Daypolitico

Позначка: реформа освіти

  • Безкоштовні гарячі обіди для всіх: з 1 вересня Україна запускає масштабну реформу шкільного харчування

    Безкоштовні гарячі обіди для всіх: з 1 вересня Україна запускає масштабну реформу шкільного харчування

    Із 1 вересня 2026 року в Україні стартує новий масштабний етап реформи шкільного харчування. Від початку нового навчального року безоплатне гаряче харчування отримуватимуть усі учні комунальних закладів загальної середньої освіти, які навчаються в очному або змішаному форматі. Таким чином державна програма вперше охопить школярів усіх класів – від першого до одинадцятого (дванадцятого), а не лише учнів молодшої школи чи окремі пільгові категорії дітей.

    Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.

    Відповідне рішення вже ухвалив Кабінет міністрів України. Для забезпечення реалізації програми уряд спрямує місцевим бюджетам понад 7,4 мільярда гривень державної субвенції лише на період із вересня по листопад 2026 року. Кошти мають надійти до громад завчасно, щоб вони встигли організувати харчування ще до початку нового навчального року.

    За інформацією Міністерства освіти і науки, після розширення програми безкоштовне гаряче харчування отримуватимуть близько трьох мільйонів українських школярів. Це стане одним із найбільших соціальних проєктів у системі освіти за останні роки та важливою складовою державної політики підтримки сімей із дітьми в умовах повномасштабної війни.

    Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що держава заздалегідь забезпечує громади необхідними фінансовими ресурсами, аби вже з першого дня навчального року кожна школа могла організувати безкоштовне гаряче харчування для всіх дітей, які відвідують заняття очно або навчаються у змішаному форматі.

    За словами міністра, головною метою програми є забезпечення рівного доступу всіх школярів до якісного харчування незалежно від того, у якому регіоні вони проживають, якими є фінансові можливості місцевої громади або соціальний статус родини. Держава прагне, щоб кожна дитина мала можливість щодня отримувати повноцінний гарячий обід, який відповідає сучасним стандартам здорового харчування.

    Фінансування здійснюватиметься за єдиними нормативами по всій країні. Для учнів початкової школи держава компенсуватиме вартість одного гарячого прийому їжі з розрахунку 50 гривень на день. Для учнів базової та старшої школи норматив становитиме 60 гривень на день. Такий підхід застосовуватиметься незалежно від регіону, кількості учнів чи моделі організації харчування у конкретному навчальному закладі.

    Водночас уряд передбачив окремий механізм для територій, де продовжує працювати Всесвітня продовольча програма Організації Об’єднаних Націй. Насамперед це стосується окремих прифронтових областей, які найбільше постраждали від війни. Там фінансування здійснюватиметься за змішаною схемою: 35 гривень на одного учня забезпечуватиме державна субвенція, ще 15 гривень покриватиме міжнародна гуманітарна програма.

    У Міністерстві освіти пояснили, що під час розрахунку обсягів фінансування враховували реальну кількість дітей, які навчаються очно або змішано, кількість навчальних днів, середній рівень відвідуваності закладів освіти, вартість продуктів, а також особливості організації харчування у кожній територіальній громаді.

    Одночасно уряд ухвалив зміни до правил організації харчування в школах під час дії воєнного стану. Вони мають забезпечити безперервне харчування дітей навіть у складних безпекових умовах.

    Відтепер, якщо шкільна їдальня не може одночасно прийняти всіх учнів через обмежену площу або інші причини, адміністрація закладу освіти зможе організовувати прийом їжі в інших безпечних приміщеннях школи. Йдеться про навчальні кабінети, рекреаційні зони, актові зали, а також укриття, якщо під час обіду буде оголошено повітряну тривогу.

    У Міністерстві наголошують, що незалежно від місця прийому їжі всі санітарні та гігієнічні вимоги залишаються обов’язковими. Школи повинні забезпечити можливість миття рук, належне прибирання та провітрювання приміщень, безпечне транспортування готових страв, правильне зберігання продуктів і суворе дотримання графіків харчування.

    Запровадження нової програми є лише одним із напрямків комплексної реформи шкільного харчування, яка триває в Україні вже кілька років. За цей час у країні активно модернізують харчоблоки, закуповують сучасне кухонне обладнання, оновлюють меню відповідно до рекомендацій фахівців зі здорового харчування та проводять навчання кухарів за новими стандартами.

