійності української реальності: з одного боку — перемога громади, яка отримає нарешті воду. З іншого — ганебна практика наживи на базових потребах людей навіть під час війни.

  • Синоптики попереджають, що в Україну йде хвиля спеки до +35

    Синоптики попереджають, що в Україну йде хвиля спеки до +35

    Україну знову накриє хвиля спеки — вже з 3 липня температура в багатьох регіонах значно підвищиться, а пік припаде на період із 3 по 5 липня. За даними синоптиків, у ці дні стовпчики термометрів показуватимуть +32…+35°C.

    Про це повідомляє синоптикиня Наталка Діденко. За її прогнозами, найспекотніше буде у південних, центральних та південно-західних областях. Зокрема, мова йде про Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку області, а також Закарпаття, Вінниччину, Черкащину та Кіровоградщину.

    Станом на 1 липня погода ще залишається помірною. Температура повітря коливається в межах +20…+28°C. На північному сході країни можливі короткочасні дощі. У Києві сьогодні вдень очікується до +22°C, опадів не прогнозується, вітер — північно-західний, поривчастий.

    Проте вже 3 липня столиця також потрапить під вплив спеки. За словами Наталки Діденко, 4 липня буде особливо спекотно, а 5–6 липня температура трохи знизиться, однак ненадовго. З 7 липня прогнозується новий підйом температур, і лише з 9 липня стане трохи прохолодніше.

    Синоптики попереджають: спека може бути небезпечною, особливо для дітей, літніх людей та тих, хто має хронічні хвороби. Медики рекомендують:

    • не перебувати довго на сонці;

    • носити легкий одяг світлих кольорів;

    • пити достатньо води;

    • уникати перебування у зачинених, задушливих приміщеннях;

    • не залишати дітей і тварин у автомобілях.

    Фахівці наголошують, що такі температурні хвилі стають дедалі частішими, що пов’язано з глобальними кліматичними змінами. Тож українцям радять уважніше стежити за прогнозами та адаптуватися до нових погодних реалій.

  • Простий індикатор здоров’я — як зрозуміти, що ви достатньо п’єте води

    Простий індикатор здоров’я — як зрозуміти, що ви достатньо п’єте води

    Вода — це основа життя. Вона забезпечує роботу внутрішніх органів, підтримує енергію, регулює температуру тіла, змащує суглоби та навіть впливає на настрій. І хоча багато хто чув про «вісім склянок води на день», ця формула — лише орієнтир. Реальна потреба в рідині залежить від безлічі чинників: віку, фізичної активності, раціону, клімату, стану здоров’я та приймання ліків.

    Скільки води потрібно організму

    Загальні рекомендації радять споживати близько двох літрів рідини на день, включно з напоями та продуктами, що містять воду. Але головне — орієнтуватися на сигнали організму. Втома, головний біль або дратівливість можуть бути наслідками нестачі рідини.

    Ознаки зневоднення

    Нестача води впливає не лише на самопочуття, а й на роботу мозку, серця та травної системи. Основні ознаки зневоднення:

    • сухість у роті;

    • головний біль;

    • втома;

    • запаморочення;

    • темна сеча;

    • рідкісне сечовипускання;

    • суха або в’яла шкіра.

    Чи можна випити забагато води

    Так. Надлишок води може спричинити гіпонатріємію — небезпечний стан, коли рівень натрію у крові знижується до критичних позначок. Це може викликати нудоту, судоми, сплутаність свідомості або навіть втрату свідомості. Тому важливо не тільки пити достатньо, а й не перебільшувати.

    Як організм використовує воду

    • Підтримка органів — нирки, печінка, серце функціонують лише за умови достатньої гідратації.

    • Змащення суглобів — вода допомагає уникати жорсткості та болю при русі.

    • Регуляція температури — через піт організм охолоджується.

    • Травлення — вода підтримує роботу кишківника.

    • Когнітивна діяльність — впливає на концентрацію, пам’ять, настрій.

    • Профілактика хвороб — знижує ризики серцево-судинних захворювань, діабету, деменції.

    • Зовнішній вигляд — зволожена шкіра виглядає здорово.

