Daypolitico

Позначка: РБК-Україна

  • «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    Україна отримала від Сполучених Штатів інформацію про можливу загрозу нового удару російською балістичною ракетою середньої дальності «Орєшнік». Про це повідомило РБК-Україна з посиланням на джерело в українській владі. За словами співрозмовника видання, попередження від американської сторони справді надходило, хоча офіційних заяв Вашингтона на момент публікації інформації не було.

    Повідомлення з’явилося на тлі офіційного попередження Повітряних сил ЗСУ про високу ймовірність застосування Росією ракети «Орєшнік» протягом найближчої доби. Українських громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення небезпеки.

    За інформацією військових, потенційний пуск може бути здійснений із російського полігону «Капустин Яр» в Астраханській області. Саме звідти раніше запускали ракети цього типу по території України. Особливість «Орєшніка» полягає в тому, що Україна наразі не має власних технічних можливостей для самостійного відстеження таких запусків на всій траєкторії польоту. Саме тому надзвичайно важливу роль відіграють розвідувальні дані партнерів, насамперед США та країн НАТО.

    Тема можливого застосування «Орєшніка» вже не вперше стає предметом міжнародних попереджень. Наприкінці травня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна отримала від США та європейських партнерів інформацію про підготовку Росією удару із застосуванням цієї ракети. Тоді українські спецслужби перевіряли отримані дані, а глава держави закликав громадян особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Раніше аналогічні попередження публікувало й посольство США в Києві. Американські дипломати повідомляли про ризик масштабної повітряної атаки з боку Росії та рекомендували громадянам США, які перебувають в Україні, бути готовими до негайного укриття.

    «Орєшнік» вважається однією з найнебезпечніших російських ракет нового покоління. За оцінками експертів, вона створювалася як носій ядерного заряду, хоча Росія використовує її і в звичайному спорядженні. Військові аналітики зазначають, що подібні удари часто мають не лише військову, а й психологічну мету — посіяти паніку серед населення та посилити інформаційний тиск на Україну і її союзників.

    За даними українських та міжнародних джерел, Росія вже кілька разів застосовувала «Орєшнік» під час війни проти України. Найбільш резонансними стали удари по Дніпру у 2024 році, по Львівській області у січні 2026 року та по Київщині у травні цього року. Після останньої атаки уламки ракети були передані для спільного вивчення українським та американським фахівцям. У США заявили, що аналіз цієї зброї допоможе краще зрозуміти її можливості та знайти ефективні засоби протидії.

    Додатковий інтерес до ракети виник після того, як українські фахівці продемонстрували дипломатам ЄС окремі компоненти збитого або пошкодженого «Орєшніка». За інформацією Офісу президента, частина комплектуючих ракети могла бути виготовлена на підприємствах у Білорусі.

    На думку експертів, нинішнє попередження не означає гарантованого удару, однак свідчить про наявність конкретних розвідувальних даних щодо активності російських ракетних підрозділів. Саме тому українські військові та представники влади наголошують: навіть якщо атака не відбудеться, громадяни повинні максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Ситуація навколо «Орєшніка» вкотре демонструє важливість міжнародної співпраці у сфері безпеки. Дані розвідки партнерів дозволяють Україні заздалегідь отримувати інформацію про потенційні загрози та підвищувати готовність систем протиповітряної оборони. В умовах, коли Росія продовжує експериментувати з новими видами озброєння та використовує ракетний терор як інструмент тиску, оперативний обмін розвідданими залишається одним із ключових елементів захисту українських міст та цивільного населення.

  • «Америка втекла з Києва?» Заява Каллас спричинила міжнародний скандал: що насправді сталося з посольством США

    «Америка втекла з Києва?» Заява Каллас спричинила міжнародний скандал: що насправді сталося з посольством США

    Заява верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас про те, що посольство США нібито залишило Київ після нових погроз Росії, викликала широкий резонанс в Україні та за її межами. У Міністерстві закордонних справ України були змушені терміново спростовувати інформацію про евакуацію американської дипломатичної місії, а в Офісі президента назвали ситуацію «дивною».

