Daypolitico

Позначка: ремонт доріг

  • Зуби замість асфальту: у Кам’янському яму на дорозі «залатали» щелепами

    Зуби замість асфальту: у Кам’янському яму на дорозі «залатали» щелепами

    У Кам’янському на Дніпропетровщині з’явився, мабуть, один із найдивніших способів «ремонту» дороги. На вулиці 8 Березня місцеві мешканці засипали вибоїну гіпсовими зліпками зубів і щелеп, які зазвичай використовують стоматологи та зуботехнічні лабораторії.

    Фото незвичайної ями швидко розлетілося соцмережами. Користувачі жартують, що дорога тепер отримала «голлівудську усмішку», а сам ремонт виглядає радше як декорація до фільму жахів, ніж як звичайне латання асфальту.

    Втім, практичної користі від такого способу небагато. Стоматологічний гіпс хоч і твердий, але крихкий і погано переносить вологу. Після дощу або кількох проїздів важкого транспорту зліпки можуть почати руйнуватися, перетворюючись на білий пил та бруд.

    Зуби замість асфальту: у Кам’янському яму на дорозі «залатали» щелепами

    Є й інший ризик: уламки можуть розсипатися по проїжджій частині, а мокрий гіпс зробити ділянку слизькою. Тому водіям радять проїжджати це місце обережно.

    До слова, проблеми з дорожнім покриттям у Кам’янському виникали й раніше. Наприкінці вересня у центрі міста на проспекті Свободи утворилося небезпечне провалля біля пішохідної зони.

    А от «зубний ремонт» на вулиці 8 Березня вже став місцевою сенсацією. Хто саме приніс стоматологічні зліпки та чи планують комунальні служби нормально відремонтувати цю ділянку дороги, поки не повідомляється.

  • Дорожній фонд повертають після років паузи: на дороги заклали майже 53 млрд грн

    Дорожній фонд повертають після років паузи: на дороги заклали майже 53 млрд грн

    В Україні планують частково відновити роботу Державного дорожнього фонду, фінансування якого після початку повномасштабної війни фактично було переорієнтовано на інші пріоритетні потреби держави. У проєкті Державного бюджету на 2027 рік уряд передбачив на фонд 52,8 млрд грн, що відповідає його відновленню приблизно на 25%.

    Такі параметри містяться у проєкті бюджету, який Кабінет Міністрів схвалив та передав до Верховної Ради. Інформацію про часткове повернення Дорожнього фонду також підтвердив Мінфін: у 2027 році через нього планують фінансувати державні й місцеві дороги, а також виконувати боргові зобов’язання за раніше залученими дорожніми кредитами.

    Із загального ресурсу у 52,8 млрд грн найбільшу суму — 34,2 млрд грн — уряд пропонує направити на утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення.

    Ще 8,5 млрд грн мають отримати місцеві бюджети у вигляді субвенції. Ці гроші дозволять фінансувати дороги загального користування місцевого значення, а також вулиці та дороги комунальної власності у містах та інших населених пунктах.

    Третя значна частина коштів — приблизно 10,1 млрд грн — фактично не піде безпосередньо на асфальт чи ремонт трас. Її планують використати для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, які раніше залучалися для розвитку мережі автомобільних доріг.

    Чому Дорожній фонд повертають лише на 25%

    Повернення фонду не означає повного відновлення довоєнної моделі фінансування дорожньої галузі.

    На 2027 рік уряд пропонує відновити лише 25% передбаченого механізму фінансування, тоді як решта відповідних доходів і надалі має працювати в загальній системі державних фінансів в умовах величезних оборонних витрат.

    Для порівняння: ще у попередніх бюджетних планах до повномасштабного переформатування державних фінансів дорожній фонд мав значно більші ресурси. У 2022 році його бюджет становив близько 88 млрд грн.

    Після початку великої війни дорожні джерела доходів були фактично переорієнтовані на загальний фонд бюджету, щоб направляти гроші насамперед на оборону.

    Цікаво, що попередні бюджетні декларації передбачали інший темп повернення фонду. Наприклад, у Бюджетній декларації на 2025–2027 роки свого часу йшлося про можливість поступового відновлення фінансування: 25% у 2025 році, 50% у 2026-му та 75% у 2027-му. Однак бюджетні рішення в умовах війни неодноразово змінювалися.

    Нова Бюджетна декларація на 2027–2029 роки вже обережніше формулювала питання дорожнього фонду — уряд мав лише опрацювати можливість його поступового відновлення для модернізації транспортних коридорів і зв’язків із ЄС.

    Тож фактичне закладання 52,8 млрд грн у проєкт бюджету-2027 стало конкретизацією цієї політики.

    Дороги потрібні не лише цивільним автомобілям

    Окремий аргумент уряду на користь повернення стабільного дорожнього фінансування — значення автомобільної мережі під час війни.

    Державні траси використовуються для військової логістики, переміщення техніки, евакуації, гуманітарних перевезень та забезпечення прифронтових територій. Водночас вони залишаються критично важливими для експорту, імпорту та внутрішньої економічної активності.

    Саме тому фінансування в бюджеті позиціонується передусім як підтримка утримання існуючої дорожньої мережі та ключових логістичних маршрутів, а не як повернення до масштабного нового дорожнього будівництва довоєнного періоду.

