Daypolitico

Позначка: реактивні Шахеди

  • До морозів залишилися лічені тижні: уряд терміново взявся за захист енергетики Київщини

    До морозів залишилися лічені тижні: уряд терміново взявся за захист енергетики Київщини

    Київська область має завершити ключові заходи із захисту енергетичної інфраструктури від російських атак до 15 листопада 2026 року. Йдеться про облаштування захисних споруд для електричних підстанцій, зокрема від звичайних і реактивних ударних безпілотників, а також забезпечення безперебійної роботи об’єктів життєзабезпечення. Для прискорення робіт створили міжвідомчу групу на чолі із заступником міністра з відновлення Русланом Олійником. На відповідні заходи Київщині передбачили близько 1,6 мільярда гривень. Однак журналісти виявили ризики, через які завершення робіт у встановлені строки може опинитися під загрозою.

    Про це йдеться в розслідувальному матеріалі УНІАН від 18 жовтня.

    За інформацією видання, у середині жовтня Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту створило спеціальну робочу групу, яка повинна прискорити виконання Комплексного плану стійкості Київської області.

    Керівником групи став заступник міністра Руслан Олійник.

    До роботи долучили представників Міністерства енергетики, Державної служби спеціального зв’язку, ДСНС, Агентства відновлення, Київської обласної військової адміністрації та енергетичних компаній.

    Основне завдання — забезпечити додатковий захист критичних енергооб’єктів до початку найхолоднішого періоду року.

    Які об’єкти мають захистити до 15 листопада

    Згідно з інформацією журналістів, першочергово йдеться про головні електричні підстанції Київщини.

    Для них планують завершити другий рівень фізичного захисту, який має зменшувати ризики пошкодження обладнання внаслідок атак ударних безпілотників.

    Окремо передбачене облаштування першого рівня захисту для важливих об’єктів життєзабезпечення.

    До таких об’єктів належать елементи енергетичної, комунальної та іншої критичної інфраструктури, від роботи яких залежить забезпечення населення електроенергією, теплом і водою.

    Водночас конкретний перелік об’єктів не оприлюднюють із міркувань безпеки.

    За даними УНІАН, більшість передбачених протоколом робочої групи заходів мають виконати до 15 листопада.

    Такий строк означає, що відповідальні органи мають одночасно прискорювати будівельні роботи, вирішувати технічні питання та завершувати оформлення необхідних документів.

    Що передбачає план стійкості Київської області

    Комплексний план стійкості регіону охоплює чотири основні напрямки.

    Перший — забезпечення резервного електроживлення важливих об’єктів, зокрема лікарень, водоканалів і підприємств теплопостачання.

    Другий — розвиток децентралізованої генерації електроенергії.

    Йдеться про створення додаткових потужностей, які можуть зменшити залежність окремих територій від великих централізованих джерел живлення.

    Третій напрямок передбачає децентралізацію виробництва тепла.

    Четвертий — фізичний захист критичних об’єктів від російських атак.

    План Київщини був підготовлений ще на початку 2026 року.

    Однак його реалізація зіткнулася з організаційними та фінансовими труднощами.

    На роботи передбачили 1,6 мільярда гривень

    За даними УНІАН, на виконання заходів захисту Київській області передбачили приблизно 1,6 мільярда гривень.

    Із них понад 1 мільярд гривень — відповідно до урядового розпорядження №257-р.

    Ще близько 600 мільйонів гривень передбачили в межах іншого бюджетного механізму, визначеного розпорядженням №821-р.

    Однак саме виділення коштів не означає автоматичного завершення будівельних робіт.

    Необхідно своєчасно укладати договори, погоджувати проєктно-кошторисну документацію, закуповувати обладнання та оплачувати фактично виконані роботи.

    Журналісти зазначають, що кошти тривалий час залишалися нерозподіленими, а можливість їхнього використання активізувалася лише у вересні.

    Через це частину запланованих заходів не вдалося виконати в початкові строки.

    Водночас оприлюднені відомості не дозволяють стверджувати, що всі 1,6 мільярда гривень уже витрачені або що вся сума перебуває безпосередньо в розпорядженні підрядників.

    На Київщині перевірять витрачені гроші та підрядників

    Одним із ключових завдань новоствореної робочої групи стане аналіз фактичного стану будівництва.

    Зокрема, до кінця жовтня мають перевірити виконання робіт на електричних підстанціях напругою 110 кВ.

    Окрему увагу приділять обсягам запланованого, виділеного та використаного фінансування.

    Також необхідно встановити, які проєкти вже пройшли експертизу, а які потребують коригування документації.

    За інформацією журналістів, Київській обласній адміністрації доручено провести фінансову звірку із підрядними організаціями.

    Під час перевірки планують зіставити фактичні обсяги виконаних робіт із сумами проведених платежів.

    Крім того, аудит має визначити наявність заборгованостей і авансів, які ще не підтверджені виконаними роботами.

    Важливо, що сам факт проведення аудиту не є доказом розкрадання коштів або інших порушень.

    Йдеться про необхідність перевірити фінансовий стан проєктів і визначити, які ресурси потрібні для їхнього завершення.

    Чому строки можуть бути зірвані

    За оцінкою журналістів, головним ризиком для виконання плану залишаються стислі строки.

    Частину проєктно-кошторисної документації необхідно скоригувати до 30 жовтня.

    Водночас стандартна процедура експертизи для окремих об’єктів може тривати до 30 днів.

    Це створює складну ситуацію: оформлення документації потенційно може зайняти більше часу, ніж залишиться до запланованого завершення робіт.

    Однак законодавство передбачає окремі механізми спрощення процедур.

    Зокрема, уряд у березні 2026 року дозволив використовувати типові проєктні рішення без повторного проходження експертизи в передбачених випадках.

    Це може допомогти прискорити реалізацію частини заходів.

    Ще одним ризиком залишається своєчасне постачання обладнання та підключення захищених підстанцій до електричних мереж.

    Для цього необхідно узгодити дії підрядників, операторів електромереж та відповідальних органів влади.

    Чим займатиметься Руслан Олійник

    За даними джерел УНІАН, Руслан Олійник уже понад тиждень особисто координує перевірку готовності енергетичних об’єктів Київської області.

    Зокрема, він займається питаннями термінів завершення робіт, фінансування, виконання договорів і контролю використання авансових платежів.

