Daypolitico

Позначка: ракетні удари

  • «Рятувальники не безсмертні»: у ДСНС назвали шокуючі втрати серед надзвичайників під час війни

    «Рятувальники не безсмертні»: у ДСНС назвали шокуючі втрати серед надзвичайників під час війни

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули вже 116 рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Ще 622 співробітники ДСНС отримали поранення та травми під час виконання службових обов’язків.

    Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив генерал-майор служби цивільного захисту Андрій Хижняк.

    За його словами, міф про те, що працівники ДСНС працюють нібито «в безпечному тилу», не має нічого спільного з реальністю. Російські війська систематично атакують місця прильотів повторно, навмисно наражаючи на небезпеку рятувальників, медиків та інші екстрені служби, які прибувають на допомогу після ударів.

    «На жаль, рятувальники не безсмертні. На Полтавщині ми втратили трьох наших колег, травмовано 34. Загалом в Україні загинули 116 рятувальників, травмовано 622 рятувальника», — наголосив Хижняк.

    Особливо небезпечною залишається тактика так званих «подвійних ударів», яку активно використовує Росія. Після першої атаки на місце прибувають рятувальники, а через певний час ворог завдає повторного удару саме по району проведення рятувальної операції.

    За словами генерал-майора, це одна з найбільших загроз для працівників ДСНС.

    Окрім повторних атак, надзвичайники постійно ризикують життям через обвалення конструкцій будівель, пошкоджених ракетами чи дронами. Під час гасіння пожеж та розбору завалів конструкції можуть руйнуватися буквально в будь-який момент.

    «Серед найрозповсюдженіших небезпек — можливі обвалення конструкцій будівель, в які влучили ворожі ракети чи дрони. На жаль, були випадки, коли рятувальники гинули саме через руйнування будівель під час ліквідації пожеж», — зазначив Хижняк.

    Полтавщина, де працює сам генерал-майор, залишається одним із регіонів, які регулярно зазнають ударів по об’єктах критичної інфраструктури, нафтогазових підприємствах та енергетичних об’єктах. Саме під час ліквідації наслідків таких атак рятувальники часто опиняються під повторними ударами.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала атака росіян у ніч на 5 травня 2026 року по об’єкту газовидобування на Полтавщині. Тоді ворог завдав повторного удару вже після прибуття екстрених служб.

    Унаслідок атаки загинули четверо людей, серед яких — двоє співробітників ДСНС.

    Одним із загиблих став заступник начальника оперативно-координаційного центру ДСНС Полтавщини Віктор Кузьменко, який мав звання Героя України. Під його керівництвом рятувальники проводили десятки надскладних операцій після російських обстрілів, зокрема після удару по Полтаві у 2024 році, коли вдалося врятувати 17 людей.

    Другим загиблим став пожежний-рятувальник Дмитро Скриль, який понад 20 років працював у службі та спеціалізувався на ліквідації масштабних пожеж на нафтогазових об’єктах.

    У ДСНС наголошують, що війна суттєво змінила характер роботи українських рятувальників. Якщо раніше головними викликами були техногенні аварії чи природні катастрофи, то тепер працівники служби фактично працюють у бойових умовах — під загрозою ракетних атак, дронів та обстрілів.

    Попри це, підрозділи ДСНС продовжують працювати у надзвичайно складних умовах по всій країні. Рятувальники першими прибувають на місця ударів, гасять пожежі після атак по енергетичних об’єктах, дістають людей з-під завалів та ліквідовують наслідки ударів по цивільній інфраструктурі.

    Окремо в службі зазначають, що після масованих атак на об’єкти паливно-енергетичного комплексу українські надзвичайники навчилися значно швидше локалізовувати масштабні пожежі, ніж це вдавалося російським службам у схожих ситуаціях.

    Водночас у ДСНС визнають: із посиленням російських атак ризики для рятувальників лише зростають.

  • У Держдумі заявили, що Рада та ОП не є “центрами рішень”

    У Держдумі заявили, що Рада та ОП не є “центрами рішень”

    У Державній думі Російської Федерації заявили, що будівлі Верховної Ради України та Офіс Президента України нібито не є “центрами ухвалення рішень”, по яких Росія планує завдавати ударів. Таку заяву зробив голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов на тлі чергових погроз Москви щодо можливих масштабних атак по Україні та заяв російського МЗС про “системні удари” у відповідь на дії Києва.

