Daypolitico

Позначка: Рада ЄС

  • Кому з українців тепер можуть відмовити в захисті ЄС

    Кому з українців тепер можуть відмовити в захисті ЄС

    Європейський Союз офіційно продовжив дію тимчасового захисту для людей, які виїхали з України через повномасштабну війну, ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Однак разом із продовженням механізму з’явилася принципово нова умова для частини українців. Відтепер нові заявники повинні підтверджувати виконання своїх військових обов’язків в Україні. При цьому для мільйонів українців, які вже користуються тимчасовим захистом у ЄС, зроблено важливий виняток.

    Остаточне рішення про продовження тимчасового захисту Рада ЄС ухвалила 30 липня 2026 року, а 4 серпня документ опублікували в Офіційному журналі Європейського Союзу. Йдеться про імплементаційне рішення Ради ЄС 2026/1912. Воно прямо встановлює нову кінцеву дату дії механізму — 4 березня 2028 року.

    Це означає, що Євросоюз не збирається найближчим часом масово позбавляти українських біженців законних підстав для перебування. Навпаки, продовження ще на рік має гарантувати людям певну передбачуваність щодо проживання, роботи, освіти дітей, медичної та соціальної допомоги.

    За останніми офіційними даними Ради ЄС, станом на 31 травня 2026 року тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу користувалися 4,38 мільйона людей, які залишили Україну через війну.

    Проте разом із продовженням захисту Євросоюз запровадив важливе нововведення.

    У статті 2 нового рішення зазначено, що тимчасовий захист має надаватися людям, які виконують свої військові обов’язки в Україні та, коли це необхідно, можуть надати відповідне підтвердження.

    Рада ЄС пояснила, як це може працювати на практиці. Одним із доказів може бути паспорт зі штампом українських прикордонників про законний виїзд з України. Іншим варіантом може бути паперовий або електронний документ, який підтверджує звільнення від відповідних військових обов’язків або їх виконання.

    Саме ця норма є однією з найсуттєвіших змін у правилах тимчасового захисту за останній час.

    Але тут є надзвичайно важливе уточнення.

    Нову вимогу не застосовують до людей, які вже мали тимчасовий захист у конкретній державі ЄС станом на 4 серпня 2026 року та безперервно зберігають цей статус після цієї дати.

    Це прямо зафіксовано у виправленій редакції рішення Ради ЄС. Сама нова норма почала застосовуватися з 5 серпня 2026 року.

    Тобто твердження, що після зміни правил усі українські чоловіки, які вже перебувають під тимчасовим захистом, автоматично повинні повторно доводити законність свого виїзду або втратять статус, було б неправильним.

    Є й інший момент, через який інформацію про нібито «першочергову депортацію трьох категорій українців» варто подавати дуже обережно.

    Офіційне рішення Ради ЄС про продовження тимчасового захисту не встановлює списку з трьох категорій українців, яких Євросоюз вирішив депортувати першими. У документі немає формулювання про «першочергову депортацію» тих, хто нелегально перетнув кордон, вчинив злочин або використав підроблені документи.

    Такі обставини справді можуть мати серйозні міграційно-правові наслідки відповідно до законодавства ЄС та конкретної держави-члена. Але це інше юридичне питання, і його не слід змішувати з липневим рішенням ЄС про продовження тимчасового захисту для українців.

    Більше того, механізм тимчасового захисту передбачає доволі широкий набір прав.

    Українці, які підпадають під його дію, отримують право на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу, соціальну підтримку та освіту для дітей. Українські громадяни також залишаються безвізовими мандрівниками і після допуску на територію ЄС можуть пересуватися протягом 90 днів та обирати країну, де хочуть скористатися правами тимчасового захисту.

    Водночас Брюссель уже відкрито готується до моменту, коли надзвичайний механізм, запроваджений після початку повномасштабного російського вторгнення, доведеться поступово завершувати.

    Ще у вересні 2025 року Рада ЄС ухвалила рекомендацію щодо координованого переходу від тимчасового захисту. Її мета — не раптове масове виселення українців, а створення кількох можливих шляхів після завершення дії нинішньої системи.

    Для частини українців таким шляхом може стати перехід на звичайні національні дозволи на проживання — наприклад, на підставі роботи, навчання або сімейних обставин. Для інших можуть бути доступними статуси, передбачені законодавством Євросоюзу, зокрема для висококваліфікованих працівників.

    Паралельно ЄС готує механізми добровільного повернення в Україну.

    Рада ЄС наголошує, що таке повернення має відбуватися поступово і лише тоді, коли умови дозволятимуть людям безпечно та стабільно реінтегруватися в Україні. Державам-членам рекомендують створювати програми добровільного повернення, координувати їх між собою та з українською владою, а також дозволяти ознайомчі поїздки до України.

    Окремо передбачена можливість створення так званих Unity Hubs — центрів, де українці зможуть отримувати інформацію про документи, працевлаштування, інтеграцію у країні перебування або можливості повернення додому.

    Тому говорити, що Євросоюз уже розпочав підготовку до масової депортації українських біженців, підстав немає.