    За роки обмеженого фінансування проблеми накопичувалися. Після кількох зим потреба в поточному й аварійному ремонті суттєво зросла, тоді як повноцінних ресурсів на масштабні капітальні роботи не було.

    У 2026 році ремонтували передусім найнеобхідніше

    Про складну ситуацію з дорожнім фінансуванням свідчили й роботи цього року.

    Як раніше писала Nenka.info, станом на середину квітня 2026 року дорожні служби відремонтували понад 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття на дорогах державного значення. Це становило приблизно половину обсягу, який уряд планував виконати до початку червня.

    В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення — Nenka.info

    Тоді одним із головних аргументів для ремонтів було критичне навантаження на основні транспортні артерії через військові та гуманітарні перевезення, а також пошкодження покриття після зимового сезону.

    За даними Forbes Ukraine, у 2026 році Агентство відновлення отримало лише обмежене бюджетне фінансування та кілька мільярдів гривень із резервного фонду. Частину ресурсу довелося спрямувати на погашення накопичених зимових боргів.

    Саме тому представники галузі називали повернення Державного дорожнього фонду одним із небагатьох механізмів, здатних дати дорожньому сектору більш передбачуване фінансування.

    Скільки отримають місцеві дороги

    Для громад у проєкті бюджету передбачили 8,5 млрд грн.

    Ці кошти мають передаватися місцевим бюджетам як субвенція. Їх можна буде використовувати не лише на автомобільні дороги місцевого значення, а й на вулиці та дороги комунальної власності безпосередньо в населених пунктах.

    Сума значно менша, ніж ресурс, передбачений для державних трас, але для багатьох громад повернення окремого джерела дорожнього фінансування може бути особливо важливим.

    Проблема полягає в тому, що дорожня інфраструктура зношується незалежно від наявності бюджетних грошей. Якщо невеликі пошкодження роками не усувати, вони нерідко перетворюються на значно дорожчий капітальний ремонт.

    Водночас питання ефективності використання дорожніх коштів залишатиметься принциповим.

    Nenka.info неодноразово писала про великі дорожні тендери та підряди. Наприклад, «Київавтодор» уклав контракти на загальну суму понад 423 млн грн на капітальні ремонти двох столичних об’єктів.

    «Київавтодор» віддав 423 млн грн на два ремонти — Nenka.info

    Ще один великий інфраструктурний проєкт триває біля столичної станції метро «Чернігівська», де цього літа розпочали монтаж нового шляхопроводу після демонтажу аварійної конструкції.

    Біля метро «Чернігівська» збирають новий шляхопровід — Nenka.info

    Частину грошей «з’їдять» старі борги

    Важлива деталь бюджетного плану полягає в тому, що далеко не всі 52,8 млрд грн означають нові дорожні роботи.

    Майже кожна п’ята гривня ресурсу — 10,1 млрд грн — піде на виконання боргових зобов’язань.

    Це кредити та інші запозичення, які держава залучала раніше для будівництва і розвитку дорожньої мережі.

    Тому реальний ресурс безпосередньо на державні й місцеві дороги становить близько 42,7 млрд грн: 34,2 млрд для доріг державного значення та близько 8,5 млрд для місцевої мережі.

    Саме цю різницю варто враховувати, коли загальні 52,8 млрд грн називають «грошима на ремонт доріг».

    Чи означає це повернення «Великого будівництва»

    Ні. Принаймні на цьому етапі уряд не оголошував про відновлення масштабної дорожньої програми за моделлю довоєнних років.

    Пріоритетами називають утримання наявної мережі, військову логістику, критично важливі маршрути та економічну активність.

    До того ж 52,8 млрд грн — це поки лише показник проєкту державного бюджету, а не остаточно затверджена сума.

    Верховна Рада має розглянути документ, депутати подаватимуть бюджетні пропозиції та поправки, після чого параметри окремих програм можуть змінитися.

    Тож остаточно говорити, скільки саме грошей дорожня галузь отримає у 2027 році, можна буде після ухвалення Закону про Державний бюджет.

    Наразі ж уряд зробив важливий для галузі крок: після кількох років особливого воєнного режиму фінансування в бюджет повертається окремий Державний дорожній фонд — хоча лише на 25% і з ресурсом 52,8 млрд грн.

    Якщо парламент збереже ці параметри, найбільше — 34,2 млрд грн — отримають дороги державного значення, 8,5 млрд грн підуть громадам, а понад 10 млрд грн доведеться спрямувати на старі дорожні борги.

  • Біля метро «Чернігівська» почали збирати новий шляхопровід: коли Києву обіцяють повернути рух

    Біля метро «Чернігівська» почали збирати новий шляхопровід: коли Києву обіцяють повернути рух

    У Києві масштабний капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська» перейшов до одного з найважливіших етапів. Після демонтажу старої аварійної споруди та спорудження нових опор будівельники розпочали монтаж сталевих балок прогонової будови. Загалом конструкція складатиметься з восьми основних балок, які стануть основою нового шляхопроводу над Броварським проспектом.

