Позначка: радіолокація

  • Чому ППО не буває “ідеальною”: Ігнат назвав головний фактор, який грає на руку РФ

    Чому ППО не буває “ідеальною”: Ігнат назвав головний фактор, який грає на руку РФ

    Жодна система протиповітряної оборони у світі не може забезпечити стовідсоткове перехоплення всіх повітряних цілей під час комбінованих масованих атак, а ключовим фактором, який суттєво ускладнює роботу ППО, залишаються погодні умови. Про це в ефірі День.LIVE заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, коментуючи особливості сучасних російських повітряних ударів по Україні та обмеження систем оборони.

    За його словами, характер атак з боку Росії суттєво змінився і нині передбачає одночасне застосування великої кількості різних засобів ураження, які відрізняються за швидкістю, висотою польоту, траєкторією та способом наведення. У таких умовах система ППО працює в режимі максимального навантаження, коли одночасно необхідно виявляти, супроводжувати та знищувати різнотипні цілі, що рухаються з різних напрямків і на різних рівнях.

    Ігнат наголосив, що одним із критичних факторів, який ворог враховує при плануванні атак, є саме погодні умови. Хмари, дощ, туман або грозові явища можуть суттєво впливати на ефективність радіолокаційного виявлення, а також ускладнювати роботу засобів, які потребують візуального або напіввізуального супроводу цілей.

    За словами речника Повітряних сил, значна частина засобів протиповітряної оборони, включно з мобільними вогневими групами, переносними зенітними ракетними комплексами, а також дронами-перехоплювачами та авіацією, потребує чіткої візуальної або радіолокаційної прив’язки до цілі. Коли погодні умови погіршуються, ця прив’язка стає менш точною або взагалі ускладнюється, що безпосередньо впливає на результативність перехоплення.

    “Застосовуючи таку велику кількість засобів з різними параметрами польоту, ворог використовує ще й погодні умови. Тому що погодні умови — це ключовий фактор”, — зазначив Юрій Ігнат.

    Він також підкреслив, що навіть за наявності сучасних систем ППО неможливо гарантувати повне знищення всіх цілей. За його словами, ефективність оборони завжди залежить від сукупності факторів — кількості засобів ураження, їхнього розташування, інтенсивності атаки, погодних умов і рівня координації підрозділів.

    Окрему увагу Ігнат приділив питанню захисту великих міст, зокрема Києва. Він пояснив, що столицю неможливо повністю перекрити однією зенітною батареєю через її масштаб і складну географію. Крім того, кожен комплекс має обмежений сектор огляду, оскільки радар “дивиться” у визначеному напрямку, що створює потенційні “сліпі зони”, які мають перекриватися іншими елементами системи оборони.

    “Однією батареєю Київ не перекриєш, адже це величезне місто. Комплекс Patriot дивиться лише в один бік, де в нього спрямований радар, а за комірець може полетіти щось інше. Тому всі засоби працюють”, — пояснив він.

    Речник Повітряних сил також звернув увагу на складність сучасних комбінованих атак, коли Росія одночасно застосовує ракети різних типів і безпілотники у великих кількостях, намагаючись перевантажити систему ППО. У таких умовах оборона змушена розподіляти ресурси між великою кількістю цілей, що додатково ускладнює процес перехоплення.

    Він нагадав, що під час однієї з останніх масованих атак було зафіксовано близько 690 повітряних засобів ураження, серед яких приблизно 90 ракет і близько 600 безпілотників різних типів. Українські сили ППО змогли знищити або подавити понад 600 цілей, включно з більшістю ракет і дронів, що, за словами військових, є високим показником ефективності в умовах настільки інтенсивної атаки.

    У Повітряних силах підкреслюють, що попри значні успіхи в перехопленні ворожих цілей, повністю виключити прориви неможливо через постійне вдосконалення тактики атак, використання комбінованих ударів та обмеження, пов’язані як із технічними характеристиками систем ППО, так і з природними факторами, зокрема погодою.

  • Удари по Криму та окупованих територіях: ЗСУ вдарили по “Іскандерах”, РЛС і складах ворога

    Удари по Криму та окупованих територіях: ЗСУ вдарили по “Іскандерах”, РЛС і складах ворога

    У ніч на 2 травня Сили оборони України здійснили серію точкових ударів по військових об’єктах Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях. За офіційною інформацією Генерального штабу ЗСУ, метою операції було послаблення наступального потенціалу противника та зниження його можливостей ведення бойових дій.

    Ключовим епізодом цієї операції стало ураження місця розташування тактичної групи оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер» у районі населеного пункту Дружне на території тимчасово окупованого Криму. Ці ракетні системи є одними з найбільш небезпечних у російському арсеналі, оскільки здатні завдавати високоточних ударів на значній відстані, зокрема по цивільній інфраструктурі та об’єктах критичної важливості.

