Daypolitico

Позначка: «Рамштайн»

  • Ракети для Patriot і NASAMS зависли без підпису Пентагону: Україна чекає майже місяць

    Ракети для Patriot і NASAMS зависли без підпису Пентагону: Україна чекає майже місяць

    Україна вже майже місяць не може отримати остаточне погодження на постачання американських ракет для систем протиповітряної оборони Patriot і NASAMS. Відповідне рішення досі очікує на підпис керівника Пентагону Піта Гегсета. На тлі регулярних російських ракетно-дронових атак Київ намагається прискорити передачу боєприпасів, необхідних для захисту українських міст та енергетичної інфраструктури.

    Про це 26 жовтня повідомив президент Володимир Зеленський після наради щодо військової допомоги від міжнародних партнерів та відновлення енергетики.

    За словами глави держави, питання забезпечення української протиповітряної оборони залишається одним із головних пріоритетів. Україна веде переговори одночасно зі Сполученими Штатами, європейськими союзниками та іншими країнами, які мають запаси ракет-перехоплювачів PAC-2 і PAC-3.

    Водночас рішення американської сторони щодо чергового постачання досі не завершене.

    «Протягом майже місяця очікуємо на підпис пана Гегсета щодо ракет для “Петріотів” та “Насамсів”», — заявив Зеленський.

    Президент доручив українським посадовцям повторно порушити це питання під час переговорів із Вашингтоном. Паралельно Київ продовжує шукати можливості отримати необхідні боєприпаси від інших партнерів.

    Затримка особливо чутлива через постійні російські атаки, під час яких противник застосовує балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Комплекси Patriot відіграють важливу роль у перехопленні складних повітряних цілей, зокрема балістики, тоді як NASAMS використовують для протидії іншим типам повітряних загроз.

    Обидві системи потребують регулярного поповнення запасів ракет. Без достатньої кількості перехоплювачів можливості української ППО залишаються обмеженими навіть за наявності самих зенітних комплексів.

    Під час наради також обговорили підготовку до наступного засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», яке має відбутися в листопаді. Зеленський наголосив на необхідності пришвидшити виконання рішень про військову підтримку, які вже тривалий час перебувають на стадії погодження.

    Окрему увагу приділили відновленню української енергосистеми після російських обстрілів. Прем’єр-міністр Сергій Корецький доповів президенту про ремонтні роботи в регіонах та використання резервного обладнання.

    За словами Зеленського, енергетики працюють практично безперервно, а відповідальні міністерства мають забезпечити своєчасне поповнення матеріальних запасів для ліквідації наслідків нових атак.

    Таким чином, Україна одночасно намагається посилити протиповітряну оборону та відновити пошкоджену енергетичну інфраструктуру. Однак питання американських ракет для Patriot і NASAMS залишається невирішеним: за словами президента, необхідне погодження Пентагону Київ очікує вже майже місяць.

  • Екстрене посилення ППО перед зимою: Німеччина передасть Україні ракети до Patriot із власних арсеналів

    Екстрене посилення ППО перед зимою: Німеччина передасть Україні ракети до Patriot із власних арсеналів

    Німеччина в терміновому порядку передасть Україні ракети-перехоплювачі PAC-2 для зенітно-ракетних комплексів Patriot безпосередньо із запасів Бундесверу. Про це під час відеоконференції у форматі «Рамштайн» заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, закликавши міжнародних партнерів провести ревізію власних складів і суттєво наростити військову підтримку Києва.

    Гонка з часом та розширення пакетів допомоги

    Пісторіус наголосив, що на тлі наближення холодів Україна веде виснажливу «гонку з часом», оскільки після зниження температури слід очікувати посилення масованих ударів ворога по критичній інфраструктурі. Окрім протиракет для систем Patriot, Берлін збільшить постачання ракет класу «повітря – повітря», а також продовжить передавати безпілотники та далекобійні боєприпаси.

    Потреба в ракетах до систем Patriot залишається критичною саме через необхідність відбиття балістичних ударів. Нині повноцінне ліцензійне виробництво цих засобів ураження за межами США налагодила лише Японія, тоді як Німеччина тільки розпочала цей процес.

