Daypolitico

Позначка: радіаційний фон

  • Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві

    Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві

    Російський безпілотник увечері 30 вересня вдарив по території Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України в Києві, де розташований дослідницький ядерний реактор ВВР-М. Після атаки на території установи виникла пожежа, однак сам реактор та системи, критично важливі для його безпеки, не постраждали. Радіаційний фон залишився у межах природних значень.

    Про наслідки удару стало відомо 1 жовтня з повідомлення Державної інспекції ядерного регулювання України.

    За інформацією Інституту ядерних досліджень, російський БпЛА завдав удару 30 вересня о 18:18 за київським часом. Пожежу, що виникла внаслідок атаки, оперативно ліквідували. Постраждалих немає, а фахівці продовжують оцінювати завдані будівлям та інфраструктурі пошкодження.

    Найважливіше — удар не призвів до пошкодження самого дослідницького реактора.

    Держатомрегулювання повідомило, що реактор ВВР-М і системи, важливі для ядерної та радіаційної безпеки, залишилися неушкодженими. Жодних змін радіаційного фону після атаки не зафіксували.

    Показники становили 0,16–0,20 мкЗв/год, тобто залишалися у межах природного фону.

    Реактор не працює з початку повномасштабної війни

    Додатковим фактором, який суттєво зменшує ризики, є те, що ВВР-М уже кілька років не експлуатується у звичайному режимі.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року реактор перевели у зупинений стан. Його активну зону повністю вивантажили, а робота персоналу наразі обмежується регламентним обслуговуванням систем, необхідних для підтримання безпеки установки.

    Тобто йдеться не про діючий енергетичний реактор на кшталт тих, що працюють на атомних електростанціях.

    ВВР-М — це дослідницька установка, яку використовували як джерело нейтронів для фундаментальних і прикладних досліджень у ядерній фізиці.

    Інститут ядерних досліджень НАН України  є одним із ключових наукових центрів країни у сфері ядерної фізики та енергетики. Його експериментальна база включає не лише ВВР-М, а й інші унікальні установки для роботи з ядерними та радіоактивними матеріалами.

    Радіаційної загрози для Києва немає

    Після появи інформації про влучання по території, де розташована ядерна установка, одним із головних питань стала можливість радіаційної небезпеки.

    Станом на 1 жовтня підстав для таких побоювань немає.

    Моніторинг не виявив підвищення радіаційного фону, корпус реактора та системи безпеки не зазнали пошкоджень, а активна зона реактора була вивантажена ще у 2022 році.

    Тому говорити про витік радіації або ядерну аварію внаслідок цього удару неправильно.

    Водночас сам факт влучання БпЛА на територію об’єкта, де знаходиться ядерна установка, створює окремі ризики. Навіть неактивний дослідницький реактор має інженерні системи, приміщення та обладнання, пошкодження яких потребує ретельної оцінки.

    Саме тому після атаки фахівці продовжили огляд території та визначення масштабу руйнувань.

    Учені назвали удар атакою на мирний ядерний об’єкт

    Науковці наголосили, що Інститут ядерних досліджень виконує винятково наукові та дослідницькі функції.

    У повідомленні, яке цитує Держатомрегулювання, удар російського безпілотника названо атакою на мирну ядерну установку та порушенням міжнародно визнаних принципів ядерної і радіаційної безпеки.

    Таку оцінку дає українська сторона. Юридична кваліфікація конкретного удару як воєнного злочину потребує встановлення всіх обставин і належної правової процедури.

    Проте ситуація має особливий резонанс через характер об’єкта: навіть якщо реактор не працює, військовий удар поблизу ядерної установки створює ризик пошкодження систем, які у мирний час перебувають під спеціальними режимами контролю.

    Це вже не перший удар по українській науці за останні дні

    Атака на Інститут ядерних досліджень сталася лише через кілька днів після удару по іншому об’єкту Національної академії наук України.

    28 вересня російський реактивний дрон влучив у будівлю Президії НАН України в центрі Києва. За даними Академії, тоді загинули двоє людей, верхні поверхи будівлі охопила пожежа, а частина людей була змушена залишати приміщення через вікна.

    Таким чином, за кілька днів пошкоджень зазнали одразу декілька об’єктів української академічної інфраструктури.

    У випадку Інституту ядерних досліджень наслідки могли викликати значно більшу тривогу саме через розташування там дослідницького реактора.

    Київ переживає серію нових атак

    1 жовтня російські безпілотники продовжили атакувати столицю.

