Daypolitico

Позначка: реформи ЄС

  • ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    У Європейському Союзі почали обговорювати один із найбільш суперечливих сценаріїв майбутнього розширення блоку — тимчасове обмеження права вето для нових держав-членів після їх вступу до ЄС. Причиною таких дискусій став багаторічний досвід конфліктів усередині Союзу через позицію уряду Віктор Орбан, який неодноразово блокував ключові рішення Євросоюзу щодо України, санкційної політики та зовнішньої безпеки.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейських дипломатів та джерела в інституціях ЄС. За інформацією видання, у Брюсселі дедалі серйозніше побоюються, що масштабне розширення Євросоюзу без внутрішньої реформи системи ухвалення рішень може фактично паралізувати роботу об’єднання.

    Йдеться про механізм одностайного голосування, який нині діє у низці критично важливих сфер. Зараз кожна країна-член ЄС має право накласти вето на рішення щодо зовнішньої політики, санкцій, безпекових питань, податкових реформ та окремих міжнародних угод. Саме ця система, яка десятиліттями вважалася гарантією рівноправності держав-членів, останніми роками дедалі частіше стає джерелом політичних криз усередині Євросоюзу.

    Особливе роздратування в Брюсселі викликала поведінка уряду Віктора Орбана, який регулярно використовував право вето як інструмент політичного тиску на партнерів по ЄС. Угорщина неодноразово блокувала або затягувала ухвалення пакетів допомоги Україні, санкцій проти Росії та низки зовнішньополітичних рішень. У багатьох європейських столицях це почали розглядати як приклад того, наскільки вразливою стала система одноголосного ухвалення рішень.

    Саме тому в Єврокомісії та серед держав-членів почали обговорювати варіант, за якого нові країни після вступу до ЄС протягом певного перехідного періоду не отримуватимуть автоматичного права блокувати рішення Союзу. За даними The Guardian, це може стосуватися насамперед сфер зовнішньої політики, санкційної політики та міжнародної безпеки.

    У Брюсселі побоюються, що якщо до ЄС одночасно приєднаються Україна, Молдова та країни Західних Балкан, кількість потенційних центрів блокування рішень різко зросте. За відсутності реформ це може ускладнити або навіть зробити неможливим швидке реагування ЄС на міжнародні кризи.

    Однією з перших держав, щодо яких потенційно можуть застосувати такий механізм, називають Чорногорію. Саме вона нині вважається найближчою до повноправного вступу до Євросоюзу серед усіх країн-кандидатів. Переговори про членство тривають уже 14 років, а цього місяця спеціальна технічна група провела перші засідання щодо підготовки фінального договору про вступ.

    Європейські дипломати визнають, що сама ідея тимчасового обмеження права вето є юридично та політично дуже складною. В ЄС побоюються, що такий підхід можуть сприйняти як створення “членів другого сорту”, що суперечить базовим принципам рівності всередині Союзу. Саме тому в Брюсселі наголошують, що мова може йти лише про тимчасовий перехідний механізм.

    Один із дипломатів ЄС назвав цю ідею “частиною креативного мислення”, яке зараз активно триває в межах дискусії про майбутнє розширення Союзу. За його словами, Європа намагається знайти модель, яка дозволить одночасно прийняти нових членів і не зруйнувати ефективність самої системи ухвалення рішень.

    Паралельно в Європі дедалі активніше обговорюють необхідність масштабної внутрішньої реформи ЄС. У Німеччина вже відкрито заявляють, що Євросоюз із 35 державами не зможе працювати за нинішньою моделлю. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль раніше попереджав, що без переходу до нових механізмів голосування ЄС ризикує втратити керованість.

    На цьому тлі окремо обговорюється майбутнє Україна в Євросоюзі. У Брюсселі визнають, що Україна є особливим випадком через масштаб війни, необхідність післявоєнного відновлення та стратегічне значення для безпеки континенту. За оцінками ЄС, технічно Україна може завершити переговори про вступ приблизно за чотири роки, однак остаточні терміни залежатимуть як від внутрішніх реформ, так і від безпекової ситуації.

    Окрім цього, в Європі триває дискусія щодо проміжних моделей інтеграції для України. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував ідею “асоційованого членства”, яка дозволила б Україні брати участь у роботі європейських інституцій без повного права голосу на початковому етапі. Однак президент Володимир Зеленський уже публічно відкинув такий підхід, заявивши, що Україна прагне виключно повноправного і рівноправного членства.

    Усередині ЄС дедалі сильніше зростає розуміння того, що майбутнє розширення стане не лише випробуванням для країн-кандидатів, а й одним із найбільших викликів для самого Євросоюзу за останні десятиліття. Дискусії про право вето, реформу системи голосування та нову модель управління Союзом свідчать про те, що Європа вже готується до глибокої трансформації власної політичної архітектури.