    Заклик Києва до обміну та нові загрози від РФ

    Міністр оборони України Євген Хмара під час виступу закликав партнерів передати ракети з наявних резервів негайно в обмін на постачання вдосконалених ракет із майбутніх українських замовлень. За його словами, Україна вже укладає контракти приблизно на 1000 ракет для систем Patriot, проте більшість із них почне надходити лише у наступні роки. Хмара також констатував дефіцит у 27 мільярдів доларів на оборонні потреби та закликав затвердити фінансові рішення до листопада, нагадавши, що до 90 відсотків успіху на фронті зараз забезпечують безпілотні системи.

    Зі свого боку генеральний секретар НАТО Марк Рютте акцентував на постійній адаптації окупантів до реалій війни: агресор дедалі частіше запускає північнокорейські ракети та дрони з реактивними двигунами, що вимагає швидких рішень для нейтралізації нових загроз.

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • США не встигли використати 910 мільйонів доларів допомоги Україні

    США не встигли використати 910 мільйонів доларів допомоги Україні

    Міністерство оборони США не встигло використати 910 мільйонів доларів, які були виділені на військову допомогу Україні в межах програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI), через завершення встановленого бюджетного періоду для взяття нових фінансових зобов’язань. Внаслідок цього частина коштів втратила можливість бути спрямованою на нові контракти з американськими оборонними виробниками у визначені строки, хоча формально ці ресурси залишаються у системі оборонного фінансування та можуть бути використані за іншими механізмами.

    Про це йдеться у звіті аудиторів Operation Atlantic Resolve за підсумками першого кварталу 2026 року.

    У документі зазначається, що 910 мільйонів доларів більше не доступні для укладання нових контрактів у межах чинного бюджетного циклу, оскільки сплив строк, у межах якого Пентагон міг брати нові фінансові зобов’язання за програмою USAI. Це означає, що ці кошти не були перетворені на нові замовлення для оборонної промисловості США у встановлений період, однак не виключає їх подальшого використання у рамках вже чинних контрактів або довгострокових програм.

    Загалом, за даними звіту, з моменту запуску програми у лютому 2022 року Конгрес США схвалив для USAI фінансування у розмірі 33,51 мільярда доларів. Із цієї суми 19,21 мільярда доларів, що становить близько 57%, уже фактично витрачено на закупівлю озброєння, техніки та послуг, які були передані Україні станом на березень 2026 року. Ще 13,49 мільярда доларів залишаються розподіленими у вигляді контрактів з американськими оборонними компаніями, які перебувають на стадії виробництва або виконання і ще не були повністю профінансовані. Окремо зазначається, що 110 мільйонів доларів формально виділені, але поки не мають конкретного контрактного оформлення і залишаються в резерві для подальшого використання.

    Водночас аудитори підкреслюють, що завершення терміну асигнувань не означає повної втрати або «згоряння» коштів. Відповідно до процедур Міністерства оборони США, такі бюджетні ресурси більше не можуть використовуватися для укладення нових контрактів, однак протягом наступних п’яти років вони можуть бути спрямовані на покриття додаткових витрат за вже підписаними угодами, зокрема у випадку подорожчання виробництва, зміни логістики або розширення обсягів постачання озброєння.

    Програма Ukraine Security Assistance Initiative була створена Конгресом США у 2014 році після початку російської агресії проти України та анексії Криму. На відміну від іншого механізму військової підтримки — Presidential Drawdown Authority, який передбачає пряме вилучення озброєння зі складів американської армії, USAI працює через довгострокові контракти з оборонними підприємствами США на виробництво нового озброєння, боєприпасів та техніки спеціально для потреб України.

    На тлі цього у червні 2026 року під час чергового засідання контактної групи у форматі «Рамштайн» союзники України оголосили про нові пакети військової допомоги загальним обсягом близько 4 мільярдів доларів. Велика Британія заявила про підготовку масштабного пакета, що включатиме системи протиповітряної оборони, ракети та безпілотники власного виробництва, а Бельгія підтвердила плани передати Україні до семи винищувачів F-16 до кінця 2026 року, частину з яких планується використовувати як донори запасних частин.