    Зранку один із дронів влучив у будівлю школи в Солом’янському районі. Діти на момент атаки перебували в укритті, у будівлі виникла пожежа.

    Пізніше два БпЛА влучили поблизу опорної частини Південного мосту. Через це рух метро та наземного громадського транспорту мостом тимчасово зупиняли, а фахівці почали обстеження конструкції.

    На цьому тлі удар по території Інституту ядерних досліджень став ще одним прикладом того, наскільки широким є перелік об’єктів, які потрапляють під російські атаки в столиці.

    Водночас у випадку з ВВР-М головний висновок залишається незмінним: ядерний реактор не пошкоджений, постраждалих немає, а радіаційний фон у Києві після удару не змінився.

  • Вогонь не відступає: у Чорнобильській зоні загасили пожежу на 130 гектарах

    Вогонь не відступає: у Чорнобильській зоні загасили пожежу на 130 гектарах

    У Чорнобильській зоні відчуження триває масштабна операція з ліквідації лісових пожеж. Рятувальникам уже вдалося повністю загасити один із найбільших осередків займання площею 130 гектарів, однак боротьба зі стихією ще не завершена. Наразі роботи продовжуються ще на трьох окремих ділянках, одну з яких уже вдалося локалізувати. Попри складні погодні умови, у Державній службі України з надзвичайних ситуацій запевняють, що ситуація перебуває під контролем, а радіаційний фон залишається в межах природної норми.

    Про це повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією ДСНС, станом на ранок 4 липня рятувальники завершили ліквідацію масштабної пожежі, яка охопила територію площею близько 130 гектарів у зоні відчуження. Для повного приборкання полум’я знадобилося кілька діб безперервної роботи, адже пожежа поширювалася густими лісовими масивами та територіями із сухою рослинністю.

    Водночас надзвичайники наголошують, що повністю ліквідувати всі загоряння поки що не вдалося. Роботи тривають ще на трьох осередках займання. Один із них уже локалізовано, що означає припинення активного поширення вогню, однак пожежники продовжують проливати територію та ліквідовувати приховані осередки тління, щоб запобігти повторному загорянню.

    У ДСНС підкреслюють, що пожежна ситуація в Чорнобильській зоні залишається контрольованою. Спеціалісти постійно здійснюють моніторинг території як із землі, так і за допомогою сучасних засобів спостереження, аби оперативно виявляти нові осередки займання та не допустити масштабного поширення вогню.

    Особливу увагу приділяють контролю за радіаційною ситуацією. Через те, що пожежі відбуваються на території Чорнобильської зони відчуження, питання можливого поширення радіоактивних частинок викликає значне занепокоєння як серед українців, так і за кордоном. Водночас у ДСНС запевнили, що всі вимірювання свідчать про стабільну ситуацію. Радіаційний фон на території зони та за її межами не перевищує природних показників і не становить небезпеки для населення.

    Рятувальники зазначають, що гасіння пожежі значно ускладнюють погодні умови. Україна переживає чергову хвилю літньої спеки, а температура повітря в окремих районах піднімається до високих позначок. Через тривалу відсутність дощів ліси, торфовища та суха рослинність стали надзвичайно вразливими до займання, а навіть незначний вітер здатний швидко переносити полум’я на нові території.

    Додатковою проблемою залишається гострий дефіцит води поблизу місць пожеж. У багатьох районах Чорнобильської зони природні водойми знаходяться далеко від осередків займання, тому пожежним автомобілям доводиться долати значні відстані для забору води. Це ускладнює логістику та суттєво впливає на темпи ліквідації пожеж.

    Через специфіку місцевості не всюди може проїхати звичайна пожежна техніка. Значна частина території залишається важкодоступною через густі ліси, піщані дороги та ділянки, які тривалий час не використовувалися людиною. Саме тому до операції активно залучають важку інженерну техніку.

    Бульдозери та інші спеціалізовані машини прокладають тимчасові дороги до місць займання, що дозволяє пожежним автомобілям підвозити воду та обладнання максимально близько до осередків вогню. Крім цього, інженерна техніка створює широкі мінералізовані смуги — спеціальні просіки без рослинності, які перешкоджають подальшому поширенню полум’я.

    До ліквідації пожежі залучено значну кількість особового складу ДСНС. Разом із підрозділами Київської області працюють рятувальники з інших регіонів України, які допомагають боротися з вогнем практично цілодобово. Надзвичайники працюють позмінно, аби забезпечити безперервний процес гасіння та не допустити повторного розгоряння вже локалізованих територій.

