Позначка: Рассвет

  • «Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

    «Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

    Росія прискорює розгортання власної супутникової мережі «Рассвет», яка може суттєво змінити характер повітряної війни проти України. Приблизно через шість місяців російські військові потенційно отримають можливість керувати ударними безпілотниками Shahed, розвідувальними дронами та окремими типами ракет у реальному часі через супутниковий зв’язок. Це дозволить операторам коригувати маршрути під час польоту, а також може зменшити ефективність частини українських засобів радіоелектронної боротьби. Про небезпеку попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.

    Про нову технологічну загрозу Бескрестнов розповів в інтерв’ю американському агентству Associated Press.

    За його словами, російський супутниковий проєкт може становити небезпеку не лише для України, а й для європейських держав.

    Радник президента назвав «Рассвет» одним із найсерйозніших технологічних викликів, які Росія створює для української оборони.

    Йдеться про можливість підтримувати зв’язок з ударними апаратами навіть на великих відстанях від наземних пунктів управління.

    У разі успішного завершення проєкту російські оператори можуть отримати нові можливості змінювати завдання безпілотників уже після їхнього запуску.

    Що відомо про російський аналог Starlink

    «Рассвет» — російський проєкт супутникового широкосмугового зв’язку, який розробляє компанія «Бюро 1440».

    Його концепція передбачає створення угруповання низькоорбітальних супутників для забезпечення доступу до мережі з різних регіонів.

    Система позиціонується як російська альтернатива американському Starlink компанії SpaceX.

    Однак технології супутникового інтернету мають не лише цивільне застосування.

    Вони можуть використовуватися для підтримання зв’язку з рухомими військовими платформами, зокрема безпілотниками.

    За інформацією української розвідки, Росія суттєво прискорила реалізацію проєкту.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Москва планує створити угруповання з 292 супутників у 2027 році та збільшити їхню кількість до 924 апаратів до 2035 року.

    Ці плани озвучив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.

    За відкритими даними, 23 березня 2026 року російська компанія здійснила запуск перших 16 серійних супутників «Рассвет».

    У липні розробники повідомили про запуск наступної партії.

    Водночас заявлені Росією плани не гарантують, що всі супутники будуть виведені на орбіту в установлені терміни.

    Росія вже отримує короткочасне покриття над Україною

    Сергій Бескрестнов повідомив, що російські супутники вже забезпечують окремі періоди доступності зв’язку над українською територією.

    За його словами, коли апарати проходять над Україною, покриття може зберігатися приблизно 30–40 хвилин.

    Наразі цього недостатньо для стабільного цілодобового управління безпілотниками по всій країні.

    Однак розширення супутникового угруповання потенційно дозволить збільшити тривалість доступного зв’язку.

    За прогнозом Флеша, постійне покриття України може з’явитися приблизно через шість місяців — орієнтовно навесні 2027 року.

    Водночас експерт не стверджував, що повноцінна система вже працює або що її запуск гарантовано відбудеться саме в цей термін.

    Чому нова система може бути небезпечною для України

    Одним із головних способів протидії російським ударним дронам залишається радіоелектронна боротьба.

    Засоби РЕБ можуть створювати перешкоди для навігації та каналів зв’язку, які використовують безпілотні апарати.

    Це здатне ускладнювати виконання бойових завдань або змушувати дрони відхилятися від визначених маршрутів.

    Однак супутниковий канал зв’язку може змінити характер цієї протидії.

    Якщо безпілотник отримує інформацію безпосередньо через супутникову мережу, його залежність від окремих наземних каналів управління потенційно зменшується.

    Крім того, оператор може отримати можливість підтримувати двосторонній зв’язок з апаратом під час польоту.

    Це дозволило б змінювати його завдання залежно від ситуації.

    Серед можливих носіїв такого зв’язку Бескрестнов назвав ударні безпілотники Shahed, розвідувальні апарати та дешевші ракети типів «Бандероль» і «Дань-М».

    Водночас супутниковий зв’язок не робить літальний апарат невразливим.