    Таким чином, попри окремі затримки у фінансовому циклі USAI, загальний рівень міжнародної військової підтримки України залишається стабільним і продовжує формуватися як через американські програми оборонного виробництва, так і через прямі пакети допомоги від союзників у Європі та НАТО.

     

  • Україна отримає сотні ракет ППО від Німеччини

    Україна отримає сотні ракет ППО від Німеччини

    За словами Пісторіуса, йдеться про постачання ракет класу «повітря–повітря» у кількості, що обчислюється тризначним числом, тобто щонайменше кількома сотнями одиниць. Він уточнив, що ці ракети будуть передані Україні безпосередньо з запасів Збройних сил Німеччини, що свідчить про готовність Берліна не лише фінансувати нові виробничі контракти, а й ділитися власними оперативними резервами для підтримки української ППО та авіаційних спроможностей.

    Окремо міністр наголосив, що Німеччина вже передала Україні додаткову систему протиповітряної оборони IRIS-T, яка є одним із ключових сучасних європейських комплексів для захисту від крилатих ракет, безпілотників та авіаційних ударів. Крім того, Берлін прискорив постачання керованих ракет для систем IRIS-T SLS та IRIS-T SLM, що дозволяє Україні оперативніше поповнювати запаси боєкомплекту та підтримувати стабільну роботу своїх підрозділів ППО в умовах інтенсивних російських атак.

    Пісторіус підкреслив, що підтримка України з боку Німеччини не обмежується лише постачанням озброєнь, а є частиною довгострокової стратегії посилення обороноздатності України та стримування російської агресії. Він зазначив, що союзники прагнуть забезпечити Україну всім необхідним для захисту повітряного простору, оскільки саме удари з повітря залишаються одним із головних інструментів тиску з боку Росії на цивільну інфраструктуру та енергетичну систему.

    Паралельно Німеччина оголосила про новий пакет військової допомоги вартістю близько 400 мільйонів доларів, який буде спрямований на посилення української системи протиповітряної оборони, закупівлю боєприпасів та постачання ракет для американських комплексів Patriot. Таким чином Берлін продовжує політику комплексної підтримки, поєднуючи передачу озброєнь із фінансовими внесками у спільні оборонні програми.

    На тлі цих рішень також стало відомо, що Велика Британія готує власний масштабний пакет допомоги, який включатиме сучасні радари, ракети для ППО та безпілотні системи британського виробництва. Це свідчить про координацію дій західних партнерів у напрямку посилення української протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових пріоритетів міжнародної підтримки.

    Окремо Борис Пісторіус у своїй заяві зазначив, що російський диктатор Володимир Путін опинився у стратегічному глухому куті, оскільки затягування війни призводить до зростання втрат і посилення внутрішніх проблем у Росії. За його словами, попри це Кремль продовжує обирати шлях ескалації, зокрема через масовані ракетні та дронові удари по території України, що лише підкреслює важливість подальшого зміцнення української ППО.

    Водночас Україна продовжує активно розвивати власні оборонні спроможності. За даними, озвученими під час міжнародних зустрічей, 18 червня було зафіксовано новий рекорд застосування безпілотних систем українськими силами. Цей показник перевищив як попередні українські результати, так і масштаби окремих атак безпілотників, які раніше здійснювала Росія. Така динаміка, за оцінками військових експертів, свідчить про стрімке зростання ролі дронових технологій у сучасній війні.

    Таким чином, нові постачання ракет від Німеччини розглядаються як важливий елемент загального посилення української системи протиповітряної оборони. В умовах постійних російських атак союзники України продовжують нарощувати військову допомогу, роблячи акцент на засобах захисту неба, які дозволяють зменшити наслідки ударів по цивільній інфраструктурі та підвищити загальну стійкість держави.

