Позначка: Рада Європи

  • Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція офіційно заявила про намір приєднатися до Керівного комітету майбутнього Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України — рішення, яке може суттєво прискорити створення міжнародного механізму притягнення до відповідальності вищого політичного керівництва РФ. Відповідну заяву 20 квітня під час весняної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі зробив міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

    За його словами, Париж не лише підтримує створення Спеціального трибуналу, але й готовий долучитися до його керівного органу — структури, яка фактично визначатиме архітектуру, юридичну модель і запуск цього міжнародного інструменту. «Франція підтримує створення Спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України, який доповнюватиме Міжнародний кримінальний суд. І я заявляю перед вами — Франція приєднається до Керівного комітету», — наголосив Барро під час виступу.

    Ця заява пролунала на тлі активізації міжнародних зусиль щодо формування спеціального судового механізму, який дозволив би притягнути до відповідальності за злочин агресії — один із найскладніших для юридичного переслідування в міжнародному праві. На відміну від воєнних злочинів чи злочинів проти людяності, юрисдикція МКС у питаннях агресії має обмеження, зокрема щодо держав, які не ратифікували відповідні положення. Саме тому створення окремого трибуналу розглядається як ключовий інструмент для юридичної оцінки дій вищого керівництва Росії.

    У своєму виступі Барро також підкреслив роль Рада Європи як інституції, що має залишатися оплотом верховенства права, демократії та прав людини. Французький міністр фактично підтвердив, що Париж бачить Раду Європи як одну з головних платформ для формування міжнародної правової відповіді на агресію РФ.

    За попередніми планами, формування Керівного комітету Спецтрибуналу може бути завершене вже найближчим часом. Барро висловив сподівання, що ключові рішення будуть ухвалені під час зустрічі міністрів у Кишиневі 14–15 травня. Саме тоді очікується узгодження фінальних параметрів майбутнього трибуналу, включаючи його правову основу, склад та механізми роботи.

    Ідея створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України активно просувається українською владою з перших місяців повномасштабного вторгнення. Київ наполягає, що лише такий механізм дозволить притягнути до відповідальності осіб, які ухвалювали рішення про початок війни. Йдеться насамперед про найвище політичне та військове керівництво РФ.

    Як раніше зазначала заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра, процес створення трибуналу перебуває на активній стадії переговорів із міжнародними партнерами. Україна співпрацює як з європейськими країнами, так і зі США для формування максимально широкої коаліції підтримки.

    Важливим фактором є також те, що Спецтрибунал розглядається як доповнення, а не альтернатива існуючим міжнародним судовим інституціям. Міжнародний кримінальний суд уже веде розслідування щодо воєнних злочинів в Україні та видав ордери на арешт окремих російських посадовців. Проте питання злочину агресії потребує окремого юридичного механізму, який і має забезпечити майбутній трибунал.

    Заява Франції є важливим політичним сигналом, оскільки ця країна є однією з провідних держав Європейського Союзу та постійним членом Ради Безпеки ООН. Її участь у Керівному комітеті може надати додаткової легітимності процесу створення трибуналу та сприяти залученню інших держав.

    Крім того, підтримка Парижа може вплинути на швидкість узгодження позицій серед країн ЄС, де досі тривають дискусії щодо формату трибуналу — зокрема, чи має він бути створений на основі міжнародної угоди, чи в межах національної юрисдикції України за підтримки партнерів.

    Весняна сесія Парламентська асамблея Ради Європи, яка стартувала 20 квітня у Страсбурзі, стала однією з ключових платформ для обговорення цього питання. Серед головних тем — посилення міжнародних зусиль для створення трибуналу, а також координація дій між країнами-членами Ради Європи.

    Загалом, рішення Франції приєднатися до Керівного комітету Спецтрибуналу може стати важливим кроком на шляху до формування повноцінного міжнародного механізму притягнення до відповідальності за злочин агресії. У разі успішного завершення переговорів уже найближчими місяцями світ може отримати новий інструмент міжнародного правосуддя, спрямований на встановлення відповідальності за одну з наймасштабніших війн у Європі з часів Другої світової.

  • Спецтрибунал для РФ вже на фінішній прямій — угоду можуть схвалити у травні

    Спецтрибунал для РФ вже на фінішній прямій — угоду можуть схвалити у травні

    Україна разом із міжнародними партнерами наблизилася до запуску спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Схвалення ключової угоди може відбутися вже 14–15 травня під час засідання Комітету міністрів Рада Європи у Кишинів. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    За його словами, вирішальним кроком стало приєднання до угоди Польща та Ісландія. Завдяки цьому кількість держав, які підтримали ініціативу, досягла 17 — це мінімальний юридичний поріг, необхідний для винесення документа на голосування в межах Ради Європи. Таким чином, країни-учасниці зобов’язані перейти до наступного етапу — офіційного розгляду та ухвалення рішення.

    Йдеться про так звану розширену часткову угоду (Expanded Partial Agreement), яка передбачає створення керівного комітету майбутнього трибуналу. Саме цей орган відповідатиме за практичну організацію роботи інституції, включно з формуванням структури, процедур та кадрового складу. У разі схвалення угоди в травні процес створення трибуналу може перейти в практичну фазу вже найближчими місяцями.

    Як наголосив Сибіга, підготовка трибуналу відбувалася у прискореному темпі. Менше ніж рік тому — 9 травня 2025 року — під час зустрічі міністрів закордонних справ у Львів було ухвалено політичне рішення про необхідність створення такого механізму. Відтоді Україна разом із партнерами працювала над формуванням правової бази, узгодженням формату трибуналу та залученням необхідної кількості держав.

    До процесу вже долучилися або заявили про готовність долучитися низка європейських країн, зокрема Німеччина, Велика Британія, Швеція, Латвія та інші держави. Водночас триває робота із залучення ширшої міжнародної підтримки — Україна прагне, щоб до трибуналу приєдналися країни не лише Європи, а й інших регіонів світу. Це має забезпечити глобальну легітимність майбутнього органу.

    Окрему роль у процесі відіграє Європейський Союз, який розглядає можливість участі у створенні трибуналу як інституційний партнер. Крім того, ЄС уже надав фінансову підтримку для підготовчого етапу, що дозволило прискорити роботу над юридичними та організаційними аспектами.

    Створення спеціального трибуналу має на меті притягнення до відповідальності вищого політичного та військового керівництва Російської Федерації за злочин агресії проти України. Це окрема категорія міжнародного злочину, яка не повною мірою охоплюється юрисдикцією Міжнародний кримінальний суд. Саме тому Україна та її партнери ініціювали створення окремого механізму, який зможе розглядати такі справи.

    Водночас експерти звертають увагу, що навіть після створення трибуналу процес притягнення до відповідальності може бути складним і тривалим. Зокрема, питання імунітету чинних посадових осіб, таких як Володимир Путін, залишається юридично чутливим. За чинною міжнародною практикою, винесення вироку щодо глави держави можливе лише після втрати ним посади або за наявності спеціальних міжнародно-правових механізмів.

    Попри це, українська сторона розглядає створення трибуналу як принципово важливий крок у забезпеченні міжнародної відповідальності та відновленні справедливості. За словами Сибіги, це також стане сигналом для всього світу про невідворотність покарання за агресію.

    Очікується, що у разі позитивного рішення у травні країни-учасниці зможуть оперативно перейти до запуску інституційної структури трибуналу. Водночас Україна продовжить дипломатичну роботу для розширення кола держав, які підтримають ініціативу, що має зміцнити її політичну вагу та ефективність у майбутньому.