    За даними Міністерства освіти і науки, наразі вже модернізовано близько 20% усіх шкільних харчоблоків, які потребували оновлення. Завдяки державній субвенції сучасне обладнання отримали 157 закладів освіти, ще 84 проєкти перебувають на різних етапах реалізації. Крім того, понад півтори тисячі шкільних їдалень вдалося оновити за рахунок коштів місцевих бюджетів та фінансової підтримки міжнародних партнерів.

    У МОН зазначають, що модернізація матеріально-технічної бази залишається одним із ключових завдань реформи. Сучасні харчоблоки повинні відповідати європейським стандартам безпеки, енергоефективності та якості приготування їжі.

    Окрему увагу держава приділяє цифровізації системи харчування. За підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) створюється спеціальна цифрова платформа, яка дозволить ефективніше контролювати закупівлі продуктів, оптимізувати витрати бюджетних коштів, здійснювати моніторинг якості харчування та прогнозувати реальні потреби навчальних закладів.

    Очікується, що впровадження цифрових інструментів допоможе громадам зменшити вартість продуктів і послуг без погіршення якості харчування, зробить використання бюджетних коштів більш прозорим, а також дозволить оперативніше реагувати на потреби шкіл.

    Уряд також продовжує реалізацію інших складових реформи. Зокрема, триває будівництво сучасних фабрик-кухонь, які забезпечуватимуть централізоване приготування страв для кількох навчальних закладів одночасно, оновлюються технологічні процеси, а кухарі проходять професійну перепідготовку відповідно до сучасних вимог.

    У Міністерстві освіти наголошують, що реформа має не лише соціальне, а й стратегічне значення. Забезпечення дітей повноцінним збалансованим харчуванням позитивно впливає на їхній фізичний розвиток, успішність у навчанні, концентрацію уваги та загальний стан здоров’я. Крім того, безкоштовне гаряче харчування допоможе суттєво зменшити фінансове навантаження на українські родини, які вже кілька років живуть в умовах повномасштабної війни, економічної нестабільності та постійного зростання вартості життя.

    Запуск оновленої програми з 1 вересня 2026 року стане найбільшим розширенням державної системи шкільного харчування за всю історію незалежної України та охопить практично всіх учнів комунальних закладів загальної середньої освіти, які продовжують навчатися у звичному форматі попри воєнні виклики.

  • Вчителям готують нове підвищення: у МОН назвали дату зростання зарплат

    Вчителям готують нове підвищення: у МОН назвали дату зростання зарплат

    Українським педагогам варто очікувати нового підвищення заробітної плати вже восени 2026 року. Після збільшення виплат, яке відбулося на початку року, наступний етап підвищення запланований на вересень. Про це повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час освітнього фестивалю «Вчителі майбутнього 2026», що проходив у Львові.

    Питання оплати праці вчителів уже тривалий час залишається одним із найгостріших в українській освіті. Низький рівень зарплат є однією з головних причин кадрового дефіциту в школах, особливо у невеликих громадах та сільській місцевості. Саме тому будь-які рішення щодо підвищення виплат викликають значний інтерес серед педагогічної спільноти. За словами міністра, уряд продовжує працювати над покращенням матеріального становища освітян навіть попри складну економічну ситуацію та великі видатки державного бюджету, пов’язані з війною.

    Оксен Лісовий наголосив, що після січневого підвищення зарплат уряд не відмовився від намірів і надалі збільшувати оплату праці педагогів. Наступний етап підвищення має відбутися вже у вересні, на початку нового навчального року. За словами міністра, це рішення є частиною довгострокової політики підтримки освітньої галузі, яка сьогодні виконує надзвичайно важливу функцію для українського суспільства.

    Міністр зазначив, що система освіти в Україні продовжує працювати завдяки професіоналізму та самовідданості вчителів. Навіть в умовах повномасштабної війни освітяни забезпечують безперервність навчального процесу, організовують дистанційне та змішане навчання, працюють в укриттях під час повітряних тривог і підтримують дітей, які переживають наслідки війни.

    За даними Міністерства освіти і науки, сьогодні в Україні працює майже 400 тисяч учителів. Вони навчають понад 3,7 мільйона школярів по всій країні. Значна частина педагогів змушена працювати в надзвичайно складних умовах: у прифронтових регіонах, під постійною загрозою обстрілів, із перебоями електропостачання та інтернету. Попри це навчальний процес триває, а освітня система залишається однією з найстійкіших державних сфер під час війни.