    Основне завдання посадовця — організувати взаємодію між усіма відомствами та підприємствами, які залучені до реалізації плану.

    Згідно з офіційною біографією на сайті Мінвідновлення, Олійник раніше працював у Київській обласній державній адміністрації.

    У липні 2026 року він також тимчасово виконував обов’язки керівника Київської ОДА.

    Таким чином, посадовець має попередній досвід роботи в столичному регіоні та знайомий з особливостями місцевої інфраструктури.

    Чому захист енергетики Київщини став критично важливим

    Російські війська протягом жовтня неодноразово атакували енергетичну інфраструктуру Києва та області.

    Зокрема, 15 жовтня після удару по об’єкту критичної інфраструктури виникли масштабні перебої з електропостачанням.

    В окремих районах столиці та Київщини застосовували аварійні відключення.

    Про наслідки атаки повідомляло Deutsche Welle.

    Раніше «Ненька інфо» писала про можливий зв’язок масштабних знеструмлень із пошкодженням енерговузла, через який столичний регіон отримує електроенергію.

    У тому матеріалі йшлося про ймовірне ураження важливої підстанції. Конкретні технічні обставини тоді залишалися непідтвердженими офіційно.

    Також «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення в Києві та області.

    Ці події демонструють, наскільки важливою для столичного регіону є стійкість електричних підстанцій та інших об’єктів критичної інфраструктури.

    Чи встигнуть завершити захист до морозів

    Станом на 18 жовтня перед робочою групою стоїть завдання завершити основні заходи до 15 листопада.

    Утім відкритих даних, які дозволяли б незалежно підтвердити готовність усіх запланованих об’єктів, наразі немає.

    Журналісти називають головними ризиками затримки з оформленням документації, постачанням обладнання, фінансовими розрахунками та виконанням робіт.

    При цьому частину адміністративних процедур можна прискорити, а окремі проєкти можуть бути реалізовані за спрощеними механізмами.

    Головне питання полягає в тому, чи вдасться за кілька тижнів завершити необхідні роботи без порушення технічних вимог, фінансової дисципліни та правил безпеки.

    Від результатів залежатиме готовність окремих енергетичних і комунальних об’єктів Київщини працювати в умовах нових російських атак протягом холодного сезону.

    Водночас навіть завершення всіх запланованих захисних споруд не гарантуватиме повної відсутності знеструмлень: фізичний захист зменшує ризики пошкодження обладнання, але не усуває всі загрози для енергосистеми.

  • Росія запустила по Україні 160 дронів: понад сотня реактивних, зафіксовано влучання на 14 локаціях

    Росія запустила по Україні 160 дронів: понад сотня реактивних, зафіксовано влучання на 14 локаціях

    У ніч проти 10 жовтня російські війська здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши 160 безпілотників, із яких 110 були реактивними. Сили протиповітряної оборони знешкодили 117 ворожих дронів, однак уникнути влучань не вдалося.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    Росія атакувала Україну ударними безпілотниками типу Shahed, «Гербера» та дронами-імітаторами «Пародія». Запуски здійснювалися з території РФ — Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донецька й Криму.

    За попередніми даними, станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 117 безпілотників, зокрема 82 реактивні.

    Водночас зафіксовано влучання на 14 локаціях, а падіння уламків збитих дронів — ще на 10.

    Вранці під атакою опинилися західні регіони України. У Львові та Івано-Франківську пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Крім того, російські війська атакували Запоріжжя, де удар припав на п’ятиповерховий житловий будинок. Повідомляється про загиблих і поранених, рятувальники продовжували пошукові роботи.

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 09:00 атака ще тривала: у повітряному просторі України залишалися кілька ворожих безпілотників. Дані про наслідки можуть уточнюватися.

  • РФ готує новий масований удар: Зеленський заявив про дані розвідки

    РФ готує новий масований удар: Зеленський заявив про дані розвідки

    Українська розвідка отримала оновлену інформацію про підготовку Росією нового масованого удару по Україні. Про це 6 жовтня повідомив президент Володимир Зеленський після селекторної наради з урядовцями, військовими та представниками ключових служб.

    «Отримали сьогодні оновлену інформацію від розвідки щодо підготовки росіян до масованого удару. Готуємо протидію», — заявив глава держави. Конкретних термінів можливої атаки, кількості ракет чи безпілотників, а також потенційних цілей президент не назвав. 

    За даними Укрінформу, під час наради також обговорювали першочергові заходи у відповідь на російські дії проти української логістики та необхідність додаткового захисту ключової інфраструктури. 

    Попередження пролунало на тлі різкого посилення російських повітряних атак. У ніч проти 6 жовтня РФ запустила по Україні 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 були реактивними. Сили оборони повідомляли про знешкодження 114 повітряних цілей, однак влучання зафіксували на низці локацій.

    Напередодні Зеленський також обговорював із прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном посилення захисту від реактивних «шахедів». За словами президента, значну частину таких дронів вдається перехоплювати за допомогою переданих Україні винищувачів F-16. Сторони говорили і про додаткові засоби для захисту критичної інфраструктури. 

    Крім того, 4 жовтня Зеленський повідомляв, що вже у другій половині жовтня Україна очікує результати нової програми малих ракет для перехоплення реактивних безпілотників. Назви та характеристики систем президент не розкривав. 

    На тлі зростання загрози Україна також посилює підготовку енергетики до зими. 4 жовтня під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом сторони домовилися про 1,3 млрд євро підтримки оборони та енергетичного сектору, зокрема для зміцнення захисту критичної інфраструктури. 

    Водночас це не перше попередження президента про підготовку РФ до великої атаки. У липні Зеленський уже заявляв, що українська розвідка та партнери отримали інформацію про підготовлені Росією ракети для масованого удару. Тоді президент закликав українців особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. 

    Наразі офіційні структури не повідомляють конкретної дати можливої атаки, тому будь-які поширені в соцмережах точні прогнози щодо часу удару, кількості ракет чи переліку цілей варто сприймати лише після підтвердження від Повітряних сил або інших офіційних джерел.

