Daypolitico

Позначка: реєстр Оберіг

  • «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    Правоохоронці повідомили про підозру вісьмом чинним та колишнім посадовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у різних регіонах України. За версією слідства, вони вносили неправдиві відомості до державної інформаційної системи «Оберіг», штучно завищуючи показники мобілізації.

    У межах чотирьох кримінальних проваджень правоохоронці встановили щонайменше 276 неправдивих записів. У системі громадян могли позначати як взятих на військовий облік, призваних та направлених до військових частин, хоча фактично цього не відбувалося.

    Серед людей, які в реєстрі значилися мобілізованими, слідство виявило тих, хто вже проходив військову службу, самовільно залишив військові частини, зник безвісти або загинув. В інших випадках громадяни взагалі не прибували до ТЦК, не проходили ВЛК та не були зараховані до військових частин.

    Як могли змінювати дані в «Оберезі»

    За даними Офісу генерального прокурора, фігуранти мали законний службовий доступ до інформаційно-комунікаційної системи та використовували власні кваліфіковані електронні підписи.

    Саме через цей доступ, за версією слідства, вони змінювали облікові картки військовозобов’язаних.

    Йшлося не про злам системи ззовні, а про можливе зловживання легальними повноваженнями людей, які мали право працювати з реєстром.

    Дії фігурантів залежно від конкретного епізоду кваліфікували за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України — несанкціонована зміна інформації в автоматизованій системі особами, які мають право доступу до неї, а також за ч. 1 ст. 366 КК України — службове підроблення.

    Найбільше записів виявили у Львові та Ужгороді

    Наймасштабніший епізод стосується Львова та Ужгорода.

    Там слідчі встановили щонайменше 239 неправдивих записів. За цим епізодом підозри отримали троє посадовців ТЦК та СП — виконувач обов’язків начальника та двоє колишніх керівників.

    За версією слідства, у реєстр вносили неправдиві відомості про постановку людей на військовий облік та їхню мобілізацію.

    Серед тих, кого могли відображати в системі як призваних, були військовослужбовці, особи, які самовільно залишили військові частини, а також загиблі.

    На Вінниччині йдеться про п’ятьох громадян

    У Вінницькій області колишнього керівника одного з ТЦК та СП підозрюють у внесенні неправдивих даних щодо п’ятьох людей.

    В «Оберезі» їх зазначили як направлених на військову службу.

    Однак, за даними слідства, фактично до відповідних військових частин вони не зараховувалися.

    На Луганщині — 28 записів

    Ще троє колишніх керівників районних ТЦК та СП фігурують у справі на Луганщині.

    Правоохоронці стверджують, що вони внесли неправдиві відомості щодо 28 військовозобов’язаних.

    Частина цих людей уже проходила службу, одна людина мала статус зниклої безвісти за особливих обставин.

    Окремий епізод, за версією слідства, стосується зміни облікових даних, за допомогою яких могли приховати військовозобов’язаного від призову після закінчення строку його бронювання.

    На Чернігівщині чотирьох людей записали до бойової частини

    Ще одну підозру отримав начальник одного з ТЦК та СП Чернігівської області.

    Йому інкримінують внесення неправдивих відомостей щодо чотирьох військовозобов’язаних.

    У реєстрі їх нібито зазначили як призваних і направлених до бойової військової частини, хоча, за даними слідства, фактично вони там службу не проходили.

    Навіщо могла бути потрібна «паперова мобілізація»

    Одна з версій правоохоронців — штучне покращення показників виконання мобілізаційних завдань.

    Подібні випадки ДБР виявляло й раніше.

    Наприклад, у серпні на Тернопільщині посадовця ТЦК підозрювали у тому, що він вносив до «Оберегу» інформацію про нібито мобілізацію громадян та їх направлення до військових частин, хоча фактичного призову не було. ДБР прямо пов’язувало це зі спробою штучно покращити статистику виконання мобілізаційного плану.

    Схожу справу розслідували й на Івано-Франківщині, де посадовцю ТЦК закидають внесення неправдивих даних про нібито проходження військової служби 21 військовозобов’язаним.

    Це вже не перша хвиля справ навколо «Оберега»

    Проблеми із внесенням неправдивих даних до реєстру правоохоронці фіксують не вперше.

    Ще у червні ДБР повідомляло про трьох керівників районних ТЦК Тернопільської області, які, за даними слідства, повторно «мобілізували» в реєстрі понад 100 військовослужбовців, які вже фактично проходили службу.

