Daypolitico

Позначка: резерви

  • Загроза відкриття північного фронту взимку: командир «Азову» попередив про плани РФ щодо Чернігівщини, Сумщини та Києва

    Загроза відкриття північного фронту взимку: командир «Азову» попередив про плани РФ щодо Чернігівщини, Сумщини та Києва

    На початку зими російські окупаційні війська можуть використати накопичений мобілізаційний резерв для спроби створення так званої буферної зони на півночі України та посилення тиску на столицю. Про ймовірний сценарій дій ворога попередив командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» Денис Прокопенко під час щорічної зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» (YES).

    За словами військового керівника, накопичений людський ресурс агресор планує спрямувати на сковування українських Сил оборони, аби завадити маневру та перекиданню оперативних резервів на критичні напрямки фронту.

    «Частину мобілізованого резерву, який буде сформований до початку зими, противник може запросто задіяти з метою сковування наших зусиль і не давати нам перегрупувати будь-які резерви на північних кордонах нашої держави. З метою створення буферної зони в Сумській і Чернігівській областях і продовження терору нашої столиці», — пояснив Денис Прокопенко.

    Військове командування наголошує, що формування ворогом ударних угруповань уздовж північного кордону несе системні ризики для прикордонних областей, де агресор може спробувати розширити сіру зону та змусити Україну утримувати значні сили для оборони Чернігова, Сум і підступів до Києва.

  • Ситуація на Запорізькому напрямку загострюється: противник готує штурм Гуляйполя

    Ситуація на Запорізькому напрямку загострюється: противник готує штурм Гуляйполя

    За даними джерел у Генеральному штабі Збройних сил України, цього тижня на Запорізькому напрямку очікується різке загострення ситуації — російські війська готують штурм Гуляйполя. Як повідомили співрозмовники, резервів для посилення оборони наразі фактично немає, а українські підрозділи у районі міста змушені діяти в умовах критичного браку сил.

    Згідно з інформацією джерел, противник концентрує значні ресурси саме на цьому відтинку фронту, а співвідношення сил може сягати десятикратної переваги російської армії. У Генштабі визнають, що ситуація є надзвичайно напруженою, а без оперативного підсилення обороні міста може загрожувати прорив.

    Гуляйполе протягом останніх місяців залишається однією з найінтенсивніших ділянок бойових дій. Російські війська безупинно намагаються покращити тактичне положення, використовуючи авіацію, артилерію та штурмові групи. Українські підрозділи при цьому змушені утримувати позиції, часто працюючи у режимі кадрового та технічного виснаження.

    За словами джерел, питання доставки додаткових резервів наразі ускладнене загальною ситуацією на фронті, де критичні напрямки з’являються одночасно у кількох регіонах. Водночас командування ЗСУ намагається перерозподіляти наявні сили, аби не допустити прориву оборони.

  • Влада може посилити призов: воєнкоми мобілізують резерви для наступу ЗСУ

    Влада може посилити призов: воєнкоми мобілізують резерви для наступу ЗСУ

    За інформацією наших джерел у Генеральному штабі, ухвалено рішення посилити групи воєнкомів для проведення посиленої мобілізації. За словами співрозмовників, це робиться в рамках підготовки до нового наступу Збройних сил України, про який президент Володимир Зеленський нібито пообіцяв Дональду Трампу під час останніх переговорів.

    Щоб закрити нестачу мобілізаційних резервів, у разі необхідності влада розглядає зниження мобілізаційного віку до 18 років — крок, який дав би змогу швидше поповнити чисельність призовних ресурсів. Одночасно відбувається активізація кадрової роботи та нарощення складу мобілізаційних груп у регіонах: воєнкомати отримали доручення посилити пошук резервістів, перевірити облікові дані та пришвидшити комплектування підрозділів.

    У Генштабі, за словами джерел, віддають собі звіт у чутливості кроку: зниження мобілізаційного віку і посилена призовна кампанія мають значні політичні, соціальні та правові наслідки. Тому рішення нібито погоджують із іншими органами влади і готують інформаційну комунікацію для суспільства та міжнародних партнерів.