    Навпаки, офіційне рішення від 30 липня гарантує продовження тимчасового захисту до березня 2028 року. Одночасно Брюссель починає поступово переводити систему з надзвичайного режиму, який діє вже кілька років, до довгострокової моделі: частина українців зможе перейти на інші види легального проживання, а для тих, хто захоче повернутися, мають створювати програми добровільного повернення.

    Найсуттєвіша зміна вже стосується нових заявників на тимчасовий захист. Після 5 серпня 2026 року вони можуть бути зобов’язані довести, що виконують військові обов’язки перед Україною. Рада ЄС прямо називає серед можливих підтверджень штамп у паспорті про законний перетин українського кордону.

    Водночас для тих, хто вже мав тимчасовий захист до набрання новою нормою чинності та безперервно його зберігає у відповідній країні, передбачено виняток.

    Отже, головна новина для українців у Європі зараз полягає не в появі міфічного «списку на депортацію», а в тому, що ЄС одночасно продовжив захист до 2028 року і зробив правила його отримання для нових заявників жорсткішими. А паралельно Європа вже вибудовує систему, яка має запрацювати після завершення тимчасового механізму — з переходом частини українців на інші дозволи на проживання та поступовими програмами добровільного повернення.

  • У Польщі відреагували на ідею депортації українців призовного віку

    У Польщі відреагували на ідею депортації українців призовного віку

    У Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі розкритикували пропозицію опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) щодо депортації українських чоловіків призовного віку, які не працюють у країні легально. У відомстві назвали такі заяви «абсурдом і популізмом» та наголосили, що переважна більшість українців призовного віку в Польщі офіційно працюють і сплачують податки.

    Про це повідомила речниця МВС Польщі Кароліна Галецька, пише RMF24.

    Приводом для дискусії стала заява віцепрезидента Право і справедливість та євродепутата Тобіаша Бохенського. Під час програмного з’їзду партії він заявив, що в разі перемоги PiS на парламентських виборах 2027 року одним із перших рішень нового уряду стане депортація українців — чоловіків призовного віку, які не працюють у Польщі легально.

    За словами Бохенського, партія також пропонує створити систему, у якій інформація про порушення з боку українців автоматично передаватиметься відповідним службам. Він стверджував, що після двох правопорушень або невиконання адміністративних чи службових обов’язків має запускатися процедура депортації.

    У польському МВС такі плани категорично розкритикували. Речниця відомства Кароліна Галецька назвала запропонований підхід «суцільним абсурдом і популізмом».

    Вона звернула увагу на статистику працевлаштування українців у Польщі. За даними польської Служби соціального страхування, близько 95% українських чоловіків призовного віку, які перебувають у країні, працюють легально та сплачують податки.

    «Вони тим самим сприяють економічному зростанню країни», — наголосила представниця польського МВС.

    Галецька також зазначила, що для людей, які порушують польське законодавство, вже існують передбачені законом механізми. За її словами, іноземці, які порушують правила перебування або законодавство Польщі, можуть бути депортовані за рішеннями відповідних органів, зокрема прикордонної служби.

    Представниця МВС наголосила, що депортація за порушення закону вже застосовується на практиці, тому для цього не потрібно запроваджувати окремий механізм, орієнтований саме на українських чоловіків призовного віку.

    Галецька також навела статистику депортацій іноземців. За її словами, у 2023 році, коли при владі перебувала партія «Право і справедливість», із Польщі депортували близько 3 тисяч іноземців.

    Водночас у 2025 році, за даними МВС, кількість депортованих зросла приблизно до 10 тисяч людей різних національностей.

    На думку речниці польського відомства, ці цифри свідчать про те, що чинна влада вже проводить жорстку політику щодо іноземців, які порушують польське законодавство.

    «Польща — гостинна, відкрита країна», — підкреслила Галецька. Вона додала, що українці, які перебувають у країні, не обмежуються лише працевлаштованими чоловіками. Серед них є також студенти та інші категорії людей, які живуть у Польщі, навчаються, купують товари й послуги та таким чином також роблять внесок в економіку країни.

    Заява польського МВС прозвучала на тлі дискусій у Польщі щодо перебування українських громадян та умов їхнього тимчасового захисту. Питання українських чоловіків призовного віку останнім часом стало одним із предметів політичних дебатів у країні.

    30 липня Рада Європейського Союзу письмовою процедурою затвердила продовження режиму тимчасового захисту для українців у країнах ЄС. Водночас були передбачені нові умови для громадян України призовного віку, які прибуватимуть до Євросоюзу після набуття чинності відповідними змінами.

    Зокрема, новоприбулі військовозобов’язані українці зможуть претендувати на тимчасовий захист за умови відсутності проблем із військово-обліковими документами.

    Водночас чинний режим тимчасового захисту не означає автоматичної депортації українців, які не мають роботи в Польщі. Питання легальності перебування, працевлаштування та можливого видворення регулюються польським та європейським законодавством.

    Таким чином, польська влада фактично відмежувалася від ідеї масової депортації українських чоловіків лише через їхній статус або відсутність легальної роботи. У МВС наголошують, що відповідальність має наставати за конкретні порушення законодавства, а не за належність людини до певної категорії іноземців.