    Цей етап має бути завершений уже в першій половині серпня. Далі будівельники перейдуть до формування безпосередньо проїзної частини. У результаті на місці старої споруди має з’явитися значно ширший транспортний вузол із вісьмома автомобільними смугами, трамвайними коліями, тротуарами та велосипедною інфраструктурою. Автомобільний і трамвайний рух планують відновити у листопаді 2026 року, хоча повністю весь комплекс робіт завершать пізніше.

    Ще на початку липня на будівельному майданчику тривали роботи зі спорудження опор. Тоді офіційно повідомлялося, що на об’єкті цілодобово працюють майже 200 фахівців та понад 100 одиниць спеціальної техніки. Водночас усі вісім сталевих балок уже були виготовлені та готувалися до встановлення.

    Монтаж балок фактично означає перехід від створення основи споруди до формування її нового прогону.

    Перед початком цього етапу підрядник мав завершити спорудження опор, встановити опорні частини, тимчасові конструкції та монтажні риштування. Під час встановлення між головними балками також монтують сталеві діафрагми. Вони необхідні для забезпечення просторової жорсткості всієї конструкції та спільної роботи її елементів.

    Після того як балки займуть проєктне положення, роботи не завершаться. Наступними етапами стануть встановлення консольних елементів, армування та бетонування монолітної плити проїзної частини. Після цього необхідно буде виконати гідроізоляцію та влаштувати асфальтобетонне покриття.

    Паралельно на об’єкті перевлаштовують інженерні мережі. Зокрема, йдеться про газопровід і дощову каналізацію. Ще в липні міська влада повідомляла, що без завершення цих робіт перейти до наступних етапів будівництва неможливо.

    Масштаб реконструкції стає особливо помітним у порівнянні з параметрами старого шляхопроводу. До початку робіт його ширина становила близько 34,8 метра, після завершення вона має зрости приблизно до 44,7 метра. Тобто споруда стане майже на десять метрів ширшою.

    Збільшиться і довжина — з 46,8 до 54 метрів.

    Таке розширення потрібне передусім для зміни організації руху. На новому шляхопроводі запроєктовано вісім автомобільних смуг — по чотири в кожному напрямку. Додатковий простір дозволить облаштувати смуги розгону та гальмування, що має зменшити конфлікти транспортних потоків і збільшити пропускну спроможність вузла.

    Окремо передбачені дві трамвайні колії. Це принципово важливо для транспортної системи лівобережної частини столиці, оскільки ремонт уже призвів до значних змін у роботі наземного громадського транспорту.

    Крім автомобільної та трамвайної інфраструктури, з обох боків шляхопроводу мають з’явитися тротуари й велодоріжки. Проєкт також розроблений з урахуванням принципів безбар’єрності: передбачені понижені бордюри та тактильна навігація для людей із порушеннями зору.

    Старий шляхопровід фактично розібрали повністю

    До спорудження нової конструкції будівельники перейшли після масштабного демонтажу старого шляхопроводу.

    Основні будівельні роботи розпочалися навесні. У травні старі конструкції вже були практично повністю демонтовані, після чого підрядник перейшов до підготовки фундаментів та нових опор. На одному з етапів було забурено 10 із 28 паль під проміжні опори, а для крайніх опор розробляли котловани.

    Демонтаж виявився технічно складним через стан старих конструкцій. Водночас балки для нової споруди почали виготовляти заздалегідь. Їх виробництво потребувало роботи з металом значної товщини, спеціальних режимів зварювання та контролю геометрії конструкцій.

    Виготовлені балки додатково укрупнювали безпосередньо на будівельному майданчику на спеціальних стапелях. За інформацією підрядника, це дозволяє контролювати геометрію та якість зварних з’єднань перед остаточним монтажем.

    У міській адміністрації також зазначали, що відповідно до чинних будівельних норм проєктний строк експлуатації сталевих штучних споруд такого типу становить 100 років.

    Рух хочуть відкрити вже у листопаді

    Найважливішим для киян залишається питання строків відновлення руху. Наразі офіційний графік передбачає завершення основних монолітних робіт до кінця вересня. Автомобілі та трамваї мають повернутися на шляхопровід у листопаді 2026 року.

    Це, однак, не означатиме повного завершення всього проєкту. Реалізація реконструкції в повному обсязі запланована до 2027 року. Після відновлення руху можуть продовжуватися супутні роботи, зокрема облаштування прилеглої території та окремих елементів інфраструктури.

    Сам ремонт проводять у режимі 24/7, хоча вночі, за інформацією міської влади, підрядник намагається не виконувати роботи з підвищеним рівнем шуму через близькість житлової забудови.

    Шляхопровід біля «Чернігівської» є важливою частиною транспортного вузла на лівому березі Києва: через нього проходять автомобільні та трамвайні потоки, пов’язані з Броварським проспектом і прилеглими районами. Саме тому повне перекриття споруди відчутно вплинуло на транспортну ситуацію в цій частині столиці.

    Нинішній початок монтажу восьми сталевих балок означає, що після кількох місяців демонтажних, фундаментних та підготовчих робіт контури нового шляхопроводу вже починають формуватися. Якщо заявлений графік вдасться витримати, у листопаді через «Чернігівську» знову мають запустити автомобільний і трамвайний рух, а Київ отримає значно ширшу споруду з вісьмома смугами замість старої транспортної конфігурації.