  • «Путін у глухому куті»: Пісторіус зробив заяву про війну в Україні

    «Путін у глухому куті»: Пісторіус зробив заяву про війну в Україні

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що російський лідер Володимир Путін опинився у стратегічному глухому куті у війні проти України, попри продовження бойових дій та спроби Москви зберегти військову ініціативу. Його заява пролунала на тлі загострення ситуації після атак безпілотників на російську столицю, які в РФ називають одними з наймасштабніших від початку повномасштабного вторгнення.

    Про це Пісторіус сказав під час відкриття чергового засідання у форматі «Рамштайн», де країни-партнери України координують подальшу військову допомогу, постачання озброєння та стратегічну підтримку Києва. Він наголосив, що війна, розв’язана Росією, не досягає своїх цілей, натомість завдає дедалі відчутніших втрат як Україні, так і самій Росії, включно з людськими ресурсами, економікою та військовою інфраструктурою.

    За словами німецького міністра, попри те що Кремль продовжує ескалацію та намагається підтримувати тиск на фронті, фактичні результати війни свідчать про виснаження російських можливостей. Він зазначив, що Україна, навпаки, демонструє здатність завдавати дедалі серйозніших ударів по російських військових об’єктах і логістиці, що змінює загальну динаміку конфлікту та змушує Москву реагувати жорсткішою риторикою.

    Пісторіус підкреслив, що українська сторона неодноразово заявляла про готовність до переговорів і політичного врегулювання, зокрема це публічно озвучував президент Володимир Зеленський. Водночас, за його словами, Росія обирає шлях подальшої ескалації, ігноруючи дипломатичні можливості та продовжуючи воєнні дії, що лише поглиблює конфлікт і затягує його у часі.

    Окремо міністр звернув увагу на те, що російська стратегія не обмежується лише війною проти України, а також створює ширші ризики для безпеки Європи, зокрема для країн східного флангу НАТО. Він наголосив, що такі дії Росії розглядаються союзниками як фактор довгострокової нестабільності, який вимагає відповідної реакції з боку Заходу.

    Паралельно із заявами Пісторіуса у політичному та медійному просторі активно обговорюються наслідки нещодавніх атак безпілотників на Москву. Російські джерела повідомляли про значну кількість дронів, що прямували у бік столиці, а також про роботу систем протиповітряної оборони та тимчасові обмеження в роботі аеропортів. У місті фіксувалися перебої в авіасполученні, затримки рейсів та повідомлення про вибухи.

    Зокрема, за даними російських повідомлень, було уражено низку інфраструктурних об’єктів, серед яких і Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Там виникли пожежі, а частина обладнання зазнала пошкоджень. Ці події стали черговим сигналом про вразливість критичної інфраструктури навіть у глибокому тилу РФ, що, своєю чергою, вплинуло на політичні заяви російських чиновників про можливу ескалацію.

    На цьому тлі у Росії знову активізувалася риторика про «жорстку відповідь» та розширення ударів по території України, що в європейських столицях сприймається як потенційний сигнал до нового витка ескалації. Водночас союзники України наголошують, що ключовим фактором у війні залишається здатність забезпечувати стабільну військову підтримку Києва та посилювати оборонні можливості української армії.

    Зустріч у форматі «Рамштайн» цього разу зосереджена на довгостроковій стратегії підтримки України, включно з постачанням систем протиповітряної оборони, боєприпасів, далекобійних систем і розвитку оборонної промисловості. Учасники наголошують, що саме системна допомога дозволяє Україні не лише утримувати позиції, а й поступово змінювати баланс сил на полі бою.

    Таким чином, заява Пісторіуса стала частиною ширшої дискусії серед союзників України про перспективи війни, можливості Росії продовжувати наступальні дії та роль Заходу у стримуванні подальшої ескалації конфлікту.

  • Антибалістичний щит для України: Зеленський зробив важливу заяву

    Антибалістичний щит для України: Зеленський зробив важливу заяву

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що сьогодні, 18 червня, може відбутися важлива подія на шляху до створення спільної з європейськими партнерами антибалістичної системи. За його словами, Україна та союзники готуються зробити перший практичний крок у напрямку розвитку нової системи захисту від балістичних загроз.

    Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами.

    Зеленський подякував Німеччині та іншим європейським країнам за підтримку України, а також за рішення й ініціативи, які планують обговорити під час чергового засідання у форматі «Рамштайн». Особливу увагу, за словами президента, сторони приділять питанню створення європейської антибалістичної системи, яка в майбутньому може суттєво посилити безпеку не лише України, а й усього континенту.

    «Сьогодні у нас повинна бути дуже важлива подія, коли німецькі представники зможуть поділитися з українцями тим, що нам потрібно, а ми поділимося тим, що їм потрібно, для того, щоб зробити перший крок до майбутньої антибалістичної системи», — заявив Зеленський.

    Президент не розкрив деталей майбутньої співпраці, однак із його слів випливає, що йдеться про обмін технологіями, досвідом та напрацюваннями між українською та німецькою сторонами. Україна за понад чотири роки повномасштабної війни накопичила значний практичний досвід протидії російським ракетним атакам, тоді як європейські партнери мають потужну виробничу та технологічну базу для розробки сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони.

    Заява Зеленського пролунала на тлі активізації співпраці України із західними союзниками у сфері оборонної промисловості. Напередодні за підсумками саміту країн G7 було досягнуто домовленостей щодо видачі ліцензій, які дозволять виробляти на території України не лише системи протиповітряної оборони, а й далекобійне озброєння. Це рішення може стати одним із ключових кроків до локалізації виробництва сучасних оборонних технологій та посилення обороноздатності держави.

    Паралельно партнери продовжують оголошувати нові пакети військової допомоги. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив про виділення Україні додаткових 400 мільйонів доларів військової підтримки. Передбачається, що кошти будуть спрямовані на закупівлю систем протиповітряної оборони, боєприпасів та ракет для комплексів Patriot.

    Крім того, Бельгія підтвердила намір передати Україні до кінця 2026 року сім винищувачів F-16 Fighting Falcon. Із них три літаки мають надійти у бойовій конфігурації, ще чотири будуть використані як джерело запасних частин для підтримки авіапарку.

    На тлі постійних російських ракетних атак питання створення багаторівневої системи протиракетної оборони залишається одним із пріоритетів для України. Саме тому анонсована Зеленським подія може стати важливим етапом у розвитку спільних оборонних проєктів із європейськими партнерами та наблизити появу нових механізмів захисту від балістичних ракет.

  • Patriot, далекобійні боєприпаси та українські дрони: Україна і Норвегія узгодили новий пакет оборонної співпраці

    Patriot, далекобійні боєприпаси та українські дрони: Україна і Норвегія узгодили новий пакет оборонної співпраці

    Україна та Норвегія домовилися про розширення військової співпраці, яка передбачає постачання ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, фінансування закупівлі озброєння, підтримку українських дронових програм та забезпечення Сил оборони далекобійними боєприпасами. Відповідні домовленості були досягнуті під час переговорів міністра оборони України Михайла Федорова з міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком напередодні чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».

    Нові домовленості стали продовженням масштабної оборонної підтримки, яку Норвегія надає Україні від початку повномасштабного російського вторгнення. Сьогодні Осло входить до числа ключових європейських партнерів Києва у сфері протиповітряної оборони, розвитку безпілотних технологій та фінансування закупівлі сучасного озброєння.

    За словами Федорова, під час розмови сторони погодили чотири головні напрями співпраці. Перший стосується постачання далекобійних боєприпасів у межах так званої Чеської ініціативи, яка об’єднує зусилля низки країн для забезпечення України артилерійськими снарядами. Другий напрямок — ракети для систем Patriot через міжнародний механізм JUMPSTART, що дозволяє країнам-партнерам фінансувати швидке постачання озброєнь зі складів Сполучених Штатів. Третій — внески до спеціального фонду PURL, через який здійснюються закупівлі засобів протиповітряної оборони та іншого критично важливого обладнання. Четвертий напрямок — підтримка українських дронових програм та масштабування виробництва безпілотників.