    Новий інформаційний скандал розгорівся на тлі різкого загострення російської риторики щодо Києва та хвилі погроз з боку Москви. Кремль останніми днями відкрито заявляє про можливість «систематичних ударів» по українській столиці, а російське МЗС навіть закликало іноземні дипломатичні місії та громадян інших держав залишити Київ.

    Саме на цьому тлі 28 травня під час брифінгу перед зустріччю міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі Кая Каллас зробила заяву, яка миттєво спричинила хвилю обговорень.

    Очільниця європейської дипломатії наголосила, що Росія намагається компенсувати відсутність успіхів на фронті терором проти цивільного населення України.

    «Ось що робить Росія. Адже на полі бою вона насправді не здобуває переваги. Тож зараз вони насправді посилюють терористичні атаки, бо інакше це не можна назвати: вони створюють страх у суспільстві. Це не працювало чотири роки, і я не думаю, що це спрацює зараз», — сказала Каллас.

    Однак найбільший резонанс викликала інша її фраза. Коментуючи ситуацію з дипломатичними місіями в українській столиці, вона заявила, що «майже всі посольства залишилися в Києві», а потім додала: «Америка пішла».

    Ці слова миттєво підхопили російські пропагандистські ресурси та низка міжнародних медіа. У соцмережах почали поширюватися повідомлення про нібито евакуацію американського посольства з Києва через загрозу нових ударів Росії.

    Уже невдовзі Міністерство закордонних справ України було змушене офіційно реагувати на ситуацію. Речник МЗС Георгій Тихий прямо заявив, що інформація про виїзд американського посольства не відповідає дійсності.

    «Інформація про виїзд посольства США не відповідає дійсності», — наголосив він.

    Речник МЗС Георгій Тихий

    Пізніше ситуацію прокоментували і в Офісі президента України. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що слова Каллас могли бути неправильно інтерпретовані або стосуватися тимчасових заходів безпеки під час останніх масованих атак.

    «Можливо, малося на увазі про обставини перед тим ударом у ніч на неділю. Ми чули, що американські дипломати з Києва тоді поїхали. В будь-якому випадку Україна вдячна всім посольствам, які працюють у Києві», — пояснив Литвин.

    За даними українських джерел, йдеться не про повноцінну евакуацію дипломатичної місії, а про тимчасові заходи безпеки, які могли застосовуватись після попереджень про масовані російські удари.

    Ситуація виникла на тлі нової хвилі інформаційного та психологічного тиску з боку Кремля. Напередодні Росія заявила про підготовку нових ударів по Києву та пригрозила атаками по «центрах ухвалення рішень». У Москві також закликали іноземних дипломатів залишити українську столицю.

    У Києві переконані, що подібні заяви є елементом психологічної війни. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував дипломатичним місіям, які продовжують працювати у столиці попри російські погрози.

    За словами глави МЗС, Кремль намагається залякати не лише українців, а й міжнародних партнерів України, однак ця стратегія вже не дає такого ефекту, як на початку повномасштабного вторгнення.

    Тим часом у Польщі на російські погрози відреагували ще жорсткіше. Варшава викликала посла РФ після заяв Москви про можливість систематичних ударів по Києву. Польська сторона наголосила, що навіть у межах заявленої Росією «спецоперації» цілями не можуть бути цивільні об’єкти та мирне населення.

    На цьому тлі західні аналітики вважають, що Кремль намагається створити атмосферу максимальної невизначеності та страху. Останніми тижнями Росія справді значно активізувала повітряні атаки по Україні.

    Лише під час однієї з останніх масованих атак РФ випустила сотні дронів та десятки ракет різних типів. Президент Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу заявив, що Росія застосувала навіть дві балістичні ракети типу «Орєшнік».

