Позначка: ракетна програма України

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський показав перший удар FP-7

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський показав перший удар FP-7

    Україна вперше офіційно підтвердила бойове застосування власної тактичної балістичної ракети FP-7. Президент Володимир Зеленський 1 жовтня оприлюднив відео запуску нового українського озброєння та заявив, що після бойової перевірки наступним кроком має стати його виробництво.

    «Українська тактична балістика. FP-7. Перше бойове застосування. Дякую за результат. Далі – виробництво», — написав глава держави.

    Куди саме полетіла FP-7, яку ціль атакували, скільки ракет було застосовано та яким був результат удару, Зеленський не уточнив. Це важлива деталь: офіційно підтверджений сам факт першого бойового використання ракети, але не конкретний об’єкт ураження.

    Для української ракетної програми це помітний рубіж. Ще на початку року FP-7 демонстрували лише під час випробувальних пусків, улітку розробники говорили про кодифікацію та підготовку до військових тестів, а у вересні компанія Fire Point заявляла, що до реального застосування залишилися лічені тижні. Тепер цей етап, за словами президента, пройдено.

    FP-7 розробляє українська оборонна компанія Fire Point, яка також відома далекобійними ударними безпілотниками та крилатою ракетою FP-5 «Фламінго». Проєкт балістичної ракети компанія вперше публічно представила у вересні 2025 року на міжнародній оборонній виставці MSPO у Польщі. Уже 27 лютого 2026 року співзасновник Fire Point Денис Штілерман показав перші кадри випробувальних запусків FP-7 із наземної пускової платформи.

    За початково заявленими характеристиками виробника, FP-7 мала дальність до 200 км, бойову частину до 150 кг, максимальну швидкість приблизно 1500 м/с, висоту польоту до 65 км та заявлене кругове ймовірне відхилення близько 14 метрів.

    Проте вже влітку представники Fire Point повідомляли про покращені характеристики. Defense News у серпні писало з посиланням на компанію, що дальність FP-7 залежно від конфігурації може сягати близько 300 км, а бойова частина — до 150 кг. Інші українські публікації наводили версію до 300 км із навантаженням до 200 кг. Через розбіжності у відкритих даних коректніше говорити про діапазон характеристик, заявлених самим розробником на різних етапах програми, а не про остаточно підтверджені військові параметри.

    У середині вересня генеральна директорка Fire Point Ірина Терех повідомляла, що FP-7 вже завершила два попередні етапи випробувань. Спочатку окремо перевіряли двигун, систему навігації та інші вузли на землі й у лабораторіях, після чого відбулися льотні випробування. Наступним етапом стали військові тести, які водночас були частиною процесу кодифікації. Тоді Терех прогнозувала, що до бойового використання залишилися саме тижні, а не місяці.

    Ще раніше, у серпні, вона говорила Reuters, що компанія провела близько 15 випробувальних пусків і розраховує перейти до бойового застосування восени.

    Таким чином, за публічно відомою хронологією, шлях FP-7 від перших відкритих тестів до офіційно підтвердженого бойового пуску зайняв приблизно сім місяців.

    Для України принципове значення має не лише сама ракета, а й те, що вона створюється всередині країни. Західні далекобійні системи протягом війни часто постачалися в обмеженій кількості, а їх використання могло залежати від політичних умов держав-постачальників. Власне виробництво дає Києву значно більше контролю над масштабом випуску, запасами та застосуванням зброї.

    Саме тому коротка фраза Зеленського «далі — виробництво» може бути не менш важливою, ніж повідомлення про перший запуск. Випробувати одну або кілька ракет і створити стабільну серію — різні за складністю завдання. Серійне виробництво потребує двигунів, електроніки, корпусів, вибухових речовин, пускових установок, стабільних ланцюгів постачання та захищених виробничих потужностей.

    Fire Point саме технологічну простоту називала однією з головних переваг FP-7. Ракета запускається із наземної платформи і, за описами розробника, створювалася з розрахунком на відносно швидке масштабування виробництва під час війни.