    Тим часом пропозиція PiS уже стала предметом політичної дискусії в Польщі. Остаточно питання можливих змін у міграційній політиці може бути переглянуте після парламентських виборів 2027 року — залежно від результатів голосування та того, які партії сформують уряд.

  • ЄС вдарив санкціями по причетних до катувань українців

    ЄС вдарив санкціями по причетних до катувань українців

    Рада Європейського Союзу запровадила новий пакет санкцій проти 15 фізичних осіб та однієї установи, яких вважають причетними до катувань, жорстокого поводження та порушення прав українських військовополонених і цивільних, незаконно утримуваних на тимчасово окупованих територіях України та в Росії. Нові обмеження стали черговим кроком ЄС у відповідь на численні задокументовані випадки порушення міжнародного гуманітарного права під час російської агресії проти України.

    Про це повідомила Рада ЄС.

    До санкційного списку увійшов перший заступник начальника виправної колонії в окупованій Оленівці Донецької області Дмитро Нєєлов. За даними Євросоюзу, він безпосередньо причетний до катувань, побиття, принижень і жорстокого поводження з українськими військовополоненими та цивільними особами. Крім того, саме його ЄС вважає відповідальним за дії після масової загибелі українських полонених у ніч із 28 на 29 липня 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії загинули десятки українських захисників. Згідно з рішенням Ради ЄС, Нєєлов свідомо затримав евакуацію поранених, що призвело до ще більшої кількості жертв.

    Окрім нього, під санкції потрапили ще кілька керівників та співробітників колонії в Оленівці, яких підозрюють у систематичному принизливому поводженні, фізичному насильстві та жорстокому ставленні до українських полонених.

    Європейський Союз також запровадив обмеження проти начальника охорони виправної колонії №7 у селищі Пакіно Володимирської області Росії Олексія Хавецького. За даними ЄС, саме під його керівництвом у колонії діяла система регулярних знущань над українськими військовополоненими. Колишні бранці повідомляли про застосування електричного струму, систематичні побиття, навмисне голодування, сексуальне насильство, психологічний тиск та інші форми нелюдського поводження. У документі зазначається, що частина таких дій здійснювалася персоналом колонії навмисно з метою приниження людської гідності полонених.

    Під санкції також потрапив співробітник Федеральної служби безпеки Росії Ян Заневський. За інформацією Ради ЄС, він причетний до незаконних затримань цивільного населення на окупованих територіях Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей. Його звинувачують у застосуванні фізичного насильства, удушення, жорстоких побиттів та сексуального насильства під час допитів українських цивільних.

    Окремо Євросоюз включив до санкційного списку слідчий ізолятор №2 у російському Таганрозі. За даними ЄС, саме цей заклад став одним із місць систематичного утримання українських військовополонених і цивільних, серед яких були журналісти та жінки. У рішенні наголошується, що застосування катувань у СІЗО мало системний характер і в окремих випадках призводило до смерті ув’язнених.

    Саме в цьому ізоляторі, як зазначає Європейський Союз, після майже року незаконного ув’язнення померла українська журналістка Вікторія Рощина. За наявною інформацією, на її тілі були виявлені численні сліди катувань, що викликало широкий міжнародний резонанс і стало одним із символів жорстокого поводження Росії з незаконно утримуваними українцями.

    Крім цього, за окремим санкційним режимом Рада ЄС внесла до списку ще сімох осіб, які пов’язані з діяльністю виправної колонії №10 у селі Ударний. Під обмеження потрапили начальник установи Олександр Гнутов, п’ятеро його заступників, а також керівниця медичної частини Галина Мокшанова.

    За інформацією Європейського Союзу, саме у цій колонії утримували сотні українських військовополонених і цивільних осіб, вивезених із тимчасово окупованих територій України. Колишні в’язні розповідали про систематичне застосування електроструму, жорстокі побиття, тривале утримання у так званих стресових позах, які призводили до тяжких фізичних ушкоджень, сексуальне насильство, імітацію розстрілів, психологічний тиск та повну відмову у наданні медичної допомоги. За свідченнями постраждалих, цивільних осіб утримували в однакових умовах із військовополоненими без будь-яких судових рішень чи офіційного правового статусу.

    Усі фізичні особи та установа, включені до санкційних списків, підпадають під повне заморожування активів на території Європейського Союзу. Громадянам і компаніям країн ЄС заборонено надавати їм будь-які фінансові ресурси чи економічну підтримку. Крім цього, щодо всіх фігурантів запроваджено заборону на в’їзд до держав-членів Європейського Союзу та транзит через їхню територію.

    У Раді ЄС наголосили, що рішуче засуджують катування, жорстоке поводження та позасудові страти українських військовополонених і цивільних. Брюссель закликав Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного комітету Червоного Хреста, до всіх місць утримання українців. Також Європейський Союз підкреслив необхідність притягнення до відповідальності всіх осіб, винних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права та воєнних злочинах.

    Нові санкції стали частиною ширшого пакета обмежувальних заходів проти Росії. Крім осіб, причетних до катувань українців, під санкції також потрапили низка російських технологічних компаній, серед яких соціальна мережа VK та месенджер Max. Водночас глава Російської православної церкви патріарх Кирило, який уже кілька років уникає європейських санкцій через позицію окремих держав-членів, цього разу також не був включений до нового санкційного списку. За інформацією ЗМІ, цьому сприяла позиція Болгарії.