    Водночас міністр визнав, що питання зарплат залишається критичним. За останні роки українські школи зіткнулися зі старінням педагогічних кадрів та небажанням молодих спеціалістів приходити в професію через низький рівень доходів. У багатьох регіонах вже спостерігається дефіцит учителів математики, фізики, хімії, інформатики та іноземних мов. Саме тому підвищення заробітної плати розглядається не лише як соціальна підтримка освітян, а й як інструмент збереження кадрового потенціалу української освіти.

    Окрім базового окладу, педагоги мають можливість отримувати додаткові фінансові надбавки. Одним із таких механізмів є сертифікація вчителів. Успішне проходження сертифікації дозволяє отримувати щомісячну доплату у розмірі 20% посадового окладу протягом трьох років. Ця програма спрямована на заохочення професійного розвитку педагогів та підвищення якості викладання.

    Також освітяни отримують спеціальну щомісячну доплату за роботу в складних умовах. Її розмір залежить від педагогічного навантаження та інших чинників і в середньому становить близько двох тисяч гривень. Для багатьох вчителів ця доплата стала важливою складовою заробітної плати.

    Додаткові кошти можна отримати і завдяки професійним званням. Наприклад, звання «вчитель-методист» після проходження атестації забезпечує надбавку на рівні приблизно 15% посадового окладу. Крім цього, передбачені виплати за класне керівництво, перевірку письмових робіт, завідування кабінетами, проведення інклюзивного навчання та виконання інших додаткових функцій. Залежно від виду діяльності такі надбавки можуть становити від 10% до 20% посадового окладу.

    Лісовий також торкнувся питання подальших освітніх реформ. За його словами, Міністерство освіти і науки не має наміру відкладати реформу профільної старшої школи до завершення війни. Навпаки, держава продовжує готуватися до її впровадження, оскільки модернізація системи освіти є важливою умовою післявоєнного відновлення країни та підготовки молоді до сучасного ринку праці.

    Тема зарплат педагогів залишається актуальною і через нерівномірність фінансування освіти в різних регіонах. Раніше повідомлялося, що в більшості громад України доходи вчителів зросли більш ніж на 30% завдяки збільшенню надбавки за престижність праці. Водночас у деяких громадах виплати залишилися на попередньому рівні або навіть скоротилися через складну фінансову ситуацію місцевих бюджетів, невелику кількість учнів та особливості фінансування малокомплектних шкіл.

    Проблеми освітян підтверджують і міжнародні дослідження. Зокрема, аналіз ЮНЕСКО показав, що серед головних викликів для українських учителів залишаються недостатній рівень оплати праці, дефіцит кадрів, професійне вигорання та необхідність шукати додаткові джерела доходу, включно з репетиторством. Попри це більшість педагогів заявляють про відданість своїй професії та підтримують продовження реформи Нової української школи.

    Очікується, що вересневе підвищення зарплат стане черговим кроком держави у напрямку покращення умов праці освітян. В уряді наголошують, що підтримка вчителів є одним із ключових факторів збереження якості освіти під час війни та створення основ для успішного відновлення країни після її завершення.

  • В Україні змінюють систему освіти дитсадків: що чекати батькам з осені

    В Україні змінюють систему освіти дитсадків: що чекати батькам з осені

    З 1 вересня цього року у дитячих садках України стане обов’язковим вивчення англійської мови для дітей віком 5–6 років. Про це повідомили у Міністерство освіти і науки України.

    Згідно з новими правилами, у закладах дошкільної освіти передбачено введення окремої посади вчителя англійської мови. Норматив становитиме 0,25 штатної одиниці на кожну групу дітей старшого дошкільного віку.

    У міністерстві зазначають, що для майбутніх педагогів уже підготували спеціальні практичні рекомендації щодо проведення занять з дітьми. Йдеться про методичні поради, які допоможуть організувати навчання у доступній ігровій формі, що відповідає віковим особливостям дошкільнят.

    Очікується, що раннє вивчення англійської мови допоможе дітям швидше опановувати іноземну мову, розвивати комунікативні навички та підготуватися до подальшого навчання у школі.

    Впровадження нових правил стане частиною реформування системи дошкільної освіти в Україні, спрямованої на підвищення якості навчання та інтеграцію сучасних освітніх стандартів.

