Позначка: резервне живлення

  • Wi-Fi ціною пожежі: українці показали, як вибухають пристрої для блекаутів

    Wi-Fi ціною пожежі: українці показали, як вибухають пристрої для блекаутів

    Звичайний пристрій, який українці купують для збереження інтернету під час відключень електроенергії, може перетворитися на джерело серйозної небезпеки. У соціальних мережах з’явилися повідомлення про вибухи та займання компактних джерел безперебійного живлення для Wi-Fi-роутерів. Один із таких випадків стався вночі: власниця пристрою розповіла, що її чоловік прокинувся від звуку вибуху, завдяки чому родина вчасно помітила небезпеку.

    Про інцидент 25 жовтня повідомило видання «Телеграф», звернувши увагу на допис користувачки Threads із нікнеймом komardinka.

    Жінка опублікувала фотографії пошкодженого обладнання та звернулася до інших власників подібних пристроїв із застереженням.

    За її словами, безперебійник для роутера вибухнув посеред ночі, коли члени родини спали.

    Чоловік почув гучний звук, прокинувся та виявив наслідки пошкодження пристрою.

    Авторка допису зазначила, що ситуація могла завершитися значно гірше, якби ніхто не почув вибуху.

    Вона закликала користувачів регулярно перевіряти стан своїх безперебійників, особливо звертати увагу на перегрівання корпусу, здуття акумуляторів та незвичні запахи.

    Окремо жінка продемонструвала аналогічний пристрій, придбаний для матері.

    За її словами, у родини був такий самий UPS, проте після нічного інциденту від нього майже нічого не залишилося.

    Фотографії викликали активне обговорення серед користувачів соціальної мережі.

    У коментарях люди почали ділитися власними історіями про несправності акумуляторних пристроїв.

    Одна з користувачок стверджувала, що схожий безперебійник вибухнув у неї під стелею приблизно рік тому. Після цього виникло займання, внаслідок якого пошкоджень зазнали картонна коробка та частина одягу.

    Інша учасниця дискусії розповіла, що її чоловік почув дивне шипіння пристрою. За її словами, він переніс його до ванної кімнати, де невдовзі стався вибух і загорілася шторка.

    Ще один користувач повідомив про пошкодження одного з чотирьох акумуляторних елементів усередині подібного пристрою.

    Ці повідомлення привернули увагу до безпеки компактних UPS, однак їхні обставини не перевірені незалежними експертами.

    Встановити точну модель несправного обладнання, причину руйнування акумулятора або наявність виробничого дефекту лише за дописами у соцмережах неможливо.

    Також немає підтверджених даних про системний дефект усіх пристроїв певного виробника.

    Популярність компактних безперебійників в Україні різко зросла через регулярні відключення електроенергії.

    Такі пристрої дозволяють підтримувати роботу домашніх Wi-Fi-роутерів, оптичних терміналів та іншого малопотужного мережевого обладнання без електроживлення з розетки.

    Зазвичай міні-UPS оснащений вбудованими акумуляторами та автоматично переходить на резервне живлення, коли зникає електроенергія.

    Завдяки цьому користувач може продовжувати працювати, навчатися або підтримувати зв’язок із близькими під час блекауту, якщо мережа інтернет-провайдера також продовжує функціонувати.

    Однак постійне підключення до електромережі означає, що надійність системи заряджання та контролю акумуляторів має особливо велике значення.

    Багато компактних моделей використовують літій-іонні батареї. За правильної конструкції та експлуатації вони можуть бути безпечними, але пошкодження, дефекти електроніки або неправильні умови заряджання створюють ризики.

    Однією з найнебезпечніших несправностей є так званий тепловий розгін акумулятора.

    Це процес, під час якого температура всередині елемента починає неконтрольовано підвищуватися через внутрішні хімічні реакції.

    За певних умов це призводить до виділення газів, руйнування корпусу, займання або вибухоподібного викиду гарячих речовин.

