Daypolitico

Позначка: рекорди

  • «Шахтар» став найтитулованішим клубом України

    «Шахтар» став найтитулованішим клубом України

    Донецький Шахтар Донецьк офіційно вийшов на перше місце серед українських клубів за кількістю внутрішніх трофеїв за весь період незалежності України, випередивши київське Динамо Київ. Це сталося після того, як команда достроково забезпечила собі чемпіонство Української Прем’єр-ліги за підсумками перемоги над полтавською «Ворсклою».

    Цей титул став черговим у трофейній колекції «Шахтаря» та дозволив клубу вперше за тривалий час вийти в абсолютні лідери українського футболу за сумарною кількістю внутрішніх трофеїв. Тепер на рахунку донецького клубу 40 трофеїв, що на один більше, ніж у «Динамо».

    Загальна статистика «Шахтаря» виглядає наступним чином: 16 титулів чемпіона України, 15 перемог у Кубку України та 9 Суперкубків України. Саме стабільність виступів у трьох головних внутрішніх турнірах дозволила клубу поступово накопичити рекордну кількість трофеїв у національній історії.

    Київське «Динамо» натомість має 39 внутрішніх трофеїв: 17 чемпіонських титулів, 13 перемог у Кубку України та 9 Суперкубків. І хоча столичний клуб залишається рекордсменом за кількістю чемпіонств у країні, загальний баланс трофеїв тепер змінився на користь донецької команди.

    Цей результат підкреслює довготривале протистояння двох найсильніших футбольних клубів України, яке триває вже десятиліттями та фактично визначає історію українського клубного футболу. Протягом багатьох сезонів саме ці дві команди розподіляли між собою більшість національних титулів, формуючи домінуючий «двовладний» етап в УПЛ.

    Окрему увагу привертає ситуація в тренерському штабі «Шахтаря». Головний тренер команди Арда Туран заявив, що не планує залишати клуб і має намір продовжити роботу в наступному сезоні. Це рішення може забезпечити певну стабільність у команді на тлі нового статусу клубу як історичного лідера за трофеями.

    Футбольні аналітики відзначають, що вихід «Шахтаря» на перше місце за загальною кількістю трофеїв є важливою віхою в історії українського футболу. Водночас це не змінює факту, що «Динамо» залишається найуспішнішим клубом за кількістю чемпіонських титулів, що підтримує гостру конкуренцію між двома грандами.

    Таким чином, новий статистичний розподіл трофеїв лише загострює історичне суперництво між клубами, яке, попри всі зміни у складах, тренерах і поколіннях гравців, залишається центральною сюжетною лінією українського клубного футболу.

  • Кліматологи: 2026 рік може стати одним із найспекотніших в історії

    Кліматологи: 2026 рік може стати одним із найспекотніших в історії

    Кліматологи попереджають, що 2026 рік має високі шанси стати одним із найтепліших за весь період інструментальних спостережень. Причиною називають поєднання довгострокового глобального потепління та можливого розвитку потужних кліматичних явищ у Тихому океані. Про це повідомляє Euronews.

    За оцінками науковців, уже перші місяці 2026 року продемонстрували аномально високі температури: січень–березень увійшли до четвірки найтепліших за всю історію спостережень, навіть попри наявність явища Ла-Нінья, яке зазвичай тимчасово знижує глобальні температури. Це, на думку експертів, свідчить про посилення базового тренду глобального потепління.

    Одночасно фіксується ще один тривожний сигнал — рекордно низький рівень морського льоду в Арктиці. Вчені наголошують, що це не лише наслідок підвищення температур, а й фактор, який сам підсилює потепління, оскільки зменшує здатність планети відбивати сонячне випромінювання.

    Кліматичні моделі оцінюють, що існує приблизно 19% імовірності того, що 2026 рік стане найтеплішим в історії спостережень, перевершивши попередні рекорди. Водночас значно вища ймовірність того, що він увійде до трійки або навіть стане другим найтеплішим роком.

    Аналітичний ресурс Carbon Brief, який узагальнив дані кількох провідних наукових груп, прогнозує майже напевне потрапляння 2026 року до четвірки найтепліших років.

    Науковці зазначають, що температурна крива протягом року, ймовірно, залишатиметься висхідною, а найбільш критичний період може припасти на кінець року — осінь та початок зими.

    Ключову роль у можливому рекордному потеплінні може відіграти явище Ель-Ніньйо — природне потепління поверхні води в тропічній частині Тихого океану.

    Ель-Ніньйо впливає на глобальну кліматичну систему і може викликати:

    • аномальні хвилі спеки в різних регіонах світу;
    • сильні посухи в одних країнах;
    • руйнівні повені в інших;
    • підвищення середньої глобальної температури.

    Силу цього явища визначають за температурними відхиленнями в регіоні Ніньйо 3.4:

    • понад +0,5°C — слабке Ель-Ніньйо;
    • понад +1,5°C — сильне;
    • понад +2°C — так зване “супер” Ель-Ніньйо.

    За останніми прогнозами, температура океану може перевищити норму більш ніж на 2°C вже до осені, що створює ризик формування саме “супер” сценарію.

    Вчені прогнозують, що навіть якщо Ель-Ніньйо сформується восени 2026 року, його найсильніший вплив припаде на кінець року — період з листопада по січень.

    Саме тоді можливе максимальне підвищення глобальних температур, яке потенційно визначить місце 2026 року в історичних рейтингах клімату.