  • Україна створила малу ракету проти реактивних «Шахедів»: що відомо про «Ніку» і «Спис»

    Україна створила малу ракету проти реактивних «Шахедів»: що відомо про «Ніку» і «Спис»

    Україна переходить до нового етапу боротьби з російськими реактивними ударними безпілотниками. Найближчим часом мають розпочатися випробування нової малої ракети «Ніка», створеної для перехоплення швидкісних дронів типу Shahed. Водночас інший перспективний засіб — українсько-німецький перехоплювач SPYS, або «Спис», — уже пройшов тестування з позитивним результатом.

    Про нові розробки президент Володимир Зеленський розповів 4 жовтня під час спілкування з журналістами. Глава держави прямо пов’язав їхню появу з необхідністю протидіяти реактивним версіям російських ударних БПЛА, які стали значно складнішою ціллю для традиційних засобів протиповітряної оборони.

    За словами Зеленського, в Україні з’являється нова мала ракета «Ніка», призначена саме для боротьби з реактивними «Шахедами».

    Президент повідомив, що попереду її випробування. При цьому українська та німецька сторони, за його словами, позитивно оцінюють перспективи цієї розробки. Детальні технічні характеристики «Ніки» — її дальність, швидкість, тип наведення або вартість одного перехоплення — наразі офіційно не розголошуються.

    «Спис» уже пройшов успішний тест

    Паралельно Україна працює над іншим засобом боротьби з реактивними дронами — перехоплювачем SPYS, який у частині українських повідомлень називають «Спис».

    Зеленський заявив, що тест нової системи завершився позитивно.

    За даними Укрінформу, йдеться про німецько-український швидкісний дрон-перехоплювач SPYS. Президент подякував за результат компанії Quantum Systems, яка бере участь у проєкті.

    Таким чином, Україна фактично випробовує одразу два різні підходи до нової повітряної загрози: швидкісний дрон-перехоплювач і компактну ракету.

    Такий підхід має особливе значення через різке збільшення кількості реактивних російських безпілотників.

    Реактивні «Шахеди» стали серйознішою проблемою

    Звичайні дрони типу Shahed мають відносно невелику швидкість, що дозволяє застосовувати проти них мобільні вогневі групи, кулемети, зенітну артилерію та дрони-перехоплювачі.

    Реактивні модифікації змінюють ситуацію.

    Вони проходять маршрут значно швидше, скорочують час на виявлення та реакцію і можуть бути складнішими цілями для дешевих засобів перехоплення.

    Зеленський раніше повідомляв, що українські сили знищують приблизно 85–90% звичайних ударних безпілотників, тоді як ефективність проти реактивних дронів становить близько 57%. Україна паралельно тестує кілька моделей швидкісних перехоплювачів.

    «Ненька інфо» раніше писала, що наприкінці вересня президент називав показник перехоплення реактивних «Шахедів» на рівні близько 55% та попереджав про плани Росії різко масштабувати цей напрям.

    Росія хоче різко наростити виробництво

    Проблема може стати ще гострішою протягом найближчих місяців.

    За даними, які президент озвучував із посиланням на українську розвідку, Росія може у 2027 році витратити близько 12 млрд доларів на виробництво реактивних безпілотників і баражуючих боєприпасів.

    ГУР раніше також повідомляло, що РФ планує збільшити частку реактивних «Шахедів» приблизно до 50% від загального виробництва ударних безпілотників цього сімейства.

    За оцінками розвідки, російська промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних апаратів типу «Герань-4» і «Герань-5». ГУР: Росія планує довести частку реактивних «Шахедів» до 50%

    За одну атаку Росія запускала десятки реактивних дронів

    Масштаб проблеми став особливо помітним у вересні.

    Під час атаки в ніч на 23 вересня Повітряні сили зафіксували 161 повітряну ціль, серед яких було одразу 82 реактивні «Шахеди».

    Тобто реактивні модифікації становили більше половини ударних засобів, використаних Росією в межах тієї атаки. 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами

    Кількома днями раніше під час ще одного нічного удару приблизно половину зі 138 російських дронів також становили реактивні модифікації.

    Це означає, що Україна вже зіткнулася не з експериментальним використанням одиничних апаратів, а з поступовим переходом Росії до їхнього масового застосування.

    Роботи над новим перехопленням прискорили ще у вересні

    Поява назв «Ніка» та «Спис» стала фактично продовженням роботи, про яку українська влада говорила протягом попереднього місяця.

    Ще 3 вересня Зеленський після засідання Ставки заявив, що українські виробники вже мають прототипи швидкісних дронів-перехоплювачів.

    Головним завданням президент тоді назвав доведення цих систем до необхідного рівня ефективності та подальший перехід до серійного виробництва. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Вже 7 вересня президент повідомляв, що над засобами масового перехоплення реактивних БПЛА в Україні працюють десятки компаній і кілька виробників демонструють практичні результати. Ненька

    Україна посилює співпрацю з Німеччиною

    Нові системи з’являються на тлі значного розширення українсько-німецької оборонної співпраці.

    4 жовтня Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц взяли участь в Українсько-німецькому бізнес-форумі. За повідомленням Офісу президента, сторони підписали домовленості у сфері ППО, дронів-перехоплювачів, оборонного виробництва та енергетики.

    Зеленський також заявив, що Київ і Берлін працюватимуть над збільшенням виробництва ракет для систем Patriot у Німеччині.

    Окремо очікується контракт із німецькою компанією Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft (FFG). Президент оцінював можливу вартість майбутнього контракту приблизно у 2 млрд — валюту в цій конкретній цитаті він не уточнив, тому додавати її без офіційного підтвердження некоректно.

    Також у межах українсько-німецьких домовленостей обговорюється розвиток перехоплювачів і малих ракет проти реактивних «Шахедів», збільшення виробництва ракет до Patriot і подальше посилення ППО.

    Для України це може стати новим ешелоном ППО

    Головна проблема боротьби з масовими дроновими атаками — не лише здатність збити ціль, а й вартість одного перехоплення.

    Використовувати дорогі зенітні ракети великої дальності проти сотень відносно дешевих БПЛА економічно складно. Саме тому Україна паралельно розвиває мобільні групи, зенітні дрони, авіаційне перехоплення та компактні ракети.

    «Ніка» потенційно має зайняти саме цю нішу — однак говорити про її фактичну ефективність поки зарано, оскільки Зеленський лише анонсував майбутні випробування.

    У випадку зі «Списом» ситуація вже просунулася далі: президент підтвердив позитивний результат тесту, хоча детальні характеристики системи та строки її можливого серійного розгортання офіційно не називалися.