    Як пояснює британська організація з електробезпеки Electrical Safety First, причиною теплового розгону можуть стати внутрішнє коротке замикання, несправність системи керування батареєю, механічне пошкодження або вплив високої температури.

    Система керування акумулятором, відома як BMS, має контролювати його роботу та запобігати небезпечним режимам заряджання й розряджання.

    Якщо такий захист відсутній, недостатній або несправний, ризик небезпечного перегрівання може зростати.

    Тому дешевизна сама по собі не доводить, що конкретний пристрій є небезпечним, як і висока ціна не гарантує абсолютної безпеки.

    Важливішими є якість компонентів, правильна конструкція, наявність необхідного захисту та дотримання технічних вимог.

    Небезпека полягає також у тому, що міні-UPS часто встановлюють поруч із роутером на меблевих полицях, біля штор, паперових коробок або інших легкозаймистих предметів.

    У разі несправності акумулятора вогонь може перекинутися на навколишні речі.

    Особливо небезпечна ситуація, коли займання починається вночі, а мешканці квартири не відразу помічають запах гару чи дим.

    Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадує, що несправні акумулятори, зарядні пристрої та портативні станції можуть спричиняти пожежі.

    Рятувальники рекомендують користуватися справними пристроями, дотримуватися інструкцій виробників і не перевантажувати електромережу.

    Важливо регулярно оглядати корпус обладнання, кабелі, роз’єми та зарядні блоки.

    Тріщини, оплавлення, деформація корпусу, незвичайне нагрівання або запах гару є підставою негайно припинити експлуатацію пристрою.

    Окремою небезпечною ознакою може бути здуття акумулятора.

    У такому разі не можна намагатися самостійно проколювати батарею, стискати її або розбирати корпус.

    Також не слід використовувати неоригінальні блоки живлення з невідповідними параметрами напруги чи струму.

    Під час вибору UPS для роутера варто перевіряти, чи відповідає вихідна напруга вимогам мережевого обладнання та чи передбачені виробником механізми захисту від перевантаження й короткого замикання.

    Не менш важливо купувати техніку у продавців, які можуть надати документацію, гарантію та інформацію про виробника.

    Для безпечної експлуатації пристрій необхідно встановлювати на стійкій негорючій поверхні, подалі від тканин, паперу та інших матеріалів, які можуть легко зайнятися.

    Не варто накривати корпус безперебійника речами або розміщувати його у закритому просторі без належної вентиляції.

    Якщо пристрій почав диміти, шипіти, тріщати або сильно нагріватися, потрібно насамперед подбати про власну безпеку.

    За відсутності диму чи полум’я і лише якщо це безпечно, слід припинити його використання та відключити живлення.

    Якщо вже виникла пожежа, не можна брати пошкоджений акумулятор руками або переносити його через квартиру.

    Необхідно попередити інших мешканців, залишити небезпечне приміщення та викликати рятувальників за номером 101.

    Особливо небезпечно самостійно гасити електроприлади водою, коли вони залишаються під напругою.

    Фахівці також радять подбати про справні датчики диму, які можуть своєчасно попередити про займання.

    Історія української родини, яка прокинулася від нічного вибуху безперебійника, стала приводом нагадати про потенційні ризики акумуляторних пристроїв під час блекаутів.

    Водночас робити висновок про масове вибухання всіх компактних UPS лише на підставі повідомлень користувачів соцмереж було б неправильно.

    Наразі немає оприлюднених офіційних даних, які дозволяли б оцінити частоту подібних випадків в Україні або встановити, наскільки часто їх причиною є виробничий брак.

    Проте навіть один такий інцидент демонструє, наскільки серйозними можуть бути наслідки несправності акумулятора в житловому приміщенні.

    Тому під час підготовки до нових відключень електроенергії українцям варто звертати увагу не лише на ємність батареї, тривалість автономної роботи та вартість пристрою, а передусім на його безпечність і технічну надійність.