    В інтерв’ю російській “Парламентській газеті” Картаполов фактично спробував пояснити, що саме російська влада вкладає у поняття “центри ухвалення рішень”, яким Кремль регулярно погрожує від початку повномасштабної війни. За словами російського депутата, Верховна Рада України не є стратегічним військовим об’єктом, оскільки народні депутати “не контролюють війська” і “не визначають, куди та коли завдавати ударів”.

    Подібну тезу він озвучив і щодо Офісу президента України. Картаполов заявив, що президент Володимир Зеленський нібито “не з’являється” у будівлі ОП та “сидить у бункері”. За його словами, в офісі президента “два охоронці та п’ять прибиральниць”, тому, як він висловився, “немає сенсу витрачати дорогі боєприпаси на порожнє місце”.

    Такі заяви пролунали на тлі постійних російських інформаційних кампаній, спрямованих на демонстрацію готовності Кремля до ескалації війни та психологічного тиску на українське суспільство. Російські посадовці та пропагандисти вже неодноразово використовували риторику про удари по “центрах ухвалення рішень”, однак у більшості випадків під російські атаки потрапляли житлові будинки, торговельні центри, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура.

    Сам Картаполов заявив, що під “центрами ухвалення рішень” Росія має на увазі захищені підземні командні пункти та штаби Збройні сили України, а також окремі структури державного управління. За його словами, йдеться про укріплені об’єкти, які нібито розташовані не в центрі Київ, а в прихованих та спеціально захищених місцях.

    Російський депутат наголосив, що завданням армії РФ є виявлення таких пунктів управління та їхнє знищення за допомогою високоточного озброєння. Він також дав зрозуміти, що Росія не планує відмовлятися від масованих ударів по Україні. За словами Картаполова, атаки триватимуть доти, доки Москва не побачить зміни позиції українського керівництва та готовності Києва “беззастережно прийняти умови” Кремля.

    На запитання журналістів про те, чи може сам Зеленський бути потенційною ціллю для ліквідації, Картаполов відповів, що таке рішення “може визначити лише одна людина” — верховний головнокомандувач РФ Володимир Путін. Ця заява стала ще одним натяком на можливість подальшої ескалації риторики Кремля щодо українського політичного керівництва.

    Водночас в Україні та серед західних партнерів неодноразово наголошували, що заяви Росії про удари по “центрах ухвалення рішень” на практиці часто завершуються атаками по цивільних об’єктах. Під час масованих обстрілів російські ракети та дрони регулярно влучають у житлові квартали, торговельні центри, лікарні, школи та об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Особливо активно подібна риторика почала звучати після українських атак по військових об’єктах у Росії та на окупованих територіях. Кремль дедалі частіше використовує погрози “відповіддю” та “ударами по центрах ухвалення рішень” як елемент тиску та демонстрації готовності до нових етапів ескалації війни.

    Паралельно міжнародні ЗМІ та західні розвідки повідомляють про суттєве посилення заходів безпеки навколо самого Путіна. За даними європейських спецслужб, російський президент останнім часом проводить дедалі більше часу у спеціально обладнаних підземних бункерах, звідки координує військові та державні процеси.

    Причиною такого посилення безпеки, за інформацією медіа, стали побоювання Кремля щодо можливих замахів, внутрішньої дестабілізації та ризиків державного перевороту на тлі затяжної війни, економічних проблем і посилення напруги всередині російських еліт. Після заколоту ПВК Вагнер та конфліктів усередині російського військово-політичного керівництва питання особистої безпеки Путіна, за даними західних джерел, стало одним із ключових пріоритетів Кремля.

    На цьому тлі нові заяви російських чиновників щодо можливих ударів по Україні лише підсилюють напруження навколо безпекової ситуації та ризиків подальшої ескалації війни.

  • МЗС відреагувало на нові погрози РФ щодо ударів по Києву

    МЗС відреагувало на нові погрози РФ щодо ударів по Києву

    Міністерство закордонних справ України заявило, що нові погрози Росії щодо ударів по Києву не змінюють загальної безпекової ситуації, оскільки українська столиця та інші міста країни перебувають під постійною атакою РФ від початку повномасштабного вторгнення.

    Відповідну заяву оприлюднило МЗС України після того, як російська сторона оголосила про нібито підготовку “послідовних системних ударів” по українських військових підприємствах і “центрах ухвалення рішень” у Києві.