  • Зеленський попередив Європу: без українського досвіду вона не зможе захистити себе

    Зеленський попередив Європу: без українського досвіду вона не зможе захистити себе

    Президент Володимир Зеленський заявив, що без українського бойового досвіду та оборонних технологій сьогодні неможливо гарантувати безпеку Європи. Про це глава держави сказав під час виступу на церемонії відкриття ірландського головування в Раді Європейського Союзу, яке стартувало 1 липня і триватиме до кінця 2026 року. За словами президента, саме Україна зараз має унікальні практичні знання у сфері сучасної війни, протиповітряної оборони, дронових технологій та морської безпеки.

    Зеленський наголосив, що Україна вже уклала низку двосторонніх угод і розширила партнерства з європейськими країнами у сфері оборони. Ці домовленості мають допомогти ширше впроваджувати українські технології, зокрема безпілотні системи та дрони-перехоплювачі, які довели ефективність у реальних бойових умовах. Президент підкреслив, що наступні шість місяців ірландського головування можуть стати періодом реального просування ініціативи Drone Deal, яку Київ запропонував Європейському Союзу.

    “Без України, без українського досвіду та безпекової експертизи, випробуваних у сучасній війні, сьогодні просто неможливо гарантувати безпеку, особливо коли йдеться про протиповітряну оборону та морську безпеку”, — заявив Зеленський. За його словами, кожна держава Європи вже зараз потребує сучасних засобів для контролю і захисту власного повітряного простору та морських кордонів.

    Окремо президент зупинився на змісті Drone Deal. Йдеться не лише про постачання дронів, а про ширшу модель оборонної співпраці між Україною та європейськими партнерами. Київ пропонує об’єднати український бойовий досвід, виробничі можливості та технологічні рішення з фінансовими, промисловими й інженерними ресурсами країн ЄС. Раніше схожий формат Україна обговорювала з Італією: Зеленський заявляв, що українські можливості у дронах, ракетах, радіоелектронній боротьбі та обміні даними можуть бути поєднані з потенціалом партнерів.

    Для Європи така співпраця стає дедалі актуальнішою на тлі активного використання Росією безпілотників, ракет і гібридних операцій. Україна протягом років повномасштабної війни фактично стала полігоном сучасної оборони від масованих дронових атак. Українські військові та виробники створили систему, яка поєднує розвідку, РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та цифрове управління. Саме цей досвід, за логікою Києва, може допомогти європейським державам швидше закрити власні вразливості.

    Зеленський також закликав європейських лідерів посилювати тиск на Москву. Він нагадав, що найсильніші світові лідери, зокрема президент США, уже говорили Росії про необхідність завершити війну, однак Володимир Путін, за словами українського президента, хоче продовжувати агресію. Саме тому, наголосив Зеленський, Кремль має зіткнутися з такими умовами, за яких продовження війни стане для нього неможливим.

    Президент зазначив, що Україна створює такі умови власними далекобійними ударами по російських військових і нафтових об’єктах. Водночас він назвав санкції “санкціями середньої дальності” та закликав Європейський Союз ухвалювати нові обмеження проти Росії. На думку Зеленського, військовий, технологічний і санкційний тиск мають працювати одночасно, щоб позбавити Москву ресурсів для продовження війни.

    Ірландське головування в Раді ЄС має тривати шість місяців — до 31 грудня 2026 року. Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін заявив, що підтримка України залишатиметься одним із ключових питань для Євросоюзу під час цього періоду. Ірландія перебрала головування від Кіпру, а сам Зеленський у своєму виступі подякував партнерам за європейську підтримку України.

    Окремим блоком президент згадав переговори про вступ України до ЄС. Він подякував за відкриття першого переговорного кластера та висловив сподівання, що найближчим часом вдасться відкрити ще п’ять. Зеленський визнав, що найважливіші політичні рішення ще попереду, однак підкреслив: кожен такий крок підтримує українське суспільство, піднімає бойовий дух і демонструє, що Євросоюз виконує свої обіцянки.

    Таким чином, виступ Зеленського в Дубліні став не лише дипломатичним зверненням до європейських лідерів, а й чіткою заявою про нову роль України в системі безпеки Європи. Київ уже не просто просить допомоги для захисту від Росії — він пропонує власний досвід, технології та оборонні рішення, які можуть стати фундаментом нової європейської безпеки.

  • Зеленський закликав Польщу та Угорщину не блокувати вступ України до ЄС

    Зеленський закликав Польщу та Угорщину не блокувати вступ України до ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна в умовах повномасштабної війни повністю виконала всі необхідні вимоги Європейського Союзу для відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу до ЄС і розраховує на відсутність політичних блокувань з боку окремих держав-членів. Йдеться насамперед про позицію Польщі та Угорщини, які останнім часом демонструють різні підходи до темпів та умов євроінтеграції України.

    Про це глава держави сказав під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії, яка 1 липня офіційно розпочала головування в Раді Європейського Союзу. У своєму виступі Зеленський наголосив, що Київ очікує на підтримку всіх країн ЄС у питанні відкриття решти переговорних кластерів, підкреслюючи, що Україна вже виконала всі технічні та політичні умови, які висував Брюссель на цьому етапі процесу розширення.