    У липні ДБР також повідомило про підозру керівнику Могилів-Подільського РТЦК та СП. За версією слідства, він змінював дані військовозобов’язаних у «Оберезі» для штучного завищення показників мобілізації.

    Тобто нинішні вісім підозр — не окремий епізод, а частина значно ширшого масиву кримінальних проваджень довкола військового обліку та роботи ТЦК.

    Правоохоронці вже проводять масштабну перевірку ТЦК

    30 липня Державне бюро розслідувань разом із Генеральним штабом ЗСУ розпочало масштабну операцію «Чесний призов».

    Обшуки та інші слідчі дії проходили більш ніж у 100 ТЦК та СП у більшості регіонів України.

    ДБР повідомляло, що перевіряє можливі схеми ухилення від мобілізації за гроші, неправомірні зміни даних у реєстрах, перевищення повноважень та інші порушення.

    Раніше Nenka.info також писала, що майже 80 керівників ТЦК отримали підозри у справах, пов’язаних із можливими схемами навколо ВЛК, бронювання та мобілізації. За даними Нацполіції, слідчі також перевіряли тисячі випадків бронювання та десятки тисяч постанов ВЛК.

    Nenka.info вже писала про маніпуляції з «Оберегом»

    Схожі справи траплялися й раніше.

    У 2025 році Nenka.info повідомляла про офіцера ТЦК у Харкові, якого підозрювали у маніпуляціях із системою «Оберіг».

    За версією слідства, він міг ставити військовозобов’язаних на облік без їхньої фактичної присутності у ТЦК та незаконно змінювати статус людей, які перебували в розшуку. Правоохоронці тоді говорили щонайменше про 29 осіб.

    Також Nenka.info писала про справу в Одесі, де офіцера ТЦК обвинувачували у внесенні недостовірних відомостей до державних реєстрів та оформленні фіктивних відстрочок. У справі фігурували дані щодо 138 осіб.

    Чому махінації з «Оберегом» особливо небезпечні

    «Оберіг» — ключовий державний реєстр, у якому міститься інформація про призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

    Відомості з нього використовуються під час військового обліку, перевірки статусу громадянина, бронювання, оформлення відстрочок та проведення мобілізаційних заходів.

    Тому навіть одна неправомірна зміна може мати практичні наслідки для конкретної людини.

    А коли йдеться про сотні записів і посадовців, які мають службові ключі доступу до системи, правоохоронці фактично перевіряють не просто окремі помилки, а можливе системне використання державного реєстру всупереч його призначенню.

    Підозра ще не означає доведену вину

    Наразі йдеться саме про підозри та версію слідства.

    Вину кожного з восьми фігурантів може встановити лише суд після дослідження доказів.

    Водночас масштаб уже задокументованих епізодів значний: у чотирьох кримінальних провадженнях правоохоронці говорять щонайменше про 276 неправдивих записів у «Оберезі», а географія справ охоплює Львів, Ужгород, Вінницьку, Луганську та Чернігівську області.

    Розслідування тривають, тому кількість епізодів та фігурантів ще може змінитися.

  • Кабмін затвердив новий порядок ведення реєстру “Оберіг”: що зміниться для військовозобов’язаних

    Кабмін затвердив новий порядок ведення реєстру “Оберіг”: що зміниться для військовозобов’язаних

    Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”. Документ визначає чіткий механізм внесення, оновлення, перевірки, виправлення та отримання інформації з державного реєстру, який є основою цифрового військового обліку в Україні.

    Про це повідомило Міністерство оборони України. Новий порядок деталізує процедури роботи з реєстром та визначає відповідальність органів, які наповнюють його інформацією.

    Як працюватиме новий порядок

    У Міноборони пояснили, що документ регламентує повний життєвий цикл обробки даних у реєстрі — від моменту їх надходження до внесення змін або виправлення можливих помилок.

    Зокрема, встановлено, що інформація про особу повинна бути внесена до реєстру не пізніше ніж через п’ять робочих днів після її отримання.

    Передбачено два способи внесення інформації:

    • автоматичний — через електронний обмін даними між державними інформаційними системами, реєстрами та базами даних;
    • ручний — на підставі інформації, отриманої від громадянина, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів освіти, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин.

    Такий підхід покликаний мінімізувати дублювання інформації та пришвидшити актуалізацію військово-облікових даних.

    Оновлення даних відбуватиметься автоматично і вручну

    Новий порядок також визначає механізм актуалізації відомостей.

    Частина інформації оновлюватиметься автоматично завдяки електронній взаємодії між державними реєстрами. Інші зміни вноситимуть уповноважені працівники після отримання відповідних документів або повідомлень.