    Адже збережений під час блекауту інтернет не повинен створювати загрозу життю, здоров’ю та майну людей.

  • Ванна, кухня чи коридор: ДСНС пояснила, де можна тримати акумулятори під час відключень

    Ванна, кухня чи коридор: ДСНС пояснила, де можна тримати акумулятори під час відключень

    Через масштабні російські атаки на енергетичну інфраструктуру України дедалі більше громадян використовують акумулятори, інвертори та портативні зарядні станції для резервного електроживлення. Однак неправильне розміщення такого обладнання може спричинити перегрівання, коротке замикання, пожежу або ураження електричним струмом. Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадала, де можна встановлювати системи резервного живлення у квартирах і приватних будинках, а яких місць необхідно категорично уникати.

    Відповідні рекомендації ДСНС оприлюднила в межах інформаційної кампанії з безпечного використання альтернативних джерел електроенергії.

    Особливості встановлення акумуляторів та інверторів пояснив український музикант Олег Михайлюта, відомий як Фагот із гурту ТНМК.

    У спеціальному відеоролику він узяв участь у вікторині, присвяченій типовим помилкам під час використання резервного електроживлення.

    Головне правило рятувальників: обладнання повинно розташовуватися в сухому, добре провітрюваному місці, подалі від легкозаймистих матеріалів, джерел тепла та води.

    Чи можна встановлювати інвертор у коридорі

    Коридор може бути придатним місцем для акумулятора та інвертора, але лише за дотримання певних умов.

    Насамперед приміщення повинно мати достатню вентиляцію, адже обладнання під час роботи виділяє тепло.

    Якщо інвертор перегрівається, це може призвести до зниження його ефективності, аварійного вимкнення або несправності.

    Не менш важливо забезпечити достатньо вільного простору навколо корпусу.

    Не можна закривати вентиляційні отвори, накривати пристрій тканиною або встановлювати його в тісній закритій шафі без передбаченої виробником вентиляції.

    Особлива вимога — обладнання не повинно перекривати шлях евакуації.

    Акумулятор не можна ставити безпосередньо перед вхідними дверима або посеред вузького проходу.

    У разі пожежі чи іншої надзвичайної ситуації мешканці повинні мати можливість швидко залишити квартиру.

    Також рятувальники радять розміщувати електрообладнання так, щоб маленькі діти та домашні тварини не могли випадково пошкодити кабелі або контакти.

    Чому ванна кімната категорично не підходить

    Одним із найнебезпечніших місць для встановлення акумулятора та інвертора є ванна кімната.

    Основна причина — підвищена вологість та ризик потрапляння води на електричні компоненти.

    Навіть невелика кількість води може спричинити коротке замикання, пошкодження електроніки або ураження людини струмом.

    Пара та конденсат також здатні поступово пошкоджувати контакти й електричні з’єднання.

    Тому звичайні побутові інвертори та акумулятори, не призначені виробником для експлуатації у вологих приміщеннях, не можна встановлювати у ванній.

    Чому небезпечно ставити акумулятор біля духовки

    Кухня також потребує особливої уваги.

    Рятувальники застерігають від розміщення систем резервного живлення поблизу духових шаф, електроплит, газових конфорок та інших нагрівальних приладів.

    Висока температура негативно впливає на стан акумуляторів і може прискорювати їхнє зношування.

    У несправній батареї перегрівання здатне спричинити небезпечні процеси, зокрема займання.

    Також не рекомендується встановлювати обладнання на холодильнику.

    Така поверхня може бути нестійкою, а висота розміщення створює ризик падіння пристрою.

    Крім того, необхідно уникати місць, куди потрапляють прямі сонячні промені.

    На яку поверхню можна ставити акумулятор

    ДСНС рекомендує використовувати стійку негорючу основу.

