Daypolitico

Позначка: реставрація

  • У Луцьку постраждала найбільша картина України: «Космогонія» площею понад 2000 м²

    У Луцьку постраждала найбільша картина України: «Космогонія» площею понад 2000 м²

    У Луцьку внаслідок російської атаки пошкоджено унікальний мистецький проєкт «Космогонія» — монументальне полотно площею понад 2000 квадратних метрів, яке встановило національний рекорд України. Уламки безпілотника спричинили пожежу в будівлі Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Найбільше постраждала шоста частина картини, що має символічну назву «Майбутнє». Тепер музей вирішує, чи відновлювати пошкоджений фрагмент, чи залишити сліди російського удару як свідчення війни для наступних поколінь.

    Про наслідки атаки 14 жовтня повідомив засновник музею Віктор Корсак. Інформацію також підтвердили «Інтерфакс-Україна» та The Kyiv Independent.

    За даними музею, пізно ввечері 13 жовтня уламки російського безпілотника впали на культурно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті», де розташований музей.

    Після падіння уламків виникла пожежа. На місце оперативно прибули рятувальники ДСНС, яким вдалося локалізувати та ліквідувати займання, не допустивши значно масштабніших руйнувань.

    Проте вогонь встиг пошкодити частину одного з найвідоміших сучасних мистецьких творів України.

    Особливо символічним виявилося те, що постраждав саме фрагмент «Майбутнє».

    «Космогонія» — масштабний філософський проєкт, присвячений походженню Всесвіту, людському існуванню та майбутньому цивілізації.

    Автором картини є український художник Петро Антип, уродженець Горлівки Донецької області. Філософську концепцію твору розробив засновник музею Віктор Корсак.

    Проєкт покликаний дати художню відповідь на три фундаментальні питання: звідки походить людство, ким ми є та що чекає нас попереду.

    За словами Корсака, пошкодження частини, присвяченої майбутньому, стало особливо болісним збігом.

    Засновник музею наголосив, що війна позбавляє людей не лише того, що вони мають сьогодні, а й можливостей, які могли б з’явитися завтра.

    Масштаби самого мистецького проєкту вражають.

    Над створенням «Космогонії» Петро Антип працював близько двох років. Загальна площа полотна перевищує 2000 квадратних метрів.

    Твір складається з понад 500 окремих елементів, які утворюють єдину композицію. Для експонування монументального полотна музей виділив залу площею приблизно 5000 квадратних метрів.

    28 вересня 2024 року «Космогонію» офіційно внесли до Національного реєстру рекордів України як найбільший твір малярства.

    Як раніше повідомляла «Українська правда. Життя», масштабний артоб’єкт поєднує різні художні техніки та є центральним експонатом музею.

    Тепер перед власниками та фахівцями постало непросте питання: чи потрібно повністю відновлювати пошкоджену частину картини?

    У музеї розглядають два сценарії.

    Перший передбачає повноцінну реставрацію, яка дозволить максимально наблизити пошкоджений фрагмент до первісного вигляду.

    Другий — збереження частини слідів пожежі як історичного свідчення російської агресії.

    Остаточне рішення ухвалюватимуть після обстеження полотна, консультацій із художником Петром Антипом та реставраторами.

    Наразі точну вартість можливого відновлення та обсяг безповоротних пошкоджень не оприлюднили.

    Водночас у музеї зазначили, що інші виставкові зали й експонати не постраждали. Заклад продовжує роботу над культурними, мистецькими та освітніми проєктами.

    Це далеко не перший випадок, коли російські атаки завдають шкоди українським культурним установам.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про звернення України до ЮНЕСКО після російських ударів по Києво-Печерській лаврі, музеях та інших об’єктах культурної спадщини.

    Українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності міжнародної фіксації пошкоджень культурних пам’яток та збереження унікальних мистецьких колекцій.

    Зокрема, 28 вересня внаслідок російської атаки пошкоджень зазнав Національний музей Тараса Шевченка в Києві. Раніше російські удари також пошкодили приміщення Херсонського обласного краєзнавчого музею.

    За роки повномасштабного вторгнення під загрозою опинилися не лише історичні будівлі, а й музейні фонди, архіви, картини та сучасні мистецькі проєкти.

    Історія «Космогонії» в Луцьку стала ще одним прикладом того, як війна зачіпає культурне життя України. Полотно, присвячене майбутньому людства, частково постраждало від російського удару, а рішення щодо його реставрації тепер матиме не лише мистецьке, а й історичне значення.

    Для музею це не просто питання відновлення пошкодженої картини, а вибір того, як зберегти пам’ять про війну для наступних поколінь.

  • Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    У Києві завершили першочергові аварійно-відновлювальні роботи на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, який зазнав пошкоджень під час масованої російської атаки на столицю в ніч на 15 червня. Протягом понад тижня рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій працювали над тим, щоб убезпечити одну з найважливіших українських святинь від подальшого руйнування через дощі та несприятливі погодні умови.

    Про завершення першочергового етапу відновлення повідомив голова ДСНС України Андрій Даник. За його словами, станом на 23 червня роботи з консервації покрівлі виконані повністю.

    «Першочергові аварійні роботи завершені на 100 відсотків. Для осушення будівельних конструкцій та внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати», – повідомив очільник ДСНС.

    Успенський собор є головним храмом Києво-Печерської лаври та однією з найцінніших архітектурних і духовних пам’яток України. Його історія бере початок ще у XI столітті. Собор був зруйнований під час Другої світової війни, а наприкінці 1990-х років його відновили. Сьогодні храм входить до комплексу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Пошкодження собору стали наслідком чергової масованої атаки Росії на Київ у ніч на 15 червня. Тоді ворог застосував ударні безпілотники та ракети по столиці та інших регіонах України. Один із вибухів стався поблизу території Лаври. Внаслідок потужної вибухової хвилі та падіння уламків були пошкоджені конструкції Успенського собору, зокрема покрівля та окремі елементи будівлі.

    Відразу після фіксації пошкоджень до робіт залучили спеціалістів ДСНС. Основним завданням стала термінова консервація даху, адже відкриті ділянки могли призвести до потрапляння вологи всередину храму та подальшого руйнування історичних конструкцій, фресок і внутрішнього оздоблення.

    За словами представників рятувальної служби, роботи проводилися у складних умовах. Через триваючі повітряні тривоги та ризик повторних атак фахівцям доводилося працювати максимально швидко та обережно. Особливу складність становив і статус об’єкта, адже кожен елемент історичної споруди потребує особливо делікатного підходу.

    Для ліквідації наслідків удару ДСНС залучила значні сили та ресурси. На об’єкті працювали понад 100 рятувальників різних спеціалізацій. Також використовувалося більше 25 одиниць спеціальної та важкої техніки, включно з висотними механізмами та обладнанням для проведення аварійно-рятувальних робіт на історичних спорудах.

    Наразі аварійні роботи на покрівлі завершені, однак ліквідація наслідків обстрілу триває. Усередині храму продовжують працювати теплові гармати та спеціальне обладнання для осушення приміщень. Фахівці контролюють рівень вологості у конструкціях, щоб не допустити появи грибка, пошкодження настінного живопису та інших елементів культурної спадщини.

    Голова ДСНС Андрій Даник подякував усім співробітникам служби, які брали участь у рятуванні пам’ятки.

    «Наші рятувальники виконали надзвичайно важливу роботу. Йдеться не лише про будівлю, а про частину української історії, культури та духовності. Ми зробили все можливе, щоб зберегти цю спадщину для майбутніх поколінь», – зазначив він.

    Російські атаки на об’єкти культурної спадщини неодноразово ставали предметом міжнародного засудження. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з початку повномасштабного вторгнення Росії сотні пам’яток культурної спадщини зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Серед них музеї, храми, історичні будівлі та архітектурні комплекси.

    Окрему увагу пошкодженню Успенського собору приділила і Служба безпеки України. Раніше СБУ повідомила, що встановлює всі обставини атаки та тип безпілотників, якими російські війська завдали удару по району Києво-Печерської лаври.

    Попри складну безпекову ситуацію, українські фахівці продовжують роботи зі збереження культурної спадщини навіть під час війни. Завершення аварійного ремонту даху Успенського собору стало важливим кроком для збереження однієї з найвідоміших святинь країни, яка має не лише національне, а й світове значення.

    Наразі спеціалісти оцінюють загальний обсяг пошкоджень та визначають подальші етапи реставраційних робіт. Остаточне відновлення собору може потребувати додаткового часу та ресурсів, однак першочергову загрозу для історичної споруди вже вдалося усунути.

  • У Хотинській фортеці обвалилася частина стін

    У Хотинській фортеці обвалилася частина стін

    У Хотинській фортеці на Буковині сталася часткова руйнація однієї з оборонних стін. Інцидент відбувся 17 квітня, про що повідомив міський голова Хотина Андрій Дранчук у своєму Telegram-каналі. За його словами, обвал є суттєвим, однак унаслідок події ніхто не постраждав.

