Чечелівський районний суд міста Дніпро розпочав розгляд по суті кримінального провадження щодо Анатолія Тараненка — військового, який обвинувачується у дезертирстві та привласненні військового майна. Тараненко був повернений в Україну у травні 2025 року в межах обміну військовополоненими.
За даними слідства, кримінальне провадження проти нього було порушено 29 січня 2021 року — одразу після того, як він, за версією слідчих, залишив українську сторону і перейшов на бік російських сил. Відтоді Тараненко фігурував у сюжетах російської пропаганди, де звинувачував ЗСУ в обстрілах Донеччини і заявляв про намір не повертатися в Україну. Після лютого 2021 року його сліди в інформаційному просторі зникли.
24 травня 2025 року, під час другого етапу обміну військовополоненими за формулою «1000 на 1000», Тараненко повернувся в Україну. Відеозаписи з місця обміну показали чоловіка, схожого на нього, з українським прапором на плечах. Проте з журналістами військовий не спілкувався.
Як повідомив заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов, ім’я Тараненка було внесено до списків обміну з боку Росії.
У грудні 2024 року Чечелівський райсуд Дніпра відновив матеріали кримінальної справи, які раніше були втрачені у Волноваському суді. 4 червня 2025 року було сформовано склад суддів для слухання справи по суті.
Тараненка звинувачують за частиною 3 статті 408 Кримінального кодексу України (дезертирство) та частиною 3 статті 410 ККУ (привласнення військового майна). Зокрема, за словами колишнього командира відділення 1 танкової бригади Дмитра Терещенка, Тараненко забрав із місця дислокації прилади нічного бачення і втік у бік ворога. Хоч у пропагандистських сюжетах військовий казав, що спалив бойову машину піхоти, його командир зазначив, що машина була пошкоджена, але не знищена.
5 червня Анатолій Тараненко не з’явився на судове засідання, через що суд відмовився застосувати до нього запобіжний захід у вигляді арешту. За інформацією прокурорки Ірини Ленкевич, після повернення з полону Тараненко проходить реабілітацію у військовому шпиталі у Вінниці.
Відома українська блогерка, бізнесвумен та дружина народного артиста України Віктора Павліка, Катерина Репяхова, поділилася новиною про своє друге хірургічне втручання. Цього разу вона зважилася на ментопластику — операцію, яка змінює форму підборіддя, роблячи його більш виразним за допомогою імпланта.
У своєму Instagram зірка мережі поділилася своїми враженнями. Це хірургічна процедура, під час якої змінюють форму підборіддя шляхом його збільшення за допомогою імпланту. За словами Катерини, вона завжди мріяла про цю операцію, оскільки їй ніколи не подобалася форма її підборіддя.
Декілька разів блогера робила ін’єкції краси, зокрема, їй вколювали філери, які збільшували нижню частину обличчя. Але ефект від них був короткотривалим, тому жінка вирішила раз і на все життя вирішити свою проблему.
“Ще одна мрія здійснена. Зі мною все добре, друзі. Але поки не розмовляю, не відчуваю нижню губу”, – написала дружина Павліка та опублікувала в мережі кадри після операції.
Катерина Репяхова / скріншот Instagram
На бізнесвумен чекає реабілітація. Поки що вона перебуває в лікарні, де поступово відновлюється після операції. Катерина розповіла, що їй зараз ще складно та боляче їсти через набряки, але з часом біль мине.
До цього Катерина вже робила ринопластику – операція, під час якої змінюють форму носа. Вона розповіла, що хотіла зробити ментопластику ще раніше, але під впливом хейту щодо її форми носа, спочатку зважилася на ринопластику.
Катерина Репяхова / скріншот Instagram
До слова, Репяхова вийшла заміж за Павліка влітку 2020 року. Проте гучне святкування вони постійно переносили спочатку через пандемію, а потім через повномасштабне вторгнення. У 2021 році у подружжя народився син. Минулого року пара влаштувала весілля у річницю шлюбу.
Нагадаємо, раніше Катерина Репяхова зворушливо привітала Віктора Павліка з 59-річчям. З нагоди дня народження знаменитості жінка присвятила йому допис в мережі та поділилася милими кадрами з ним. Блогерка адресувала коханому найкращі побажання.
Міністерство оборони України оголосило про впровадження у 2025 році нової ініціативи для підтримки поранених військовослужбовців. Йдеться про видачу спеціальних «Пакунків пораненого», які надаватимуться захисникам, що проходять лікування у медичних установах.
Заступник міністра оборони України бригадний генерал юстиції Сергій Мельник зазначив, що пріоритетними напрямами на 2025 рік залишаються покращення системи харчування та запровадження додаткових фінансових стимулів для військових.