    Водночас у Повітряних силах ЗСУ наголошують: попри масштабність атак, можливості Росії не є безмежними. За оцінками військових експертів, РФ не здатна підтримувати темп надмасованих ударів щодня через обмежені запаси високоточного озброєння.

    Саме тому в Україні вважають, що інформаційні погрози Кремля часто мають не менше значення, ніж самі обстріли. Москва намагається створити враження тотальної небезпеки та спровокувати паніку серед населення й іноземних партнерів Києва.

    Окрему увагу експерти звертають на символічність моменту. Скандал із заявою про «виїзд» американського посольства виник саме тоді, коли Україна активно просить США та союзників про додаткові системи Patriot і ракети для протиповітряної оборони.

    У Києві наголошують: попри інформаційні атаки та погрози Кремля, дипломатичне життя столиці продовжується, а міжнародні партнери залишаються поруч з Україною.

    Станом на зараз жодних офіційних повідомлень про евакуацію посольства США з Києва не було. Американська дипломатична місія продовжує роботу в українській столиці.

  • Куба відкинула звинувачення США, Вашингтон говорить про загрозу нацбезпеці

    Куба відкинула звинувачення США, Вашингтон говорить про загрозу нацбезпеці

    Куба різко відкинула заяви Сполучених Штатів про нібито загрозу національній безпеці та звинуватила Вашингтон у політичному тиску, тоді як американська сторона, зокрема держсекретар Марко Рубіо, продовжує наполягати на тому, що Гавана створює ризики через можливу присутність «ворожих» іноземних структур у регіоні. Про це повідомляє Bloomberg.

    Ситуація стала черговим епізодом загострення багаторічного дипломатичного протистояння між країнами, яке супроводжується санкціями, взаємними звинуваченнями та обмеженим рівнем політичного діалогу.

    Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес заявив, що твердження американської сторони про загрозу з боку Гавани є «абсурдними» та не мають під собою жодного реального підґрунтя. Він наголосив, що Куба не становить небезпеки для США і не бере участі в діях, спрямованих проти інших держав.

    У своєму дописі в соцмережі X Родрігес підкреслив, що Куба дотримується мирної зовнішньої політики, не дозволяє використовувати свою територію для агресивних дій і має «чисту репутацію» у сфері боротьби з тероризмом та організованою злочинністю.

    Кубинська влада також традиційно наполягає, що основною причиною напруженості у відносинах із США є економічна блокада, яка триває десятиліттями та суттєво впливає на внутрішню ситуацію в країні.

    Зі свого боку держсекретар США Марко Рубіо в ефірі Fox News заявив, що Вашингтон не допустить присутності іноземних військових або розвідувальних структур поблизу американських кордонів.

    За його словами, Куба нібито створює умови для діяльності «супротивників США» в регіоні, що розглядається у Вашингтоні як потенційна загроза національній безпеці.

    Хоча конкретних доказів таких звинувачень американська сторона публічно не наводить, ці заяви стали частиною ширшої політичної лінії щодо посилення тиску на Гавану.

    Паралельно загострення риторики відбувається і всередині американської політики. У Конгресі республіканці заблокували ініціативу демократів, яка передбачала обмеження повноважень адміністрації Дональда Трампа щодо політики стосовно Куби.

    Таким чином зберігається жорсткий курс Вашингтона щодо Гавани, включно з санкційними механізмами та обмеженнями в ключових секторах економіки.

    США останнім часом посилили економічні санкції проти Куби, зокрема в енергетичній сфері. Це вже призвело до низки негативних наслідків для кубинської економіки: скорочення авіасполучення, зменшення туристичних потоків і падіння промислової активності.

    Крім того, країна стикається з дефіцитом пального, що впливає на транспорт, енергетику та базове забезпечення населення. Економічна ситуація залишається однією з найскладніших за останні роки.