    Особливу увагу під час переговорів було приділено саме протиповітряній обороні. Українська сторона неодноразово наголошувала, що головною загрозою для цивільного населення та критичної інфраструктури залишаються російські балістичні ракети. Саме комплекси Patriot сьогодні вважаються одним із небагатьох засобів, здатних ефективно перехоплювати такі цілі.

    Механізм JUMPSTART, який обговорювали сторони, є спеціальною програмою американських військових продажів. Вона дозволяє країнам-союзникам фінансувати закупівлю озброєння для третіх держав безпосередньо зі складів армії США. У 2025 році Норвегія вже спрямувала на цей механізм близько 10 мільярдів норвезьких крон, а тепер розглядається можливість подальшого використання програми для забезпечення України ракетами до Patriot.

    Не менш важливим залишається механізм PURL. Саме через нього Норвегія вже фінансувала постачання критично важливих компонентів протиповітряної оборони для України. У травні цього року Осло оголосило про виділення ще 300 мільйонів доларів у межах нового пакета PURL, до якого входять, зокрема, ракети до систем Patriot.

    Під час нинішніх переговорів також обговорювалося оперативне фінансування потреб української армії ще до надходження коштів за європейськими кредитними програмами. Україна наголошує, що швидкість фінансування сьогодні напряму впливає на можливість укладення контрактів та закупівлі зброї, необхідної на фронті вже зараз.

    Окремим пунктом стала співпраця у сфері безпілотних технологій. Норвегія останніми місяцями активно інвестує у розвиток українських дронових програм. Зокрема, раніше сторони оголосили про запуск першого спільного виробництва безпілотників типу mid-strike на території Норвегії для потреб Збройних сил України. Очікується, що йдеться про виробництво кількох тисяч безпілотних комплексів, які можуть використовуватися для ураження логістики, складів та військових об’єктів противника на значній відстані від лінії фронту.

    Українська сторона також презентувала партнерам результати розвитку власних дронових технологій. За даними Міністерства оборони, масштабування програм дронів-перехоплювачів уже дозволило суттєво підвищити ефективність боротьби з російськими безпілотниками. Рівень перехоплення повітряних цілей останніми місяцями наблизився до 90%, попри зростання інтенсивності атак.

    Напередодні зустрічі з норвезьким колегою Михайло Федоров також провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Під час цієї розмови сторони координували пріоритети перед засіданням «Рамштайну», зокрема питання посилення ППО, забезпечення боєприпасами та розвитку оборонних технологій.

    Норвегія вже входить до числа найбільших донорів безпекової допомоги Україні. Лише у 2026 році країна запланувала виділити близько 7 мільярдів доларів на підтримку України, з яких значна частина буде спрямована на дрони, системи ППО, артилерійські боєприпаси та механізми закупівлі озброєнь через міжнародні фонди.

    Нові домовленості між Києвом та Осло демонструють, що питання протиповітряної оборони залишається одним із головних пріоритетів міжнародної підтримки України. На тлі регулярних масованих атак Росії на українські міста та критичну інфраструктуру саме ракети для Patriot, нові дронові технології та оперативне фінансування військових потреб можуть стати ключовими елементами зміцнення української оборони вже найближчими місяцями.

  • П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять провідних держав НАТО – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада – заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо довгострокового збільшення військової допомоги Україні. Йшлося про пропозицію, за якою країни-члени Альянсу мали б щорічно спрямовувати на підтримку Києва щонайменше 0,25% власного ВВП.

    Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела серед дипломатів та чиновників НАТО.

    За інформацією видання, Рютте намагався зробити фінансування України більш системним та передбачуваним, закріпивши мінімальний рівень військової підтримки для всіх союзників. Ініціатива мала стати частиною ширшої стратегії Альянсу з довгострокового забезпечення української оборони на тлі затяжної війни з Росією та можливого скорочення американської участі у підтримці Києва в майбутньому.