    При цьому FP-7 — не найдальша балістична система у портфелі Fire Point. Компанія паралельно працює над значно більшою FP-9. Для неї виробник заявляв дальність до 855 км та бойове навантаження до 800 кг, хоча ці характеристики ще не підтверджені незалежними бойовими даними.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про FP-9 і про те, як вона відрізняється від молодшої FP-7. У матеріалі зазначалося, що FP-7 тоді перебувала на етапі сертифікації, тоді як FP-9 мала стати значно важчим і далекобійнішим представником нової української ракетної лінійки.

    Москва опиняється в зоні досяжності: Україна показала нову балістичну ракету FP-9

    Цікаво, що перші сигнали про можливий бойовий дебют української балістики з’явилися ще раніше. 20 вересня Зеленський, розповідаючи про комбінований удар по російських об’єктах, назвав серед застосованих українських систем зброю під назвою Pelican. Її у відкритих джерелах пов’язували з FP-7, але тоді президент прямо не ототожнював ці назви й не повідомляв, яку саме ціль могла вразити ця ракета.

    «Ненька інфо» тоді окремо наголошувала, що говорити про перше підтверджене застосування саме FP-7 було передчасно: назву Pelican пов’язували з цією розробкою, але прямого офіційного підтвердження не було.

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Тепер ситуація змінилася: 1 жовтня Зеленський прямо назвав FP-7 і прямо визначив запуск як її перше бойове застосування. Це робить нинішню заяву значно конкретнішою.

    При цьому деталі бойової операції залишаються закритими. Немає офіційної інформації ані про координати цілі, ані про дальність конкретного пуску, ані про тип бойової частини, ані про результат ураження. Тому повідомлення в соцмережах про конкретні російські об’єкти, нібито атаковані саме FP-7, без додаткового підтвердження залишаються припущеннями.

    Окремо сьогодні в центрі уваги опинилася і сама Fire Point. 1 жовтня в медіа поширилася непідтверджена інформація про можливий замах під Києвом на співвласника та головного конструктора компанії Дениса Штілермана. Сам він іронічно прокоментував повідомлення про свою нібито загибель, тоді як представники Fire Point назвали інформацію про замах вигадкою. Офіційного підтвердження нападу від правоохоронців на момент публікації не було.

    На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    Fire Point також активно розвиває крилату ракету FP-5 «Фламінго», яка вже використовувалася Україною для дальніх ударів. «Ненька інфо» раніше писала про розвиток цієї системи та заяви щодо підвищення її ефективності.

    Ефективність застосування української ракети «Фламінго» стрімко зростає

    FP-7 займає іншу нішу. На відміну від крилатої ракети, яка значну частину маршруту летить приблизно як літальний апарат, балістична ракета набирає висоту, а потім рухається до цілі по балістичній траєкторії з високою швидкістю. Для протиповітряної та протиракетної оборони це інший тип загрози, що потребує спеціалізованих засобів перехоплення.

    Саме поява власної балістики тому має для України значення, яке виходить за межі одного пуску. Йдеться про формування нового класу українського озброєння — поряд із далекобійними безпілотниками, «Нептунами», крилатими ракетами «Фламінго» та іншими системами.

    Поки що Зеленський повідомив лише про перше бойове застосування. Чи означає це завершення військових випробувань, яку кількість FP-7 уже виготовлено і коли система перейде до регулярного серійного використання, публічно не повідомляється.

    Але ключова межа вже пройдена: ракета, яка ще взимку існувала для широкої публіки переважно у вигляді кадрів випробувальних пусків, 1 жовтня офіційно перейшла зі стадії розробки до бойового застосування. Наступне завдання, яке сформулював сам президент, — перетворити цей результат на виробництво.

  • Україна готує нову зброю з неба: що відомо про ракету DART для аеростатів

    Україна готує нову зброю з неба: що відомо про ракету DART для аеростатів

    Українські інженери представили нову ракету DART, яку планують запускати не з наземних установок і не з літаків, а зі стратосферних аеростатів. Розробка одразу привернула увагу через нестандартну концепцію застосування: снаряд підіймається на велику висоту за допомогою повітряної платформи, після чого відокремлюється та рухається до цілі.

    Головна заявлена перевага DART — стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. У сучасній війні РЕБ стала одним із ключових чинників на полі бою: вона здатна глушити навігацію, збивати з курсу дрони та ускладнювати роботу високоточної зброї. Саме тому українські розробники зробили акцент на рішенні, яке має мінімізувати вплив ворожих систем глушіння.