    Окрім цього, українські сили завдали ударів по засобах радіолокації противника, які відіграють важливу роль у системі протиповітряної оборони. Зокрема, було уражено берегову радіолокаційну станцію «МИС-М1» у районі Маяка, а також радіолокаційну станцію «Подльот» поблизу Євпаторії. Такі об’єкти забезпечують виявлення повітряних цілей і координацію дій ППО, тому їхнє виведення з ладу може суттєво знизити ефективність захисту російських військ.

    На тимчасово окупованих територіях Донецької області українські військові зосередилися на знищенні інфраструктури безпілотних систем ворога. За даними Генштабу, було уражено три пункти управління БпЛА у районі Георгіївки, а також склад безпілотників у Новопетриківці. У сучасній війні саме дрони стали одним із ключових інструментів розвідки та атак, тому такі удари мають стратегічне значення.

    Також повідомляється про успішні удари по ремонтному підрозділу противника в районі Кадіївки на Луганщині та складу боєприпасів поблизу Іванівки в Херсонській області. Знищення або пошкодження логістичних і технічних об’єктів значно ускладнює забезпечення російських військ на фронті.

    Наразі точні масштаби втрат противника уточнюються. Водночас у Генеральному штабі підтвердили ефективність попередніх операцій, зокрема удару по складу боєприпасів на аеродромі «Кача» в окупованому Криму 29 квітня. Крім того, було згадано про атаку на нафтопереробний завод у Туапсе та ураження аеродрому Шагол у Челябінській області РФ, що свідчить про системний характер дій українських сил.

    Військові експерти зазначають, що такі удари є частиною стратегії глибокого ураження, яка спрямована на знищення критично важливих елементів військової інфраструктури ворога далеко за лінією фронту. Це дозволяє не лише зменшити інтенсивність атак з боку Росії, а й створює додатковий тиск на її логістичні можливості.

    Особливу роль у цих операціях відіграють високоточні засоби ураження та безпілотні системи, які дозволяють досягати цілей із мінімальними ризиками для особового складу. Водночас ефективність таких ударів значною мірою залежить від розвідданих і координації між різними підрозділами.

    Аналітики також звертають увагу, що ураження радіолокаційних станцій може мати довгострокові наслідки для російської системи оборони. Без належного радіолокаційного покриття противник втрачає здатність своєчасно виявляти повітряні загрози, що відкриває нові можливості для подальших ударів.

    У ширшому контексті ці події демонструють, що Україна продовжує активно застосовувати асиметричні методи ведення війни, компенсуючи чисельну перевагу противника точністю та мобільністю. Тактика ударів по тилових об’єктах дозволяє поступово виснажувати ресурси Росії та знижувати її бойовий потенціал.

    Водночас ситуація залишається напруженою. Російські війська продовжують обстріли українських територій, а бойові дії не втрачають інтенсивності. У таких умовах подібні операції є важливим елементом загальної стратегії оборони.

    Офіційні джерела наголошують, що робота зі знищення військової інфраструктури противника триватиме й надалі. Українські сили продовжують виявляти та уражати ключові об’єкти, які забезпечують ведення війни проти України.

    Нічна операція 2 травня стала ще одним підтвердженням того, що ЗСУ здатні діяти не лише на лінії фронту, а й ефективно вражати цілі в глибокому тилу противника, змінюючи баланс сил на свою користь.

  • Вчені КАІ серед найвпливовіших мирових науковців за версією Scopus

    Вчені КАІ серед найвпливовіших мирових науковців за версією Scopus

    Сім викладачів Державного університету «Київський авіаційний інститут» потрапили до рейтингу двох відсотків найцитованіших науковців світу за версією Elsevier та Стенфордського університету. Рейтинг складається на основі даних бази Scopus і вважається одним із найавторитетніших показників наукового впливу у світі. Потрапляння до нього означає, що роботи науковців активно цитують колеги з усього світу, визнаючи їхню значущість і актуальність.

    До рейтингу увійшли представники факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій: Віктор Синєглазов, Іван Остроумов, Олександр Соломенцев, Ольга Сущенко, Наталія Кузьменко, Максим Заліський та Юлія Авер’янова. Серед них – доктори технічних наук та докторка філософії, професори і старші наукові співробітники кафедр авіаційних систем, телекомунікацій та радіоелектроніки.

    Університет зазначає, що це визнання не лише особистих досягнень учених, а й потужності наукової школи КАІ. Науковці працюють над безпекою польотів, розвитком штучного інтелекту в авіації, телекомунікаційними та навігаційними системами, радіолокацією, формуючи майбутнє української науки.

    Попри міжнародне визнання, викладачі КАІ продовжують активно розвивати освіту, підвищуючи кваліфікацію студентів і залучаючи їх до передових наукових досліджень.