    Генсек НАТО сподівався винести це питання на затвердження під час майбутнього саміту Альянсу в Анкарі, однак, як зазначає The Telegraph, вже зараз стало зрозуміло, що необхідного консенсусу досягти не вдасться. У НАТО всі ключові рішення ухвалюються лише за одностайної підтримки всіх членів, а позиція п’яти великих держав фактично заблокувала просування пропозиції.

    За даними журналістів, підтримку ідеї Рютте висловили щонайменше сім країн НАТО, які вже сьогодні витрачають на військову допомогу Україні понад 0,25% свого ВВП. Серед них Польща, Нідерланди, а також держави Балтії та Північної Європи. Ці країни вважають, що підтримка України має бути не тимчасовою політичною ініціативою, а постійним стратегічним зобов’язанням для всього Альянсу.

    Водночас найбільший спротив, за словами співрозмовників видання, надійшов від Франції, Італії, Іспанії та Канади. Окремо увагу журналісти звертають на позицію Велика Британія, яка традиційно вважалася одним із найактивніших союзників України у сфері безпеки.

    Одне з джерел у НАТО охарактеризувало ставлення цих держав до ініціативи коротко: “Вони не в захваті від цієї ідеї”.

    The Telegraph називає ситуацію “подвійним ударом” по репутації Лондона. Видання нагадує, що британський уряд нещодавно погодив тимчасові винятки, які дозволяють закуповувати авіаційне пальне та дизель, вироблені з російської сировини у третіх країнах. На цьому тлі небажання підтримати новий механізм допомоги Україні викликало додаткове невдоволення серед східноєвропейських та скандинавських союзників.

    Попри те, що Британія залишається третім за обсягом постачальником військової допомоги Україні серед країн НАТО, її внесок становить приблизно 0,1% британського ВВП – значно менше за запропонований рівень.

    Особливе роздратування серед прихильників ініціативи викликає те, що деякі найбільші економіки Європи, на думку дипломатів, мають можливість робити значно більше для підтримки України, однак не демонструють відповідної політичної готовності. Йдеться насамперед про Францію, Італію та Іспанію, чий рівень допомоги Києву часто критикують як недостатній у порівнянні з економічним потенціалом цих країн.

    Згідно з відкритими даними Кільського інституту світової економіки, саме країни Балтії, Північної Європи, а також Польща та Нідерланди наразі є серед лідерів за часткою ВВП, яку вони спрямовують на підтримку України.

    Сам Рютте останніми місяцями неодноразово наголошував, що військова допомога Україні розподілена між союзниками нерівномірно. За його словами, частина держав НАТО “витрачає недостатньо”, хоча публічно декларує підтримку Києва.

    Генсек також просуває ідею більшої відповідальності європейських союзників за безпеку континенту. На його думку, Європа повинна бути готовою підтримувати Україну навіть у разі зміни політичної ситуації у США або скорочення американської військової допомоги.

    Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон публічно підтримав ідею збільшення внесків союзників. Коментуючи дискусії всередині НАТО, він заявив, що хотів би бачити більше країн, які “не лише гарно говорять про Україну, а й підкріплюють свої слова реальними грошима”.

    Передумовою нинішньої ініціативи стала пропозиція, озвучена ще у грудні 2025 року тодішнім міністром оборони України Денисом Шмигалем під час зустрічі у форматі “Рамштайн”. Тоді українська сторона закликала партнерів закріпити довгострокове фінансування оборонних потреб України на рівні не менше 0,25% ВВП.

    Першими на таке зобов’язання погодилися Естонія, Латвія та Литва. Згодом цю ідею почали активно просувати країни східного флангу НАТО, які вважають перемогу України критично важливою для власної безпеки та стримування Росії.

  • У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У Північноатлантичному альянсі розпочалося обговорення ініціативи щодо створення довгострокового механізму військової підтримки України, який передбачає щорічне виділення державами-членами НАТО коштів у розмірі 0,25% їхнього валового внутрішнього продукту. Ідею, яку впродовж кількох років активно просувала Естонія, виніс на рівень загальноальянсової дискусії генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

    Про це перед початком зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Швеції заявив глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна.