    Як перевірити рівень гідратації

    • Спрага — якщо вона часта, варто переглянути водний баланс.

    • Колір сечі — світло-жовта — норма, темна — ознака зневоднення.

    • Сечовипускання — раз на 90 хвилин — добре, раз на 6 годин — замало.

    • Тургор шкіри — ущипніть себе за тильний бік руки: якщо шкіра повільно повертається назад, організм потребує води.

    Як зробити воду привабливішою

    Щоб пити воду стало приємніше, додайте до неї часточки фруктів, м’яти, огірка або використовуйте заморожені ягоди замість льоду. Також можна пити несолодку газовану воду або вживати продукти з високим вмістом вологи — кавуни, огірки, селера, апельсини.

    Питна вода — це не мода і не тренд, а щоденна основа турботи про себе. Зробіть цю звичку частиною життя — і ваше тіло відповість вам енергією, ясністю думок і здоровим виглядом.

  • Питна вода перетворюється на джерело небезпеки для здоров’я українців

    Питна вода перетворюється на джерело небезпеки для здоров’я українців

    В Україні дедалі більше регіонів стикаються з критичним забрудненням води — як поверхневої, так і ґрунтової. Найгірша ситуація склалася у промислових центрах вздовж Дніпра та у зоні Приазов’я, де на якість води впливає не лише індустріальна діяльність, а й наслідки війни. Про це в інтерв’ю “РБК-Україна” розповів Леонід Бицюра — еколог, завідувач кафедри Західноукраїнського національного університету та член Ради Української водної асоціації.

    Промисловість, шахти та війна: токсичне тріо

    За словами експерта, найсильніше на стан води впливають металургія та гірничодобувна промисловість. Особливо критична ситуація у Дніпрі, Запоріжжі та на Сході України — тут ідеться не лише про звичне забруднення, а й про затоплені шахти, з яких фізично неможливо відкачати воду через відсутність електроенергії та обладнання. Вода із цих підземних об’єктів несе з собою важкі метали, хімікати та інші шкідливі речовини.

    Сільське господарство: прихована загроза

    Окрім промисловості, серйозну небезпеку становить агросектор. Добрива, пестициди, інсектициди, гербіциди — усе це змивається дощами з полів у ґрунт, а потім потрапляє у водоносні шари. Найбільш небезпечними еколог назвав свинокомплекси та птахоферми. При цьому, за словами Бицюри, держава не контролює ситуацію належним чином: законопроєкт про моніторинг якості ґрунтів блокується на рівні аграрного комітету Верховної Ради, а аграрії, фактично, перевіряють самі себе.

    Села не завжди рятують

    Попри популярний міф про чистішу воду у селах, реальність значно складніша. Відсутність централізованих очисних споруд призводить до мікробіологічного забруднення, а самі колодязі часто розташовані поряд із сміттєзвалищами чи фермами. За словами еколога, люди іноді навіть візуально бачать каламутну або пінну воду, однак продовжують її споживати.

    Закон порушують — отрута потрапляє у воду

    Бицюра підкреслив, що в Україні масово ігноруються санітарні та водозахисні зони. Обробка ріллі біля самісінької кромки водойм сприяє прямому потраплянню отруйних речовин у воду, і з поверхневих шарів вони просочуються у ґрунтові води.

    Як перевірити воду?

    Для перевірки якості води експерт радить звертатися до лабораторних центрів МОЗ або Держпродспоживслужби — ці установи надають платні послуги за запитом громадян. Також потужні лабораторії, які можуть робити аналізи за понад 200 показниками, працюють в Одесі, Вишгороді та Івано-Франківську.

  • Мікропластик у воді спричиняє рак і серцеві хвороби

    Мікропластик у воді спричиняє рак і серцеві хвороби

    Попри технічний прогрес у галузі водоочищення, людство залишається беззахисним перед крихітною, але надзвичайно стійкою загрозою — мікропластиком. Це невидимі оку частинки пластику, які утворюються в результаті руйнування пластикових предметів побуту: одягу, кухонного приладдя, засобів гігієни. Вони не розкладаються повністю, а накопичуються у ґрунті, воді — і зрештою, у наших тілах.