    Це може бути спеціально передбачене виробником місце встановлення або відповідна конструкція з негорючих матеріалів, здатна витримати вагу обладнання.

    Водночас картонні коробки, пластикові ящики, м’які меблі та інші легкозаймисті поверхні не підходять.

    Особливо небезпечним є встановлення акумулятора безпосередньо на дивані, ліжку або поруч зі шторами.

    Важливо враховувати і масу пристрою. Потужні акумуляторні модулі можуть важити десятки кілограмів, тому поверхня має бути достатньо міцною.

    Не всі акумулятори однаково безпечні

    Окрему увагу варто приділяти типу батареї.

    У системах резервного живлення використовуються різні технології, зокрема свинцево-кислотні та літієві акумулятори.

    Традиційні свинцево-кислотні батареї певних типів під час заряджання можуть виділяти водень, який утворює вибухонебезпечну суміш із повітрям.

    Тому для них особливо важливі вентиляція та дотримання вимог виробника.

    ДСНС окремо застерігає від використання звичайних автомобільних стартерних акумуляторів як побутових джерел резервного живлення.

    Літій-залізо-фосфатні акумулятори (LiFePO4) зазвичай мають вищу термічну стабільність порівняно з низкою інших літій-іонних систем.

    Однак навіть вони не є повністю пожежобезпечними.

    Несправність системи керування батареєю, механічне пошкодження, неправильне заряджання або коротке замикання можуть створювати небезпечні ситуації.

    Тому незалежно від типу акумулятора необхідно використовувати сумісне зарядне обладнання та дотримуватися технічної документації.

    Яких помилок категорично не можна припускатися

    Окрім неправильного розміщення, ризики виникають через порушення правил підключення та експлуатації.

    Рятувальники рекомендують:

    • Використовувати сертифіковані акумулятори, інвертори та зарядні пристрої.
    • Не допускати потрапляння води на обладнання.
    • Не накривати пристрої та не блокувати їхню вентиляцію.
    • Не використовувати пошкоджені кабелі, розетки й акумулятори.
    • Не перевищувати допустиму потужність підключених електроприладів.
    • Не допускати короткого замикання між клемами батареї.
    • Проводити підключення стаціонарної системи резервного живлення через кваліфікованого електрика.

    Особливо небезпечним є підключення інвертора або зарядної станції до домашньої електромережі за допомогою кабелю з двома вилками.

    Такий спосіб може призвести до появи напруги на контактах, які вважаються відключеними, та створити загрозу для мешканців і працівників електромереж.

    Для стаціонарного резервного живлення необхідна правильно спроєктована система перемикання джерел електроенергії із захистом від зворотної подачі напруги.

    Що робити, якщо акумулятор перегрівається або димить

    Першими ознаками несправності можуть бути незвичний запах, потріскування, сильне нагрівання корпусу, деформація батареї або поява диму.

    У таких випадках необхідно негайно припинити експлуатацію обладнання.

    Якщо це безпечно, слід відключити живлення та підключені електроприлади.

    Якщо батарея вже димить або горить, не можна торкатися її, переносити чи намагатися розбирати.

    Потрібно залишити приміщення, попередити інших мешканців та зателефонувати за номером 101.

    Гасіння акумуляторних батарей може потребувати спеціальних засобів і професійного втручання залежно від типу пристрою.

    Як підготувати квартиру до тривалих відключень

    На тлі нових атак на українську енергосистему питання резервного електроживлення залишається особливо актуальним.

    Акумулятори та інвертори можуть забезпечувати роботу освітлення, роутерів, комп’ютерів та інших необхідних пристроїв.

    Проте перед придбанням системи важливо оцінити її потужність, тип батареї, вимоги до вентиляції та можливості безпечного встановлення у конкретній квартирі.

    Головний висновок рекомендацій ДСНС: резервне живлення має забезпечувати комфорт під час блекаутів, але не створювати нову небезпеку для життя.