    Українська ракета DART. Рендер: Center of Innovative Technologies Program

    За відкритими даними, ракету DART створила українська компанія Center of Innovative Technologies Program. Про розробку повідомляє Мілітарний. Вона призначена для запуску зі стратосферних аеростатів на висоті від 12 до 18 кілометрів. Довжина корпусу ракети становить 1,84 метра, маса — близько 13 кілограмів. Бойова частина може важити від 3,5 до 10 кілограмів залежно від конфігурації.

    Особливу увагу привертає склад бойової частини. Повідомляється, що вона може містити уражальні елементи з графіту. Такі елементи здатні впливати на енергетичні об’єкти, зокрема трансформатори та розподільчі вузли, без необхідності повного руйнування конструкцій. Це робить DART потенційно важливим інструментом для ураження критично важливих об’єктів противника.

    Розробники пояснюють, що ракета використовує навігаційну систему лише на початковому етапі польоту. Коли вона знижується приблизно до висоти 6 кілометрів, навігація вимикається, після чого активується твердопаливний двигун. Далі DART продовжує рух до цілі без корекції курсу. Саме цей принцип і має забезпечувати захист від РЕБ: якщо ракета на фінальному відрізку не приймає зовнішні сигнали, її складніше збити з траєкторії радіоелектронним впливом.

    Ще одна особливість розробки — використання аеростатів як стартової платформи. Такий підхід дає змогу підняти снаряд на велику висоту без використання літака або складної наземної пускової установки. З висоти 12–18 кілометрів ракета отримує інші стартові умови, ніж при запуску із землі. Водночас самі аеростати, за словами розробників, є спільною роботою з партнерами, а Center of Innovative Technologies Program відповідає саме за ракетну частину проєкту.

    Наразі DART ще не перебуває у масовому використанні. Представники компанії заявили, що найближчим часом ракета має пройти кодифікацію в Міністерстві оборони України. Це важливий етап для будь-якого нового зразка озброєння, адже після кодифікації техніка або боєприпас можуть бути офіційно допущені до використання в Силах оборони.

    Поява DART вписується у ширший тренд розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Україна під час повномасштабної війни активно нарощує власне виробництво дронів, боєприпасів, ракетних систем та засобів ураження великої дальності. На тлі постійних атак Росії по українській енергетиці, містах і військовій інфраструктурі Київ дедалі більше робить ставку на власні технології, які можуть швидко адаптуватися до умов фронту.

    Важливо, що українські виробники не просто копіюють наявні рішення, а шукають нестандартні підходи. Аеростати, які ще донедавна багатьом здавалися застарілою технологією, знову повертаються у військову сферу. Їх використовують для ретрансляції зв’язку, спостереження, розвідки та потенційно — для запуску ударних засобів. В умовах війни дронів і радіоелектронного протистояння висотні платформи можуть стати окремим напрямом технологічної гонки.

    DART також демонструє, наскільки важливою стала боротьба з РЕБ. Росія активно застосовує системи глушіння, намагаючись знижувати ефективність українських дронів та високоточних боєприпасів. У відповідь українські розробники створюють системи, які або працюють без постійної залежності від супутникової навігації, або переходять на автономний режим на критичних ділянках польоту.

    Поки що про бойове застосування DART офіційно не повідомлялося. Також немає відкритих підтверджень щодо дальності польоту, серійного виробництва чи кількості готових зразків. Тому говорити про реальний вплив ракети на ситуацію на фронті зарано. Водночас сама поява такої розробки свідчить про те, що український ОПК продовжує шукати асиметричні рішення проти російської армії.

    Якщо ракета успішно пройде всі необхідні процедури та буде допущена до використання, Україна може отримати ще один незвичний інструмент для ураження ворожих об’єктів. А головна інтрига полягає в тому, чи зможе DART перейти від перспективної розробки до реального серійного озброєння, здатного змінювати правила гри у війні технологій.

  • «Вони відчують це так само, як ми»: Зеленський зробив гучну заяву про удари по РФ

    «Вони відчують це так само, як ми»: Зеленський зробив гучну заяву про удари по РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна нарощує виробництво далекобійної зброї та безпілотників настільки швидкими темпами, що в перспективі зможе завдавати по Росії до 600 ударів дронами та ракетами на добу. За словами глави держави, саме такий рівень вогневих можливостей дозволить змусити країну-агресора відчути наслідки війни так само гостро, як їх щодня відчувають українці.