    У міністерстві наголосили, що Кремль уже понад чотири роки та три місяці застосовує проти України широкий арсенал ракетного озброєння, балістики, крилатих ракет та ударних дронів. Удари по столиці, за словами дипломатів, фактично не припинялися жодного тижня.

    “За оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва та інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки та місяці”, – йдеться у заяві МЗС.

    У відомстві підкреслили, що нові заяви Москви мають насамперед інформаційно-психологічний характер і спрямовані на посилення атмосфери страху серед цивільного населення, іноземних дипломатів та міжнародних організацій, які продовжують працювати в Україні.

    Українські дипломати вважають, що Росія фактично відкрито визнає використання терору як інструменту політичного тиску.

    “Москва фактично зізнається у тому, що її обстріли спрямовані зокрема на залякування іноземного дипкорпусу. Це свідчення буде цінним доказом у міжнародно-правових процесах проти держави-агресора”, – заявили у МЗС.

    У зовнішньополітичному відомстві також наголосили, що Україна готова надати додаткове сприяння для посилення заходів безпеки іноземних дипломатичних місій у Києві та інших містах, якщо партнери звернуться із відповідними запитами.

    Окремо МЗС висловило вдячність дипломатичним представництвам іноземних держав, міжнародним організаціям та послам, які продовжують роботу в Україні попри постійні російські атаки та загрозу нових ударів.

    У міністерстві наголосили, що саме присутність міжнародного дипломатичного корпусу в Україні є важливим сигналом підтримки української держави та демонструє, що міжнародна спільнота не має наміру піддаватися на російський шантаж.

    Українська сторона також закликала партнерів не реагувати на погрози Кремля поступками чи зменшенням підтримки України. У МЗС підкреслили, що єдиною ефективною відповіддю на російський терор має бути подальше посилення санкційного, політичного та військового тиску на РФ.

    25 травня Міністерство закордонних справ РФ виступило із заявою, у якій повідомило, що російська армія нібито розпочинає “послідовні системні удари” по підприємствах українського військово-промислового комплексу, а також по так званих “центрах ухвалення рішень” у Києві.

    Російська сторона також закликала іноземних громадян, дипломатів, працівників міжнародних організацій та співробітників посольств “якнайшвидше залишити Київ”.

    Згодом міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що нові заяви Москви є частиною кампанії залякування міжнародних партнерів України.

    За словами Сибіги, Кремль намагається вплинути на присутність західних дипломатів у Києві та створити враження масштабної ескалації, однак українська сторона не бачить ознак того, що цей шантаж спрацює.

    Після цього посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що представники ЄС та західних держав не планують залишати українську столицю через російські погрози.

    Водночас стало відомо, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо “офіційно довів” до американської сторони інформацію про намір Росії завдавати “системних ударів” по об’єктах у Києві, які Москва вважає пов’язаними із ЗСУ.

    На цьому тлі українська влада та міжнародні партнери наголошують, що подібна риторика Кремля вкотре демонструє використання Росією тактики терору та залякування як одного з ключових інструментів ведення війни проти України.

  • РФ могла почати виробництво “Орєшніка”, але ракет у запасі мало

    РФ могла почати виробництво “Орєшніка”, але ракет у запасі мало

    Росія, ймовірно, розпочала малосерійне виробництво балістичних ракет середньої дальності типу “Орєшнік”, однак навіть за таких умов їхня загальна кількість у російському арсеналі залишається вкрай обмеженою. Про це повідомляє Defense Express, посилаючись на аналіз динаміки застосування цієї зброї, дані українських спецслужб та оцінки міжнародних експертів.

    Аналітики звертають увагу, що одним із ключових індикаторів можливого переходу до серійного або напівсерійного виробництва є скорочення інтервалів між бойовим застосуванням ракети. Якщо між першими двома ударами, які пов’язують із застосуванням “Орєшніка” по Дніпру та Львову, минуло приблизно 13,5 місяців, то між другим і третім випадком використання — зокрема ударом по Білій Церкві в ніч на 24 травня — цей проміжок скоротився до близько 4,5 місяців. Така різниця, на думку експертів, може свідчити про поступове налагодження виробничого циклу або накопичення певного мінімального запасу ракет, який дозволяє частіше їх застосовувати.