  • Резерви окупантів набирають силу для можливого другого наступу на Харківщину

    Резерви окупантів набирають силу для можливого другого наступу на Харківщину

    Західні аналітики попереджають про підготовку Росією нового наступу на північ Харківської області, зазначаючи, що російські війська ймовірно консолідують свої резерви для створення Північного угруповання, ближчого до запланованої кінцевої чисельності. За даними американського Інституту вивчення війни, ці дії мають на меті підготовку до подальшого наступу на півночі області.

    Аналіз інституту показує, що російське командування, швидше за все, очікує на відповідний момент для активізації наступальних операцій та переходу до другої фази, адже їхні плани передбачають угруповання від 50 до 70 тисяч осіб. Очікується, що після захоплення Вовчанська російські сили розпочнуть другу фазу операції на північному напрямку, хоча українські контратаки можуть змусити їх здійснити ще один хвилюючий наступ для завершення цієї операції.

    Наразі російські війська намагаються створити “буферну зону” на північ Харківської області та рухаються в межах досяжності ствольної артилерії Харкова. Однак щодо мети другої фази операції залишаються певні невизначеності, чи мають російські сили більш амбіційні стратегічні плани. Аналітики зазначають, що навіть при максимальній чисельності угруповання, російські сили відчуватимуть нестачу живої сили для успішного захоплення міста Харкова.

    Щодо обстановки на фронті, за інформацією Генштабу, російські війська продовжують активні дії на Харківському напрямку. Українські війська успішно відбили шість з шести ворожих атак і тримають оборонні рубежі на Куп’янському напрямку. Опоненти також безуспішно намагаються покращити своє тактичне положення в районах М’ясожарівки та Новоєгорівки. Загалом, рівень штурмових дій на цьому напрямку зросла до 14, і половина з них була відбита українськими силами, ще сім тривають.

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські втрати в цьому наступі перевищили у вісім разів втрати України.

  • Далеко не всі на Заході готові й надалі простягати руку допомоги Києву: “Власні склади спорожніють”

    Далеко не всі на Заході готові й надалі простягати руку допомоги Києву: “Власні склади спорожніють”

    Хоча українська армія потребує більшої кількості озброєнь і боєприпасів, проте їй не варто сильно розраховувати на збільшення допомоги Заходу, пише Rzeczpospolita.

    Він і так уже майже два роки спустошує свої запаси заради допомоги Києву, і зараз вони виснажені настільки, що на багатьох складах уже видно “дно бочки”.

    У Києві не приховують, що в теперішніх умовах боїв по всій лінії фронту українській армії вкрай бракує боєприпасів і всіх видів озброєння, зокрема ППО, ракет і літаків дальньої дії.

    Для того щоб і надалі мати можливість надавати військову підтримку Україні, західні країни будуть змушені й надалі спустошувати власні склади зброї, однак далеко не всі цього хочуть.

    “Заводи не справляються, ба більше, останнім часом у багатьох столицях країн альянсу можна почути про скорочення запасів збройових складів, за рахунок яких уже майже два роки здійснюється підтримка України”, – підкреслює видання.

    Про “дно бочки” боєприпасів і озброєнь, що видніється, говорив ще в жовтні під час Форуму безпеки у Варшаві голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер.

    “Ми почали передавати озброєння зі складів наполовину повних, якщо не менше, і зараз ці запаси закінчуються”, – попереджав він.

    Rzeczpospolita розповідає, що до 1 лютого Брюссель за запитом Німеччини має завершити аудит, який виявить, яку військову допомогу окремі країни ЄС надали Україні та якими ще можливостями вони володіють. Водночас у Києві вважають, що склади здебільшого країн НАТО досить заповнені і вони передали їй зі своїх запасів лише невелику частину озброєнь.

    Безумовно, на думку Києва, є й ті, хто істотно виснажив свої резерви, – наприклад Чехія. Вона віддала 60% своїх запасів Києву, Норвегія – 30%. Польща також лідирує серед країн-донорів, особливо в плані передачі танків. Для порівняння, США пожертвували лише 5% свого арсеналу.