    Відповідну заяву Зеленський зробив 9 червня під час пресконференції за підсумками саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який відбувся в Естонії. Президент наголосив, що сьогодні Росія має значну перевагу за кількістю засобів ураження, однак Україна поступово скорочує цей розрив завдяки розвитку власного оборонно-промислового комплексу та підтримці міжнародних партнерів.

    «Росія розуміє, що якщо буде 600 дронів і ракет на день, то вони відчують цю війну так, як відчуваємо її ми», – заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що Україна вже зараз системно відповідає на російські атаки по військових об’єктах, складах боєприпасів, нафтобазах, аеродромах та логістичних центрах ворога. Водночас українські можливості ще не дозволяють забезпечити симетричну відповідь на кожен масований удар, який Росія завдає по українських містах.

    Заява Зеленського прозвучала на тлі рекордного нарощування українського виробництва безпілотників. За останні місяці Україна значно збільшила випуск ударних дронів різних типів, включно з далекобійними апаратами, які здатні долати сотні й навіть тисячі кілометрів. Саме такі безпілотники дедалі частіше атакують військові та промислові об’єкти на території Росії.

    Російська влада регулярно повідомляє про атаки на нафтопереробні заводи, склади пального, аеродроми стратегічної авіації та підприємства оборонної промисловості. У низці випадків українські дрони долітали до цілей, розташованих за понад тисячу кілометрів від українського кордону.

    Водночас Зеленський ще на початку року анонсував масштабну програму розвитку української оборонної промисловості за кордоном. За його словами, у 2026 році Україна відкриває десять експортних центрів озброєнь у країнах Європи, а українські дрони вже почали вироблятися на партнерських підприємствах у Німеччині та Великій Британії.

    Президент наголошував, що українські технології стали одним із ключових елементів безпеки Європи, а попит на них постійно зростає.

    Паралельно Україна активно працює над розвитком власних ракетних програм. Останніми місяцями влада неодноразово повідомляла про успішні випробування нових далекобійних засобів ураження. Також триває розробка нових крилатих ракет, безпілотних комплексів та плануючих авіабомб українського виробництва.

    Заява про можливість запускати до 600 дронів і ракет на добу пролунала також на тлі зростання інтенсивності російських атак. За даними президента, Росія здатна виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця, не враховуючи інших типів ракетного озброєння. Саме тому Україна робить ставку на масштабування власного виробництва високоточної зброї та безпілотних систем.

    На думку військових експертів, головна перевага українських дронів полягає у значно нижчій вартості порівняно з традиційними ракетами. Це дозволяє здійснювати масовані атаки по стратегічних об’єктах противника без надмірного навантаження на оборонний бюджет. Крім того, безпілотники постійно модернізуються та стають дедалі менш вразливими до російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Окрему увагу Зеленський приділив необхідності посилення української протиповітряної оборони. Президент вкотре наголосив, що партнери повинні пришвидшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них. За його словами, лише поєднання потужної оборони та можливостей для далекобійних ударів дозволить ефективно стримувати агресора.

    У Кремлі поки офіційно не коментували заяву українського президента. Водночас російська влада останніми місяцями активно посилює захист стратегічних підприємств та об’єктів критичної інфраструктури. За даними західних ЗМІ, Москва навіть розглядає можливість залучення приватних компаній до організації протиповітряної оборони власних об’єктів через зростання кількості українських атак.

    Експерти зазначають, що якщо Україна справді зможе досягти рівня виробництва та застосування сотень далекобійних засобів ураження на добу, це може суттєво змінити характер війни. У такому разі під постійною загрозою опиняться логістичні маршрути, військові склади, підприємства ВПК та енергетична інфраструктура Росії далеко від лінії фронту.

    Сам Зеленський переконаний, що Росія повинна зрозуміти ціну війни не лише на фронті, а й у власному тилу. Саме тому Україна продовжує інвестувати в розвиток ракетних технологій, безпілотних систем та нових засобів ураження, які здатні змінити баланс сил у війні.