    Найкраще місце для акумулятора й інвертора — суха, добре провітрювана зона на стійкій негорючій поверхні, захищена від води, тепла та випадкових пошкоджень.

    А остаточне рішення щодо встановлення конкретного обладнання необхідно ухвалювати відповідно до інструкції виробника та, для стаціонарних систем, після консультації з фахівцем.

  • Київ шукає 2 млрд грн на підготовку до зими, поки тривають мільярдні закупівлі

    Київ шукає 2 млрд грн на підготовку до зими, поки тривають мільярдні закупівлі

    На початку вересня Київська міська рада знову відкрила кредитну лінію — майже на 3,5 млрд грн в «Укргазбанку» та «Укрексімбанку». Формальна причина — «бюджетних коштів об’єктивно не вистачає». По факту це показує, що столиця досі не закрила фінансову діру в підготовці до зими. Навесні потреби Києва оцінювали у 67,5 млрд грн, потім суму скоротили до 30–37 млрд. При цьому місту все одно потрібно було знайти близько 17–23 млрд власних і позикових коштів.

    Держава виділила менше, ніж розраховувала мерія. У червні Кабмін направив Києву 2 млрд грн із резервного фонду, хоча місто просило в держави щонайменше 15 млрд грн як паритетну частку. Паралельно Київ залучав 2,5 млрд грн в Ощадбанку та 50 млн євро в ЄБРР під проєкти «Київтеплоенерго». Вересневі 3,5 млрд грн стали вже третьою великою хвилею запозичень за кілька місяців.

    При цьому офіційні оцінки готовності міста до зими помітно розходяться. У середині серпня Віталій Кличко говорив приблизно про 50% виконаних робіт, за кілька днів — майже про 90% відновлення станцій. Петро Пантелеєв оцінював готовність у 50–70% залежно від напряму. «Бабель» із посиланням на міську адміністрацію писав, що повністю перевести абонентів ТЕЦ на альтернативні джерела до початку сезону Київ не встигне. Резерв має закривати близько 2,1 ГВт тепла, а без дублюючого джерела можуть залишитися 2–2,5 тисячі будинків.

    Ще в червні Юлія Свириденко говорила про необхідність винести питання на РНБО. У Кабміні запитували, чому в міста знаходяться гроші на дороги і парки, якщо не вистачає коштів на критично важливу енергетику. У мерії відповідають, що без додаткового державного фінансування весь план занадто дорогий, а часу, фахівців і обладнання для його реалізації недостатньо.

    Але, за словами людини, обізнаної з бюджетним процесом у столиці, зараз Києву бракує ще близько 2 млрд грн саме на зимовий пакет. Ці гроші намагаються знайти всередині міського бюджету — знімаючи фінансування з інших департаментів і спрямовуючи його на підготовку до опалювального сезону. При цьому, за словами джерела, проблема не лише в нестачі грошей, місто фізично не встигає виконати весь обсяг робіт, і в кращому разі реальна готовність до зими становитиме близько 80%.

    На цьому тлі тривають багатомільярдні закупівлі. Щодо «Київтеплоенерго» раніше вже виникали питання через закупівлі без повноцінної конкуренції та великих авансів. В антикорупційних матеріалах весни 2026 року фігурували підрядники «Екніс», «Атомрембуд», «Альянсбудпром» і «Промтехмонтаж плюс». Пакет «Екніса» майже на 863,9 млн грн передбачав попередню оплату 518 млн грн — близько 60% вартості контракту. Цей договір від грудня 2024 року фігурує в матеріалах кримінального провадження Нацполіції.

    Наприкінці серпня «Нафтогаз Біоенергія – А» також провела закупівлю автономного живлення для 905 багатоповерхівок більш ніж на 4 млрд грн. У семи районах перемогла «Автострада» Максима Шкіля, причому в більшості лотів без конкурентів. Строк виконання — 25 грудня, аванс може сягати 60%. Формально це державна закупівля, а не витрати Києва, але вона показує спільну проблему: багатомільярдні контракти укладають в умовах високої терміновості, коли повноцінна конкуренція фактично обмежена.