    Після інциденту територію поблизу пошкодженої ділянки оперативно обмежили для відвідування туристичних груп. Адміністрація фортеці та профільні служби розпочали фіксацію наслідків руйнування, а також попередню технічну оцінку стану конструкцій, щоб визначити масштаби пошкоджень і ризики подальшої деградації споруди.

    Міська влада заявила, що першочерговим завданням є стабілізація ситуації та недопущення подальшого руйнування історичної пам’ятки. На місці працюють фахівці, які документують стан об’єкта та готують технічні висновки, необхідні для подальших реставраційних робіт.

    Міський голова наголосив, що громада вже залучена до пошуку можливих джерел фінансування для відновлення пошкодженої частини фортеці. Розглядаються варіанти державних програм, міжнародних грантів та співпраці з культурними фондами.

    «Максимально долучаємось до пошуку фінансування реставраційних робіт», — зазначив Андрій Дранчук.

    Після появи інформації про обвал у соціальних мережах почали поширюватися відео, на яких нібито зафіксовано момент руйнування стіни. Водночас офіційно не підтверджено, що ці матеріали справді відображають саме цю подію.

    Фахівці звертають увагу, що в сучасних умовах частина відео може бути змонтована або створена за допомогою технологій штучного інтелекту, тому наразі триває перевірка всіх доступних матеріалів.

    Хотинська фортеця є однією з найвідоміших фортифікаційних пам’яток України та важливим туристичним об’єктом Чернівецької області. Вона розташована на високому березі Дністра і протягом століть відігравала стратегічну оборонну роль.

    Її історія сягає XIII–XIV століть, коли на місці давнього укріплення почалося формування кам’яної фортеці. У різні періоди вона перебувала під контролем Молдавського князівства, Османської імперії, Речі Посполитої та інших держав, що відображає складну історію регіону.

    Однією з найвідоміших подій є Хотинська битва 1621 року, коли об’єднані війська Речі Посполитої та козацького війська під проводом Петра Сагайдачного зупинили наступ Османської імперії. Ця подія стала важливою віхою у воєнній історії Східної Європи XVII століття.

    Фортеця неодноразово зазнавала пошкоджень у ході воєнних дій, однак кожного разу частково відновлювалася. У 2007 році її включили до переліку «Семи чудес України» як одну з найцінніших історико-культурних пам’яток країни.

    Наразі фахівці проводять детальне обстеження конструкцій, щоб визначити причини обвалу та можливі ризики для інших частин фортеці. Основна увага приділяється запобіганню подальшому руйнуванню та збереженню автентичних елементів споруди.

    Окремо розглядається питання розробки комплексного плану реставрації, який може включати як консерваційні роботи, так і повне відновлення пошкодженої ділянки.

    Проблема збереження історичних пам’яток в Україні залишається актуальною, особливо для об’єктів, які перебувають під впливом погодних умов, часу та недостатнього фінансування реставраційних робіт. Експерти неодноразово наголошували на необхідності системного підходу до охорони культурної спадщини та регулярного технічного моніторингу таких споруд.

    Причини обвалу стіни у Хотинській фортеці наразі офіційно не встановлені.

  • Держава знову переплачує: у кошторисі реставрації Бережанської ратуші знайшли завищені ціни

    Держава знову переплачує: у кошторисі реставрації Бережанської ратуші знайшли завищені ціни

    Реставрація Бережанської ратуші стала черговим прикладом того, як під гаслами збереження культурної спадщини бюджетні кошти витрачаються за сумнівними кошторисами. Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на коригування проєкту реставрації вартістю 12,35 мільйона гривень із компанією «Акант». Закупівлю провели без конкуренції — участь узяв лише один підрядник.

    До цього роботи на об’єкті виконувала майстерня «Україна-Реставрація», яка вже отримала понад 22 мільйони гривень. Після перевірки Держаудитслужби договір із попереднім виконавцем було розірвано через процедурні порушення. Втім, замість відкритого конкурсу на ринку з’явився новий підрядник, який, за даними з реєстрів, має ідентичну юридичну адресу з попереднім виконавцем.

    Аналіз оновленої кошторисної документації показує суттєві відхилення від ринкових цін. Зокрема, круглі лісоматеріали хвойних порід у кошторисі закладені по 18 тисяч гривень за кубічний метр. Для порівняння, середні ринкові ціни та закупівлі інших бюджетних замовників фіксують вартість сосни на рівні близько 4,5 тисячі гривень за куб. При цьому в проєктній документації відсутні пояснення щодо будь-якої спеціальної обробки деревини, яка могла б обґрунтувати таку різницю.