    Водночас усі дані, які громадянин надає особисто, проходитимуть перевірку. Працівники звірятимуть нову інформацію з тією, яка вже міститься у реєстрі, щоб уникнути помилок чи дублювання записів.

    Такий механізм має забезпечити більш високу достовірність інформації, яка використовується для ведення військового обліку та роботи цифрових сервісів Міністерства оборони.

    Що робити, якщо виявили помилку

    Окремий розділ документа присвячений виправленню недостовірних відомостей.

    Якщо громадянин виявив, що його дані в реєстрі містять помилки, він має право подати заяву до органу, який веде реєстр за місцем військового обліку.

    Якщо ж некоректну інформацію внесла інша державна установа, звертатися необхідно саме до цього органу.

    У випадках, коли помилка виникла через дані, отримані шляхом автоматичного обміну між державними інформаційними системами, виправлення здійснюватиметься після надходження оновленої інформації від відповідного державного органу.

    Таким чином, новий порядок визначає не лише процедуру внесення інформації, а й алгоритм її коригування залежно від джерела виникнення помилки.

    Як перевірити свої дані

    Міністерство оборони нагадало, що кожен військовозобов’язаний має право безоплатно отримати інформацію про себе, яка міститься в реєстрі “Оберіг”.

    Зробити це можна кількома способами:

    • через застосунок “Резерв+”;
    • через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (за наявності технічної можливості);
    • шляхом подання письмового запиту до районного чи міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, де особа перебуває на військовому обліку.

    Саме “Резерв+” залишається основним цифровим інструментом взаємодії військовозобов’язаних із системою військового обліку. Через застосунок громадяни можуть отримувати актуальні відомості про власний статус, а функціональність сервісу поступово розширюється.

    “Оберіг” є ключовим елементом цифрового військового обліку

    Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів функціонує відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”. Його призначенням є накопичення, зберігання, обробка та використання інформації про осіб, які підлягають військовому обліку.

    В останні роки система активно інтегрується з іншими державними інформаційними ресурсами. Саме електронна взаємодія між реєстрами дозволяє автоматично оновлювати частину персональних даних без необхідності повторного звернення громадянина до державних установ. Такі механізми також передбачені чинним порядком організації та ведення військового обліку, який Кабмін поступово адаптує до цифрових сервісів.

    Які ще зміни запровадили останнім часом

    Затвердження нового порядку ведення реєстру стало черговим кроком у цифровізації військового обліку.

    Нещодавно в Україні також змінили правила оформлення відстрочки від мобілізації. Тепер військовозобов’язані, які вже мають чинну відстрочку, можуть переоформити її у разі виникнення іншої законної підстави без втрати відповідного статусу.

    Крім того, застосунок “Резерв+” отримав новий функціонал для пошуку вакансій у Силах оборони України. Через сервіс можна подати заявку на окремі посади, за якими укладаються нові контракти. Після завершення такого контракту військовослужбовцям гарантується право на відстрочку від мобілізації відповідно до чинного законодавства.

    У Міністерстві оборони наголошують, що оновлення нормативної бази та розвиток цифрових сервісів мають зробити систему військового обліку більш прозорою, оперативною та зручною як для громадян, так і для державних органів.

  • Від штрафу до в’язниці: українцям пояснили, що буде за ігнорування повісток

    Від штрафу до в’язниці: українцям пояснили, що буде за ігнорування повісток

    В Україні посилюється правозастосування правил військового обліку та вручення повісток, які можуть надходити як особисто через представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, так і поштою або через державний електронний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг». У ТЦК наголошують, що спосіб доставки не впливає на юридичну силу документа, а всі варіанти повісток є рівнозначними з точки зору закону та тягнуть однакові обов’язки для громадян щодо явки.

    Повістки можуть формуватися в електронній системі або оформлюватися на паперових бланках, після чого вони передаються адресату або надсилаються рекомендованими поштовими відправленнями. Усі такі дії фіксуються у державному реєстрі «Оберіг», що дозволяє підтвердити факт відправлення або вручення документа навіть у разі, якщо громадянин фактично не з’явився за ним на пошту. Саме ця фіксація має ключове значення у подальшому визначенні відповідальності.

    У разі надсилання повістки поштою вона направляється за адресою, яку громадянин вказав під час оновлення військово-облікових даних. Якщо ж такі дані не були актуалізовані, документ надсилається за місцем офіційної реєстрації або задекларованого проживання. Після того як лист надходить у відділення поштового зв’язку, у військовозобов’язаного є три дні для його отримання, після чого повістка вважається такою, що належним чином доведена до відома особи, незалежно від фактичного ознайомлення з її змістом.