    Під час спілкування з журналістами президенту поставили питання щодо того, яким чином Україна планує переконувати Будапешт і Варшаву підтримати подальший рух у переговорах про вступ до ЄС. Зокрема, увага була прикута до позиції Угорщини, де прем’єр-міністр Петер Мадяр, за словами журналістів, демонструє скептичне ставлення до швидкого просування України в євроінтеграційному процесі, а також до складних політичних дискусій між Україною та Польщею, що загострилися на тлі історичних питань.

    Зеленський у відповідь наголосив, що Україна очікує на одностайність усіх держав-членів ЄС, оскільки, за його словами, країна виконала всі зобов’язання, які були поставлені Європейською комісією. Президент підкреслив, що це було зроблено в надзвичайно складних умовах війни, коли значна частина державних ресурсів спрямована на оборону та стримування російської агресії.

    «Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що Петер Мадяр усе це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Коли є правила, а не лише політичні емоції, ми маємо робити те, що передбачено цими правилами», — зазначив Зеленський.

    Він також наголосив, що Україна в процесі євроінтеграції фактично виконує роль держави, яка одночасно бореться за власне виживання та стримує загрози для всієї Європи. За його словами, безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою всього Європейського Союзу, а тому прискорення інтеграції відповідає спільним інтересам усіх країн-членів.

    «Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше», — сказав президент, підкресливши стратегічний характер євроінтеграції в умовах війни.

    Окремо Зеленський прокоментував напруженість у відносинах із Польщею, яка періодично виникає через історичні суперечки. Він зазначив, що більшість європейських країн мають складні сторінки історії у відносинах із сусідами, однак нинішній момент вимагає концентрації на спільних викликах безпеки, а не на минулих конфліктах.

    Президент підкреслив, що Україна і Польща залишаються близькими сусідами та партнерами, які мають спільний інтерес у протидії російській агресії. Він закликав до пошуку конструктивних рішень і діалогу, який дозволить подолати історичні розбіжності та зосередитися на теперішньому і майбутньому.

    «Ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас і повинні бути одностайними. Ми захищаємо Європейський Союз і маємо думати про безпеку наших народів. Якщо ми хочемо бути сильними сусідами, завжди можемо знайти відповіді, якщо є політична воля», — додав Зеленський.

    Він також висловив сподівання, що як Польща, так і Угорщина підтримають подальше просування України в переговорному процесі з ЄС, оскільки це, за його словами, відповідає довгостроковим інтересам європейської безпеки та стабільності.

    Нагадаємо, що Угорщина продовжує блокувати затвердження результатів скринінгу низки переговорних кластерів для України та Молдови в межах робочих механізмів Ради ЄС з питань розширення. Водночас у європейських дипломатичних колах не виключають, що графік відкриття всіх переговорних кластерів може бути зміщений через складність узгодження позицій між державами-членами та обмежені часові рамки процесу.

  • ЄС може закрити двері для частини українців: чоловіків призовного віку хочуть виключити із системи захисту

    ЄС може закрити двері для частини українців: чоловіків призовного віку хочуть виключити із системи захисту

    У Європейському Союзі розпочалася нова дискусія щодо майбутнього мільйонів українських біженців, які перебувають у країнах блоку за програмою тимчасового захисту. За інформацією Euractiv, яку підтверджують документи Ради ЄС, серед варіантів, що нині обговорюються на рівні європейських урядів, є можливе виключення українських чоловіків призовного віку з оновленої системи тимчасового захисту після її наступного продовження.

    Йдеться про Директиву про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive), яку Європейський Союз активував у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Саме ця система дозволила понад чотирьом мільйонам українців легально проживати, працювати, отримувати медичну допомогу та соціальну підтримку в країнах ЄС без проходження стандартних процедур надання притулку. Наразі дія програми офіційно продовжена до березня 2027 року.

    Однак війна триває вже понад чотири роки, а в Брюсселі дедалі частіше говорять про необхідність реформування механізму. Як повідомляє Euractiv із посиланням на внутрішню записку Ради ЄС, одним із можливих сценаріїв є продовження програми тимчасового захисту, але зі звуженням кола осіб, які зможуть нею скористатися надалі. Серед запропонованих варіантів — виключення чоловіків призовного віку та осіб, які залишили Україну з порушенням правил виїзду.

    Водночас наразі жодного остаточного рішення не ухвалено. Обговорення перебувають лише на етапі консультацій між державами-членами та інституціями Євросоюзу. Очікується, що подальшу долю системи тимчасового захисту міністри внутрішніх справ і міграції обговорять уже найближчими днями на засіданні Ради ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ. Якщо країни-члени погодяться із необхідністю змін, тоді Європейська комісія повинна буде підготувати офіційну законодавчу пропозицію.

    Важливо, що ймовірні обмеження наразі стосуються лише нових заявників, які звертатимуться за тимчасовим захистом у майбутньому. Для українців, які вже отримали цей статус, правила поки що залишаються незмінними. Саме на цьому раніше наголошували представники Європейської комісії.