    У матеріалі підкреслюється, що подібна динаміка узгоджується з раніше озвученими оцінками українських спецслужб щодо перспектив виробництва цього типу озброєння. Зокрема, ще у жовтні 2025 року під час закритого брифінгу за участю керівництва держави та розвідувальних структур повідомлялося, що Росія може планувати виготовлення до шести ракет “Орєшнік” у 2026 році. Згодом, у січні 2026 року, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Олег Луговський заявив, що на той момент Росія могла мати лише 3–4 такі ракети, але водночас розглядала запуск малосерійного виробництва з орієнтовним темпом близько п’яти одиниць на рік і потенційно більше у разі нарощування потужностей.

    Окремо вказується, що дані Головного управління розвідки Міноборони України станом на квітень 2026 року оцінювали загальний запас “Орєшників” у Росії до 10 одиниць. Водночас експерти наголошують, що така формула “до 10” означає верхню межу оцінки, а не точну кількість, і реальний арсенал може бути меншим. У цьому контексті аналітики підкреслюють, що навіть за найоптимістичніших для Росії підрахунків мова не йде про масовий арсенал, а радше про обмежену кількість одиниць високотехнологічної зброї.

    За оцінками оборонних фахівців, поточний темп виробництва може становити приблизно одну ракету кожні 2–2,5 місяці. Це означає, що навіть за умови запуску малосерійного виробництва на початку року Росія фізично не могла накопичити великий запас таких ракет і, ймовірно, виготовила лише кілька додаткових одиниць у межах обмеженого виробничого циклу. Відповідно, навіть за наявності серійного складання, мова йде не про масштабне озброєння армії, а про точкове поповнення арсеналу.

    Аналітики також звертають увагу, що попри можливе нарощування виробництва, “Орєшнік” залишається дорогим і технологічно складним типом озброєння, який не може швидко масштабуватися до великих обсягів. Це обмежує його роль у війні і робить радше інструментом демонстративного або епізодичного застосування, ніж масової ракетної системи.

    Окрему увагу дослідники приділяють еволюції застосування цієї ракети. Вони зазначають, що кожне її використання супроводжується значним часовим розривом і не демонструє ознак регулярних ударів, характерних для масових ракетних систем. Це може свідчити як про обмежені виробничі можливості, так і про складність підготовки та використання цього типу озброєння.

    Нагадаємо, у ніч на 24 травня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку по території України із застосуванням ракет різних типів і безпілотників, основною ціллю якої став Київ. За даними української сторони, під час удару була застосована балістична ракета середньої дальності РС-26 “Рубіж”, яка в інформаційному просторі також фігурує під назвою “Орєшнік”. Запуск здійснювався з полігону Капустін Яр, а влучання зафіксували в районі Білої Церкви на Київщині, що стало частиною масштабної ракетно-дронової атаки по Україні.

  • У Росії знову погрожують Україні “ударами у відповідь”

    У Росії знову погрожують Україні “ударами у відповідь”

    У Міністерстві закордонних справ Росії заявили про намір і надалі завдавати ударів по території України, зокрема по Києву, називаючи їх “ударами у відповідь”. Про це повідомила офіційна представниця російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова, передають російські державні пропагандистські медіа, зокрема агентство ТАСС.

    За її словами, такі “удари у відповідь” нібито вже здійснювалися раніше і продовжаться надалі, без уточнення їхнього характеру, масштабів чи потенційних цілей. У російському МЗС також заявили, що найближчим часом планують оприлюднити окрему спеціальну заяву, яка, за словами російської сторони, буде містити звернення до західного дипломатичного корпусу та так звані “попередження”.

    Жодних деталей щодо змісту цієї заяви, можливих вимог або формату її оприлюднення у російському зовнішньополітичному відомстві наразі не надали. Водночас сама риторика Москви вкладається у попередні публічні заяви російського керівництва, які супроводжують ескалацію бойових дій проти України та масовані ракетно-дронові атаки.

    Нові погрози пролунали після чергового масштабного удару Росії по Києву, який призвів до руйнувань у різних районах столиці та постраждалих серед цивільного населення. Українська влада та міжнародні партнери неодноразово наголошували, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані насамперед на цивільну інфраструктуру, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.

    Попри це, російська сторона продовжує публічно виправдовувати удари як “відповідь” на дії України, не надаючи при цьому конкретних доказів чи підтверджених фактів щодо заявлених причин ескалації. Аналітики зазначають, що подібні заяви часто використовуються Москвою як елемент інформаційного тиску та спроба легітимізувати подальші атаки.