    Попри окремі контакти між сторонами, суттєвого прогресу в діалозі між Вашингтоном і Гаваною немає. Представники Держдепартаменту США раніше відвідували Кубу з закликами до економічних і політичних реформ, однак кубинська влада відкинула такі вимоги.

    Гавана також категорично не погоджується на вимоги щодо звільнення осіб, засуджених у політичних справах, розглядаючи це як втручання у внутрішні справи держави.

    У ширшому геополітичному контексті Куба неодноразово опинялася в центрі заяв США про можливу співпрацю Гавани з іншими державами, які Вашингтон вважає конкурентами або супротивниками.

    Зокрема, раніше американські посадовці заявляли, що Куба нібито могла сприяти направленню до 5 тисяч бійців для участі у війні Росії проти України. Ці твердження не були підтверджені незалежними джерелами, а кубинська сторона їх відкидає.

    На тлі взаємних звинувачень і відсутності дипломатичного прориву відносини між США та Кубою залишаються напруженими. Санкційний тиск, політичні розбіжності та безпекова риторика продовжують визначати порядок денний між двома країнами.

    Експерти відзначають, що без зміни підходів з обох сторін перспективи нормалізації відносин залишаються мінімальними, а ситуація може й надалі періодично загострюватися залежно від внутрішньополітичних процесів у США та Кубі.

  • 100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    Журналісти проаналізували перші 100 днів роботи Кирила Буданова в Офісі президента та описали низку змін у підходах до управління, які, за їхньою оцінкою, свідчать про спробу переходу до більш проактивної моделі ухвалення рішень. Про це йдеться в матеріалі ТСН «Десять дій Буданова за сто днів». У публікації наголошується, що ключовим принципом роботи став акцент на практичних результатах і теза «дія — основа всього», яка визначає логіку управлінських рішень.

    Серед основних напрямів змін журналісти виділяють посилення ролі Офісу президента у переговорних процесах та обмінах полоненими. За даними матеріалу, відбулося повернення 659 українців, а сам процес був централізований і інтегрований у ширший міжнародний переговорний трек за участі партнерів України. Водночас гуманітарний компонент, за оцінкою авторів, дедалі більше стає частиною системної дипломатичної роботи.

    Окрему увагу приділено зовнішньополітичному напрямку, зокрема формуванню більш системного підходу до співпраці з країнами Африки та Глобального Півдня після міжвідомчих консультацій за участі МЗС, ГУР і СЗР. У матеріалі зазначається, що йдеться про спробу розширення міжнародної присутності України та диверсифікацію зовнішньополітичних зв’язків.

    Серед внутрішніх ініціатив згадується проєкт створення Національного пантеону в Києві, який передбачає повернення в Україну праху визначних діячів та формування простору національної пам’яті. Також окремо відзначається посилення ролі культурної політики як елементу національної безпеки та міжнародного позиціювання держави.

    У сфері економіки та соціальної політики журналісти зазначають зміну підходів до взаємодії держави з бізнесом, який дедалі більше розглядається як партнер у питаннях безпеки та відновлення. Серед прикладів соціальних ініціатив наводиться програма «єОселя», що, за даними матеріалу, вже охопила понад 24 тисячі родин і розглядається як інструмент підтримки військових і стимулювання повернення громадян. Також підкреслюється новий підхід до ветеранської політики, який передбачає інтеграцію ветеранів у процеси розвитку громад та відбудови країни.

    Окремо журналісти відзначають внутрішню реорганізацію Офісу президента, зокрема посилення координації між підрозділами, зменшення внутрішніх конфліктів і зростання ролі аналітичного компонента в ухваленні рішень. У підсумку автори матеріалу виділяють три ключові зміни: пришвидшення процесу ухвалення рішень, формування більш чіткої вертикалі відповідальності та посилення ролі аналітики, що в комплексі, за їхньою оцінкою, свідчить про перехід до більш системного та результативного стилю управління.