  • “Диктаторка Брюсселя?” У ЄС назріває конфлікт через Урсулу фон дер Ляєн: чиновники звинувачують її в узурпації влади

    “Диктаторка Брюсселя?” У ЄС назріває конфлікт через Урсулу фон дер Ляєн: чиновники звинувачують її в узурпації влади

    У вищих колах Європейського Союзу посилюється невдоволення президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Частина європейських чиновників, дипломатів і навіть єврокомісарів вважає, що глава Єврокомісії дедалі більше концентрує владу у власних руках, обмежуючи доступ до ухвалення рішень навіть для членів своєї команди. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з внутрішньою роботою Брюсселя.

    За інформацією агентства, критика стилю керівництва фон дер Ляєн накопичувалася роками, однак останні місяці стали переломними. Низка посадовців ЄС стверджує, що президентка Єврокомісії дедалі більше покладається на вузьке коло довірених радників, а ключові рішення ухвалюються фактично в ручному режимі. У результаті, як вважають критики, гальмується реалізація стратегічних економічних ініціатив, сповільнюються реформи та зростає напруга між Брюсселем і державами-членами ЄС.

    Особливе невдоволення викликає ситуація навколо формування нової економічної стратегії Євросоюзу. У Брюсселі дедалі гостріше обговорюють питання конкурентоспроможності ЄС на тлі посилення економічного тиску з боку Китаю та США, а також проблем європейської промисловості після енергетичної кризи та війни Росії проти України. Однак, за словами співрозмовників Bloomberg, процес погодження рішень став надто централізованим.

    Одним із прикладів називають затримку стратегії щодо завершення формування внутрішнього ринку ЄС. Документ, який мав стати одним із ключових економічних планів Союзу, був готовий ще наприкінці минулого року, однак його офіційно представили лише у квітні 2026-го. Усередині Єврокомісії це пояснюють тим, що фінальні рішення надто довго погоджувалися особисто з кабінетом фон дер Ляєн.

    Подібна ситуація, за даними Bloomberg, виникла й навколо підготовки нового довгострокового бюджету ЄС. Представники держав-членів були незадоволені тим, що консультації проводилися в обмеженому форматі, а проєкти документів надходили в останній момент. Частина дипломатів вважає, що це ускладнює пошук компромісів між країнами Союзу, особливо в питаннях фінансування оборони, підтримки України та нових промислових програм.

    Критика звучить не лише всередині інституцій ЄС. За даними Bloomberg, минулого місяця представники німецької партії ХДС, із якою раніше була пов’язана фон дер Ляєн, під час закритої зустрічі в Берліні обговорювали необхідність обмеження впливу Єврокомісії. Це особливо показово, адже саме політичне середовище ХДС свого часу підтримувало її стрімке сходження в європейській політиці.

    Крім політиків, невдоволення дедалі активніше висловлює і великий бізнес. Керівники європейських технологічних компаній скаржаться, що Брюссель надто повільно ухвалює критично важливі рішення у сфері штучного інтелекту, цифрових ринків та промислової політики. У приватних розмовах, як пише Bloomberg, бізнес-лідери звинувачують Єврокомісію в надмірній бюрократизації та постійних затримках.

    Окреме роздратування всередині ЄС викликає стиль комунікації фон дер Ляєн. Деякі єврокомісари, за інформацією агентства, почуваються фактично усуненими від реального впливу на ключові рішення. Джерела Bloomberg стверджують, що президентка Єврокомісії прагне максимально контролювати всі процеси особисто — від стратегічних заяв до деталей підготовки документів.

    На цьому тлі в європейських медіа знову згадали повідомлення про напружені відносини між фон дер Ляєн та главою європейської дипломатії Каєю Каллас. Раніше низка ЗМІ писала, що у приватних розмовах Каллас нібито називала президентку Єврокомісії “диктаторкою”. Офіційного підтвердження цих слів немає, однак сама поява таких повідомлень демонструє рівень внутрішньої напруги у Брюсселі.

    Втім, у фон дер Ляєн залишається і чимало прихильників. Її союзники нагадують, що саме за час її керівництва ЄС пережив пандемію COVID-19, енергетичну кризу та повномасштабну війну Росії проти України. Вони вважають, що жорсткий стиль управління дозволив Брюсселю діяти швидше у критичні моменти та посилити міжнародний вплив Євросоюзу.

    Особливо активно фон дер Ляєн підтримує курс на допомогу Україні. Вона неодноразово заявляла, що безпека України напряму пов’язана з безпекою всієї Європи. Під час відкриття головування Кіпру в Раді ЄС президентка Єврокомісії наголосила, що Брюссель продовжить працювати над “справедливим і тривалим миром” для України та підтримуватиме її вступ до ЄС.

    Саме війна в Україні частково змінила баланс сил усередині Євросоюзу. Через кризу безпеки Єврокомісія отримала більше впливу на питання оборони, санкцій та економічної політики. Однак тепер дедалі більше політиків у ЄС ставлять питання: чи не стала ця концентрація влади надмірною.

    Попри критику, позиції фон дер Ляєн поки залишаються достатньо сильними. Вона була переобрана на другий термін у 2024 році й зберігає підтримку значної частини європейських лідерів. Але нинішній скандал показує: всередині Брюсселя назріває серйозна дискусія про те, яким має бути управління Євросоюзом у часи глобальних криз — централізованим і жорстким чи більш колективним і компромісним.