  • «Відкат» за дороги: заступника голови Хмельницької ОВА викрили на хабарі у 1,1 млн грн

    «Відкат» за дороги: заступника голови Хмельницької ОВА викрили на хабарі у 1,1 млн грн

    Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора викрили ймовірну корупційну схему під час використання бюджетних коштів на ремонт та утримання доріг у Хмельницькій області. За даними слідства, один із заступників голови обласної військової адміністрації нібито вимагав від представника дорожньо-будівельної компанії 5% від вартості контракту в обмін на сприяння в укладенні угоди та фінансуванні робіт.

    Правоохоронці офіційно не назвали прізвище посадовця у своєму повідомленні. Водночас одразу кілька українських медіа з посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомили, що йдеться про заступника голови Хмельницької ОВА Владислава Фалюша. У відкритому переліку керівництва Хмельницької облдержадміністрації Фалюш справді зазначений як заступник голови ОДА.

    За версією слідства, посадовець нібито запропонував приватній компанії забезпечити безперешкодне укладення контракту на ремонт міжобласних автомобільних доріг та подальше отримання бюджетного фінансування. Вартість такого сприяння становила 5% від загальної суми договору.

    До реалізації схеми, як стверджують правоохоронці, був залучений керівник профільної обласної державної установи. У повідомленнях Офісу генпрокурора, які цитують регіональні медіа, серед підозрюваних фігурує також очільник Служби місцевих доріг області. Загалом силовики задокументували передачу майже 1,1 млн грн неправомірної вигоди.

    Гроші, за інформацією СБУ, передавали не одноразово. Спецслужба задокументувала вимагання суми та її поетапну передачу частинами протягом червня. Після збору доказів правоохоронці провели затримання та слідчі дії.

    Саме ця деталь є принциповою для справи: слідство говорить не просто про усну домовленість, а про задокументовану передачу коштів. Водночас усі обставини ще мають бути перевірені судом, а підозрювані відповідно до закону вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком.

    Фігурантам повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України. Перша стаття стосується одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, друга — пропозиції, обіцянки або надання такої вигоди. За даними СБУ, у разі доведення вини санкції можуть передбачати до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Окремо слідчі перевіряють можливу причетність до оборудки інших посадових осіб. У матеріалах справи згадується один із керівників місцевого правоохоронного органу, а також представники органів місцевого самоврядування. Остаточного процесуального статусу цих осіб наразі публічно не повідомляли.

    Таким чином, коло фігурантів потенційно може бути ширшим, ніж двоє осіб, яким уже оголошено про підозру.

    Ім’я Владислава Фалюша у цій історії привернуло особливу увагу ще й через його попередню кар’єру. До переходу в обласну адміністрацію він багато років працював безпосередньо у дорожній сфері.

    У вересні 2024 року Кабінет Міністрів погодив його призначення заступником голови Хмельницької ОДА. До цього Фалюш керував державною установою «Служба місцевих доріг Хмельниччини».

    За відкритими біографічними даними, у березні 2021 року він став першим заступником директора державного підприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автомобільних доріг», а згодом очолив структуру. Після реорганізації працював у «Службі місцевих доріг Хмельниччини». Тобто дорожня галузь була його профільним напрямом задовго до переходу на посаду заступника керівника області.

    Фалюш також має профільну освіту. Він навчався у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури, де здобув спеціальність, пов’язану з автомобільними дорогами та аеродромами. Пізніше отримав юридичну освіту та ступінь магістра з публічного управління й адміністрування.

    Водночас його ім’я й раніше з’являлося у журналістських матеріалах. Зокрема, під час погодження призначення на посаду заступника голови ОДА медіа нагадували про розслідування щодо компанії «Дніпропром-М», бенефіціаром якої Фалюш був до квітня 2021 року.

    За даними, які свого часу наводили журналісти «Крим.Реалії» та Центру журналістських розслідувань, техніка цієї компанії могла використовуватися під час будівництва Керченського мосту на окупованому Росією Кримському півострові. Йшлося про дорожню техніку, яку у 2018 році завозили з окупованого Криму на материкову частину України через КПВВ «Чонгар».

    Ця історія не є частиною нинішнього кримінального провадження щодо можливих «відкатів» і не свідчить автоматично про порушення у поточній справі. Однак вона пояснює, чому особа чиновника одразу опинилася в центрі уваги після повідомлень про затримання.

    Декларації Фалюша також раніше привертали увагу ЗМІ. Перед його призначенням заступником голови ОВА Суспільне повідомляло, що у декларації за 2023 рік він зазначав квартиру у Дніпрі площею 157,5 кв. м, два паркомісця, квартиру площею 463,9 кв. м у Слобожанському, земельні ділянки, частки у нерухомості на тимчасово окупованій території Запорізької області, а також незавершені об’єкти у Гурзуфі в окупованому Криму.

    Серед транспортних засобів у декларації зазначалися Toyota Land Cruiser 2020 року, Nissan X-Trail 2018 року, причіп та водний транспорт. При цьому саме по собі володіння задекларованим майном не є доказом будь-якого правопорушення.