    Резервну систему для районів ТЕЦ за кілька місяців повністю створити неможливо. Тому взимку 2026-2027 Київ розраховуватиме на відновлені станції, когенерацію, мобільні котельні та генератори для критичних об’єктів. Навіть за відсутності нових ударів, за оцінкою фахівців, готовність міста може становити близько 80%. А якщо атаки на енергетику повторяться, запас міцності буде ще нижчим. У підсумку Київ зараз одночасно позичає гроші, ріже витрати інших департаментів і продовжує проводити багатомільярдні закупівлі — при цьому повноцінний резерв до зими все одно не встигає створити.

  • Генераторний бум приніс мільярди: хто заробив найбільше на енергокризі в Україні

    Генераторний бум приніс мільярди: хто заробив найбільше на енергокризі в Україні

    Ринок генераторів в Україні, який стрімко зріс після масованих атак РФ на енергосистему, продовжує приносити компаніям мільярдні доходи. Попри те, що у 2025 році темпи зростання дещо сповільнилися, сегмент резервного живлення залишається одним із найприбутковіших на українському ринку. Загальна виручка найбільших компаній, що працюють у сфері виробництва та постачання генераторів, уже перевищила 8 млрд грн.

    Про це свідчить нове дослідження аналітичної системи YouControl.

    Після початку повномасштабної війни та серії російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі попит на генератори, трансформатори та системи резервного живлення фактично вибухнув. У 2023 році середній приріст виручки компаній у цьому сегменті становив понад 1088%, а у 2024 році ринок продовжив зростати ще на 1132%.

    У 2025 році ситуація почала стабілізовуватися, однак ринок все одно залишився у фазі активного розвитку. Темпи зростання сповільнилися до 65%, але навіть цей показник аналітики називають дуже високим для української економіки в умовах війни.

    Для аналізу YouControl дослідив двадцять найбільших юридичних осіб із основним видом діяльності «Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів», які не перебувають у процесі припинення станом на квітень 2026 року та мають річний дохід понад 100 млн грн.

    Найбільшу виручку за підсумками 2025 року отримало ТОВ «Еліз» — понад 1,195 млрд грн. Компанія також активно брала участь у державних тендерах. Другу позицію посіло ТОВ «Укрелектроапарат» із доходом 1,107 млрд грн.

    До п’ятірки найбільших гравців ринку також увійшли:

    – ТОВ «ЕДС-ПАУЕР» — понад 780 млн грн;
    – ТОВ «Фуджікура Аутомотів Україна Львів» — майже 499 млн грн;
    – ТОВ «Дарекс-Енерго» — близько 296 млн грн.

     

    Аналітики наголошують, що більшість компаній із топ-20 продемонстрували приріст доходів більш ніж на 50% навіть на тлі загального сповільнення ринку.

    Водночас чітко простежується сезонність попиту. Найбільше зростання доходів компанії фіксували у другому півріччі 2025 року, коли Україна традиційно почала готуватися до нового осінньо-зимового сезону та можливих блекаутів.

    Так, у другому кварталі виручка компаній із топ-20 зросла на 44%, у третьому — на 65%, а у четвертому кварталі — на 67%.

    Окрему роль у зростанні ринку відіграли державні та муніципальні закупівлі. Найбільше коштів на генератори та резервне обладнання у 2025 році витратили у Києві — понад 182 млн грн.

    Друге місце посіла Запорізька область, де на закупівлі спрямували майже 115 млн грн. Значні витрати також зафіксували у Дніпропетровській області — понад 42 млн грн та у Вінницькій — майже 11 млн грн.

    До переліку регіонів із витратами понад 2 млн грн також увійшли:

    – Хмельницька область;
    – Харківська область;
    – Київська область;
    – Львівська область;
    – Кіровоградська область.