  • Університети конкуруватимуть за абітурієнтів: МОН анонсувало нову модель вступу

    Університети конкуруватимуть за абітурієнтів: МОН анонсувало нову модель вступу

    Починаючи з 2029 року, система вступу до українських закладів вищої освіти зазнає докорінних змін. Право на подання документів до вишів матимуть виключно випускники пілотних академічних ліцеїв. Таким чином, кількість потенційних абітурієнтів скоротиться до приблизно 15 тисяч осіб на рік.

    Для порівняння, у 2025 році до вступної кампанії долучилися близько 200 тисяч випускників шкіл. Фактично йдеться про зменшення вступного потоку майже у 13 разів. Це означає не просто зміну механізму вступу, а повну трансформацію логіки функціонування системи вищої освіти.

    У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що нова модель передбачає запровадження старшої профільної школи у форматі академічних ліцеїв. Навчання в таких закладах триватиме три роки та буде орієнтоване на поглиблену підготовку до здобуття вищої освіти. Після завершення ліцею випускники вступатимуть до університетів, де ще три роки навчатимуться за програмою бакалаврату.

    У МОН наголошують, що за нових умов зміниться сама конкуренція на ринку освіти. Якщо нині абітурієнти змагаються між собою за бюджетні місця, то з 2029 року, навпаки, університети будуть змушені конкурувати між собою за обмежену кількість підготовлених випускників академічних ліцеїв.

    Чиновники переконують, що така модель дозволить школярам більш усвідомлено обирати професійний шлях. За їхніми словами, нинішня система часто підштовхує одинадцятикласників до формального вибору спеціальності — під впливом батьків, популярності професії або кількості бюджетних місць. Як наслідок, частина студентів уже під час навчання розуміє, що помилилася з вибором, або не працює за отриманим фахом.

    Запровадження академічних ліцеїв має змінити цю логіку: учні отримають більше часу для профільної підготовки, знайомства з майбутньою спеціальністю та прийняття зваженого рішення. Водночас реформа створює низку викликів — як для університетів, так і для регіонів, де доступ до пілотних ліцеїв може бути обмеженим.

    Фактично нова модель робить вищу освіту значно більш селективною. Вона концентрує вступні можливості у вузькому сегменті випускників та водночас змушує заклади вищої освіти переглядати свої освітні програми, фінансові моделі та стратегії залучення студентів.

    Очікується, що найближчими роками дискусія навколо цієї реформи лише посилюватиметься, адже йдеться не лише про зміну формату школи, а про нову архітектуру всієї освітньої системи України.

  • Комітет освіти різко розкритикував уряд через відмову підвищити зарплати вчителям у 2026 році

    Комітет освіти різко розкритикував уряд через відмову підвищити зарплати вчителям у 2026 році

    В Україні з новою силою спалахнула дискусія щодо оплати праці вчителів. Цього разу — на рівні народних депутатів. Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій наполягає: у 2026 році педагоги мають отримати не символічні надбавки, а повноцінне підвищення зарплат — щонайменше до трьох мінімальних окладів, тобто 25 941 гривні.

    Голова профільного комітету Сергій Бабак заявив, що під час фінального доопрацювання держбюджету уряд відхилив правку, яка передбачала суттєве збільшення виплат педагогам. За версією Кабінету Міністрів, на це нібито необхідно додаткових 20 мільярдів гривень, що зараз «неможливо профінансувати». Однак Бабак називає ці розрахунки завищеними.

    За підрахунками комітету, реальна додаткова потреба становить 7,42 мільярда гривень, що дорівнює лише 0,15% державного бюджету. Причина — майже половина коштів повертається назад у казну у вигляді ПДФО, ЄСВ та військового збору.

    Окремий акцент депутати роблять на катастрофічному рівні оплати молодих учителів. Нині вчитель зі стандартним навантаженням отримує лише 8162 гривні «на руки». Навіть після запланованого урядом підвищення у 2026 році чиста зарплата зросте максимум до 10 845 гривень. За запропонованою народними депутатами моделлю педагог міг би отримувати близько 20 тисяч гривень після сплати податків.

    У Комітеті наголошують: держава щороку випускає понад 10 тисяч нових учителів, але не створює умов, щоб вони залишалися в професії. У результаті значна частина молодих педагогів змінює сферу діяльності вже протягом першого року роботи.

    Депутати закликають уряд повернутися до розгляду правки і переглянути бюджетні пріоритети. На їхню думку, без суттєвого підвищення зарплат система освіти ризикує втратити ціле покоління фахівців.