    Поточна справа стосується зовсім іншого — ймовірного отримання коштів за сприяння приватному підряднику у дорожніх контрактах.

    Для Хмельницької області ця історія може мати особливий резонанс через те, що йдеться про бюджетні кошти, які мали використовуватися на відновлення та утримання дорожньої інфраструктури. Правоохоронці прямо характеризують викриту ними схему як пов’язану з використанням фінансування на ремонт доріг.

    Сам механізм, який описує слідство, типовий для так званого «відкату»: замовник або посадовець отримує визначений відсоток від вартості контракту за забезпечення перемоги чи створення сприятливих умов для конкретної компанії.

    У цій справі такий відсоток, за даними правоохоронців, становив саме 5%.

    Поки слідство триває, правоохоронці вирішують питання щодо запобіжних заходів для підозрюваних. Паралельно встановлюють можливих інших учасників та перевіряють, чи були схожі епізоди раніше.

    Офіційної позиції самого Владислава Фалюша щодо підозр на момент появи перших повідомлень у відкритих джерелах не було. Так само немає судового рішення, яке б підтверджувало його винуватість.

    Тому на нинішньому етапі коректно говорити про версію слідства та оголошену підозру, а не про доведений злочин.

    Водночас уже задокументована правоохоронцями сума — майже 1,1 млн грн — та перевірка можливої причетності інших чиновників свідчать, що справа може отримати продовження. Особливо з огляду на багаторічний досвід одного з ключових фігурантів саме у системі управління місцевими дорогами Хмельниччини.

  • Київ чекають нові затори: одну з головних магістралей частково перекривають до серпня

    Київ чекають нові затори: одну з головних магістралей частково перекривають до серпня

    Із 29 червня у Києві почали діяти нові обмеження руху транспорту на одній із найважливіших магістралей лівобережної частини столиці. До 1 серпня комунальні служби проводитимуть ремонт асфальтобетонного покриття на проспекті Романа Шухевича, через що водіям доведеться враховувати можливі затори та заздалегідь планувати маршрути. Про початок ремонтних робіт повідомили у Київській міській державній адміністрації з посиланням на комунальну корпорацію «Київавтодор».

    Ремонт триватиме з 29 червня по 1 серпня 2026 року включно. Роботи виконуватимуть щодня з 09:00 до 18:00. У цей час рух транспорту буде обмежений на ділянці від мосту через річку Десенку до вулиці Братиславської у напрямку житлового масиву Троєщина. Повністю перекривати проспект не планують — рух здійснюватиметься посмугово, залежно від місця проведення дорожніх робіт.

    У «Київавтодорі» пояснили, що ремонт виконуватимуть фахівці Деснянського шляхово-експлуатаційного управління. Основне завдання — оновлення асфальтобетонного покриття, яке зазнало значного зношення через інтенсивний автомобільний трафік та сезонні перепади температур. Комунальники зазначають, що такі роботи необхідні для підвищення безпеки руху та продовження строку експлуатації дорожнього покриття.

    Проспект Романа Шухевича є однією з ключових транспортних артерій лівого берега столиці. Саме цією дорогою щодня користуються десятки тисяч автомобілістів, які прямують між Північним мостом, Троєщиною, Вигурівщиною-Троєщиною, Райдужним масивом та іншими районами Києва. Проспект також є складовою Малої окружної дороги, тому навіть часткове звуження проїзної частини може впливати на транспортну ситуацію не лише у Деснянському, а й у Дніпровському районі столиці.

    За інформацією КМДА, обмеження стосуватимуться лише тих ділянок, де безпосередньо працюватиме дорожня техніка. У міру завершення ремонту на окремих відрізках рух відновлюватимуть, після чого роботи переноситимуться на наступну смугу. Такий підхід дозволяє уникнути повного перекриття магістралі, однак істотно знижує її пропускну спроможність у денний час.

    Експерти зазначають, що найбільші труднощі можуть виникати у ранкові та вечірні години пік, коли транспортний потік до Троєщини традиційно є одним із найбільших у столиці. Водіям рекомендують уважно стежити за інформацією навігаційних сервісів, які оперативно враховують дорожні обмеження та допомагають обирати альтернативні маршрути.

    Проспект Романа Шухевича раніше мав назву проспект Генерала Ватутіна. Після перейменування він став однією з найважливіших транспортних магістралей столиці, яка забезпечує сполучення між кількома густонаселеними житловими масивами. До проспекту примикають вулиці Оноре де Бальзака, Петра Вершигори, Райдужна, проспекти Червоної Калини та Воскресенський, а також Керченська площа і вулиця Миколи Кибальчича. Саме тому навіть локальні ремонти на цій ділянці швидко позначаються на русі транспорту в усьому районі.

    Поточний ремонт є частиною масштабної програми оновлення дорожньої інфраструктури Києва. У літній період комунальні служби традиційно проводять найбільший обсяг робіт, адже погодні умови дозволяють якісно укладати нове асфальтобетонне покриття. Паралельно ремонти тривають і на інших об’єктах столиці, зокрема на окремих мостах, шляхопроводах та магістралях.