    Засоби РЕБ, протиповітряна оборона та інші технології протидії можуть залишатися ефективними залежно від характеристик конкретної системи.

    Головна загроза полягає в тому, що Україні доведеться адаптувати вже створені засоби захисту до нового способу управління російськими повітряними цілями.

    Флеш попереджав про «Рассвет» ще у вересні

    Нинішнє інтерв’ю Associated Press — не перше публічне попередження українського експерта про російську супутникову систему.

    Ще 20 вересня Бескрестнов наголошував на необхідності розпочати розроблення спеціальних засобів протидії до того, як Росія завершить розгортання мережі.

    Тоді «Ненька інфо» опублікувала матеріал про можливі наслідки появи російського аналога Starlink.

    Експерт звертав увагу, що проблеми з окремими російськими супутниками не означають повної зупинки проєкту.

    За його оцінкою, російські розробники продовжують удосконалювати обладнання та готувати нові запуски.

    Саме тому Україні необхідно діяти на випередження.

    Україна вже готує засоби протидії

    За словами Бескрестнова, Україна працює над заходами, які мають обмежити можливості використання російської супутникової мережі у військових цілях.

    Серед інструментів експерт назвав санкції та технологічні засоби протидії.

    Однак розроблення захисту ускладнюється тим, що повноцінна російська система ще не працює.

    Російські інженери раніше мали можливість досліджувати роботу американського Starlink та випробовувати способи створення перешкод для супутникового зв’язку.

    Натомість українським спеціалістам доводиться готуватися до протидії мережі, яка перебуває в процесі розгортання.

    У серпні Міністерство цифрової трансформації України також звернулося до Міжнародного союзу електрозв’язку з вимогою виключити українську територію із зон обслуговування російської системи «Рассвет».

    Водночас самі міжнародні звернення не гарантують технічного припинення супутникового сигналу.

    Для захисту потрібні додаткові технологічні та організаційні рішення.

    Проблеми зі Starshield додають Україні ризиків

    Попередження Флеша пролунало на тлі нових обмежень роботи американської системи Starshield, яку використовують українські військові.

    За інформацією Associated Press, 14 жовтня для відповідних терміналів запровадили обмеження зв’язку під час руху на швидкості понад 160 кілометрів на годину.

    Це створило проблеми для частини українських безпілотників, які використовують супутниковий зв’язок під час виконання завдань.

    Бескрестнов повідомив, що Україна веде переговори зі SpaceX, Пентагоном та урядом США щодо можливого перегляду обмеження.

    Один із варіантів — використання дорожчого пакета супутникових послуг, призначеного для авіації.

    Водночас остаточного рішення щодо цього питання на момент інтерв’ю не було.

    Крім того, Україна розглядає альтернативні мережі, зокрема європейську Eutelsat OneWeb та проєкт Amazon.

    Що буде, якщо Росія завершить розгортання «Рассвету»

    Якщо Росії вдасться створити стабільну супутникову мережу та інтегрувати її в ударні безпілотники, це може суттєво розширити можливості російської армії.

    Водночас для практичного використання нової технології потрібна не лише достатня кількість супутників.

    Необхідні також відповідні наземні станції, термінали на самих безпілотниках, захищені канали передавання даних та надійне програмне забезпечення.

    Тому завершення орбітального угруповання не обов’язково означатиме миттєву появу масового супутникового управління всіма російськими дронами.

    Станом на 18 жовтня 2026 року повноцінне безперервне покриття України мережею «Рассвет» незалежно не підтверджене.

    Однак українські військові експерти вже розглядають можливість його появи як серйозний ризик.

    Головне завдання України — встигнути розробити, випробувати та розгорнути засоби протидії до того, як Росія зможе масштабно використовувати новий канал супутникового управління для своїх атак.