    Схожа ситуація спостерігається і з інертними матеріалами. Щебінь разом із доставкою коштує бюджету понад 2,3 тисячі гривень за кубічний метр, що приблизно вдвічі дорожче, ніж аналогічні закупівлі комунальних підприємств у регіоні для облаштування інфраструктурних та меморіальних об’єктів.

    Питання викликають і тендерні вимоги, які, за оцінками експертів, суттєво звузили коло потенційних учасників. Замовник передбачив обов’язкову наявність досвіду робіт із класом наслідків СС3. Компанія «Акант» підтвердила цей досвід через субпідрядні договори саме з попереднім виконавцем реставрації, що вказує на можливу пов’язаність між структурами.

    Крім того, у документації не було дотримано вимог щодо оприлюднення розрахунків у машинозчитувальному форматі — детальні кошториси опубліковані у PDF-файлах, що ускладнює громадський контроль. На тлі завищених цін на матеріали середня заробітна плата робітників у кошторисі виглядає заниженою, що може свідчити про формування додаткової непрозорої маржі.

    Ситуація з реставрацією Бережанської ратуші вкотре піднімає питання про ефективність контролю за витрачанням коштів на об’єктах культурної спадщини та реальну конкуренцію у сфері реставраційних робіт.

  • У Стрийському районі реставрують стародавню дерев’яну церкву

    У Стрийському районі реставрують стародавню дерев’яну церкву

    У селі Верхня Рожанка Стрийського району завершили реставрацію дерев’яної дзвіниці та розпочали роботи з відновлення церкви Зіслання Святого Духа, обидві будівлі мають статус пам’яток національного значення. Про це повідомили в департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

    На реставрацію дзвіниці з обласного бюджету виділили 453,4 тисячі гривень. Виконання робіт забезпечувала Славська територіальна громада – від укладання охоронного договору до отримання дозволу на початок реставраційних заходів.

    «Протягом року проводилися виїзні наради у громадах Стрийщини, щоб краще ознайомитися зі станом та унікальністю пам’яток на місцях. Головна мета – вивчити культурні особливості громад і розробити оптимальну стратегію збереження та промоції культурної спадщини регіону», – зазначили у департаменті.

    Церква Зіслання Святого Духа – чинна дерев’яна церква бойківського типу, збудована у 1804 році, про що свідчить напис на зрубі. Біля церкви у 1877 році зведено дзвіницю. До 1939 року храмом опікувалися брати барони Гредлі зі Сколього. Сьогодні обидві будівлі є пам’ятками архітектури національного значення.

    Реставраційні роботи спрямовані на збереження історико-культурної спадщини та підтримку туристичної привабливості регіону.

  • Підозра за зловживання: у Луцьку розслідують махінації під час реставрації замку

    Підозра за зловживання: у Луцьку розслідують махінації під час реставрації замку

    У Волинській області правоохоронці повідомили про підозру колишньому директору Державного історико-культурного заповідника у Луцьку у справі щодо зловживання службовим становищем під час реставраційних робіт у Луцькому замку. Про це у вівторок, 16 грудня, поінформувала пресслужба прокуратури Волинської області.

    За даними слідства, адміністрація заповідника за результатами закупівлі уклала з приватним підприємством договір на виготовлення проєктно-кошторисної документації для реставрації пам’ятки національного значення – верхнього Луцького замку. Йдеться про об’єкт культурної спадщини, що перебуває під державною охороною.

    Після цього керівник заповідника підписав та затвердив акт виконаних робіт, які фактично не були проведені. Слідчі встановили, що надані підрядником матеріали були скопійовані з проєктно-кошторисної документації, розробленої у попередні роки. Попри відсутність реального виконання робіт, на рахунок приватного підприємства перерахували 195 тисяч гривень бюджетних коштів.

    У прокуратурі офіційно не називають ім’я підозрюваного. Водночас із ухвали суду від 3 грудня відомо, що договір на виконання робіт було укладено у листопаді 2021 року. У цей період посаду директора Державного історико-культурного заповідника у Луцьку обіймав Павло Рудецький.

    Павло Рудецький очолював заповідник із 2012 року. Він народився 16 лютого 1969 року в селі Гірка Полонка Луцького району Волинської області. Освіту здобув у Торчинській середній школі, а у 1993 році закінчив історичний факультет Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. У різні роки працював науковим співробітником та завідувачем відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею, а також у сфері охорони культурної спадщини Волинської обласної державної адміністрації.

    Колишньому посадовцю повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Досудове розслідування триває.