    На тлі цих заяв у міжнародному середовищі тривають обговорення щодо подальшого посилення санкційного та дипломатичного тиску на Росію, а також щодо посилення протиповітряної оборони України у відповідь на регулярні масовані удари.

  • ISW: удар по Києву міг бути спробою Путіна “перекрити” ефект 9 травня

    ISW: удар по Києву міг бути спробою Путіна “перекрити” ефект 9 травня

    Справжні мотиви масованої ракетно-дронової атаки Росії по Києву можуть виходити далеко за межі суто військової логіки та бути пов’язаними з політичними й інформаційними цілями Кремля після подій навколо 9 травня. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інститут вивчення війни.

    Аналітики наголошують, що удари по українській столиці варто розглядати не лише як частину бойових дій, а і як елемент інформаційної кампанії, спрямованої на демонстрацію сили та впливу як на внутрішню російську аудиторію, так і на міжнародну спільноту. На їхню думку, наказ президента Володимир Путін про масштабний удар по Києву міг бути спробою змінити інформаційний порядок денний після періоду підвищеної уваги до російського параду до Дня перемоги та критики його сприйняття.

    У звіті ISW зазначається, що напередодні 9 травня російське керівництво публічно погрожувало ударами по так званих “центрах прийняття рішень” у Києві, включно з можливим застосуванням ракети “Орєшник”, якщо Україна завдаватиме ударів по російських святкових заходах. Водночас Україна не здійснювала атак на територію Росії під час параду. Аналітики вважають, що такі заяви мали передусім пропагандистський характер і використовувалися для створення образу ескалаційної переваги, а також для відвернення уваги від внутрішніх проблем Росії, зокрема у сфері протиповітряної оборони.

    ISW також припускає, що масований удар по Києву міг бути спробою Кремля “перекрити” інформаційний ефект від неоднозначної реакції на парад Перемоги та продемонструвати здатність Росії до масштабних атак навіть у період міжнародної уваги. У звіті підкреслюється, що російське керівництво часто використовує символічні дати для демонстрації сили, і атака на столицю України могла бути елементом цього підходу.

    Окремо аналітики звертають увагу на реакцію російських військових блогерів, які називають такі удари переважно символічними та недостатньо ефективними з військової точки зору. Вони зазначають високу вартість подібних атак при обмеженому впливі на ситуацію на фронті, а також вказують на дефіцит ресурсів у російської армії. Частина “воєнкорів” також наголошує, що попри масовані обстріли українських міст, Україна продовжує завдавати ударів по російській логістиці та військовій інфраструктурі, що створює додаткові проблеми для забезпечення російських військ.

    Аналітики ISW пов’язують такі атаки і з ситуацією на фронті, де російські війська не демонструють суттєвого просування в межах поточної весняно-літньої кампанії. На їхню думку, у таких умовах удари по українських містах можуть використовуватися як спосіб компенсувати відсутність значних успіхів на полі бою та змістити фокус уваги на демонстрацію “активності” в тилу.

    У ніч на 24 травня Росія здійснила один із найбільших комбінованих ударів по Україні, випустивши близько 90 ракет різних типів і близько 600 безпілотників. Основною ціллю став Київ, де частину ракет і дронів було збито силами протиповітряної оборони, однак зафіксовано влучання по різних районах міста. Пошкоджено житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури та адміністративні будівлі, а також окремі культурні установи. Повідомляється про загиблих і десятки поранених, серед яких є діти. Під удар також потрапила Біла Церква на Київщині, де також зафіксовані руйнування та жертви.

    Аналітики підкреслюють, що такі удари залишаються частиною ширшої стратегії Росії, яка поєднує військові дії з інформаційним впливом і спробами формувати міжнародне сприйняття війни, однак не змінює фундаментальної ситуації на фронті.

  • Зеленський запровадив санкції проти командирів РФ та суден тіньового флоту

    Зеленський запровадив санкції проти командирів РФ та суден тіньового флоту

    Президент України Володимир Зеленський підписав укази про введення нових санкцій проти російських військових, причетних до ракетних ударів по Україні, а також проти суден тіньового флоту РФ, які використовуються для забезпечення воєнної логістики Кремля.

    Про це повідомили в Офісі президента.

    До першого санкційного пакета увійшли 127 російських військових, відповідальних за масовані ракетні удари по українських містах, критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах. Під санкції потрапили командири підрозділів дальньої авіації Повітряно-космічних сил РФ, які застосували понад 4 100 крилатих ракет повітряного базування та аеробалістичних ракет «Кинджал».