    Саме тому найближчий етап стане ключовим: «Ніка» має пройти випробування, а успішний прототип «Списа» — перейти від тестування до масштабування, якщо військові підтвердять необхідні характеристики.

    На тлі того, що Росія дедалі активніше використовує реактивні безпілотники та планує нарощувати їхнє виробництво, створення дешевих і масових засобів перехоплення стає одним із головних напрямів розвитку української протиповітряної оборони.

  • У Києві під час атаки РФ пошкоджено резиденцію посла Саудівської Аравії

    У Києві під час атаки РФ пошкоджено резиденцію посла Саудівської Аравії

    У Києві внаслідок російських атак було пошкоджено будинок, який використовується як резиденція посла Саудівської Аравії. Про це 27 вересня повідомив президент Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки нової хвилі ударів по Україні.

    За його словами, від 26 вересня Росія застосувала 277 ударних безпілотників різних типів, причому 155 із них були реактивними. Президент заявив, що лише в Києві під удари потрапили два дитячі садочки, дві школи, житловий будинок, СТО, складські приміщення та об’єкти зв’язку.

    Окремо Зеленський повідомив про пошкодження резиденції саудівського дипломата. Даних про постраждалих серед працівників дипломатичної місії президент у своєму повідомленні не навів.

    Атаки зачепили й інші регіони. За словами Зеленського, на Дніпропетровщині було пошкоджено спортивну школу, а в Сумській області — будівлю обласного будинку дитини.

    Президент пов’язав масштаб ударів із відсутністю ознак деескалації з боку Москви та заявив, що Київ очікує подальшого посилення міжнародного тиску на Росію. Це є позицією українського президента щодо мотивів і дипломатичної поведінки Кремля.

    Тема масованих атак по цивільній інфраструктурі останніми днями вже неодноразово з’являлася у матеріалах «Ненька інфо». Зокрема, видання сьогодні повідомляло про падіння російського дрона просто на дорогу у Вишневому, де загинула людина, троє постраждали та було пошкоджено п’ять автомобілів.

    Також «Ненька інфо» раніше писала про масовану атаку на Київ 17 вересня, коли наслідки ударів і падіння уламків фіксували на обох берегах столиці, а кількість постраждалих зросла до 18.

    Ще одним епізодом ударів по цивільних і гуманітарних об’єктах стало знищення складу Фундації Олени Зеленської у Києві, де зберігали генератори, ноутбуки, медичне обладнання та іншу допомогу для дітей, лікарень і родин.

    На тлі нової хвилі атак Україна також прискорює роботу над засобами протидії реактивним дронам. Офіс президента повідомляв, що вже є кілька ефективних прототипів перехоплювачів, які застосовуються в бойових умовах.

    Атака 27 вересня стала черговим епізодом ударів не лише по житловій та комерційній інфраструктурі, а й по об’єкту, пов’язаному з іноземною дипломатичною присутністю в Києві.

  • Україна збиває лише 55% реактивних «Шахедів»: Зеленський назвав небезпечні плани РФ на 2027 рік

    Україна збиває лише 55% реактивних «Шахедів»: Зеленський назвав небезпечні плани РФ на 2027 рік

    Росія планує у 2027 році витратити 12 мільярдів доларів лише на виробництво реактивних безпілотників та баражуючих боєприпасів. Про такі дані української воєнної розвідки заявив президент Володимир Зеленський, попередивши, що йдеться про загрозу не лише для України.

    За словами президента, інформацію про російські технологічні плани на наступний рік ГУР представило під час засідання Ставки Верховного головнокомандувача. Розвідка доповіла про виробничі можливості РФ, нові види озброєння та схеми постачання компонентів для російського ВПК.

    «Наступного року тільки на виробництво реактивних дронів і баражуючих боєприпасів Росія планує витратити 12 мільярдів доларів – і тільки на одну цю категорію зброї», — заявив Зеленський. Він окремо наголосив, що масштаби такого виробництва, на думку української сторони, становлять небезпеку не лише для України.

    Одночасно президент назвав актуальні показники боротьби з новими реактивними ударними дронами. За його словами, українське перехоплення реактивних «Шахедів» зараз становить близько 55%.

    Лише протягом вересня Росія, за даними, озвученими Зеленським, застосувала понад 2730 реактивних «Шахедів», із яких більш ніж 1,5 тисячі вдалося збити або подавити.

    Ці цифри показують, наскільки швидко змінився характер російських дронових атак.

    Раніше основу масованих нальотів становили повільніші ударні БпЛА типу Shahed, проти яких Україна протягом кількох років вибудувала багатошарову систему оборони — від мобільних вогневих груп і засобів РЕБ до зенітних комплексів та дронів-перехоплювачів.

    Однак реактивні модифікації летять значно швидше та залишають менше часу для виявлення й знищення.

    «Ненька інфо» ще на початку вересня писала, що Україна терміново прискорює виробництво спеціальних швидкісних дронів-перехоплювачів саме для боротьби з реактивними «Шахедами». На той момент українські компанії вже створили прототипи таких систем, але перед державою та виробниками стояло завдання швидко довести їх до серійного виробництва. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    25 вересня Зеленський повідомив уже про нові рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів різних типів. На Ставці також аналізували результати випробувань перехоплювачів російських реактивних дронів та визначали системи, які можуть стати основним засобом протидії такій загрозі.

    Крім того, під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН президент заявляв, що українські військові вже успішно випробували чотири нові реактивні дрони-перехоплювачі. Україна планує масштабувати їхнє виробництво.

    Раніше «Ненька інфо» також повідомляла про оцінки ГУР, згідно з якими Росія прагне довести частку реактивних «Шахедів» приблизно до 50% від загального обсягу ударних безпілотників цього типу. Розвідка оцінювала наявні російські виробничі можливості приблизно у 500 таких апаратів на місяць із перспективою подальшого нарощування.  ГУР: Росія планує довести частку реактивних «Шахедів» до 50%

    Також «Ненька інфо» писала, що масштаби застосування швидкісних безпілотників різко зросли протягом літа. У серпні йшлося вже про понад 2,5 тисячі реактивних апаратів проти приблизно 1,5 тисячі у липні. «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    На цьому тлі 55-відсотковий показник перехоплення залишається одним із головних викликів для української ППО. Для порівняння, проти звичайних повільніших «Шахедів» ефективність української системи захисту суттєво вища.

