Позначка: Raiffeisen Bank

  • Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

    Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

    Український “Ощадбанк” офіційно підтвердив повернення коштів і цінностей, які були затримані угорською владою після резонансного інциденту з українськими інкасаторськими автомобілями у березні цього року. Про це повідомляє пресслужба банку. Історія, яка протягом двох місяців залишалася однією з найбільш напружених тем у відносинах між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням усіх активів українській стороні.

    За даними “Ощадбанку”, Угорщина повернула близько 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота. Представники українського державного банку заявили, що кошти й цінності були повернуті в повному обсязі, а їхня цілісність та належність пакування перевірялися безпосередньо під час передачі активів. У банку наголосили, що жодних втрат або пошкоджень виявлено не було.

    Голова правління “Ощадбанку” Юрій Каціон, який особисто очолював команду банку під час врегулювання ситуації в Угорщині, заявив, що саме затримання українських інкасаторів та вилучення коштів стало грубим порушенням міжнародних норм і принципів міждержавної співпраці у фінансовій сфері. Водночас він подякував угорській стороні за подальший “конструктивний підхід”, який дозволив завершити процес повернення активів відповідно до європейських процедур міжнародної взаємодії.

    Інцидент, який спричинив серйозний дипломатичний резонанс, стався 6 березня. Тоді український інкасаторський конвой перевозив готівкові кошти та банківське золото з австрійського Raiffeisen Bank до України. За даними української сторони, вантаж містив активи на загальну суму приблизно 80 мільйонів доларів. Під час транзиту територією Угорщини місцева влада зупинила українських інкасаторів, а кошти та цінності були вилучені.

    Подія одразу викликала різку реакцію Києва, оскільки йшлося про державні активи українського банку, які перевозилися відповідно до міжнародних банківських процедур. Ситуація швидко переросла у дипломатичний конфлікт між Україною та Угорщиною, які й без того перебувають у складних відносинах через низку політичних і зовнішньополітичних питань.

    Після затримання інкасаторів угорська сторона згодом звільнила українських громадян, однак самі кошти й золото залишалися під контролем влади Угорщини. Додатковий резонанс викликало те, що Будапешт ухвалив окремий закон, який фактично дозволяв вилучення валюти та цінностей з інкасаторських автомобілів “Ощадбанку”. В Україні це рішення сприйняли як безпрецедентний крок, що суперечить міжнародним правилам захисту фінансових перевезень і може створити небезпечний прецедент для державних банків та міжнародної банківської системи загалом.

    Президент України Володимир Зеленський 6 травня повідомив про повернення коштів і цінностей, назвавши це важливим результатом для України. Водночас українська сторона наголошує, що справа не вичерпується лише поверненням активів. Посол України в Угорщині Федір Шандор раніше заявляв, що Київ очікує не лише повернення майна, а й належної юридичної оцінки дій посадовців, причетних до затримання інкасаторів і вилучення коштів.

    Історія з “Ощадбанком” стала одним із найбільш гучних епізодів у сучасних українсько-угорських відносинах. Вона привернула увагу не лише дипломатів, а й міжнародної банківської спільноти, оскільки йшлося про безпеку транскордонних перевезень державних фінансових активів у межах Європейського Союзу. Аналітики відзначають, що ситуація створила репутаційні ризики для Угорщини, адже затримання державних коштів іншої країни-члена європейського партнерства викликало запитання щодо передбачуваності фінансової та правової політики Будапешта.

    Водночас експерти звертають увагу, що інцидент став ще одним свідченням складного політичного фону у відносинах між Києвом і урядом прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан. Упродовж останніх років між сторонами регулярно виникають суперечки щодо санкційної політики ЄС, військової допомоги Україні, питань національних меншин та двосторонньої співпраці.

    Попри повернення коштів, у Києві наголошують, що правові та дипломатичні наслідки інциденту можуть залишатися предметом подальших міжнародних консультацій. Українська сторона також очікує, що подібні ситуації не повторюватимуться у майбутньому, а механізми захисту державних фінансових активів у Європі залишатимуться гарантованими навіть в умовах політичної напруги між країнами.

    Теги: Ощадбанк, Україна, Угорщина, гроші, золото, інкасатори, Будапешт, Володимир Зеленський, Юрій Каціон, Федір Шандор, Віктор Орбан, міжнародне право, дипломатичний конфлікт, банківська система, Raiffeisen Bank, фінанси, Європейський Союз, валютні резерви

  • Фінансові ринки вірять у швидке завершення війни в Україні

    Фінансові ринки вірять у швидке завершення війни в Україні

    Після переобрання Дональда Трампа президентом США інвестори з оптимізмом дивляться на перспективи завершення війни в Україні. Фондові ринки, особливо в Європі, демонструють значне зростання, що свідчить про очікування стабільності та можливого миру.

    Найбільше зростання продемонстрували акції європейських оборонних концернів. Наприклад, вартість акцій Hensoldt, Leonardo та Rheinmetall подвоїлася порівняно з рівнем, що був до виборів у США. Водночас, американські гіганти Lockheed Martin і L3Harris втратили понад 10%, що може свідчити про перегляд пріоритетів військових інвестицій.

    Цікаво, що європейський індекс Stoxx 600 зріс на 14% у доларах, тоді як американський S&P 500 показав незначне зниження, а німецький DAX додав майже 25%. Це вказує на впевненість європейських інвесторів у майбутньому регіону.

    Окремо інвестори звертають увагу на російські компанії, що котируються на міжнародних біржах. Очікування потенційного послаблення санкцій підштовхнуло вгору акції “Русала” (+61%), Raiffeisen Bank (+39%) та OTP Bank (+23%).

    Такі тенденції говорять про те, що глобальні фінансові кола закладають у свої прогнози ймовірне завершення війни та повернення Росії до більш відкритої економічної політики.

    Значним індикатором очікувань інвесторів є ціна українських державних облігацій та корпоративних боргових паперів. Облігації енергетичних, залізничних та інфраструктурних компаній України зростають з листопада 2024 року.

    Девід Хаунер із Bank of America зазначає, що облігації із погашенням у 2028 році вказують на те, що спекулянти оцінюють високу ймовірність мирного завершення конфлікту. Водночас, Goldman Sachs додає: якщо український ВВП зростатиме на 4,7% щороку, країна зможе вийти на показники, що перевищать рівень 2023 року на 25%.

    Однак цей сценарій можливий лише за умов тривалого миру та стабільності, що додатково підтверджує очікування ринків щодо швидкого завершення бойових дій.

    Попри загальний оптимізм, 28 лютого відбулася перепалка в Овальному кабінеті, після чого очікування швидкого миру різко знизилися. Аналітики зазначають, що відтоді фінансові ринки не змогли повністю відновити свої позиції.

    Це може означати, що хоча інвестори ставлять на завершення війни, вони розуміють: переговори будуть складними, а гарантії миру – нестабільними.