    Після ліквідації відкритого полум’я роботи не завершуються. Рятувальники ретельно перевіряють усі ділянки, проливають ґрунт і деревину водою, ліквідовують осередки прихованого тління, адже за високої температури навіть незначне займання може знову перерости у масштабну пожежу.

    Нагадаємо, масштабні пожежі в Чорнобильській зоні відчуження спалахнули 25 червня після атаки російських безпілотників. Через падіння уламків та подальше займання сухої рослинності полум’я швидко поширилося на значні площі лісових масивів.

    Уже 29 червня рятувальники повідомили про ліквідацію одного з осередків пожежі, однак роботи на інших ділянках продовжувалися через складні погодні умови та сильний вітер. Увесь цей час фахівці проводили безперервний контроль радіаційної ситуації, яка залишалася стабільною.

    Додатковим випробуванням для рятувальників став сильний вітер, який 3 липня спричинив утворення вогняного смерчу. Це рідкісне природне явище виникає під час масштабних пожеж, коли гаряче повітря разом із сильними потоками вітру формує обертовий стовп полум’я. Такі вихори можуть швидко переносити вогонь на десятки метрів, значно ускладнюючи роботу пожежних та створюючи додаткову загрозу для особового складу.

    Попри всі труднощі, рятувальники продовжують боротьбу зі стихією. У ДСНС наголошують, що всі сили та засоби залишаються зосередженими на тому, щоб якомога швидше повністю ліквідувати пожежі, не допустити їхнього поширення на нові території та забезпечити безпеку як працівників, так і населення. Одночасно триває постійний моніторинг радіаційного фону, який, за даними фахівців, залишається в межах природної норми.

  • Китай відреагував на удар РФ по Чорнобильській АЕС: у Пекіні зробили заяву після атаки на ядерний об’єкт

    Китай відреагував на удар РФ по Чорнобильській АЕС: у Пекіні зробили заяву після атаки на ядерний об’єкт

    Після російського удару по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської атомної електростанції свою позицію вперше публічно озвучив Китай. У Пекіні заявили, що уважно стежать за ситуацією навколо безпеки ядерних об’єктів в Україні та наголосили на необхідності якнайшвидшого політичного врегулювання війни між Росією та Україною.

    Заява пролунала на тлі міжнародного резонансу після атаки російського безпілотника на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване в зоні відчуження неподалік Чорнобильської АЕС. Інцидент уже привернув увагу МАГАТЕ, урядів європейських держав та міжнародних організацій, а тепер до обговорення долучився й Пекін.

    Речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь під час офіційного брифінгу заявив, що Китай приділяє підвищену увагу безпеці ядерних об’єктів та ядерної інфраструктури. За його словами, гарантувати ядерну безпеку в регіоні можливо лише шляхом політичного врегулювання війни та зниження рівня військового протистояння.

    «Китай закликає всі сторони спільними зусиллями домогтися деескалації та створити умови для поновлення переговорів», – заявив представник китайського зовнішньополітичного відомства. При цьому Пекін традиційно не назвав Росію стороною, відповідальною за атаку, наголосивши на необхідності стриманості з боку «всіх учасників конфлікту».

    Причиною реакції Китаю став удар російського ударного безпілотника по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива, що належить АТ «НАЕК Енергоатом». За даними Генерального штабу ЗСУ, атака була зафіксована в ніч на 7 червня близько 02:10. Російський дрон влучив у будівлю приймання контейнерів на території сховища поблизу населеного пункту Буряківка Київської області, приблизно за 15 кілометрів від Чорнобильської АЕС.

    Унаслідок удару будівля отримала суттєві пошкодження. Також виникла пожежа площею близько 40 квадратних метрів, яку рятувальники ліквідували протягом години. За офіційною інформацією, постраждалих немає. Радіаційний фон після атаки залишився в межах норми.

    В «Енергоатомі» повідомили, що відпрацьоване ядерне паливо не постраждало, а системи безпеки сховища виконали свої функції. Попри це інцидент викликав серйозне занепокоєння серед міжнародних експертів через сам факт удару по об’єкту ядерної інфраструктури.

    Міжнародне агентство з атомної енергії також відреагувало на подію. У МАГАТЕ підтвердили серйозні пошкодження будівлі перевантаження контейнерів, однак наголосили, що прямого впливу на ядерні матеріали або радіаційної загрози не зафіксовано. Організація продовжує моніторинг ситуації.