    У КМДА наголошують, що головна мета робіт — покращення безпеки дорожнього руху та підготовка транспортної інфраструктури до осінньо-зимового сезону. Після завершення ремонту на проспекті Романа Шухевича дорожнє покриття має стати більш стійким до навантажень та погодних умов.

    Комунальна корпорація «Київавтодор» перепросила киян за тимчасові незручності та закликала водіїв враховувати обмеження під час планування поїздок містом. Особливо це стосується тих, хто щодня користується маршрутом у напрямку Троєщини або Північного мосту. За можливості рекомендується виїжджати раніше або обирати альтернативні шляхи об’їзду, щоб уникнути додаткових затримок.

    Часткові обмеження руху на проспекті Романа Шухевича діятимуть до 1 серпня. Протягом цього часу дорожники щоденно ремонтуватимуть асфальтобетонне покриття, а водіям варто бути готовими до ускладнення руху на одній із найбільш завантажених транспортних артерій лівобережного Києва.

  • У центрі Києва на три тижні обмежать рух: водіїв попередили про зміни біля метро «Печерська»

    У центрі Києва на три тижні обмежать рух: водіїв попередили про зміни біля метро «Печерська»

    У Києві з 22 червня до 15 липня частково обмежать рух транспорту на одній із ключових магістралей Печерського району. Йдеться про бульвар Лесі Українки поблизу станції метро «Печерська», де дорожники проводитимуть роботи з облаштування огородження на розділювальній смузі.

    Про це повідомили в комунальній корпорації «Київавтодор».

    Згідно з інформацією дорожників, роботи виконуватимуть фахівці Печерського шляхово-експлуатаційного управління. Вони триватимуть щоденно з 08:00 до 20:00 на ділянці від станції метро «Печерська» до Печерського шляхопроводу.

    На час проведення робіт рух транспорту частково обмежуватимуть крайніми лівими смугами в обох напрямках. Водіїв закликають враховувати тимчасові зміни під час планування маршрутів та, за можливості, обирати альтернативні шляхи руху.

    Бульвар Лесі Українки є однією з найважливіших транспортних артерій столиці. Він з’єднує центральну частину міста з Печерським районом та забезпечує рух до урядового кварталу, ділових центрів і житлових масивів. Через високу інтенсивність руху навіть часткове перекриття окремих смуг може призвести до утворення заторів у години пік.

    У «Київавтодорі» пояснюють, що роботи пов’язані з підвищенням безпеки дорожнього руху. Нове огородження на розділювальній смузі має допомогти зменшити кількість небезпечних маневрів та підвищити рівень безпеки як для водіїв, так і для пішоходів.

    Очікується, що найбільше навантаження припаде на ранкові та вечірні години, коли бульваром щодня користуються тисячі автомобілістів. Через це мешканцям столиці рекомендують завчасно планувати поїздки, враховуючи можливі затримки в русі.

    Це вже не перше масштабне обмеження руху в Києві цього літа. Раніше міська влада повідомляла про тимчасові обмеження на Північному мосту, де також проводяться ремонтні та експлуатаційні роботи. Крім того, в різних районах столиці триває оновлення дорожньої інфраструктури, що є частиною програми підтримки транспортної мережі міста.

    Попри воєнний стан, Київ продовжує реалізовувати проєкти з модернізації дорожньої інфраструктури, ремонту мостів, шляхопроводів та транспортних розв’язок. За словами міської влади, це необхідно для забезпечення безпечного та безперебійного руху транспорту, особливо в умовах підвищеного навантаження на столичні дороги.

    У «Київавтодорі» перепрошують за тимчасові незручності та просять водіїв бути уважними на ділянці проведення робіт, дотримуватися вимог тимчасових дорожніх знаків і не перевищувати швидкість поблизу робочої зони.

    Завершити роботи та повністю відновити рух на бульварі Лесі Українки планують до 15 липня.

  • Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення додаткових 3,5 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на терміновий ремонт автомобільних доріг місцевого значення. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, кошти спрямують на відновлення найбільш проблемних і стратегічно важливих ділянок дорожньої мережі, від яких залежить як повсякденне життя громадян, так і ефективність роботи Сил оборони України.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни дорожня інфраструктура є одним із ключових елементів стійкості держави. Йдеться не лише про комфорт пересування, а насамперед про безпеку людей, швидкість реагування екстрених служб, евакуацію поранених та постачання необхідних ресурсів військовим підрозділам.

    За словами Свириденко, фінансування буде розподілене між усіма областями України. Водночас кошти не виділятимуться автоматично або на загальні потреби регіонів. Однією з головних умов стане співфінансування проєктів із місцевих бюджетів. Такий підхід має забезпечити більш відповідальне використання державних ресурсів і дозволити зосередити увагу на тих ділянках доріг, які дійсно потребують невідкладного відновлення.

    Прем’єр-міністерка зазначила, що йдеться насамперед про дороги місцевого значення, які в багатьох випадках є єдиним шляхом сполучення між громадами, лікарнями, освітніми закладами та адміністративними центрами. Частина цих маршрутів зазнала суттєвих руйнувань через інтенсивне використання під час війни, рух важкої військової техніки, а також через недостатнє фінансування ремонтів у попередні роки.