    Ще наприкінці лютого речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявляв, що чинне рішення про тимчасовий захист до березня 2027 року однаково поширюється на всіх українців незалежно від статі чи віку. За його словами, нинішні правила не передбачають жодних винятків для чоловіків призовного віку.

    Попри це, окремі країни вже почали порушувати питання перегляду підходів до українських біженців. Одним із найбільш активних прихильників жорсткіших правил стала Чехія. Раніше лідер чеської ультраправої партії SPD Томіо Окамура заявив про консультації щодо можливого припинення тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Політик стверджував, що значна частина українців регулярно повертається до України та виїжджає назад до ЄС, що, на його думку, ставить під сумнів необхідність подальшого захисту. Ці заяви викликали гостру дискусію як у Чехії, так і серед української громади.

    Додатковим фактором стала ситуація у країнах Північної Європи. Наприклад, Норвегія вже ухвалила рішення обмежити надання колективного захисту для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Відтепер такі заявники не отримуватимуть автоматичного статусу й повинні будуть проходити індивідуальну процедуру розгляду клопотань про притулок. Норвезький уряд пояснив своє рішення необхідністю посилення контролю над міграційними потоками.

    У самому ЄС аргументи прихильників жорсткішого підходу базуються переважно на двох тезах. Перша — кадрові проблеми України під час війни та необхідність збереження мобілізаційного ресурсу держави. Друга — підготовка до майбутньої відбудови країни, яка потребуватиме значної кількості працездатного населення. Деякі уряди вважають, що механізм тимчасового захисту має поступово трансформуватися із надзвичайного гуманітарного інструменту у більш вибіркову систему.

    Разом із тим правозахисники та експерти з міграційної політики попереджають про ризики дискримінації. На їхню думку, виключення цілої категорії людей лише за віком і статтю може суперечити принципам європейського права та створити численні судові спори. Крім того, значна частина чоловіків, які перебувають у ЄС, мають законні підстави для виїзду з України, працюють, сплачують податки та інтегрувалися у країнах перебування.

    За останніми даними Eurostat, станом на березень 2026 року статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали понад 4,33 млн громадян України. Найбільше українців перебуває у Німеччині, Польщі та Чехії. Дорослі чоловіки становлять близько 26,6% усіх отримувачів цього статусу.

    Водночас спеціальна представниця ЄС з питань українців Ільва Йоганссон раніше заявляла, що очікує продовження системи тимчасового захисту щонайменше до 2028 року. Однак формат такого продовження залишається відкритим питанням. У Брюсселі вже визнають, що початковий механізм, який задумувався як короткострокове рішення, поступово перетворюється на довгострокову міграційну політику для мільйонів українців.

    Саме тому найближчі рішення Євросоюзу можуть стати одними з найважливіших для українських громадян за кордоном від початку повномасштабної війни. Поки що мова йде лише про політичні дискусії та робочі документи, однак сам факт появи таких пропозицій свідчить: питання майбутнього тимчасового захисту в Європі входить у нову фазу.

  • ЄС офіційно приєднається до Спецтрибуналу проти Росії

    ЄС офіційно приєднається до Спецтрибуналу проти Росії

    Європейський Союз цього тижня офіційно приєднається до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час пресконференції за підсумками засідання Ради ЄС із закордонних справ.

    За її словами, це рішення є черговим етапом у формуванні міжнародного механізму, який має забезпечити юридичну відповідальність за розв’язання повномасштабної війни проти України. Каллас наголосила, що без притягнення до відповідальності неможливо говорити про справедливий і довготривалий мир.

    “Не може бути справедливого та тривалого миру без відповідальності Росії. Цього тижня ЄС офіційно приєднається до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії”, — заявила вона.

    Йдеться про створення окремого міжнародного трибуналу, який розглядатиме саме злочин агресії — тобто рішення про початок війни проти України на найвищому політичному рівні. Цей механізм відрізняється від уже наявних міжнародних інституцій тим, що фокусується не лише на воєнних злочинах або злочинах проти людяності, а саме на факті розв’язання війни як такого.

    Паралельно з цим міністри закордонних справ країн ЄС, за словами Каллас, надали політичне “зелене світло” для приєднання Європейського Союзу до Міжнародної комісії з розгляду претензій. Цей орган має займатися фіксацією та оцінкою завданих Україні збитків унаслідок російської агресії, що в подальшому може стати основою для механізмів репарацій.

    Окремо під час засідання Ради ЄС обговорювалася тема воєнних злочинів, зокрема масових депортацій та незаконного переміщення українських дітей з тимчасово окупованих територій. Кая Каллас підкреслила, що викрадення дітей є одним із найтяжчих злочинів, які супроводжують війну Росії проти України.

    “Викрадення дітей — це продумана атака Росії на майбутнє України”, — зазначила вона.

    За її словами, міністри ЄС також погодили запровадження 23 нових санкційних списків. Вони спрямовані проти осіб та організацій, яких у Брюсселі вважають причетними до порушень міжнародного права, репресивних практик та участі у системних злочинах, пов’язаних із війною.

    Крім того, після пресконференції Кая Каллас мала взяти участь у зустрічі міжнародної Коаліції за повернення українських дітей. Очікується, що там обговорюватимуть подальші кроки щодо повернення неповнолітніх, які були незаконно вивезені Росією, а також механізми міжнародного тиску для забезпечення їхнього повернення.