    Водночас Україна намагається уникнути використання дорогих зенітних ракет проти масових дешевших цілей. «Ненька інфо» раніше писала про активне формування сегмента бюджетних дронів-перехоплювачів, які поступово стають окремим ешелоном української ППО.

    Сам Зеленський заявляє, що російські плани на 2027 рік є ще одним доказом того, що Москва зараз не готується до швидкого завершення війни.

    За його словами, Кремль продовжує шукати причини, щоб уникати повноцінного переговорного формату та продовжувати бойові дії.

    Разом із військовою відповіддю Україна планує посилювати санкційний тиск. Після доповіді ГУР президент назвав одним із пріоритетів нові обмеження проти схем, через які Росія отримує іноземні компоненти для виробництва дронів, ракет і особливо балістичного озброєння.

    Таким чином, головна загроза полягає не лише в появі нового виду «Шахедів», а в масштабі, до якого Росія намагається довести їх виробництво. Якщо озвучені українською розвідкою плани щодо $12 млрд на одну категорію озброєння реалізують, реактивні дрони можуть стати одним із ключових інструментів російських повітряних атак у 2027 році.

    Україна у відповідь прискорює виробництво перехоплювачів, розгортає власне виробництво реактивних двигунів і перебудовує ППО під загрозу, яка вже за кілька місяців із експериментальної перетворилася на масову.

  • Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Українців попередили про підвищену загрозу нового російського ракетного удару. Увечері 23 вересня керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що є ознаки підготовки Росією балістичного обстрілу, та закликав громадян найближчими днями особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. Конкретного часу можливого удару, кількості ракет чи ймовірних цілей він не назвав.

    «Ворог готує балістичний обстріл, ознаки підготовки присутні», — повідомив Коваленко. Паралельно він пов’язав військову активність Росії з відсутністю прогресу в дипломатичному треку, заявивши, що російська сторона затягує реальні кроки щодо припинення вогню. Це вже політична оцінка керівника ЦПД; фактична частина його попередження стосується саме ознак підготовки ракетної атаки.

    Заява Коваленка пролунала менш ніж через добу після аналогічного попередження президента Володимира Зеленського. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом у Нью-Йорку президент заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нової масованої атаки проти України. Офіс президента підтвердив цю заяву 23 вересня.

    Таким чином, протягом одного дня попередження про нову загрозу прозвучали одразу від двох українських джерел: президента, який послався на дані розвідки, та керівника ЦПД, який уже конкретизував, що йдеться, зокрема, про можливе застосування балістичних ракет.

    При цьому українські посадовці не повідомляли, що удар обов’язково станеться в певну годину чи конкретної ночі. Так само офіційно не названо регіони, які можуть бути цілями. Тому повідомлення в соцмережах із точними «графіками запусків» або переліками майбутніх цілей, якщо вони не походять від Повітряних сил чи інших офіційних структур, не варто сприймати як підтверджені дані.

    Нове попередження з’явилося одразу після однієї з наймасштабніших дронових атак останнього часу. У ніч на 23 вересня Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були ударні безпілотники Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливо показовою стала кількість реактивних «Шахедів» — їх Повітряні сили нарахували 82. Станом на 08:00 українська ППО повідомляла про знешкодження 119 безпілотників і трьох «Бандеролей»/«Дань-Т». Водночас влучання зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків — ще на восьми.

    Про цю атаку детально писала «Ненька інфо»: 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Тепер увага зміщується від реактивних безпілотників до значно складнішої для протиповітряної оборони загрози — балістики.

    Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат саме 23 вересня пояснив, що балістичні ракети залишають Україні лічені хвилини на реакцію. За його словами, Росія застосовує проти України кілька типів таких засобів ураження: «Іскандер-М», північнокорейські KN-23, ракети комплексу С-400 у режимі удару по наземних цілях, а також «Циркони».

    Головна проблема полягає в тому, що можливості України збивати балістику значно вужчі, ніж можливості боротьби зі звичайними безпілотниками.

    Ігнат наголосив: ключовим засобом протидії таким цілям залишаються комплекси Patriot, а отже Україні постійно потрібні додаткові ракети-перехоплювачі до них. Повітряні сили також говорять про необхідність у майбутньому локалізувати їх виробництво в Україні, хоча це не може бути швидким процесом.

    Тему дефіциту перехоплювачів і зростання російського балістичного арсеналу «Ненька інфо» вже детально розбирала: Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Ще один важливий матеріал стосувався російської тактики виснаження української ППО: Економія перед зимою: РФ масово запускає по Україні дешеві навчальні ракети RM48U, виснажуючи залишки ракет Patriot

    Водночас окремі твердження з цього матеріалу про стан конкретних запасів перехоплювачів слід сприймати обережно: точна кількість ракет Patriot в українському арсеналі публічно не розкривається.

    Проблема стає особливо гострою напередодні зимового періоду. Ще 15 вересня після засідання Ставки Зеленський повідомляв, що розвідка зафіксувала, на які об’єкти Росія звертає найбільшу увагу у своїх ударних планах. Серед пріоритетів українського захисту президент називав критичну інфраструктуру, логістику, Укрзалізницю, мережі АЗС та інші стратегічно важливі підприємства.

    При цьому під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 22 вересня Зеленський окремо говорив про зимовий пакет протиповітряної оборони та спільну роботу над можливістю виробництва перехоплювачів для Patriot в Україні. Президент прямо пов’язав це з ризиком продовження російського терору балістичними ракетами взимку, якщо дипломатичні спроби не дадуть результату.

    Росія вже демонструвала у вересні готовність комбінувати балістику з великою кількістю дронів.

    9 вересня російські війська провели багатогодинну комбіновану атаку із застосуванням балістичних ракет, «Бандеролей» та майже двох сотень безпілотників. Частину засобів нападу вдалося перехопити, однак були й прориви через ППО.

    Про цей удар «Ненька інфо» писала в матеріалі: Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Ще 6 вересня видання звертало увагу на переміщення російських стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми європейської частини РФ. Саме такі передислокації часто розглядаються моніторинговими ресурсами як один із можливих індикаторів підготовки до ракетних операцій, хоча сам по собі переліт авіації не дозволяє достовірно визначити дату майбутньої атаки.