    Серед епізодів, за які запроваджено санкції, — удар по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві 8 липня 2024 року, атака на багатоповерхівку в Тернополі 19 листопада 2025 року, де загинули 38 людей, зокрема восьмеро дітей, а також бомбардування Маріуполя у березні 2022 року із застосуванням фугасних авіабомб.

    Окремо санкції ввели проти командирів ракетно-артилерійських підрозділів Сухопутних військ РФ, які здійснили понад 1 100 ударів крилатими ракетами «Іскандер-К» та балістичними ракетами «Іскандер-М».

    За даними Офісу президента, саме ці підрозділи причетні до удару по кафе-магазину в селі Гроза Харківської області 5 жовтня 2023 року, де загинули 59 людей, атаки на центр Сум 13 квітня 2025 року, внаслідок якої загинули 35 людей, зокрема двоє підлітків, а також ракетного удару по Чернігову 17 квітня 2024 року, де жертвами стали 18 людей, ще 78 отримали поранення.

    До другого санкційного пакета внесли 29 цивільних торговельних суден, які Росія використовує для перевезення вантажів військового призначення. За інформацією української влади, ці судна регулярно транспортують озброєння, боєприпаси, військову техніку та особовий склад.

    Більшість із них уже перебувають під санкціями США, Європейського Союзу та Великої Британії. Україна планує продовжити координацію із західними партнерами для синхронізації обмежень щодо інших суден тіньового флоту РФ.

    В Офісі президента наголосили, що санкційна політика залишається одним із ключових інструментів тиску на Росію та її військову інфраструктуру. Україна також продовжує роботу над міжнародною ізоляцією російського тіньового флоту, який Кремль активно використовує для обходу нафтових санкцій та забезпечення логістики в умовах війни.

  • Зеленський показав документи ГУР про можливі удари РФ по «центрах ухвалення рішень»

    Зеленський показав документи ГУР про можливі удари РФ по «центрах ухвалення рішень»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала документи, які можуть свідчити про підготовку Росією нових ракетно-дронових атак по так званих «центрах ухвалення рішень» в Україні.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами Зеленського, фахівці Головного управління розвідки Міністерства оборони України здобули матеріали, у яких міститься інформація про можливі цілі для майбутніх ударів РФ.

    Президент уточнив, що у документах фігурують майже два десятки політичних центрів та військових об’єктів.

    «Варто зауважити спеціально для російського керівництва, що Україна все ж таки не Росія, і, на відміну від країни-агресора, де є чіткий автор цієї війни та його багатолітнє оточення, яке забезпечує його відірваність від реалій, джерелом захисту України є готовність українського народу битись за свою незалежність та свою власну самостійну державу», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що українська сторона вже врахувала отриману інформацію та реагує на потенційні загрози.

    Також Зеленський оприлюднив фотографії документів і супутникові знімки, датовані 6 травня. На опублікованих матеріалах видно перелік об’єктів, які Росія, ймовірно, розглядала як можливі цілі для ударів.

    Серед них — будівля Офісу президента у центрі Києва, захищені підземні приміщення, а також резиденція президента на околицях столиці.

    На документах можна побачити супутникові знімки, координати та список об’єктів, які були «запропоновані до ураження».

    Президент також підкреслив, що Україну неможливо залякати атаками чи погрозами.

    «Українці заслуговують на свій суверенітет так само, як і будь-яка інша нація. Народ неможливо перемогти. Росії треба закінчувати свою війну та домовлятись про достойний мир, а не шукати, чим ще залякати Україну», — заявив глава держави.

    На тлі останніх масованих ударів Росії по Україні тема безпеки державних установ і стратегічних об’єктів знову опинилася у центрі уваги. Російська пропаганда неодноразово використовувала термін «центри ухвалення рішень», погрожуючи ударами по українському військово-політичному керівництву.

    Напередодні Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Києву за останній час. Внаслідок удару по житловому будинку загинули мирні жителі, серед яких діти.

    Раніше Зеленський також заявляв, що Кремль намагається втягнути режим Олександра Лукашенка у війну — або проти України, або проти однієї з країн НАТО.