    За останні десятиліття у світі було вироблено понад 9 мільярдів тонн пластику. І значна частина цього матеріалу зрештою розпадається на мікрофрагменти, які жодна з існуючих очисних технологій не здатна повністю усунути з питної води. Очисні споруди зменшують концентрацію, але не вирішують проблему кардинально. Саме тому мікропластик знову і знову повертається у довкілля — і до нашого столу.

    За словами еколога Ун-Джунг Кіма з Техаського університету, навіть проста дія — як от випити склянку води — вже може означати контакт із потенційно небезпечними мікрочастинками. Вони не лише накопичуються в організмі, а й можуть переносити токсичні домішки зі стічних вод. Наслідки — серцево-судинні захворювання, гормональні збої, онкологія.

    Ще одна проблема — відсутність чіткого стандарту. Світ не має єдиного визначення, що вважати мікропластиком, і не має узгоджених методик для фіксації його вмісту у воді. Через це уряди не можуть ефективно регулювати забруднення, а виробники — не несуть відповідальності за свій внесок у проблему.

    Хімік-еколог Дженні Кім Нгуєн закликає до створення універсальних стандартів тестування — це дозволить об’єктивно оцінити масштаби небезпеки. Та паралельно з цим дослідники наголошують: суспільство також має діяти. Споживачі можуть зменшити свій пластикозалежний слід, віддаючи перевагу текстилю з натуральних волокон та уникаючи одноразових товарів.

    Мікропластик — це проблема, яку не видно, але яка щодня наближає людство до екологічної та медичної катастрофи. І якщо ми не почнемо діяти вже сьогодні, завтра буде пізно.

  • Невидимий ворог: очисні споруди не справляються з мікропластиком у питній воді

    Невидимий ворог: очисні споруди не справляються з мікропластиком у питній воді

    Попри розвиток сучасних технологій, очисні споруди по всьому світу не здатні повністю видалити мікропластик із питної води. Це становить серйозну загрозу здоров’ю людей, адже пластик потрапляє в наш організм щодня — через пиття води, прання чи навіть полив рослин.

    Про проблему повідомляє Science Alert, посилаючись на дані досліджень екологів із Техаського університету в Арлінгтоні.

    Мікропластик — це крихітні фрагменти пластику, які утворюються внаслідок розпаду більших пластикових предметів: упаковок, одягу, засобів гігієни тощо. За даними дослідників, з моменту появи промислового пластику у світі було вироблено понад 9 мільярдів тонн цієї речовини, і значна її частина потрапила в довкілля, розкладаючись до мікророзмірів.

    Від фільтрів не врятуєшся: більшість очисних систем дійсно здатна зменшити кількість пластику, але не ліквідувати його повністю. Тож частинки повертаються у довкілля — разом із іншими токсичними забруднювачами, які мікропластик може переносити.

    “Мікропластик здатен проникати в людське тіло з водою, а його наслідки можуть проявлятися у вигляді хронічних захворювань: від серцево-судинних проблем до онкології”, — попереджає старший автор дослідження Ун-Джунг Кім.

    Дослідження вказують, що навіть одяг із синтетики є джерелом шкідливих мікроволокон. З огляду на це, експерти радять уважніше ставитися до вибору текстилю — менше синтетики, більше натурального.

    Окрім вдосконалення технологій фільтрації, необхідно розробити чіткі стандарти, що визначають, що саме вважається мікропластиком, та як його вимірювати у воді. На цьому наголошує еколог Дженні Кім Нгуєн.

    Паралельно варто підвищувати обізнаність людей: навіть прості дії — як вибір менш пластичного одягу чи зменшення споживання одноразових товарів — можуть знизити потік мікропластику в природу та в наші організми.

  • Мешканці окупованого Маріуполя можуть залишитися без води

    Мешканці окупованого Маріуполя можуть залишитися без води

    У тимчасово окупованому Маріуполі загострюється ситуація з водопостачанням. Старокримське водосховище, яке використовується для забезпечення міста водою, стрімко міліє. Про це повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

    За словами Андрющенка, проблема бере початок із 2023 року, однак з серпня 2024-го процес обміління став критично швидким. Старокримське водосховище, яке було резервним джерелом, стало основним після окупації міста.