    Строки явки до територіального центру комплектування визначаються залежно від місця проживання. Для громадян, які мешкають в обласних центрах, встановлюється термін до семи днів від моменту відправлення повістки, тоді як для жителів інших населених пунктів цей строк може становити до десяти днів. Таким чином, система передбачає, що навіть логістика доставки не може суттєво вплинути на обов’язок з’явитися до ТЦК у визначений період.

    Законодавство передбачає низку поважних причин, через які особа може не з’явитися за повісткою. До них відносять хворобу, стихійні лиха, обставини, пов’язані з воєнними діями, смерть близького родича та інші непереборні обставини. Однак навіть у таких випадках громадянин зобов’язаний повідомити про причини неявки протягом трьох діб після визначеної дати та надати відповідні документи, а також з’явитися до ТЦК у додатково визначений строк, який зазвичай не перевищує семи календарних днів.

    У випадку ігнорування повістки, яка була належним чином вручена або відправлена, закон передбачає адміністративну відповідальність. Йдеться про штраф у розмірі від 17 до 25,5 тисяч гривень за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію. Окрім фінансових санкцій, у разі систематичного ухилення особу можуть оголосити в адміністративний розшук, що передбачає додаткові правові наслідки та обмеження.

    Окремо у ТЦК підкреслюють, що систематичне ігнорування вимог може призвести до переходу справи у кримінальну площину. У випадку так званих бойових повісток, які стосуються безпосереднього призову під час мобілізації, відповідальність значно суворіша. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації кваліфікується за статтею 336 Кримінального кодексу України і може передбачати позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

    Юристи звертають увагу, що в окремих випадках громадяни можуть оскаржувати штрафи або сам факт належного вручення повістки, зокрема якщо є докази порушень у роботі поштових служб або відсутності належного повідомлення. Однак такі процеси потребують індивідуального розгляду і не скасовують автоматично обов’язку з’явитися до ТЦК.

    Таким чином, чинна система військового обліку в Україні передбачає максимально формалізований підхід до вручення повісток, де ключову роль відіграє не фактичне отримання документа, а його юридична фіксація у державних реєстрах. Це означає, що ігнорування повістки може мати як адміністративні, так і кримінальні наслідки залежно від характеру порушення та повторюваності дій.

  • ТЦК ініціюють розшук навіть заброньованих: що потрібно перевірити в реєстрі «Оберіг»

    ТЦК ініціюють розшук навіть заброньованих: що потрібно перевірити в реєстрі «Оберіг»

    Під час загальної мобілізації в Україні питання правового статусу заброньованих працівників та осіб із відстрочкою залишається актуальним. Попри законодавчі гарантії, на практиці виникають випадки, коли територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ініціюють розшук навіть щодо тих громадян, які мають чинні підстави не підлягати призову.

    Про це повідомила молодший юрист юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» Анастасія Швиткіна.

    За її словами, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період мобілізації не підлягають призову військовозобов’язані, які отримали бронювання. Йдеться про працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, віднесених до критичної інфраструктури.

    Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку. Наявність чинного бронювання означає, що протягом строку його дії мобілізувати громадянина не мають права.

    Водночас, як наголосила правознавиця, самого рішення про бронювання недостатньо. Важливо, щоб інформація про військовозобов’язаного була коректно внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів — так званого реєстру «Оберіг». Лише після відображення відповідних даних у системі ТЦК особа вважається офіційно заброньованою.

    Перевірити актуальний статус можна через портал «Дія» або мобільний застосунок «Резерв+».

    Якщо громадянин має чинне бронювання і його дані відображені в реєстрі «Оберіг», ТЦК та СП не має законних підстав для мобілізації. У разі виявлення порушень правил військового обліку можливе складання адміністративного протоколу та накладення штрафу, однак це не є підставою для примусового направлення на службу.

    Разом із тим, за словами Швиткіної, на практиці траплялися ситуації, коли представники ТЦК не бачили інформації про бронювання в реєстрі, не враховували надані документи або анульовували бронювання через втрату підстав для його надання. Також фіксувалися технічні збої в обміні даними між державними органами.

    Юристка підкреслила, що реалізація права на відстрочку або бронювання безпосередньо залежить від правильності оформлення документів і коректного внесення інформації до Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Саме це є ключовою умовою захисту від незаконної мобілізації.