    Експерти пояснюють таку концентрацію витрат тим, що саме ці регіони або найбільше страждали від російських атак, або мають критично важливу інфраструктуру, яку потрібно забезпечити резервним живленням.

    За словами аналітиків, ринок генераторів в Україні фактично став частиною нової воєнної економіки. Через постійні загрози обстрілів бізнес, громади, лікарні, підприємства та державні установи змушені створювати автономні системи енергозабезпечення.

    Після ударів РФ по енергосистемі восени та взимку 2022–2024 років генератори стали одним із найбільш дефіцитних товарів у країні. У пікові моменти українці масово скуповували бензинові та дизельні моделі, а ціни на обладнання подекуди зростали в кілька разів.

    У 2025 році ринок почав переходити від панічних закупівель до системного формування енергетичної стійкості. Все більше компаній та громад інвестують у стаціонарні енергетичні рішення, промислові генератори та комбіновані системи резервного живлення.

    Крім того, уряд і місцева влада продовжують фінансувати закупівлю генераторів для об’єктів критичної інфраструктури, лікарень, шкіл, водоканалів та котелень.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що Кабмін виділив додаткові мільярди гривень на підготовку енергосистеми до наступної зими. Частина цих коштів також спрямовується на закупівлю резервних джерел живлення.

    Попри поступову стабілізацію ситуації в енергетиці, експерти вважають, що у 2026 році ринок генераторів залишатиметься прибутковим. Причина — постійна загроза нових атак РФ, а також прагнення українського бізнесу та громад мінімізувати ризики енергетичних криз.

    Аналітики прогнозують, що найближчими роками акцент зміститься з масового імпорту побутових генераторів на розвиток локального виробництва енергетичного обладнання, систем накопичення енергії та комплексних рішень для автономного живлення.

    Український ринок резервної енергетики вже став одним із найбільш динамічних секторів економіки воєнного часу і, схоже, продовжить зростання навіть після завершення активної фази війни.

  • Київ створив «Службу енергетичної безпеки» з капіталом 1,5 млрд грн

    Київ створив «Службу енергетичної безпеки» з капіталом 1,5 млрд грн

    Київрада 10 лютого 2026 року ухвалила рішення про створення нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Формально воно з’являється шляхом перейменування КП «Київводоканал», яке було створене ще у 2024 році, але так і не запрацювало.

    За відповідний проєкт, поданий міським головою Віталієм Кличком, проголосували 68 депутатів.

    Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

    Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

    Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

    – формувати маневрений фонд генераторів,
    – доставляти та встановлювати нове обладнання,
    – обслуговувати й ремонтувати техніку,
    – вести централізований облік.

    За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

    У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

    КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

    Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

    Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

    Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

    Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

    Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

    У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

    Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

    Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

    У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.

  • Інвестиції мобільних операторів у стабільність роботи під час блекауту складає 3-5% від необхідного

    Інвестиції мобільних операторів у стабільність роботи під час блекауту складає 3-5% від необхідного

    За інформацією нашого джерела, під час закритої наради щодо роботи мобільних операторів в умовах воєнного стану прозвучали реальні цифри готовності до тривалих блекаутів.

    За результатами наради з’ясувалося, що можливості із забезпечення мобільного зв’язку операторами після відключення електроенергії зберігається на рівні 3-4 годин у столиці та 2-3 годин в інших містах. Щодо роботи мобільного інтернету, за інформацією джерела, ситуація значно гірша.

    Водночас, за інформацією джерела, інвестиції мобільних операторів в забезпечення безперебійної роботи під час блекаутів склали 3-5 відсотків від необхідного для забезпечення стабільної роботи.

    Нагадаємо, 15 липня державний Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) значно посилив вимоги до роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Зокрема, мобільних операторів зобов’язали забезпечити автономну роботу базових станцій протягом 10 годин поспіль.