    Основні причини:

    1. Зруйнована інфраструктура: Подача води з каналу Сіверський Донець припинилася.
    2. Збільшення навантаження: Масова міграція росіян у місто значно підвищила споживання води.
    3. Некомпетентність окупаційної влади: Відсутність адекватного управління ситуацією.

    За спостереженнями місцевих жителів, рівень води у водосховищі знизився на 4–5 метрів лише за осінь. Водночас окупаційна адміністрація ігнорує проблему та не вживає жодних заходів для її вирішення.

    Аналогічна криза спостерігається й в окупованому Бердянську. Рівень води в Бердянському водосховищі знижується з вересня. За офіційними даними окупантів, станом на кінець жовтня глибина водосховища становила 18,2 метра, але місцеві жителі повідомляють про ще більше падіння рівня води.

    Ще у 2023 році Павло Жебрівський, президент військово-цивільної спілки “Бойове братерство України”, попереджав, що Маріуполь може залишитися без питної води. Він зазначав, що без доступу до ключового джерела води, Сіверського Донця, місто залежить від малих водосховищ, які швидко вичерпуються.

  • Забруднення річок Десна та Сейм: Бруд досяг Київщини — що потрібно знати

    Забруднення річок Десна та Сейм: Бруд досяг Київщини — що потрібно знати

    Забруднення річок Десна і Сейм, яке почалося в Сумській та Чернігівській областях і, ймовірно, було викликане скиданням забруднень з Курського регіону Росії, досягло Київщини. Це викликало тривогу у столиці, оскільки забруднені води наближаються до місць, де відбувається водозабір для киян.

    Впродовж кількох останніх тижнів після того, як нечистоти потрапили у Сейм, лунали загрозливі повідомлення про наслідки для Києва, оскільки 60% питної води кияни одержують після очищення саме з Десни.

    Чи є чого боятися киянам зараз і що відбулося за ці кілька тижнів, ВВС Україна дізнавалася в державних органах і запитувала екологів.

    Звідки бруд у Сеймі

    Кілька тижнів тому, коли у Сеймі на Сумщині побачили плями бруду і загибель риби, пролунали припущення, що йдеться про скидання нечистот на території Курської області РФ, де також протікає ріка.

    “Припускаємо, що це було скидання з цукрового заводу у Курській області. Такий висновок робимо, проаналізувавши космічні знімки. Пішла чорна забруднена вода. (…) Ніяких хімічних, отруйних сполук у ній не виявили, лише органіку”, – розповідав виконувач голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович.

    За його словами, фахівці виявили невідомі органічні сполуки, які поглинули кисень у воді, і це стало причиною масової загибелі риби.

    Є й інша версія, її дотримуються в Київському еколого-культурному центрі: органічний бруд міг потрапити у води Сейму з підприємства села Тьоткіно на Курщині, де обробляють шкіру.

    Забруднення річки Сейм

    Автор фото,фейсбук Наталії Павленко-Воскресенської

    Підпис до фото,Жителі Сумщини розповідали про сморід і слиз на берегах Сейму

    Як виглядав забруднений Сейм, розповідають очевидці.

    “Запаху майже немає, поки я не почала чіпати дно – зразу пішов сморід, ніби з туалету. Багато трупиків раків, де-не-де суха рибка, багато черепашок на березі. І найголовніше – всюди зелений слиз, схожий на водорості, на перший погляд. Але то не вони. Всередині них чорна тягуча рідина, ніби розплавлена смола. Дно, коли його торкаєшся, стає чорним”, – писала у фейсбуку Наталія Павленко-Воскресенська.

    Загалом у Сумській області у Сеймі зібрали і поховали понад 12 тонн загиблої риби, ще вісім тонн – у Чернігівській області у Десні.

    Забрудення Десни біля Чернігова

    Виконувач обов’язків мера Чернігова Олександр Ломако розповідав, що вода в Десні біля Чернігова потемніла, спостерігався замор риби, у деяких місцях біля річки відчувався неприємний запах.