    Українська влада розцінила атаку як черговий прояв ядерного тероризму з боку Російської Федерації. У Генеральному штабі ЗСУ наголосили, що удар був завданий по об’єкту, призначеному для довгострокового та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних електростанцій. Саме тому будь-які атаки на подібні об’єкти несуть потенційну загрозу не лише Україні, а й усьому європейському регіону.

    Служба безпеки України вже відкрила кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Слідчі встановлюють усі обставини атаки та документують наслідки удару для подальшого міжнародного переслідування винних.

    Особливого символізму інциденту додає той факт, що це не перший удар Росії по об’єктах Чорнобильської зони. У лютому 2025 року російський безпілотник атакував Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Тоді міжнародні експерти заявляли про загрозу глобальній системі ядерної безпеки, а на ліквідацію наслідків та дослідження пошкоджень було виділено додаткове міжнародне фінансування.

    Заява Китаю є важливою ще й тому, що Пекін традиційно уникає різких оцінок дій Москви. Водночас китайська сторона фактично визнала, що атаки на ядерну інфраструктуру становлять серйозну загрозу регіональній безпеці та потребують міжнародної уваги. Однак, як і раніше, офіційний Китай робить акцент на необхідності переговорів та політичного врегулювання війни.

    Наразі ситуація на території сховища залишається контрольованою. Українські фахівці продовжують обстеження пошкоджених конструкцій, а міжнародні організації стежать за розвитком подій. Радіаційна обстановка залишається стабільною, однак сам факт удару по одному з найважливіших ядерних об’єктів України знову привернув увагу світу до ризиків, які несе війна для ядерної безпеки всієї Європи.

  • Росія начепила на “Герань” ракету з радіаційним слідом: СБУ знайшла небезпечні уламки на Чернігівщині

    Росія начепила на “Герань” ракету з радіаційним слідом: СБУ знайшла небезпечні уламки на Чернігівщині

    Росіяни почали використовувати небезпечну модифікацію ударного дрона «Герань-2», оснащену авіаційною ракетою Р-60, у фрагментах якої українські правоохоронці зафіксували підвищений радіаційний фон. За даними Служби безпеки України, уламки ракети виявили після російської атаки на Чернігівщину в ніч проти 7 квітня 2026 року поблизу селища Камка.

    Йдеться про фрагменти ракети Р-60 класу «повітря — повітря», яку російські війська встановили на модифікований ударний безпілотник «Герань-2». За інформацією СБУ, такі ракети ворог використовує не для ударів по землі, а для спроб ураження українських літаків і гелікоптерів, які перехоплюють російські дрони під час масованих атак.

    Під час радіаційної розвідки біля уламків фахівці зафіксували рівень гамма-випромінювання 12 мкЗв/год. Це суттєво вище за типовий природний фон. Для порівняння, у Києві станом на 20 травня 2026 року один із показників радіаційного моніторингу становив 0,156 мкЗв/год, тобто в десятки разів менше за рівень, який виявили біля уламків російської ракети.

    За попередніми даними, підвищений фон може бути пов’язаний із використанням збідненого урану в елементах ракети. Водночас офіційно не повідомляється, яка саме модифікація Р-60 була знайдена на місці падіння. Це важлива деталь, адже інформація про наявність збідненого урану стосується не всіх варіантів цієї ракети.

    Про те, що Росія адаптувала радянську авіаційну ракету Р-60 для встановлення на «Герань-2», Головне управління розвідки Міноборони України повідомляло ще у грудні 2025 року. Тоді в ГУР пояснювали, що головна мета такої модифікації — створити загрозу для української армійської та тактичної авіації, яка бере участь у перехопленні ворожих безпілотників.

    На порталі War&Sanctions також опубліковані дані про російський БпЛА «Герань-2» серії «Э» з ракетою Р-60. У переліку компонентів згадуються іноземні деталі, зокрема електроніка виробництва компаній зі США, Китаю, Великої Британії та інших країн, що вкотре демонструє залежність російського ВПК від імпортних комплектуючих.

    Фактично росіяни намагаються перетворити «Герань» із дрона-камікадзе на багатоцільову платформу. Якщо раніше ці БпЛА переважно використовували для ударів по енергетиці, житлових районах та цивільній інфраструктурі, то тепер ворог намагається додати їм ще одну функцію — боротьбу з українською авіацією. Це може ускладнити роботу гелікоптерів і літаків, які знищують «Шахеди» та інші дрони під час нічних атак.