  • «Це буде маленька катастрофа»: Флеш пояснив, чим Україні загрожує російський аналог Starlink

    «Це буде маленька катастрофа»: Флеш пояснив, чим Україні загрожує російський аналог Starlink

    Україні варто вже зараз готувати окрему систему радіоелектронної боротьби проти російського супутникового угруповання «Рассвет», не чекаючи, доки Москва доведе систему до повноцінної роботи. Про це 20 вересня попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.

    Бескрестнов заявив, що нинішні технічні проблеми Росії із супутниками не повинні створювати в Україні ілюзію, нібито проєкт провалився остаточно. На його думку, російські розробники продовжать доопрацьовувати апарати й системи їх виведення на робочі орбіти, а в разі успіху Москва потенційно отримає новий канал керування ударними дронами та ракетами.

    «Це буде величезна проблема для нас. Ні, це навіть не проблема, це буде маленька катастрофа», — так Бескрестнов охарактеризував можливий сценарій. Його слова цитують українські медіа та Interfax-Україна.

    Бескрестнов офіційно є позаштатним радником президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони. Володимир Зеленський призначив його на цю посаду указом №621/2026 від 17 липня.

    Суть загрози полягає в тому, що «Рассвет» — це не просто окремі експериментальні апарати. Йдеться про російський проєкт низькоорбітального супутникового зв’язку компанії «Бюро 1440», який має створити власну мережу широкосмугового доступу до інтернету за принципом, схожим на Starlink.

    Сама компанія «Бюро 1440» повідомляє, що ще у 2023 році вивела на орбіту перші три експериментальні апарати місії Rassvet-1, у 2024-му — ще три супутники Rassvet-2. У березні 2026 року компанія перейшла до серійного етапу і запустила перші 16 апаратів нового покоління, а в липні повідомила про другий запуск серійної партії.

    Тобто попри проблеми окремих супутників Росія вже перейшла від кількох тестових апаратів до спроби створити повноцінне орбітальне угруповання.

    Не всі російські супутники дісталися потрібних орбіт

    Водночас саме тут у проєкту виникли серйозні труднощі.

    Незалежний Ukrainian Institute for Security and Cooperation, який аналізував орбітальні дані на початку вересня, встановив, що після двох виробничих запусків прогрес був нерівномірним. Станом на 6 вересня лише 13 із 32 запущених у 2026 році серійних супутників перебували в кластері приблизно на висоті 509–514 км. Жоден із 16 апаратів другої партії на той момент не піднявся вище приблизно 426 км.

    Ще детальніше ситуацію показують дані незалежного трекера azmth, який використовує інформацію CelesTrak. Станом на 14 вересня 13 супутників першої серійної партії перебували приблизно на висоті 508–513 км, два інші — значно нижче, на 350–370 км. Один апарат, RASSVET-3 №4, ще 6 червня зійшов з орбіти та згорів у атмосфері.

    Факт втрати одного із супутників підтверджувала й сама компанія «Бюро 1440». У червні вона повідомляла російському «Коммерсанту», що один із 16 серійних апаратів було втрачено, а решта продовжують перебувати на низькій навколоземній орбіті.

    Другий запуск також пройшов неідеально. За даними Russian Space Web, частина апаратів почала підіймати орбіту, але багато з них залишалися на висотах близько 300–330 км, де атмосферне гальмування значно сильніше. До кінця серпня окремі супутники вже припинили помітний набір висоти, а два апарати опускалися нижче 300 км.

    Саме ці невдачі й могли створити враження, що російський аналог Starlink опинився у глухому куті. Бескрестнов із цим не погоджується.

    Він наголошує, що Росія має власну космічну промисловість, ракети-носії та можливість продовжувати запускати нові партії апаратів. На його думку, Москва може доопрацювати двигуни супутників або змінити спосіб їх виведення на орбіту.

    Радник президента навіть припустив, що в майбутньому один запуск важкої ракети «Ангара» теоретично може доставити значну частину угруповання одразу. Це його оцінка, а не оголошений Росією план конкретного запуску.

    Чому супутники можуть бути небезпечними саме для війни

    У цивільному варіанті «Рассвет» позиціонується як система широкосмугового супутникового інтернету. Однак технологія низькоорбітального зв’язку має очевидне військове застосування.