    За словами естонського міністра, питання довгострокового фінансування української оборони стало одним із ключових у нинішніх дискусіях усередині Альянсу на тлі затяжної війни Росії проти України та необхідності забезпечити Києву стабільну військову підтримку на роки вперед.

    «Я дуже радий, що зараз генеральний секретар Рютте виніс на обговорення — як і Естонія, яка запропонувала це вже кілька років тому — довгострокове зобов’язання для союзників щодо військової підтримки України у розмірі 0,25% ВВП», — заявив Тсахкна.

    За його словами, йдеться не лише про політичний жест підтримки України, а про спробу сформувати системну та передбачувану модель допомоги, яка не залежатиме від зміни урядів, виборчих циклів або короткострокових політичних рішень у країнах Заходу.

    В Естонії вважають, що нинішній формат підтримки України потребує переходу від ситуативних пакетів допомоги до постійного механізму, який дозволить українським Силам оборони планувати закупівлі, виробництво озброєнь, мобілізаційні ресурси та оборонні операції в довгостроковій перспективі.

    Маргус Тсахкна наголосив, що головною причиною такої ініціативи є оцінка безпекової ситуації в Європі. За його словами, Росія залишатиметься стратегічною загрозою для регіону ще тривалий час, незалежно від поточної динаміки бойових дій в Україні.

    «Росія залишатиметься загрозою ще надовго. І ми не бачимо, що Путін дуже скоро змінить свою мету», — заявив глава естонської дипломатії.

    Ініціатива передбачає, що кожна держава-член НАТО щороку виділятиме на військову підтримку України суму, еквівалентну 0,25% власного ВВП. У практичному вимірі це може означати постійне фінансування постачання боєприпасів, систем ППО, бронетехніки, дронів, засобів зв’язку, навчальних програм та розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    У країнах Балтії наголошують, що такий механізм також міг би частково зняти проблему нерівномірного розподілу допомоги між союзниками. Останніми роками значна частина витрат на підтримку України припадала на окремі держави, тоді як деякі члени Альянсу демонстрували значно меншу активність.

    На цьому тлі генеральний секретар НАТО Марк Рютте 22 травня відкрито висловив невдоволення тим, що лише 6–7 європейських країн активно закуповують американське озброєння для передачі Україні. За його словами, більшість союзників мають значно активніше долучатися до спільних зусиль із підтримки Києва.

    Дискусія про 0,25% ВВП для України також пов’язана із загальним збільшенням оборонних витрат у НАТО. Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни Альянсу почали поступово нарощувати військові бюджети та переглядати підходи до колективної безпеки.

    Аналітики зазначають, що запропонований механізм може стати своєрідною «архітектурою довгострокової підтримки України», яка функціонуватиме незалежно від перебігу війни та політичної ситуації у США чи Європі. Фактично йдеться про створення окремого постійного каналу оборонного фінансування для України всередині євроатлантичної системи безпеки.

    Водночас питання реалізації такої ініціативи може викликати дискусії між союзниками. Частина держав НАТО традиційно обережно ставиться до формалізації фінансових зобов’язань, особливо на тлі внутрішніх економічних труднощів, інфляції та зростання власних оборонних витрат.

    Попри це, країни Балтії продовжують активно просувати ідею довгострокового фінансування української оборони. Естонія, Латвія та Литва ще раніше взяли на себе зобов’язання щороку спрямовувати на військову підтримку України не менше 0,25% свого ВВП.

    Крім того, у грудні 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль під час засідання у форматі «Рамштайн» закликав міжнародних партнерів закріпити аналогічний підхід на ширшому рівні. У Києві тоді наголошували, що довгострокова прогнозованість військової допомоги є критично важливою для планування оборонної стратегії країни.

    На тлі триваючої війни та зростання напруженості між Росією і НАТО тема стабільної військової підтримки України дедалі більше перетворюється на один із центральних елементів європейської системи безпеки. У союзницьких столицях дедалі частіше визнають, що підтримка України розглядається не лише як допомога окремій державі, а як інвестиція у стримування Росії та стабільність усього євроатлантичного простору.