  • Ігнат попередив про нові ракетні удари РФ

    Ігнат попередив про нові ракетні удари РФ

    Небезпека нових масованих ракетних ударів Росії по Україні найближчим часом зберігається, а характер останніх атак свідчить про збереження у противника значного ракетного та дронового потенціалу. Про це заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телеканалу «Новини.LIVE», коментуючи останню хвилю обстрілів та поточну тактику російських військ.

    За словами речника Повітряних сил, під час попередньої масованої атаки російська армія не застосовувала низку типів крилатих ракет, зокрема морського базування «Калібр» та наземного комплексу «Іскандер-К». Водночас основний акцент удару було зроблено на застосуванні стратегічної авіації, а також балістичних ракет типу «Іскандер-М», що вказує на гнучку зміну тактики комбінованих атак.

    Ігнат наголосив, що така структура ударів свідчить не про зменшення загрози, а про адаптацію російських сил до умов української протиповітряної оборони. За його словами, противник продовжує комбінувати різні засоби ураження, зокрема дрони-камікадзе, балістичні ракети та авіаційні засоби, намагаючись перевантажити систему ППО та ускладнити її роботу під час масованих атак.

    Окремо представник Повітряних сил підкреслив, що географія можливих пусків залишається широкою. Загроза може надходити як із напрямку Каспійського регіону, де базується стратегічна авіація РФ, так і з районів, пов’язаних із Чорноморським флотом Росії. Це, за його словами, ускладнює прогнозування конкретного часу та масштабу майбутніх атак.

    «Вірогідність подальших ударів зберігається. Точної інформації, чи планують вони нову атаку, зараз немає, але потрібно бути готовими до будь-яких сценаріїв, оскільки ворог такі удари не припиняє. І зараз дрони атакують на різних напрямках», — зазначив Ігнат.

    Його заява пролунала на тлі однієї з наймасштабніших атак останнього часу, що відбулася в ніч на 14 травня. Тоді Росія застосувала комбінований удар, використавши ракети різних типів і велику кількість ударних безпілотників. За офіційними даними, загалом по території України було випущено десятки ракет і сотні дронів, що стало черговим прикладом масованої повітряної атаки на критичну та цивільну інфраструктуру.

    Основною ціллю удару став Київ. У столиці один із влучань припав на житлову дев’ятиповерхівку, внаслідок чого було повністю зруйновано під’їзд будинку. Рятувальні служби протягом кількох годин працювали на місці трагедії, розбираючи завали та шукаючи людей, які могли залишатися під уламками.

    За попередніми даними, внаслідок атаки загинули щонайменше троє людей, понад 40 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Частина мешканців будинку вважається зниклими безвісти, тому пошуково-рятувальна операція триває. Медики та рятувальники працюють у посиленому режимі, а до ліквідації наслідків залучено додаткові підрозділи ДСНС.

    Окрім Києва, руйнування та пошкодження зафіксовані також у Київській області та низці інших регіонів України. Місцева влада повідомляє про пошкодження житлових будинків, інфраструктурних об’єктів і транспортної мережі. У кількох районах тривають аварійно-відновлювальні роботи, спрямовані на відновлення електро- та водопостачання.

    Українські військові зазначають, що останні атаки РФ демонструють збереження високої інтенсивності ракетного терору та готовність противника до повторних комбінованих ударів. Особливу увагу, за словами експертів, слід приділяти саме періодам між атаками, коли Росія накопичує боєприпаси та проводить підготовку до нових пусків.

    У Повітряних силах наголошують, що система протиповітряної оборони продовжує працювати в посиленому режимі, однак масштабність і різнотипність атак вимагають постійної готовності як військових, так і цивільного населення до сигналів повітряної тривоги.

    Українська влада та військові закликають громадян не ігнорувати попередження про небезпеку та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення повітряної тривоги, оскільки характер російських атак залишається непередбачуваним і може змінюватися в короткі терміни.

  • Росія оголосила “перемир’я” до 10 травня та пригрозила ударами по Києву

    Росія оголосила “перемир’я” до 10 травня та пригрозила ударами по Києву

    Росія офіційно оголосила про запровадження так званого “перемир’я” з 00:00 8 травня до 10 травня, заявивши про нібито повне припинення бойових дій на фронті на час святкування 9 травня. Відповідну заяву оприлюднило Міністерство оборони РФ на тлі масштабних безпекових заходів у Москві, скасування парадів у низці російських регіонів та посилення атак безпілотників по території Росії напередодні Дня перемоги.