    Особливий акцент уряд робить на забезпеченні потреб оборони. З початку повномасштабного вторгнення Росії питання військової логістики стало одним із ключових для української держави. Від якості дорожнього покриття залежить швидкість доставки озброєння, боєприпасів, пального та гуманітарних вантажів. Крім того, справні дороги є критично важливими для евакуації поранених військових із прифронтових районів та їх оперативного транспортування до медичних закладів.

    Уряд наголошує, що відновлення дорожньої інфраструктури є частиною комплексної політики зміцнення внутрішньої стійкості країни. Попри значне навантаження на державний бюджет через війну, влада продовжує інвестувати в об’єкти, які мають стратегічне значення для функціонування економіки та забезпечення безпеки населення.

    Для цивільних громадян ремонт доріг означатиме покращення доступу до базових послуг. У багатьох регіонах саме стан місцевих автошляхів визначає швидкість прибуття карет швидкої допомоги, рятувальників та інших екстрених служб. Особливо це актуально для невеликих населених пунктів і сільських громад, де дорожня мережа часто перебуває у складному стані.

    Окрему увагу уряд приділяє підтримці регіональної економіки. Якісна транспортна інфраструктура дозволяє швидше перевозити продукцію підприємств, забезпечувати роботу логістичних центрів та підтримувати економічну активність навіть в умовах воєнного часу. Експерти неодноразово наголошували, що дороги залишаються одним із найважливіших факторів для розвитку бізнесу та залучення інвестицій у регіони.

    Рішення про додаткові 3,5 мільярда гривень стало продовженням масштабної кампанії з відновлення транспортної інфраструктури, яку уряд реалізує протягом останніх місяців. Раніше Юлія Свириденко повідомляла, що в Україні вже завершено першочергову ліквідацію післязимових пошкоджень на дорогах державного та міжнародного значення. Загалом дорожнім службам вдалося відремонтувати близько 14 мільйонів квадратних метрів дорожнього покриття.

    За даними уряду, це стало рекордним показником за весь період повномасштабної війни. Такого обсягу планових ремонтних робіт на автошляхах не виконували з початку російського вторгнення у 2022 році. Влада пояснює це необхідністю підтримувати працездатність транспортної системи країни навіть в умовах постійних атак на інфраструктуру та обмежених фінансових ресурсів.

    Паралельно триває реалізація великих інфраструктурних проєктів. Одним із них стало відкриття на початку червня Північного обходу Рівного — нового транспортного коридору довжиною 14,5 кілометра. Ця магістраль має стратегічне значення для західних областей України, оскільки дозволяє розвантажити міські дороги від транзитного транспорту та забезпечує швидший вихід до міжнародної траси Київ — Чоп.

    Крім того, нова дорога покращує сполучення з ключовими пунктами пропуску на українсько-польському кордоні, через які проходить значна частина міжнародних вантажоперевезень, гуманітарної допомоги та логістичних маршрутів, необхідних для підтримки України в умовах війни.

    У Кабінеті Міністрів переконані, що додаткові інвестиції у ремонт місцевих доріг дозволять не лише підвищити рівень безпеки населення, а й зміцнити обороноздатність країни. В умовах триваючої російської агресії якісна транспортна інфраструктура залишається одним із ключових факторів, що забезпечують стабільність держави, ефективність роботи армії та безперервне функціонування економіки. З огляду на це уряд планує і надалі спрямовувати ресурси на відновлення та модернізацію дорожньої мережі, яка відіграє дедалі важливішу роль як у тилу, так і поблизу лінії фронту.

  • В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення до червня

    В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення до червня

    В Україні від початку 2026 року виконано майже половину запланованого обсягу ремонту на дорогах державного значення, який має бути завершений до 1 червня. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, станом на середину квітня дорожні служби вже відновили понад 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття. Це становить близько половини від запланованого обсягу робіт на цей період.

    Як зазначив Кулеба, у 2026 році ремонтні роботи стартували значно раніше, ніж зазвичай, що дозволило поступово наростити темпи. Якщо взимку дорожники виконували близько 4–5 тисяч квадратних метрів ремонту на добу, то зараз цей показник зріс до майже 200 тисяч квадратних метрів щодня.

    Збільшення темпів пов’язане як із покращенням погодних умов, так і з розширенням кількості ремонтних бригад. Наразі на дорогах державного значення працюють близько 200 бригад і майже 1,9 тисячі працівників.

    У попередніх повідомленнях уряду також зазначалося, що в окремі періоди до робіт залучали понад 235 бригад і більше ніж 2100 працівників, що дозволило перевищити початкові планові показники.

    Ремонтні роботи охоплюють ключові транспортні артерії по всій території України. Зокрема, дорожники працюють на таких важливих маршрутах:

    • М-03 Київ–Харків–Довжанський;
    • М-05 Київ–Одеса;
    • М-06 Київ–Чоп;
    • М-11 Львів–Шегині;
    • М-19 Доманове–Ковель–Чернівці–Тереблече;
    • М-21 Виступовичі–Житомир–Могилів-Подільський.

    Ці дороги мають стратегічне значення як для внутрішнього сполучення, так і для міжнародної логістики, зокрема перевезення вантажів і гуманітарної допомоги.