    Окрему небезпеку становить те, що уламки таких ракет можуть залишатися потенційно шкідливими після падіння. Підвищений радіаційний фон не означає автоматично масштабну радіаційну катастрофу, однак контакт із такими уламками може бути небезпечним. Саме тому фахівці постійно наголошують: після падіння ракет або дронів цивільним не можна наближатися до уламків, торкатися їх, фотографувати зблизька чи намагатися самостійно переносити. У таких випадках потрібно повідомляти ДСНС, поліцію або місцеву військову адміністрацію.

    Поява ракет Р-60 на «Геранях» також свідчить про зміну тактики російських атак. Ворог не лише збільшує кількість дронів, а й експериментує з їхнім оснащенням. У травні російська сторона також демонструвала нову ракету-дрон «Герань-5», яку аналітики описують як окремий тип дешевої крилатої ракети з дальністю до 1000 км і бойовою частиною близько 90 кг.

    Таким чином, Росія намагається комбінувати різні типи повітряних цілей: класичні ударні БпЛА, реактивні дрони, крилаті ракети та модифіковані «Герані» з авіаційним озброєнням. Для України це означає зростання навантаження на систему ППО та потребу в ще більшій кількості засобів перехоплення.

    Наразі СБУ продовжує встановлювати всі обставини застосування цієї зброї. Відомо, що уламки були виявлені після атаки на Чернігівщину, однак деталей щодо можливих постраждалих або наслідків саме цього епізоду офіційно не уточнювали.

  • Пожежа в Чорнобилі охопила понад 1000 гектарів

    Пожежа в Чорнобилі охопила понад 1000 гектарів

    У Чорнобильській зоні відчуження триває масштабна пожежа, яка охопила значні площі лісової підстилки на території радіаційно-екологічного біосферного заповідника. За офіційною інформацією, займання виникло 7 травня 2026 року та швидко поширилося через поєднання несприятливих погодних умов — тривалу суху погоду, низьку вологість повітря та сильні пориви вітру, які суттєво ускладнюють роботу рятувальників.

    Вогонь охопив значні ділянки лісових масивів, переважно лісову підстилку та суху рослинність. За попередніми оцінками екстрених служб, уражено вже понад тисячу гектарів території, при цьому окремі осередки займання продовжують змінюватися через вітер і складний рельєф місцевості. Пожежа має характер, типовий для весняного періоду в зоні відчуження, коли накопичена суха біомаса легко займається та швидко поширюється.

    До ліквідації пожежі залучені підрозділи ДСНС, Державного агентства України з управління зоною відчуження, а також фахівці радіаційного контролю. На місці працюють спеціалізовані групи, які координують дії з гасіння та одночасно забезпечують постійний моніторинг екологічної ситуації. Через специфіку території особливу увагу приділяють не лише гасінню вогню, а й контролю можливого підняття радіоактивних частинок у повітря.

    За інформацією Державної інспекції ядерного регулювання України, радіаційна ситуація в зоні відчуження перебуває під постійним наглядом. Фахівці проводять як наземні вимірювання, так і математичне моделювання можливого поширення продуктів горіння. Окремо здійснюється контроль вмісту цезію-137 у приземному шарі повітря поблизу осередків пожежі.

    Станом на 8 травня зафіксовано локальні коливання концентрації цезію-137 у зоні займання, які в окремих точках перевищують контрольні рівні, однак залишаються значно нижчими за гранично допустимі значення, встановлені для безпеки населення. Потужність гамма-випромінювання як у самій зоні відчуження, так і за її межами не виходить за межі багаторічних нормативних показників і не становить додаткової загрози для України загалом.

    У Міністерстві внутрішніх справ підкреслюють, що ситуація перебуває під контролем, а всі служби працюють у посиленому режимі. За результатами розрахунків і моделювання, фахівці не прогнозують перенесення небезпечних концентрацій радіонуклідів за межі зони відчуження. Водночас наголошується, що остаточна стабілізація ситуації залежатиме від погодних умов та швидкості локалізації окремих осередків вогню.

    Радіаційна обстановка на території України загалом залишається стабільною. За даними Національної гідрометеорологічної служби ДСНС, показники гамма-випромінювання у всіх регіонах країни перебувають у межах норми та не демонструють відхилень.

    Пожежно-рятувальні підрозділи продовжують роботи з ліквідації загоряння, застосовуючи як наземні сили, так і спеціалізовану техніку для локалізації вогню. Основна увага зосереджена на недопущенні подальшого поширення пожежі вглиб лісових масивів та на мінімізації впливу на екологічно чутливі ділянки зони відчуження.

    Ситуація залишається динамічною, однак контроль над ключовими осередками поступово посилюється. Рятувальники продовжують цілодобову роботу до повної ліквідації займання.