    Ключова перевага полягає у можливості підтримувати зв’язок із рухомими платформами далеко за межами традиційної радіолінії.

    Якщо ударний дрон керується лише наземним каналом, цей зв’язок обмежений дальністю, рельєфом, потужністю передавачів і протидією РЕБ. Супутниковий канал потенційно дозволяє підтримувати двосторонню передачу даних на значно більшій відстані.

    Саме цього побоюється Флеш. За його оцінкою, після створення достатньо щільного угруповання Росія може використовувати його для передачі телеметрії та команд на далекобійні безпілотники або окремі види ракет.

    Це не означає, що така можливість уже існує. Нинішня кількість і стан супутників не забезпечують суцільного безперервного покриття території України.

    За оцінкою Бескрестнова, яку він озвучував ще навесні, для стабільного цілодобового зв’язку потрібні щонайменше 200–250 супутників. На той момент Росія планувала розгорнути близько 300 апаратів протягом найближчих років, а пізніше — збільшити систему приблизно до тисячі.

    Незалежні оцінки також показують, що нинішнє угруповання ще далеке від повноцінного аналога Starlink. Аналіз орбітального розгортання свідчить, що Росія зараз перебуває лише на ранній стадії створення системи.

    Але Москва вже витрачає на проєкт великі гроші

    Проєкт має суттєве державне фінансування.

    За даними, які наводила Meduza з посиланням на російський «Коммерсант», російська програма передбачає близько 102 млрд рублів державних коштів і ще приблизно 329 млрд рублів інвестицій самої компанії. До кінця 2030 року планувалося мати 292 супутники, а загальна кількість запланованих запусків могла сягнути 383 апаратів.

    Це означає, що нинішні технічні проблеми не обов’язково зупинять програму.

    Навпаки, компанія офіційно продовжує називати запуски 2026 року переходом від експериментальної стадії до побудови повноцінного сервісу.

    Крім того, сама супутникова мережа має міжнародну частотну реєстрацію. База Міжнародного союзу електрозв’язку містить заявки Росії на негеостаціонарні мережі RASSVET, RASSVET-2 та RASSVET-3.

    Україна вже намагається діяти через міжнародні механізми

    Наприкінці серпня українська сторона повідомляла про звернення до Міжнародного союзу електрозв’язку щодо російської супутникової системи.

    За даними українських медіа, Київ вимагає не допустити використання російської мережі над територією України, зокрема через виключення української території із зони її обслуговування.

    Однак дипломатичне або регуляторне обмеження — лише одна частина проблеми.

    Флеш вважає, що Україні необхідно паралельно створювати технічний засіб протидії.

    Його головний заклик зараз полягає в тому, щоб не чекати моменту, коли «Рассвет» стане реальною бойовою системою.

    За словами Бескрестнова, Україна вже мала схожу проблему з mesh-мережами — децентралізованими мережами зв’язку, які російські сили використовують для передачі даних між пристроями. Він стверджує, що ще рік тому питання створення ефективної РЕБ-протидії таким системам недооцінювали, а тепер доводиться наздоганяти.

    Саме такого сценарію він боїться і щодо «Рассвета».

    Потрібно буде захищати не фронт, а критичну інфраструктуру

    Бескрестнов звернув увагу ще на одну важливу деталь: система протидії може знадобитися не лише безпосередньо на фронті.

    На його думку, якщо російські ударні безпілотники отримають супутниковий зв’язок, Україна повинна буде створити РЕБ-захист навколо основних об’єктів критичної інфраструктури.

    Це означає енергетичні об’єкти, великі промислові підприємства, військові вузли, логістичні центри та інші потенційні цілі далекобійних атак.

    Флеш одразу попереджає, що така система не буде ані дешевою, ані швидкою в розробці.

    І саме тому він закликає починати роботу зараз, поки російське угруповання ще не досягло необхідної чисельності.