    У ЄС наголошують, що питання українських дітей залишається одним із ключових гуманітарних пріоритетів. Йдеться не лише про їхнє фізичне повернення, а й про документування злочинів, встановлення місця перебування та створення міжнародної правової бази для притягнення винних до відповідальності.

    Передумовою нинішнього рішення стала резолюція Європейського парламенту, ухвалена 30 квітня, яка закликала ЄС якнайшвидше долучитися до створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та забезпечити його повноцінне функціонування.

    У резолюції також наголошувалося, що міжнародна відповідальність Росії є необхідною умовою для досягнення справедливого миру та відновлення міжнародного правопорядку.

    Очікується, що приєднання ЄС до трибуналу посилить його політичну та фінансову спроможність, а також сприятиме залученню ширшого кола міжнародних партнерів до процесу створення механізму правосуддя щодо російської агресії.

  • ЄС представив новий «четвертий стовп» гарантій безпеки для України

    ЄС представив новий «четвертий стовп» гарантій безпеки для України

    Під час засідання Ради ЄС у закордонних справах у Люксембурзі 21 квітня верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ Кая Каллас представила новий елемент у структурі майбутніх гарантій безпеки для України — так званий «четвертий стовп». За підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, ініціатива отримала широку політичну підтримку та буде розвиватися далі.

    За словами Каллас, новий компонент не дублює вже існуючі напрями допомоги, а доповнює їх, формуючи більш системний підхід до довгострокової безпеки України. Він зосереджений на реформуванні оборонного сектору, протидії гібридним і кіберзагрозам, а також на посиленні соціальної підтримки ветеранів.

    «Сьогодні була широка підтримка для просування “четвертого стовпа” європейських гарантій безпеки», — заявила Каллас, наголосивши, що йдеться про довгострокову трансформацію сектору безпеки, а не лише про військову допомогу.

    Новий «четвертий стовп» доповнює вже наявну архітектуру підтримки України, яка складається з трьох основних напрямів:

    Перший — військова підтримка, що включає постачання озброєння та підготовку українських військових у межах місії EUMAM. Ця програма є ключовим інструментом ЄС у підготовці особового складу Збройних сил України.

    Другий — цивільна безпекова підтримка, яка охоплює навчання поліцейських, прикордонників та інших правоохоронних органів. Цей напрям спрямований на стабілізацію внутрішньої безпеки та зміцнення державних інституцій.

    Третій — оборонно-промислова співпраця, яка передбачає розвиток спільного виробництва озброєнь, інтеграцію українського оборонного сектору до європейських ланцюгів постачання та модернізацію виробничих потужностей.

    Новий компонент фактично розширює фокус ЄС із суто військової допомоги до більш комплексного підходу, який охоплює інституційні, технологічні та соціальні аспекти безпеки.

    Одним із ключових елементів стане посилення захисту від гібридних загроз. Йдеться про кібератаки, інформаційні операції та спроби впливу на критичну інфраструктуру. У Брюсселі визнають, що сучасні конфлікти дедалі більше виходять за межі традиційного поля бою, тому Україні потрібні системні інструменти цифрового та інформаційного захисту.

    Окремо в рамках нового «стовпа» планується розвиток кібербезпекових можливостей України, включно з обміном технологіями, навчанням фахівців і посиленням захисту державних цифрових систем.

    Ще один важливий напрям — підтримка ветеранів. Йдеться про розширення програм реабілітації, соціальної адаптації та інтеграції військових у цивільне життя. У ЄС наголошують, що цей аспект є критично важливим для довгострокової стабільності держави.

    Європейський Союз уже працює над практичною реалізацією безпекових ініціатив. Раніше повідомлялося про плани створення двох військових тренувальних центрів на території України, які мають посилити підготовку військових безпосередньо в країні, без необхідності відправлення за кордон.

    Крім того, ЄС продовжує розширювати оборонно-промислову співпрацю з Україною, зокрема через спільні проєкти у виробництві озброєння та модернізації техніки.

    Ініціатива «четвертого стовпа» є частиною ширшої стратегії ЄС щодо довгострокових гарантій безпеки для України, яка формується паралельно з обговоренням майбутніх форматів європейської оборонної політики.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що будь-які гарантії безпеки мають бути пов’язані з процесом європейської інтеграції та містити чіткі політичні орієнтири, зокрема щодо членства України в ЄС.

    ЄС поступово переходить від моделі короткострокової військової допомоги до більш структурованої системи довгострокових гарантій безпеки. Запровадження «четвертого стовпа» свідчить про намір Брюсселя не лише підтримувати Україну під час війни, а й формувати основу для її післявоєнної безпеки та стійкості.

    Рішення міністрів закордонних справ ЄС про подальше просування ініціативи відкриває шлях до деталізації нового механізму, який має стати частиною майбутньої архітектури європейської безпеки.