    Водночас очільник міста нагадав, що Чернігів, як і Сумщина, не споживають воду з річок, бо забір відбувається з артезіанських свердловин.

    Тому загрози життю та здоров’ю містян немає, вважає Олександр Ломако. Водночас в області діє заборона на вилов риби і купання у Десні.

    Загибла річкова риба

    Автор фото,Держрибагентство

    Підпис до фото,Загалом близько 20 тонн риби загинуло у Сумській та Чернігівській областях

    Щоб зупинити загибель риби та інших біоресурсів, тут почали насичувати воду киснем.

    Для цього встановили шість компресорів, протягли шланги у воду і цілодобово проводять аерацію.

    “За результатами візуального спостереження зафіксовано зменшення замору біоресурсів”, – кажуть екоінспектори Чернігівської області.

    Обласна держекоінспекція та міністерство захисту довкілля ще минулого тижня запевняли, що забруднення повільніше рухається в бік Києва.

    Керівник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко каже, що у Десні відбувається також природна аерація, оскільки ця ріка відрізняється від Сейму. Десна повноводніша, швидша, холодніша, має водовороти, і саме тому вода насичується киснем.

    “Кисень туди пішов не завдяки міністерству і чиновникам, а передусім завдяки природі”, – каже він в інтерв’ю ВВС Україна.

    Очільниця міністерства захисту довкілля Світлана Гринчук

    Автор фото,Міністерство захисту довкілля

    Підпис до фото,Нещодавно призначена очільниця міністерства захисту довкілля Світлана Гринчук побувала у Чернігівській області і зробила висновок, що рух забруднень у Десні уповільнився

    Якість води у Києві

    На сьогодні забруднення дійшло до сіл Літки та Рожни Броварського району, що під Києвом.

    Але основна його концентрація – між селами Остер та Максим Чернігівської області. Місцеві мешканці пишуть у соціальних мережах, що Десна у тих місцях помирає.

    Заступник голови Державного агентства водних ресурсів Ігор Гопчак каже, що експерти вже почали фіксувати перші ознаки зміни кольору води та рівня каламутності у Десні у Київській області. Але, наголошує він, турбуватися про якість питної води у столиці не варто.

    Київводоканал постачає воду киянам з трьох джерел: 10% – з артезіанських свердловин, 30% – з Дніпра і найбільше 60% – з Десни. Саме тому у соціальних мережах ширилися повідомлення про загрози для більшої частини Києва у разі, як бруд по Десні наблизиться до Київщини.

    Лунали заклики запасатися питною водою із супермаркетів і бюветів. Проте у Київводоканалі заспокоюють і кажуть, що ситуація під контролем і на сьогодні усі показники питної води – у нормі.

    “Київводоканал забезпечений реагентами для знезараження води в повному обсязі. Всі процеси з водопідготовки здійснюються в установленому порядку, всі водопровідні споруди працюють в штатному режимі”, – наголошують фахівці Київводоканалу.

    Чи можливе природне очищення води

    Володимир Борейко із Київського еколого-культурного центру вважає, що, можливо, у спеціальних заходах знезараження води потреби не буде. Це пояснюється сотнями кілометрів протяжності ріки Десни до Києва.

    “Це кілометри природної аерації. Якщо це спрацює, то ця пляма органічного бруду буде “з’їдена” у річці, концентрація його суттєво зменшиться”, – пояснює еколог.

    Про це каже також гідролог Віктор Вишневський. За його словами, об’єм забрудненої води у порівнянні з водами Десни невеликий – кілька тисяч кубічних метрів, у той час як за рік Десна проносить мільярди кубічних метрів.

    Пляма рухалася повільно, вона розчинялася, саме тому ближче до Києва наслідки забруднення суттєво зменшилися.

    Фахівці нагадують також про те, що кияни отримують воду не лише з Десни, а система водопостачання є єдиною і “закільцьованою”, тому при потребі Київводоканал може перерозподілити забір води, зменшивши отримання її з Десни.