“Ці ініціативи є лише частиною системних змін, які ми плануємо реалізувати. Вони покликані не лише підтримати наших військових сьогодні, але й створити основу для їхнього захисту, розвитку та впевненого майбутнього”, – зазначив Мельник.
Реформа системи підтвердження інвалідності
Постановою Кабінету міністрів України від 15 листопада №1338 було затверджено нові підходи до процесу оцінювання повсякденного функціонування особи, які впроваджуються з 1 січня 2025 року.
Ця реформа передбачає впровадження електронного направлення до експертної команди з оцінювання.
У Міністерстві охорони здоров’я зауважили, що завдяки електронній системі шлях пацієнта до отримання рішення стане коротшим. Також спрощуються важливі для багатьох процедури: встановлення або продовження інвалідності, а також оновлення індивідуальної програми реабілітації.
Марія Войтенко, одна з небагатьох жінок-кулеметниць у лавах Збройних сил України, успішно повернулася до цивільного життя після служби. Її історія — це приклад сили духу, наполегливості та успішної реінтеграції в суспільство.
Зокрема, Войтенко розповіла, що мріяла закінчити військову академію в Одесі, натомість підписала контракт на службу в ЗСУ. І додала, що служба в армії була її мрією ще з дитинства. Однак вона не очікувала, що служити доведеться з кулеметом.
На той час Марія була однією з небагатьох жінок-кулеметниць в Україні. Її навичкам заздрили навіть досвідчені військові.
“Батальйон дуже пишався мною, тому що цю зброю важко опанувати й тим паче, що це опанувала жінка. Для побратимів я була прикладом”, – розповіла ветеранка.
Восени 2022 року Марія повернулася додому, до своїх рідних.
Марія зізнається, що повернутись із війська у тил було складно.
Коли я повернулася у жовтні додому, для мене спочатку було тиждень-два – нормально, а тоді я стала замикатися в собі, тому що додзвонитися не можу, не знаю, що з моїми побратимами та що відбувається там. Біля батьків, біля дитини – це був для мене інший світ
Відтак Марія вирішила працевлаштуватися на Вінницьку птахофабрику компанії МХП. За її словами, робота для неї – це велика відповідальність і водночас радість.
“Тут я можу розвиватися, тут є мої колеги, які мене підтримують. Ми одне одному допомагаємо. Це моя маленька сім’я, тому мені дуже подобається сюди приходити. Таким чином я відволікаюся і стараюся рухатись далі”, – поділилася ветеранка.
Керівниця відділу контролю якості Вінницької птахофабрики Анастасія Хрін зазначає, що Марія Войтенко досить швидко влилась у колектив.
“Колеги описують її як життєрадісну людину, яка підтримує настрій у команді. Вона хотіла професійного розвитку й була відкрита до всього нового, тому адаптація для неї пройшла дуже швидко”, – розповіла Анастасія Хрін.
Для системної та комплексної підтримки компанія МХП однією з перших в Україні запустила програму реінтеграції ветеранів “МХП Поруч”. Марія отримала можливість медичного, психологічного та правового супроводу, а найближчим часом планує разом із дитиною відвідати арттерапію.
На цьому ж підприємстві працює і ветеран Віктор Майоров – зараз фахівець з адміністрування. На Вінницькій птахофабриці чоловік працював ще до повномасштабної війни, але після повернення зі служби спеціально для нього створили нову посаду.
“Мене мобілізували у 2023 році, я пішов служити в 46-ту окрему аеромобільну бригаду. Там я був спочатку штурмовиком, потім випала нагода вивчитися на оператора БПЛА, коригування артилерії”, – розповів чоловік.
Восени минулого року у Запорізькій області Віктор підірвався на ворожій міні та втратив ногу. Після двох серйозних операцій ветеран вправно ходить на протезі, тому повернувся до роботи на Вінницькій птахофабриці. В межах програми “МХП Поруч” Віктора постійно підтримувала компанія та колеги: коли він був на фронті, за ним зберігалося робоче місце та заробітна плата, йому допомагали зі спорядженням.
Звичайно, я хотів працювати, але думав, що в мене не вийде, адже я не маю кінцівки. Мені запропонували краще місце, сидячу роботу. Я дуже зрадів, що маю змогу працювати
Довідка
“МХП Поруч” — програма індивідуального супроводу та комплексної підтримки військових, ветеранів та їхніх родин. Спрямована на співробітників та жителів громад, де присутні підприємства МХП. Програма підтримує військових, ветеранів та їхні родини під час служби та після повернення з війни: гуманітарна допомога військовим частинам; медобстеження, лікування і реабілітація; юридична та психологічна підтримка; соціальна реінтеграція; професійна адаптація та інклюзивні спортивні заходи.