    Раніше Nenka.info вже писала про спроби Росії розвивати альтернативні канали управління далекобійними безпілотниками та про дедалі складніші системи зв’язку, які застосовуються у Shahed. Для України це означає, що класичної боротьби лише з навігацією або окремими частотами дедалі частіше буде недостатньо.

    Головна проблема «Рассвета» для України полягає не в тому, що система вже готова до бойового використання. Навпаки — на сьогодні її орбітальна частина має очевидні технічні проблеми, а кількість супутників недостатня для постійного покриття.

    Але саме це, за логікою Бескрестнова, і створює вікно можливостей.

    Якщо Україна почне будувати протидію тоді, коли сотні російських супутників уже працюватимуть на орбіті, може бути пізно.

    «Я не мовчу. Я буквально кричу про загрозу», — резюмував радник президента.

  • Росія прискорила створення власного Starlink: у ГУР назвали терміни появи сотень супутників

    Росія прискорила створення власного Starlink: у ГУР назвали терміни появи сотень супутників

    Росія прискорює розгортання власної низькоорбітальної системи супутникового зв’язку «Рассвет», яку позиціонують як російську альтернативу Starlink. Москва просувається швидше, ніж передбачали попередні плани, а вже протягом найближчих років має намір вивести на орбіту сотні апаратів. Українська розвідка попереджає: після формування повноцінного угруповання система зможе забезпечувати постійний зв’язок за принципом, подібним до Starlink, а тому питання протидії їй уже обговорюється.

    Про це розповів заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.

    За даними ГУР, Росія планує створити угруповання із 292 супутників уже у 2027 році, а до 2035-го збільшити його до 924 апаратів.

    «Москва впроваджує “Рассвет” — фактично російський аналог системи Starlink. І вони почали її запускати значно швидше, ніж це передбачалося їхніми планами», — повідомив Скібіцький.

    Незалежні дані підтверджують, що проєкт перейшов від випробувань до розгортання робочого угруповання. 23 березня 2026 року компанія «Бюро 1440» здійснила перший пакетний запуск одразу 16 супутників «Рассвет». Апарати вивела ракета «Союз-2.1Б», після чого їх взяв під контроль центр управління польотами компанії.

    Це був важливий рубіж: попередні запуски «Рассвет-1» та «Рассвет-2» мали переважно експериментальний характер, тоді як апарати 2026 року вже є частиною майбутнього робочого угруповання.

    У самій компанії «Бюро 1440» підтверджують, що після березневого запуску розпочався етап безпосереднього розгортання системи. 20 липня компанія повідомила про успішне виведення на орбіту супутників другого пакетного запуску.

    Таким чином, Росія вже перейшла до серійних запусків.

    Що відомо про російський «Рассвет»

    «Рассвет» створює російська аерокосмічна компанія «Бюро 1440», що входить до «ИКС Холдинга». Концептуально система справді нагадує Starlink: замість кількох великих геостаціонарних супутників використовується значна кількість відносно невеликих апаратів на низькій навколоземній орбіті.

    Це дозволяє зменшити затримку сигналу та забезпечувати широкосмуговий доступ до мережі навіть там, де відсутня звичайна наземна телекомунікаційна інфраструктура.

    За даними Janes, російська система має використовувати технологію 5G NTN та міжсупутникові лазерні канали зв’язку. Заявлена швидкість доступу може сягати 1 Гбіт/с, а затримка сигналу — до 70 мілісекунд.

    Саме лазерні міжсупутникові канали є особливо важливими. Вони дозволяють апаратам передавати інформацію один одному без необхідності кожного разу спрямовувати весь трафік через наземну станцію.

    Березневі супутники отримали оновлену систему електроживлення, плазмові двигуни та нове покоління терміналів лазерного зв’язку.

    Поки система працює лише «вікнами»

    Наразі порівнювати можливості «Рассвета» зі сформованою мережею Starlink зарано. Російське угруповання ще занадто мале, щоб забезпечувати безперервне покриття.

    Це підтверджує і українська розвідка.