  • Фальсифікація даних про 76 військовозобов’язаних: справа дійшла до суду

    Фальсифікація даних про 76 військовозобов’язаних: справа дійшла до суду

    У Чернівецькій області колишньому посадовцю районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомили про підозру у несанкціонованому втручанні в державний реєстр. Про це інформує Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.

    За даними слідства, перебуваючи на посаді, підозрюваний протягом кількох місяців організував внесення недостовірної інформації щодо 76 військовозобов’язаних до державного реєстру «Оберіг».

    У систему вносили відомості про те, що громадяни нібито мобілізовані, зняті з військового обліку або вже направлені до конкретних військових частин. Насправді ж ці особи не проходили службу і не були зараховані до складу підрозділів.

    За версією слідства, така схема дозволила штучно завищити показники виконання мобілізаційного плану. Водночас 76 чоловіків фактично уникли проходження військової служби.

    Експосадовцю інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частинами 1 та 3 статті 362 Кримінального кодексу України — несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах, вчинені особою, яка мала право доступу, що спричинили тяжкі наслідки.

    Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід. Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють повне коло можливих співучасників та перевіряють інформацію щодо інших аналогічних фактів.

  • В Одесі судитимуть офіцера ТЦК за фіктивні відстрочки

    В Одесі судитимуть офіцера ТЦК за фіктивні відстрочки

    В Одесі до суду передано справу старшого офіцера адміністративного відділення Пересипського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Владислава Васильовича Павлова. Його підозрюють у внесенні недостовірних даних до державних реєстрів та незаконному оформленні відстрочок і непридатності до військової служби.

    За даними слідства, у липні 2023 року службові особи ТЦК внесли до автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних «Оберіг» інформацію про 138 осіб щодо їхньої непридатності або надання відстрочки від служби. При цьому фактично жоден із цих військовозобов’язаних не проходив належних процедур.

    Слідство встановило, що відповідні військово-облікові документи цим особам не видавалися, записи відсутні у книгах протоколів військово-лікарських комісій, а також у відомостях про видачу тимчасових посвідчень про непридатність. Таким чином, дані про «списання» або відстрочки існували виключно в електронному реєстрі.

    Владиславу Павлову повідомлено про підозру за частиною п’ятою статті 426-1 та частиною п’ятою статті 361 Кримінального кодексу України. Кримінальне провадження зареєстроване за номером 42024164110000025.

    Крім того, Павлов є обвинуваченим ще в одному кримінальному провадженні — за частиною першою статті 114-1 та частиною третьою статті 362 Кримінального кодексу України. Ця справа зареєстрована за номером 22024000000000414 та об’єднана з попередньою в межах судового провадження № 522/11721/24.

    Окрему увагу правоохоронці та журналісти звертають на родинні зв’язки обвинуваченого. Дружина Владислава Павлова — Наталя Макуківна Мурачашвілі — обіймає посаду начальника відділення військового обліку та бронювання Київського районного ТЦК. Ця обставина перевіряється на предмет можливого конфлікту інтересів та впливу на процеси військового обліку.

    Справу розглядатиме суд. У разі доведення вини Павлову загрожує реальне позбавлення волі з урахуванням інкримінованих статей та воєнного стану.

  • Українців автоматично поставлять на військовий облік через реєстр «Оберіг»

    Українців автоматично поставлять на військовий облік через реєстр «Оберіг»

    Кабінет міністрів України на засіданні 25 вересня ухвалив зміни до Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого ще наприкінці 2022 року. Головна новація — автоматична постановка на військовий облік усіх чоловіків віком від 25 до 60 років, які досі не перебували на ньому без законних підстав.

    У Міністерстві оборони пояснили, що це дозволить зменшити кількість ручних операцій у територіальних центрах комплектування і фактично зніме необхідність особисто відвідувати ТЦК для реєстрації.

    Таким чином, дані про всіх таких чоловіків уже внесені до єдиного електронного реєстру військовозобов’язаних «Оберіг». Кожен може перевірити інформацію про себе через застосунок «Резерв+».

    За порушення правил військового обліку закон передбачає штраф у розмірі від 17 до 25,5 тисяч гривень. У разі ухилення від добровільної сплати штрафу громадяни ризикують отримати арешт банківських рахунків.

    Поки що Міноборони не розкриває, яка саме інформаційна база стала основою для формування переліку чоловіків, яких автоматично внесли до «Оберіг». Проте експерти нагадують, що інтеграція даних із державних реєстрів була лише питанням часу, і тепер система військового обліку стає більш централізованою та контрольованою.