    У Міноборони РФ заявили, що всі угруповання російських військ мають припинити ведення бойових дій, а також не завдавати ударів ракетними військами, артилерією, високоточною зброєю великої дальності морського та повітряного базування та ударними дронами по українських силах і об’єктах інфраструктури. Російська сторона також закликала Україну “наслідувати цей приклад”, хоча одночасно супроводила свою заяву прямими погрозами.

    У Москві заявили, що у разі “порушення перемир’я” з боку ЗСУ або спроб “зірвати святкування” 9 травня у російській столиці російська армія дасть “адекватну відповідь”. Крім того, російські чиновники та пропагандистські медіа відкрито пригрозили масованим ракетним ударом по центру Києва у випадку атак по Москві або інших російських регіонах під час проведення військового параду.

    Оголошення про “режим тиші” пролунало на фоні попередніх заяв Кремля про готовність до короткострокового припинення вогню на період святкувань. Ще наприкінці квітня помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков повідомляв про телефонну розмову російського правителя з президентом США Дональдом Трампом, під час якої Путін заявив про намір оголосити “перемир’я” на 9 травня.

    Україна та західні партнери скептично поставилися до таких заяв. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що не можна говорити про мирні наміри, коли Росія щодня продовжує обстрілювати українські міста та вбивати цивільних. Зеленський назвав нелогічною ситуацію, коли Москва спочатку атакує Україну, а потім пропонує одноденне або короткострокове припинення вогню під власні політичні та пропагандистські заходи.

    Ще 4 травня Україна оголосила власний “режим тиші”, який мав початися з 00:00 6 травня. Однак, за даними української влади та Повітряних сил, Росія порушила його практично одразу після початку. Протягом наступних днів окупанти продовжували масовані атаки по українських регіонах, використовуючи ударні безпілотники, ракети та артилерію.

    Під обстрілами опинилися Дніпро, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Суми та інші міста. Одним із найбільш резонансних епізодів став удар по дитячому садку в центрі Сум, куди влучили російські дрони. Внаслідок атаки загинули дві працівниці закладу, ще кілька людей дістали поранення. У ніч перед оголошеним Росією “перемир’ям” окупанти також запустили по Україні понад сотню ударних безпілотників із кількох напрямків. Повітряні сили повідомляли про влучання дронів на різних локаціях та падіння уламків у регіонах.

    Після нової хвилі атак президент Зеленський заявив, що Україна діятиме дзеркально у відповідь на дії Росії. У Києві підкреслюють, що справжнє припинення вогню не може бути короткостроковою акцією під конкретну дату або парад, а має супроводжуватися реальними кроками до деескалації та завершення війни.

    На цьому тлі в самій Росії різко посилили заходи безпеки перед 9 травня. У Москві влада оголосила про повне відключення мобільного інтернету та SMS-повідомлень на час проведення святкових заходів. Російська влада пояснює це “необхідністю забезпечення безпеки”. Водночас незалежні російські медіа повідомляють, що побоювання Кремля пов’язані насамперед із масованими атаками безпілотників, які останніми днями регулярно фіксуються у різних регіонах РФ, включно з Москвою.

    7 травня Міноборони РФ заявило про нібито знищення понад 300 українських дронів, які атакували низку російських регіонів. Водночас російська влада традиційно не повідомляє, скільки безпілотників досягли своїх цілей і які об’єкти могли бути уражені. Через загрозу атак безпілотників у багатьох російських містах скасували або суттєво обмежили святкування 9 травня.

    За даними російських незалежних медіа, у третині столиць регіонів РФ паради взагалі не відбудуться. У низці міст святкування пройдуть без військової техніки або з мінімальними заходами безпеки. У Москві вперше за багато років парад на Червоній площі планують провести без демонстрації значної частини техніки.

    Росія також закликала іноземні держави евакуювати свої дипломатичні представництва з Києва “на випадок провокацій”. У відповідь Європейський Союз заявив, що не змінюватиме свою присутність у столиці України попри погрози Москви. Речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні наголосив, що Росія продовжує використовувати безрозсудну ескалаційну риторику та щодня атакує українські міста.

    Західні дипломати та аналітики зазначають, що оголошене Кремлем “перемир’я” має насамперед політичний та символічний характер і спрямоване на забезпечення проведення святкових заходів у Москві без ризику нових атак. Водночас триваючі удари по Україні та прямі погрози новими обстрілами ставлять під сумнів реальні наміри Росії щодо будь-якої деескалації війни.