    «Перегрупування стратегічної авіації»: РФ перекидає Ту-95МС із Далекого Сходу та готується до масованого удару

    У Повітряних силах паралельно попереджають ще про одну зміну російської тактики — активніше використання реактивних «Шахедів». Ігнат зазначав, що такі апарати летять швидше й вище за звичайні модифікації, через що їх складніше виявляти та перехоплювати традиційними мобільними вогневими групами.

    У результаті потенційна комбінована атака може створювати для ППО кілька різних задач одночасно: повільніші дрони, реактивні безпілотники, крилаті ракети та балістичні цілі, які потребують різних засобів перехоплення.

    Саме тому сьогоднішня заява ЦПД важлива насамперед не як прогноз конкретної ночі, а як офіційне попередження про підвищений рівень загрози.

    Українська влада наразі не повідомляє ані часу ймовірного удару, ані його масштабу, ані потенційних цілей. Але збігаються одразу кілька сигналів: дані розвідки, про які говорить Зеленський, заява Коваленка про ознаки підготовки балістичного обстрілу та окреме попередження Повітряних сил про складність протидії балістиці.

    Тому практичний висновок із цих заяв максимально простий: найближчими днями не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо коли Повітряні сили повідомляють про загрозу застосування балістичного озброєння. На відміну від дронових атак, під час балістичного пуску часу між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути зовсім мало.

    І головне — орієнтуватися саме на повідомлення Повітряних сил, офіційної карти тривог, місцевої влади та інших офіційних джерел, а не на Telegram-прогнози з «точним часом удару». На вечір 23 вересня офіційно підтверджено підготовчі ознаки та загальну загрозу, але не конкретний сценарій майбутньої атаки.

  • 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Росія в ніч проти 23 вересня влаштувала нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів безпілотників і баражуючих боєприпасів. У небі фіксували звичайні та реактивні «Шахеди», «Гербери», дрони-імітатори «Пародія», а також «Бандероль»/«Дань-Т». Удари почалися ще ввечері 22 вересня і тривали всю ніч та вранці. Станом на 08:00 Повітряні сили повідомляли про 18 локацій, де зафіксували влучання засобів повітряного нападу, і ще вісім місць падіння уламків збитих цілей. На той момент атака ще не була остаточно завершена.

    За офіційними даними Повітряних сил ЗСУ, від 18:00 22 вересня російські війська застосували 161 повітряну ціль. Серед них були ударні безпілотники типу Shahed, причому 82 апарати були реактивними, «Гербери», дрони інших типів та імітатори «Пародія», а також три «Бандероль»/«Дань-Т». Запуски здійснювали одразу з кількох районів Росії — Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Міллерового, а також з тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України. За попереднім зведенням на 08:00, вдалося збити або подавити 119 російських безпілотників, а також усі три «Бандероль»/«Дань-Т». Таким чином, загалом ППО знешкодила 122 повітряні цілі. Водночас уникнути влучань не вдалося: Повітряні сили зафіксували їх на 18 локаціях, а уламки збитих апаратів упали ще на восьми.

    Одним із головних напрямків удару знову став Київ. Причому атака на столицю розпочалася ще ввечері 22 вересня. Тоді російські війська застосовували реактивні БпЛА, а наслідки фіксували одразу у кількох районах міста. В Оболонському районі було влучання в резервуари з пальним, через що виникла пожежа. За іншою адресою пошкодження отримав об’єкт нежитлової забудови. У Печерському районі повідомлялося про двох постраждалих, а медиків також викликали у Дніпровський район.

    До 19:36 міський голова Віталій Кличко повідомляв уже про вісьмох постраждалих у столиці, трьох із яких госпіталізували. Решті допомогу надали амбулаторно або безпосередньо на місці. Пізніше ДСНС уточнила ще один епізод у Дніпровському районі: російський безпілотник влучив на територію приватного будинку, пошкодив фасад і вибив вікна. Одну травмовану людину госпіталізували. Після цього «Українська правда» повідомила, що загальна кількість постраждалих унаслідок вечірньої атаки сягнула дев’яти людей.

    Однак на цьому удар по столиці не завершився. Вже вночі та вранці 23 вересня нові російські дрони знову заходили на Київ.

    У Голосіївському районі один із БпЛА пошкодив складське приміщення, де виникла пожежа. Згодом мер столиці повідомив і про влучання безпілотника в автозаправну станцію в тому ж районі. У Солом’янському районі уламки збитого дрона впали на відкритій території між житловими будинками. Крім того, в цьому районі повідомлялося про загоряння на території транспортного підприємства.

    Через високу повітряну загрозу для столиці вранці довелося тимчасово зупинити рух поїздів Kyiv City Express в обох напрямках. У КМДА пояснювали це саме підвищеною небезпекою під час тривалої дронової атаки.

    Серйозні наслідки зафіксували й на Одещині. Ще ввечері 22 вересня область атакували російські реактивні безпілотники. За інформацією начальника Одеської ОВА Олега Кіпера, внаслідок ударів були пошкоджені складські приміщення та виникли масштабні пожежі. Одна людина загинула, ще двоє отримали поранення і були госпіталізовані. Ліквідація наслідків атаки тривала.

    Масове застосування саме реактивних «Шахедів» останніми тижнями стає все помітнішою рисою російських ударів. Під час нинішньої атаки реактивними були 82 із зафіксованих ударних БпЛА — фактично близько половини всього дронового угруповання. Ще 20 вересня Росія застосувала майже 140 безпілотників, і значна частина «Шахедів» також була реактивною. Про цю тенденцію раніше писала «Ненька інфо» — «Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина “Шахедів” була реактивною».

    Головна складність реактивних модифікацій полягає у значно вищій швидкості, що скорочує час на виявлення, супровід та перехоплення цілі. Раніше повідомлялося, що окремі такі апарати здатні розганятися приблизно до 500 км/год. Через це Україна паралельно намагається прискорити створення та масштабування швидкісних дронів-перехоплювачів. Про наказ прискорити роботу над такими засобами «Ненька інфо» писала на початку вересня.

    Ще один важливий елемент нинішньої російської тактики — тривалі атаки хвилями. Безпілотники запускають із різних районів і в різний час, змушуючи українську ППО працювати протягом багатьох годин. Представник Повітряних сил Юрій Ігнат раніше попереджав, що такі нальоти можуть розтягуватися фактично на весь день. Детальніше про цю зміну тактики можна прочитати у матеріалі «Загроза затяжної повітряної атаки: ворог готує нову хвилю ударів, яка може тривати весь день».