  • Фрески XVI–XVII ст. відкрили під час реставрації музею історії релігій у Львові

    Фрески XVI–XVII ст. відкрили під час реставрації музею історії релігій у Львові

    У Львівському музеї історії релігій, розташованому у стінах колишнього домініканського монастиря, виявили давні розписи, які фахівці датують кінцем XVI – початком XVII століття. Про це розповіла реставраторка Леся Гануляк виданню ZAXID.NET.

    За інформацією Інституту Polonika, у 2025 році проводилися консерваційно-реставраційні роботи в коридорах колишнього монастиря. Під час досліджень, розпочатих ще у 2023 році, виявили залишки багатого розпису стін. Поганий стан збереження та ризик руйнування під час запланованого ремонту вимагали термінових заходів для збереження цінної спадщини.

    Реставратори очистили одну стіну зали постійної експозиції, де знайшли фрагменти стінопису. Розписи були приховані понад 20 шарами пізніших перемалювань та тиньку. Виявлено два періоди створення розписів: давніший фресковий шар кінця XVI століття зображує коней, а верхній шар початку XVII століття виконаний у клейовій техніці та містить фрагменти зображень путті.

    Проєкт реставрації вартістю 111 тис. злотих (майже 1,3 млн грн) фінансувало Міністерство культури Польщі, а роботи виконувала фірма Artem Renovo. Фахівці розчистили розписи, укріпили тиньк і фарбовий шар, а з нового року продовжать консерваційні роботи.

    Нагадаємо, реставрація колишнього домініканського монастиря на площі Музейній у Львові триває з 2020 року. Раніше вже відреставрували монастирську трапезну та каплицю. Будівлю монастиря звели у XVI столітті на старіших спорудах, про що свідчать елементи готичної архітектури в структурі стін. У 1972 році монастир пристосували для музею.

  • На Подолі почали розбирати історичну будівлю Ткацького цеху

    На Подолі почали розбирати історичну будівлю Ткацького цеху

    Історичну будівлю Ткацького цеху на Подолі завісили намальованим фасадом і розпочали демонтаж, повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов. Раніше у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заявляли, що йдеться про «реставрацію фасаду».

    Однак очевидні ознаки демонтажу та вивезення історичних матеріалів свідчать про інше. З середини будівлі чутні звуки розбирання конструкцій, а з двору вивозять історичну цеглу та складані балки міжповерхових перекриттів.

    Будівля раніше належала колишньому протезно-ортопедичному заводу. У лютому 2024 року її придбав бізнесмен Роман Лунін, власник мережі супермаркетів «Велика Кишеня». Місцеві пам’яткоохоронці висловлюють занепокоєння, що історична цінність будівлі може бути знищена під виглядом «реставрації».

    Ситуація на Подолі викликала резонанс серед активістів та киян, які закликають до перевірки законності робіт та збереження культурної спадщини.

  • Київські реставратори відновили унікальну плащаницю, яка пережила війну

    Київські реставратори відновили унікальну плащаницю, яка пережила війну

    У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» представили унікальну реліквію — плащаницю початку XVIII століття, яка походить з Маріуполя. Святиня збереглася лише завдяки тому, що на момент повномасштабного вторгнення Росії перебувала на реставрації у Києві.

    Відновлена плащаниця

    За даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші згадки про цю плащаницю датуються 1706 роком. Вона належить до періоду Кримського ханства та є свідченням духовного життя греків у Приазов’ї. Дату створення встановили за підписом із зазначенням року, донаторів та церкви.

    Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

    На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

    Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

    Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.

  • Пошкоджену історичну будівлю в Києві перевірять після скандальної «реставрації»

    Пошкоджену історичну будівлю в Києві перевірять після скандальної «реставрації»

    Скандал із пошкодженням історичної будівлі на Андріївському узвозі, 18 у Києві, продовжує розгортатися. Департамент охорони культурної спадщини КМДА повідомив, що власник пам’ятки зобов’язаний негайно зупинити будь-які роботи та допустити фахівців для обстеження.

    У повідомленні йдеться, що видано Припис із вимогою припинити «реставраційні» дії, які викликали занепокоєння експертів та містян. Спеціалісти Департаменту мають оцінити стан збереження будівлі, характер виконаних робіт і спосіб її використання.

    У КМДА наголосили: за результатами огляду будуть вжиті заходи реагування, передбачені законодавством.

    Також чиновники нагадали власнику про обов’язок, визначений Законом України «Про охорону культурної спадщини»: підтримувати пам’ятку у належному стані, вчасно проводити ремонт і захищати її від пошкоджень та руйнувань.

    Будівля на Андріївському узвозі, 18 — одна з історичних перлин Подолу. Громадськість неодноразово скаржилася на втручання під виглядом реставрації, які більше нагадують реконструкцію із ризиком втрати автентичності.