У травні 2023-го компанія запустила програму “МХП Поруч” для підтримки військових, ветеранів та їхніх родин. А вже восени 2023-го в межах цієї програми розпочав роботу Центр із взаємодії з військовими та ветеранами, координатори та експерти якого безпосередньо спілкуються із захисниками та їхніми членами сімей та забезпечують індивідуальний супровід та всю необхідну підтримку.
Нині понад 2600 працівників МХП захищають Україну на фронті. Вже 433 ветерани повернулися до роботи в компанії, для 216 з них створили нові робочі місця. До того ж ще 115 ветеранів прийшли працювати після демобілізації. З перших днів великої війни компанія робить усе можливе, аби підтримати наших захисників на шляху відновлення та реінтеграції.
В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні перебуває військовослужбовець в/ч А7349 Никифор Захаров, який отримав серйозні поранення під час бойових дій. Він зазнав вогнепального, осколкового, проникаючого і сліпого черепно-мозкового поранення в лобовій ділянці. Лікарі вважають, що термінова реабілітація є критично важливою для підвищення шансів на відновлення.
Військовослужбовець не рухається і не розмовляє, у свідомості, а також сам дихає.
При цьому в лікарні є реабілітаційний центр, куди Захарова не переводять у зв’язку з відсутністю місць. Лікарі прямо кажуть родичам, що потрібно шукати іншу лікарню, яка погодиться прийняти на реабілітацію Захарова.
Однак ніхто не допомагає родичам здійснити транспортування Захарова до Одеси, де є лікарня для поранених військовослужбовців, або посприяти, щоб Захарова перевели в ту лікарню, де є реабілітаційне відділення.
Міністерство ветеранів спільно з ветеранською громадою планує створення ветеранських просторів по всій Україні протягом 2024-2025 років. Ці простори стануть центрами, де ветерани, їх родини та родичі загиблих захисників зможуть отримати всебічну допомогу та послуги.
Олександр Порхун, виконуючий обов’язки міністра у справах ветеранів, оголосив про це під час участі в панелі «Реабілітація жертв війни: медичний, психологічний та соціальний аспекти» на другому Міжнародному саміті міст та регіонів. За його словами, у цих просторах ветерани матимуть доступ до соціально-психологічної та спортивно-фізкультурної реабілітації, консультаційної підтримки, юридичної допомоги, а також зможуть скористатися навчанням, перекваліфікацією та розвагами.
Порхун зауважив, що створення таких просторів є відповіддю на потреби ветеранської спільноти у медичній, психологічній, юридичній та освітній допомозі. Це буде розгалужена інклюзивна мережа, де будь-хто зможе отримати необхідну допомогу та провести час у затишному середовищі.
Спочатку ветеранські простори планується розвивати у Львові, Дніпрі, Одесі та Рівному. Згідно з планом, їх відкриють у громадах з населенням понад 20 тисяч осіб. Очікується, що загалом їх буде близько 450, у тому числі 20 у обласних центрах.
За даними Міністерства ветеранів, наразі в Україні налічується понад 1 мільйон ветеранів війни, а також близько 3,5 мільйонів членів їхніх сімей та родичів загиблих захисників та захисниць.
Міністерство охорони здоров’я успішно уклало меморандуми про співпрацю з шістьма провідними медичними закладами для впровадження сучасної системи реабілітації.
Міністр охорони здоров’я, Віктор Ляшко, підписав угоди про співпрацю із лікарнями, що володіють центрами досконалості в Києві, Івано-Франківську, Дніпрі, Ужгороді, Вінниці та Тернополі. Ці медичні заклади вже практикують передові підходи до реабілітації, використовуючи найсучасніші методи та пацієнтоцентричний підхід.
Ляшко висловив визнання для цих закладів та заявив, що завданням тепер є розширення та подальший розвиток цих досягнень в сфері реабілітації в охороні здоров’я. МОЗ активно підтримуватиме цей процес, визначаючи й розвиваючи нові напрями у реабілітаційній допомозі.
Зазначається, що у випадках, таких як черепно-мозкова травма, множинні ампутації та травми спинного мозку, процес відновлення вимагає тривалої та кропіткої роботи фахівців. Міністерство планує використовувати практичний досвід цих центрів для навчання реабілітаційних команд у сучасних та ефективних методах.
Центри досконалості також виконуватимуть роль осередків впровадження нових методів реабілітації та обміну знаннями серед фахівців. Фахівці з цих центрів будуть продовжувати навчання, сприяючи розвитку спільноти фахівців із реабілітації.
МОЗ також планує залучати зовнішніх експертів для оцінки професійних потреб і спроможностей реабілітаційних команд. Уже визначено перелік провідних центрів досконалості для розвитку сучасної медичної допомоги в Україні.