    У разі реалізації “супер” сценарію існує ризик, що 2027 рік також увійде до списку рекордно теплих років через інерційність кліматичної системи.

    Додатково дослідники з Гавайського університету в Маноа представили нову кліматичну модель, яка дозволяє прогнозувати явища Ель-Ніньйо та Ла-Нінья приблизно за 15 місяців наперед.

    За словами автора дослідження Юйсіня Вана, модель показує високу точність у довгострокових прогнозах і може бути корисною для урядів та міжнародних організацій.

    “Ми виявили, що вона може передбачати Ель-Ніньйо та Ла-Нінья з корисною точністю до приблизно 15 місяців наперед”, — зазначив він.

    Науковці підкреслюють, що такі інструменти дозволяють краще готуватися до кліматичних ризиків — від посух і повеней до хвиль спеки та проблем з продовольством.

    Вчені пов’язують нинішні тенденції з довготривалим накопиченням парникових газів в атмосфері, які змінюють енергетичний баланс планети. Це означає, що навіть природні явища, які раніше могли тимчасово “охолоджувати” клімат, вже не здатні компенсувати загальний тренд потепління.

    Окремо зазначається, що скорочення площі арктичного льоду посилює ефект нагрівання, оскільки відкриті темні води океану поглинають більше сонячної енергії, ніж біла льодова поверхня.

    На тлі глобальних кліматичних змін в Україні зберігається нестійка весняна погода. Наприкінці квітня спостерігаються різкі перепади температур, дощі та посилення вітру.

    Синоптики попереджають про можливі нічні заморозки, локальні опади та навіть мокрий сніг у західних областях. Такі коливання температур, за словами метеорологів, також є частиною ширшої тенденції кліматичної нестабільності.

    Таким чином, науковці наголошують: 2026 рік може стати ще одним маркером прискорення глобального потепління, а найближчі місяці — критичним періодом для формування нових кліматичних рекордів.

  • Український боксер Усик увійшов до топ-5 найбагатших боксерів світу з капіталом 214 млн доларів

    Український боксер Усик увійшов до топ-5 найбагатших боксерів світу з капіталом 214 млн доларів

    Олександр Усик увійшов до п’ятірки найбагатших боксерів світу, повідомляє портал GiveMeSport. За оцінками експертів, статки Усика складають 214 мільйонів доларів.

    Особливо вражає те, що такі кошти спортсмен заробив, провівши всього вісім боїв у надважкій вазі за професійну кар’єру. Найбільший дохід принесли бої з Тайсоном Ф’юрі, зокрема другий поєдинок, за який Усик отримав близько 100 мільйонів доларів. Значні гонорари також забезпечили дві зустрічі з Ентоні Джошуа та перший бій проти Ф’юрі.

    Незважаючи на 38 років, Усик продовжує виходити на ринг і перетворювати кожен бій на міжнародну фінансову подію. Портал підкреслює, що поєднання спортивної майстерності, стабільних перемог та надприбуткових контрактів дозволило українцю опинитися серед найбагатших боксерів в історії.

    Лідером рейтингу є американець Флойд Мейвезер зі статками 400 мільйонів доларів. До топ-5 також увійшли Сауль Альварес (Мексика) — 300 млн, Джордж Форман (США) — 300 млн, Менні Пак’яо (Філіппіни) — 220 млн і Усик (Україна) — 214 млн доларів.

  • Україна пережила найспекотніший та найсухіший місяць в історії

    Україна пережила найспекотніший та найсухіший місяць в історії

    Липень 2024 року став одним із найспекотніших та найсухіших місяців в історії України. У багатьох областях країни були зафіксовані нові температурні рекорди, а рівень води в річках знизився до небачених раніше позначок.

    Синоптик Ігор Кібальчич зазначив, що липень цього року відзначився стійким пануванням спекотної повітряної маси африканського походження, що призвело до значного підвищення середньомісячної температури на 4-5 °C вище за кліматичну норму. Зокрема, в західних, центральних, південних областях та на сході України були встановлені рекорди середньомісячної температури, що перевищують попередні максимуми за весь період інструментальних спостережень.

    У деяких районах півдня України, таких як Херсонщина, Миколаївщина та Крим, середньомісячна температура досягала +28,0…+28,8 °C. Такі показники є типовими для міст екваторіального та субекваторіального поясу, як-от Джакарта, Сінгапур, Мумбаї та Маніла.

    Липень 2024 року також відзначився винятковою посухою. У центральних, південних та східних областях випало лише 5-15 мм опадів, що становить 10-15% від норми. Це призвело до небувало низьких рівнів води у річках басейнів Сіверського Дінця та Дніпра, де рівні води досягли історичних мінімумів.

    Цього року Україна вже пережила три рекордні хвилі тепла: у лютому, квітні та липні. Кібальчич підкреслив, що така частота теплових рекордів свідчить про швидке зростання темпів потепління клімату. Додатковими факторами, які можуть впливати на зміни клімату в регіоні, є зникнення Каховського водосховища та активні бойові дії, хоча це питання потребує подальших наукових досліджень.

    Київ також відчув на собі наслідки спекотного липня. Цей місяць став п’ятим найтеплішим з початку спостережень у 1881 році. У столиці було зафіксовано 13 температурних рекордів, зокрема, 16 липня температура досягла +36°C, що стало новим рекордом для цього дня.