    Саме такий сценарій спостерігався й 22–23 вересня. Перші запуски в межах цієї хвилі Повітряні сили відраховують від 18:00 вівторка, а вранці середи в українському повітряному просторі все ще залишалися ворожі БпЛА. Тому дані про 122 знешкоджені цілі, 18 місць влучань та вісім локацій падіння уламків у Повітряних силах прямо назвали попередніми.

    На момент ранкового зведення військові не оприлюднювали повний список усіх 18 місць влучань, тому повна географія наслідків атаки ще уточнюється. Підтверджено, зокрема, удари та падіння уламків у Києві, а також важкі наслідки російської атаки на Одещині. Інформація від обласних адміністрацій, рятувальників та Повітряних сил може оновлюватися протягом дня.

    Водночас масштаб атаки вже зрозумілий: понад 160 повітряних засобів, велика частка швидкісних реактивних безпілотників, запуски одразу з шести напрямків і багатогодинна атака хвилями. Попри знешкодження більшості цілей, російські дрони прорвалися до десятків локацій, спричинивши пожежі, руйнування, поранення та щонайменше одну підтверджену загибель на Одещині.

  • Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина «Шахедів» була реактивною

    Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина «Шахедів» була реактивною

    Російські війська в ніч проти 20 вересня здійснили нову масштабну повітряну атаку на Україну, запустивши 138 безпілотників різних типів. Особливістю цього удару стала велика кількість реактивних ударних дронів: за даними Повітряних сил ЗСУ, приблизно половину використаних противником «Шахедів» становили саме реактивні модифікації, боротьба з якими є складнішою через їхню значно більшу швидкість.

    Повітряний напад розпочався ще близько 18:00 19 вересня і тривав протягом ночі та ранку. Росія застосувала ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», а також дрони-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися з районів Орла та Міллерового на території РФ, а також із тимчасово окупованих Донецька та Криму, зокрема району Гвардійського.

    Для відбиття атаки були залучені різні компоненти української протиповітряної оборони. За попередньою інформацією Повітряних сил, станом на 08:00 20 вересня було збито або подавлено 101 ворожий безпілотник типу Shahed, «Гербера» та інших типів. Таким чином, українська ППО змогла нейтралізувати більшу частину засобів повітряного нападу.

    Водночас уникнути влучань повністю не вдалося. Повітряні сили повідомили про ураження цілей противника на 17 локаціях, ще на п’яти місцях зафіксували падіння уламків збитих дронів. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була завершена — у повітряному просторі залишалися російські безпілотники, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

    Особливо важкі наслідки російської атаки зафіксували на Київщині. У Фастівському районі ввечері 19 вересня внаслідок удару безпілотника загинули 39-річна жінка та двоє трирічних дітей — хлопчик і дівчинка. За даними Київської обласної прокуратури, жінка вкладала дітей спати, коли поруч пролунав вибух. Тип безпілотника, яким було завдано удару, правоохоронці встановлюють.

    Також у Фастівському районі російський дрон уразив п’ятиповерховий житловий будинок — виникла пожежа на покрівлі. Крім того, пошкоджень зазнало одне з підприємств, де також спалахнула пожежа. За попередніми повідомленнями щодо останнього об’єкта, інформації про постраждалих не надходило.

    Атаки на Київську область фактично тривали протягом значної частини попередньої доби. Ще до нічної хвилі в області повідомляли про пошкодження дев’яти цивільних об’єктів у чотирьох районах — Обухівському, Вишгородському, Бориспільському та Бучанському.

    Саме поява великої кількості реактивних «Шахедів» стає одним із головних викликів для української системи ППО. Такі безпілотники летять значно швидше за звичайні поршневі Shahed, через що час на їх виявлення та перехоплення скорочується.

    Україна останніми тижнями активно випробовує нові засоби боротьби з цими дронами. Напередодні масованого удару, 19 вересня, президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив кадри роботи нового українського дрона-перехоплювача проти реактивного російського БпЛА. Розробку створила військова контррозвідка СБУ, і її вже застосували у бойових умовах. Того самого дня повідомлялося щонайменше про два успішні перехоплення реактивних дронів новою системою.

    Робота над такими засобами почалася раніше. Ще 3 вересня Зеленський повідомляв після засідання Ставки, що українські виробники вже мають прототипи швидкісних перехоплювачів і що головним завданням є доведення їх до необхідної ефективності та масштабування виробництва.

    Nenka.info раніше детально писала про ці розробки та завдання українським виробникам прискорити створення засобів протидії реактивним безпілотникам. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Крім того, реактивні російські дрони вже демонстрували нестандартні маршрути під час атак на Київ. Наприкінці серпня фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов звертав увагу, що частина таких безпілотників рухалася вздовж українсько-білоруського кордону, хоча такий маршрут не був найкоротшим до столиці.

    Масований наліт 20 вересня відбувся лише через кілька днів після іншої масштабної комбінованої атаки. У ніч проти 17 вересня Росія застосувала проти України ракети різних типів та 157 безпілотників, а в Києві кількість постраждалих зросла до 20 осіб. Пошкодження тоді зафіксували в кількох районах столиці, зокрема у житлових будинках та на об’єктах інфраструктури.

    Про наслідки того удару Nenka.info також повідомляла окремо: Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ.

    Нічний удар 20 вересня ще раз показав зміну характеру російських повітряних атак. Москва продовжує комбінувати ударні безпілотники з імітаторами, намагаючись перевантажити українську протиповітряну оборону, а паралельно збільшує використання швидкісних реактивних апаратів. Для України відповіддю стає не лише застосування традиційної ППО та РЕБ, а й розвиток окремого класу дешевших і швидких дронів-перехоплювачів.

    Станом на ранок 20 вересня Повітряні сили наголошували, що дані щодо наслідків атаки залишаються попередніми. Інформація про конкретні об’єкти, які були уражені на всіх 17 локаціях, а також остаточні дані щодо постраждалих і руйнувань уточнюються.