    Уряд планує, що загалом у 2026 році буде відновлено близько 10 млн квадратних метрів дорожнього покриття на автошляхах державного значення. Основний акцент робиться на так званому ямковому ремонті, який дозволяє швидко покращити стан доріг після зимового періоду.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що до 1 червня планується провести ямковий ремонт на всіх міжнародних і державних трасах країни.

    Для пришвидшення відновлення дорожньої інфраструктури уряд виділив додаткові 3 мільярди гривень із резервного фонду державного бюджету. Ці кошти спрямовані на ремонт найбільш проблемних ділянок доріг, які зазнали значних пошкоджень після зими.

    Окрім цього, в Агентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомляли про підготовку актів для відновлення близько 80 доріг у межах гарантійних зобов’язань підрядників.

    Зимовий період традиційно негативно впливає на стан дорожнього покриття через перепади температур, опади та інтенсивний рух транспорту. У 2026 році ситуація ускладнювалася додатковим навантаженням на логістичні маршрути, пов’язаним із війною та перевезенням військових і гуманітарних вантажів.

    Саме тому уряд визначив ремонт доріг одним із пріоритетів відновлення інфраструктури.

    У Міністерстві розвитку громад та територій зазначають, що темпи робіт і надалі зростатимуть, щоб виконати заплановані обсяги до початку літа. Зокрема, планується збільшення кількості бригад і техніки на ключових напрямках.

    Таким чином, станом на квітень Україна вже виконала значну частину дорожніх робіт, а подальше нарощування темпів має забезпечити завершення основного обсягу ремонту у встановлені терміни.

  • Мільярдні тендери і мережа фірм: правоохоронці розслідують діяльність «ШБУ-77»

    Мільярдні тендери і мережа фірм: правоохоронці розслідують діяльність «ШБУ-77»

    Слідство відкрило кримінальне провадження проти одного з великих підрядників дорожнього будівництва в Україні — компанії «ШБУ-77». Підприємство підозрюють в ухиленні від сплати податків та використанні фіктивних компаній у схемах із державними коштами.

    Компанію «ШБУ-77» було створено у червні 2017 року у Броварах. Засновником фірми є Андрій Білоус із селища Велика Димерка на Київщині, а директором — Дмитро Соловйов. Білоус також керує компанією «Бітунова Україна», співвласниками якої є австрійська Bau Holding Beteiligungs AG та громадянка Росії Таміла Свірідова.

    Крім того, Андрій Білоус є підписантом компанії «САТ Україна», що належить австрійській Strabag SE — одному з найбільших міжнародних будівельних концернів. У структурі власності Strabag раніше фігурувала кіпрська компанія Rasperia Trading Ltd, яка входила до групи «Базовий елемент» російського олігарха Олега Дерипаски.

    Окрім «ШБУ-77», Білоус має частки ще в кількох компаніях дорожньої галузі. Він одноосібно володіє броварською компанією «Синергія Оіл», є співвласником підприємства «Північ Асфальт» у Чернігові разом з Ігорем Залозним, а також компанії «Закарпаття Асфальт», де його партнерами виступають Марта Горошко, Михайло Король і Лариса Мєдвєдєва.

    За версією слідства, бенефіціар «ШБУ-77» міг організувати схему заволодіння коштами, які виділялися з бюджету на утримання та ремонт автомобільних доріг. Йдеться про період з 2020 року до 1 березня 2023 року.

    За цей час компанія «ШБУ-77» виграла 54 державні тендери на загальну суму близько 8 мільярдів гривень. Після отримання бюджетних коштів частина грошей, за даними слідства, перераховувалася на рахунки пов’язаних компаній, де той самий бенефіціар є засновником або співвласником.

    Серед таких підприємств називають компанії «Синергія Оіл», «Закарпаття Асфальт», «Буковина Асфальт», «Сіверщина Асфальт» та «Бітунова Україна». Правоохоронці перевіряють версію, що через ці структури могли виводитися кошти, отримані в межах державних контрактів.

    Наразі слідство з’ясовує обставини можливого ухилення від сплати податків, а також використання підконтрольних підприємств для фінансових операцій, які можуть мати ознаки фіктивного підприємництва.

  • Компанія отримала контракт на утримання доріг у Миколаївській області на 1,6 млрд грн

    Компанія отримала контракт на утримання доріг у Миколаївській області на 1,6 млрд грн

    У системі «Прозорро» знову спалахнула червона лампа: рекордні витрати тижня супроводжуються не менш рекордними питаннями. Понад 72 тисячі оприлюднених закупівель на майже 19 мільярдів гривень, але в центрі уваги — одна: 1,6 мільярда, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що викликає щонайменше здивування, а фактично — підозру в маніпуляції.

    Формально мова йде про «експлуатаційне утримання доріг». Так у законі називають локальні й невеликі роботи — від розчистки снігу до встановлення знаків чи ліквідації дрібних ушкоджень. З погляду держави це оперативне реагування на проблеми, а не інфраструктурні інвестиції. Але з погляду документів Служби відновлення — це зручна ширма для робіт зовсім іншого масштабу.

    За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

    І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

    Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

    І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

    Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.