    За словами Скібіцького, зараз система може працювати лише фрагментарно — у моменти, коли відповідний російський супутник проходить над територією України.

    Тобто на цьому етапі постійного супутникового покриття немає. Але ситуація принципово змінюватиметься зі збільшенням кількості апаратів.

    Після розгортання повноцінного угруповання супутники зможуть послідовно змінювати один одного над певною територією. Саме цей принцип лежить в основі роботи великих низькоорбітальних мереж.

    «Коли вони виведуть на орбіту повноцінне угруповання супутників, система запрацює за принципом, аналогічним Starlink», — пояснив представник ГУР.

    За його словами, в Україні вже обговорюють можливі способи протидії новій системі.

    «Вже йде дискусія, як з цим боротися», — зазначив Скібіцький.

    Чому це важливо саме для війни

    Російський проєкт має цивільне призначення, але супутникові комунікаційні мережі за своєю природою є технологією подвійного використання.

    Досвід російсько-української війни продемонстрував, наскільки важливим може бути стабільний супутниковий інтернет для сучасних бойових дій — від зв’язку між підрозділами до роботи цифрових систем управління.

    WIRED у травні звертав увагу, що запуск першої серійної партії «Рассвета» здійснили саме з космодрому Плесецьк, який тісно пов’язаний із російською військовою космічною програмою. Видання також зазначало, що проєкт отримує значну державну підтримку і потенційно має як цивільне, так і військове застосування.

    Janes також характеризує «Рассвет» як російську альтернативу низькоорбітальній мережі Starlink.

    Водночас називати «Рассвет» повноцінним конкурентом Starlink уже сьогодні було б перебільшенням. Масштаби систем поки непорівнянні, а Росії ще необхідно налагодити серійне виробництво апаратів та забезпечити високу частоту космічних запусків.

    До 292 супутників уже наступного року

    Саме темпи розгортання стають головним питанням.

    Російський план передбачає вихід на сотні апаратів протягом дуже короткого часу. За інформацією, яку наводять профільні джерела, до кінця 2027 року Москва розраховує сформувати угруповання приблизно з 292 супутників. Ця цифра збігається з даними, які зараз наводить українська військова розвідка.

    Але реалізувати такий графік буде непросто. Якщо запускати по 16 апаратів за один раз, Росії знадобиться багато пакетних запусків протягом 2026–2027 років, не враховуючи можливих аварій, технічних несправностей та необхідності заміни апаратів.

    Проєкт вимагає не лише самих супутників. Потрібні ракети-носії, наземні термінали, центри управління, виробничі лінії, електроніка та велика мережа наземної інфраструктури.

    Саме спроможність російської промисловості підтримувати необхідний темп серійного виробництва може стати одним із головних обмежень програми.

    Росія засвоює уроки війни

    Прискорення «Рассвета» вписується у ширшу тенденцію, про яку останнім часом говорить українська розвідка: Москва намагається максимально швидко масштабувати технології, ефективність яких стала очевидною під час війни.

    Йдеться про безпілотні системи, захищений цифровий зв’язок, супутникову розвідку, навігацію та незалежні канали передачі даних.

    Власне низькоорбітальне угруповання потенційно дасть Росії значно більшу автономність у сфері комунікацій та зменшить залежність від наземної телекомунікаційної інфраструктури.

    При цьому перші результати вже є: у березні на орбіту вийшли 16 серійних апаратів, а в липні «Бюро 1440» повідомило про другий пакетний запуск.

    Тож для України проблема «Рассвета» поки не полягає в тому, що Росія вже отримала власний повноцінний Starlink. Такої системи у Москви наразі немає.

    Набагато важливіше те, що Росія вже перейшла від експериментів до системного розгортання супутникового угруповання, а строки реалізації програми, за оцінкою ГУР, прискорюються. Якщо Москва зможе підтримати нинішній темп і справді вивести сотні апаратів, «Рассвет» перетвориться з експериментальної технології на постійно доступну мережу зв’язку — з потенційно серйозними наслідками і для російських військових можливостей.