  • ЄС обговорить допомогу Україні та санкції проти Росії

    ЄС обговорить допомогу Україні та санкції проти Росії

    21 квітня у Люксембурзі відбудеться чергове засідання міністрів закордонних справ Європейського Союзу, на якому планується обговорення ключових питань підтримки України, зокрема фінансової допомоги та нового санкційного пакета проти Росії. Однак, як повідомляють європейські дипломати, істотного прогресу щодо ухвалення рішень цього разу може не бути через відсутність політичного консенсусу всередині ЄС, насамперед через позицію Угорщини.

    За словами високопосадовців, які спілкувалися з журналістами, на порядку денному зустрічі перебувають два ключові питання: пропозиція щодо масштабної фінансової підтримки України у вигляді позики обсягом близько 90 мільярдів євро та погодження 20-го пакета санкцій проти Росії. Голова європейської дипломатії Кая Каллас раніше наголошувала, що ці рішення «давно потребують розблокування» з огляду на розвиток ситуації у війні Росії проти України та необхідність стабільної підтримки Києва з боку ЄС.

    Втім, дипломати визнають, що навіть за умов політичної волі більшості країн-членів Євросоюзу ухвалення таких рішень залишається складним через принцип одностайності, який діє у сфері зовнішньої політики та санкцій. Саме цим механізмом неодноразово користувалася Угорщина, блокуючи або затримуючи ухвалення окремих рішень щодо України.

    Європейські джерела зазначають, що частина дипломатів вважає доцільним відкласти остаточне вирішення «українських питань» до моменту, коли новий уряд Угорщини повністю сформує свою позицію та розпочне роботу. Водночас офіційно чинний уряд країни продовжує виконувати свої повноваження, що робить його позицію визначальною на нинішньому етапі переговорів.

    Окрему увагу напередодні засідання привертає ситуація в Будапешті. За інформацією дипломатичних джерел, там наразі перебуває делегація Європейської комісії, до складу якої входять високопосадовці, зокрема керівник офісу президентки Єврокомісії та генеральні директори окремих департаментів. Метою візиту є проведення консультацій щодо подальших кроків у питанні фінансової підтримки України та санкційної політики ЄС.

    Дипломати також припускають, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто може не бути присутнім на засіданні в Люксембурзі, хоча офіційного підтвердження цього наразі немає. Один із співрозмовників журналістів зазначив, що його відсутність не стала б несподіванкою з огляду на поточний політичний контекст.

    Паралельно очікується, що під час засідання Кая Каллас порушить питання дотримання принципів внутрішньої довіри в межах ЄС. Йдеться, зокрема, про необхідність забезпечення конфіденційності обговорень та уникнення витоків інформації, які можуть впливати на довіру між державами-членами. Це питання набуло додаткової актуальності після повідомлень про ймовірні витоки дипломатичної інформації з Будапешта до Москви, які раніше викликали занепокоєння в європейських інституціях.

    Фінансова допомога Україні у розмірі 90 мільярдів євро була попередньо погоджена лідерами ЄС ще минулого року. Однак її реалізація затрималася через відсутність одностайності серед країн-членів. Угорщина неодноразово заявляла про свої застереження щодо масштабів і механізмів фінансування, використовуючи право вето для блокування остаточних рішень.

    Попри це, у Європейському Союзі зберігають обережний оптимізм щодо перспектив розблокування допомоги. Деякі дипломати вважають, що політичні зміни в окремих країнах-членах можуть вплинути на баланс сил у майбутньому, однак наразі конкретних рішень очікувати не варто.

    Окремо зазначається, що після нещодавніх політичних змін в Угорщині у ЄС розраховують на поступову зміну підходів до питань зовнішньої політики. Представники Єврокомісії вже провели перші контакти з новими політичними силами в країні, які, за попередніми заявами, висловлювали готовність підтримати фінансові механізми допомоги Україні.

    Водночас остаточна позиція нового уряду Угорщини ще не сформована, що зберігає невизначеність щодо результатів майбутнього засідання. Виплата погодженої позики, за попередніми оцінками Єврокомісії, може розпочатися не раніше другого кварталу 2026 року, якщо всі необхідні політичні рішення будуть ухвалені.

    Таким чином, засідання 21 квітня розглядається як черговий етап складних переговорів у межах ЄС, де ключовим викликом залишається досягнення консенсусу щодо довгострокової фінансової та санкційної політики стосовно України та Росії.

  • Перехід із тимчасового захисту: що потрібно знати українцям у Німеччині

    Перехід із тимчасового захисту: що потрібно знати українцям у Німеччині

    Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, закликає українців планувати довгострокове перебування в Німеччині та водночас враховувати можливість повернення в Україну після завершення війни. Шнайдер наголошує: відновлення країни значною мірою залежатиме від працездатного населення, яке повернеться і допоможе відбудовувати економіку й інфраструктуру.

    У рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається експерт, робиться акцент на підготовці до такого сценарію — сім’ї мають перевірити, чи підпадають їхні члени під критерії для отримання більш стійкого правового статусу через роботу, навчання або власний бізнес. Федеральні органи влади Німеччини вже починають втілювати ці підходи: регіони мають пришвидшити процедури переведення українців із тимчасового захисту на інші типи посвідок, що дають «довгострокові перспективи».

    Нині українці в Німеччині можуть:
    • залишатися під тимчасовим захистом або
    • подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.

    Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.

    На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.

    Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.