  • «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    Росія нарощує застосування реактивних ударних безпілотників проти України, змушуючи українську систему протиповітряної оборони адаптуватися до нової загрози. Над засобами масового перехоплення таких цілей в Україні вже працюють 67 компаній, а кілька виробників продемонстрували практичні результати. Головним завданням тепер стає масштабування виробництва перехоплювачів до рівня, який дозволить системно протидіяти новій російській тактиці.

    Про це президент України Володимир Зеленський розповів 6 вересня під час пресконференції у Києві. За його словами, російські війська посилюють повітряні удари, а Україна паралельно працює над військовою та дипломатичною відповіддю.

    Зеленський зазначив, що особисто зустрічався з представниками значної кількості українських компаній, які займаються розробкою відповідних технологій.

    «На сьогодні у нас біля 60 компаній в Україні, які вже займаються тим, щоби збивати реактивні дрони, збивати їх масово. Якщо точним бути — 67», — заявив президент.

    При цьому йдеться не лише про проєкти на папері. За словами Зеленського, від трьох до п’яти компаній уже показали результат. Наступний ключовий етап — забезпечити можливість масового виробництва таких засобів.

    Президент пов’язав прискорення цієї роботи зі зміною російської тактики та збільшенням інтенсивності ударів.

    За його словами, Україна відповідатиме на російський повітряний терор і водночас намагатиметься максимально прискорити дипломатичні процеси, здатні знизити рівень ескалації.

    Зеленський фактично розділив українську стратегію на два напрямки. «Планом Б» він назвав нарощування фізичних можливостей для захисту українського неба, зокрема масове виробництво засобів протидії реактивним безпілотникам. Водночас «планом А» президент назвав прискорення дипломатичних можливостей для зменшення російської ескалації.

    Чому реактивні дрони стали серйозною проблемою

    Реактивні ударні БПЛА становлять складнішу ціль для частини традиційних засобів протиповітряної оборони, ніж попередні гвинтові модифікації «Шахедів».

    The Guardian наприкінці серпня повідомляв, що нові реактивні модифікації, які Росія почала активно використовувати проти України, можуть рухатися приблизно вдвічі швидше за попередні версії з поршневими двигунами. Видання наводило оцінку швидкості приблизно 200–250 миль на годину, тобто близько 320–400 км/год.

    Зростання швидкості безпосередньо впливає на час, який залишається українським підрозділам для виявлення, супроводу та знищення цілі.

    Особливо гостро це питання постає для дешевших засобів перехоплення. Україна протягом війни вибудовувала багаторівневу систему протидії російським «Шахедам», використовуючи не лише класичні зенітні ракетні комплекси, але й мобільні вогневі групи, зенітні гармати, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі.

    Реактивні модифікації змушують цю систему знову змінюватися.

    За даними Business Insider із посиланням на українські дані, масштаби використання Росією реактивних безпілотників різко зросли протягом літа. У серпні йшлося вже про понад 2,5 тисячі таких апаратів проти приблизно 1,5 тисячі в липні.

    Це означає, що проблема для України полягає не тільки в технічній можливості збити окремий швидкісний безпілотник. Необхідно створити достатньо дешеву й масову систему, здатну працювати проти сотень і потенційно тисяч таких цілей.

    Україна вже випробувала чотири перехоплювачі

    Робота над відповіддю на нову російську загрозу почалася раніше. 30 серпня міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив, що українські розробники вже мають чотири потенційні перехоплювачі, здатні працювати проти реактивних «Шахедів».

    За словами міністра, ці системи вже пройшли польові випробування.

    «Вже є потенційні чотири перехоплювачі, які можуть збивати реактивні “Шахеди”. По них уже проведені польові випробування», — заявляв Хмара.

    Наступне завдання — якнайшвидше вдосконалити розробки та масштабувати їх виробництво до тисяч одиниць.

    Таким чином, остання заява Зеленського показує значно ширший масштаб роботи: потенційними засобами протидії новій загрозі займаються десятки українських компаній, хоча реальні результати наразі продемонструвала лише частина з них.

    Питання реактивних «Шахедів» винесли на Ставку

    Проблема стала настільки гострою, що 3 вересня прискорення виробництва швидкісних перехоплювачів окремо обговорювали на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача.

    РНБО повідомляла, що українські виробники вже створили прототипи нових засобів проти реактивних дронів. Робота була зосереджена на їх удосконаленні та підвищенні ефективності.

    Тобто Україна намагається пройти шлях від експериментальних систем до серійного виробництва за максимально короткий термін.

    Це критично ще й через економіку війни. Використання дорогих зенітних ракет проти відносно дешевих безпілотників не може бути єдиною відповіддю на масовані атаки. Саме тому дрони-перехоплювачі та інші спеціалізовані дешевші засоби розглядаються як один із ключових елементів подальшого розвитку української ППО.

    Росія намагається знайти слабке місце української ППО

    Перехід РФ до активнішого використання реактивних безпілотників відбувається на тлі постійної технологічної гонки між російськими ударними засобами та українською системою оборони.

    Коли українські сили знаходять ефективніший спосіб протидії певній модифікації БПЛА, російська сторона намагається змінити характеристики апаратів, маршрути польотів, висоту, швидкість або тактику їх застосування.

    З реактивними безпілотниками головною перевагою для атакуючої сторони стає саме швидкість. Вона скорочує час реакції та ускладнює роботу частини мобільних засобів ППО, які показали високу ефективність проти повільніших «Шахедів».

    Водночас сама поява реактивних дронів не робить їх невразливими. Заяви українського військово-політичного керівництва свідчать, що кілька вітчизняних розробок уже продемонстрували здатність працювати проти таких цілей. Основною проблемою стає не стільки створення одиничного перехоплювача, скільки його масштабування.

    Саме тому цифра у 67 компаній, яку назвав Зеленський, є показовою. Україна намагається не покладатися на одну технологію чи одного виробника, а паралельно перевіряти десятки рішень і вибрати ті, які можна швидко запускати у великі серії.

    При цьому Зеленський наголошує, що навіть масштабне посилення ППО залишається оборонним сценарієм. Київ паралельно прагне домогтися зменшення російської ескалації дипломатичними засобами.

    Однак поки атаки тривають, Україна готується до сценарію, за якого реактивних безпілотників у російських ударах ставатиме дедалі більше. І головне завдання тепер — зробити так, щоб разом із кількістю нових російських дронів зростала й кількість українських засобів, здатних їх перехоплювати.